Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Трудові відносини. Хто повинен прийняти матеріальні цінності при звільненні матеріально відповідальної особи

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2007/№ 72
В обраному У обране
Друк
Відповідь на запитання

Хто повинен прийняти матеріальні цінності при звільненні матеріально відповідальної особи

 

Хто повинен прийняти матеріальні цінності при звільненні матеріально відповідальної особи, якщо нового працівника не було прийнято на роботу? Чи має право інвентаризаційна комісія приймати цінності на тимчасове зберігання?

(Донецька обл.)

 

На балансі кожної бюджетної установи значаться матеріальні цінності, а тому повинні бути й працівники, які несуть матеріальну відповідальність за їх збереження.

Перелік посад і робіт, що заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезень або застосування в процесі виробництва

, а також Типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджені постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.77 р. № 447/24.

Для такої категорії осіб встановлюються особливі правила звільнення. Зокрема,

п. 1.9 Інструкції № 90 передбачено, що при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передчі справ) проводиться обов’язкова інвентаризація.

Тому, якщо нового працівника, який би виконував обов’язки матеріально відповідальної особи, не прийнято, матеріальні цінності обов’язково передаються іншій особі.

Як правило, тимчасове призначення працівника для виконання такої роботи здійснюється за його згодою з числа осіб у межах тієї ж категорії персоналу. Для цього керівником установи видається наказ, яким виконання обов’язків звільненої матеріально відповідальної особи покладається на іншого працівника, з яким також необхідно укласти договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих йому для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва.

Працівник, який звільняється, повинен передати все ввірене йому майно після перевірки його фактичної наявності інвентаризаційною комісією. Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи. Матеріали інвентаризації оформлюються комісією у трьох примірниках інвентаризаційних описів, в яких особа, яка прийняла цінності, розписується про їх отримання, а та, яка здала, — про їх здавання.

У випадках стягнення втрат із винних осіб, заподіяних крадіжкою, нестачею або втратою, визначення сум збитків здійснюється відповідно до

постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22.01.96 р. № 116 та Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей» від 06.06.95 р. № 217/95-ВР.

При встановленні нестач і втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом п’яти днів після встановлення нестач і втрат підлягають передачі до слідчих органів, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.

Щодо прийняття інвентаризаційною комісією матеріальних цінностей на відповідальне зберігання до працевлаштування нової особи, то такий варіант суперечить порядку проведення інвентаризації та обов’язкам, які покладаються на інвентаризаційну комісію.

При цьому

члени комісії є лише робочою групою з перевірки наявності матеріальних цінностей, а не матеріально відповідальними особами.

Неприпустимий такий варіант і з тієї точки зору, що така відповідальність буде колективною (бригадною). А в цьому випадку її введення неможливе, оскільки не виконуються відповідні умови. Зокрема, наказом

Міністерства праці України «Про затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування і Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність» від 12.05.96 р. № 43 визначено, що колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється, якщо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність неможливо.

Костянтин Пенськой, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно