Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо податкового обліку отриманих дивідендів від інститутів спільного інвестування

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2008/№ 28
Друк
Лист від 19.03.2008 р. № 5242/7/15-0217

Щодо податкового обліку отриманих дивідендів від інститутів спільного інвестування

Лист Державної податкової адміністрації України від 19.03.2008 р. № 5242/7/15-0217

 

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо сплати авансового внеску при виплаті дивідендів інститутом спільного інвестування і повідомляє.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (далі — Закон № 2299)

інститут спільного інвестування (далі — ІСІ) — це корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2299 «Класифікація інститутів спільного інвестування»

одним із видів інституту спільного інвестування є венчурний пайовий інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу.

Законом України від 30.11.2006 р. № 398-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування», який набрав чинності з 1 січня 2007 року, внесено зміни до п.п. 7.8.5 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон), яким визначається порядок та умови при яких не сплачується авансовий внесок при виплаті дивідендів.

Відповідно до п.п. 7.8.5 п. 7.8 ст. 7 Закону з врахування змін, внесених Законом № 398, авансовий внесок, передбачений п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону, не справляється, зокрема, у разі виплат дивідендів інститутами спільного інвестування.

Виходячи з викладеного, починаючи

з 01.01.2007 р., при виплаті дивідендів інститутами спільного інвестування, в тому числі і венчурним пайовим інвестиційним фондом недиверсифікованого виду закритого типу, авансовий внесок з податку на прибуток такими інститутами не сплачується.

Відповідно до п.п. 7.8.6 п. 7.8 ст. 7 Закону

юридичні особи — резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу валового доходу (крім постійних представництв нерезидентів). При цьому п.п. 4.2.11 п. 4.2 ст. 4 Закону визначено умови такого не включення, а саме не включаються до складу валового доходу дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку, що оподатковані у порядку, встановленому пунктом 7.8 цього Закону.

Отже, платники, які отримують

дивіденди від інститутів спільного інвестування, які відповідно до п.п. 7.8.5 п. 7.8 ст. 7 Закону не оподатковуються, включають їх до складу валового доходу відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону.

Заступник голови
С. Чекашкін



коментар редакції

Оподаткування дивідендів, отриманих від ІСІ

Отже, податківці вважають, що дивіденди, отримані від ІСІ, підлягають

включенню до складу валових доходів. З таким висновком можна було б погодитися, якби не норми Закону про податок на прибуток, які навіть цитуються в цьому листі. Звичайно, за логікою такі суми треба було б обкладати податком на прибуток, уключаючи їх до складу валових доходів інвесторів. Адже інакше вийде, що з доходів, отриманих інвестором від вкладення коштів до ІСІ, податок на прибуток взагалі не буде сплачено (доходи ІСІ звільнено від оподаткування згідно з п.п. 4.2.8 Закону про податок на прибуток, авансовий внесок не сплачується, а КУА здійснює тільки управління активами, тому теж податок на прибуток не сплачує).

Але з іншого боку, при оподаткуванні тієї чи іншої операції слід виходити з того, що зазначено в Законі. А в Законі про податок на прибуток є п.п. 7.8.6. І притягати до цієї ситуації п.п. 4.2.11 цього ж Закону навряд чи доречно.

По-перше, у п.п. 4.2.11 Закону про податок на прибуток ідеться про дивіденди, які виплачуються

платником податку. Але ж, як відомо, ПІФ, про який ідеться в цьому листі, не може бути платником податку, оскільки не є юрособою.

По-друге, як відомо, із двох конкуруючих норм обирають ту, яка є спеціальною, або ту, яка є пізнішою. Тому, якщо і говорити про конкуренцію норм пп. 7.6.8 і 4.2.11, то пріоритет слід віддати першому з них, адже його прийнято набагато пізніше.

Дмитро Костюк

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі