Надання послуг нерезиденту за кордоном: як відобразити «вхідний» ПДВ
Підприємство, добровільно зареєстроване платником ПДВ, здійснює єдиний вид діяльності — надає нерезиденту послуги з розробки програмного забезпечення за межами митної території України. Чи можна в такій ситуації розраховувати на включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв’язку з проведенням таких операцій, до складу податкового кредиту? Якщо ні, то в якому порядку можна вийти зі складу платників ПДВ?
(м. Мелітополь)
Відомо, що відповідно до
п. 3.1 Закону про ПДВ об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ з:— поставки товарів і послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. При цьому як виняток з цього правила
Закон про ПДВ розглядає операції, що не є об’єктом оподаткування (п. 3.2), та операції, звільнені від оподаткування (ст. 5);— ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту (реімпорту);
— вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту (реекспорту).
Операції ж з надання послуг за межами митної території України належать
до операцій, що не є об’єктом оподаткування, (див. ст. 3 з урахуванням п. 6.5 Закону про ПДВ). А раз так, то в цій ситуації потрібно керуватися п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ, в якому зазначено, що при придбанні (виготовленні) товарів (послуг) та основних фондів, призначених для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування згідно із ст. 3 чи звільнених від оподаткування відповідно до ст. 5 і п. 11.4 зазначеного Закону, суми ПДВ, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до податкового кредиту платника-покупця податків.Крім цього, потрібно врахувати і те, що
п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ установлює чіткі умови для отримання податкового кредиту:1) товари (послуги) мають придбаватися з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях;
2) зазначені операції повинні здійснюватися в межах господарської діяльності платника податків.
У разі надання послуг за межами митної території України умова про використання товарів (послуг)
тільки в оподатковуваних операціях не дотримується, тому скористатися правом на податковий кредит не вийде. Адже суть п. 7.4 Закону про ПДВ полягає в тому, що податковий кредит має бути обов’язково компенсовано відповідними податковими зобов’язаннями (за винятком операцій, оподатковуваних за нульовою ставкою). Якщо ж платник податків здійснює операції, що не обкладаються податком, отриманий ним податковий кредит не буде компенсовано податковими зобов’язаннями, що суперечить змісту зазначеного п. 7.4.Отже, вартість придбаних підприємством-резидентом товарів (послуг) з метою надання послуг нерезиденту разом з ПДВ потрапить до рядка 14 декларації з ПДВ.
Якщо такий стан речей не влаштовує підприємство, добровільно зареєстроване платником ПДВ, у нього є можливість на підставі
п.п. «ґ» п. 9.8 Закону про ПДВ і п.п. «ґ» п. 25 Положення № 79 анулювати таку реєстрацію. Однак зробити це можна тільки за умови, що за останні 12 послідовних податкових місяців воно дійсно здійснює виключно операції, що не є об’єктом обкладення ПДВ (ст. 3 Закону про ПДВ) та (або) звільнені від оподаткування (ст. 5 Закону про ПДВ).Рішення про анулювання такої реєстрації приймається на підставі складеної підрозділом оподаткування юридичних чи фізичних осіб довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих декларацій з ПДВ, яка свідчить про відсутність у платника податків оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних податкових місяців.
На цій підставі анулювати реєстрацію може і
сам платник ПДВ. Для цього необхідно подати до податкового органу за своїм місцезнаходженням відповідну заяву за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 79).Детальніше з питаннями добровільного анулювання реєстрації платника ПДВ можна ознайомитися у статті «
Як вийти зі складу платників ПДВ» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 16).Наталя Білова, економіст-аналітик