Безоплатна роздача рекламних матеріалів та зразків товарів
Рекламні акції вже міцно увійшли до нашого світу і зустрічаються практично повсюдно. Сьогодні — це вже невід’ємний атрибут святкових заходів, що проводяться, усіляких розпродажів, презентацій, а також початку діяльності більшості суб’єктів господарювання, що дає можливість привернути до себе увагу покупців і завоювати ринок збуту. Про найпопулярніші рекламні ходи — безоплатні роздачі — зараз і поговоримо.
Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
До числа найпоширеніших рекламних заходів, у першу чергу, можна віднести безоплатну роздачу рекламних матеріалів (буклетів, листівок, каталогів, плакатів тощо) та зразків товарів. При цьому здійснювати такі рекламні акції суб’єкт господарювання може як самостійно, так і з залученням послуг сторонніх організацій.
Безоплатна роздача рекламних матеріалів (листівок, буклетів, каталогів, плакатів тощо)
Здебільшого рекламні акції супроводжуються роздачею всіляких рекламних буклетів, проспектів, каталогів, плакатів, листівок та іншого матеріалу з інформацією про товари (послуги), що рекламуються.
Для податкового обліку рекламні витрати є витратами
подвійного призначення, а отже, можуть бути віднесені до валових витрат при додержанні певних умов. Ці умови визначено п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток. Згідно з цим підпунктом рекламні витрати в податковому обліку поділяються на лімітовані та нелімітовані (див. таблицю).
Податковий облік рекламних витрат
| Витрати на проведення рекламних заходів | |
| нелімітовані (абзац перший п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток) | лімітовані (абзац другий п.п. 5.4.4 Законупро податок на прибуток) |
| До валових витрат у повній сумі включаються витрати платника податків на проведення передпродажнихта рекламних заходів щодо товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку | До валових витрат у межах 2 % від оподатковуваного прибутку платника податків за попередній звітний (податковий) рік включаються витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями |
Витрати на виготовлення таких
рекламних матеріалів, як буклети, каталоги, плакати, календарі, листівки тощо стосовно товарів (послуг), що реалізуються платником податків, підпадають під дію абзацу першого п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток, тобто є нелімітованими витратами, і можуть бути в податковому обліку включені до валових витрат у повній сумі (лист ДПАУ від 03.06.2002 р. № 3428/6/15-1215-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 48). Звертаємо увагу: у цьому випадку важливо, щоб рекламний матеріал містив інформацію про товари (роботи, послуги), що реалізуються (надаються) платником податків. Тільки за такої умови рекламні витрати можуть бути включені до валових.У зв’язку з цим уважаємо, що включати витрати, пов’язані з безоплатною роздачею рекламних матеріалів, до валових також має право:
— платник податків, який реалізує товари, але при цьому не обов’язково є їх
власником (наприклад, посередник — комісіонер/повірений, який здійснює рекламну акцію щодо товару, який ним реалізується, і, наприклад, виготовив та безоплатно роздає рекламні листівки, каталоги тощо з інформацією про нього). Хоча податківці з цього приводу думають інакше і вважають, що скористатися нормами п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток має право тільки комітент, оскільки саме йому належить право власності на товар (лист ДПАУ в м. Києві від 07.04.2006 р. № 244/10/31-106), проте ми з такою думкою погодитися не можемо;— платник податків, який проводить рекламну акцію щодо товарів, які ним поки не реалізуються, але які він
збирається реалізовувати в майбутньому (адже такі витрати, по суті, є для нього витратами на проведення передпродажних заходів);— платник податків, якому послуги з виготовлення/розповсюдження рекламного матеріалу надає
стороння організація. У такому разі для платника податків (замовника послуг) пов’язані з цим витрати будуть рекламними витратами і відноситимуться до валових на підставі п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток, а для виробника (розповсюджувача) таких послуг витрати, пов’язані з їх здійсненням, уключатимуться до валових витрат відповідно до п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток як витрати, пов’язані з веденням господарської діяльності.У податковому обліку до моменту списання вартість уключених до валових витрат рекламних матеріалів (у складі запасів) бере участь у перерахунку за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Суму «вхідного» ПДВ за такими витратами підприємство на підставі п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ має право віднести до податкового кредиту (оскільки рекламні акції, що проводяться, пов’язані з господарською діяльністю). Винятком, мабуть, є випадок, коли рекламний матеріал стосується пільгової (звільненої від ПДВ) продукції — у такому разі «вхідний» ПДВ до податкового кредиту не включається, а відноситься до валових витрат.Роздача
такого інформаційного матеріалу в ході рекламного заходу не спричиняє податкових наслідків з податку на прибуток та ПДВ. Так, при безоплатній роздачі рекламних матеріалів у підприємства, що їх роздає, ні валові доходи, ні податкові зобов’язання з ПДВ не виникають, оскільки цінності, що розповсюджуються, не є товаром (не мають матеріальної цінності), і їх розповсюдження, по своїй суті, не підпадає під поняття продажу товарів (робіт, послуг). З цим згодна і ДПАУ (лист від 13.06.2006 р. № 6421/6/16-1515-26; лист від 03.06.2002 р. № 3428/6/15-1215-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 48; консультація у «Віснику податкової служби України», 2005, № 22, с. 25). Пояснюється це тим, що рекламний матеріал, який роздається, є винятково носієм та засобом розповсюдження інформації про товари (роботи, послуги) платника податків, призначеним для інформування потенційних клієнтів, і не виконує жодної іншої функції, крім рекламної. З цієї ж причини матеріал, що роздається, для сторони, яка його одержує, не є доходом (тобто у підприємств-одержувачів не виникає валовий дохід, а в одержувачів — фізосіб не виникає об’єкта для обкладення податком з доходів).У
бухгалтерському обліку інформаційні рекламні матеріали (каталоги, проспекти, листівки, плакати та інші носії інформації) ураховуються на субрахунку 209 «Інші матеріали». Вартість таких матеріалів, розданих при проведенні рекламної акції, списується до складу витрат на збут (Дт 93 — Кт 209). Нагадаємо, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) ураховуються у складі витрат на збут згідно з п. 19 П(С)БО 16.Розглянемо приклад.
Приклад.
Для проведення рекламної акції виготовлено листівки, каталоги та інший роздавальний матеріал з інформацією про товари, що реалізуються платником податків. Витрати на його виготовлення друкарнею склали 240 грн. (у тому числі ПДВ — 40 грн.).В обліку підприємства операції відобразяться так:
Безоплатна роздача рекламних матеріалів (листівок, каталогів, плакатів тощо)
| Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1. Одержано рекламний матеріал від друкарні | 209 | 631 | 200 | — | 200* |
| 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 40 | — | — |
| 3. Перераховано оплату за рекламний матеріал друкарні | 631 | 311 | 240 | — | — |
| 4. Відображено безоплатну роздачу рекламних матеріалів | 93 | 209 | 200 | — | — |
| * У податковому обліку витрати на виготовлення рекламних матеріалів щодо товарів, які реалізуються платником податків, у повній сумі включаються до валових витрат відповідно до п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток і до моменту вибуття із числа запасів беруть участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Зауважимо: якщо друкарня, керуючись рішеннями місцевих органів самоврядування, включає до вартості своїх послуг податок з реклами, то в підприємства — замовника рекламного матеріалу сума такого податку (у складі вартості листівок) в бухгалтерському обліку включатиметься до їх первісної вартості | |||||
Безоплатна роздача зразків товарів
Для просування своєї продукції на ринку багато які підприємства часто використовують такий рекламний хід, як безоплатна роздача зразків товарів. Адже цей вид рекламної акції є, мабуть, одним з найефективніших способів впливу на покупців.
У податковому обліку
розмір витрат, пов’язаних з безоплатною роздачею товарів (безоплатним наданням послуг/виконанням робіт) з рекламною метою, що включається до валових витрат, обмежено. Згідно з абзацом другим п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток він не може перевищувати 2 % оподатковуваного прибутку платника податків за попередній звітний (податковий) рік (тобто 2 % від показника рядка 11 декларації з податку на прибуток минулого року). У зв’язку з цим потрібно враховувати:— якщо підприємство за підсумками минулого року було збиткове (оподатковуваного прибутку не було), то включити до валових витрат витрати на безоплатну роздачу рекламних товарних зразків у поточному податковому році воно не зможе;
— через установлене 2 % обмеження вартість безоплатно розданих зразків товарів, що перевищила 2 % (проте раніше віднесена до валових витрат), підлягає виключенню з валових витрат при проведенні перерахунку за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток (шляхом відображення у графі 4 таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток);— новостворені суб’єкти господарювання та єдиноподатники (через відсутність такого показника, як оподатковуваний прибуток за попередній звітний податковий рік, а отже, і неможливість визначення 2 % межі) валововитратними нормами
п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток скористатися не зможуть.А от щодо податку на додану вартість 2 % обмеження не працює і
до податкового кредиту потрапляє вся сума «вхідного» ПДВ за безоплатно розданими товарними зразками. Адже після змін, унесених до п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ Законом № 2505, формування податкового кредиту не залежить від розміру валових витрат, і до податкового кредиту включається вся сума «вхідного» ПДВ за товарами, призначеними для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (лист ДПАУ 15.05.2006 р. № 9120/7/16-1517-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 55).У податковому обліку безоплатна
роздача зразків товарів розцінюється як їх продаж/поставка (п. 1.31 Закону про податок на прибуток, п. 1.4 Закону про ПДВ). При цьому, якщо зразки товарів роздаються безоплатно:— особам, переліченим у
п. 7.4. Закону про податок на прибуток (тобто пов’язаним особам, неплатникам податку на прибуток або особам, які сплачують цей податок за іншими ставками), то в підприємства, що їх роздає, виникає валовий дохід виходячи зі звичайних цін (лист ДПАУ від 23.11.2004 р. № 22914/7/15-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 100; лист Комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності від 03.02.2005 р. № 06-10/10-83);— іншим особам (тобто звичайним платникам податку на прибуток) —
валовий дохід у підприємства, що роздає товари, не виникає (точніше, він дорівнюватиме нулю), оскільки звичайні ціни щодо таких осіб не застосовуються (аналогічний висновок було зроблено і в постанові ВГСУ від 22.09.2004 р. у справі № 11/508 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 84).Проте часто-густо при проведенні рекламних акцій зразки товарів роздаються все ж таки суб’єктам першої категорії — звичайним фізичним особам (потенційним покупцям), що спричиняє необхідність відображення валового доходу в підприємства, яке їх роздає. Щоправда, часом податківці з цього приводу висловлювали й лояльні думки (консультації у «Віснику податкової служби України», 2005, № 36, с. 22; 2005, № 22, с. 25) — за невідображення валового доходу підприємством, що здійснює безоплатні роздачі. Проте вважаємо, що наслідувати їм платнику податків буде безпечніше тільки після одержання на свою адресу аналогічного (що звільняє від валових доходів) роз’яснення від свого податкового органу.
При цьому незалежно від того, кому безоплатно роздаються товарні зразки, у підприємства, що їх роздає, згідно з
п. 4.2 Закону про ПДВ виникають податкові зобов’язання з ПДВ (виходячи зі звичайних цін). І оскільки в цьому випадку важливі звичайні ціни, зазначимо, що такою ціною при безоплатній роздачі товарів є вартість такого (або аналогічного йому) товару, за якою він продавався б покупцям за грошові кошти у звичайних ринкових умовах.Щодо сторони, яка безоплатно
одержує товари в ході рекламної акції, то:—
підприємство-одержувач на суму безоплатно одержаної рекламної продукції збільшує валовий дохід відповідно до п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 36, с. 40);— коли одержувачами є
фізичні особи, то, на думку податківців, якщо витрати на проведення рекламних акцій здійснюються в порядку та в межах, установлених п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток, їх вартість не є об’єктом обкладення податком з доходів фізичних осіб (лист ДПАУ від 14.10.2005 р. № 9924/6/17-3116; консультації у журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 34, с. 39; 2006, № 7; 2007, № 6). Отже, по суті, податківці підтримують необкладення податком з доходів безоплатних роздач у межах 2 % обмеження. Ми вважаємо такий підхід (з необкладенням податком з доходів за умови включення в установленому розмірі до валових витрат) необґрунтованим (хоча, можливо, він стане в нагоді підприємствам, що відстоюють неутримання податку з доходів при безоплатних роздачах). На наш погляд, у цьому разі все має залежати від можливості персоніфікації безоплатних роздач, а також цінності подарунків, що роздаються. Так, якщо в ході рекламної акції товари безоплатно надаються широкому колу осіб (по суті, кожному, хто бажає), то через неможливість персоніфікації в цьому випадку, об’єкт для утримання податку з доходів не виникає. Як правило, це стосується недорогих товарів, що роздаються на рекламних заходах (коли конкретні одержувачі подарунків в жодних документах не фігурують, а списання цінностей, що роздаються, відбувається загальною сумою за актом). Якщо ж при проведенні рекламної акції подарунки (як правило, порівняно цінні) роздаються конкретним особам (наприклад, великим покупцям, n-покупцю, за умови придбання певного виду великогабаритного товару тощо), у зв’язку з чим є можливість персоніфікувати осіб-одержувачів (при цьому інформація про одержувачів таких подарунків відображається в первинних документах, якими оформлюється їх видача, наприклад, в акті видачі подарунка), то роздані товари (подарунки) розцінюються як додаткове благо, одержане фізособами від нероботодавця (а отже, у світлі листа ДПАУ від 12.03.2007 р. № 2309/6/17-0216 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 31 в підприємства, що є в цьому випадку податковим агентом, виникає необхідність в утриманні податку з доходів за ставкою 15 %*).* У зв’язку з цим, щоб уникнути податкових наслідків безоплатних роздач при проведенні рекламних акцій, товари-подарунки доцільно продавати покупцям, наприклад, за ціною 1 грн.
Розглянемо приклад.
Приклад.
При проведенні супермаркетом рекламної акції з просування на ринок нового продукту (чаю) потенційним покупцям (фізичним особам) безоплатно роздано 100 упаковок чаю. Купівельна вартість безоплатно розданого товару склала 360 грн., у тому числі ПДВ — 60 грн. (тобто безоплатно роздано 100 упаковок чаю за оптовою закупівельною ціною з ПДВ — 3,60 грн. за упаковку). При цьому в торговельному залі супермаркету таку упаковку чаю виставлено для реалізації покупцям за роздрібною (відпускною) ціною — 6,00 грн. (у тому числі ПДВ — 1,00 грн.) за упаковку, а отже, така роздрібна ціна в цьому випадку для цього товару і буде звичайною.Оподатковуваний прибуток минулого року — 10000 грн. Отже, до валових витрат підприємство може віднести суму в розмірі 200 грн. (10000 грн.
х 2 %).В обліку операції відобразяться так:
Рекламна роздача зразків товарів
| Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1. Одержано товар від постачальника | 28 | 631 | 300 | — | 300* |
| 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 60 | — | — |
| 3. Перераховано оплату постачальнику за товар | 631 | 311 | 360 | — | — |
| 4. Відображено безоплатну роздачу товару | 93 | 28 | 300 | 500** | -100* |
| 5. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 93 | 641 | 100** | — | — |
| * У податковому обліку через 2 % обмеження, установлене другим абзацом п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток, платник податків зможе віднести до валових витрат тільки 200 грн. (а не 300 грн.). Тому підприємству, що спочатку віднесло при придбанні таких товарів усю їх вартість (300 грн.) до валових витрат, слід відкоригувати надміру включену до валових витрат суму (100 грн.), відобразивши її в графі 4 таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток. ** Валові доходи та податкові зобов’язання з ПДВ виникають виходячи зі звичайних цін (оскільки товар роздається фізособам — неплатникам податку на прибуток). | |||||
Підсумуємо оподаткування безоплатних рекламних роздач у вигляді такої таблиці:
Податковий облік безоплатних рекламних роздач
| Показник | Роздача та одержання рекламних матеріалів (рекламних проспектів, брошур, каталогів, буклетів, прайс-листів тощо) | Роздача та одержання товарів | ||
| для сторони, що роздає* | для сторони, що роздає, якщо товари роздаються: | для сторони, що одержує | ||
| платникам податку на прибуток | неплатникам або нестандартним платникам | |||
| ВВ | у повному обсязі, якщо носій містить інформацію про товар і не виконує жодної іншої функції, крім рекламної | 2 % від оподатковуваного прибутку минулого року | - | |
| ПК | зберігається повністю, крім випадку, коли реклама направлена на просування неоподатковуваних товарів (послуг) | зберігається повністю | - | |
| ВД | не виникають | 0 | виходячи зі звичайних цін | + |
| ПЗ | не нараховуються | виходячи зі звичайних цін | - | |
| ПДФО | - | - | -/+** | |
| * Для сторони, що одержує, одержання інформаційного рекламного матеріалу не спричиняє податкових наслідків щодо податку на прибуток, ПДВ та ПДФО.** Вважаємо, що об’єкт для утримання ПДФО (як з доходу у вигляді додаткового блага, одержаного від нероботодавця) виникає, якщо є можливість персоніфікувати осіб-одержувачів (тобто коли інформація про одержувачів таких подарунків відображається в первинних документах, якими оформлюється їх видача), хоча, як зазначалося, у ДПАУ з цього приводу склалася інша думка. | ||||
Якщо рекламні роздачі здійснюються із залученням послуг сторонніх організацій
Іноді проведення рекламних компаній може здійснюватися із залученням послуг сторонніх організацій. Наприклад, підприємство може доручити виготовити та розповсюдити інформаційний рекламний матеріал (листівки тощо)
рекламному агентству. У такому разі витрати на оплату таких послуг підприємство:— у податковому обліку (у всій сумі) відносить до валових витрат (відповідно до
абзацу першого п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток як витрати, пов’язані з проведенням рекламних заходів щодо товарів, які реалізуються платником податків);— у бухгалтерському обліку списує до складу витрат на збут (рахунок 93).
Розглянемо приклад.
Приклад.
Підприємство уклало договір з рекламним агентством про виготовлення та розповсюдження рекламних листівок. Вартість послуг агентства склала 601 грн., у тому числі:— послуги з виготовлення листівок — 360 грн. (у тому числі ПДВ — 60 грн.);
— послуги з розповсюдження листівок — 241 грн. (у тому числі ПДВ — 40 грн., податок з реклами — 1 грн.).
В обліку підприємства операції відобразяться так:
Виготовлення та розповсюдження рекламного матеріалу (листівок) із залученням послуг рекламного агентства
| Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1. З агентством підписано акт про виготовлення та розповсюдження листівок | 93 | 631 | 501 | — | 501 |
| 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 100 | — | — |
| 3. Сплачено послуги агентства | 631 | 311 | 601 | — | — |
Разом з тим ще один спосіб залучення сторонніх організацій до проведення рекламних заходів може полягати в такому. Наприклад, виробник від свого імені та за свій рахунок може доручити роздрібному продавцю здійснити безоплатну рекламну роздачу зразків товарів відвідувачам. Цей договір, по суті, є
посередницьким договором доручення, у якому виробник (замовник) є довірителем, а роздрібне підприємство (розповсюджувач) — повіреним. А тому оподаткування таких операцій аналогічне оподаткуванню операцій посередництва.Так, при
безоплатній роздачі товарів наслідки щодо податку на прибуток (валові доходи) у цьому випадку виникнуть у замовника (довірителя) виходячи зі звичайних цін (якщо товари безоплатно роздаються особам, переліченим у п. 7.4 Закону про податок на прибуток) або рівні нулю (у разі безоплатної роздачі товарів звичайним платникам податку на прибуток).При цьому в посередника (розповсюджувача) вартість товару ні при одержанні від довірителя, ні при безоплатній роздачі третім особам до валових доходів не включається.
Не такою зрозумілою видається ситуація з ПДВ. За загальним правилом «посередницький»
п. 4.7 Закону про ПДВ примушує повіреного відображати податкові зобов’язання за першою подією (продажем товарів або одержанням оплати), а податковий кредит — за датою перерахування грошових коштів довірителю. При цьому базою оподаткування є продажна вартість (щоправда, в умовах загального застосування звичайних цін їх також безпечніше застосовувати і при посередництві, тим більше, що відносно безоплатних передач цього вимагає і «спеціальний» п. 4.2 Закону про ПДВ). Разом з тим, оскільки в умовах безоплатної роздачі товарів посередником грошові кошти довірителю не перераховуватимуться, то виникає питання про порядок відображення сторонами ПДВ-наслідків. І найбільш зважений варіант у цьому випадку уявляється таким:— повірений у момент рекламної безоплатної роздачі товарів нараховує податкові зобов’язання з ПДВ; проте при цьому можливості відобразити податковий кредит у нього не буде (оскільки не відбувається перерахування грошових коштів довірителю). Отже, у повіреного виникає необхідність нарахування ПДВ-зобов’язань без права відображення податкового кредиту (у зв’язку з цим за домовленістю сторін може передбачатися компенсація ПДВ повіреному довірителем);
— довіритель в умовах дії посередницького
п. 4.7 Закону про ПДВ може апелювати до того, що він формально збільшувати податкові зобов’язання з ПДВ не повинен (оскільки йому не надходять грошові кошти від посередника).Та все ж ПДВ-облік у цьому випадку навряд чи можна назвати привабливим і до кінця врегульованим. А тому сторонам було б краще подібну рекламну акцію перевести дещо в іншу площину. Наприклад, якщо первісно передбачається, що покупцям, які придбали певну продукцію, друга її одиниця вручається безоплатно, то доцільніше оформити таку акцію не як безоплатну роздачу, а як продаж посередником двох одиниць акційної продукції за піввартості (причому така 1/2 вартості при проведенні подібної акції й буде в цілях оподаткування вважатися звичайною ціною). У такому разі це буде звичайний посередницький договір на продаж, а отже, з відображенням податкових наслідків проблем не виникне. До того ж додаткова вигода для замовника (довірителя) полягатиме в тому, що, уникнувши безоплатної роздачі, для нього в такому разі не працюватиме 2 % обмеження з
другого абзацу п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток (бо валові витрати виникатимуть згідно з п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток), а отже, валові витрати щодо таких акційних товарів він зможе показати в повному обсязі.
