Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Стаж роботи та страховий стаж

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2008/№ 62
В обраному У обране
Друк
Стаття

Стаж роботи та страховий стаж

 

Доволі часто доводиться стикатися з таким поняттям, як стаж. Так, наприклад, для визначення права працівника на щорічну відпустку необхідно розрахувати стаж роботи. У свою чергу, від страхового стажу залежить розмір оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності, розмір допомоги по безробіттю, а також розмір пенсії. У цій статті з'ясуємо, що розуміється під стажем у кожному із зазначених вище випадків.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про відпустки

— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240.

Закон № 1533

— Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.

Закон № 1105

— Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Закон № 1058

— Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Порядок № 307

— Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Мінпраці від 20.11.2000 р. № 307.

Правила № 1658

— Правила обчислення загального виробничого стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджені постановою КМУ від 19.10.98 р. № 1658.

 

Стаж роботи для визначення права на щорічну відпустку

У загальному випадку щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше ніж 24 календарні дні

за відпрацьований робочий рік, що відлічується від дня укладення трудового договору.

Крім того, окремі категорії працівників мають право на щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (

ст. 7 Закону про відпустки), за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки).

Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад (

додаток 1 до постанови КМУ від 17.11. 97 р. № 1290).

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:

— окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних та геологічних умовах і умовах підвищеного ризику для здоров'я, — тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад (

додаток 2 до постанови КМУ від 17.11.97 р. № 1290);

— працівникам з ненормованим робочим днем — тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт і професій, визначених колективним договором, угодою.

Право працівника на щорічні основну і додаткову відпустки повної тривалості

в перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві. Шість місяців відлічуються від дня укладення трудового договору. Нагадаємо: окремим категоріям працівників щорічна відпустка повної тривалості в перший рік роботи надається за їх бажанням до настання шестимісячного строку безперервної роботи. Такі категорії працівників перелічено в ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки.

Для визначення права працівника на щорічну основну та додаткову відпустку використовується таке поняття, як

стаж роботи.

Стаж роботи

, що дає право на щорічну відпустку, визначається відповідно до ст. 9 Закону про відпустки.

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються

:

1) час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;

2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалося місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);

3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню (допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах), за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у зв'язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати (

ст. 25 і 26 Закону про відпустки), за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), — до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;

5) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;

6) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;

7) інші періоди роботи, передбачені законодавством.

Ще раз звернемо увагу: з викладеного вище випливає, що

не включається до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку:

— період перебування в частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

— період перебування у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), — до досягнення нею шістнадцятирічного віку.

Зауважимо: у період перебування у відпустці для догляду за дитиною за бажанням жінки або батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, або особи, яка всиновила чи взяла під опіку дитину, вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (

ч. 4 ст. 18 Закону про відпустки).

Таким чином, якщо жінка (батько дитини, баба, дід чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка всиновила чи взяла під опіку дитину) виходить на роботу на умовах неповного робочого часу в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, період роботи жінки чи інших зазначених осіб на умовах неповного робочого часу зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку. Це підтверджується в

листі Мінпраці від 06.06.2007 р. № 179/13/116-07.

До

стажу роботи, який дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховуються:

1) час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах

не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії чи посади;

2) час щорічних основної та додаткової відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці;

3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Якщо

працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, до стажу роботи зараховується час, за який не використано зазначені відпустки за попереднім місцем роботи.

Отже, працівник, прийнятий на роботу на підприємство за переводом, який не використав повністю або частково щорічну та додаткову відпустки, компенсацію за які було перераховано на рахунок цього підприємства, і не одержав за них компенсацію, має право на використання щорічної відпустки повної тривалості до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи на цьому підприємстві, тобто у будь-який час після прийняття на роботу.

Окремо зупинимося на сумісниках. Згідно з

ч. 1 ст. 2 Закону про відпустки громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, мають право на відпустку. У свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу, зокрема, робота сумісників, не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав працівника.

Отже, сумісники мають право на щорічну відпустку. До стажу, що дає право на щорічну відпустку за сумісництвом, зараховуються дні, відпрацьовані сумісником, незалежно від його зайнятості протягом робочого дня. Аналогічний висновок міститься в

листі Мінпраці від 06.09.2007 р. № 554/13/155-07. Звертаємо увагу: сумісникам щорічна відпустка повної тривалості надається за їх бажанням до закінчення шестимісячного строку роботи на цьому підприємстві одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).

Приклад.

Демченко І. П. прийнято на роботу до ТОВ «Трініті» 02.02.2004 р.

З 14.03.2005 р. по 17.07.2005 р. (включно) працівниця перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.

З 18.07.2005 р. по 13.01.2008 р. (включно) Демченко І. П. перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З 14.01.2008 р. Демченко І. П. стала до роботи.

З 01.02.2008 р. по 24.02.2008 р. (включно) працівниці надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні за період з 02.02.2004 р. по 01.02.2005 р.

З 01.04.2008 р. по 15.04.2008 р. (включно) працівниця перебувала у відпустці за свій рахунок на підставі ст. 26 Закону про відпустки.

31.07.2008 р. Демченко І. П. звільняється за власним бажанням.

Розрахуємо стаж роботи Демченко І. П., що дає право на щорічну відпустку, для визначення кількості невикористаних днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити грошову компенсацію.

Оскільки за період з 02.02.2004 р. по 01.02.2005 р. працівниці надано щорічну відпустку, стаж роботи необхідно обчислити за період з 02.02.2005 р. по 31.07.2008 р.

(включно).

Отже, до стажу роботи Демченко І. П., що дає право на щорічну відпустку, зараховується:

— час фактичної роботи — з 02.02.2005 р. по 13.03.2005 р., з 14.01.2008 р. по 31.01.2008 р., з 25.02.2008 р. по 31.03.2008 р., з 16.04.2008 р. по 31.07.2008 р. (

п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки);

— час перебування працівниці у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами — з 14.03.2005 р. по 17.07.2005 р.

(п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки);

— час перебування в щорічній відпустці — з 01.02.2008 р. по 24.02.2008 р. (

п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки);

— час перебування у відпустці за свій рахунок — 01.04.2008 р. по 15.04.2008 р. (

п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).

Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з 18.07.2005 р. по 13.01.2008 р.)

не включається до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.

Отже, стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку, за період з 14.03.2005 р. по 17.07.2005 р. становить 366 календарних днів.

Кількість календарних днів, за які надається компенсація за невикористану відпустку, — 24.

 

Страховий стаж для визначення розміру оплати періоду тимчасової непрацездатності

Згідно із

Законом № 2240 від страхового стажу залежить розмір оплати періоду тимчасової непрацездатності.

Так, відповідно до

ст. 37 Закону № 2240 залежно від страхового стажу застрахованої особи виплачується допомога по тимчасовій втраті працездатності в таких розмірах:

60 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем до 5 років;

80 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем від 5 до 8 років;

100 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем понад 8 років.

Зауважимо: окремим категоріям осіб допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі

100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу. До таких осіб належать:

— особи, віднесені до категорії 1 — 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно зі

ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XIІ;

— один із батьків або особа, яка їх заміняє та доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

— ветерани війни та особи, на яких поширюється дія

Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII;

— особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із

Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III;

— донори, які мають право на пільгу, на підставі

ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР (право на таку пільгу мають донори, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам. Пільга надається протягом року після здавання крові і (або) її компонентів у вказаній кількості).

З урахуванням зазначеного вище відсотка проводиться розрахунок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності (

п. 5 Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439).

У зв'язку з цим дуже важливо правильно обчислити страховий стаж. Під

страховим стажем розуміється період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ст. 7 Закону № 2240).

До страхового стажу

також включаються періоди (незважаючи на те що з відповідних виплат не сплачуються страхові внески):

1) тимчасової втрати працездатності;

2) відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

3) відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Звертаємо увагу: період перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку до страхового стажу не включається (див.

лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.10.2007 р. № 04-06/Х-179з-283);

4) отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (за винятком пенсій усіх видів).

Крім того,

до страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж особи до набуття чинності Законом № 2240 у порядку та на умовах, передбачених раніше чинним законодавством. Оскільки Закон № 2240 набув чинності з 28 лютого 2001 року, для обчислення страхового стажу до цієї дати необхідно керуватися Правилами № 1658 (див. лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.04.2008 р. № 04-06/Г-68з-92).

Так, при розрахунку страхового стажу

за період до 28.02.2001 р. ураховується період:

— роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності чи іншої роботи, протягом якої працівник підлягав обов'язковому соціальному страхуванню. При цьому робота на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду, а також робота на сезонних роботах та підприємствах сезонних галузей відповідно до

Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого КМУ від 28.03.97 р. № 278, зараховується за рік роботи;

— служби у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ;

— перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі;

— перебування на службі в митних органах;

— перепідготовки та навчання новим професіям, участі в оплачуваних громадських роботах та період отримання допомоги (у тому числі матеріальної) по безробіттю відповідно до

Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII;

— догляду за дитиною, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, до досягнення нею 12-річного віку (одному з батьків);

— відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;

— виплати допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінкам із числа військовослужбовців, звільнених зі Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, а також із органів внутрішніх справ у зв'язку з вагітністю та пологами за умови, що вони приступили до роботи або навчання після досягнення дитиною трирічного віку;

— період, протягом якого батьки-вихователі були зайняті в дитячому будинку сімейного типу вихованням дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

— навчання на курсах та у школах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, якщо направленню на курси або до школи безпосередньо передувала робота або служба у складі Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ;

— роботи або виробничої практики на робочих місцях та посадах, які оплачуються, у період навчання у вищому навчальному закладі;

— навчання в професійно-технічному навчальному закладі;

— час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу;

— час вимушеного прогулу особи, узятої під захист;

— перебування під вартою, строк відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним усуненням від роботи (посади).

Відповідно до

п. 5 Правил № 1658 до загального трудового стажу для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності (а отже, і до страхового стажу) не включалися:

— час участі працівника у страйку, визнаному судом незаконним;

— час навчання у вищому навчальному закладі (у тому числі на підготовчих відділеннях), в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання;

— час роботи засуджених у колонії-поселенні та відбування виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи, якщо інше не передбачено законом.

Приклад.

Гриценко О. Л. прийнято на роботу до ТОВ «Люкс» з 01.07.2003 р. За місцем роботи до трудової книжки внесено запис про період навчання у вищому навчальному закладі (з 01.09.98 р. по 30.06.2003 р.).

З 05.07.2004 р. по 07.11.2004 р. Гриценко О. Л. перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.

З 08.11.2004 р. по 31.10.2005 р. працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З 01.11.2005 р. працівниця стала до роботи. У період з 03.07.2006 р. по 26.07.2006 р., з 03.09.2007 р. по 26.07.2007 р. працівниця перебувала в щорічній відпустці.

Згідно з наданим листком непрацездатності Гриценко О. Л. з 28.07.2008 р. по 01.08.2008 р. хворіла.

Розрахуємо страховий стаж Гриценко О. Л.

Період навчання у вищому навчальному закладі не включається до страхового стажу для розрахунку суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності згідно з

п. 5 Правил № 1658 (з 01.09.98 р. до 28.02.2001 р.), а також ч. 1 ст. 7 Закону № 2240 (з 28.02.2001 р. по 31.05.2003 р.), оскільки в цей час Гриценко О. Л. не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

До страхового стажу не враховується час, коли працівниця не працювала і не сплачувала (за неї не сплачувалися) страхові внески (з 31.05.2003 р. по 30.06.2003 р.).

Періоди перебування Гриценко О. Л. у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку включаються до страхового стажу на підставі

ч. 1 ст. 7 Закону № 2240.

Час перебування працівниці в щорічній відпустці також включається до страхового стажу, оскільки в цей період вона підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за неї сплачувалися страхові внески.

Отже, страховий стаж Гриценко О. Л. становить 5 років 27 днів. Допомога по тимчасовій непрацездатності та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності виплачується їй у розмірі 80 % середньої заробітної плати.

Далі перейдемо до порядку обчислення страхового стажу для визначення розміру допомоги по безробіттю та розміру пенсії. Оскільки і в першому, і в другому випадку страховий стаж розраховується відповідними фондами соціального страхування, стисло розглянемо особливості розрахунку стажу для зазначених цілей.

 

Страховий стаж для цілей визначення розміру допомоги по безробіттю

Одним із принципів страхування на випадок безробіття є диференціація

розміру допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття.

Допомога по безробіттю визначається у відсотках від середньої заробітної плати (доходу)

залежно від страхового стажу в таких випадках:

1) для застрахованих осіб, які

втратили роботу з незалежних від них обставин та визнані в установленому порядку безробітними і протягом 12 місяців, які передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески.

При цьому втратою роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин вважається припинення трудового договору за підставами, зазначеними в

пп. 1, 2, 3 ст. 36, ст. 38, 39, пп. 1, 2, 5, 6 ст. 40 КЗпП.

2)

після закінчення перерви страхового стажу, яка відбулася з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення такої перерви зареєструвалася в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами в цьому випадку є:

— навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

— догляд непрацюючою працездатною особою (мати, батько, опікун) за трьома і більше дітьми віком до 16 років;

— догляд непрацюючою працездатною особою за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, а також за особою похилого віку, яка досягла 80-річного віку;

— строкова військова служба;

— період проживання разом з чоловіком (дружиною) військовослужбовцем, крім військовослужбовців строкової служби, у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років;

— установлення інвалідності в установленому законодавством порядку;

— інші поважні причини, передбачені законодавством України;

3) для застрахованих осіб, які

звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин та визнані в установленому порядку безробітними і протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески;

4) для застрахованих осіб, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах і протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займалися підприємницькою діяльністю не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески до Фонду, а саме:

— для громадян України, іноземців, осіб без громадянства, що постійно проживають в Україні, які працювали за межами України і не були застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, де вони перебували, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України;

— для осіб, які забезпечували себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичних осіб, які були суб'єктами підприємницької діяльності, осіб, які виконували роботи (послуги) за цивільно-правовими договорами.

Відсоток оплати допомоги залежно від страхового стажу

такий:

— 50 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем до 2 років;

— 55 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем від 2 до 6 років;

— 60 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем від 6 до 10 років;

— 70 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем понад 10 років.

Під

страховим стажем розуміється період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття і за який сплачено страхові внески такою особою особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.

Крім того, відповідно до

ч. 2 ст. 21 Закону № 1533 до страхового стажу зараховується період, протягом якого застраховану особу було звільнено від сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з безробіття (далі — Фонд) або вона одержувала виплати за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсій по інвалідності, державної соціальної допомоги, яка призначається інвалідам замість пенсії).

Так, до страхового стажу

для цілей визначення розміру допомоги по безробіттю включаються:

1) період роботи за трудовим договором (контрактом) на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), у тому числі час проходження альтернативної (невійськової) служби;

2) період участі безробітного в оплачуваних громадських роботах;

3) період, протягом якого застраховану особу було звільнено від сплати страхових внесків згідно зі

ст. 18 Закону № 1533, а саме:

— період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;

— період отримання допомоги по частковому безробіттю;

4) періоди, коли застрахована особа одержувала виплати за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування:

— страхові виплати втраченого заробітку у зв'язку зі втратою працездатності відповідно до

Закону № 1105;

— допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах відповідно до

Закону № 2240;

— пенсії по інвалідності відповідно до

Закону № 1058;

5) періоди, за які сплачено страхові внески до Фонду на добровільних засадах, під час:

— роботи за межами України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України;

— коли особи забезпечували себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), заняття фізичними особами підприємницькою діяльністю, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами;

6) страховий стаж, набутий у країнах, з якими укладено міжнародні договори, що передбачають взаємне визнання страхового стажу, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

До страхового стажу прирівнюються

(п. 3.2 Порядку № 307):

1) трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах до набуття чинності

Законом № 1533;

2) строк проходження військової служби, крім строкової, у Збройних Силах України, Прикордонних військах України, внутрішніх військах, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Службі безпеки України, Державній спеціальній службі транспорту, органах внутрішніх справ України (особам, яких звільнено від військової служби без права на пенсію у зв'язку зі скороченням чисельності або штату, за станом здоров'я);

3) період проходження державної служби в підрозділах міліції (для осіб, яких звільнено від служби без права на пенсію у зв'язку зі скороченням чисельності або штату, за станом здоров'я);

4) періоди заняття підприємницькою діяльністю та виконання робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими договорами зі сплатою збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття до набуття чинності

Законом № 1533, а також після 1 січня 2001 року — зі сплатою єдиного податку та в разі придбання спеціального торгового патенту до їх скасування або виключення з їх складу внеску на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

5) трудовий стаж до 1 січня 2001 року, набутий у країнах, з якими укладено міжнародні договори, що передбачають взаємне визнання трудового стажу, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;

6) трудовий стаж після 1 січня 2001 року, набутий у країнах, де відсутнє соціальне страхування на випадок безробіття і з якими укладено після цієї дати міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, що передбачають визнання прирівняного до страхового трудового стажу.

До страхового стажу та трудового стажу, прирівняного до страхового

та набутого до набрання чинності Законом № 1533, не включаються періоди (п. 3.3 Порядку № 307):

1) навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

2) строкової військової служби;

3) отримання допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, матеріальної допомоги по безробіттю відповідно до

Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII та матеріального забезпечення відповідно до Закону № 1533.

Зауважимо: для окремих категорій безробітних

допомога по безробіттю визначається без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством. Таких осіб перелічено в п. 2.7 Порядку № 307.

Страховий та прирівняний до страхового стаж, необхідний для визначення суми допомоги по безробіттю, обчислюється центром зайнятості (

п. 3.5 Порядку № 307).

 

Страховий стаж для розрахунку пенсій

Відповідно до

Закону № 1058 розмір пенсії в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування залежить від заробітної плати та страхового стажу застрахованої особи.

При цьому під

страховим стажем розуміється період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, яка або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із Закону № 1058 та за яку щомісячно сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Мінімальним страховим внеском вважається сума коштів, яка визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати та розміру страхового внеску, установленого законом на день отримання заробітної плати. У 2008 році розмір мінімального страхового внеску становить:

— з січня по березень — 181,28 грн. (515 грн. х (33,2 % + 2 %));

— з квітня по вересень — 184,80 грн. (525 грн. х (33,2 % + 2 %));

— з жовтня по листопад — 191,84 грн.(545 грн. х (33,2 % + 2 %));

— у грудні — 212,96 грн. (605 грн. х (33,2 % + 2 %)).

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого

ст. 26 Закону № 1058 (для чоловіків — 60 років, для жінок — 55 років), та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058.

Включається до страхового стажу період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, одержувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

Звертаємо увагу: з набранням чинності

Законом № 1058 до страхового стажу включається період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки особи, які одержують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню (п. 13 ст. 11 Закону № 1058). Щодо осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, то період такої відпустки до страхового стажу не включається, оскільки з допомоги по вагітності та пологах не сплачуються внески до Пенсійного фонду.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності

Законом № 1058, зараховуються в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Нагадаємо: до набрання чинності Законом № 1058 основним законодавчим актом, що регулює питання обчислення страхового стажу, який дає право на пенсію, був Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. №1788-XII.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог

Закону № 1058 за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку — на підставі документів та в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 1058.

Зауважимо: обчислення страхового стажу для окремих категорій громадян має свої особливості. Однак це питання може бути темою окремої статті, тому докладно на ньому не зупинятимося.

Сподіваємося, що матеріал цієї статті допоміг нашим читачам розібратися, в яких випадках використовується поняття «стаж роботи», а в яких — «страховий стаж», а також які періоди зараховуються до стажу роботи та до страхового стажу.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно