Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Знижки через лототрон: особливості надання

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2007/№ 76
В обраному У обране
Друк
Стаття

Знижки через лототрон: особливості надання

 

Щоб якось урізноманітнити процес проведення рекламних заходів, кмітливі рекламісти здогадалися використовувати лототрон. Елемент випадковості, наявний при визначенні величини знижки за допомогою лототрону, інтригує покупця, пробуджує в ньому здорове почуття азарту і дозволяє, між іншим, збільшити обсяг продажів, що і є головною метою будь-якої рекламної кампанії. Розглянемо, що слід мати на увазі суб’єктам господарювання, які використовують такий рекламний хід.

 

Ігор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», igor.khmelevskiy@id.factor.ua

 

Як це відбувається

Організація надання знижки шляхом випадкового вибору її розміру (у відсотковому відношенні до ціни конкретного товару або до загальної суми купівлі) доволі проста. Достатньо підготувати набір певної кількості лотерейних білетів, кульок, міні-контейнерів чи інших предметів, на поверхні яких або всередині буде розміщено інформацію про величину знижки, на яку може претендувати покупець. Причому для надання процесу отримання знижки елемента випадковості таку інформацію має бути приховано як від покупця, так і від продавця. Досягти цього можна, наприклад, запечатуванням лотерейних білетів, використанням непрозорих кульок, нанесенням на поверхню захисного покриття, яке покупцю потрібно буде стерти, щоб дізнатися про конкретний розмір знижки, тощо.

Як пристрій, що дозволяє розмістити підготовлені зазначеним чином предмети, які виконують роль лотерейних білетів, і забезпечити проведення розіграшу, можна використовувати традиційний лототрон. Кожному покупцю, який придбав певний товар, безпосередньо перед оплатою за нього пропонується самому визначити розмір знижки, який може варіюватися в досить широких межах (наприклад, від 1 до 50 % первісної вартості придбаного товару). Крім того, «випадкова» знижка може підсумовуватися зі знижкою, на яку дає право дисконтна картка, що діє в цій торговельній мережі (за наявності в такого покупця зазначеної картки). Застосування підсумкової знижки до вартості покупки відбувається при оплаті товару касиру.

Звичайно ж, можуть застосовуватися й інші способи надання знижки в розмірі, який наперед не зафіксовано, а визначається за випадковою імовірністю. Подальші міркування, у принципі, не залежать від вибору конкретного способу реалізації цього рекламного заходу і можуть стати у пригоді більшості зацікавлених читачів.

 

Чи потрібно придбавати ліцензію на проведення розіграшу?

Описуючи вище ідею застосування лототрону для надання знижок підприємствами торгівлі, ми свідомо прагнули не використовувати слова «розіграш», «лотерея», «приз» тощо, які б асоціювалися з гральним бізнесом та організацією проведення лотерей як з одним з його різновидів. Однак при плануванні таких рекламних заходів у суб’єктів господарювання насамперед виникає запитання: чи потрібно одержувати ліцензію для проведення подібних розіграшів?

Справа в тому, що згідно з

п. 29 ст. 9 Закону про ліцензування діяльність із випуску та проведення лотерей підлягає ліцензуванню. При цьому в Законі про податок на прибуток (п. 1.33) міститься визначення лотереї як господарської операції, що передбачає продаж гравцю права на участь у розіграші призу за випадковою вірогідністю за кошти чи в обмін на інші цінності, а також безоплатне отримання такого призу у власність у разі визнання такого гравця переможцем.

Як випливає з наведеного вище визначення, умовою для віднесення господарської операції до лотереї є факт продажу гравцю за гроші чи в обмін на інші цінності права на участь у розіграші призу. Під час проведення рекламного розіграшу розміру знижки покупцю право на участь у ньому не продається. Учасником такого розіграшу він стає безоплатно, лише на тій підставі, що він виявив бажання придбати той чи інший товар. Не відбувається також визнання когось із покупців переможцем, навпаки, усі вони без винятку набувають права на знижку, величина якої визначається випадково.

Таким чином, цей вид розіграшу в межах проведення рекламної акції до лотереї не належить. А отже, для проведення таких рекламних розіграшів ліцензію одержувати не потрібно. Аналогічну позицію, до речі, займає Держпідприємництво (див.

лист від 06.03.2002 р. № 2-222/1297 // «Податки та бухгалтерський облік», 2002, № 34). І хоча в зазначеному документі йдеться про діяльність суб’єкта господарювання з надання призів покупцям у межах проведення заходу щодо підвищення купівельного попиту на продукцію, загальної спрямованості листа це не змінює.

З метою додаткового підтвердження наших висновків варто звернутися до

Ліцензійних умов № 128/1037, у п. 1.1 яких ідеться про те, що ці Ліцензійні умови не поширюються на проведення на безоплатній основі розіграшів серед покупців товарів (послуг) з видачею виграшів у готівковій чи майновій формі, що проводяться з метою реклами. Знову ж таки зауважимо: незважаючи на наявність у цій нормі згадки про видачу виграшів, проведення рекламних розіграшів розміру знижки не є лотереєю і не потребує отримання ліцензії. Ключовим моментом тут є те, що покупці не повинні нести жодних додаткових витрат для участі в розіграші (наприклад, придбавати лотерейні білети). А ця умова при визначенні знижки за допомогою лототрону дотримується бездоганно.

 

Чи підлягає така діяльність патентуванню?

Для того щоб відповісти на поставлене запитання, звернемося до

Закону про патентування, статтею 5 якого передбачено патентування операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, здійснюваних суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. При цьому під гральним бізнесом розуміється діяльність, пов’язана з улаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій чи майновій формі.

Разом з тим слід ураховувати положення

п. 1 ст. 1 Закону про патентування, де встановлюється, що норми цього Закону поширюються на суб’єктів підприємницької діяльності, для яких проведення лотерей та розіграшів як частини грального бізнесу є видом підприємницької діяльності. З визначення підприємництва, наведеного у ст. 3 ГКУ, випливає, що підприємницька діяльність здійснюється для досягнення економічних та соціальних результатів і з метою отримання прибутку.

Не можна сказати, що підприємство, яке здійснює рекламну акцію у вигляді розіграшу знижок на лототроні, не має на меті отримання прибутку. Але такий прибуток планується отримувати не від проведення власне розіграшу, а від торговельної діяльності. У нашому випадку

розіграш знижок є елементом рекламної кампанії, спрямованої на залучення покупців та підвищення попиту на товари, що реалізуються, і не розглядається підприємством як додаткове (окреме) джерело отримання прибутку.

Таким чином,

придбавати торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в ситуації, що розглядається, не потрібно. Такої ж думки дотримується і Держпідприємництво України, про лист якого (від 06.03.2002 р. № 2-222/1297) ми згадували вище. Основна думка, висловлена цим держорганом у контексті, що нас цікавить, зводиться до такого: «...сплачувати додаткові податки чи збори, одержувати будь-які дозволи, ліцензії не потрібно. <...> умови проведення заходу встановлюються самим суб’єктом господарювання».

У податківців, на жаль, досі так і не сформувалось остаточної думки з порушеного нами в цьому розділі питання. Раніше представники ДПАУ неодноразово вказували на необхідність придбання торгового патенту при проведенні розіграшів (див., наприклад, консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2004, № 41, с. 45). Але останнім часом, судячи з

листів ДПАУ від 14.02.2006 р. № 48/2/15-0410 («Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 31) і від 07.07.2006 р. № 4499/6/15-0416 («Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 102), вони вважають інакше і вже не наполягають на патентуванні рекламних розіграшів. Однак не можна повністю гарантувати, що цей підхід податкового органу залишиться непохитним, тому зацікавленим платникам податків краще отримати письмове роз’яснення з місцевої ДПІ.

 

Документальне оформлення та проблема звичайних цін

Щоб гарантовано уникнути претензій з боку перевіряючих, рекомендуємо потурбуватися про правильне документальне оформлення розіграшів знижок, здійснюваних за допомогою лототрону:

— по-перше, проведення такого розіграшу необхідно подати як елемент рекламної акції. З цією метою є сенс видати відповідний наказ, де чітко сформулювати процедуру розіграшу, механізм застосування знижки, порядок програмування РРО на період акції та призначити відповідального за її проведення;

— по-друге, у тексті наказу, рекламних оголошеннях про проведення такого заходу не використовувати термін «лотерея», а назвати цю операцію, наприклад, святковою акцією;

— по-третє, поінформувати потенційних покупців, що за підсумками цієї акції жодні подарунки в майновій формі чи грошові виплати не надаються. Покупці лише набувають права сплатити за товар його вартість за вирахуванням визначеної випадковим чином знижки.

У результаті правильного оформлення здійснюваної рекламної акції можна уникнути непорозумінь з податковими органами з приводу отримання ліцензії та придбання торгового патенту. Крім того, відповідне документальне забезпечення акції допоможе також обґрунтувати рівень звичайних цін у разі надання знижок, про що докладніше можна прочитати у статті «Звичайна ціна в рекламних акціях» на с. 44 сьогоднішнього номера.

Тут лише нагадаємо, що

Законом про податок на прибуток (п.п. 1.20.2) при визначенні звичайних цін передбачено можливість урахування різних знижок, зумовлених їх маркетинговою політикою підприємства. Головний критерій при наданні таких знижок, якого слід дотримуватися, щоб вважати ціну зі знижкою звичайною ціною, — їх невибірковість. І хоча на перший погляд може здатися, що зазначений принцип при розіграші розміру знижок через лототрон не дотримується, насправді це не так. Невибірковість у цьому випадку означає незалежність від волі продавця, а ця умова при виборі розміру знижки за допомогою лототрону однозначно виконується. Отже, кожна ціна, сплачена різними покупцями за той самий товар після застосування до первісної ціни знижок різного розміру, є звичайною, а кожна така знижка — звичайною знижкою.

 

Розіграш знижок та ПДФО

Звичайність знижки, що надається покупцю — фізичній особі, має важливе значення також з точки зору оподаткування його доходів. Пояснюється це тим, що в

Законі про ПДФО існує норма (див. абзац «е» п.п. 4.2.9), яка дозволяє не вважати додатковим благом і не оподатковувати суму знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що не перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін. Знову ж таки в цьому випадку діють правила визначення «звичайності» знижки, установлені Законом про податок на прибуток. Якщо ця знижка надається всім покупцям при настанні певних умов (маркетингові знижки), то такі знижки є звичайними і їх сума не включається до оподатковуваного доходу громадян.

У разі надання знижки за допомогою лототрону звичайний розмір такої знижки дотримується з тих самих причин, які ми наводили для обґрунтування звичайної ціни, — знижка надається кожному покупцю без винятку і при цьому воля продавця ніяк не впливає на величину такої знижки. Отже, не існує жодних підстав вважати знижки, отримані через лототрон, об’єктом обкладення податком з доходів фізичних осіб.

До речі, так само підходить до цього питання і ДПАУ. Наприклад, у

листі від 29.04.2004 р. № 3380/6/17-3116 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 73) зазначається, що знижки, які надаються підприємствами покупцям (не працівникам і не пов’язаним особам), не є додатковим благом у розумінні Закону про ПДФО, а отже, і не включаються до оподатковуваного доходу фізичної особи, яка отримала таку знижку.

 

Бухгалтерський облік «випадкових» знижок

При всій різноманітності знижок для цілей обліку непринциповими є причини, з яких вони надаються, або те, кому вони надаються. Для бухгалтерського обліку важливо, по-перше, надається така знижка в роздрібній чи оптовій торгівлі, і, по-друге,

коли надається знижка (у момент продажу або після продажу). Очевидно, що знижки через лототрон, про які йдеться, належать до знижок у роздрібній торгівлі, що надаються в момент продажу.

Головною

особливістю обліку таких знижок є те, що вони ніяк не відображаються на рахунках обліку. Зазначені знижки фактично припиняють існувати після того, як товар відпущено покупцю. Надання знижок у момент продажу потребує особливого підходу до розрахунку суми націнок, що припадають на реалізований товар, і собівартості реалізованого товару. Ці особливості спричинені тим, що при передачі товарів у роздріб на них нараховується певний розмір торгової націнки. Однак реально товари продаються або за меншою вартістю, тобто реалізується не вся нарахована торгова націнка, або навіть зі збитком, тобто за ціною, нижчою за купівельну вартість.

За докладною теоретичною інформацією з цього питання відсилаємо читачів до статті «Ще раз про знижки» («Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 55). Тут же обмежимося розглядом умовного числового прикладу.

Приклад

. Підприємством роздрібної торгівлі протягом місяця надавалися знижки, визначені покупцями за допомогою лототрону.

Сальдо по рахунках бухгалтерського обліку на початок місяця склало:

— по дебету субрахунку 282 «Товари в торгівлі» — 20000 грн.;

— по кредиту субрахунку 285 «Торгова націнка» — 6000 грн.

Протягом місяця підприємство придбало товар на суму 18000 грн. (у тому числі ПДВ — 3000 грн.). На товар, що надійшов, нараховано торгову націнку в сумі 4000 грн. У цьому ж місяці реалізовано товару на суму 24000 грн., у тому числі ПДВ 20 % — 4000 грн. (вартість товару — 30000 грн., сумарна величина знижки, яку було надано покупцям шляхом випадкового вибору через лототрон, визначена за даними РРО, — 6000 грн.).

Розрахуємо середній відсоток торгових націнок та визначимо собівартість реалізованих товарів. Для зручності наведемо всі показники в табл. 1.

 

Таблиця 1

Умова прикладу

Показник

Первісна (купівельна) вартість товарів

Сума торгової націнки
(Кт 285)

Продажна вартість товарів
(Дт 282)

1

2

3

4

1. Залишок на початок місяця, грн.

14000

6000

20000

2. Надійшло у звітному місяці, грн.

15000

4000

19000

3. Знижка, грн.

Х

Х

6000

4. Середній відсоток торгової націнки, %

25,64
(6000 + 4000) : (20000 +
+ 19000) х 100

Х

Х

5. Реалізовано товарів, грн.

22308
(24000 +

6000) - 7692

7692
(24000 +

6000) х 25,64 %

24000

6. Залишок на кінець місяця
(ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 3 - ряд. 5)

6692

2308

9000

 

На рахунках бухгалтерського обліку розглянуті операції буде відображено таким чином:

 

Таблиця 2

Бухгалтерський та податковий облік знижок

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік, грн.

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

Залишок товарів на початок періоду:

— продажна вартість

282

20000

— торгова націнка

285

6000

1. Отримано товари від постачальника

281

631

15000

15000

2. Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

3000

3. Передано товари в роздріб

282

281

15000

4. Нараховано торгову націнку на товари, що надійшли

282

285

4000

5. Реалізовано товари (виручка)

301

702

24000

20000

6. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

4000

7. Списано собівартість реалізованих товарів

902

282

22308

8. Списано суму націнки, що припадає на реалізовані товари

285

282

7692

9. Сформовано фінансовий результат

791

902

22308

702

791

20000

Залишок товарів на кінець періоду:

— продажна вартість

282

9000

— торгова націнка

285

2308

 

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно