Що необхідно знати про збір за спецводокористування
У цій статті відповімо на найпоширеніші запитання, пов’язані з порядком розрахунку і сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів бюджетними організаціями, заповнення та подання відповідної звітності.
Світлана ФЕДОРЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Водний кодекс
— Водний кодекс України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР.Закон № 398
— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» від 30.11.2006 р. № 398-V.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Порядок № 1494
— Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту, затверджений постановою КМУ від 16.08.99 р. № 1494.Інструкція № 231
— Інструкція про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту, затверджена спільним наказом Мінфіну, ДПАУ, Міністерства економіки України, Мінекобезпеки від 01.10.99 р. № 231/539/118/219.Роз’яснення № 194
— Роз’яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджені наказом Держказначейства України від 04.11.2004 р. № 194 (у редакції наказу Держказначейства України від 08.12.2006 р. № 330).Збір за спеціальне використання водних ресурсів
(далі — водозбір) — один з обов’язкових загальнодержавних податків та зборів. Він справляється за використання води з водних об’єктів, забраної із застосуванням споруд або технічних пристроїв, і скиди в них стічних вод.Питання обчислення і сплати водозбору регулюються
Порядком № 1494 та Інструкцією № 231.
Чи існують пільги зі сплати водозбору для бюджетних організацій
Безумовно, головне питання, яке цікавить будь-яку бюджетну установу: чи передбачено будь-які пільги зі сплати водозбору для установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів?
Дійсно, за певних умов водозбір не справляється. Розглянемо, у чому вони полягають.
Так, згідно зі
ст. 30 Водного кодексу платниками водозбору є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси.Однак це правило
не застосовується, якщо вода використовується для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ та організацій, суб’єктів підприємницької діяльності (п. 4.8 Інструкції № 231).Інакше кажучи, якщо бюджетна установа чи організація використовує воду
виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, то водозбір не справляється. На це звертає увагу також ДПАУ в листі від 16.06.2007 р. № 12216/7/15-0817 (див. на с. 8 цього номера). При цьому головне податкове відомство наголошує, що до поняття «задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб» належить використання води для особистого споживання працівниками, а також у санвузлах, умивальниках, душових кабінах і для забезпечення відповідного санітарно-гігієнічного стану перелічених приміщень та робочих місць працівників.Разом із тим слід мати на увазі випадок, коли виняток, що міститься в
п. 4.8 Інструкції № 231, не застосовується. Так, якщо бюджетні установи, організації використовують воду одночасно для задоволення власних потреб, а також для здійснення діяльності у сфері громадського харчування (приготування їжі), для проведення лікувальних процедур тощо, то водозбір справляється на загальних підставах. При цьому обчислення і сплата водозбору провадяться за всю фактично використану воду з урахуванням обсягу втрат води в системах водопостачання.З цього питання аналогічну думку висловлював і Державний комітет України з водного господарства в
листі від 29.11.2005 р. № МБ/9-688.У зв’язку з цим виникає запитання: а як бути зі сплатою водозбору, якщо приміщення орендують?
Якщо приміщення орендують
Нерідкісні ситуації, коли бюджетні установи здають будівлі (або їх частину) в оренду. У цьому випадку порядок сплати водозбору залежатиме від того, для яких цілей здається приміщення і на які потреби використовується вода.
Розглянемо два варіанти:
перший — коли приміщення орендується під офіс і другий — коли приміщення орендується для виробничих потреб (наприклад, для здійснення діяльності у сфері громадського харчування тощо). При цьому сама бюджетна установа використовує воду виключно для задоволення власних потреб.У першому випадку
орендар використовує воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, і тому таке споживання води не є об’єктом для справляння водозбору. При такому варіанті ні в орендодавця, ні в орендаря не виникає підстав для сплати водозбору.У другому випадку
орендар використовує воду не лише для питних і санітарно-гігієнічних потреб, а й витрачає воду на виробничі цілі. Отже, бюджетній установі водозбір необхідно сплачувати на загальних підставах за весь обсяг спожитої води: як для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб бюджетної установи, так і за воду, спожиту орендарем для виробничих потреб. Безумовно, такий варіант для бюджетної установи не зовсім прийнятний.Вихід з цієї ситуації може бути таким: бюджетна установа повністю оплачує вартість послуг водопостачання та водовідведення, а потім розраховує частку послуг, спожитих орендарем. При цьому, крім договору оренди приміщення, між орендарем та орендодавцем має бути укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого приміщення та надання комунальних послуг орендарю. Примірну форму такого договору затверджено
наказом Фонду держмайна України від 23.08.2000 р. № 1774.Однак цей підхід є доцільним скоріш у тому випадку, коли бюджетна установа (орендодавець) сама є платником водозбору. Якщо установа не є платником водозбору, більш прийнятно буде
встановити окремі лічильники для обліку води, спожитої безпосередньо бюджетною установою та орендарем. Унаслідок цього установа продовжуватиме використовувати воду лише для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, не будучи платником водозбору. А орендар самостійно оплачуватиме спожиту воду.
Сплата водного збору філіями
Згідно з вимогами
Інструкції № 231 філії, відділення, інші відокремлені підрозділи (далі — філії) є платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів. Порядок сплати водозбору такими платниками врегульовано пп. 2.2 і 2.3 Інструкції № 231.
| Вид філії | Хто сплачує водний збір |
| Вид філії | Хто сплачує водний збір |
| Філії, що мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс | Такі філії сплачують водозбір самостійно за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах ДПС) — п.п. 2.2 Інструкції № 231 |
| Філії, що не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу | Водозбір сплачується установою-водокористувачем, до складу якої входять такі філії, за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах ДПС) таких філій — п.п. 2.3 Інструкції № 231 |
При цьому згідно з
п.п. 2.4 Інструкції № 231 відповідальність за своєчасну і повну сплату водозбору несуть установи-водокористувачі, у складі яких перебувають філії.
Об’єкт обчислення і нормативи водозбору
Згідно з
п. 5 Порядку № 1494 об’єктом обчислення водозбору є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання відповідно до встановлених нормативів.Обсяг використаної води визначається водокористувачами самостійно за показниками вимірювальних приладів. Якщо такі прилади відсутні, то обсяг використаної води визначається за технологічними даними (
п. 13 Порядку № 1494).Нормативи збору за спеціальне водокористування на 2007 рік затверджені
Законом № 398 і застосовуються з 1 січня 2007 року. Порівняно з нормативами, що застосовувалися у 2006 році, нові нормативи збільшилися. З цього випливає, що щорічна індексація нормативів водного збору, передбачена постановою КМУ від 06.11.2003 р. № 1735, у 2007 році не провадиться (див. лист ДПАУ від 17.01.2007 р. № 619/7/15-0817).Крім того, нагадаємо, що в разі перевищення водокористувачами річного ліміту (встановлюється в дозволі на спеціальне водоспоживання) водозбір обчислюється
в п’ятикратному розмірі.Обсяги фактично використаної води відображаються у звітній формі «Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики», наведеній у додатку 2 до
Інструкції № 231 (далі — Розрахунок).Одночасно з поданням Розрахунку до податкового органу подається копія статистичного звіту про використання води за формою № 2-ТП (водгосп), затвердженою
наказом Держкомстату України від 30.09.97 р. № 230.Згідно з
п. 6 Інструкції № 231 розрахунок водозбору заповнюється наростаючим підсумком з початку року (за один квартал, півріччя, 9 місяців та рік) і подається до податкових органів за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Як виправити помилку
Порядок заповнення Розрахунку досить простий, однак і при його складанні можливі помилки. Як же виправити допущену помилку?
Виправлення помилок в обчисленні збору здійснюється
тільки через Новий (уточнений) Розрахунок, оскільки виправлення помилок минулих періодів у поточному Розрахунку не передбачено.При заповненні Нового (уточненого) Розрахунку ставиться позначка у відповідному полі, далі всі рядки (до рядка 20) заповнюються правильними показниками.
У рядку 20 відображається показник рядка 16 — сума до нарахування — за помилковим (що виправляється) Розрахунком. Після чого суми до нарахування за уточненим і помилковим розрахунками порівнюються (ряд. 16 і ряд. 20 уточненого розрахунку), і результат порівняння відображається або в рядку 22 (недоплата), або в рядку 24 (переплата) уточненого Розрахунку.
Якщо при виправленні помилки виявлено недоплату (недоїмку) з податку, то, крім погашення такої недоплати (недоїмки), необхідно сплатити штраф у розмірі
5 % суми недоплати (недоїмки) — п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181. Для відображення цього штрафу в Розрахунку передбачено рядки 26 і 27 (зверніть увагу — у них наведено неправильний розмір штрафу в розмірі 10 %). Якщо ж уточнюючий Розрахунок з виправленими показниками подано до закінчення граничного строку подання Розрахунку, штрафні санкції не застосовуються.У рядку 28 стисло зазначається причина, що вплинула на розмір податкового зобов’язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів.
Яку відповідальність передбачено за неподання Розрахунку та несплату водозбору?
За порушення податкового законодавства щодо подання Розрахунку і сплати водного збору передбачено такі штрафи:
| Порушення | Відповідальність |
| Неподання або затримка подання Розрахунку | Штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) за кожне неподання або затримку подання Розрахунку |
| * Якщо визначення або донарахування податкового зобов’язання провадиться податковими органами, застосовуються штрафні санкції відповідно до пп. 17.1.2 — 17.1.6 Закону № 2181. | |
| Несплата податку в установлені строки | Штраф у таких розмірах ( п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону № 2181)*:— при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; — при затримці від 31 до 90 календарних днів включно — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу; — при затримці понад 90 календарних днів — у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу |
| * Нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення в його сплаті — п.п. 16.4.1 ст. 16 Закону № 2181. | |
| Арифметична чи методологічна помилка в Розрахунку (виявлена контролюючим органом під час камеральної перевірки) | Штраф у розмірі 5 % від суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.) сукупно за весь строк недоїмки, незалежно від кількості минулих податкових періодів — п.п. 17.1.4 ст. 17 Закону № 2181 |
Статтею 1632
Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X передбачено також адміністративні штрафи, що накладаються на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у неподанні або несвоєчасному поданні платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), — від 85 до 170 грн. За повторне порушення протягом року — від 170 до 255 грн.
Відображення в обліку витрат на сплату водозбору
Витрати на сплату водозбору згідно з
Роз’ясненнями № 194 відображаються за кодом економічної класифікації видатків 1139 «Оплата інших послуг та інші видатки».У бухгалтерському обліку нарахування водозбору відображається проводкою:
Дт 801, 802, 811 — Кт 641. При сплаті збору здійснюється такий запис: Дт 641— Кт 321, 323.
