Умови ліцензування ремонтних робіт
Підприємство провадить діяльність з ремонту споруд та будівель, у тому числі їх частин, окремих офісів. Чи ліцензується така діяльність?
(м. Київ)
Як і раніше, відповідаючи на запитання, чи підлягає ліцензуванню той чи інший вид будівельної діяльності, насамперед потрібно звертатися до затвердженого
Переліку таких робіт. Якщо раніше це був Перелік з додатка до Ліцензійних умов № 112, то тепер орієнтуватися потрібно на Перелік № 24.Такий вид робіт, як ремонт споруд і будівель, ні в першому, ні в другому переліку не зазначено. Але цього недостатньо, щоб робити висновок, що така діяльність не ліцензується. Річ у тім, що в
Переліку № 24 зазначено низку робіт, які в практиці господарських відносин прийнято називати саме ремонтними. Це, зокрема, установлення вікон, вітрин, вітражів, зенітних ліхтарів, дверей, воріт тощо; скління; опорядження приміщень звичайним або декоративним штукатуренням, спеціальними видами штукатурення (рентгенозахисної, акустичної, теплоізоляційної, гідроізоляційної, торкретуванням); облицювання приміщень штучними або дерев’яними виробами, природним каменем; стель штукатуренням, підвісних, натяжних; підлог звичайних у приміщеннях житлового, громадського та виробничого призначення, спеціальних (хімічно та водостійких, безпилових, жаростійких тощо); улаштування покрівель (рулонні, мастикові покрівлі, покрівлі із штучних матеріалів); ліпні, малярні, шпалерні роботи.Крім того, як окремий вид діяльності в
Переліку № 24 зазначено капітальний ремонт. При цьому ні в Законі про архітектурну діяльність, ні в Порядку № 1396 не визначено, що слід розуміти під капітальним ремонтом. Державний комітет з будівництва та архітектури, попередник Держархбудінспекції, у листі від 30.04.2003 р. № 7/7-401 давав визначення капітального ремонту як комплексу ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлення та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичним зносом та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також поліпшення планування будівлі та благоустрій території без зміни будівельних габаритів об’єкта. Аналогічне визначення капітального ремонту наведено в Правилах утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76. Поточний ремонт було визначено як комплекс ремонтно-будівельних робіт, що передбачає систематичне і своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та запобігання передчасному зносу конструкцій та інженерного устаткування.Отже, якщо суб’єкт господарювання здійснює госпдіяльність з ремонту будівель та споруд, що включає хоча б один із тих видів діяльності, які зазначено в
Переліку № 24, ліцензію одержувати потрібно. Але тут ще може мати значення, який саме об’єкт ремонтується. Річ у тім, що і Закон про архітектурну діяльність, і Порядок № 1396 говорять про необхідність ліцензування робіт, пов’язаних зі створенням об’єкта архітектури. Як уже зазначалося (див. с. 6), об’єктом архітектури може вважатися будинок, будівля, споруда в цілому, але не його окрема частина (у тому числі офіс, квартира, окреме виробниче приміщення). Це, на наш погляд, дає підставу говорити, що ліцензуванню підлягає лише та діяльність, яка направлена на проведення тих чи інших робіт щодо будівель і споруд в цілому, а не їх окремих частин. Проте не виключено, що цей висновок не буде підтримано контролюючими органами. Почекаємо на їх роз’яснення.Ніна Костенко,
економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
