Не дай вам бог будувати в епоху змін
Будівництво завжди було трудомістким процесом. І з розвитком цивілізації суб’єктам, які займаються або мають намір зайнятися будівництвом, доводиться витрачати не менше зусиль, щоб організувати цей процес. Просто заощаджені завдяки досягненням техніки зусилля тепер витрачаються на отримання дозвільних документів. Пам’ятається, саме відсутність дозволу на будівництво, а не нестача цегли, стала головною перешкодою для кума Гарбуза, який мріяв побудувати будинок, з відомої з дитинства казки «Чиполліно». Благо, ліцензію на будівництво останньому одержувати не довелося. А от суб’єктам господарювання, які мають намір займатися будівельною діяльністю в Україні, такої необхідності не уникнути. Про те, як отримати заповітний документ, і йтиметься в цій статті
.Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Прийняття
Закону № 1026 ознаменувало початок змін у порядку ліцензування будівельної діяльності. Цим Законом, зокрема, було внесено зміни до Закону про ліцензування, які зводилися до виведення ліцензування будівельної діяльності зі сфери дії останнього.Закон № 1026
набув чинності 01.01.2008 р. Але до цього з’явився ще один нормативно-правовий акт, вартий не меншої уваги. Ідеться про Порядок № 1396. У першому ж пункті цього документа зазначено, що його розроблено відповідно до Закону про архітектурну діяльність та Закону про містобудування і він установлює загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності в будівництві, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури на території України. Саме таку діяльність Порядок № 1396 пропонує називати будівельною.У зв’язку з прийняттям
Порядку № 1396 виникли деякі запитання. Серед них про те, яка саме діяльність вважається пов’язаною зі створенням об’єктів архітектури та відповідно підлягає ліцензуванню як будівельна. Це запитання можна сформулювати і по-іншому: ліцензування яких видів господарської діяльності має здійснюватися відповідно до Порядку № 1396? З відповіді на нього і почнемо.
Госпдіяльність, пов’язана зі створенням об’єктів архітектури
До 01.01.2008 р., тобто до набуття чинності
Законом № 1026 та Порядком № 1396, законодавство України ліцензованим називало такий вид діяльності, як будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) (п. 30 ст. 9 Закону про ліцензування).Різні питання, пов’язані з ліцензуванням зазначеного виду діяльності, регулювалися низкою нормативно-правових актів. Серед них:
—
Ліцензійні умови № 112;—
постанова Кабміну від 29.11.2000 р. № 1755 «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу», згідно з якою строк дії ліцензії на провадження будівельної діяльності становить 5 років, а плата за її видачу — 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.), якщо органом ліцензування є Мінбуд України, або 15 нмдг (255 грн.), якщо орган ліцензування — місцеві держадміністрації;—
Перелік органів ліцензування, затверджений постановою Кабміну від 14.11.2000 р. № 1698, в якому як органи ліцензування будівельної діяльності названо Мінбуд України, Раду міністрів АРК, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації;—
Положення про Ліцензійну комісію з визначення здатності суб’єктів господарювання виконувати ліцензійні умови провадження будівельної діяльності, що міститься в додатку до наказу Мінбуду України від 14.12.2005 р. № 16;—
Перелік документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії, який міститься в додатку до наказу Держбуду від 30.07.2001 р. № 155.Усі названі нормативні документи містять посилання на
Закон про ліцензування, зазначаючи, що їх прийнято на виконання цього Закону. Проте незважаючи на те що з 01.01.2008 р. у ст. 9 Закону про ліцензування вже немає будівельної діяльності як діяльності, що ліцензується в порядку, установленому цим Законом, до жодного з перелічених нормативних актів відповідні зміни внесено не було. Вони продовжують діяти в тому самому вигляді, в якому діяли і раніше. Чи означає це, що суб’єктам господарювання, які мають намір провадити «діяльність в будівництві, пов’язану із створенням об’єктів архітектури», слід керуватися приписами нормативних актів, які приймалися з метою реалізації Закону про ліцензування, регламентували порядок отримання ліцензії на провадження будівельної діяльності та їх не було скасовано з прийняттям Порядку № 1396?Щоб відповісти на це запитання, пропонуємо спершу звернутися до законів, на які посилається
Порядок № 1396. Так, у ч. 1 ст. 17 Закону про архітектурну діяльність дійсно зазначено, що господарська діяльність, пов’язана зі створенням об’єктів архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. При цьому виходячи з визначення архітектурної діяльності, яке надано у ст. 1 Закону про архітектурну діяльність, діяльність зі створення об’єктів архітектури включає «творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розробки всіх складових частин проектів щодо планування забудови та благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель та споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю та авторського нагляду за їх будівництвом, а також провадження науково-дослідної та викладацької роботи в цій сфері».Як бачимо, наведене визначення досить широке та об’ємне. До внесення змін до
Закону про ліцензування та прийняття Порядку № 1396 питання вирішувалося просто: діяльність зі створення об’єктів архітектури підлягала ліцензуванню в тій частині, в якій збігалася з ліцензованими видами будівельної діяльності. Перелік видів таких робіт міститься в додатку до Ліцензійних умов № 112. Унесені зміни дещо змістили акцент.Відповідь на запитання: які саме види діяльності підлягають ліцензуванню як діяльність, пов’язана зі створенням об’єктів архітектури, потрібно, як і раніше, шукати у відповідному переліку (кодифікаторі) робіт.
От тільки перелік уже новий. Наказом Держархбудінспекції від 19.02.2008 р. № 24 затверджено Перелік (кодифікатор) робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури (далі — Перелік № 24) (див. на с. 24). Незважаючи на те що він пропонує дещо інший порівняно з Переліком видів робіт провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж), затвердженим як додаток до Ліцензійних умов № 112, багато в чому вони збігаються. Це свідчить про те, що ліцензування діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, є не паралельною ліцензуванню будівельної діяльності процедурою, а процедурою, яка замінила останню.Висновок, якого ми дійшли, підтверджується й тим, що до
Закону про архітектурну діяльність найближчим часом може бути внесено зміни, які прямо зазначатимуть, яка саме діяльність, пов’язана зі створенням об’єктів архітектури, підлягає ліцензуванню. Так, відповідно до законопроекту до ліцензованих видів господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, належать вишукувальні роботи для будівництва, розробка містобудівної документації, проектування об’єктів архітектури, будівельно-монтажні роботи, монтаж інженерних мереж, будівництво транспортних мереж, інжинірингова діяльність у сфері будівництва (організація виготовлення проектної документації, координація діяльності всіх учасників будівництва, здійснення технічного нагляду за будівництвом об’єкта архітектури).Слід зауважити, що наказ Держархбудінспекції, яким затверджено
Перелік № 24, не зареєстровано в Мін’юсті. Це дає підставу деяким фахівцям ставити питання про те, чи є такий акт узагалі чинним. На наш погляд, підстав для цього немає, оскільки відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабміну від 28.12.92 р. № 731, реєстрації підлягають акти міністерств та відомств, що містять норми права, тобто акти, в яких закріплено певні загальнообов’язкові правила поведінки. Перелік же видів діяльності, що ліцензуються, не встановлює норм права, оскільки сам по собі правил поведінки не передбачає. Норма права полягає в закріпленні обов’язку отримати ліцензію на провадження діяльності, пов’язаної зі створенням об’єкта архітектури. Цю норму закріплено в Законі про архітектурну діяльність та в Порядку № 1396. Перелік № 24 є лише необхідним додатком до зазначених актів.Варто звернути увагу ще на один дискусійний момент. Річ у тім, що
Закон про архітектурну діяльність у ст. 4 розкриває, що мається на увазі під роботами, пов’язаними зі створенням об’єкта архітектури. Це:— підготовка вихідних даних на проектування;
— здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час провадження будівництва або зміни (у тому числі шляхом зносу) об’єктів містобудування, які відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецтвознавче, наукове чи художнє значення;
— пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження та затвердження проекту;
— виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її чи окремих її частин іншим виконавцем — здійснення авторського нагляду за таким виконанням;
— будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) та знос об’єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом зносу) об’єкта містобудування;
— приймання побудованого об’єкта в експлуатацію.
На нашу думку,
Перелік № 24, тобто перелік робіт, пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури, може лише конкретизувати ст. 4 Закону про архітектурну діяльність, але ніяк не виходити за окреслені нею межі. Цей висновок може мати важливе значення для практики ліцензування. Так, у ст. 4 Закону про архітектурну діяльність ідеться про ліцензування робіт, пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури. Під об’єктами архітектури, у свою чергу, маються на увазі будинки і будівлі житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів. Це дає підставу говорити, що ліцензуванню підлягають роботи, наведені в Переліку № 24, за умови, що вони здійснюються саме щодо зазначених об’єктів, а не будь-яких інших об’єктів або, наприклад, щодо частин зазначених об’єктів. Але з остаточними висновками через відсутність будь-яких роз’яснень держорганів з цього питання поки що поспішати не варто.
Порядок ліцензування
Ліцензування будівельної діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, сьогодні здійснюється відповідно до
Порядку № 1396 (його текст наведено на с. 21), який, як уже зазначалося, набув чинності з 01.01.2008 р. З метою забезпечення його виконання було затверджено Тимчасовий регламент (див. на с. 38). Щодо державної реєстрації зазначених нормативно-правових актів, то перший з них не потребує такої реєстрації, оскільки його затверджено постановою Кабміну, а другий не подавався на реєстрацію, мабуть, у зв’язку з тим, що п. 2 наказу Держархбудінспекції, яким його було затверджено, указує на його експериментальний характер. Якщо відсутність реєстрації Порядку № 1396 будь-яких заперечень викликати не повинна, то з Тимчасовим регламентом ситуація, безумовно, спірна. Проте навіть визнання його нечинним через відсутність реєстрації в Мін’юсті не скасує процедури ліцензування діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, а це істотно знижує гостроту питання про юридичну силу Тимчасового регламенту.Покажемо,
як на сьогодні виглядає процедура отримання ліцензії на будівельну діяльність.Почати потрібно зі звернення до організації (установи), уповноваженої Державною архітектурно-будівельною інспекцією (Держархбудінспекція) на
проведення ліцензійної експертизи. Перелік таких організацій (установ) розміщено на сайті Держархбудінспекції (http://www.dabi.gov.ua/expert.shtm). Це, мабуть, те нововведення, яке насамперед впало в очі суб’єктам господарювання, оскільки відразу ж виникло питання про вартість такої експертизи.Процедура, строки та загальні вимоги до проведення ліцензійної експертизи, права та обов’язки експертів закріплено в
Методвказівках з підготовки експертного висновку (див. на с. 43). Увагу слід звернути на такі моменти. Проведення ліцензійної експертизи та підготовка експертного висновку здійснюються на підставі договору між експертною організацією та суб’єктом господарювання, який має намір отримати ліцензію на будівництво чи на нові види будівельних робіт, що ліцензуються. Вартість послуг експертної організації, як повідомила Держархбудінспекція в листі від 31.03.2008 р. № 24/7-742, не може перевищувати 9 тис. грн. (без ПДВ). Проте зазначена цифра не норма, а можливий максимум. Первісно в Аналізі регуляторного впливу до проекту постанови Кабміну «Про ліцензування певних видів господарської діяльності в будівництві» від 05.12.2007 р. № 1396 як середні витрати на проведення однієї ліцензійної експертизи зазначалася сума 1 тис. грн.Ще один важливий момент — строки проведення експертизи.
Методвказівки з підготовки експертного висновку передбачають, що строк роботи експертів не може перевищувати 25 робочих днів (мабуть, з моменту укладення договору, якщо іншу дату початку проведення експертизи не обумовлено в договорі), з них перевірка суб’єкта господарювання не повинна зайняти більше 5 робочих днів (п. 5 Методвказівок). Стисліші строки можна передбачити в договорі з експертною організацією.За результатами експертизи експертна організація дає або позитивний (з рекомендацією надати ліцензію суб’єкту господарювання із зазначенням переліку робіт, які може виконувати заявник), або негативний (із вказівкою на необхідність доопрацювання та вдосконалення або з обґрунтуванням неможливості видачі ліцензії) висновок. Негативний висновок можна оскаржити, подавши заяву до ліцензійної комісії (форму заяви наведено в додатку 2 до
Методвказівок з підготовки експертного висновку див. на с. 48).Якщо ж отримано позитивний експертний висновок, можна подавати заяву на отримання ліцензії.
Згідно з
п. 3 Порядку № 1396 органом ліцензування є Держархбудінспекція. Подавати заяву на отримання ліцензії потрібно до територіального органу Держархбудінспекції в АРК, областях, містах Києві та Севастополі за місцем реєстрації суб’єкта господарювання, який має намір отримати ліцензію (п. 1 Тимчасового регламенту).Тут виявляються відразу дві особливості нового порядку ліцензування будівельної діяльності. Перша з них полягає в тому, що тепер немає дворівневої системи ліцензування: якщо раніше було дві системи органів ліцензування — Мінбуд та система місцевих органів виконавчої влади (Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації), то тепер орган ліцензування один — Держархбудінспекція. Таку двосистемність було обумовлено тим, що можна було отримати ліцензію на провадження будівельної діяльності на території України чи за її межами або на будівельну діяльність у межах адміністративно-територіальних одиниць. Тепер ліцензія видається на провадження будівельної діяльності на території України. У цьому і полягає друга особливість.
До заяви
(з формою якої можна ознайомитися або на сайті Держархбудінспекції, або в цьому номері газети на с. 13) слід додати такі документи:— перелік робіт, пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури, які суб’єкт господарювання, що подає заяву на отримання ліцензії, планує здійснювати, відповідно до
Переліку № 24 (див. на с. 24);— копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання, завірена нотаріально або органом, який видав документ;
— копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, завірена нотаріально або органом, який видав документ;
— відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про систему контролю за якістю виконання робіт (викладається в довільній формі, рекомендовану форму наведено в додатку до заяви на с. 14);
— висновок установи, організації, уповноважених органом ліцензування на проведення експертизи;
— за наявності у заявника підрозділів (філій), які провадитимуть будівельну діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві додатково зазначається їх місцезнаходження і додається копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на зазначені структурні підрозділи, завірені печаткою підприємства.
Наведений перелік документів є вичерпним, вимагати надання інших документів при поданні заяви про отримання ліцензії територіальні органи не можуть.
Завдання територіального органу — перевірити подані документи на відповідність вимогам
Порядку № 1396. Як зазначено в п. 3 Тимчасового регламенту, у разі невідповідності поданих документів вимогам Порядку № 1396 територіальний орган у десятиденний строк з дня реєстрації заяви повертає документи заявнику з відповідним письмовим повідомленням, підписаним керівником територіального органу. Після усунення виявлених недоліків суб’єкт господарювання може подати заяву з доданими до неї документами повторно. У цьому випадку датою реєстрації заяви вважається дата її повторного подання. Щодо десятиденного строку, то, мабуть, обчислювати його слід у календарних днях через те, що вказівки на робочі дні п. 3 Тимчасового регламенту не містить.Проте якщо суб’єкт господарювання подав заяву про отримання ліцензії, наприклад, 03.04.2008 р. і станом на 14.04.2008 р. не отримав повідомлення про невідповідність поданих документів вимогам
Порядку № 1396, це не є гарантією того, що ліцензію йому буде видано. Потрібно пройти ще декілька етапів. Утім особистої участі суб’єкта господарювання в них може і не знадобитися.Далі заява розглядається на засіданні
територіального відділення ліцензійної комісії. На ньому і має бути прийнято відповідний висновок на підставі поданих територіальним органом пропозицій.Протягом
5 днів після засідання (виходимо з того, що календарних) протокол засідання з необхідними документами з територіального органу передається до Держархбудінспекції, яка або у 3-денний строк видає наказ про відмову у видачі ліцензії, або в 5-денний — про видачу ліцензії та затвердження переліку робіт з подальшим розміщенням зазначеної інформації на сайті Держархбудінспекції (www.dabi.gov.ua). Останні два строки з урахуванням п. 9 Порядку № 1396 слід обчислювати в робочих днях.Варто зауважити, що в самому
Порядку № 1396 передбачено дещо іншу послідовність дій з розгляду заяви про отримання ліцензії. Проте цим документом слід керуватися тільки в частині, не врегульованій Тимчасовим регламентом, оскільки останній приймався з урахуванням усіх перехідних нюансів. На це побічно вказує і сама Держархбудінспекція в розміщеному на її сайті повідомленні про порядок отримання ліцензії на господарську діяльність, пов’язану зі створенням об’єктів архітектури (http://www.dabi.gov.ua/povidom.shtm). Про прийняте рішення орган ліцензування повідомляє заявника. Наказ про видачу ліцензії є підставою для оформлення відповідної ліцензії та додатка до неї, які передаються Держархбудінспекцією за описом територіальному органу для видачі заявнику. На жаль, у цій частині Тимчасовий порядок не зазначає навіть приблизних строків, у межах яких ліцензія все ж таки повинна потрапити до суб’єкта будівельної діяльності. Тому доцільно звернутися до п. 13 Порядку № 1396, відповідно до якого оформлення ліцензії здійснюється протягом 3 робочих днів з дня отримання документа, який підтверджує факт унесення плати за видачу ліцензії.Як бачимо, щоб отримати ліцензію, заздалегідь доведеться внести
плату за видачу ліцензії в розмірі 340 грн. Крім того, працівнику, який направляється до територіального органу за отриманням ліцензії, потрібно, як зазначено в п. 18 Тимчасового регламенту, видати доручення на отримання матеріальних цінностей.Підрозділам (філіям, представництвам), зазначеним у ліцензії, видаються копії ліцензії та додатка до неї, завірені Держархбудінспекцією. Вартість однієї копії становить 17 грн.
Строк дії ліцензії
згідно з п. 12 Порядку № 1396 — 5 років, а для суб’єктів господарювання, які одержують ліцензію вперше, — 3 роки.Варто зауважити, що в процедурі розгляду заяви про отримання ліцензії може з’явитися додаткова стадія —
розгляд заяви на засіданні ліцензійної комісії Держархбудінспекції. Необхідність у цій стадії виникає в разі наявності звернень або скарг суб’єкта господарювання — заявника на дії територіального органу. Безумовно, поява такої стадії в загальному порядку розгляду заяви на отримання ліцензії внесе корективи до строків такого розгляду. Зазначити точно, які саме це будуть корективи, ми не можемо. Орієнтиром можуть бути строки проведення засідань ліцензійної комісії — перша і третя п’ятниці кожного місяця.У вигляді схеми
загальну процедуру розгляду заяви про отримання ліцензії наведено на с. 10.
Унесення змін до ліцензії, її переоформлення, видача дубліката
Оскільки перелік ліцензованих видів діяльності у сфері будівництва з появою
Переліку № 24 дещо розширився, у суб’єктів будівельної діяльності, які мають ліцензію, а тому не потребують отримання нової, але займаються в тому числі видами діяльності, які тепер ліцензуються, з’явилася необхідність у зміні доданого до ліцензії переліку видів діяльності.Щоб внести зміни до переліку робіт, суб’єкту господарювання доведеться пройти процедуру аналогічну тій, яку передбачено для отримання нової ліцензії. Почати потрібно знову-таки з отримання висновку експертної організації, після чого з письмовою заявою* звернутися до територіального органу Держархбудінспекції за місцем реєстрації, додавши до неї оригінал ліцензії та додатків до неї (зразок форми заяви наведено на с. 16).
* Форму заяви не затверджено. Рекомендований зразок розміщено на сайті Держархбудінспекції.
Таку ж процедуру потрібно пройти тим суб’єктам господарювання, які просто вирішили розширити перелік робіт, що ними виконуються.
Від внесення змін до ліцензії слід відрізняти процедуру її переоформлення, яка значно простіше. Необхідність в її проходженні виникає в разі зміни:
— найменування юридичної особи (якщо така зміна не пов’язана з реорганізацією) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи (підприємця);
— місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи (підприємця).
У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії суб’єкт господарювання має звернутися до територіального органу Держархбудінспекції протягом
10 робочих днів з дня виникнення такої підстави (див. лист Мінрегіонбуду від 25.03.2008 р. № 24/4-690).Проходити експертизу в цьому випадку не потрібно. Достатньо подати до територіального органу за місцем реєстрації заяву про переоформлення ліцензії* (зразок див. на с. 15).
У разі втрати або пошкодження ліцензії чи додатка до неї орган ліцензування видає дублікат ліцензії разом з додатком протягом
10 робочих днів з дня прийняття від суб’єкта господарювання заяви, розміщення ним у засобах масової інформації повідомлення про втрату ліцензії та подання документа, що підтверджує факт внесення плати за видачу дубліката ліцензії.
Ліцензійні умови: нові чи старі
На сьогодні нові ліцензійні умови, тобто умови здійснення робіт, пов’язаних зі створенням об’єкта архітектури, ще не прийнято, є тільки проект. Водночас продовжують діяти старі ліцензійні умови провадження будівельної діяльності.
До прийняття нових ліцензійних умов старі
формально залишаються чинними. Проте через те, що вони розроблялися на виконання Закону про ліцензування, сьогодні вони застосовуватися не повинні.Порівняно з
Ліцензійними умовами № 112 проект Ліцензійних умов, розроблених на виконання постанови № 1396, передбачає нову вимогу до суб’єктів господарювання, які планують провадити госпдіяльність з виконання вишукувальних робіт для будівництва, а також до тих, які мають намір займатися зведенням несучих та огороджуючих конструкцій будівель і споруд: як нову організаційну умову передбачено необхідність наявності техніки, обладнання, приладів та інструментів відповідно до технологічних вимог виконання заявлених видів робіт. Крім того, від суб’єктів господарювання, які здійснюють зведення несучих та огороджуючих конструкцій, нові Ліцензійні умови можуть вимагати наявність метрологічного забезпечення робіт, а також висунути як кваліфікаційну умову вимогу, відповідно до якої техніку-будівельнику потрібно мати повну або неповну вищу освіту відповідного напрямку (бакалавр чи молодший спеціаліст): для бакалавра — без вимог до стажу роботи, для молодшого спеціаліста — стаж роботи за професією техніка-будівельника — не менше ніж 2 роки.Водночас прийняття нових Ліцензійних умов може істотно знизити необхідний стаж роботи інженерів суб’єктів господарювання, які здійснюють вишукувальні роботи: замість 8 років роботи за професією для магістра і 10 років для спеціаліста передбачено 2 і 3 роки відповідно. При цьому слід звернути увагу: якщо раніше вимоги до кваліфікації висувалися до інженерів, то тепер — до головних інженерів.
Ліцензійні умови провадження робіт, пов’язаних зі створенням об’єкта архітектури, будуть актуальні не тільки для тих суб’єктів господарювання, які мають намір отримати ліцензію відповідно до
Порядку № 1396, але й для тих, у яких вже є будівельна ліцензія, отримана до 01.01.2008 р. Річ у тім, що їм теж потрібно буде відповідати новим ліцензійним умовам. Поки боятися нема чого — немає ні нових ліцензійних умов, ні нового порядку контролю за дотриманням ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури на території України. Проекти і першого, і другого документів розміщено на сайті Держархбудінспекції (http://www.dabi.gov.ua/projects.shtm).Але вже сьогодні очевидною є можливість виникнення нової проблеми: проект нових ліцензійних умов встановлює вимоги не для всіх видів робіт, що підлягають ліцензуванню, які зазначено в
Переліку № 24. Так, у проекті не передбачено ліцензійні умови здійснення робіт з опорядження конструкцій та устаткування, реставрації, консервації; ремонтних робіт; робіт з реабілітації пам’яток культурної спадщини; робіт з монтажу інженерних мереж, улаштування транспортних споруд, захисту конструкцій, устаткування та мереж, технологічного устаткування; пусконалагоджувальних робіт; видів та умов будівництва. До чого це призведе — поки що неясно.Ось загальний підсумок огляду тих змін у ліцензуванні будівельної діяльності, які вже відбулися і які ще тільки настають. Як бачимо, сьогодні багато які питання залишаються без відповідей. Свідченням цього є хоча б той факт, що у 2008 році ще не було видано жодної нової ліцензії на здійснення робіт, пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури. Та все ж, щоб підвести якусь умовну рису під тим, що було розглянуто в цій статті, наведемо в таблиці основні зміни.
| Ліцензування | до 01.01.2008 р. | після 01.01.2008 р. |
| 1 | 2 | 3 |
| Ліцензований вид діяльності | Будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) | Господарська діяльність у будівництві, пов’язана зі створенням об’єктів архітектури на території України |
| Перелік видів робіт, що ліцензуються | Перелік видів робіт провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) | Перелік (кодифікатор) робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури |
| Орган ліцензування | Мінбудівництва та місцеві органи виконавчої влади (Рада міністрів АРК, держадміністрації областей, міст Києва і Севастополя) | Державна архітектурно-будівельна інспекція |
| Документи, які потрібно подати | Заява про отримання ліцензії | |
| копія свідоцтва про держреєстрацію суб’єкта господарювання або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; | перелік робіт, пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури, які суб’єкт господарювання планує здійснювати; | |
| Строк дії ліцензії | 5 років | 5 років, для суб’єктів господарювання, які одержують ліцензію вперше, — 3 роки |
| Територія, на якій може провадитися ліцензована діяльність | Або на території України та за її межами, або в межах адміністративно-територіальної одиниці | На території України* |
| Розмір плати за видачу ліцензії | 340 грн. (якщо на території України та за її межами) і 255 грн. (якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці) | 340 грн. |
| * За межами України будівельна діяльність може провадитися відповідно до міжнародних договорів. Зокрема, Україна ратифікувала Угоду про взаємне визнання ліцензій на провадження будівельної діяльності, які видаються ліцензійними органами держав — учасників СНД. | ||
