ПОГЛЯД НАЗАД:
основні моменти 2008 року, що минає
Перш ніж почати нове, слід підсумувати старе. Тому перед коментарем нововведень, що набирають чинності у 2009 році, стисло нагадаємо найбільш значущі для бухгалтера події 2008 року. До того ж основна частина з них залишиться актуальною й у 2009 році.
Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор» Тетяна ОНИЩЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор» Анатолій БОБРО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Податок на прибуток
Відсутність заборони на перенесення збитків
Закон про держбюджет-2008
не містив положень, що обмежують право на участь старих збитків у розрахунку поточних податкових зобов’язань. Тому, при розрахунку податку на прибуток у 2008 році підприємства мали можливість застосувати норму ст. 6 Закону про податок на прибуток: урахувати за рядком 04.9 декларації з податку на прибуток у повному обсязі від’ємне значення рядка 08 декларації з податку на прибуток за 2007 рік.
Держдивіденди тільки для унітарних
У 2008 році держдивіденди повинні сплачувати тільки
державні та комунальні унітарні підприємства (створені одним засновником та статутний фонд яких не поділено на частки (паї) (частина 4 ст. 63 ГКУ)) та їх об’єднання. Для державних унітарних підприємств норматив становить 15 % частини чистого прибутку, зменшеного на суму нарахованих та сплачених «звичайних» дивідендів*. Порядок відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) затверджено постановою КМУ від 05.03.2008 р. № 158. А форму розрахунку затверджено наказом ДПАУ від 12.05.2008 р. № 294 (вона повинна подаватися разом із фінансовою звітністю). Комунальні унітарні підприємства мали сплачувати частину чистого прибутку (доходу) до загального фонду місцевих бюджетів відповідно до порядків та нормативів, що встановлюються відповідними місцевими радами (ст. 61 Закону про держбюджет-2008).* Новації законодавства щодо держдивідендів див. на с. 5.
Зарплата ремонтників — складова витрат на ремонт
Починаючи з
I кварталу 2008 року податківці зарплатно-ремонтні витрати вимагають відображати в податковому обліку в порядку, установленому п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток, тобто разом з іншими ремонтними витратами відносити до валових витрат у межах 10 %, а в сумі перевищення — розподіляти з подальшим віднесенням на збільшення балансової вартості ОФ, що ремонтуються, та нарахуванням амортизації (див. лист ДПАУ від 05.03.2008 р. № 4284/7/15-0317 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 20 та лист ДПАУ від 26.08.2008 р. № 17203/7/15-0217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 71). Виправлення за минулі «валововитратні» періоди (до 2008 року) проводити не потрібно — сума відображених у них валових витрат зберігається і не коригується.Колишні роз’яснення, в яких витрати на оплату праці ремонтників дозволялося включати до валових витрат на підставі
п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток (листи від 01.07.2004 № 5297/6/15-1116, від 20.08.2004 № 16016/7/15-1117, від 23.10.2006 № 19739/7/15-0317), ДПАУ скасувала.
Ліцензії, видані на строк понад 1 рік, — НМА
Щодо ліцензій як дозвільних документів на провадження певного виду діяльності, передбачених
Законом № 1775, податківці висловили таку думку: вартість короткострокових ліцензій, строк дії яких не більше 1 року, платник податків може і віднести до валових витрат згідно з п.п. 5.4.7 Закону про податок на прибуток, а вартість решти «довгострокових» ліцензій (виданих на строк понад 1 рік) до валових витрат не включається, а підлягає в податковому обліку амортизації згідно з пп. 8.1.2 і 8.3.9 Закону про податок на прибуток як витрати на придбання нематеріальних активів (НМА) для власного виробничого використання (див. лист ДПАУ від 17.09.2008 р. № 18813/7/15-0217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 79). З нашою думкою з цього питання можна ознайомитися у статті «Проблемні валові витрати: аргументи «за» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 86.
Комп’ютерна програма до 1000 грн. — НМА
Змінилася думка ДПАУ і щодо «малоцінних» комп’ютерних програм (вартістю до 1000 грн.). Якщо раніше податківці витрати на придбання програмного забезпечення вартістю менше 1000 грн. вимагали включати до валових витрат з відповідним перерахунком за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток (див. лист ДПАУ від 23.03.2005 р. № 2418/6/11-1116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 46), то тепер податківців вимагають недорогі комп’ютерні програми в цілях оподаткування визнавати НМА та амортизувати відповідно до п.п. 8.3.9 Закону про податок на прибуток (із застосуванням лінійного методу) (див. лист ДПАУ від 31.07.2008 р. № 354/4/17-0214 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 65).
ПДВ
Бюджетне відшкодування з ПДВ
Бюджетному відшкодуванню підлягала частина від’ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у
попередніх (а не «попередньому», як зазначалося раніше) періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Пільга при поставці металобрухту
У 2008 році продовжив свою дію (до 2009 року) пільговий режим операцій з поставки відходів та брухту чорних металів (у тому числі з їх імпорту). Ця пільга працювала безперервно протягом усього року (див.
лист ДПАУ від 12.08.2008 р. № 16347/7/16-1517-12). Нагадаємо: її було встановлено п. 11.44 Закону про ПДВ і вона застосовувалася щодо товарів, зазначених у Переліку № 104. Користуватися пільговим режимом можна було фактично з 06.02.2007 р.
Нова форма декларації з ПДВ та її додатки
Форми декларації з ПДВ
(повну та скорочену) і додатки до них викладено в новій редакції (наказ ДПАУ від 17.03.2008 р. № 159). Оновленою декларацією з ПДВ та додатками до неї підприємства повинні були скористатися вже при складанні декларації за березень 2008 року (див. лист ДПАУ від 21.03.2008 р. № 5565/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 28).
Філії повинні розреєструватися з платників ПДВ
ДПАУ нарешті збагнула, що для реєстрації філій платниками ПДВ немає підстав, тому всім філіям, зареєстрованим раніше платниками ПДВ, радить розреєструватися
до 1 січня 2009 року (див. лист ДПАУ від 09.04.2008 р. № 7330/7/16-1417). Як роз’яснює ДПАУ, для цього необхідно не пізніше 21.12.2008 р. подати заяву про анулювання ПДВ-реєстрації. В іншому випадку розреєстрування філії буде проведено з ініціативи податкового органу (див. лист ДПАУ від 01.12.2008 р. № 24738/7/16-1517). При цьому, як вважають податківці, суму, відображену в рядку 26 останньої декларації філії, не може бути перенесено до декларації головного підприємства (див. лист ДПАУ від 06.11.2008 р. № 10887/6/16-1515-26).
Нові правила реєстрації платником ПДВ
ДПАУ внесла зміни до
Положення про реєстрацію платників ПДВ (наказ ДПАУ від 01.09.2008 р. № 560), що набули чинності 20.10.2008 р. Тепер для єдиноподатників, які переходять на загальну систему у примусовому порядку внаслідок перевищення річної виручки (1 млн грн. для юросіб та 500 тис. грн. — для фізосіб), установлено, що вони повинні стати платниками ПДВ з першого числа кварталу, в якому здійснено перехід на загальну систему та подати заяву не пізніше ніж за 15 днів до початку роботи на загальній системі. Для осіб, які вибрали спрощену систему зі сплатою податку за ставкою 6 %, установлено аналогічні строки: реєстрація з першого числа кварталу роботи на єдиному податку, подання заяви — за 15 днів до переходу на сплату єдиного податку за ставкою 6 %. Добровольці можуть вибрати бажаний день реєстрації, але він повинен бути не раніше закінчення 20 днів після подання заяви. З усіма змінами можна докладніше ознайомитися у статті «Аналізуємо зміни в порядку реєстрації платників ПДВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 86.
Нова форма ВМД: замість п’ятого основного аркуша ВМД — аркуш з позначенням «3/8»
З
1 січня 2008 року для декларування товарів та транспортних засобів використовується нова форма ВМД, що складається з єдиного адміністративного документа за формою МД-2 як комплект із 4 зброшурованих аркушів або з єдиного адміністративного документа за формою МД-4 як комплект із 8 зброшурованих аркушів (постанова КМУ від 11.07.2007 р. № 910). Відповідні зміни внесено і до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.97 р. № 574. Викладено в новій редакції Інструкцію про порядок її заповнення (наказ Держмитслужби від 07.11.2007 р. № 933), де визначено порядок заповнення граф ВМД на зброшурованих у комплекти бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2, додаткових аркушів форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, особливості заповнення граф ВМД залежно від напряму переміщення товарів, митного режиму тощо, випадки застосування специфікації форми МД-8, а також порядок розподілу та використання аркушів ВМД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.Тому
за наявності експортних операцій підприємства замість п’ятого основного аркуша ВМД разом із декларацією з ПДВ повинні подавати аркуш ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8» (див. п.п. 4.2 Порядку № 116, лист ДМСУ і ДПАУ від 11.02.2008 р. № 11/1-19/1458-ЕП № 2429/7/16-1117).
Застосування ПДВ-векселів призупинено
У
2008 році митні органи призупинили прийняття в оплату сум ПДВ податкових векселів при здійсненні митного оформлення товарів при їх імпорті — як підставу митники та податківці висувають ст. 63 Закони про держбюджет на 2008 рік, що забороняє відстрочення щодо строків сплати податкових зобов’язань суб’єктів господарювання з податків, зборів (обов’язкових платежів) (див. лист ВСУ від 21.04.2008 р. № 21-7/2008, лист ДПАУ від 26.05.2008 р. № 6090/5/16-1516 та лист Державної митної служби України від 10.06.2008 р. № 11/1-15/6416-ЕП).
Сільгосп-ПДВ: бюджетне відшкодування податкового кредиту щодо молока та м’яса періоду 2007 — 2008 років ДПАУ визнано
Подією, що заслуговує у 2008 році на найбільшу увагу, стосовно оподаткування сільгосптоваровиробників, безумовно, є перемога справедливості в порядку застосування ними спецрежиму обкладення сільгосп-ПДВ до операцій з поставки молока та м’яса в живій вазі переробним підприємствам.
Тривалий час, а якщо точно — з моменту видання
постанови КМУ від 28.03.2007 р. № 596, якою внесено зміни до пункту 2 Порядку № 805, ДПАУ наполягала на відображенні таких операцій та пов’язаного з ними податкового кредиту з ПДВ не в загальній (бюджетній), а у спеціальній декларації, за якою, як відомо, бюджетне відшкодування податкового кредиту неможливе. Підґрунтя для такої фіскальної позиції ДПАУ вбачала у виключенні в зазначеному підзаконному акті законодавства, тобто Порядку № 805, прямої норми, що встановлювала порядок відображення таких операцій у загальній декларації. ДПАУ «не помічала» або, найімовірніше, не хотіла помічати того, що норми основоположного для нього Закону про ПДВ залишалися без змін. Не змінювався й порядок відображення таких операцій у податковій звітності за видами декларацій відповідно до нею ж установленого загальновідомого Порядку № 166.Наша редакція протягом усього часу піддавала критиці викладені в
листах ДПАУ від 06.11.2007 р. № 11123/6/16-1515-23, від 06.11.2007 р. № 22539/7/16-1517-23 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 100), від 08.02.2008 р. № 2041/7/16-1517-05 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 27) такі податкові роз’яснення.Переломним моментом у цій дискусії стало видання Кабміном
постанови від 02.04.2008 р. № 300 (далі — постанова № 300) (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 30), згідно з яким фактично було відновлено попередню редакцію п. 2 Порядку № 805 .Свої фіскальні позиції ДПАУ «здавала» поступово.
Спочатку в листі від 16.04.2008 р. № 4659/5/16-1516 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 40) вона визнала правомірність відображення таких операцій та пов’язаного з ними податкового кредиту в загальній (бюджетній) декларації з ПДВ тільки починаючи з дати набрання чинності постанови № 300, тобто з 02.04.2008 р. А через деякий час, у листі від 11.07.2008 р. № 13980/7/16-1117 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 76), ДПАУ і взагалі повністю капітулювала, визнавши право сільгосптоваровиробників на відображення згаданих операцій у загальній декларації та на відшкодування з бюджету податкового кредиту за цією декларацією за податкові періоди 2007 — 2008 років, за які такий податковий кредит не було відшкодовано.
Податок з доходів
Ставка податку з доходів із зарплати шахтарів
Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 р. № 345-VI
, який набув чинності з дня його офіційного опублікування (16.09.2008 р.), було встановлено: для цілей оподаткування заробітної плати та інших доходів, що отримують за основним місцем роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, установлено особливий розмір ставки податку з доходів — 10 %.Разом з тим відповідні зміни до
Закону № 889 унесено не було. Це дало підстави ДПАУ, пославшись на положення п. 22.2 Закону № 889, стверджувати, що до внесення відповідних змін до Закону № 889 для зазначеного вище виду доходу слід застосовувати ставку податку з доходів у розмірі 15 %.Нагадаємо: згідно з
п. 22.2 Закону № 889, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.Висновок, викладений ДПАУ в
листі від 17.10.2008 р. № 10152/6/17-0716 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 92) у зв’язку з цим такий: до внесення відповідних змін до Закону № 889 до заробітної плати та інших доходів, які отримують за основним місцем роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, застосовується ставка податку з доходів 15 %.
Право на податковий кредит за іпотечним договором в іноземній валюті
У період здавання річної декларації за 2007 рік ДПАУ активно наполягала на тому, що платник податків не має права на податковий кредит за іпотечним договором в іноземній валюті. Так, у
листі від 26.04.2007 р. № 8445/7/17-0717 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 49) ДПАУ зазначала: якщо фінансовий кредит на придбання (будівництво) житла було отримано в іноземній валюті, то права на податковий кредит платник податків не має. Наша редакція була категорично не згодна з такою думкою, про що ми писали як у редакційному коментарі до зазначеного листа, так і у своїх статтях (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 17).Однак пізніше в
листі від 13.06.2008 р. № 12187/7/17-0717 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 27) ДПАУ погодилася, що Закон № 889 не містить обмежень щодо валюти, в якій має бути видано іпотечний кредит, щоб платник податків мав право на податковий кредит.Через те, що думка ДПАУ змінилася, платники податку отримали можливість повернути сплачений податок з доходів у зв’язку з реалізацією права на податковий кредит за іпотечним договором в іноземній валюті за підсумками 2007 року. До речі, про те, що декларація, яка подається платниками податків з метою реалізації права на податковий кредит, може подаватися протягом усього року, наступного за звітним, ДПАУ зазначала неодноразово (див. наприклад,
лист ДПАУ від 12.05.2006 р. № 9045/7/17-2116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 53).Сподіваємося, що і за підсумками 2008 року платники податків також зможуть скористатися правом на податковий кредит за іпотечним договором в іноземній валюті.
Унесення фізичною особою нерухомого майна до статутного фонду обкладається податком з доходів фізичних осіб: думка ДПАУ
ДПАУ в
листі від 13.02.2008 р. № 2251/Б/17-0714 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 43) висловила свою точку зору щодо інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства нерухомого майна, що належить йому на праві власності (у тому числі земельної ділянки). Таке інвестування є з його боку відчуженням цього майна. Підприємство, що в обмін на внесене до його статутного фонду нерухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно з п. 1.15 Закону № 889 є податковим агентом щодо вартості такого майна.Нагадаємо: раніше це питання вирішувалося досить ліберально (
лист Комітету ВР з питань фінансів та банківської діяльності від 12.12.2005 р. № 06-10/10-1232, лист ДПАУ від 24.01.2007 р. № 666/6/16-1515-26). У цих роз’ясненнях операція з унесення фізичною особою нерухомого майна до статутного фонду розглядалася виключно як витрати на придбання корпоративного права, а не як дохід фізичної особи в розумінні п. 1.2 Закону № 889.Аргументи проти нової позиції ДПАУ ми наводили в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 43, с. 30. Разом з тим для тих, хто не має наміру сперечатися з податківцями, порядок нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб у разі внесення до статутного фонду підприємства нерухомого або рухомого майна було розглянуто в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 101.
Соціальний блок
Прийнято нове Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування
З 25 липня 2008 року набуло чинності нове
Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. № 25.У новому
Положенні наведено форму Протоколу засідання комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого). Нова форма Протоколу відрізняється від своєї попередниці тільки тим, що її привели у відповідність до чинного законодавства. Адже, як відомо, тепер допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підприємством не призначається і не виплачується.Згідно з новим
Положенням комісія повинна проводити засідання не рідше двох разів на місяць. При цьому комісія правомочна приймати рішення у разі присутності на засіданні більше половини її членів та представників від кожної сторони.
Із зарплати пенсіонерів внесок до Фонду страхування на випадок безробіття не утримується: зміни до Інструкції № 339
Наказом Мінпраці від 14.02.2008 р. № 39
було внесено зміни до Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Мінпраці від 18.12.2000 р. № 339.Основною зміною до цієї
Інструкції є зміна, що роз’яснює порядок практичного застосування положень ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III. Нагадаємо: зазначеною статтею визначено, що страхові внески до Фонду страхування на випадок безробіття не утримуються із суми зарплати працівників, які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також осіб, які досягли встановленого законом пенсійного віку.Згідно з
Інструкцією № 339 із зарплати осіб, які досягли пенсійного віку (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років), внески не утримуються без надання будь-яких довідок або документів, оскільки їх право на пенсію не підлягає підтвердженню.Із зарплати решти осіб, які отримують пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, або пенсію за вислугу років, соцвнески до фонду страхування на випадок безробіття не утримуються з дня подання роботодавцю заяви про звільнення від сплати страхових внесків та копії пенсійного посвідчення.
Із зарплати осіб, які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, або пенсію за вислугу років, але не звернулися за її отриманням, — із дня подання роботодавцю заяви про звільнення від сплати страхових внесків та довідки органу, який призначає пенсію за місцем проживання такої особи, про наявність права на пенсію за віком або за вислугу років.
З 22 травня 2008 року знято обмеження з розрахунку лікарняних та декретних
Конституційним Судом України прийнято
рішення від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, яким було скасовано обмежувальні норми з розрахунку лікарняних, унесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III (абзаци перший, другий ч. 3 ст. 4, ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 53 Закону № 2240).Зокрема, знято обмеження з розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах щодо застрахованих осіб, які сплачували страхові внески менше 6 повних календарних місяців протягом останніх 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку. До скасування зазначеного обмеження, таким особам допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах розраховувалася виходячи з фактичної заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески, але не вище розміру мінімальної заробітної плати, установленої на момент настання страхового випадку.
Крім того, з 22 травня 2008 року одноразові виплати для розрахунку страхових виплат включаються до розрахунку середньої заробітної плати згідно з
абзацом другим п. 9 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.Так, згідно із зазначеним
пунктом Порядку № 1266, якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, які не передбачено актами законодавства або проводяться понад установлені зазначеними актами норм, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.Докладніше з числовими прикладами порядок розрахунку лікарняних та декретних було розглянуто в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 68, с. 38.
Бухгалтерський облік
Інвестиційній нерухомості — окремий облік згідно з П(С)БО 32
З 1 січня 2008 року
підприємства почали використовувати норми П(С)БО 32, якими встановлено порядок визнання та оцінки, бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності наявності, придбання, спорудження та вибуття об’єктів нерухомості, що утримуються підприємством з комерційною метою для отримання доходів від надання таких об’єктів в операційну оренду та/або для збільшення власного капіталу.Для цілей
П(С)БО 32 об’єктами інвестиційної нерухомості вважаються земельні ділянки, будівлі та споруди, розташовані на землі.
Нова редакція П(С)БО 27
З
1 січня 2008 року введено в дію нову редакцію П(С)БО 27, а його заголовок «Діяльність, що припиняється» замінено на «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». У відредагованому П(С)БО 27 визначено принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи, що утримуються для продажу, та групу активів, що підлягають вибуттю в результаті операції продажу, а також припинену діяльність, та розкриття такої інформації у фінансовій звітності.
Перша порція змін до П(С)БО
Мінфін
наказом «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 05.03.2008 р. № 353 привів у відповідність до вимог П(С)БО 27 і П(С)БО 32 нормативні акти у сфері бухгалтерського обліку, зокрема План рахунків, Інструкцію № 291 та стандарти бухгалтерського обліку, що встановлюють правила складання фінансової звітності. Унесені зміни підприємства та організації повинні були врахувати вже при складанні фінансової звітності за I квартал 2008 року (див. лист Міністерства фінансів України від 31.03.2008 р. № 31-34000-10-5/10426). Стисло розглянемо їх.Інвестиційна нерухомість.
Для обліку наявності та руху об’єктів інвестиційної нерухомості План рахунків поповнився субрахунком 100 «Інвестиційна нерухомість». Для формування інформації про суму зносу інвестиційної нерухомості, що обліковується за первісною вартістю (інвестиційна нерухомість, оцінена за справедливою вартістю, не підлягає амортизації), застосовується спеціально введений субрахунок 135 «Знос інвестиційної нерухомості». Вартість нерухомості, визнаної інвестиційною, підприємства повинні показувати в таких рядках Балансу за формою № 1:— 055 — наводиться справедлива вартість інвестиційної нерухомості, що враховується за справедливою вартістю, та залишкова вартість інвестиційної нерухомості, облік якої ведеться за первісною вартістю, що дорівнює різниці між первісною вартістю (рядок 056) та сумою їх зносу (рядок 057) на дату балансу.
— 056 — показується первісна вартість інвестиційної нерухомості, що враховується за первісною вартістю;
— 057 — відображається знос інвестиційної нерухомості (у дужках), облік якої ведеться за первісною вартістю, з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення.
Суб’єкти малого підприємництва вартість об’єктів інвестиційної нерухомості повинні показувати у складі статті «Основні засоби» Балансу (форма № 1-м).
Необоротні активи.
Необоротні активи (група вибуття), визнані підприємством утримуваними для продажу, з 1 січня 2008 року не можуть визнаватися у складі необоротних та повинні бути переведені до складу оборотних активів. Для цього План рахунків доповнено спеціальним субрахунком 286 «Необоротних активів та групи вибуття, утримувані для продажу», на якому і слід вести облік наявності та руху необоротних активів і груп вибуття, визнаних утримуваними для продажу. До групи вибуття можуть входити як активи, так і прямо пов’язані з такими активами зобов’язання. Для обліку таких зобов’язань План рахунків доповнено субрахунком 680 «Розрахунки, пов’язані з необоротними активами групами вибуття, що утримуються для продажу».Основні засоби.
З 2008 року підприємства мають право включати до первісної вартості об’єкта основних засобів очікувані (майбутні) витрати на демонтаж та переміщення об’єкта, розчищення (відновлення) майданчика, на якому він розташований. Причому в П(С)БО 7 чітко застережено, що ці витрати включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів у тій мірі, в якій вони визнаються як забезпечення. Для цього План рахунків поповнився субрахунком 478 «Забезпечення відновлення земельних ділянок» до рахунка 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». Крім того, правки стосуються обліку продажу основних засобів (а разом з ними інших необоротних активів): перейменовано субрахунки 742 з «Дохід від реалізації необоротних активів» на «Дохід від відновлення корисності активів» та 972 із «Собівартість реалізованих необоротних активів» на «Втрати від зменшення корисності активів». Тобто безпосередньо без перекласифікації основних засобів у необоротні активи, утримувані для продажу, не можна відобразити в обліку продаж таких об’єктів.Право постійного користування земельною ділянкою.
Вартість права постійного користування земельними ділянками державні (казенні) та комунальні підприємства повинні відображати у складі нематеріальних активів у порядку, установленому П(С)БО 8. Відобразити вартість такого права у складі нематеріальних активів потрібно за дебетом субрахунку 122 «Права користування майном» та кредитом субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений». При цьому вартість права постійного користування земельною ділянкою (нарівні з вартістю землі) не підлягає амортизації. Нагадаємо: раніше згадані підприємства отримані на праві постійного користування земельні ділянки повинні були відображати як земельні ділянки у складі основних засобів.Забезпечення матеріального заохочення.
Для підприємств державного, комунального секторів економіки введено обов’язок створювати забезпечення на матеріальне заохочення працівників, зокрема на виплату працівникам винагороди, допомоги, премії тощо з віднесенням таких сум до дебету рахунків обліку витрат операційної діяльності та кредиту субрахунку 477 «Забезпечення матеріального заохочення».Докладніше зміни прокоментовано у статтях «Бухоблікові новації-2008 (коментар до наказу Мінфіну № 353)» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 28; 2008, № 30.
Друга порція змін до П(С)БО
1 липня 2008 року
набули чинності зміни, унесені наказом від 31.05.2008 р. № 756 до П(С)БО 2, П(С)БО 19 та П(С)БО 25 .У новій редакції викладено більшість пунктів
П(С)БО 19, у результаті чого фактично встановлено відмінний від колишнього порядок обліку операцій з об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності. Крім того, гудвіл визнається активом, що не амортизується. Згідно з новими вимогами він періодично (на дату річного балансу, тобто щорічно) перевіряється на предмет наявності ознак можливого зменшення корисності в порядку, передбаченому П(С)БО 28. До цього гудвіл амортизувався у процесі строку його корисного використання. Змінено підхід до відображення «негативного гудвілу», що виник на дату придбання або дату обміну, який тепер має визнаватися покупцем як дохід тощо.Щодо
П(С)БО 2, то в ньому підкориговано таке: приписано відображати в Балансі активи, зобов’язання та власний капітал підприємства в тисячах гривень без десяткових знаків; форму № 1 «Баланс» доповнено вписуваним рядком 231 «у т.ч. в касі»; у рядку Балансу 065 «Гудвіл» слід відображати виключно гудвіл. Докладніше див. коментар у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 54.
Третя порція змін до П(С)БО
Мінфін укотре підкоригував деякі профільні нормативно-правові акти з бухгалтерського обліку (
наказ Міністерства фінансів України від 14.10.2008 р. № 1238). Зміни набули чинності 11 жовтня 2008 року. Цим наказом уточнено одиниці виміру показників фінансової звітності, підкориговано примітки до річної фінансової звітності, зокрема Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5) доповнено новими розділами XIV «Біологічні активи» та XV «Фінансові результати від первісного визнання і реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів».Відносно необоротних активів, що утримуються для продажу, з
п. 33 П(С)БО 7 та п. 34. П(С)БО 8, в яких перелічено варіанти вибуття активів, що підпадають під регулювання цих стандартів, вилучено слово «продажу». З Плану рахунків виключено субрахунок 743 «Дохід від реалізації майнових комплексів».Проведено коригування, що стосуються «виключення» негативного гудвілу: підкориговано
П(С)БО 20, а також План рахунків та Інструкцію № 291 — вилучено субрахунок 192 «Негативний гудвіл», методику його обліку та кореспонденцію рахунків.Перейменований субрахунок
025 рахунка 02 «Активи на відповідальному зберіганні». Тепер він має назву «Матеріальні цінності довірителя» і призначений для ведення обліку повіреним товарно-матеріальних цінностей, що надійшли такому повіреному від третіх осіб при виконанні доручення довірителя на підставі договору доручення. Унесено також інші зміни. Докладніше див. «Оновлені Примітки: від стандартів до форми (коментар до наказу Мінфіну № 1238)» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 94.
Інше
Нові строки розрахунків у ЗЕД
З 1 січня 2008 року
згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 31.05.2007 р. № 1108-V збільшено строк зарахування виручки в іноземній валюті (відстрочення імпортних поставок) до 180 днів. ДПАУ роз’яснила нюанси застосування 180-денного строку розрахунків у ЗЕД (див. лист від 14.01.2008 р. № 362/7/22-5017 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 10).
Збір за забруднення навколишнього середовища
З
1 січня 2008 року постановою КМУ від 14.11.2007 р. № 1317 уведено новий порядок індексації нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища. Згідно з новим порядком індексації підлягає не базовий норматив збору за поточний рік (як це було у 2007 році), а проіндексований норматив попереднього року. У результаті норматив збору за забруднення навколишнього природного середовища в 2008 році збільшився на індекс споживчих цін (індекс інфляції) 2007 року. Форму Розрахунку збору та Інструкцію щодо його складання викладено в новій редакції (наказ ДПАУ від 03.04.2008 р. № 206).ДПАУ роз’яснено порядок заповнення Розрахунку збору при застосуванні коефіцієнта для переведення палива з об’ємних одиниць виміру у вагові (див.
лист ДПАУ від 07.03.2008 р. № 2077/6/15-0816).
Відрядження
З
29 березня 2008 року було збільшено граничний розмір добових витрат на відрядження по Україні — «внутрішньоукраїнські» добові підвищено з 25 до 30 гривень (постанова КМУ від 19.03.2008 р. № 209). Крім того, збільшено норми витрат на відрядження по Україні для держслужбовців (добові до 30 грн., витрати на проживання — до 250 грн.), а також на відрядження до деяких країн.
Земельний податок
Збільшено ставки земельного податку
за населеними пунктами, грошову оцінку земель яких не проведено, на держбюджетний коефіцієнт (3,1). Тобто коефіцієнт повинен застосовуватися до ставок податку, установлених частиною другою ст. 7 Закону про плату за землю, а їх, у свою чергу, у 2008 році збільшено в 5 разів.Щодо
сільськогосподарських угідь та земель населених пунктів, грошову оцінку яких проведено та уточнено станом на початок року, як і раніше, застосовуються ставки земельного податку, установлені ст. 6 та частиною першою ст. 7 Закону про плату за землю.Ще одне нововведення:
у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правового договору розмір податку обчислюється виходячи з грошової оцінки землі, але в будь-якому випадку база обчислення податку на землю не може бути менше, ніж ціна земельної ділянки, зазначена в договорі. Це стосується як земель населених пунктів, так і земель промисловості, транспорту, зв’язку та іншого призначення.
Оренда земель державної та комунальної власності
Було введено нові мінімальні та максимальні обмеження величини річної орендної плати за земельні ділянки зазначених форм власності. Відповідно до нової редакції
частини четвертої ст. 21 Закону про оренду землі орендна плата, обчислена за календарний рік, повинна бути не менше:—
для земель сільськогосподарського призначення — розміру земельного податку, установленого Законом про плату за землю;—
для інших категорій земель — триразового розміру земельного податку, установленого тим же Законом.При цьому
річна орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності не повинна перевищувати 12 % їх нормативної грошової оцінки (раніше таке обмеження становило 10 %). При цьому в разі визначення орендаря на конкурентних засадах можна встановлювати і більший розмір орендної плати.
Несуворі бланки (довіреність і касові прибуткові та видаткові ордери)
З
1 січня 2008 року підприємства (підприємці) повинні були використовувати для оформлення касових операцій прибуткові та видаткові касові ордери, що відповідають вимогам бланків суворого обліку. Це тривало не довго і вже з 17 квітня 2008 року Кабмін своєю постановою «Про внесення зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 283 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 р. № 809» від 17.04.2008 р. № 381 скасував суворість касових ордерів, а разом із ними і бланків довіреності на одержання ТМЦ.Мінфін «узаконив» скасування суворої форми довіреності шляхом внесення відповідних змін до
Інструкції № 99 (див. наказ від 05.05.2008 р. № 647). Докладніше див. «Що робити із залишками бланків довіреності, що перестали бути «суворими»?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 44.І ще,
наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» від 15.02.96 р. № 51, яким затверджено типові форми з обліку касових операцій: КО-1 «Прибутковий касовий ордер»; КО-2 «Видатковий касовий ордер»; КО-3 «Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів»; КО-3а «Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів»; КО-4 «Касова книга»; КО-5 «Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей», втратив чинність. Однак НБУ (до затвердження НБУ відповідних спеціалізованих форм або іншого вирішення суперечності, що виникла) дозволив користуватися звичними формами бланків з обліку касових операцій (див. лист НБУ від 09.07.2008 р. № 11-111/2779-9370 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 57).
Україна у СОТ
10.04.2008 р. Верховна Рада України прийняла
Закон України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» від 10.04.2008 р. № 250-VI. 16.04.2008 р. цей Закон було підписано Президентом України, про що цього ж дня було направлено повідомлення СОТ. Через 30 днів, а саме 16.05.2008 р., Україна стала 152 членом Світової організації торгівлі (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 55).Зменшилися ставки ввізного митного збору.
Після вступу України до СОТ зменшилися ставки ввізного мита на деякі товари.Крім того, з дня вступу України до СОТ втратила чинність
ст. 1 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» від 06.07.2005 р. № 2739, якою передбачалася заборона на ввезення до України тракторів колісних, автобусів, легкових автомобілів, вантажних автомобілів, автомобілів спеціального призначення та шасі з установленими двигунами старше 8 років.Знизилися ставки експортного мита.
Знижено ставки на експорт на насіння деяких видів олійних культур, скасовано застосування індикативних цін на олійні культури при їх експорті. Знизилося експортне мито на відходи та брухт чорних металів.Скасовано митні збори.
З 16.05.2008 року скасовано митні збори. Тепер сплаті підлягає тільки плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, за ставками, визначеними постановою КМУ «Про справляння плати за митне оформлення товарів та транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів» від 18.01.2003 р. № 93 (див. також лист Державної митної служби України від 08.05.2008 р. № 11/2-21/5067-ЕП).
Уведено плату за зберігання товарів на митниці
Постановою КМУ «Про введення плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів» від 11.06.2008 р. № 533
уведено плату за зберігання товарів і транспортних засобів, зазначених в статтях 166 і 168 Митного кодексу України (товари, не пропущені на митну територію у зв’язку з наявністю заборони, щодо яких не сплачено податки і збори та оформлення яких завершено, що знаходяться під митним контролем до вивезення тощо), на складах митних органів починаючи з одинадцятого дня зберігання в розмірах, установлених Державною митною службою.
Контроль та відповідальність
Наприкінці 2007 року набув чинності
Закон № 877 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 53). Цей Закон, по суті, є документом, що встановлює єдиний порядок проведення перевірочних заходів різними органами, які зараз здійснюють контроль та нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господарювання. Держкомпідприємництва в додатку до свого листа від 10.07.2008 р. № 5811 навів Перелік органів виконавчої влади, уповноважених здійснювати державний нагляд (контроль) у відповідних сферах господарської діяльності, діяльність яких підпадає під сферу дії Закону № 877. Цей Перелік не є вичерпним, оскільки може коригуватися в разі реорганізації органів державного нагляду (контролю) і внесення змін та доповнень до законів України. Водночас деякі органи виконавчої влади, включені до цього Переліку, не зовсім згодні з думкою Держкомпідприємництва.Основна частина контролюючих органів затвердила критерії розподілу
суб’єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, — від цього залежить періодичність проведення планових перевірок. З переліком критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження діяльності суб’єктів господарювання, що вже затверджено, та критеріїв, що перебувають на стадії узгодження, можна ознайомитися в листі Держкомпідприємництва від 10.07.2008 р. № 5810.
Нові ліцензійні умови для будівельників
З
01.01.2008 р. набув чинності новий Порядок ліцензування в будівництві. Так, якщо раніше ліцензія видавалася на 5 років, то тепер для суб’єкта, який отримує її вперше, строк дії ліцензії становитиме 3 роки, і лише при повторному отриманні — 5 років. Крім того, було дозволено працювати за ліцензіями, виданими до 1 січня 2008 року, до закінчення встановленого в них строку (постанова КМУ від 27.02.2008 р. № 94).
Нові умови ліцензування перевезень
З
03.03.2008 р. набули чинності нові Ліцензійні умови № 119, а також Порядок контролю за дотриманням ліцензійних умов. Суб’єктам господарювання, які вже мають ліцензію на перевезення пасажирів та вантажів автотранспортом загального користування або на таксі, отриману в період дії попередніх Ліцензійних умов, отримувати нову ліцензію не потрібно. Однак таких суб’єктів господарювання не звільнено від обов’язку дотримуватись вимог, що висуваються до автоперевізників новими Ліцензійними умовами. Якщо раніше діяли окремі ліцензійні умови для перевезень транспортом загального користування та перевезень на таксі, то тепер є один документ, що встановлює загальні вимоги ліцензування надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами; внутрішніх перевезень пасажирів на таксі; внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами; міжнародних перевезень пасажирів автобусами; міжнародних перевезень пасажирів на таксі; міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.
Мінімальні ціни для алкогольних напоїв
Кабмін, скориставшись своїм правом, установленим
ст. 18 Закону № 481, затвердив розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на деякі вітчизняні алкогольні напої (див. постанову КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» від 30.10.2008 р. № 957). Імпортних алкогольних напоїв ця постанова не стосується. Мінімальні ціни для вітчизняних алкогольних напоїв діють з 15.11.2008 р. За оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією, горілкою та лікеро-горілчаними виробами за цінами нижче мінімальних суб’єкта підприємницької діяльності може чекати штраф у розмірі 100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 1000 грн. (ст. 17 Закону № 481).
Земельні правовідносини та будівництво
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 р. № 509
уніс істотні зміни у сфері земельних відносин та будівництва. Так, з 14.10.2008 р. обов’язок сплати внесків на розвиток інфраструктури населеного пункту та їх розміри тепер закріплено у ст. 271 Закону про забудову. Нагадаємо: до цього розміри таких внесків установлювали місцеві ради і їх розмір був на порядок вище розмірів, що діють сьогодні. Таке «законозакріплення» допоможе без проблем обґрунтувати включення таких сум до валових витрат.
