Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Збір за геологорозвідувальні роботи

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2008/№ 34
В обраному У обране
Друк
Стаття

Збір за геологорозвідувальні роботи

 

Після попередніх статей про ресурсні платежі, які, образно кажучи, було присвячено двом головним стихіям: повітрю (екозбір) та воді (збір за спецводокористування), настала черга звернутися до третьої стихії — землі. Сьогодні йтиметься про збори та платежі, пов’язані з надрокористуванням. І перший з них — збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Ігор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», igor.khmelevskiy@id.factor.ua

 

Документи статті

Кодекс про надра

— Кодекс України про надра від 27.07.94 р. № 132/94-ВР.

Закон № 1251

— Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII.

Закон № 320

— Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.98 р. № 320-XIV.

Закон № 1264

— Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р. № 1264-XII.

Закон № 107

— Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Указ № 727

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (у редакції від 28.06.99 р. № 746/99).

Порядок № 115

— Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 р. № 115.

Інструкція № 105/309

— Інструкція про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затверджена наказом Комітету України з питань геології та використання надр, ДПА України від 23.06.99 р. № 105/309.

 

Збір за геологорозвідку — одна зі складових плати за надра

Згідно зі

ст. 28 Кодексу про надра користування надрами в Україні є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Одним з різновидів такої плати Кодекс про надра називає відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

При цьому

частиною першою ст. 33 цього Кодексу встановлено, що зазначені відрахування справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах, повністю надходять до держбюджету і направляються на розвиток мінерально-сировинної бази. І хоча вже декілька років підряд наведена норма призупиняється держбюджетними законами в частині спрямування використання цих відрахувань, самі відрахування залишаються складовою частиною вітчизняної системи оподаткування. Щоправда, у Законі № 1251 (див. п. 12 частини першої ст. 14) та деяких інших нормативних актах такі відрахування названо збором, але від цього суть цього ресурсного платежу не змінюється, хоча інколи і вносить певну плутанину (про це йтиметься далі).

Єдині правила справляння та обчислення збору, а також складання розрахунків та їх подання до податкових органів регламентуються

Порядком № 115 і розробленою на його основі Інструкцією № 105/309. Розглянемо головні моменти перелічених нормативно-правових актів, зосередившись на нюансах складання звітності, оскільки традиційно ці нюанси викликають найбільшу кількість запитань у платників ресурсних податків і зборів. Почнемо ж з визначення кола платників «геологічного» збору.

 

Платники та неплатники

Відповідно до

п. 2.1 Інструкції № 105/309 платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах:

— раніше розвіданих та переданих у встановленому порядку для промислового освоєння;

— із заздалегідь оціненими запасами, які за згодою зацікавлених надрокористувачів передано їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.

Якщо до складу підприємства-

надрокористувача входять структурні підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють видобування корисних копалин (шахти, рудники, кар’єри, цехи тощо), то платником збору є головне підприємство, до складу якого входять такі структурні підрозділи.

Від сплати збору за геологорозвідувальні роботи звільняються

землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських та побутових потреб на наданих їм у власність або користування земельних ділянках. Про це зазначається в п. 7.1 Інструкції № 105/309.

До корисних копалин місцевого значення

відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. № 827, зокрема, належать:

— вапняки і крейда для хімічної меліорації ґрунтів та випалювання вапна;

— сировина для бутового каменю (граніти, мігматити, вапняки, пісковики);

— сировина піщано-гравійна (галька, гравій, пісок);

— сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок, глина легкоплавка).

Решта корисних копалин, у тому числі

природний газ, нафта, вугілля, торф, металічні руди; а також всі підземні води (мінеральні, столові, прісні) мають загальнодержавне значення. Це означає, що «геологічний» збір при видобуванні таких копалин має сплачуватися в будь-якому випадку.

Водночас

п. 12 Порядку № 115 містить норму, відповідно до якої збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток:

1) раніше погашених запасів корисних копалин, віднесених у процесі розробки родовищ у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах;

2) вуглеводневої сировини з нерентабельних свердловин з метою недопущення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах нафтогазопромислових районів;

3) підземних вод, які не використовуються в народному господарстві:

— видобуток яких є технологічно вимушеним у зв’язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погоджених з відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю та охорони навколишнього природного середовища;

— які видобуваються із надр для усунення їх забруднення;

— які видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, засолення, заболочування, забруднення, виникнення зсувів тощо).

Пунктом 1.3

Інструкції № 105/309 передбачено, що сплата збору за геологорозвідувальні роботи не звільняє користувачів надр від сплати інших обов’язкових платежів, якщо інше не встановлено законодавчими актами України та міжнародними угодами. А в яких випадках чинне законодавство дозволяє не сплачувати власне збір за геологорозвідку? Чи належать до неплатників збору суб’єкти спрощених систем оподаткування — платники єдиного та фіксованого сільськогосподарського податку?

 

Спрощенці та збір за геологорозвідку

Щодо останніх, то їм слід мати на увазі положення

Закону № 320, який включає збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, до переліку податків і зборів (обов’язкових платежів), у рахунок яких сплачується фіксований сільськогосподарський податок. Отже, платники ФСП не є платниками зазначеного збору.

Не все так однозначно із суб’єктами підприємництва, які вибрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає сплату

єдиного податку. В Указі № 727, який на сьогодні регламентує діяльність єдиноподатників, згадки про звільнення таких суб’єктів від сплати збору за геологорозвідувальні роботи немає. Тим часом у ст. 6 цього Указу, що містить перелік податків і зборів (обов’язкових платежів), які єдиноподатники мають право не сплачувати, можна зустріти збір за спеціальне використання природних ресурсів. При цьому зі ст. 5 Закону № 1264 випливає, що до природних ресурсів належать земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність і тваринний світ. Крім того, ст. 39 цього Закону визначено, що корисні копалини, за винятком загальнопоширених, є природними ресурсами загальнодержавного значення.

Як зазначалося вище,

Кодекс про надра розглядає відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, як один з різновидів плати за користування надрами, що дає певні підстави прирівняти такі відрахування до збору за спеціальне використання природних ресурсів. Отже, здавалося б, єдиноподатники не повинні сплачувати збір за геологорозвідку.

Проте і в цьому випадку, як і у випадку зі внесками до Фонду України соціального захисту інвалідів (що перетворилися в чинному на сьогодні законодавстві на адміністративно-господарські санкції) чи у випадку зі зборами на обов’язкове державне пенсійне страхування (які тепер називаються внесками), єдиноподатникам не пощастило. І ті, й інші віднедавна вони повинні сплачувати, оскільки різні нормативно-правові акти називають той самий платіж різними термінами, що призводить до різночитань не на користь платників податків. Те ж саме відноситься і до збору за геологорозвідку.

Так, у консультації фахівців ДПАУ, опублікованій у «Віснику податкової служби України», 2006, № 10, зазначається, що збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету, та збір за спеціальне використання природних ресурсів є різними платежами, оскільки окремо зустрічаються в переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) зі

ст. 14 Закону № 1251. Тому перший з них єдиноподатники все-таки сплачувати повинні, а ось від другого — звільнені (у тому числі і від платежів за користування надрами, про які йтиметься в наступній статті циклу, присвяченого ресурсним платежам, а також від збору за спецводокористування // див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32).

 

Геологорозвідка за свій рахунок: чи є об’єкт для сплати збору?

Не сперечатимемося з такою позицією податківців, а обговоримо інше типове запитання, яке часто виникає на практиці у надрокористувачів: якщо геологорозвідка проводилася підприємством самостійно та фінансувалася повністю за рахунок власних коштів (бюджетні джерела при цьому взагалі не залучалися), чи є таке підприємство платником збору за геологорозвідувальні роботи?

Якщо виходити із семантики назви цього збору, то напрошується однозначний висновок:

збір сплачується тільки за наявності держбюджетного фінансування геологорозвідувальних робіт. Інакше кажучи, не було витрачено бюджетні гроші на геологорозвідку — немає і підстав для сплати зазначеного збору. Проте такого чіткого формулювання не можна зустріти в жодному листі ДПАУ або консультації фахівців податкових органів, присвячених обговорюваному питанню (див., наприклад, консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 10 або листи ДПАУ від 13.09.2006 р. № 10237/6/15-0816 та від 10.04.2006 р. № 3968/6/15-0816 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 41).

Традиційно в цих випадках податківці спираються на

п. 5.4 Інструкції № 105/309, де зазначається про необхідність застосування знижуючих коефіцієнтів надрокористувачами, які здійснюють видобування корисних копалин на родовищах, розвідка яких проводилася частково за рахунок власних коштів. Тоді згідно із зазначеною нормою величину збору, обчислену за загальними правилами, необхідно відкоригувати на відповідні коефіцієнти, які складають для тих родовищ, де виконано:

— загальні і детальні пошукові роботи та попередню розвідку за рахунок державного бюджету, а детальну розвідку за рахунок власних коштів — 0,6;

— дорозвідку запасів корисних копалин за рахунок власних коштів — 0,6;

— загальні і детальні пошукові роботи за рахунок державного бюджету, а попередню і детальну розвідку за рахунок власних коштів — 0,4;

— загальні пошукові роботи частково за рахунок державного бюджету на стадії регіональних робіт, а детальні пошукові роботи, попередню і детальну розвідку за рахунок власних коштів — 0,2.

Те ж саме знаходимо і в

п. 4 Порядку № 115, де уточнюється, що підставою для застосування коефіцієнтів при обчисленні збору є довідка Мінприроди, копія якої подається надрокористувачем до органів державної податкової служби та враховується при обчисленні збору починаючи з кварталу, в якому її було подано. Для отримання такої довідки надрокористувач подає до Державного інформаційного геологічного фонду («Геоінформ») лист-заяву на її отримання та завірену копію документів або витяги з них, які підтверджують позабюджетне фінансування окремих стадій виконаних геологорозвідувальних робіт (витяг з фінансового плану підприємства, кошториси витрат власних коштів, звіти про виконані геологорозвідувальні роботи за формами № 01-гр та № 2-гр* тощо).

* Наказом Держкомстату України від 02.01.2008 р. № 2 скасовано наказ цього ж відомства від 25.01.2000 р. № 17, яким затверджено форми державної статистичної звітності № 1-гр і № 2-гр, а також інструкції з їх заповнення.

Таким чином, як

Інструкцією № 105/309, так і Порядком № 115 передбачено пропорційний принцип обчислення збору за геологорозвідувальні роботи: чим менше бюджетних коштів вкладено в розвідку родовища корисних копалин, тим менше сума збору, яку має сплачувати надрокористувач, який здійснює їх видобуток. Проте ні в цьому, ні в інших нормативних документах, що регулюють механізм справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, не зазначається про повне звільнення платника від його сплати на тій підставі, що в цих роботах зовсім відсутня частка держбюджетного фінансування.

Пояснюється це тим, що «загальні вишукування всіх корисних копалин провадилися і провадяться на стадії геологічного картування території України, яке фінансувалося раніше і фінансується зараз виключно за державні кошти» (цитату взято з консультації податківців, розміщеної на офіційному сайті ДПАУ за адресою http://www.sta.gov.ua/tax/control/uk/faq/question?questionId=81040). Отже, сьогодні не можна стверджувати, що розвідка корисних копалин повністю від початку до кінця провадилася за рахунок суб’єкта підприємницької діяльності. Тому найбільше, на що може претендувати надрокористувач — це застосування знижуючого коефіцієнта, що дорівнює 0,2, якщо за рахунок бюджету частково виконувалися тільки загальні пошукові роботи на стадії регіональних робіт.

До речі, дехто з надрокористувачів некоректно трансформує ключове запитання цього розділу, перетворюючи його, наприклад, на таке: «чи слід сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи, якщо роботи з буріння артезіанської свердловини провадилися повністю за рахунок підприємства?». Як бачимо, у цьому випадку відбувається підміна поняття «фінансування геологорозвідувальних робіт» поняттям «фінансування робіт з видобування корисних копалин». Очевидно, що це різні речі, і на це слід звертати увагу самим платникам податків, щоб не мати проблем з перевіряючими через несплату збору за геологорозвідку.

 

Чи платять збір за геологорозвідувальні роботи військові?

Кажучи про платників збору за геологорозвідку, не можна не зачепити питання, чи належать до них військові частини Збройних Сил України, які видобувають корисні копалини, у тому числі підземну воду. Військові юристи, відстоюючи в судах точку зору про звільнення військових формувань від сплати цього збору, традиційно посилалися при цьому на

ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.91 р. № 1934-XII, якою було визначено, що земля, води та інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від всіх видів податків.**

** Законом № 107 цю статтю з початку поточного року доповнено словами «відповідно до законів про оподаткування», що має, мабуть, звести нанівець необґрунтовані претензії підприємств Міністерства оборони щодо несплати ними тих чи інших податків (зборів).

Керуючись цією нормою, суди різних інстанцій іноді навіть приймали рішення на користь військових, причому не тільки щодо цього збору, але й щодо податку з власників транспортних засобів та інших податків і зборів. При цьому як раніше, так і зараз у

Законі № 1251 незмінно присутня норма, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), а також пільги з оподаткування не можуть установлюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Повертаючись до збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету, можна, звичайно, пригадати, що механізм його справляння, а також ставки зазначеного збору насправді законами не визначаються, після чого поставити питання глобально: а чи є взагалі вимога податківців про його сплату законною? Тут суди на сьогодні виробили досить зважену позицію:

якщо сам податок (збір, обов’язковий платіж) є згідно із Законом № 1251 складовою частиною вітчизняної системи оподаткування, то обов’язковість його сплати сумніву піддаватися не повинна (див., наприклад, постанову Вищого адміністративного суду України від 22.06.2006 р. у справі № К-7153/06).

Викладене означає: оскільки збір за геологорозвідку в

Законі № 1251 усе ж таки є, а Кодексом про надра визначено, що порядок установлення його нормативів та його справляння визначається Кабінетом Міністрів, то сплачувати його повинні всі, у тому числі й військові частини. Якщо, звичайно, інші нормативно-правові акти не зазначають зворотне (як, наприклад, у випадку із суб’єктами спрощених систем оподаткування, про що йшлося вище).

 

Спільна діяльність та збір за геологорозвідку

Питання, пов’язані з практичним застосуванням договорів спільної діяльності, не так давно вже розглядалися на сторінках нашого видання (див. тематичний випуск газети «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 34). Проте там не обговорювалася можливість використання цієї форми господарювання при здійсненні видобування корисних копалин, а це хвилює багатьох надрокористувачів.

Розглядаючи зазначену проблему, насамперед слід мати на увазі, що згідно з

ч. першою ст. 13 Конституції України надра, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Це означає, що ніхто не може бути власником тієї чи іншої ділянки надр, ними можна тільки користуватися в порядку, установленому спеціальним законодавством.

До такого законодавства належить, зокрема,

Кодекс про надра, статтею 24 якого визначено, що надрокористувачі — це суб’єкти господарювання, які отримали спеціальний дозвіл на користування конкретною ділянкою надр. Наявність такого дозволу надає право здійснювати геологічне вивчення цієї ділянки, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи, зазначені у спеціальному дозволі.

Іншим спеціальним законом у сфері надрокористування, а саме

Законом України «Про нафту і газ» від 12.07.2001 р. № 2665-III (див. ч. четверту ст. 14), передбачено, що власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати чи якось інакше відчужувати права, надані йому таким дозволом, іншій юридичній або фізичній особі, у тому числі передавати їх до складу майна спільної діяльності. На це звертається увага в листі ДПАУ від 21.01.2008 р. № 851/7/15-0917. Тут же податківці підкреслюють, що платниками збору за геологорозвідувальні роботи можуть бути тільки юридичні або фізичні особи, які отримали спеціальні дозволи на користування надрами, а договори про спільну діяльність не належать до жодної із зазначених категорій суб’єктів цивільних правовідносин. Такий самий підхід зустрічаємо й у листі ДПАУ від 04.04.2008 р. № 7012/7/15-0317 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 32.

Завершивши обговорення суб’єктного складу можливих платників та неплатників цього збору, перейдемо до вивчення об’єкта для його обчислення, після чого докладно зупинимося на порядку заповнення та подання відповідного розрахунку.

 

Об’єкт обчислення та нормативи збору

Об’єктом обчислення збору

за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин — для нафти, конденсату, газу природного, у тому числі й метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п’єзооптичної продукції, сировини ювелірної та ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мула і обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин — для інших корисних копалин.

Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування, за винятком передбачених протоколом Державної комісії із запасів корисних копалин або технічними проектами на розробку родовища втрат корисних копалин в охоронних, бар’єрних ціликах та поблизу неякісно затампонованих свердловин, за умови погодження їх обсягів з органами державного гірничого нагляду.

Обсяги

погашених балансових та позабалансових запасів корисних копалин і обсяги видобутих корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності, підтвердженої обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації. Звертаємо увагу, що практично всі згадувані в Інструкції № 105/309 форми статзвітності з питань обліку геологорозвідувальних робіт (5-гр; 6-гр; 7-гр; 8-гр) було скасовано тим же наказом Держкомстату України від 02.01.2008 р. № 2, про який ішлося у виносці на с. 48, тому орієнтуватися на них при обчисленні збору сьогодні не уявляється можливим.

Вихід з такої ситуації передбачено в самій

Інструкції № 105/309 (див. абз. другий п. 3.2): обсяги видобутих (погашених запасів) корисних копалин за квартал приймаються за даними оперативних обмірів або підрахунків (з уточненням за підсумками року), які здійснює геолого-маркшейдерська служба надрокористувача чи інші служби, на які покладено обов’язки ведення обліку обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин.

Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи встановлено окремо для кожного виду корисних копалин або групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку або погашення в надрах запасів корисних копалин і наведено в

додатку до Порядку № 115.

Нормативи збору підлягають індексації з урахуванням

офіційно встановленого та опублікованого індексу інфляції. Індексація нормативів здійснюється при розрахунку збору за звітний квартал з урахуванням індексу інфляції за останній місяць звітного кварталу (п. 4.2 Інструкції № 105/309). Ми давно вказували на абсурдність такого механізму індексації (див. статтю «Неспалимі» нормативи збору за геологорозвідку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 43), але відтоді, на жаль, нічого не змінилося. Тому приймемо цей стан речей як такий, що об’єктивно існує, і нагадаємо стисло ідею індексації «геологічного» збору. Це має сенс ще й тому, що в решті статей, присвячених ресурсним платежам, тема індексації так чи інакше все одно висвітлюватиметься.

Так-от, у переважній більшості випадків, коли йдеться про індексацію нормативів загальнодержавних зборів, мається на увазі однаковий механізм індексації, згідно з яким величина нормативу, що діє в поточному бюджетному році, визначається на весь такий рік з урахуванням індексу інфляції минулого року та років, що минули з року встановлення величини нормативу.

Визначаючи величину збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за кожний квартал звітного року, необхідно щоразу використовувати

те саме значення нормативу з додатка до Порядку № 115 і коригувати його на індекс інфляції останнього місяця відповідного кварталу (у І кв. цього року слід застосовувати індекс інфляції за березень, що дорівнює 103,8 %). Крім того, слід пам’ятати, що Кабінет Міністрів України постановою від 18.07.2007 р. № 947 установив додатковий коефіцієнт індексації нормативів збору за геологорозвідку на 2008 рік у розмірі 2,27. Цю саму норму, до речі, повторено й у п. 3 ст. 19 розділу ІІ Закону № 107.

Попередніми законами про держбюджет також уводився аналогічний коефіцієнт, який протягом 2007 року складав 2,11, а роком раніше — 1,94 (нагадуємо про це на всяк випадок, якщо комусь раптом доведеться подавати уточнюючий розрахунок за ті періоди). При цьому ДПАУ щорічно не забуває звертати увагу платників на необхідність застосування зазначених коефіцієнтів, видаючи відповідні листи (див., наприклад,

лист ДПАУ від 10.04.2006 р. № 3968/6/15-0816 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 41 або від 26.03.2007 р. № 5849/7/15-0917 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 34). Рекомендації щодо індексації нормативів геологічного збору в поточному році наведено у листі ДПАУ від 16.04.2008 р. № 7931/7/15-0917 (див. с. 10 сьогоднішнього номера).

 

Порядок обчислення збору за геологорозвідувальні роботи

Порядок обчислення збору за геологорозвідувальні роботи міститься в

розділі 5 Інструкції № 105/309. Зводиться він до того, що надрокористувачі самостійно обчислюють збір за кожний звітний квартал, виходячи з:

— обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин;

— нормативів збору з урахуванням індексу інфляції (повторимо: за останній місяць звітного кварталу);

— коефіцієнтів (тут ідеться не тільки про підвищуючий коефіцієнт з держбюджетного закону, але й про інші коефіцієнти, про які зазначимо далі).

За четвертий звітний квартал збір обчислюється виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин з урахуванням уточнених їх обсягів після закінчення року, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції і тих же коефіцієнтів.

При видобуванні більше одного виду корисних копалин збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний їх вид окремо. Крім коефіцієнтів, що враховують частку держбюджетного фінансування (про них зазначалося в одному з попередніх розділів статті), при обчисленні збору за геологорозвідку необхідно мати на увазі ще декілька коефіцієнтів з

пп. 5.5 — 5.8 Інструкції № 105/309, які збільшують чи зменшують розрахункову величину збору. Наведемо їх:

— якщо надрокористувачі видобувають

більше одного виду корисних копалин, які супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини в повному обсязі, а за корисні копалини, що залягають супутньо, — із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2. У такому разі для обчислення загальної суми збору до нормативу збору за основний вид корисної копалини застосовується загальний коефіцієнт 1,2;

— при розробці балансових та позабалансових запасів корисних копалин збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний вид запасів окремо.

Збір за позабалансові запаси корисних копалин розраховується виходячи з обсягів погашених позабалансових запасів корисних копалин із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5;

при розробці техногенних родовищ корисних копалин збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється як для аналогічних природних родовищ, виходячи з обсягів видобутих (погашених балансових та позабалансових запасів) корисних копалин із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5;

при видобуванні нафти, конденсату, природного газу та метану вугільних родовищ з коефіцієнтом вилучення, який перевищує затверджений Державною комісією із запасів корисних копалин (зазначений у протоколі затвердження), збір за відповідні додаткові обсяги видобутку обчислюється виходячи з обсягів видобутих зазначених корисних копалин із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5.

Підприємство-надрокористувач, до складу якого входять структурні підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють видобування корисних копалин (шахти, рудники, кар’єри, цехи тощо), обчислює збір у розрізі цих підрозділів.

Окремі приклади відповідних розрахунків збору наведено в

додатку 1 до Інструкції № 105/309, до якого ми і відсилаємо зацікавлених читачів. Водночас звертаємо увагу, що ці приклади не оновлювалися з моменту виходу зазначеної Інструкції, тому не містять згадки про держбюджетний підвищуючий коефіцієнт. Крім того, користуватися цими прикладами зараз слід з урахуванням рекомендацій податківців щодо порядку округлення величини нормативу збору в результаті їх індексації. Останні з таких рекомендацій викладено в листі ДПАУ від 16.04.2008 р. № 7931/7/15-0917, про який уже згадувалося раніше. Оскільки тематика цього листа зачіпає як індексацію нормативів збору, так і порядок заповнення відповідної звітної форми, повернемося до цих рекомендацій пізніше.

 

Порядок подання розрахунку та сплати збору

Базовим податковим (звітним) періодом для збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, є календарний квартал.

Розрахунки збору за формою, наведеною в додатку 2 до Інструкції № 105/309, подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

Надрокористувачі сплачують

авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної в попередньому розрахунку. Сума збору в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів за цей квартал), сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Підприємство-надрокористувач, до складу якого входять структурні підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють видобування корисних копалин (шахти, рудники, кар’єри, цехи тощо),

складає розрахунки та сплачує збір у розрізі цих підрозділів і подає їх до органів державної податкової служби за місцем своєї реєстрації у зазначені вище строки.

Надрокористувач, який перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, що ним експлуатується,

додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби, в якому його зареєстровано, копії розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи з відміткою органу ДПС, який прийняв оригінал розрахунку.

За рішенням нафтогазовидобувного підприємства розрахунок збору можуть подавати до органів державної податкової служби безпосередньо його філії, що мають поточні рахунки, за місцем податкової реєстрації таких філій. Це зазначається в

листі ДПАУ від 23.03.2006 р. № 2699/6/15-0816 («Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 41).

Збір

за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з дати видобування корисної копалини. Сума такого збору відноситься до валових витрат виробництва.

 

Заповнення розрахунку: рядок за рядком

Як уже зазначалося, розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи складається за кожний вид корисних копалин. Розуміти це слід так:

кожний вид корисної копалини відображається у графах «Назви корисних копалин», а не в тому значенні, що вимагається подання окремого розрахунку на кожний вид копалини. Необхідні дані для обчислення величини збору проставляються у відповідних рядках напроти відображених корисних копалин.

У

рядках 01 «Обсяг погашених балансових запасів корисних копалин», 02 «Обсяг погашених позабалансових запасів корисних копалин» і 03 «Обсяг видобутих корисних копалин» відображаються відповідні обсяги у звітному кварталі за кожним видом корисних копалин, який видобувається надрокористувачем. Такі обсяги заносяться в рядки 01 — 03 за оперативними обмірами або підрахунками геолого-маркшейдерської служби надрокористувачів чи інших служб, на які покладено обов’язки ведення обліку обсягів погашених запасів корисних копалин (з уточненням за підсумками року).

У рядку 04

«Норматив збору» повинні, за ідеєю, проставлятися відповідно нормативи для кожного виду корисної копалини з додатка до Порядку № 115. Проте проблема полягає в тому, що ДПАУ досі не змінила форму звітності щодо геологічного збору, щоб вона враховувала зміни в законодавстві декількох останніх років, коли було введено держбюджетний підвищуючий коефіцієнт. Отже, платники вимушені користуватися формою розрахунку, оновленою востаннє ще у 2002 року, а в ній відсутня відповідна графа, в якій можна було привести такий коефіцієнт, що відноситься до поточного року (нагадаємо: у 2008 році він дорівнює 2,27).

У

листі ДПАУ від 16.04.2008 р. № 7931/7/15-0917 (див. с. 10) справедливо зазначається, що форма Розрахунку збору не передбачає застосування держбюджетного коефіцієнта до нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. У зв’язку з цим у рядку 4 «Норматив збору» рекомендується проставляти значення нормативу збору, уже помножене на коефіцієнт 2,27. При цьому отриманий добуток має містити стільки знаків після коми, скільки містила початкова величина нормативу, установлена в додатку до Порядку № 115, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

У рядку 05 «

Індекс інфляції за останній місяць звітного кварталу» зазначається офіційно встановлений і опублікований індекс інфляції за останній місяць звітного кварталу (у звітності за І квартал 2008 року — 103,8 %). Значення в рядку 06 «Проіндексований норматив збору» визначається як добуток рядків 04 і 05, поділений на 100. ДПАУ радить: ураховуючи те, що в рядку 04 Розрахунку збору проставляються нормативи збору, які можуть містити не більше двох десяткових знаків після коми, а офіційно встановлений індекс інфляції, що проставляється в рядку 05, — не більше одного десяткового знака після коми, то відповідно в рядку 06, щоб уникнути похибок при складанні Розрахунку, які можуть виникати в результаті округлення, проіндексований норматив збору зазначається з п’ятьма десятковими знаками.

Наприклад, якщо початковий норматив збору за тонну погашених запасів для залізної руди для збагачення становить 0,25 грн., то з урахуванням коефіцієнта 2,27 він становитиме 0,25 грн. х 2,27 = 0,5675 грн., що після округлення за загальновстановленими правилами приблизно дорівнює 0,57 грн. Ураховуючи, що індекс інфляції за березень 2008 року (тобто за останній місяць звітного кварталу) складає 103,8 %, у рядку 6 норматив збору за геологорозвідувальні роботи з урахуванням індексу інфляції становитиме 0,59166 грн. (0,57 х 103,8 : 100 = 0,59166).

У рядку 07

«Величина збору з урахуванням індексу інфляції» наводиться величина збору у звітному кварталі за обсяги видобутих (погашених запасів) корисних копалин, яка розраховується як добуток рядків 01 (02, 03) і 06. Якщо у надрокористувача немає підстав для застосування інших відповідних коефіцієнтів, то значення цього рядка відповідає всього нарахованій величині у звітному кварталі (рядок 21).

Рядки 08, 09, 10, 11

заповнюються у випадках, якщо платник подає до органів держподатслужби довідку про видобуток корисних копалин на родовищах, розвідку яких здійснено частково за рахунок власних коштів (подробиці див. у розділі «Геологорозвідка за свій рахунок: чи є об’єкт для сплати збору?»).

Рядок 12

«Величина збору з урахуванням коефіцієнтів» повинна містити величину збору у звітному кварталі за обсяги видобутих (погашених балансових та позабалансових запасів) корисних копалин на родовищах, розвідку яких здійснено частково за рахунок власних коштів надрокористувача, яка розраховується як добуток рядків 01 (02, 03), 06 і 08 (09, 10, 11).

Рядок 13

«Коефіцієнт за корисні копалини, які супутньо залягають на одному родовищі» заповнюється, якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, які супутньо залягають на родовищі. Тоді в цьому рядку проставляється коефіцієнт 0,2. У такому разі для обчислення загальної суми збору до нормативу збору за основний вид корисної копалини застосовується загальний коефіцієнт 1,2. Отже, у рядку 14 «Величина збору з урахуванням коефіцієнта за корисні копалини, які супутньо залягають на одному родовищі» зазначається величина збору у звітному кварталі за обсяги видобутих (погашених балансових та позабалансових запасів) основних корисних копалин, збільшена в 1,2 раза. Розраховується як добуток рядків 01 (02, 03), 06 і 08 (09, 10, 11), помножений на 1,2.

Назви

рядка 15 «Коефіцієнт за позабалансові запаси», 17 «Коефіцієнт за розробку техногенних родовищ» і 19 «Коефіцієнт за видобування нафти, конденсату, природного газу і метану вугільних родовищ з коефіцієнтом вилучення» говорять самі за себе. Відповідно до Інструкції № 105/309 (див. пп. 5.6 — 5.8) значення цих коефіцієнтів дорівнює 0,5 і має бути занесено до зазначених рядків.

Величина збору з урахуванням коефіцієнта за позабалансові запаси відображається в

рядку 16 як добуток рядків 02, 06, 08 (09, 10, 11), 15 і з урахуванням, за необхідності, коефіцієнта за супутні корисні копалини. Аналогічно заповнюються рядок 18 «Величина збору з урахуванням коефіцієнта за розробку техногенних родовищ» (як добуток рядків 01 (02, 03), 06, 08 (09, 10, 11), 17 та з урахуванням, за необхідності, коефіцієнта за супутні корисні копалини) та рядок 20 «Величина збору з урахуванням коефіцієнта вилучення за видобування нафти, конденсату, природного газу метану вугільних родовищ» (як добуток рядків 03, 06, 08 (09, 10, 11), 19 та з урахуванням, за необхідності, коефіцієнта за супутні корисні копалини).

Рядок 21

«Усього нараховано збору в площині кожного виду корисних копалин» є підсумковим — у ньому проставляється нарахована величина збору за кожний вид корисних копалин, яку відображено у графах «Назви корисних копалин», а сума цих значень проставляється у графі «Усього» цього рядка. Сплачені авансовими внесками за перший і другий місяці звітного кварталу суми збору за геологорозвідку зазначаються загальним підсумком у графі «Усього» рядка 22 «Сплачено авансових внесків за звітний квартал».

І нарешті,

рядок 23 «Підлягає сплаті у звітному кварталі до державного бюджету» призначено для відображення суми збору, яка розраховується як різниця між нарахованим збором у графі «Усього» та сплаченими авансовими внесками.

Зауважимо, що цю саму форму розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи призначено і для цілей, коли

платник самостійно виправляє знайдені ним помилки в раніше поданих звітах за попередній звітний (податковий) період (періоди). Загальний порядок проведення таких уточнень регламентовано пп. 5.1 і 17.2 Закону № 2181 і повністю поширюється на збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Реалізація права платника на виправлення власних помилок здійснюється шляхом подання до податкових органів уточнюючих розрахунків збору. Крім того, платник збору може подати новий звітний розрахунок збору з виправленими показниками за звітний квартал протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем такого звітного (податкового) кварталу, без застосування штрафів, установлених п. 17.2 Закону № 2181.

І в першому, і в другому випадку заповнюються рядки 24 — 28 форми розрахунку. При цьому у спеціальному полі для службових відміток про вид розрахунку, яке розташоване у верхній частині першої сторінки розрахунку праворуч від відмітки про отримання, у рядку «Новий (уточнений розрахунок)» зазначається відмітка (X). Звертаємо увагу: у разі подання загального розрахунку відмітки в цьому рядку не робляться і рядки 24 — 28 не заповнюються (у них проставляються прокреслення).

Опишемо стисло порядок заповнення цих рядків, якщо виникла необхідність виправити виявлену раніше помилку. Очевидно, що рядки 01 — 23 повинні заповнюватися так, як зазначено вище в цьому розділі, і містити правильні показники того звітного періоду, який уточнюється. А в

рядку 24 «Усього нараховано збору за даними раніше поданого розрахунку, який уточнюється» проставляється показник рядка 21 загального розрахунку за період, в якому було допущено помилку. У рядку 25 «Сума збору (недоплати), яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки» наводиться різниця значень рядків 21 і 24 нового (уточненого) розрахунку збору, що містить виправлені показники. При цьому в рядку 27 «Сума штрафу в розмірі 10 % від суми недоплати» проставляється показник, який складає 5 % (зверніть увагу, що назва цього рядка застаріла і не відповідає Закону № 2181!) показника за рядком 25 нового (уточненого) розрахунку збору, що містить виправлені показники.

Якщо ж помилка виявилася на користь платника податків і недоплати немає (навпаки, у раніше поданому звіті збір нараховано в сумі, більшій ніж належить), то заповнюється

рядок 26 «Сума збору, яка зменшує податкові зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки». Тут проставляється різниця значень рядків 24 і 21 нового (уточненого) розрахунку збору, що містить виправлені показники.

У

рядку 28 «Зміст помилки» платник стисло зазначає причину, яка вплинула на розмір податкового зобов’язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

 

Контроль за справлянням збору та відповідальність платників

Контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору

за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету здійснюють органи державної податкової служби, а контроль за правильністю обчислення збору здійснюють органи державного геологічного контролю та державної податкової служби шляхом проведення перевірок відповідних документів.

Органи державного геологічного контролю, державного гірничого нагляду, Мінекобезпеки в установленому законодавством порядку перевіряють дотримання умов користування надрами. Правильність визначення обсягів видобутку та погашення балансових і позабалансових запасів корисних копалин у встановленому порядку перевіряють органи державного гірничого нагляду.

Документальні перевірки

платників збору за геологорозвідувальні роботи здійснюються органами держподатслужби за місцем реєстрації платника спільно з органами Геолкому або Мінприроди та державного гірничого нагляду. У разі розробки родовища корисних копалин не за місцем реєстрації платника збору перевірка може проводитися спільно з органами Геолкому, Мінприроди та держгірнагляду тим органом ДПС, де розташоване таке родовище. Цим органом у п’ятиденний строк після закінчення таких перевірок матеріали направляються до податкової інспекції за місцем реєстрації платника збору.

Згідно з

п. 9.1 Інструкції № 105/309 платники збору за геологорозвідувальні роботи несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати збору до бюджету, а також за правильність складання та своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби відповідно до чинного законодавства. Очевидно, що тут мається на увазі Закон № 2181, який передбачає, зокрема, за порушення порядку подання зазначеного розрахунку (за кожне неподання в установлені строки) стягнення штрафу в розмірі 170 грн. (п.п. 17.1.1).

Крім того, у разі несплати узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених

цим Законом, платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах (п.п. 17.1.7 Закону № 2181):

— 10 % податкового боргу за збором — при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати;

— 20 % — при затримці від 31 до 90 календарних днів включно;

— 50 % — при затримці сплати понад 90 календарних днів.

І ще — у разі порушення встановлених строків сплати податку стягується

пеня з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок буде більшою. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) за кожний календарний день прострочення його сплати (п.п. 16.4.1 Закону № 2181).

На цьому завершуємо розгляд питань, пов’язаних з обчисленням, сплатою та поданням звітності зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Тема наступної статті з циклу, присвяченого ресурсним платежам, — платежі за користування надрами.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно