Щодо оподаткування ПДФО доходів, одержаних не у грошовому вигляді
Лист Державної податкової адміністрації України від 08.10.2008 р. № 20454/7/17-0717
ДПАУ розглянула лист щодо застосування п. 3.4 ст. 3 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) і повідомляє.
Згідно із п. 3.4 ст. 3 Закону при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об’єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за відповідною формулою.
Водночас відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» нарахування є одним із основних принципів бухгалтерського обліку, який передбачає відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності працедавця в момент їх виникнення доходів найманих працівників та витрат підприємства на оплату праці. При цьому підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність виключно у грошовій одиниці України.
Щодо безпосередньо оподаткування доходів, одержаних від податкових агентів не у грошовому вигляді, в тому числі у вигляді додаткових благ, то вартість наданих платникам податку податковим агентом таких доходів
включається до загального місячного оподатковуваного доходу таких платників податку і підлягає оподаткуванню за ставкою 15 % (п. 7.1 ст. 7 Закону).Заступник голови С. Лекарь
коментар редакції
На думку ДПАУ, «натуральний» коефіцієнт для визначення об’єкта обкладення податком з доходів не застосовується
Укотре ДПАУ висловлює думку щодо
незастосування «натурального» коефіцієнта при визначенні об’єкта обкладення податком з доходів фізичних осіб.Нагадаємо: згідно з п. 3.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об’єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт. Цей коефіцієнт у 2008 році становить 1,176471.
Питання щодо застосування/незастосування «натурального» коефіцієнта до податку з доходів детально розглядалося фахівцем нашої редакції у статті «атуральный» коефіцієнт: особливості застосування» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, №71.
Чіпляючись за буквальне прочитання положення п. 3.4 Закону № 889 «…при
нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах…», ДПАУ, схоже, наполягає, що «натуральний» коефіцієнт для визначення об’єкта обкладення податком з доходів не застосовується взагалі. Адже згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.99 р. № 996-XIV нарахування є одним з основних принципів бухгалтерського обліку, який передбачає відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності роботодавця в момент виникнення доходів найманих працівників та витрат підприємства на оплату праці. При цьому підприємства ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність виключно у грошовій одиниці України. Оскільки нараховувати дохід у негрошовій формі неможливо, на думку ДПАУ, «натуральний» коефіцієнт не застосовується.На нашу думку, це дуже формальний підхід. Ідея, закладена законодавцем до цієї норми Закону № 889, на наш погляд, така: при видачі доходу в натуральній формі фізична особа отримує цілісний предмет, грошовий вираз якого є «чистим» доходом фізичної особи. Тому дохід до нарахування визначається шляхом множення цього «чистого» доходу на «натуральний» коефіцієнт.
Докладніше про порядок застосування «натурального» коефіцієнта читайте у зазначеній вище статті.
Тетяна Онищенко
