Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Організація харчування працівників

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2008/№ 27
Друк
Стаття

Організація харчування працівників

 

Згідно з чинним законодавством роботодавець повинен забезпечити безоплатним харчуванням працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці. Для інших працівників пільгове харчування не передбачено. Проте деякі роботодавці, які піклуються про своїх працівників, повністю чи частково оплачують їх харчування. Про особливості оподаткування такого харчування йтиметься в цій статті.

Олена ЛЕСИК, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Роботодавцю, який оплачуватиме харчування працівників, необхідно спершу визначитися з організаційними моментами.

Для цього потрібно вибрати:

1) місце, де працівники харчуватимуться. Підприємство може утримувати власну їдальню або оплачувати обіди працівників у сторонній організації громадського харчування;

2) джерела фінансування. Харчування працівників може бути:

— платним. У цьому випадку роботодавець тільки організовує харчування, а оплачує його сам працівник;

— з частковою оплатою. Частину вартості оплачує підприємство, частину — працівник;

— безоплатним: вартість обіду повністю оплачується підприємством;

3) форму надання харчування. Роботодавець може:

— видавати працівникам талони на харчування;

— надавати працівникам дотації на харчування у грошовій або натуральній формі;

— організувати харчування працівників у формі шведського столу.

Крім того, роботодавець має встановити суму коштів, які виділятимуться на харчування працівників протягом певного періоду, або норми видачі продуктів (якщо харчування працівників здійснюється шляхом надання їм продуктів).

Якщо підприємство частково оплачує харчування працівників чи тільки організовує цей процес, тобто вартість харчування оплачують самі працівники, необхідно визначити порядок проведення розрахунків за харчування. Розрахунки можуть проводитися шляхом утримання із заробітної плати, внесення грошових коштів до каси підприємства тощо.

Усе це застерігається в наказі (розпорядженні) керівника підприємства.

Предметом розгляду нашої статті є порядок оподаткування та бухгалтерський облік операцій, пов’язаних з організацією підприємством харчування працівників. Розглянемо ці питання в розрізі ситуацій, коли працівники харчуються в їдальні підприємства і коли харчування працівників здійснюється в сторонніх закладах громадського харчування.

 

Працівники харчуються в їдальні підприємства

Якщо підприємство має власну їдальню, харчування працівників може бути організовано так:

1) працівники харчуються в такій їдальні безоплатно, тобто витрати, пов’язані з харчуванням працівників, повністю бере на себе підприємство. Для цілей організації безоплатного харчування працівників можуть використовуватися талони. Також харчування працівників може бути організовано за системою «шведського столу»;

2) працівники придбавають обіди в їдальні підприємства з мінімальною націнкою або за собівартістю;

3) працівникам підприємства при купівлі обідів надаються знижки. При цьому надання послуг громадського харчування є одним з видів діяльності підприємства, тобто їдальня обслуговує і сторонніх покупців.

Далі розглянемо порядок оподаткування згаданих вище операцій з організації харчування працівників в їдальні підприємства.

 

Порядок оподаткування безоплатного харчування

Податок з доходів фізичних осіб та внески до соціальних фондів

. З точки зору Закону № 889 витрати підприємства на безоплатне харчування працівників для самих працівників є доходом. Для цілей оподаткування необхідно визначити, до якого з видів доходів належить вартість харчування, що оплачується роботодавцем. У цьому випадку є два варіанти: або це додаткове благо, або заробітна плата.

Відповідно до

п. 1.1 Закону № 889 додатковими благами є кошти, які виплачуються (надаються) платнику податку його роботодавцем, якщо такий дохід не є заробітною платою або виплатою за цивільно-правовим договором. Отже, будь-яку виплату може бути визнано додатковим благом тільки в тому разі, якщо її не можна розцінити як заробітну плату.

Під терміном «заробітна плата» відповідно до

п. 1.1 Закону № 889 розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму. На нашу думку, оплата харчування працівників є доходом у вигляді заробітної плати з відповідним оподаткуванням. На користь такої точки зору наведемо аргументи.

По-перше, відповідно до

п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються до фонду оплати праці. ДПАУ неодноразово у своїх листах зазначала, що всі виплати, які відносяться до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5, для цілей Закону № 889 підпадають під термін «заробітна плата».

По-друге, якщо можливість оплати харчування працівників передбачено в колективному або трудовому договорі, вважається, що такі виплати провадяться

у зв’язку з відносинами трудового найму.

Отже,

сума відшкодування працівникам витрат на харчування:

— при визначенні бази оподаткування зменшується на суму утриманих внесків до фондів соціального страхування;

— ураховується при визначенні граничного розміру доходу для застосування податкової соціальної пільги.

Крім того, слід ураховувати, що сума оплати вартості харчування є «чистим» доходом працівника, виплаченим на руки, тому для визначення нарахованого доходу потрібно застосувати «натуральний» коефіцієнт (1,176471).

Внески до фондів соціального страхування на суму оплати вартості підприємством харчування працівників нараховуються і з неї утримуються, оскільки ця виплата обкладається податком з доходів фізичних осіб та включається до фонду оплати праці відповідно до

п.п. 2.3.4 Інструкції № 5.

Якщо харчування працівників організовано

за системою «шведського столу», відсутня можливість персоніфікувати витрати на харчування і визначити дохід кожного працівника. У зв’язку з цим оплата харчування працівника в цьому випадку не може бути об’єктом для обкладення податком з доходів фізичних осіб. Це підтверджує і ДПАУ у своїх листах від 26.08.2004 р. № 7335/6/17-3116 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 86), від 19.04.2007 р. № 3852/6/17-0716. З тієї ж причини витрати на харчування працівників, яке організовано за системою «шведського столу», не обкладаються внесками до фондів соціального страхування.

Податок на прибуток і ПДВ

. Згідно з п.п. 5.4.9 Закону про податок на прибуток до валових витрат відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності об’єктів соціальної інфраструктури, у тому числі приміщень, що використовуються платником податків для організації харчування працівників, які були на балансі і утримувалися за рахунок платника податку на момент набрання чинності Законом про податок на прибуток, тобто до 01.07.97 р. При цьому нормами п. 5 Перехідних положень Закону № 1957 введено додаткове обмеження, відповідно до якого до валових витрат може бути включено 50 % суми понесених витрат до моменту передачі таких об’єктів на баланс відповідного бюджету або їх приватизації згідно із законом.

При безоплатному забезпеченні працівників харчуванням

в їдальнях, що не відповідають вимогам зазначених норм, витрати на їх утримання та експлуатацію, а також на закупівлю продуктів, з яких готуються страви, до валових витрат не потраплять.

Якщо можливість оплати харчування працівників за рахунок підприємства

передбачена в колективному або індивідуальному трудовому договорі, вартість такого харчування можна включати до складу валових витрат на підставі п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток.

Щодо витрат підприємства на харчування за системою «шведського столу», то, на нашу думку, їх не може бути включено до валових витрат на підставі пп. 5.6.1. Закону про податок на прибуток.

Валові доходи підприємства збільшуються на суму вартості безоплатно переданих працівникам обідів. Це обумовлено тим, що операції з безоплатного надання товарів належать до операцій продажу згідно з

п. 1.31 Закону про податок на прибуток, доходи від яких включаються до складу валового доходу на підставі п.п. 4.1.1 Закону про податок на прибуток.

Оскільки безоплатне харчування надається працівникам підприємства, тобто фізичним особам, які не є платниками податку на прибуток, відповідно до

п.п. 7.4.3 Закону про податок на прибуток валові доходи підприємства відображаються за звичайними цінами. Нагадаємо: звичайна ціна визначається згідно з п. 1.20 Закону про податок на прибуток.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з витратами на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності їдальні, що надає працівникам безоплатне харчування, на сьогодні

не може бути включено до складу податкового кредиту, оскільки такі витрати з господарською діяльністю безпосередньо не пов’язані. Але слід мати на увазі, що при безоплатній передачі страв працівникам у підприємства на підставі п. 1.4 Закону про ПДВ виникають податкові зобов’язання, які визначаються виходячи зі звичайних цін відповідно до п. 4.2 Закону про ПДВ.

 

Якщо працівник придбаває обіди зі знижкою

Податок на прибуток та ПДВ

. Відразу зазначимо, що, на наш погляд, під норми п.п. 5.4.9 Закону про податок на прибуток, який регулює порядок віднесення витрат на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності об’єктів соціальної інфраструктури до валових витрат, підпадають тільки їдальні, що забезпечують працівників харчуванням безоплатно і не надають платних послуг.

У разі коли підприємство одержує дохід від роботи їдальні (працівники харчуються в їдальні, повністю або частково оплачуючи вартість обідів, їдальня обслуговує сторонніх осіб), діяльність їдальні можна вважати господарською діяльністю підприємства*.

* Господарська діяльність — будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 Закону про податок на прибуток). Природно, простіше довести, що робота їдальні є господарською діяльністю, у разі коли, крім власних працівників, вона обслуговує і сторонніх осіб.

Якщо дотримуватися такої точки зору та за умови, що такий вид діяльності, як громадське харчування, передбачений установчими документами підприємства, витрати із закупівлі продуктів для приготування страв може бути включено

до валових витрат у повному обсязі на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.

У разі коли часткове відшкодування витрат на харчування працівників передбачено в колективному або індивідуальному трудовому договорі в розділі «Оплата праці», вартість харчування в розмірі наданої знижки з урахуванням «натурального» коефіцієнта може бути віднесено до складу валових витрат на підставі

п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток.

Суми ПДВ, сплачені у зв’язку з придбанням продуктів, які використовуються для приготування страв,

уключаються до складу податкового кредиту на підставі п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ.

При продажу страв

валові доходи та податкові зобов’язання в підприємства виникають за звичайними цінами .

Якщо їдальня надає послуги громадського харчування не тільки працівникам підприємства, то звичайну ціну можна визначити на підставі

п.п. 1.20.3 Закону про податок на прибуток. Звичайною буде ціна, за якою провадиться реалізація страв стороннім особам. Якщо ж в їдальні харчуються тільки працівники підприємства, звичайну ціну потрібно визначати на підставі прайс-листів (прейскурантів) інших підприємств громадського харчування.

Податок з доходів та внески до фондів соціального страхування

. На нашу думку, суми знижки (дотації) на харчування працівників для цілей оподаткування необхідно вважати заробітною платою з відповідним оподаткуванням.

Об’єкт оподаткування в цьому випадку визначається як різниця між звичайною ціною такого харчування та сумою, сплаченою працівником, помножена на «натуральний» коефіцієнт.

Податок з доходів утримується за ставкою 15 %.

Суми знижок (дотацій) на харчування обкладаються внесками до фондів соціального страхування, оскільки, по-перше, ці виплати включаються до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат

згідно з п.п. 2.3.4 Інструкції № 5, по-друге, обкладаються податком з доходів фізичних осіб.

 

Якщо працівники харчуються в закладі громадського харчування

Схема оплати в цьому випадку, як правило, така: працівники підприємства протягом місяця збирають розрахункові документи, що підтверджують вартість обідів. Наприкінці місяця підприємство повністю чи частково компенсує працівникам суму понесених витрат.

Податок з доходів і внески до соціальних фондів

. При відшкодуванні працівникам витрат на харчування у працівників виникає дохід, що підлягає оподаткуванню за ставкою 15 %.

Як уже зазначалося вище, на думку редакції, оплата роботодавцем харчування працівника для цілей оподаткування є доходом працівника у вигляді заробітної плати. Отже, до цього виду доходу застосовуються норми

п. 3.5 і п.п. 6.5.1 Закону № 889.

Щоб сума відшкодування повністю покрила витрати працівника на харчування, суму таких витрат потрібно помножити на «натуральний» коефіцієнт.

