Щодо обов’язковості проведення аудиту та подання аудиторського висновку
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 26.03.2008 р. № 2575
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист <...> та повідомляє.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. № 3125-ХII (у редакції Закону України від 14 вересня 2006 року № 140-V)
проведення аудиту є обов’язковим для:1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств-емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;
2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Проведення аудиту
є обов’язковим також в інших випадках , передбачених законами України.Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-ХII (з наступними змінами та доповненнями), достовірність та повнота річної фінансової звітності товариства, повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою).
Обов’язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки.Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХIV (з наступними змінами та доповненнями) підприємства (крім бюджетних установ) зобов’язані подавати (надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу і звіту про річні фінансові результати.
Відповідно до абзацу тридцять третього ч. 2
ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (з наступними змінами та доповненнями) в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема такі відомості щодо юридичної особи, як фінансова звітність про господарську діяльність юридичної особи (крім бюджетних установ) у складі балансу і звіту про річні фінансові результати.Відповідно до частини другої ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність»,
аудит — це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.При цьому відповідно до ст. 7 цього Закону результати аудиту підлягають оформленню у вигляді такого офіційного документа, як
аудиторський висновок, — документа, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні.Таким чином, оскільки ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить
виключний перелік документів, що підлягають наданню державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи (баланс і звіт про річні фінансові результати), і цей перелік не включає такого офіційного документа, як аудиторський висновок, останній не підлягає поданню державному реєстратору. Відповідно у державного реєстратора немає підстав вимагати ані подання аудиторського висновку, який підтверджував би достовірність та повноту річного балансу і звіту про річні фінансові результати, що надаються юридичною особою, ані зазначення відомостей щодо наявності такого аудиторського висновку.Заступник голови Г. Білоус
коментар редакції
Держреєстратор при прийманні фінзвітності не може вимагати аудиторський висновок
Держпідприємництва відповідає на запитання про наявність у держреєстратора повноважень вимагати подання аудиторського висновку, який підтверджує достовірність та повноту річного балансу та звіту про фінансові результати за 2007 рік.
Нагадаємо: необхідність підтвердження фінзвітності
госптовариств аудиторським висновком виникала після прийняття Закону України від 14.09.2006 р. № 140-V. Саме ним було викладено в новій редакції Закон про аудиторську діяльність. У свою чергу, це повернуло до життя норму ч. 2 ст. 18 Закону про госптовариства, на підставі якої:«Достовірність та повнота річної фінансової звітності товариства
повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Обов’язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки».Варто зауважити, що чинне законодавство прямо
не передбачає відповідальності за непідтвердження звітності. Більше того, приймаючи звітність за 2007 рік, органи статистики не висували умов про необхідність подання саме підтвердженої звітності.Лист, що коментується, дає підставу розраховувати на аналогічний підхід до цього питання держреєстраторів. Інакше кажучи, при поданні держреєстраторам до 1 червня 2008 року балансу та звіту про фінансові результати госптовариствам можна не побоюватися відмови в прийнятті такої звітності через її непідтвердження аудиторами.
Дмитро Винокуров
