Придбання іноземної валюти
Відображення в обліку операцій з іноземною валютою у багатьох бухгалтерів викликає найрадісніші відчуття. Як би там не було, іноземна валюта була, є і буде, тому ми не можемо оминути увагою цю ділянку обліку. І на продовження знайомства з підсистемою обліку грошових коштів розглянемо первинні документи, якими оформляються операції з руху грошових коштів в іноземній валюті на прикладі придбання валюти.
Ганна САРАЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Одним із перших кроків при роботі з «1С: Бухгалтерії 8» є вибір валюти регламентованого обліку, у нашому випадку це гривня. Задається валюта обліку в настройках системи (меню «Предприятие
Настройка параметров учета», закладка «Валюта»). Решта валют відносно регламентованої вважається іноземними. А список валют, в яких обліковуються грошові кошти підприємства, зберігається в довіднику «Валюты» (головне меню «Банк и касса Валюты»).При відображенні господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку оцінка іноземної валюти проводиться за різними правилами. У першому випадку ці правила визначаються
П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», у другому — Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі — Закон про прибуток). Тому в програмі ведеться два паралельні обліки операцій з іноземною валютою: бухгалтерський та податковий.Облік операцій з іноземною валютою в 1С точно відповідає вимогам
П(С)БО 21, тому всі операції відображаються у валюті звітності (гривні) шляхом перерахунку суми в іноземній валюті з використанням курсу НБУ на дату здійснення операції. Усі курси зберігаються в регістрі відомостей «Курсы валюты» (меню «Операции Регистр сведений Курсы валют»), їх до інформаційної бази можна заносити вручну.У бухгалтерському обліку для відображення операцій з іноземною валютою використовуються субрахунки:
— 302 «Касса в иностранной валюте» — відображаються готівкові грошові кошти в іноземній валюті в касі підприємства;
— 312 «Текущие счета в иностранной валюте» — відображаються грошові кошти в іноземній валюті на банківському рахунку фірми;
— 314 «Другие счета в иностранной валюте».
Аналітичний облік за всіма цими рахунками ведеться в розрізі субконто «Наши денежные счета». У податковому обліку для обліку іноземної валюти використовується рахунок «ВЛБ» (балансова вартість безготівкової валюти).
Щоб операції відображалися правильно
Курси валют схильні до коливань, тому при перерахунку іноземної валюти у валюту обліку на дату здійснення господарських операцій, погашення заборгованості, балансу може виникнути різниця між курсами валюти (курсова різниця). Отже, при проведенні операцій з іноземною валютою для коректного формування проводок слід правильно зазначити параметри операцій. Для цього в регістрі відомостей «Параметры учета курсовых разниц» слід вибрати відповідні рахунки та субконто (рис. 1).
Відображення витрат, пов’язаних зі зміною вартості валюти, у бухгалтерському обліку залежить від вибраного методу обліку витрат. Якщо використовуються рахунки тільки класу 9, то це будуть субрахунки 945 («Затраты от операционной курсовой разницы») та 974 («Потери от неоперационных курсовых разниц»). Якщо використовуються рахунки класу 8 (або 8 і 9), курсові різниці слід відображати на рахунках 84 («Другие операционные затраты») та 85 («Другие затраты»).
На закладці «Счета доходов» для відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць згідно з
Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, використовуватимемо субрахунки 714 «Доход от операционной курсовой разницы» та 744 «Доход от неоперационной курсовой разницы».Список рахунків, за якими залишки та курсові різниці вважаються не операційними, і субконто до них реєструється вручну в регістрі відомостей «Неоперационные курсовые разницы». Якщо в регістрі зазначено рахунок, але не вказано субконто до нього, весь залишок за цим рахунком вважається не операційним. Якщо ж субконто задано, то переоцінка за зазначеною аналітикою вважатиметься не операційною.
Як згадувалося вище, у зв’язку зі зміною валютних курсів виникають різниці у вартісній оцінці певних статей, що видно при перерахунку іноземної валюти у гривні. Для такого перерахунку слід з’ясувати суть тієї чи іншої статті активу або пасиву, тобто є вона монетарною чи немонетарною, оскільки перерахунку піддаються тільки монетарні статті.
Список немонетарних рахунків зберігається в регістрі відомостей «Немонетарные счета» (рис. 2), залишки за цими рахунками при розрахунку курсових різниць не переоцінюються. До таких рахунків належать рахунки обліку виданих та отриманих авансів в іноземній валюті. У регістрі за допомогою проставлених прапорців у полі «Только Дт» або «Только Кт» можна віднести до неопераційних залишків тільки кредитове або тільки дебетове сальдо.
Ставки зборів
Ставки всіх зборів зберігаються в регістрі відомостей «Шкала ставок налогов». Тому якщо раптом виникла необхідність, то змінити, наприклад, ставку збору до ПФ за придбання валюти можна в цьому довіднику. У самому документі «Покупка/продажа валюты» змінити ставку збору не вийде.
Оформляємо придбання валюти
Розглянемо оформлення документів на прикладі операції з придбання іноземної валюти. Отже, купуючи валюту, разом з іншими документами до банку подають заявку на купівлю-продаж валюти та платіжне доручення на перерахування грошових коштів у гривні для придбання валюти. Документи, які нам знадобляться для відображення операції в програмі, а також проводки, які вони формують, наведено нижче в таблиці. Далі у статті розглянемо особливості оформлення кожного з наведених у таблиці документів.
Таблиця
| Документ в 1С | Операції | Проводки | |
| Дт | Кт | ||
| «Заявка на куплю-продажу валюты» | Формуємо і роздруковуємо бланк заявки для подання до банку | — | — |
| «Платежноек поручение выходное» | Перерахування грошових коштів з розрахункового рахунка на транзитний рахунок для придбання іноземної валюти | 333 | 311 |
| «Купля-продажа валюты» | Придбання валюти | 334 | 333 |
| Комісійні банку | 92 | 333 | |
| Нараховано зобов’язання перед ПФ | 92 | 651 | |
| Сплата до ПФ нарахованих раніше зобов’язань | 651 | 333 | |
| Різниця курсів (різниця між курсом НБУ та МВБУ) або якщо різниця від’ємна | 949 | 333 | |
| 333 | 719 | ||
| «Платежноек поручение входное» | Зарахування придбаної іноземної валюти на поточний рахунок | 312 | 334 |
Заявка на купівлю-продаж валюти
Якщо на рахунку з іноземною валютою у вас немає коштів, їх доведеться придбати. Для цього, заздалегідь дізнавшись про курс у будь-якому відділенні банку, формуємо та подаємо заявку на придбання валюти. В «1С» для цього призначено документ «Заявка на покупку-продажу валюты» рис. 3 (головне меню «Банк и касса»). Він використовується для фіксації та передачі до уповноваженого банку друкарської форми заявки на придбання або продаж валюти, жодних проводок документ не формує.
У документі, натиснувши на кнопку «Операция», можна вибрати вид операції: «покупка» або «продажа» валюти. Залежно від вибраної операції зміниться і зовнішній вигляд форми документа. У формі документа зазначаються всі необхідні для оформлення заявки на купівлю-продаж валюти реквізити.
Зверніть увагу: для заповнення реквізитів «Счет валютный», «Счет гривневый» та «Счет возврата» беруться відомості із довідників «Банковские счета». А при заповненні реквізитів уповноваженого на здійснення цієї операції банку та його рахунка використовується довідник «Контрагенты».
У заявці також зазначаємо кількість валюти, що придбавалася, та максимальний курс, за яким ми її згодні придбати. Під максимальним курсом мається на увазі курс МВРУ, за яким буде придбано валюту.
І ще одна порада: будьте уважні, вводячи курс. Він уводиться згідно з установленою кратністю для цієї валюти. На підставі «Заявки на покупку-продажу валюты» можна ввести документ «Покупка-продажа валюты» і «Платежное поручение исходящее».
Платіжне доручення вихідне та купівля-продаж валюти
Наступний документ, який необхідно заповнити — «Платежное поручение исходящее». Щоб не повторювати ту саму роботу двічі, введемо його на підставі «Заявки на покупку-продажу валюты», завдяки чому частину реквізитів уже буде заповнено (рис. 4).
Платіжним дорученням ми перераховуємо на транзитний рахунок свого банку необхідну для придбання валюти гривневу суму. До цієї суми також входить комісійний платіж уповноваженому банку та сума, необхідна для сплати внеску пенсійного збору з купівлі валюти, оскільки згідно з
п. 3 постанови КМУ «Про затвердження Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 03.11.98 р. № 1740 банки та їх установи зобов’язані нараховувати, утримувати та одночасно з поданням заявки на придбання іноземної валюти, що здійснюється ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 0,5 % від суми операції з купівлі-продажу безготівкової валюти, зазначеної в такій заявці.Якщо документ «Платежное поручение исходящее» було введено на підставі «Заявки на покупку-продажу валюты», то суму, сформовану в заявці, автоматично буде підставлено в поле «Сумма» платіжного доручення. Тут є одне «але»: у формі заявки розрахунок збору до ПФ не здійснюється. Тому, заповнюючи платіжне доручення, потрібно самостійно розрахувати суму збору, що утримується до ПФ, і додати її до сформованої в заявці суми.
Після того як платіжне доручення відправлено до банку, уповноважений банк придбає та зарахує на ваш валютний рахунок зазначену в заявці суму валюти. Отримавши виписку з валютного рахунка із зазначенням точного курсу придбання на міжбанківській валютній біржі України та суми комісійних банку, можна вносити в «1С: Бухгалтерію» документ «Покупка-продажа валюты» (рис. 5). Його призначено для відображення операції придбання чи продажу іноземної валюти уповноваженим банком. Документ здійснює конвертацію валют, а також сплату комісійних банку, збору до Пенсійного фонду, обліку курсових різниць. Документ можна ввести на основі заявки на купівлю-продаж валюти, тоді більшість реквізитів виявляться вже заповненими.
У полі «Сумма» на підставі отриманої банківської виписки за валютним рахунком вводимо гривневу суму, яку було заплачено безпосередньо за придбання валюти. У документі поле «Сумма валюты» заповнюється автоматично, також автоматично (якщо документ було введено на основі заявки) буде розраховано суму утриманих комісійних банку та суму збору до ПФ. Зверніть увагу на такий момент: якщо суми в решті реквізитів можна коригувати вручну, то сума збору до ПФ не коригується. Оскільки розрахунок збору до ПФ проводиться автоматично відповідно до ставки, зазначеної в регістрі відомостей «Шкала ставок налогов и сборов» із довідника «Налоги».
У формі документа на закладках «По разнице курсов», «По комиссионным», «По отчислениям в Пенсионный» вибираємо рахунки, на яких обліковуватимуться ці витрати, а також реквізити «В/р (комиссионные)» та «В/р (пенсионный)». Тим самим ми визначимо статті валових витрат, на які відносяться сплачена банку комісійна винагорода та сплачена сума збору до ПФ.
Бухгалтерський облік операцій з придбання іноземної валюти відрізняється від податкового тим, що придбана валюта зараховується на баланс за курсом НБУ, що діє на момент здійснення операції згідно з
п. 5 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».У разі придбання іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються відповідно до
п.п. 7.3.4 Закону про прибуток. А от витрати на комісійну винагороду банку та збір до ПФ збільшують витрати в бухгалтерському обліку та валові витрати в податковому обліку (рис. 6).
Однією з особливостей податкового обліку операцій з придбання іноземної валюти є правильне визначення її балансової вартості. Згідно з
п.п. 7.3.4 Закону про прибуток сума гривень, сплачена платником податку у зв’язку з таким придбанням (без урахування комісійних чи вартості інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти. Отже, придбана через уповноважені комерційні банки іноземна валюта обліковується в податковому обліку за курсом її придбання.
Платіжне доручення вхідне
Після отримання виписки банку за валютним рахунком проводимо в програмі документ «Платежное поручение входящее» (рис. 7), яким відобразимо зарахування валюти і з субрахунка 334 на субрахунок 312. Платіжне доручення можна ввести на основі документа «Покупка-продажа валюты» (рис. 8).
Перевірка ведення обліку
Для перевірки відображення операцій можна скористатися звітами «Оборотно-сальдовая ведомость», а також «Оборотно-сальдовая ведомость по счету», «Анализ счета». Для отримання деталізованішої інформації про операції за рахунком призначено звіт «Карточка счета». Сформувавши його, можна буде побачити всі операції, кореспонденції рахунків та суми операцій за вибраним рахунком за заданий період.