Згідно з

п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 оплата харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат включається до фонду оплати праці, тому сума нарахованого працівникам доходу (з урахуванням «натурального» коефіцієнта) є базою для нарахування (утримання) внесків до фондів соціального страхування.

Податок на прибуток

. Відповідно до п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток до складу валових витрат включаються витрати підприємства на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), будь-які інші виплати у грошовій чи натуральній формі, установлені за домовленістю сторін.

У разі якщо компенсацію вартості харчування буде передбачено в колективному або індивідуальному трудовому договорі в розділі «Оплата праці», таку суму може бути включено до складу валових витрат на підставі

п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток, а суму нарахованих внесків до фондів соціального страхування — на підставі п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток.

Тепер розглянемо порядок оподаткування та відображення в бухгалтерському обліку операцій з оплати харчування працівників за рахунок підприємства на конкретному прикладі.

Приклад.

Підприємство уклало договір з кафе «Весна», згідно з яким кафе забезпечує працівників підприємства харчуванням. Оплата за харчування провадиться працівниками з подальшим відшкодуванням витрат на харчування роботодавцем.

Відшкодування провадиться після закінчення місяця на підставі розрахункових документів у сумі, зазначеній у розрахункових документах. Цю виплату передбачено колективним договором у розділі «Оплата праці».

Менеджер Авдєєнко А. В. надав наприкінці березня документи, згідно з якими він обідав у березні 2008 року в кафе «Весна» 20 днів. Вартість обідів становила 15 грн. на день.

Оскільки підприємство відшкодовує 15 грн., сума відшкодування витрат на харчування Авдєєнка А. В. у березні 2008 року склала: 20 дн.

х 15 грн. = 300 грн.

Заробітна плата працівника в березні 2008 року — 2000,00 грн.

Оскільки відшкодування підприємством витрат на харчування є «чистим» доходом працівника, для визначення нарахованого доходу потрібно застосувати «натуральний» коефіцієнт.

Визначимо об’єкт оподаткування: 300 грн. х 1,176471 = 352,94 грн.

Отже, загальний оподатковуваний дохід у березні 2008 року склав 2352,94 грн. (2000,00 грн. + 352,94 грн.).

У бухгалтерському обліку підприємства відшкодування витрат на харчування буде відображено так.

 

№ з/п

Зміст операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,
грн.

дебет

кредит

1

Нараховано Авдєєнку А. В.

заробітну плату за березень 2008 року з урахуванням суми відшкодування витрат на харчування (2000,00 грн. + 352,94 грн.)

92

661

2352,94

2

Проведено нарахування внесків до фондів соціального страхування
(2352,94 грн. х (33,2 % + 1,5 % + 1,3 % + 1,16 %*))

92

651, 652, 653, 656

874,35

3

Проведено утримання страхових внесків із заробітної плати
(2352,94 грн. х (2 % + 1 % + 0,5 %))

661

651, 652, 653

82,35

4

Утримано податок з доходів фізичних осіб (2352,94 грн. - 82,35 грн.) х 15 %

661

641/ПДФО

340,59

5

Перераховано внески до фондів соціального страхування
(874,35 грн. + 82,35 грн.)

651, 652, 653, 656

311

956,70

6

Перераховано податок з доходів

641/ПДФО

311

340,59

7

Отримано грошові кошти на виплату заробітної плати та відшкодування витрат на харчування

301

311

1930,00

8

Видано заробітну плату за жовтень (2352,94 грн. - 82,35 грн. - 340,59 грн.)

661

301

1930,00

*

Ставку внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві прийнято умовно.

 

Як бачимо, на практиці існує декілька способів організації харчування працівників підприємства. Сподіваємося, що, прочитавши цю статтю, роботодавці, які усвідомлюють необхідність турботи про здоров’я своїх працівників, зокрема шляхом організації їх харчування, виберуть найоптимальніший для них з точки зору оподаткування варіант.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць