Теми статей
Обрати теми

Бухгалтерський калейдоскоп. Хай буде світло...

Редакція ПБО
Стаття

Хай буде світло...

 

Як відомо, факти провадження господарських операцій підприємства фіксуються в первинних документах та відображаються в бухобліку. Не дивно, що будучи зафіксованими та відображеними, ці факти визначають відповідні податкові наслідки, наприклад, якщо списати люмінесцентну лампу і покласти її на склад до кращих часів, то кращі часи не настануть ніколи і за цю лампу доведеться сплатити екозбір. Так, може, перш ніж відображати та фіксувати, має сенс пролити світло на саму господарську операцію, тобто на те, як її власне здійснювати...

 

Олександр ГОЛЕНКО, головний редактор

 

Почнемо з визнання того, що сплачувати екозбір за списані протягом календарного кварталу люмінесцентні лампи (у просторіччі — лампи денного світла), які протягом цього ж календарного кварталу не було передано на утилізацію спеціалізованій організації (а інакше вчиняти з ними не можна у принципі!), і які станом на його кінець виявилися такими, що зберігаються на підприємстві, —

потрібно (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 75, с. 60). Скільки сплачувати? Чимало...

На цьому загалом можна було б поставити крапку, тим більше, що всі подробиці та відповіді на запитання «навіщо?» та «скільки?» можна знайти у ґрунтовній статті під назвою «Збір за розміщення відходів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 47, с. 23, а також в рубриці «Пошта редакції» // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 60, с. 60. Зауважимо тільки: виходячи з величини нормативу (1,5 грн. за 1 шт.), установленого згідно з

Порядком установлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою КМУ від 01.03.99 р. № 303 (з подальшими змінами та доповненнями), та виходячи з допущення, що застосовуються всі можливі підвищуючі коефіцієнти, а також з урахуванням індексації, у 2008 році за одну списану лампу на складі можливо доведеться сплатити екозбір у сумі: 1,5 х 3 х 3 х 5 х 2,373 х 1,166 = 186, 77 (грн.). Та за такі гроші власник замінить усі люмінесцентні електролампи на лампочки Ілліча...

Тут ми підемо від обговорення не тільки зазначених подробиць, а й від такої проблеми, як заповнення

Податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища, форму якого затверджено наказом ДПАУ від 17.03.2005 р. № 111 (з подальшими змінами та доповненнями) наростаючим підсумком. Наприклад, якщо списану в І календарному кварталі календарного року лампу станом на кінець цього ж кварталу не було передано спеціалізованій організації (з якою підприємство уклало договір про утилізацію списаних ламп), вона потрапила до податкового розрахунку і за неї було сплачено екозбір, то навіть якщо таку лампу буде передано спеціалізованій організації вже в наступному календарному кварталі, податківці заперечують проти того, щоб за підсумками першого півріччя відповідного календарного року вважати таку лампу списаною і переданою протягом одного звітного періоду — першого півріччя — тобто проти того, щоб вважати суму екозбору, сплачену за підсумками І кварталу, переплатою. Про це не говоритимемо. І взагалі не станемо обговорювати, як правильно сплачувати екозбір за списані люмінесцентні лампи. Краще спробуємо зрозуміти, чи можна його не сплачувати...

 

Світити чи темнити?

Отже, візьмемо дві люмінесцентні лампи, одна з яких

нова, а друга — списана, і покладемо їх в упакованому вигляді до металевої шафи. Як ви думаєте, яка з цих ламп завдає більшої шкоди навколишньому природному середовищу? Нехай пробачать мене технарі, якщо я припущу, що стара лампа через вигорілий частково люмінофор «фонить» менше... Хай навіть це й не так, але тільки через те, що лампа списана, вона аж ніяк не шкідливіша для навколишнього середовища, ніж нова. А сплачувати екозбір потрібно тільки за списану люмінесцентну лампу — звичайно, якщо протягом того ж календарного кварталу, в якому вона піддалася списанню, її не забрала на утилізацію спеціалізована організація. Пробачте за цинізм: платити потрібно тільки за те, що лампи списують, але спеціалізовані організації не забирають списані люмінесцентні лампи негайно (чи хоча б щодня)...

А тепер ускладнимо наш приклад: візьмемо замість нової лампи вживану, але ще справну, тобто таку, що не підлягає списанню, і відносно неї та списаної лампи повторимо своє запитання. Відповідь буде такою ж...

Родзинка попереднього абзацу міститься в словах: «справну, тобто таку, що не підлягає списанню»... Отже, списати з балансу ми зобов’язані той актив — у цьому випадку матеріальну цінність — яка не може принести нам вигоду, а оскільки ми говоримо про лампи, то списати з балансу ми зобов’язані несправну лампу, яка не відповідає своєму призначенню. Інакше кажучи, списати

лампу з балансу, якщо, звичайно, вона в наявності, ми маємо право, наприклад, на підставі висновку про її несправність. Для виключення всіляких перегинів у загальному порядку списання ТМЦ оформляється відповідним актом, який затверджується керівником підприємства, а для здійснення цієї процедури створюється спеціальна постійно діюча комісія.

Оскільки метою цієї публікації не є докладне викладення порядку списання ТМЦ, обмежимося лише тим, що як орієнтир зазначимо, наприклад,

Типову інструкцію про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджену наказом Держказначейства та Мінекономіки від 10.08.2001 р. № 142/181.

Головне, що випливає з цього документа: непридатність для подальшого використання тієї ж лампи (читай: її несправність) установлюється спеціальною комісією, яка діє протягом року (хоча такі обов’язки можуть покладатися і на інвентаризаційну комісію), причому

конкретні дати, коли має бути встановлено непридатність, диктуються необхідністю, тобто вибираються підприємством самостійно.

А тепер важливе запитання: чи може навіть дуже досвідчений електрик чи так само досвідчений податківець шляхом зовнішнього огляду встановити несправність (тобто непридатність

для подальшого використання) люмінесцентної лампи? Від того, чи зможе підприємство правильно відповісти на це запитання, залежить можлива сума екозбору, яку йому доведеться сплатити... Зате будь-який практикант відповість твердо, що навіть якщо лампа не світить, то це ще не означає, що вона несправна та непридатна для подальшого використання (причина може бути, наприклад, у поганому контакті, несправності арматури, проводки, вимикачів), тобто лампа, що не світить, не є сигналом того, що потрібно цієї ж миті збирати постійно діючу комісію і складати акт на списання однієї-єдиної вигаслої лампи...

 

Гасіть світло...

Не будемо й ми темнити, а скажемо прямо, що фокус полягає в тому, щоб

списувати непридатні люмінесцентні лампи з балансу протягом того самого календарного кварталу, на який припадає дата передачі таких ламп для утилізації спеціалізованій організації згідно з укладеним з останньою договором.

Звичайно логічно було б застерегти у відповідному договорі, що передача списаних люмінесцентних ламп спеціалізованій організації провадиться наприкінці кожного календарного кварталу, і якщо точно дотримуватися цього правила, то списувати такі лампи можна практично коли завгодно...

Повторимо: інвентаризаційна комісія, яка визначає

наявність товарно-матеріальних цінностей на підприємстві на певну дату (як правило — звітну дату подання у тому числі балансу у складі фінансової звітності підприємства) — це одна історія, а постійно діюча комісія, яка встановлює непридатність для подальшого використання того чи іншого виду товарно-матеріальних цінностей, причому робить це у строки та з періодичністю, що визначаються самим підприємством (на підставі акта, складеного такою комісією, бухгалтерія списує відповідні товарно-матеріальні цінності з балансу підприємства — не обов’язково на звітну дату) — це зовсім інша історія.

Отже, підприємству залишиться зробити тільки одне:

установити графік роботи постійно діючої комісії, яка визначає непридатність люмінесцентних ламп, так, щоб передбачена процедура перевірки — актування — списання безпосередньо передувала даті передачі списаних люмінесцентних ламп спеціалізованій організації згідно з укладеним з нею договором.

При цьому ніхто не стверджує, що одного разу встановлену у визначену арматуру лампу має бути «прошнуровано, пронумеровано та скріплено печаткою» саме в цьому самому місці, а якщо така лампа виймається, то тільки з метою її негайної передачі постійно діючій комісії, яка тут же встановлює факт непридатності цієї люмінесцентної лампи, щоб її негайно списали з балансу... Ніхто не стверджує, що підприємство не має права організувати систему планово-запобіжних замін люмінесцентних ламп, завдяки якій усі лампи з певною періодичністю замінюються (наприклад, для протирання та чищення контактів), причому в аналітичному (причому кількісному) обліку окремо відображаються лампи абсолютно нові, замінені, що підлягають перевірці на предмет справності та

списані (незадовго до передачі спеціалізованій організації для подальшої утилізації). Хіба блага мета забезпечення безперебійного максимально якісного освітлення на підприємстві не виправдовує деякі додаткові витрати? Хіба можна їх порівняти з можливими сумами екозбору, що сплачується, про які згадувалося раніше?

До речі, щодо електроламп (і зокрема, люмінесцентних) немає підстав натякати на ідентифікацію, а оскільки строк їх служби, що зазначається (у годинах безперервного світіння) у документації на ці лампи за досвідом технічних служб підприємства є явно завищеним, а насправді (і про це є висновок таких технічних служб) їх корисне використання не продовжиться більше року (операційного циклу), то обліковуються вони у складі запасів (наприклад, на субрахунку 201). При цьому не слід забувати, що перебування їх на складі означає включення їх вартості до перерахунку за

п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Зрештою, не кожне підприємство може дозволити собі щоквартальні строки вивезення списаних люмінесцентних ламп спеціалізованою організацією, але ніхто не має права заборонити підприємству так організувати їх експлуатацію (до речі, на цілком легальних підставах), щоб такі лампи, якщо і виходили б з ладу (та вимагали списання), то не частіше, ніж саме перед їх вивезенням спеціалізованою організацією...

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі