Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Про затвердження Змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2008/№ 66
В обраному У обране
Друк
Наказ від 08.07.2008 р. № 901

Міністерство фінансів України

 

Про затвердження Змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку

 

Наказ від 8 липня 2008 року № 901

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 2008 р. за № 680/15371

(витяг)

 

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

НАКАЗУЮ:

1.

Затвердити Зміни до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку, схвалені Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, що додаються*.

*

Зміни не публікуються, оскільки положення (стандарти) бухгалтерського обліку 8 та 14, до яких з 01.01.2009 року буде унесено зміни згідно з цим наказом, наведено нижче в кодифікованому вигляді з їх урахуванням. Зміни та доповнення в тексті виділено напівжирним курсивом
. — Прим. ред.

<...>

4. Установити, що Зміни до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджені цим наказом, набирають

чинності з 01.01.2009 р.

<...>

Міністр В. Пинзеник

 

 

Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. № 242

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»

 

(

із змінами і доповненнями, які буде внесено з 01.01.2009 року згідно з наказом МФУ від 08.07.2008 р. № 901)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 750/4043

(витяг)

 

Загальні положення

<...>

4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

<...>

Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

<...>

Визнання і оцінка нематеріальних активів

<...>

9. Не визнаються

нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

витрати на дослідження;

витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

<...>

Амортизація нематеріальних активів

25.

Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. До нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких підприємством не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів.

26. При визначенні строку корисного використання об’єкта нематеріальних активів слід ураховувати:

строки корисного використання подібних активів;

моральний знос, що передбачається;

правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання

;

очікуваний спосіб використання нематеріального активу підприємством;

залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів підприємства.

<...>

29. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив

уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і накопиченої амортизації нематеріальних активів.

<...>

31. Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання в кінці кожного року також оцінюються на наявність ознак невизначеності обмеження строку їх корисного використання та за відсутності таких ознак підприємством установлюється строк корисного використання таких нематеріальних активів.

Амортизація нематеріального активу нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

<...>

Вибуття нематеріальних активів

34. Нематеріальний актив списується з балансу в разі його

вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

<...>

Розкриття інформації щодо нематеріальних активів у примітках до фінансових звітів

<...>

37. У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:

37.1.

Первісна (переоцінена) вартість та накопичена амортизація нематеріальних активів, щодо яких існує обмеження права власності.

37.2.

Первісна (переоцінена) вартість та накопичена амортизація переданих у заставу нематеріальних активів.

37.3. Сума угод на придбання у майбутньому нематеріальних активів.

37.4. Загальна сума витрат на дослідження та розробки, включена до складу витрат звітного періоду.

37.5. Первісна вартість, залишкова вартість та метод оцінки нематеріальних активів, отриманих за рахунок цільових асигнувань.

37.6. Причини визнання невизначеним строку корисного використання нематеріального активу та його балансова вартість.

37.7. Склад нематеріальних активів, інформація про які є суттєвою, їх балансова вартість та строк корисного використання, що залишився.

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку В. Пархоменко

 

 

Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 р. № 181

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда»

 

(

із змінами і доповненнями, які буде внесено з 01.01.2009 року згідно з наказом МФУ від 08.07.2008 р. № 901)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 р. за № 487/4708

(витяг)

 

Загальні положення

<...>

3.

Положення (стандарт) 14 не поширюється на:

1) орендні угоди, пов’язані з розвідкою та використанням

природних та подібних невідтворюваних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок);

2) угоди щодо використання авторських і суміжних прав;

3) угоди щодо оренди цілісних майнових комплексів;

4) на оцінку біологічних активів — об’єктів оренди, які

оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»;

5) на оцінку об’єктів інвестиційної нерухомості, які оцінені за справедливою вартістю згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2007 № 779, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.2007 за № 823/14090.

4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

<...>

Фінансова оренда

— оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

<...>

7) оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати від припинення оренди.

8) доходи або втрати від змін справедливої вартості об’єкта оренди на кінець терміну оренди належать орендарю.

<...>

 

Облік оренди в орендодавця

<...>

11. Різниця між сумою мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансової оренди та теперішньою вартістю вказаної суми, що визначена за орендною ставкою відсотка, є фінансовим доходом орендодавця.

Розподіл фінансового доходу між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок дебіторської заборгованості орендаря на початок звітного періоду.

Приклад розрахунку фінансового доходу і його розподілу між звітними періодами наведено в додатку 2* до Положення (стандарту) 14.

* Не публікується. —

Прим. ред.

Актив фінансової оренди, визнаний утримуваним для продажу, відображається орендодавцем відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2003 № 617, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2003 за № 1054/8375.

<...>

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку у виробничій сфері В. Пархоменко



коментар редакції

Нематеріальні активи належить класифікувати за строком корисного використання та амортизувати,
 якщо цей строк визначено

Починаючи з 1 січня 2009 року бухгалтерський облік нематеріальних активів і об’єктів фінансової оренди слід буде вести враховуючи норми наказу Мінфіну від 08.07.2008 р. № 901 «Про затвердження Змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку» (далі — наказ № 901), що коментується, яким норми П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Мінфіну від 18.10.1999 р. № 242, і П(С)БО 14 «Оренда», затвердженого наказом Мінфіну від 28.07.2000 р. № 181, наближено до положень МСФЗ (IAS) 38 «Нематеріальні активи» та МСФЗ (IAS) 17 «Оренда» відповідно. Зрозуміло, що при складанні як проміжної, так і річної фінансової звітності за 2008 рік зміни, внесені наказом № 901, не застосовуються, а вперше при складанні фінансової звітності оновлені норми застосовуватимуться для звітних періодів, що починаються з 01.01.2009 року та пізніше.

Отже, наказом № 901 поняття «нематеріальний актив» приводиться в повну відповідність із визначенням п. 8 МСФЗ (IAS) 38. Так, під

нематеріальним активом розумітиметься немонетарний актив, який не має матеріальної форми і може бути ідентифікований. Власне, це визначення, (як і сьогоднішнє), встановлює три ознаки, які дозволяють віднести об’єкт до нематеріальних активів, а саме:

немонетарність (до монетарних активів, як відомо, належать грошові кошти в касі та на банківських рахунках підприємства, дебіторська заборгованість і фінансові інвестиції, які підлягають погашенню у фіксованій (або визначеній) сумі грошових коштів чи їх еквівалентів. Усі інші активи, крім монетарних, визнаються немонетарними. Отже, монетарні нематеріальні об’єкти розглядаються як фінансові активи і не належать до групи власне нематеріальних активів);

нематеріальність (тобто відсутність речовинного втілення (фізичної форми) активу);

ідентифіковуваність (п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», нагадаємо, ідентифікованими активами вважає придбані активи, які на дату придбання відповідають критеріям визнання статей балансу, установлених П(С)БО 2 «Баланс»).

Як бачимо, визначення нематеріального активу серед іншого вимагає, щоб актив піддавався ідентифікації, тобто був окремим об’єктом обліку. А п. 11 МСФЗ (IAS) 38 уточнює при цьому, що ідентифікація потрібна для того, щоб нематеріальний актив можна було чітко відрізнити від гудвілу, що виникає при об’єднанні бізнесу та відображає здійснений покупцем платіж понад ринкову вартість придбання в очікуванні майбутніх економічних вигод від активів, які не можуть бути індивідуально ідентифіковані та окремо визнані. Зазначимо тут, що відповідно до норм П(С)БО 19 гудвіл є особливим видом активів, не належить до нематеріальних активів, а бачення Мінфіну питання ідентифікації об’єктів нематеріальних активів викладено в листі від 11.04.2006 р. № 31-34000-10-10/7377.

Варто зауважити, що з наступного року із сьогоднішнього визначення терміна «нематеріальний актив» зникне наявна нині вимога щодо мінімального строку використання такого об’єкта —

понад один рік чи операційний цикл, що перевищує один рік. Чи означає це, що починаючи з майбутнього року до складу нематеріальних активів може бути зараховано об’єкти короткострокового характеру? Вважаємо, що ні. Адже згідно з положеннями П(С)БО 2 «Баланс» можуть бути класифіковані як оборотні активи тільки:

— грошові кошти та їх еквіваленти, які не обмежені у використанні;

— інші активи, призначені для

реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців від дати балансу.

Додатково МСФЗ (IAS) 1 «Подання фінансових звітів» для позначення матеріальних,

нематеріальних активів, а також фінансових активів довгострокового характеру прямо використовує термін «непоточні» (що в термінології національних стандартів бухгалтерського обліку тотожно «необоротним»).

І отже, мабуть, найголовніше. Крім зазначених вище ознак, які дозволяють віднести об’єкт до нематеріальних активів за визначенням (немонетарність, нематеріальність та ідентифіковуваність), він має відповідати також основним критеріям визнання (тобто критеріям прийняття об’єкта до обліку та відображення його у фінансовій звітності) активу як такого: по-перше, нести для підприємства

економічні вигоди в майбутньому і, по-друге, його вартість може бути достовірно визначено (на це чітко вказує п. 6 П(С)БО 8). У свою чергу, економічна вигода відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» полягає в потенційній можливості отримання підприємством грошових коштів від використання активів. У п. 17 МСФЗ (IAS) 38 зазначається, що до майбутніх економічних вигод, одержуваних підприємством від нематеріального активу, можуть належати як збільшення доходу від продажу товарів (продукції, робіт, послуг), так і скорочення витрат в результаті використання активу підприємством і наводиться такий приклад: використання інтелектуальної власності у виробничому процесі може скоротити майбутні виробничі витрати, а не збільшити доходи. Оцінювати вірогідність надходження майбутніх економічних вигод від нематеріальних активів п. 22 МСФЗ (IAS) 38 пропонує підприємству на основі оптимальної оцінки його управлінським персоналом економічних умов, які будуть існувати протягом строку корисного використання нематеріального активу. При цьому п. 4 П(С)БО 7 під строком корисного використання розуміє:

— очікуваний період часу, протягом якого

не оборотні активи передбачається використовувати підприємством

або

— очікуваний обсяг продукції (робіт, послуг), що буде виготовлено (виконано) підприємством з використанням

необоротних активів.

Ще одним непрямим свідоцтвом «необоротності» нематеріальних активів є пряма вказівка п. 31 П(С)БО 8 на перегляд строку корисного використання нематеріального активу та методу його амортизації

в кінці звітного року. До речі, той самий п. 4 П(С)БО 7 припускає, що амортизованими можуть бути виключно необоротні активи.

Заслуговує уваги також запровадження наказом № 901 нової класифікації нематеріальних активів за критерієм

строку корисного використання — з визначеним і невизначеним строком. При цьому до нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких підприємством не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів (абзац другий п. 25 П(С)БО 8). Із цього визначення випливає, що тільки від підприємства залежить, визнає воно строк корисного використання визначеним чи невизначеним. Водночас п. 26 П(С)БО 8 уточнює, що при встановленні строку корисного використання об’єкта нематеріальних активів, крім:

— строку корисного використання подібних активів;

— морального зносу, що передбачається;

— правових чи інших подібних обмежень за строками його використання, —

з 1 січня 2009 року слід ураховувати ще

й:

— очікуваний спосіб використання нематеріального активу підприємством;

— залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів підприємства.

Інакше кажучи, починаючи з 2009 року

амортизувати можна буде лише ті нематеріальні активи, строк корисного використання яких визначено (наприклад, дорівнює періоду дії прав на об’єкти промислової власності). Якщо ж неможливо достовірно встановити строк корисного використання нематеріального активу, його взагалі не амортизують (абзац другий п. 25 П(С)БО 8). Зауважимо: зараз у таких випадках п. 25 П(С)БО 8 наказує визначати норму амортизації з граничного строку використання нематеріальних активів у 20 років. Ще хотілося б акцентувати увагу: право постійного користування земельною ділянкою і в майбутньому не підлягатиме амортизації.

Як зазначає п. 91 МСФЗ (IAS) 38: «строк «невизначений» не означає «нескінченний». З чого випливає, що заборона на амортизацію нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання має тимчасовий характер: як тільки підприємство зможе визначити строк корисного використання такого нематеріального активу, воно має право почати його амортизувати. З’ясовувати, чи з’явилася можливість встановлення строку корисного використання нематеріального активу, необхідно щорічно — у кінці кожного року (друге речення абзацу першого п. 31 П(С)БО 8). Зверніть увагу:

зміна строку корисного використання з невизначеного на визначений відображається в бухгалтерському обліку як зміна облікової оцінки відповідно до П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

Також зауважимо: незважаючи на те, що

нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання не амортизуються, вони нарівні з нематеріальними активами обмеженого (визначеного) строку корисного використання перевіряються на наявність ознак зменшення корисності. А згідно з нормами П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів» підприємство має оцінювати нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання на наявність ознак можливого зменшення їх корисності шляхом порівняння суми очікуваного відшкодування активу та його балансової вартості щорічно, а також якщо є свідоцтва про можливе зменшення корисності активу. Сума перевищення балансової вартості над сумою очікуваного відшкодування активу відображається в бухгалтерському обліку в установленому порядку як втрати від зменшення корисності у складі інших витрат.

Крім іншого, для нематеріальних активів строк корисного використання яких є невизначеним, новий п. 37.6 П(С)БО 8 вимагає пояснення причин, з яких такий строк корисного використання нематеріального активу вважається невизначеним, і балансову вартість такого активу.

Торкнувся наказ № 901 і питання

початку нарахування амортизації нематеріальних активів. Наразі п. 29 П(С)БО 8 регламентує, що амортизацію нематеріальних активів починають нараховувати з місяця наступного за місяцем, в якому нематеріальний актив став придатним для використання, а з 2009 року початок амортизації відноситься до моменту введення нематеріального активу в господарський оборот. Взагалі-то Мінфін ще в своєму листі від 12.08.2005 р. № 31-04200-10-5/17045 рекомендував нарахування амортизації об’єкта нематеріальних активів здійснювати «з місяця, наступного за місяцем введення його в господарський оборот». І от тепер це закріплено в самому стандарті.

Щодо коректив, внесених до П(С)БО 14, зауважимо, що торкнулися вони тільки:

конкретизації сфери застосування цього стандарту — норми П(С)БО 14 не поширюватимуться на орендні договори, пов’язані з розвідкою та використанням природних ресурсів і подібних невідтворюваних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок), а також на оцінку об’єктів інвестиційної нерухомості, які оцінено за справедливою вартістю за П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»;

розширення переліку ознак класифікації оренди як фінансової — оренда не вважатиметься фінансовою і в разі, коли доходи чи втрати від змін справедливої вартості об’єкта оренди на кінець строку оренди належать орендарю;

порядку відображення в обліку орендодавця активу фінансової оренди, визнаного утримуваним для продажу, — подібний актив орендодавець відображатиме відповідно до правил П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, і припинена діяльність».

Особливо зазначимо ще одне: для класифікації активів (у цьому разі об’єктів фінансової оренди) як утримуваних для продажу треба, щоб вони відповідали

одночасно всім без винятку ознакам, перерахованим у п. 1 розділу II П(С)БО 27.

Тетяна Войтенко

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно