Теми статей
Обрати теми

Розміщення рекламного щита: особливості бухгалтерського та податкового обліку

Редакція ПБО
Стаття

Розміщення рекламного щита: особливості бухгалтерського та податкового обліку

 

Розміщення реклами підприємства на рекламному щиті має багато достоїнств: доступність, барвистість, довговічність, тому такий спосіб донесення інформації до споживача про товар стає все більш популярним. Про способи розміщення реклами на рекламному щиті та нюанси відображення в обліку витрат, пов’язаних із цим, і йтиметься в запропонованій статті.

Марина Ковенко, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Згідно зі

ст. 1 Закону про рекламу зовнішня реклама — це реклама, яка розміщується на спеціальних тимчасових та стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Спеціальні конструкції є тимчасовими або стаціонарними рекламними засобами, які використовуються для розміщення реклами. До таких спеціальних конструкцій належать

рекламні щити (п. 2 Правил № 2067). Отже, рекламний щит є зовнішньою рекламою.

Розмістити рекламу на щиті підприємство може таким способом:

самостійно встановити рекламний щит;

орендувати рекламний щит у рекламного агентства чи іншого власника.

У межах цієї статті докладно розглянемо ці варіанти.

 

Самостійне встановлення рекламного щита: одержуємо дозвіл

Основними нормативними документами, які регламентують порядок одержання дозволу на його встановлення, є

Закон про рекламу та Правила № 2067, а також місцеві нормативні акти з відповідної тематики.

Для того, щоб одержати дозвіл на встановлення щита в межах населеного пункту*, треба пройти такі етапи:

* У статті докладно розглянемо процедуру одержання дозволу в межах населеного пункту. Щодо розміщення реклами вздовж дорожнього полотна поза населених пунктів дозвіл на розміщення видає Державтодор за узгодженням з власниками смуг відчуження автодоріг та з ДАІ. Ця процедура регулюється Єдиними правилами ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджені постановою КМУ від 30.03.94 р. № 198 та Порядком видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію і функціонування об’єктів сервісу на землях дорожнього господарства та згоди і погодження на об’єкти зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг загального користування, затвердженим наказом Державтодору від 29.09.2005 р. № 414.

1)

подати заяву робочому органу (уповноважений орган місцевої ради, створений для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами);

2) одержати

від робочого органу пріоритет на заявлене місце;

3)

погодити дозвіл у відповідних інстанціях;

4)

погоджений дозвіл подати до робочого органу для затвердження у виконавчому органі влади.

Строк дії дозволу, як правило, дорівнює 5 років, якщо інше не встановлено в заяві.

Докладніше процедуру погодження розглянемо в табл. 1. Там наведено найоптимістичніший варіант, коли кожний з етапів підприємство проходить без перешкод (нагадаємо, що відмови відповідних органів у наданні погодження або пріоритету може бути оскаржено в судовому порядку).

 

Таблиця 1

Процедура одержання дозволу на розміщення зовнішньої реклами

№ з/п

Дії заявника для одержання дозволу на розміщення зовнішньої реклами

Строк розгляду, погодження

П.п.

Правил № 2067

1

2

3

4

1

Подати робочому органу

:
— заяву за формою згідно з додатком 1 до Правил № 2067;
— фотокартка або комп’ютерний макет місця (розміром не менше 6 х 9 см);
— ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням;
— копію свідоцтва про держреєстрацію

3 дні

— для реєстрації заяви

п. 9, п. 10

2

Одержати від робочого органу

:
довідку за формою згідно з додатком 4 до Правил № 2067 про прийняття робочим органом заяви з документами;
пріоритет на заявлене місце, завдяки якому за заявником закріплюється місце на період одержання інших погоджень. Пріоритет установлюється на 3 місяці (строк може бути продовжено з поважних причин);
2 примірники дозволу за формою згідно з додатком 3 до Правил № 2067 для оформлення (узгодження) у відповідних інстанціях

5 днів

з дня реєстрації заяви — для прийняття рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце

п. 10, 14

3

Укласти

договір на тимчасове користування місцем розміщення рекламного засобу, якщо воно знаходиться в комунальній власності

3 дні

— з дня одержання пріоритету

п. 13

4

Подати до робочого органу:
— копію

договору на тимчасове користування місцем розміщення рекламного засобу, якщо воно знаходиться в комунальній власності;
— копію документа про оплату за користування таким місцем (плата справляється щомісячно, причому протягом строку дії пріоритету її розмір становить 25% від плати, установленої органом місцевого самоврядування за користування таким місцем)

5 днів

— із дня одержання пріоритету

п. 13

5

Погодити дозвіл з

:
— власником місця (його представником) або спецорганом з питань містобудування та архітектури;
— ДАІ, у разі розміщення реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок громадського транспорту;
— з органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, у разі розміщення реклами на пам’ятниках або в межах зон пам’ятників історії та архітектури;
— з органом виконавчої влади у сфері охорони природно-заповідного фонду, у разі розміщення зовнішньої реклами в межах об’єктів природно-заповідного фонду;
 — власником інженерних комунікацій, у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон відповідних комунікацій.
Увага! Перелік цих органів є вичерпним

3 місяці

— з дня одержання пріоритету (строк може бути продовжено з поважних причин)

п. 16

6

Подати до робочого органу

оформлені та погоджені два примірники дозволу разом із супровідним листом, в якому слід зазначити реєстраційний номер заяви, одержавши при цьому довідку (додаток 4 до Порядку № 2067), що підтверджує здачу документів.
Увага! Перелік документів для одержання дозволу є вичерпним.
У наданні дозволу може бути відмовлено в разі якщо:
— оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам;
— у поданих документах виявлено неправдиві відомості.
Увага! Перелік підстав для відмови в наданні дозволу є вичерпним. Відмову може бути оскаржено в судовому порядку

15 днів

робочий орган готує проект рішення для затвердження у виконавчому органі ради
5 днів виконавчий орган розглядає проект рішення
5 днів робочий орган завіряє затверджене виконавчим органом рішення

пп. 14, 19, 20, 22

7

Одержати від робочого органу

дозвіл на розміщення об’єкта реклами, оформлений за всіма правилами, який є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов’язаних з установленням цього об’єкта

25 днів

— з дня подання погоджених примірників дозволів

пп. 19, 20

8

Надати робочому органу

фотокартку місця з уже розміщеним рекламним засобом

5 днів

— із дня розміщення рекламного засобу

п. 26

 

Плата за видачу дозволу не справляється

(п. 3 Порядку № 2067 та п.1 ст. 16 Закону про рекламу). Проте суб’єкт підприємництва при розміщенні реклами може нести такі витрати:

— за оренду місця розміщення реклами;

— за виготовлення топогеодезичних матеріалів зйомки місцевості (М : 1500) з прив’язкою місця розміщення наземного рекламного засобу та зазначенням виду робіт;

— на розробку проектно-технічної та проектно-кошторисної документації складних (дахових) рекламних засобів;

— на одержання інформації про вільні рекламні місця;

— на погодження дозволу з відповідними органами.

Ці послуги (за винятком першої) суб’єкт підприємництва може за плату одержати в робочого органу (

п. 7 Порядку № 2067), а може за своїм бажанням замовити їх у іншого підприємства.

Крім того, на місцях часто вимагають

упорядковувати прилеглі об’єкти для одержання дозволу: висадити клумбу, відреставрувати фасад будівлі, відремонтувати тротуар тощо. Такі вимоги ніде не прописано, про це повідомляє Держпідприємництва в своєму листі від 28.03.2005 р. № 2161 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 60.

У наступному підрозділі статті розглянемо облік таких витрат.

І ще один момент.

