Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Наслідки перевищення граничної суми виручки єдиноподатниками

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2008/№ 65
В обраному У обране
Друк
Стаття

Наслідки перевищення граничної суми виручки єдиноподатниками

 

Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва дуже популярна, особливо серед фізичних осіб — підприємців, оскільки дозволяє істотно скоротити витрати на сплату податків та витрати часу і коштів на ведення податкового обліку. Однак граничні суми виручки — 500 тис. грн. для фізичних осіб і 1 млн грн. для юридичних, які не змінювалися протягом 9 років, часто досягаються єдиноподатниками значно раніше, ніж закінчується річний звітний податковий період.

У цій статті розглянемо наслідки такого перевищення і можливості знову скористатися спрощеною системою оподаткування.

Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Спочатку нагадаємо: щоб суб’єкт малого підприємництва мав право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності він повинен відповідати критеріям, установленим

ст. 1 Указу № 727, а саме:

— число працівників, які перебувають у трудових відносинах з

фізичною особою — підприємцем, не повинно перевищувати 10 осіб, а обсяг виручки за рік* не повинен перевищувати 500 тис. грн.;

* Згідно з п. 1 постанови № 507 у ст. 1 Указу № 727 під словом «рік» розуміється

календарний рік.

— середньооблікова чисельність працюючих

юридичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності за рік не повинна перевищувати 50 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинен перевищувати 1 млн грн.

Крім того, для юридичних осіб, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, установлено заборону на застосування інших способів розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунку грошовими коштами.

Наразі граничні суми виручки єдиноподатників, установлені ще у 1999 році насамперед для фізичних осіб, не дуже значні. При вмілій організації бізнесу обсяги продажів нарощуються швидко, що призводить до перевищення допустимого обсягу виручки протягом декількох кварталів.

Розглянемо наслідки порушення вимог

ст. 1 Указу № 727 для кожної категорії платників окремо.

 

Перевищення граничної суми виручки єдиноподатником — юридичною особою

У разі перевищення середньоспискової чисельності працюючих 50 осіб, перевищення загальної суми виручки 1 млн грн. або проведення розрахунків за відвантажену продукцію у формі, що відрізняється від готівкового та безготівкового розрахунку грошовими коштами,

ст. 5 Указу № 727 передбачає один наслідок — перехід платника єдиного податку на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Отже, якщо, наприклад, сума виручки єдиноподатника — юридичної особи з початку року перевищила 1 млн грн. у ІІІ кварталі, то до кінця такого кварталу підприємство має право продовжувати працювати із застосуванням спрощеної системи. У розрахунку єдиного податку за ІІІ квартал платник зобов’язаний зазначити фактично отриману суму виручки, що підлягає оподаткуванню єдиним податком, сплатити відповідну суму єдиного податку (з усієї суми виручки). А у IV кварталі повернути до податкового органу Свідоцтво про сплату єдиного податку, і з 1 жовтня застосовувати загальну систему оподаткування.

Як передбачено

п. 8 Порядку № 476, для переходу на загальну систему оподаткування платник повинен подати до податкового органу відповідну заяву не пізніше 15 днів до закінчення попереднього (того, в якому допущено перевищення) кварталу. Хоча в разі переходу у зв’язку з перевищенням допустимого обсягу виручки, на наш погляд, заяву може бути подано пізніше встановленого строку (адже таке перевищення може бути допущено в останні дні кварталу) і податковий орган не може відмовити в такому переході.

Будь-яких інших санкцій, крім необхідності переходу на загальну систему оподаткування, за перевищення суми виручки єдиноподатника — юридичної особи податкові органи не висували, однак після переходу на загальну систему оподаткування на нього поширюються деякі вимоги законодавства, недотримання яких може призвести до серйозних наслідків, зокрема, він має зареєструватися платником ПДВ.

 

Перевищення 500-тисячної межі виручки підприємцем-єдиноподатником

Як уже зазначалося вище, у разі перевищення встановленої суми виручки (порушення вимог

ст. 1 Указу № 727) платник єдиного податку (у тому числі й приватний підприємець) повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) .

Проте ДПАУ щодо цього має свою думку, висловлену в

листі від 13.08.2007 р. № 4005/г/17-0715 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 81, яка останнім часом часто дублюється податківцями у відповідях платникам. У зазначеному листі головний податковий орган наполягає, що єдиний податок сплачується виключно з доходів, отриманих фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності з дотриманням вимог Указу № 727, тобто з доходу платника єдиного податку, що не перевищує 500 тис. грн. на рік. Якщо ж дохід (виручка) перевищує 500 тис. грн. на рік, то сума такого перевищення підлягає оподаткуванню в порядку, установленому розділом IV Декрету № 13-92, тобто за правилами загальної системи оподаткування.

На наш погляд, така позиція ДПАУ не відповідає чинному законодавству, оскільки

ст. 5 Указу № 727 передбачає перехід на загальну систему не з моменту перевищення виручки, а з початку наступного звітного періоду (кварталу). Отже, до кінця кварталу, в якому було допущено перевищення, підприємець має право користуватися всіма привілеями спрощеної системи. Аналогічної позиції дотримується і Держкомпідприємництва в листі від 17.08.2007 р. № 6129.

Для переходу на загальну систему оподаткування немає необхідності подавати до податкової інспекції будь-які заяви. Як зазначалося в

листах ДПАУ від 14.01.2005 р. № 323/6/17-3116 та Держкомпідприємництва від 17.08.2007 р. № 6129, за підсумками кварталу, в якому допущено перевищення граничного обсягу виручки, підприємець подає звіт (за формою додатка 3 до Порядку № 599) із зазначенням усього фактичного обсягу виручки, а також здає до податкової інспекції Свідоцтво про право сплати єдиного податку.

Здійснюючи діяльність в наступному кварталі на загальній системі оподаткування, підприємець повинен усвідомлювати, що на нього поширюється низка вимог чинного законодавства, які раніше його не стосувалися.

 

Якщо виручку пораховано неправильно

Не зайвим буде застерегти платників єдиного податку: якщо факт перевищення виручки не буде своєчасно відображено у звіті, наприклад, у результаті арифметичної помилки, яку, у принципі, можна виправити згідно з

п. 17.2 Закону № 2181 у наступному податковому періоді, сплативши відповідну суму податку та 5 % штраф, таке коригування не звільняє платника від обов’язку перейти на загальну систему оподаткування з наступного кварталу після перевищення.

Наприклад, за 9 місяців 2008 року у платника єдиного податку за ставкою 10 % сума виручки склала 1001 тис. грн., однак у розрахунку єдиного податку за ІІІ квартал помилково зазначено суму 999 тис. грн. У IV кварталі підприємство продовжує працювати із застосуванням спрощеної системи оподаткування, сума виручки за IV квартал становить 200 тис. грн. У розрахунку сплати єдиного податку за IV квартал підприємство зазначає фактичну суму виручки за IV квартал — 200 тис. грн., у рядку 7 — суму самостійно виявленої помилки за ІІІ квартал — 2 тис. грн., а в рядку 9 — суму самостійно нарахованої штрафної санкції — 100 грн. (2000

х 5 %).

Отже, вимоги закону № 2181 щодо коригування раніше допущеної помилки підприємством дотримано і до нього не може бути застосовано фінансові санкції та адмінштраф за заниження єдиного податку за ІІІ квартал.

Однак нараховувати єдиний податок на суму виручки 200 тис. грн., отриману в IV кварталі, немає сенсу, адже, якщо такий факт буде виявлено в ході документальної перевірки, то податківці, найімовірніше, донарахують суми податків, передбачені загальною системою оподаткування, за IV квартал і застосують штрафні санкції як за заниження податків, так і за неподання відповідної звітності.

Тому після виявлення такої помилки необхідно подати уточнений розрахунок податкових зобов’язань за ІІІ квартал, а в IV кварталі застосовувати загальну систему оподаткування.

Отже, рахувати виручку необхідно особливо ретельно, якщо вона наближається до граничної суми. А після перевищення граничного рівня слід потурбуватися, щоб у наступному кварталі продовжити роботу з дотриманням вимог законодавства, передбачених для загальної системи оподаткування.

 

Реєстрація платником ПДВ

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності дає можливість платнику єдиного податку не реєструватися платником ПДВ, навіть якщо обсяг оподатковуваних операцій за попередні 12 місяців перевищив суму 300 тис. грн. Отже, якщо єдиноподатник — платник єдиного податку за ставкою 10 % переходить на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням отриманою виручкою суми 1 млн грн., на нього починають поширюватися вимоги

п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ*. Така вимога також поширюється і на приватних підприємців-єдиноподатників, які перевищили обсяг виручки 500 тис. грн. за календарний рік.

* Тут слід мати на увазі, що обсяги операцій для реєстрації платником ПДВ і для обкладення єдиним податком розраховуються по-різному: у першому випадку враховується обсяг операцій, що обкладаються ПДВ, а в другому — отримана виручка. Проте, цілком можливо, що, перевищивши допустимий обсяг виручки 500 тис. грн./1 млн грн., обсяг операцій, які обкладаються ПДВ, також перевищить суму 300 тис. грн.

Реєстрація здійснюється податковим органом на підставі заяви (ф. 1-ПДВ,

додаток 1 до Положення № 79) при цьому п.п. «а» п. 9.6 Закону про ПДВ передбачає, що таку заяву має бути подано не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій 300 тис. грн.

Для єдиноподатника, який переходить на загальну систему оподаткування, на наш погляд, можна говорити, що він перевищив суму оподатковуваних операцій 300 тис. грн. тільки з 1 числа кварталу, коли він перейшов на загальну систему оподаткування, оскільки саме з цієї дати на нього починають поширюватися вимоги щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

Однак слід зауважити: у

листі ДПАУ від 02.03.2007 р. № 4241/7/16-1517-26 при розгляді прикладу, в якому юридична особа — платник єдиного податку за попередній рік перевищив обсяг виручки в 1 млн грн., зроблено ліберальний висновок, що такий платник зобов’язаний не пізніше 20 квітня поточного року подати до податкової інспекції заяву про реєстрацію платником ПДВ, тобто протягом 20 днів, наступних після закінчення кварталу, в якому платник перейшов на загальну систему оподаткування.

На наш погляд, така позиція податківців помилкова, оскільки, як уже зазначалося вище,

п.п. «а» п. 9.6 Закону про ПДВ починає поширюватися на такого платника вже з 1 січня поточного року, отже, заяву про реєстрацію платником ПДВ має бути подано не пізніше 20 січня.

Заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником платника. Важливо не забути додати до заяви оригінал платіжного документа на сплату встановленої суми за Свідоцтво, оскільки без нього заява не розглядається (

п. 13 Порядку № 79).

Податковий орган зобов’язаний видати або відправити поштою заявнику Свідоцтво протягом

десяти днів з дня отримання реєстраційної заяви. Датою реєстрації вважається дата включення платника податків до реєстру та виписування свідоцтва.

Слід зауважити: якщо особа зобов’язана зареєструватися платником ПДВ, але не подає реєстраційну заяву в зазначені строки, вона

несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ так само, як і зареєстровані платники, але не має права на нарахування податкового кредиту (п. 9.4 Закону про ПДВ).

 

Податок з доходів

Отже, починаючи з кварталу, наступного за тим, в якому обсяг виручки перевищив 500 тис. грн., доходи підприємця оподатковуються за правилами, установленими

розділом IV Декрету № 13-92. За підсумками роботи за такий квартал (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем цього кварталу) необхідно подати першу податкову декларацію (див. лист ДПАУ від 28.01.2008 р. № 1803/г/17-0415), де відобразити як доходи і витрати звітного кварталу, так і очікуваний чистий дохід за поточний рік.

Виходячи з очікуваного доходу податківці розрахують суму щоквартальних авансових платежів за строками сплати, що не настали (до 15 березня — за І квартал, до 15 травня — за ІІ квартал, до 15 серпня — за ІІІ квартал і до 15 листопада — за IV квартал), які необхідно своєчасно сплачувати до бюджету.

 

Застосування РРО

Перебуваючи на єдиному податку, приватний підприємець при проведенні розрахунків з покупцями за готівкові кошти здебільшого міг не використовувати РРО. Таку можливість передбачено

п. 6 ст. 9 Закону про РРО.

При переході на загальну систему оподаткування для здійснення таких операцій підприємець повинен застосовувати РРО, за винятком операцій, які підпадають під дію

ст. 9 і 10 Закону про РРО.

Слід звернути увагу: у передбачених

Законом про РРО випадках реєстратори розрахункових операцій необхідно застосовувати відразу ж після переходу на загальну систему оподаткування. На відміну від ПДВ-реєстрації, законодавством не надається часу для проведення реєстрації РРО в податковому органі.

Для узаконеного застосування РРО його необхідно опломбувати, зареєструвати в податковій інспекції за місцем податкової реєстрації платника та поставити на облік у податковому органі за місцем провадження діяльності, якщо РРО застосовується в іншому районі.

Проведення зазначених процедур потребує певного часу, тому необхідно їх виконати до того, як буде здійснено першу розрахункову операцію на загальній системі.

 

Торгові патенти

Спрощена система оподаткування дозволяє єдиноподатникам не придбавати торгові патенти для проведення торговельної діяльності.

Тому, з переходом на загальну систему оподаткування колишнім єдиноподатникам (як підприємцям, так і юридичним особам) необхідно придбати торговий патент для здійснення торговельної діяльності за готівкові кошти або з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, а також діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг (

ст. 1 Закону про патентування).

Як і в ситуації з РРО, потурбуватися про придбання торгового патенту необхідно заздалегідь, щоб першу операцію, що патентується, на загальній системі здійснювати вже за наявності патенту.

Слід зауважити: патент видається за плату, яка згідно зі ст. 5 Закону про патентування вноситься щомісячно до 15 числа місяця, що

передує звітному (а для грального бізнесу — щоквартально, не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу). Кошти, сплачені за торговий патент, можна зарахувати в рахунок сплати податку з доходів або податку на прибуток (п. 3. ст. 14 Декрету № 13-92, п. 16.3 Закону про податок на прибуток).

За здійснення операцій, що підлягають патентуванню, без придбання торгового патенту

п. 1 ст. 8 Закону про патентування передбачено штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за весь строк діяльності суб’єкта підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

 

Внески до соцфондів

Після переходу на загальну систему оподаткування підприємець повинен сплачувати внески до Пенсійного фонду з отриманого чистого доходу (за себе) та із заробітної плати найманих працівників згідно з

п. 5.1 та п.п. 5.3.2 Інструкції № 21-1.

Крім того, він зобов’язаний також сплачувати нарахування та утримання із заробітної плати працівників до фондів з тимчасової непрацездатності та безробіття, а також нарахування до фонду страхування від нещасного випадку. За себе такі соціальні внески підприємець може сплачувати добровільно, за бажанням.

 

Коли можна повернутися на спрощену систему

Для єдиноподатників, яким через певні причини довелося перейти на загальну систему оподаткування, дуже важливим є питання, коли вони зможуть знову скористатися спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності.

Думка податківців про можливість повернення на єдиний податок приватного підприємця, який перевищив 500-тисячний обсяг виручки, висловлювалася неодноразово (див.

лист ДПАУ від 01.11.2004 р. № 21435/7/17-3117). Вона зводиться до того, що якщо протягом одного календарного року було допущено зазначене порушення, то в наступному календарному році такий платник не може перейти на єдиний податок, оскільки свідоцтво видається на календарний рік. Інакше кажучи, для переходу на єдиний податок необхідно враховувати перевищення виручки встановленого ліміту не тільки в поточному році, а й у попередньому! Аналогічної позиції дотримується Держкомпідприємництва в листі від 25.04.2007 р. № 2987.

Проте з такою позицією можна посперечатися, виходячи з таких аргументів

.

Статтею 4 Указу № 727

передбачено, що рішення про перехід на спрощену систему оподаткування може бути прийнято не більше одного разу за календарний рік.

Безумовно, якщо платник єдиного податку, який перевищив допустимий обсяг виручки в поточному році (незалежно, в якому кварталі), подасть заяву про перехід на спрощену систему з І кварталу року, наступного за роком перевищення (така заява подається до 15 грудня поточного року), то в заяві про перехід він повинен зазначити дані про виручку за поточний рік, які перевищують допустиму межу, а це не дозволить йому отримати право на застосування спрощеної системи оподаткування.

Зовсім інша ситуація, якщо подається заява про перехід на єдиний податок з ІІ кварталу року, наступного за роком перевищення. Адже в цьому випадку заява подається за 15 днів до закінчення І кварталу поточного року і форма заяви про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку для юридичних осіб (

додаток до Порядку № 476) передбачає, що в ній зазначається фактична сума виручки, отримана за січень — лютий, а також очікувана за решту 10 місяців поточного року, яка визначається шляхом множення середньомісячної суми виручки за минулий період на кількість місяців до кінця року (березень — грудень). Розрахована таким чином сума цілком може вписуватися в межі, передбачені ст. 1 Указу № 727.

Аналогічна ситуація з переходом на єдиний податок з ІІ кварталу наступного року приватного підприємця-єдиноподатника. У заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (

додаток 1 до Порядку № 599) має бути зазначено обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з початку календарного року. Така сума також може відповідати вимогам, передбаченим ст. 1 Указу № 727.

Отже, формальних аргументів для відмови у видачі свідоцтва про перехід на єдиний податок з другого кварталу, на наш погляд, у податківців немає. Безумовно, податковий орган може відмовити в реєстрації, але він зобов’язаний аргументувати свою позицію, а рішення про відмову може бути оскаржено платником, чиє право порушено, як до вищого за рівнем податкового органу, так і в судовому порядку, ґрунтуючись на викладених вище аргументах. Однак питання про те, чи потрібно сваритися з податковою інспекцією щодо таких дрібниць, кожний вирішує для себе сам.

На завершення бажаємо читачам, щоб ніщо не заважало застосовувати спрощену систему оподаткування для їх малого бізнесу, а тим, чий бізнес достатньо виріс та окріпнув, без жалю, озброївшись новими знаннями, переходити на загальну систему оподаткування, що свідчить про солідність підприємства.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно