Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Як бути, якщо відключили електроенергію

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2008/№ 33
В обраному У обране
Друк
Відповідь на запитання

Як бути, якщо відключили електроенергію

 

Опишіть порядок здійснення розрахункових операцій з покупцями в разі відключення електроенергії.

(м. Ялта)

 

Згідно зі

ст. 5 Закону про РРО на період тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) та розрахункової книжки. Звертаємо увагу: розрахункову книжку має бути зареєстровано в податковому органі, де зареєстровано КОРО. Розрахункова книжка складається з блоків пронумерованих розрахункових квитанцій (далі — РК). Саме РК є розрахунковими документами при оформленні продажу товарів покупцям. вони замінюють касові чеки РРО.

Дії касира при відключенні електроенергії умовно можна розділити на три етапи.

На

першому етапі (до початку розрахункових операцій) касир зазначає на реєстраційній сторінці розрахункової книжки дату початку її використання (якщо є незакінчена розрахункова книжка, то нову відкривати не потрібно).

Потім касир підраховує суму виручки, яка знаходиться у скриньці РРО. Ця сума має збігатися із сумою виручки, що отримана за день та відображена в контрольній стрічці. Після цього суму готівки, яка знаходилися у скриньці РРО, необхідно записати в корінець першої розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення».

До початку здійснення розрахунків з покупцями касир заповнює розділ 3 КОРО так:

— у графі 1 відображається номер першого на початок робочого дня фіскального чека;

— у графі 2 зазначається номер останнього фіскального чека, виконаного перед відключенням електроенергії;

— у графі 3 ставиться номер розрахункової книжки, яка використовуватиметься в період відсутності електроенергії;

— у графі 4 знайде своє відображення дата і час початку використання розрахункової книжки;

— у графі 5 наводяться серія і номер першої розрахункової квитанції (у корінці цієї квитанції було зроблено запис «Службове внесення»).

На

другому етапі здійснюються розрахункові операції.

Касир заповнює РК після отримання грошей від покупця. Оскільки РК складається з двох частин, касир спочатку заповнює корінець, а потім відривну частину розрахункової квитанції. При цьому суми, зазначені в корінці та основній частині розрахункової квитанції, мають збігатися.

Якщо виникає необхідність у

вилученні грошових коштів з каси, то суму готівки, що вилучається, записують у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача».

На

третьому етапі (після відновлення подачі електроенергії) касир підраховує суми виручки за корінцями розрахункових квитанцій і проводить цю суму через РРО (вибиває чек).

Через РРО має бути проведено і суму виручки, отриманої до відключення електроенергії, інформація про яку не збереглася в РРО. Підставою для цього є контрольна стрічка. Такі операції проводяться окремо за ставкою ПДВ у розмірі 20 % та в розмірі 0 %. За необхідності може бути виконано операцію «Службове внесення» готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків.

З метою перевірки внесення сум за корінцями РК, рекомендуємо роздрукувати

Х-звіт. Після виконання зазначених операцій касир робить Z-звіт, на підставі якого заповнюється розділ 2 КОРО. Подібний порядок дій описано в консультації представників ДПАУ, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 38, с. 55.

У розрахунковій книжці на загальну суму необхідно зробити запис «Службова видача».

На завершення касир заповнює решту граф розділу 3 КОРО, а саме:

— у графі 6 зазначається дата і час закінчення використання РК;

— у графі 6 відобразиться серія і номер останньої використаної РК;

— у графі 8 буде проставлено номер Z-звіту, роздрукованого після введення РРО в дію.

І ще один момент. При розгляді цього запитання вважаємо за необхідне уточнити, як обчислюється строк, протягом якого можливе здійснення розрахунків за допомогою РК. У

ст. 5 Закону про РРО зазначено, що такий строк не повинен перевищувати 72 години (7 робочих днів) .

Підприємство, вирішуючи для себе питання про можливість застосування РК, має орієнтуватися на той

строк, який закінчиться раніше. Наприклад, для суб’єктів господарювання з 6-годинним робочим днем строк у 7 робочих днів закінчиться набагато раніше ніж 72 години роботи (72 : 6 = 12 робочих днів). На восьмий робочий день потрібно буде застосовувати РРО або відмовитися від готівкових розрахунків. А от підприємства з тривалим робочим днем (11 годин і більше) повинні застосовувати 72-годинний строк, оскільки 72 години закінчаться менш ніж за 7 робочих днів.

Звертаємо увагу: ДПАУ в

листі від 26.11.2004 р. № 10726/6/23-2119, присвяченому здійсненню розрахункових операцій у період відключення електроенергії або поломки РРО, взагалі не бере до уваги строк у 7 робочих днів. На наш погляд, така позиція не відповідає Закону про РРО.

Марина Ковенко, економіст-аналітик

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно