Перехід з РК на РРО: розраховуємо граничний обсяг правильно
Підприємство здійснює вид діяльності, що дозволяє провадити розрахунки з покупцями без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі). Оплата власної продукції, що реалізується, надходить у готівковій та безготівковій формі. Як правильно розраховується граничний 200-тисячний обсяг розрахункових операцій для переходу з розрахункових книжок на РРО?
(м. Бахчисарай)
Можливість здійснення готівкових розрахунків з
покупцями без РРО, але із застосуванням розрахункових книжок (РК), установлено ст. 10 Закону про РРО. Такою можливістю мають право користуватися підприємства, види діяльності яких зазначено в Переліку № 1336.До цього
Переліку входить і роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (див. п. 2). Для цього виду діяльності, як і для деяких інших видів, перелічених у пп. 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 Переліку № 1336, установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) на рівні 200 тис. грн.Розраховувати граничний 200-тисячний обсяг слід за
12 попередніх місяців (365 або 366 календарних днів), а не за календарний рік (з 1 січня по 31 грудня). Про це представники податкового відомства повідомили в листі від 23.12.2004 р. № 11643/6/23-2119 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 30).У разі перевищення такої межі суб’єкт господарювання використовувати КОРО та РК вже не зможе, а повинен буде застосовувати РРО. На це звернув увагу Держкомпідприємництва в
листі від 26.09.2002 р. № 5-222/5192 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2002, № 86).Слід зауважити, що 200-тисячний ліміт згідно з
п. 2 постанови № 1336 розраховується на одного суб’єкта господарювання в цілому. Щоправда, у цій постанові не уточнюється, за якими операціями розрахунки беруть участь у визначенні ліміту. Відсутні також і роз’яснення контролюючих органів з цього питання.Така незрозуміла ситуація іноді дає підставу працівникам податкової служби при перевірках вважати, що в розрахунку граничного обсягу (200 тис. грн.) мають брати участь не лише надходження від виїзної торгівлі, а й безготівкова оплата товару. Платникам податків у таких ситуаціях доводиться навіть шукати правду в суді. Яскравий приклад цього —
ухвала ВАСУ від 15.02.2007 р. (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 58).На відміну від податківців, служителі Феміди дотримуються іншої позиції. У цій
ухвалі, зокрема, зазначається, що за відсутності в підприємства обов’язку вести облік «касових» розрахунків за власну продукцію за допомогою розрахункових квитанцій обсяг цих операцій не повинен ураховуватися в розрахунку граничних 200 тис. грн.Переконатися у правоті судового рішення допомагає
ст. 10 Закону про РРО. Згідно з цією статтею на Кабмін покладено обов’язок щодо встановлення переліку форм та умов здійснення діяльності без застосування РРО із застосуванням РК та КОРО, а також граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій, при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим.Ураховуючи, що
Перелік № 1336 та граничний обсяг (у цій ситуації — 200 тис. грн.) установлено саме щодо певних форм та умов діяльності, можна стверджувати: граничний обсяг стосується лише тих видів діяльності, що наведені в цьому Переліку, і він не повинен впливати на інші розрахункові операції.Якщо ж підприємство
перевищить установлений 200-тисячний ліміт щодо виручки, отриманої через виїзну торгівлю, то воно протягом місяця має перейти на РРО, як це передбачено в постанові № 121. При цьому з лімітом порівнюватиметься виручка не щодо кожного пункту продажу, а щодо всіх пунктів виїзної торгівлі, наявних у суб’єкта господарювання.Наталя Білова, економіст-аналітик