Звітність щодо «хмелезбору»
Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (далі — «хмелезбір») ми не раз писали на сторінках нашої газети. Однак інтерес читачів до цієї теми примушує нас знову до неї звернутися. Сьогодні поговоримо про особливості складання звітності щодо «хмелезбору», з’ясуємо, які нюанси необхідно при цьому враховувати.
Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон № 587
— Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства» від 09.04.99 р. № 587-XIV.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Порядок № 133
— Порядок заповнення та подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, затверджений наказом ДПАУ від 28.03.2002 р. № 133.
Платники «хмелезбору»
Відповідно до
ст. 1 Закону № 587 «хмелезбір» сплачують суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності та підлеглості, які реалізовують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво.Говорячи про платників «хмелезбору», необхідно зазначити деякі нюанси:
1) до їх числа не належать виробники «хмільної» продукції. І от чому. Згідно зі
ст. 1 Закону № 481 оптова торгівля — це діяльність із придбання та відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності. Роздрібна торгівля — це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання. Отже, і оптова, і роздрібна торгівля є діяльністю з купівлі-продажу товарів.У свою чергу, виробництво — це діяльність, пов’язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва (
ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III). Як бачимо, постачання продукції власного виробництва виробниками продукції є невід’ємною частиною процесу виробництва і не вважається оптовою торгівлею. Отже, виробники алкогольних напоїв та пива «хмелезбір» не нараховують і не сплачують навіть за наявності ліцензії на оптову торгівлю. Про це зокрема йшлося в листі ДПАУ від 19.03.2008 р. № 5359/7/21-0117, листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 13.04.2007 р. № 06-10/10-289// «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 41, листі Міністерства аграрної політики України від 10.08.2004 р. № 37-21-1-8/9619. Хоча ДПАУ наполягає на необхідності сплати збору в разі реалізації підприємством-виробником алкогольних напоїв у роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам (лист ДПАУ від 19.03.2008 р. № 5359/7/21-0117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 34). І ще один момент. Виробник алкогольних напоїв і пива зобов’язаний сплатити «хмелезбір» у випадку, якщо здійснює продаж продукції, виробленої іншими суб’єктами підприємницької діяльності;2) суб’єкти господарської діяльності, які перебувають на
спрощеній системі оподаткування, торгують пивом, шампанським, вином, коньяком, бренді, сплачують «хмелезбір» на загальних підставах. Пов’язано це з тим, що такий збір не увійшов до переліку платежів, визначеного ст. 6 Наказу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98, від яких звільняється єдиноподатник;3) експортери та імпортери алкогольних напоїв і пива, які реалізують таку продукцію, є платниками «хмелезбору»;
4) деякий час після скасування
Податкового роз’яснення щодо сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, затвердженого наказом ДПАУ від 02.09.2003 р. № 416, що містило норму про відсутність у комісіонера необхідності сплачувати «хмелезбір», податківці стояли на позиції сплати збору не тільки комітентом (у тому числі й виробником), а і комісіонером (лист ДПАУ від 12.10.2006 р. № 19003/7/21-0117).Свідченням того, що думка головного податкового відомства з цього питання змінилася, є
лист ДПАУ від 19.03.2008 р. № 5359/7/21-0117 // «Податки та бухгалтерський облік» 2008, № 34 (див. також «Думка фахівців офіційних органів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 34, с. 62). Відрадно, що тепер з погляду податківців, при продажу алкогольних напоїв і пива за договорами комісії платником «хмелезбору» є та сторона, на рахунок якої надходить виручка від реалізації. Інакше кажучи, коли виручку одержує на свій рахунок комісіонер, то саме він сплачує збір до бюджету. У разі надходження виручки на рахунок комітента, сплата «хмелезбору» стає обов’язком комітента.Висновки цього листа можна назвати позитивними, оскільки описаний у них підхід усуває подвійне оподаткування.
Визначаємо суму «хмелезбору»
Об’єктом обкладення «хмелезбором» є
виручка, отримана на кожному етапі реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та в мережі ресторанного господарства алкогольних напоїв і пива, що включається до суми торговельного обороту. Інакше кажучи, «хмелезбір» сплачується кожним продавцем при кожному продажу товарів.Для визначення суми «хмелезбору» необхідно отриману виручку помножити на 1 % (ставку «хмелезбору»). При цьому виручка для цілей обкладення «хмелезбором» не зменшується на суму ПДВ і акцизний збір. «Хмелезбір» не включається до ціни товарів, а нараховується на суму виручки «зверху».
Щодо моменту виникнення зобов’язань зі сплати «хмелезбору», то він визначається за останньою подією:
— на дату отримання оплати, якщо першою подією було відвантаження товару покупцеві;
— на дату відвантаження товарів, якщо першою подією було отримання передоплати за товар.
Саме такий ліберальний підхід до визначення моменту виникнення зобов’язання зі сплати збору викладено в
листі від 14.01.2000 р. № 526/7/16-2317.
«Хмелезбір» при продажу алкогольних коктейлів
У суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють продаж алкогольних коктейлів, напевно виникало проблемне питання: з якої виручки слід платити «хмелезбір»: з усієї суми виручки від реалізації коктейлю чи виходячи з вартості алкогольних складових коктейлю? Чинне законодавство не містить прямої відповіді на це запитання, відсутні й офіційні роз’яснення головного податкового відомства.
У ситуації, що склалася, на наш погляд, безпечніше сплатити суму «хмелезбору» виходячи з усієї вартості коктейлю. Тим більше, що алкогольний коктейль є алкогольним напоєм, а отже, згідно із
Законом № 587 виручка від його реалізації має обкладатися «хмелезбором».Справедливості заради зазначимо, що свого часу податківці в консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 41, с. 45 висловилися за обкладення «хмелезбором» тільки вартості алкогольної складової коктейлю. Ця ж думка відображена в
листі Мінекономіки від 27.06.2007 р. № 91-28/165 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 68. Незважаючи на справедливість такого підходу, застосовувати його без роз’яснення місцевої ДПІ не рекомендуємо. Пов’язано це з тим, що Мінекономіки не є контролюючим органом із стягування податків і зборів. До того ж ДПАУ у своєму листі від 18.09.2006 р. № 10428/6/21-0115 щодо питання про оподаткування «хмелезбором» алкогольних напоїв, які використовуються для виготовлення кремів, десертів, кави, кондитерських виробів, ухильно зазначила: «...необхідно уточнити, як відображається в обліку підприємства виручка від реалізації алкогольних напоїв, які використовуються для виготовлення зазначених вище виробів. Об’єктом обкладення збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є виручка від реалізації алкогольних напоїв, які обліковують за кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг». Однак при реалізації готових страв з додаванням до них алкоголю, згідно з рецептурою, окремо виручка від реалізації алкогольних напоїв на рахунках класу 7 не відображається.
Заповнення та подання Звіту
Відповідно до
п. 5 Порядку № 133 платники щомісячно подають податковому органу за своїм місцезнаходженням Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (далі — Звіт) протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним чи святковим робочий день. Заповнюється Звіт у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальноприйнятими правилами.Якщо протягом звітного місяця суб’єкт підприємницької діяльності не реалізовував в оптово-роздрібній мережі та мережі ресторанного господарства алкогольні напої і пиво та не одержував виручку від такої реалізації, то на підставі
п. 8 Порядку № 133 Звіт за цей місяць не подається. Важливо правильно розуміти цю норму: Звіт не потрібно подавати тільки в тому випадку, якщо протягом місяця алкогольні напої і пиво не відвантажувалися, оплата за «хмільну» продукцію не надходила.А от якщо у звітному місяці алкогольні напої і пиво не відвантажували, але суб’єкт господарської діяльності отримав виручку від реалізації продукції, відпущеної раніше, Звіт складати необхідно. Звіт подається з прокресленнями, якщо протягом звітного періоду алкогольну продукцію чи пиво відвантажували, але оплата за них не надходила.
Порядок заповнення Звіту досить простий, адже він складається із заголовку та основної частини, що містить два рядки.
У заголовку Звіту зазначається така інформація:
— назва органу державної податкової служби, якому подається звіт;
— назва підприємства;
— ідентифікаційний код за ЕДРПОУ;
— місцезнаходження та номер телефону платника;
— тип звіту (загальний чи уточнений).
У першому рядку основної частини відобразиться загальна сума виручки, отриманої у звітному місяці, а в другому рядку — нарахована сума «хмелезбору».
Приклад
. ТОВ «Софія» протягом червня 2008 року отримало виручку від реалізації алкогольної продукції:— через магазин роздрібної торгівлі — 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.);
— через магазин оптової торгівлі — 48000 грн. (у тому числі ПДВ — 8000 грн.). Із них отримані аванси склали 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.).
Виходячи з наведеної інформації Звіт буде заповнено так:
Податкове зобов’язання, зазначене у Звіті, вважається узгодженим від дня подання Звіту. Його необхідно сплатити до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання Звіту (
п. 27 Порядку № 133). Інакше кажучи, збір потрібно сплатити до 30 числа місяця, наступного за звітним.
ВІТ про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за червень 2008 року
Дата заповнення звіту « 15» липня 2008 року
|
Якщо у Звіті допущено помилку
При складанні Звіту із «хмільного» збору, як і будь-якої іншої форми звітності, може бути допущено помилки. Відповідно до
п. 16 Порядку № 133 самостійно виявлені помилки, допущені у Звіті, можна виправити шляхом подання уточненого звіту. Заповнюється він за тією самою формою, що і Звіт, але в заголовку форми, навпроти рядка «Уточнений звіт», ставиться позначка «Х». Уточнений звіт подається за той звітний період, в якому було допущено помилку, і містить правильні показники.Разом з уточненим звітом подається довідка за формою, наведеною в
Порядку № 133. У довідці відображається інформація про зміст помилки, суму збору, що зменшує податкові зобов’язання в результаті виправлення помилки або, навпаки, збільшує їх.Якщо помилка призвела до заниження податкового зобов’язання, то в довідці підприємство має нарахувати штраф у розмірі 5 % від суми такого заниження. Самоштраф разом з сумою недоплати необхідно перерахувати до бюджету до подання уточненого звіту.
Якщо ж унаслідок допущеної помилки до бюджету було перераховано зайву суму коштів, то разом з уточненим звітом подається заява про повернення надмірно сплаченого збору. Це дозволить підприємству повернути суму переплати.
Уточнений звіт і заява не подаються, якщо з моменту здійснення переплати пройшло більше 1095 днів.
Відповідальність за несплату «хмелезбору»
Обов’язок з подання звітності та сплати «хмелезбору» виникає у суб’єкта підприємницької діяльності при отриманні виручки від реалізації алкогольних напоїв і пива. При цьому
проходити процедуру обов’язкової реєстрації не потрібно .Неподання звітності загрожує суб’єкту господарської діяльності штрафом у розмірі
170 грн. за кожне неподання Звіту чи затримку (п.п. 17.1.1 Закону № 2181). Крім цього, неподання Звіту в установлений строк може стати причиною позапланової перевірки з боку податківців, що прямо передбачено ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.От, мабуть, і все, що необхідно знати платникам «хмелезбору» для того, щоб успішно закінчити звітну кампанію. А якщо у вас з’являться запитання, пишіть нам — і ми обов’язково на них відповімо!
