Примірний порядок проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток

Затверджено наказом ДПА України від 05.12.2008 № 761

Примірний порядок проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток

1.1. Цей Примірний порядок запроваджується з метою організації роботи щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток.

1.2.

Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу», зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 509);

Закон України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», зі змінами та доповненнями;

Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» — зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 334);

Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 2181);

постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 року № 778 «Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України», зі змінами та доповненнями;

наказ ДПА України від 17.03.01 № 110 «Про затвердження Iнструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.03.01 за № 268/5459, зі змінами та доповненнями;

наказ ДПА України від 21.06.01 № 253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.07.01 за № 567/5758, зі змінами та доповненнями (далі — наказ № 253);

наказ ДПА України від 10.08.05 № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.08.05 за № 925/11205, зі змінами та доповненнями (далі — наказ № 327);

наказ ДПА України від 15.04.08 № 250 «Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України» (далі — наказ № 250);

наказ ДПА від 27.05.08 № 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» (далі — Методичні рекомендації до наказу № 355);

інші нормативно-правові акти, що регулюють питання ведення фінансово-господарської діяльності платників податків і використовуються при визначенні податкових зобов’язань, у тому числі і податкові роз’яснення ДПА України.

1.3.

декларація з податку на прибуток підприємств, форма та порядок її складання затверджено наказом ДПА України від 29.03.03 № 143, зі змінами та доповненнями;

декларація з податку на доходи (прибуток) страховика, форма та порядок її складання затверджено наказом ДПА України від 31.03.03 № 146, зі змінами та доповненнями;

декларація з податку на прибуток банку, форма та порядок її складання затверджено наказом ДПА України від 31.03.03 № 148, зі змінами та доповненнями;

розрахунок сплати консолідованого податку на прибуток та повідомлення про прийняте рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток, затверджений наказом ДПА України від 10.02.03 № 68, зі змінами та доповненнями;

звіт про використання коштів неприбуткових організацій та установ, затверджений наказом ДПА України від 11.07.97 № 233, зі змінами та доповненнями;

звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затверджений наказом ДПА України від 16.01.98 № 28, зі змінами і доповненнями;

розрахунок податку на прибуток нерезидента, що проводить свою діяльність на території України через постійне представництво, затверджений наказом ДПА України від 31.07.97 № 274, зі змінами і доповненнями;

звіт про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затверджений наказом ДПА України від 30.09.04 № 571, зі змінами та доповненнями.

1.4.

відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону № 334 податковими періодами вважаються: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік. Звітний податковий період — рік розпочинається 1 січня і закінчується 31 грудня;

для новостворених платників податку на прибуток перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок обліку в податковому органі, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду;

податкова звітність з податку на прибуток є квартальною. Розраховується наростаючим підсумком з першого кварталу до року;

для суб’єктів космічної діяльності України з 1 січня 1999 року до 1 січня 2009 року податковим періодом є звітний податковий рік, декларація подається тільки за річний період;

для виробників сільськогосподарської продукції річний податковий період починається з 1 липня поточного року і закінчується 30 червня наступного року, декларація подається тільки за річний період;

податкова звітність за 11 місяців подається у разі, якщо це передбачено законодавством. Декларація за 11 місяців відповідного року подається платником протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем листопада місяця;

форма Розрахунку частини прибутку (доходу) затверджується наказом ДПА України відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

1.5. У цьому Примірному порядку

Iнші терміни

2.1. Відповідно до п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону № 2181 податковий орган за результатами проведеної камеральної перевірки зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку у разі виявлення арифметичних або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання. Тому податкова звітність з податку на прибуток підлягає обов’язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів адміністрування податку на прибуток.

2.2. Камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток провадиться на основі додатка 1 до Примірного порядку.

2.3. Під час перевірки з’ясовується правильність визначення об’єкта оподаткування та нарахованої суми податку, порівнюються дані відповідних рядків звітності з податку на прибуток з даними додатків та іншої звітності.

Податкова звітність, що заповнена платником всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація. В такому випадку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, надсилається пропозиція надати нову податкову декларацію, або вручається під підпис посадовим особам суб’єкта господарювання.

2.4. Якщо за результатами камеральної перевірки не були виявлені помилки, податковий інспектор у перевіреній звітності з податку на прибуток у тій її частині, що заповнюється службовими особами ДПI (ДПА), робить відмітку у графі «порушень (помилок) не виявлено», вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис.

2.5. Якщо у ході камеральної перевірки виникають питання щодо достовірності окремих звітних показників або виявлені невідповідності, які вказують на можливі порушення податкового законодавства, підрозділи адміністрування податку на прибуток повинні отримати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з цих питань, запросити платників податків або їх представників для перевірки правильності заповнення податкової звітності (декларування окремих даних).

2.6. У разі виявлення помилок податковий інспектор складає акт про результати проведення камеральної перевірки податкової звітності (далі — акт) за формою, наведеною у додатку 2* до Примірного порядку. Чисельні показники в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток вказуються у гривнях. В акті в обов’язковому порядку повинні зазначатися:

чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм Закону № 334 та вказуються конкретні пункти і статті;

номери рядків та додатків, в яких платником допущені помилки;

об’єкт оподаткування та податкового зобов’язання, самостійно обчислені платником податку і задекларовані в податковій звітності;

об’єкт оподаткування та податкового зобов’язання, визначені в ході камеральної перевірки;

сума заниження (завищення) податку.

* Додатки 2 та 3 не публікуються. —

2.7. Підписання акта камеральної перевірки, його реєстрація та зберігання здійснюється у порядку, затвердженому наказом № 327.

2.8. У випадку проведення в акті коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток податковий інспектор, що склав акт, при проведенні наступної камеральної перевірки повинен прослідкувати, щоб факт такого коригування був відображений у податковій звітності за наступний податковий період.

2.9. У разі відображення в акті факту заниження платником податкових зобов’язань з податку на прибуток підрозділ адміністрування податку на прибуток приймає та направляє платникові податкове повідомлення-рішення за формою та згідно з порядком, затвердженим наказом № 253.

2.10. У випадку виявлення перевіркою фактів завищення платником податку податкових зобов’язань фахівці підрозділів адміністрування податку на прибуток пропонують йому надати уточнену звітність.

2.11. Після складення акта камеральної перевірки в декларації платника у графі «дата та номер акта, посадова особа, яка проводила перевірку» робиться відповідна позначка.

2.12. Примірник податкової звітності та акти про проведення камеральної перевірки цієї звітності повинні зберігатись у звітній частині особової справи платника не менше 5 років.

2.13. Після закінчення обробки податкової звітності (наказ № 250) підрозділи інформатизації процесів оподаткування наступного робочого дня формують переліки платників податку за такими напрямами роботи:

2.13.1. звітність, яка не пройшла арифметичного контролю;

2.13.2. звітність платників податку на прибуток, які у відповідному періоді минулого року декларували найбільші суми податку, і сума таких нарахувань складала не менше 50 відсотків загальної суми нарахувань податку на прибуток по інспекції, а у звітному періоді поточного року зменшили нарахування;

2.13.3. звітність, яка заслуговує на ретельний аналіз (в якій можливі методологічні помилки) (додаток 4 до Примірного порядку).

2.14. Протягом 15 робочих днів після отримання переліку платників, звітність яких не пройшла арифметичного контролю (п.п. 2.13.1 п. 2 цього Примірного порядку), працівники підрозділів адміністрування податку на прибуток проводять комплекс заходів щодо встановлення та усунення причин (у тому числі подання платником звітності замість тієї, що отримала статус «до відома»).

2.15. Проведення камеральної перевірки за звітний податковий період проводиться підрозділами адміністрування податку на прибуток у такі строки:

по звітності платників, що визначена п.п. 2.13.2 та п.п. 2.13.3 п. 2 цього Примірного порядку, протягом місяця;

по звітності інших платників — до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.

2.16. Під час проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, зазначеної у п.п. 2.13.2 п. 2 Примірного порядку, працівники підрозділів адміністрування ретельно вивчають дані звітності, визначають динаміку тих показників, що впливають на зменшення нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток, та вживають таких заходів:

2.16.1. у відповідності до п. 3 ст. 11 Закону № 509 звертаються до платника з проханням надати пояснення причин зниження нарахувань податку та (або) факторів, що вплинули на непропорційне зростання (зменшення) валових доходів, витрат, амортизації тощо;

2.16.2. у той же час провадиться вивчення наявної інформації, а саме: показників фінансової (у разі наявності її оприлюднення), іншої податкової звітності (з метою виявлення розбіжностей); відомостей про застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності); інформації щодо взаємовідносин з будь-якими контрагентами; відомостей про пов’язаних осіб та здійснення будь-яких операцій з ними, зміну власників (директорів, уповноважених здійснювати контроль за корпоративними правами держави) тощо. Джерелом такої інформації можуть бути матеріали інших підрозділів, інших органів ДПС, державних органів та відкритих джерел (ЗМI, Iнтернет тощо);

2.16.3. у випадку якщо платник податків не надасть пояснень на письмовий запит органу державної податкової служби, а проведений аналіз податкової звітності та наявної інформації свідчить про недостовірність даних звітності з податку на прибуток, підрозділ адміністрування податку на прибуток відповідно до пункту 1.6 Методичних рекомендації до наказу № 355 готує обґрунтовані пропозиції щодо необхідності проведення виїзної позапланової перевірки.