Додаток 4. Звітність з податку на прибуток, яка заслуговує на ретельний аналіз

Додаток 4
до Примірного порядку проведення камеральної перевірки
та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток

Звітність з податку на прибуток, яка заслуговує на ретельний аналіз (в якій можливі методологічні помилки):

— перша звітність новоствореного підприємства із задекларованими амортизаційними відрахуваннями;

— звітність платника податку, що перейшов на загальний режим оподаткування з інших режимів оподаткування;

— звітність платника податку, що перейшов на консолідовану сплату;

— звітність платника, що збільшує валові витрати на суму безнадійної заборгованості;

— уточнюючі розрахунки (декларації);

— звітність із задекларованим від’ємним значенням об’єкта оподаткування;

— звітність, що має нульове значення об’єкта оподаткування за наявності валових доходів;

— звітність з пільговим оподаткуванням;

— звітність платників, що віднесені до другої категорії платників ПДВ, визначених відповідно до Примірного порядку взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.08 № 266.

коментар редакції

Як перевірятимуть декларацію з податку на прибуток

Перше, що впадає в очі при порівнянні цього документа зі скасованим його попередником — наказом № 766 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 5), — серйозна зміна обсягу. Причому дуже важливо, що тепер немає колишніх вимог, якими перевіряючих зобов’язували сліпо зіставляти дані декларації з податку на прибуток з даними декларації з ПДВ. Зрозуміло, що таке зіставлення показників двох декларацій призводить до неправильних висновків, однак часто розбіжність цих даних саме завдає чимало клопоту платникам податків. Але чи зміниться підхід податківців, перевіряючих декларацію з податку на прибуток?

Розглянемо інші зміни та новації.

1. ДПАУ підміняє такі терміни, як «камеральна перевірка» та «невиїзна документальна перевірка». З посиланням на Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок платників податків, доведених наказом ДПАУ від 27 травня 2008 року № 355, у цьому документі зазначається, що термін «камеральна перевірка» використовується у значенні «невиїзна документальна перевірка» з Методрекомендацій № 355. Порівняємо визначення цих термінів з термінами, наведеними в Законі № 2181.

Як бачимо, при камеральній перевірці згідно із Законом № 2181 перевіряються виключно дані декларації, а при невиїзній документальній перевірці — ще і ціла низка інших документів.

2. Дуже «лаконічно» наведені підстави для невизнання поданої декларації податковою декларацією: «якщо вона заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення». Насправді Закон № 2181 не закінчується на цій фразі, а чітко вказує причини такого невизнання:

3. За загальним правилом донарахування за актом перевірки не відображаються в декларації з податку на прибуток. Однак якщо податківці в ході перевірки виявили завищення або заниження від’ємного значення об’єкта оподаткування, то

4. Чітко зазначено, що

5. Змінилася жорстка позиція податківців щодо нарахування самоштрафу при виправленні помилки. Раніше податківці зазначали, що виправлення помилки, пов’язаної із заниженням валових доходів (завищенням валових витрат), завжди призводить до застосування штрафу. Насправді це зовсім не так, і,

6. При заповненні графи 4 додатка К1/1 податківцям рекомендують перевіряти: чи було проведено коригування

Дуже важливим є додаток 4, в якому наводиться перелік випадків, коли податковий інспектор повинен звернути

Дмитро Костюк