Нюанси застосування РРО
РРО при прийманні склотари
Підприємство має намір приймати склотару в населення. Розрахунки при прийманні склотари здійснюватимуться готівковими грошовими коштами. Чи потрібно в такому разі підприємству застосовувати РРО ?
(м. Севастополь)
Відразу зазначимо, що такий вид діяльності, як приймання від населення
вторинної сировини (крім металобрухту), є в Переліку № 1336 (пункт 19). При цьому на те, що зворотна тара належить до вторсировини, указує п. 2 Порядку № 224, згідно з яким зворотна тара — це тара багаторазового використання, яка належить до вторинних матеріальних ресурсів і підлягає повторному використанню (хоча деякі фахівці вважають інакше). Тому операції з приймання від населення склотари можуть здійснюватися без РРО, але з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) .Також зауважимо, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій (перевищення якого для деяких уключених до
Перелік № 1336 видів діяльності загрожує застосуванням РРО) щодо такого виду діяльності, як приймання від населення вторсировини, п. 2 постанови № 1336 не обмежено. Отже, на 200-тисячне обмеження суб’єктам господарювання, які приймають склотару, орієнтуватися не потрібно. Це означає, що здійснювати розрахунки без РРО, але із застосуванням РК і КОРО такі суб’єкти господарювання можуть незалежно від обсягу розрахункових операцій, тобто навіть і в тому випадку, коли він за рік перевищить 200 тис. грн.Слід мати на увазі:
п. 12.1 Положення № 614 передбачено, що при видачі коштів у разі приймання від населення вторсировини (крім металобрухту) розрахунки проводяться із застосуванням спрощених розрахункових квитанцій (форма № РК-2). На це вказувала і ДПАУ в листі від 24.01.2002 р. № 496/6/23-2119 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 38. Отже, при прийманні склотари суб’єкти господарювання здійснюють розрахунки з виписуванням квитанцій спрощеної форми (тобто, що містять невелику кількість реквізитів).Зауважимо: здійснення розрахунків при прийманні склотари таким чином (з використанням РК і КОРО) більшою мірою буде характерним для пунктів приймання склотари або підприємств, які мають окремі приймальні пункти (чи виносні пункти зі збирання тари), а також, наприклад, для підприємців (єдиноподатників та фікспатентників), які торгують продовольчими товарами та пивом у пляшках (за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів) та приймаючих зворотну склотару від покупців.
А от у ситуації, коли суб’єкт господарювання
вже має РРО (наприклад, якщо склотару приймає торговельний магазин, який при продажу товарів розрахунки з покупцями проводить через реєстратор розрахункових операцій), то через такий РРО реєструватимуться і операції зі збирання склотари (відповідно в такому разі вести розрахункові книжки та виписувати спрощені квитанції на операції з приймання склотари магазину не потрібно). У цьому випадку РРО має бути заздалегідь запрограмовано на два відділи: для реєстрації операцій з продажу товарів та для реєстрації операцій зі скупки тари. При цьому видача готівкових коштів громадянам при прийманні в них склотари відбувається з оформленням фіскального касового чека видачі коштів (форма № ФКЧ-2), а якщо РРО не має такої технічної можливості, то за допомогою операції «Службова видача».Людмила Солошенко, економіст-аналітик
