Про сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
Лист Державної податкової адміністрації України від 19.03.2008 р. № 5359/7/21-0117
Державна податкова адміністрація України у зв’язку з численними запитами податкових органів та платників податків стосовно порядку оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства алкогольних напоїв та пива у разі їх реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та з урахуванням висновків Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, Мін’юсту, Мінекономіки та Мінфіну з цього питання повідомляє.
Законом України від 25 червня 1991 р. № 1251-XII «Про систему оподаткування» встановлено, що сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі — збір) відповідно до статті 14 цього Закону включено до Переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Законом України від 9 квітня 1999 р. № 587-XIV «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» (далі — Закон № 587) визначено порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Відповідно до статті 1 цього Закону платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво.
Згідно зі статтею 2 цього Закону
об’єктом оподаткування є виручка, одержана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива, а статтею 3 визначено, що ставка збору становить один відсоток від об’єкта оподаткування, визначеного статтею 2 цього Закону.Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 р. № 587 «Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» зазначено, що цей Порядок визначає механізм справляння збору та використання коштів, що надійшли від справляння такого збору до спеціального фонду державного бюджету у порядку та розмірі, встановлених Законом № 587.
Таким чином,
платником збору може бути будь-який суб’єкт господарювання, який здійснює реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі та отримує виручку від реалізації цієї продукції.Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.95 р. № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
Законом України від 01.06.2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено, що виробництво — це діяльність, пов’язана з випуском продукції, включаючи всі стадії технологічного процесу та реалізацію продукції власного виробництва. Тобто
поставка продукції власного виробництва виробниками алкогольних напоїв є невід’ємною частиною виробництва і не є оптовою торгівлею алкогольними напоями.Тому
виробники алкогольних напоїв, які також отримують ліцензію на право оптової торгівлі та реалізують продукцію власного виробництва, не є платниками збору у разі поставки продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі, а є платниками лише у разі реалізації продукції у роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам.При реалізації
алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі за договором комісії об’єктом оподаткування є виручка торговельного обороту від зазначеної продукції. У разі коли таку виручку отримує на свій рахунок комісіонер, то він подає звіт до податкового органу за місцем реєстрації та сплачує його до бюджету, а у разі отримання виручки на свій рахунок комітентом, то в цьому випадку комітент (крім виробників алкогольних напоїв) подає звіт та сплачує збір до бюджету.Відповідно до Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Відносно сплати збору
у разі реалізації алкогольних напоїв через філії головного підприємства слід враховувати механізм відкриття та функціонування таких філій (з реєстрацією юридичної особи або без реєстрації).У разі, якщо головне підприємство здійснює оптово-роздрібну торгівлю алкогольними напоями та пивом через
філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платника податку, що не мають статусу юридичної особи, платником збору є головне підприємство, а не філія.У випадку коли
філії, відділення та інші відокремлені підрозділи є платниками податку, що мають статус юридичної особи і здійснюють оптово-роздрібну торгівлю алкогольними напоями та пивом, така філія є платником збору та повинна самостійно подавати звіти та сплачувати збір за своїм місцезнаходженням.Враховуючи викладене, ДПА України зобов’язує ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі вжити наступних заходів:
— переглянути свої раніше надані роз’яснення з даного питання та привести їх у відповідність з цим роз’ясненням;
— забезпечити використання цього
роз’яснення при проведенні перевірок;— довести зазначений лист до державних податкових інспекцій та платників збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства для використання в роботі.
Раніше надане
роз’яснення від 12.10.2006 р. № 19367/7/21-0117 вважати як таке, що втратило чинність.** Див. також с. 62.
— Прим. ред.Заступник голови В. Регурецький