Держінспекція з контролю за використанням та охороною земель у листі від 21.02.2007 р. № 6-8-339/159 дала роз’яснення, що при розміщенні зовнішньої реклами необхідно одержати документи на право користування зайнятою під нею земельною ділянкою. У тому випадку якщо рекламний щит буде розташовано на земельній ділянці, що знаходиться в комунальній або державній власності, то сума орендної плати прирівнюється до податкового зобов’язання, що відповідно вимагає подання Податкового розрахунку земельного податку.

 

Облік витрат, пов’язаних з оформленням документів

Відразу зауважимо, що витрати, супутні одержанню дозволу, не можна включити до валових на підставі

п.п. 5.4.7 Закону про податок на прибуток, який зазначає про валововитратність плати за спецдозволи, що одержуються в різних органах. Адже, як зазначалося вище, власне дозвіл видається безоплатно. Проте майже всі супутні витрати знайдуть своє відображення в податковому обліку. Розглянемо основні з них.

Почнемо з

плати за тимчасове користування місцем під об’єктом реклами. У податковому обліку це, безумовно, валові витрати, і відображаються вони за фактом нарахування, а не за передоплатою (п.п. 7.9.6 Закону про податок на прибуток). У бухгалтерському обліку, як і всі інші витрати, пов’язані з рекламою, вони відображаються за рахунком 93 «Витрати на збут».

Витрати на одержання вихідних даних на проектування та розробку проектно-кошторисної і технічної документації

безпосередньо пов’язані з об’єктом реклами (зазвичай, це складний стаціонарний або даховий об’єкт), тому в податковому обліку їх краще включити до вартості об’єкта. Залежно від загальної вартості рекламного щита (до 1000 грн. або більше) та строку його використання (до 365 днів або більше) такі витрати потраплять або до валових витрат, або амортизуватимуться у складі групи 3 (докладніше про облік самого об’єкта реклами див. далі). Найімовірніше саме такої позиції дотримуватимуться податківці. Так, наприклад, у консультації журналу «Вісник податкової служби України», 2006, № 6 вони роз’яснювали, що витрати на оплату передпроектних пропозицій та космічного знімка території будівництва котеджного селища не можна включати до валових витрат, а треба амортизувати у складі вартості об’єкта будівництва. У бухгалтерському обліку все залежатиме від строку експлуатації щита: якщо він менше року, то витрати спишуться на рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», якщо більше — то на субрахунок 109 «Інші основні засоби» (112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»).

Інші витрати (інформаційні, організаційні)

, наприклад такі, як надання відомостей про вільні рекламні місця, забезпечення погодження з відповідними органами, слід уключати до валових витрат у податковому обліку (перший абзац п.п. 5.4.4 Закону про прибуток) та до витрат на збут (рах. 93) — у бухгалтерському обліку.

Витрати на благоустрій прилеглих об’єктів

(наприклад, асфальтування дороги або ремонт усього фасаду будівлі) не відображатимуться в податковому обліку, оскільки не передбачені законодавством. Крім того, тут є небезпека класифікації таких витрат, як безоплатно наданих послуг, що спричиняє збільшення валових доходів (якщо одержувач — неплатник податку на прибуток або пільговик) та податкових зобов’язань з ПДВ. Щоб уникнути цих податкових наслідків, вимагайте від робочого органу письмового підтвердження на посилання місцевих нормативних документів, де зазначається про обов’язковість таких робіт. Тоді це вже будуть не послуги, а обов’язкові витрати, пов’язані з одержанням дозволу. До речі, обов’язкові за законодавством витрати можна буде включити до валових.

У зв’язку з цим нагадаємо, що згідно зі

ст. 13 Закону № 2807 території підприємств, установ, організацій, а також території, закріплені за ними на договірних умовах, належать до об’єктів благоустрою. Утримувати такі об’єкти в належному стані, у тому числі й здійснювати озеленення території, — обов’язок підприємств. При цьому до елементів благоустрою (ст. 21 Закону № 2807) віднесено, зокрема, і зелені насадження (уздовж вулиць та доріг, у парках, скверах, на алеях, бульварах, у садах, прибудинкових територіях та інших об’єктах благоустрою). У Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 р. № 105, також ідеться про обов’язок упорядковувати. зокрема, там зазначено:

балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об’єкта благоустрою (п. 5.2);

— власники будівель та споруд торговельного, соціально-культурного, спортивного

та іншого призначення , розташованих на території об’єктів згідно з містобудівною документацією, зобов’язані забезпечити відповідне утримання наданої їм земельної ділянки та закріпленої за ними прилеглої території (п. 5.3).

У бухгалтерському обліку тут відображаємо витрати на збут (рах. 93).

Облік перелічених вище витрат покажемо в табл. 2.

 

Таблиця 2

Облік витрат, понесених на етапі одержання дозволу на розміщення об’єкта реклами

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

Плата за тимчасове користування місцем під об’єктом реклами

Перераховано щомісячну плату за тимчасове користування місцем під об’єктом реклами (у тому числі податок з реклами — 2,5)*

377

311

602,5

* У деяких регіонах згідно з місцевим рішенням така плата обкладається податком з реклами.

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

641

644

100

Списано суму плати на витрати підприємства (у кінці місяця)

93

685

502,5

502,5

Списано суму податкового кредиту з ПДВ

644

685

100

Відображено залік заборгованості

377

685

602,5

Витрати на одержання вихідних даних на проектування і розробку проектно-кошторисної
та технічної документації

Перераховано за розробку проектно-кошторисної та технічної документації

377

311

1200

—*

* Витрати збільшать балансову вартість групи 3 у періоді оприбуткування об’єкта.

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

644

200

Одержано пакет документів

152

685

1000

Списано податковий кредит з ПДВ

644

685

200

Відображено залік заборгованостей

685

377

1200

Витрати на проектну документацію включено до вартості об’єкта в періоді введення його в експлуатацію

109

152

1000

Інші витрати (інформаційні, організаційні)

Сплачено за інформацію про вільні рекламні місця

377

311

30

25

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

644

5

Списано суму плати на витрати підприємства

93

685

25

Списано суму податкового кредиту з ПДВ

644

685

5

Відображено залік заборгованості

377

685

30

 

Облік витрат на встановлення та виготовлення/придбання рекламного щита

Тут усе залежатиме від строку експлуатації рекламного щита та його вартості. Так, якщо очікуваний строк експлуатації перевищує 365 календарних днів, а його вартість понад 1000 грн., то в

податковому обліку такі витрати збільшать балансову вартість основних фондів (п.п. 8.2.1 Закону про податок на прибуток).

Відповідно до

п.п. 8.2.2 Закону про податок на прибуток та Державного класифікатора України «Класифікація основних фондів», затвердженого наказом Держстандарту від 19.08.97 р. № 507 рекламні щити належать до основних фондів групи 3 під кодом 340199 «Інші основні фонди, які ніде не класифіковано». На це, зокрема, звертали увагу представники головного податкового відомства в листі від 07.09.2006 р. № 16636/7/31-3017 (у листі йшлося про призматрон — рекламну конструкцію з пластинками, що автоматично змінюються, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 83).

Витрати на транспортування та встановлення рекламного щита, який відповідає за строком використання та вартості об’єкту ОФ, також збільшують балансову вартість групи 3. До речі, вартісний критерій треба застосовувати до вартості щита з урахуванням цих витрат на встановлення та транспортування.

Якщо очікуваний строк експлуатації щита

менше 365 календарних днів або його вартість менше 1000 грн., то в цьому разі застосовуються правила податкового обліку, установлені Законом про податок на прибуток для запасів, тобто вартість щита разом з витратами на встановлення включається до валових витрат та підлягає перерахунку за п. 5.9 з моменту оприбуткування до моменту введення в експлуатацію (тільки пам’ятайте, що для щитів вартістю менше 1000 грн. та строком використання понад 1 рік у бухобліку слід прийняти метод амортизації, згідно з яким знос нараховується в розмірі 100 % при введенні в експлуатацію).

При виготовленні (придбанні) спеціальних конструкцій суми сплаченого ПДВ потрапляють до складу

податкового кредиту на підставі норм п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ, адже використання конструкцій у госпдіяльності очевидне, головне, щоб реклама стосувалася оподатковуваних товарів (послуг).

При демонтажі щита та встановленні його на новому місці відповідні витрати вже не збільшують балансову вартість ОФ групи 3, а включаються до валових витрат. Таку ж думку викладено в консультації податківців, опублікованій у «Віснику податкової служби України», 2004, № 24, с. 23, та

листі Держпідприємництва від 17.02.2005 р. № 962, в яких ідеться про те, що витрати на демонтаж, перевезення та здійснення монтажу об’єктів ОФ уключаються до складу валових витрат підприємства.

У

бухгалтерському обліку залежно від строку експлуатації рекламного щита він може обліковуватися як:

1) малоцінні швидкозношувані предмети, у разі якщо очікуваний строк його експлуатації не перевищує 365 календарних днів. Надходження МШП відображається за дебетом рахунка

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». На дату встановлення рекламного щита його вартість списується з кредиту рахунка 22 до дебету рахунка 93 «Витрати на збут» з подальшим забезпеченням оперативного обліку цих МШП у місцях експлуатації;

2) малоцінні необоротні матеріальні активи, якщо строк експлуатації рекламного щита перевищує 365 календарних днів, а вартість менша за встановлену на підприємстві вартісну межу. Для їх відображення в бухгалтерському обліку призначено рахунок

112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Витрати на їх придбання можуть потрапити до складу витрат на збут шляхом нарахування амортизації одним із двох методів, передбачених п. 27 П(С)БО 7:

— «50/50», суть якого полягає в нарахуванні амортизації в першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % його вартості, що амортизується, а решта 50% його вартості, що амортизується, у місяці виключення об’єкта зі складу активів;

— «100 %», відповідно до якого, амортизація об’єкта в першому місяці його використання нараховується в розмірі 100 % його вартості.

Метод амортизації вибирається підприємством самостійно та відображається в наказі про облікову політику з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання (для цілей податкового обліку краще встановити останній метод — «100 %»);

3) основні засоби, у разі якщо строк його експлуатації перевищує 365 календарних днів, а вартість — установлену на підприємстві вартісну межу. Для відображення рекламних щитів, що належать до складу основних фондів, використовується рахунок

109 «Інші основні засоби». Витрати, пов’язані з їх виготовленням та встановленням, списуються на рахунок 93 «Витрати на збут» шляхом нарахування амортизації (п. 8 П(С)БО 7). Як правило, використовується прямолінійний спосіб нарахування амортизації. При цьому очікуваний строк використання рекламного щита залежить від строку дії дозволу, який не може перевищувати п’яти років, та можливості його використання надалі.

Приклад

. Підприємство в II кварталі 2007 року виготовило рекламний щит. Вартість використаних матеріальних ресурсів дорівнює 300 грн., сума нарахованої заробітної плати та відрахувань на соціальні заходи — 400 грн., сума нарахованого зносу необоротних активів, що використовуються при виготовленні рекламного щита, — 100 грн. Отже, виробнича собівартість рекламного щита склала 800 грн. Відобразимо операції, пов’язані з його виготовленням, в обліку підприємства.

 

Таблиця 3

Облік витрат, пов’язаних з виготовленням рекламного щита

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

Рекламний щит — МШП

Списано на витрати:

— суму сировини та матеріалів

23

20

300

—*

* Матеріальна складова враховується при перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

— суму заробітної плати

23,91

661

350

350

— суму відрахувань на соціальні заходи

23,91

65

50

50

— суму нарахованого зносу

23,91

13

100

Відображено собівартість рекламного щита

22

23

800

—*

* Матеріальна складова враховується при перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

Рекламний щит уведено в експлуатацію

93

22

800

—*

* У цілях перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток рекламний щит вважається таким, що вибув.

Списано витрати на збут на фінансовий результат

791

93

800

 

Приклад

. Підприємство перерахувало підряднику грошові кошти за виготовлення рекламного щита в розмірі 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.) та за його доставку і встановлення — 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.). Очікуваний строк його експлуатації становить 5 років. Відобразимо операції в обліку підприємства.

Таблиця 4

Облік витрат, пов’язаних з придбанням та встановленням рекламного щита

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

Рекламний щит — об’єкт основних засобів

Перераховано підряднику передоплату за виготовлення та встановлення рекламного щита

371

311

3000

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

641

644

500

Одержано рекламний щит

152

631

2500

—*

* У

податковому обліку сума витрат, пов’язаних з придбанням та встановленням рекламного щита збільшує балансову вартість ОФ групи 3 (п.п. 8.4.1 Закону про податок на прибуток).

Списано суму податкового кредиту за раніше нарахованою передоплатою

644

631

500

Уведено рекламний щит в експлуатацію

109

152

2500

Здійснено залік заборгованостей

371

631

3000

 

Оренда рекламного щита

Цей варіант розміщення реклами підприємства найпоширеніший, оскільки він набагато простіше першого способу, розглянутого нами вище.

Насамперед підприємство укладає договір оренди такого щита зі сторонньою організацією. Згідно з

п. 30 Правил № 2067 суб’єкт підприємницької діяльності протягом одного місяця з дня виникнення права користування (укладення договору) має звернутися до робочого органу із заявою в довільній формі про переоформлення дозволу. До заяви додаються:

— документ, що підтверджує право користування рекламним щитом;

— оригінал зареєстрованого дозволу;

— письмова згода власника місця розміщення рекламного засобу або уповноваженого ним органу;

— копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника як юридичної особи або фізичної особи — підприємця;

— банківські реквізити, ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Протягом п’яти робочих днів за відсутності зауважень до поданих заявником документів керівник робочого органу вносить відповідні зміни до дозволу.

Податковий облік

. Відповідно до п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів щодо товарів (робіт, послуг), які продаються (надаються) таким платником податку. Орендна плата за використання рекламного щита є не чим іншим, як витратами на проведення рекламних заходів, а тому відноситься до складу валових витрат. Причому тут треба пам’ятати про особливу дату відображення валових витрат, якою вважається дата нарахування (п.п. 7.9.6 Закону про прибуток). Отже, перерахувавши аванс за весь строк оренди, валові витрати на всю суму ви відобразити не зможете. Для податкового кредиту є всі підстави (якщо рекламується оподатковуваний товар чи послуга), і відображають його за першою подією.

У

бухгалтерському обліку після одержання акта приймання-передачі рекламний щит зараховується в обліку орендаря на позабалансовий рахунок 01 «Орендовані необоротні активи» за вартістю, зазначеною в договорі оренди.

Сума орендної плати відображається в складі витрат орендаря в

тому звітному періоді, на який припадає така плата. Інакше кажучи, додержується принцип нарахування та відповідності витрат і доходів. Щомісячна сума орендної плати списується на рахунок 93 «Витрати на збут». Підставою для цього є акт наданих послуг, одержаний від орендодавця.

Приклад

. Підприємство уклало договір оренди рекламного щита строком на 2 роки. Сума щомісячної орендної плати складає 1500 грн., у тому числі ПДВ — 250 грн. Вартість рекламного щита, одержаного в оренду, згідно з актом приймання-передачі становить 7000 грн.

 

Таблиця 5

Облік витрат, пов’язаних з орендою рекламного щита

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

Одержано рекламний щит в оренду

01

7000

Нараховано суму орендної плати (у тому числі податок з реклами — 6,25)*

93

685

1256,25

1256,25**

* У деяких регіонах згідно з місцевим рішенням така плата обкладається податком з реклами.

** Щомісячна сума орендної плати включається до складу валових витрат на підставі п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток.

Суму ПДВ включено до складу податкового кредиту

641

685

250

Перераховано суму орендної плати орендодавцю

685

311

1506,25

Списано витрати на фінансовий результат

791

93

1256,25

 

Податок з реклами

Кажучи про використання в господарській діяльності платника податків рекламного щита, не можна не згадати про податок з реклами.

Нагадаємо, що порядок справляння податку з реклами регулюється

Декретом № 56-93 та положеннями місцевих органів виконавчої влади.

Об’єктом податку з реклами є вартість послуг з

установлення та розміщення реклами (ст. 11 Декрету № 56-93). Він сплачується з усіх видів оголошень та повідомлень, які передають ін-
формацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, площах, будинках, транспорті та в інших місцях. Податок з реклами сплачується під час оплати вартості послуг з установлення та розміщення реклами. Утримується та перераховується він до бюджету особою, яка надала такі послуги.

Незважаючи на те що особливості справляння та сплати податку з реклами встановлюються положеннями місцевих органів виконавчої влади, об’єкт оподаткування визначається

Декретом № 56-93 та змінюватися не може.

Так, при

самостійному виготовленні, установленні рекламного щита та розміщенні на ньому реклами нараховувати і сплачувати податок з реклами не потрібно. Оскільки послуги з установлення та розміщення реклами підприємству сторонніми організаціями не надаються, а отже, і об’єкта оподаткування в цьому випадку немає. Аналогічну думку висловила ДПА в м. Києві в листі від 25.07.2005 р. № 693/10/15-508 .

Разом з тим місцеві положення

можуть містити вимоги про сплату податку з реклами при самостійному встановленні та розміщенні реклами. Наприклад, у Положенні про податок з реклами в м. Харкові, затвердженому рішенням XXI сесії Харківської міської ради народних депутатів XXI скликання від 20.09.93 р., до об’єкта оподаткування входить вартість послуг, що сплачується за виготовлення та розміщення реклами. Така вимога є неправомірною , проте якщо ви не діятимете відповідно до неї, то найімовірніше доведеться відстоювати свою позицію в суді.

Щодо оренди рекламного щита, то

орендар не надає послуги з виготовлення та розміщення реклами, отже, він не повинен сплачувати податок до бюджету і звітувати за ним.

На наш погляд, не повинен цього робити і орендодавець, оскільки послуги з оренди рекламного щита не є встановленням та розміщенням реклами.

Так, у

Державному класифікаторі продукції та послуг ДК 016-97, затвердженому наказом Держстандарту України від 30.12.97 р. № 822, послугам з продажу та оренди місця і часу для реклами (вони включають і оренду рекламних щитів) присвоєно код 74.40.11, а послугам з планування, створення та розміщення реклами — код 74.40.12. Отже, незважаючи на те що послуги з оренди рекламного щита належать до рекламних, їх не можна прирівнювати до послуг зі створення та розміщення реклами.

Разом з тим не виключено, що місцеві положення органів виконавчої влади зобов’язуватимуть орендодавців утримувати податок з реклами та перераховувати його до бюджету. Так, згідно з

положенням про податок з реклами, затвердженим рішенням Київської міської ради IV сесії XXIV скликання від 24.04.2003 р. № 360/520, об’єктом оподаткування є вартість послуг з установлення та розміщення реклами, у тому числі і плата за право тимчасового використання місць для розміщення об’єктів зовнішньої реклами та реклами на транспорті в місті Києві. Як бачимо, це положення розширює об’єкт податку з реклами, установлений Декретом № 56-93.

Отже, якщо орендодавець додержуватиметься норм місцевого положення, які зобов’язують його утримувати та перераховувати до бюджету податок з реклами, та виділить у рахунку суму податку з реклами, то орендарю нічого не залишиться, як сплатити цей податок.

На цьому завершуємо розгляд питань, пов’язаних з установленням рекламного щита. Сподіваємося, що ця публікація допоможе вам уникнути багатьох несподіванок, пов’язаних із цією процедурою.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі