Теми статей
Обрати теми

Вакцинація проти грипу працівників підприємства

Редакція ПБО
Стаття

Вакцинація проти грипу працівників підприємства

 

Із настанням холодів почастішали випадки захворювання на грип. Тому тема вакцинації проти грипу знову актуальна. Про те, як проводиться вакцинація і як правильно облікувати витрати на її проведення, ітиметься в цій статті.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон № 1645

— Закон України «Про захист населення від інфекційнихвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III.

Закон № 4004

— Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про охорону праці

— Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.

Перелік № 994

— Перелік заходів і засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, затверджений постановою КМУ від 27.06.2003 р. № 994.

Календар щеплень

— Календар профілактичних щеплень в Україні, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я від 03.02.2006 р. № 48.

Положення № 48

— Положення про організацію та проведення профілактичних щеплень, затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.02.2006 р. № 48.

 

Види вакцинації проти грипу

Відразу зауважимо: вакцинація працівників підприємства може бути як обов’язковою, так і необов’язковою. Залежно від цього рішення роботодавця про проведення вакцинації може бути як добровільним, так і вимушеним.

Обов’язкова вакцинація.

Відповідно до ст. 27 Закону № 4004 і ст. 12 Закону № 1645 обов’язковими профілактичними щепленнями є щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця та кору. Крім того, працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) розповсюдження ними інфекційнихвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших інфекційних захворювань. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, установленому законом, ці працівники відстороняються від виконання зазначених робіт.

Групи населення, а також категорії працівників, які підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, а також порядок та строки їх проведення визначені в

Календарі щеплень.

Відповідно до зазначеного документа щеплення проти грипу є обов’язковими:

— на ендемічній та ензоотичній територіях;

— за епідемічними показниками.

У примітках до

розділу 3 Календаря щеплень зазначено, що перелік ендемічних та ензоотичних територій визначає Міністерство охорони здоров’я України. Вакцинація для працівників проти грипу є обов’язковою, якщо територію, на якій знаходиться підприємство, включено до переліку ендемічних та ензоотичних територій. Однак сьогодні переліку таких територій немає.

Проведення обов’язкової вакцинації за епідемічними показниками передбачено

ч. 3 ст. 12 Закону № 1645 у разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або її масового розповсюдження на відповідних територіях та об’єктах.

У цьому випадку до групи епідемічного ризику, тобто до групи з високою вірогідністю інфікування грипом, належать:

— персонал медичних установ;

— персонал дошкільних, середніх та інших навчальних закладів, інтернатів, будинків дитини та осіб похилого віку тощо;

— працівники сфери послуг, торгівлі, транспорту, військові, а також особи, які перебувають у контакті з великою кількістю людей;

— персонал підприємств, установ, організацій (з метою запобігання спалахам захворювання).

Рішення про проведення обов’язкової вакцинації за епідемічними показниками на відповідних територіях та об’єктах приймає головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар АР Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва і Севастополя, головні державні санітарні лікарі спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань оборони, внутрішніх справ, охорони державного кордону, служби безпеки України.

Необов’язкова вакцинація.

Згідно з розділом 3 Календаря щеплень вакцинація проти грипу трудовим колективам рекомендується. Тобто якщо щеплення проти грипу для працівників трудового колективу підприємства не є обов’язковим, роботодавець, який піклується про здоров’я своїх кадрів, на свій розсуд може прийняти рішення про проведення необов’язкової вакцинації проти грипу.

 

Місце проведення вакцинації та документальне оформлення

Профілактичні щеплення можуть здійснюватися тільки в кабінетах щеплень при лікувально-профілактичних закладах, медичних кабінетах дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, медпунктах підприємств та кабінетах щеплень суб’єктів підприємницької діяльності, які мають ліцензію на медичну практику відповідно до

п.п. 26 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III, а також, у разі показань, у стаціонарних умовах (п. 1 Положення № 48).

Таким чином, підприємства, які не мають медпунктів, у разі прийняття рішення про проведення вакцинації працівників повинні звернутися за наданням такої послуги до лікувально-профілактичного закладу.

Якщо вакцинація проводитиметься в медпункті підприємства, необхідно врахувати вимоги, що висуваються

Положенням № 48 до обладнання кабінету, де проводяться профілактичні щеплення. Згідно з п. 8 Положення № 48 таке обладнання має включати: холодильник, шафу для інструментарію та медикаментів, бікси зі стерильним матеріалом, сповивальний столик та медичну кушетку, столи для підготовки препаратів до застосування, стіл (шафу) для збереження документації, місткість із дезінфікуючим розчином.

Рішення про проведення вакцинації працівників підприємства, а також порядок її проведення оформлюються наказом керівника про необхідність проведення профілактичних щеплень працівникам з обов’язковим зазначенням відповідальних осіб та обов’язків працівників, які візьмуть у ній участь. Також у наказі зазначаються строки проведення вакцинації, медична установа, що її проводитиме (якщо вакцинація проводиться не власними силами).

Працівникам, які пройшли вакцинацію, у медичній установі підприємства видається довідка, де зазначаються такі дані: прізвище, ім’я та по батькові працівника, вид препарату, доза, серія, контрольний номер. У разі використання імпортного препарату вноситься оригінальна назва препарату українською мовою. Довідка завіряється підписом та печаткою лікаря або особи, яка займається приватною медичною практикою. На вимогу роботодавця — ініціатора вакцинації зазначена довідка передається працівником на підприємство.

Якщо роботодавець прийняв рішення про проведення вакцинації працівників, перед бухгалтером постає завдання правильно відобразити в бухгалтерському та податковому обліку витрати на цей захід. Розглянемо, як це зробити.

 

Відображення витрат на вакцинацію в податковому обліку

Звичайно бухгалтера цікавить запитання: чи можна віднести витрати на вакцинацію працівників проти грипу до валових витрат підприємства? На нашу думку, відповідь на це запитання залежить від того, є вакцинація працівників цього підприємства обов’язковою чи ні.

Якщо дотримано всіх умов, за яких вакцинація працівників проти грипу є обов’язковою, на нашу думку, витрати на її проведення можна розцінювати як витрати на охорону праці. Нагадаємо: відповідно до

ст. 1 Закону про охорону праці під охороною праці розуміється система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини у процесі трудової діяльності.

У свою чергу, витрати на охорону праці включаються до складу валових витрат на підставі

п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.

Однак, на думку ДПАУ (див.

листи від 16.02.2004 р. № 2444/7/15-1117, від 15.02.2008 р. № 2434/с/15-0314 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 37), витрати на вакцинацію працівників підприємства не може бути включено до складу валових витрат. Свою позицію ДПАУ пояснює тим, що в Переліку № 994, не передбачено таких заходів, як проведення профілактичних вакцинацій проти грипу.

Така позиція ДПАУ є спірною. На користь того, що витрати на обов’язкову вакцинацію повинні включатися до валових витрат, можна навести такі аргументи:

1)

Перелік № 994 затверджено КМУ на виконання ст. 19 Закону про оплату праці, який не належить до законів про оподаткування, а отже, не може встановлювати або змінювати механізм справляння податків і зборів;

2) установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат, крім передбачених

Законом на прибуток, заборонено (п. 5.11 Закону про податок на прибуток). Зазначений Закон обмежень щодо включення витрат на охорону праці не містить. Як указувалось вище, на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток такі витрати підприємства включаються до складу валових витрат.

Слід зауважити: незважаючи на викладену вище думку, про можливість уключення до складу валових витрат витрат

на проведення обов’язкової вакцинації проти грипу згадувалося в листі ДПАУ від 04.10.2005 р. № 19709/7/15-1117. Отже, сміливі платники податків можуть відстоювати свою позицію щодо включення витрат на обов’язкову вакцинацію до валових витрат.

Щодо

необов’язкової вакцинації проти грипу працівників підприємства, то витрати на її проведення не включаються до складу валових витрат підприємства.

 

Податок з доходів та внески до соціальних фондів

Проведення профілактичної вакцинації працівників як захід щодо охорони праці має фінансуватися роботодавцем (

ст. 21 Закону про охорону праці, ст. 8 Закону № 1645, ст. 3 Закону № 4004). Із цього випливає, що витрати на проведення вакцинації є витратами підприємства і не пов’язані з фінансуванням особистих потреб працівників.

А отже, такі витрати не є для працівників підприємства доходом, тобто об’єкта оподаткування в цьому випадку не виникає.

Якщо проведення вакцинації працівників не є обов’язковим, обґрунтувати відсутність об’єкта оподаткування допоможе

п.п. 4.3.22 Закону № 889. Про можливість застосування п.п. 4.3.22 Закону № 889 у разі проведення вакцинації працівників зазначає і ДПАУ у своєму листі від 18.12.2007 р. № 12601/6/17-0716 («Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 99).

Нагадаємо: відповідно до

п.п. 4.3.22 Закону № 889 не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його роботодавцем за рахунок коштів, які залишаються після обкладення такого роботодавця податком на прибуток підприємств, за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, перелічених у пп. «а» — «з» п.п. 5.3.4 Закону № 889.

У

пп. «а» — «ж» п.п. 5.3.4 Закону № 889 витрати на вакцинацію не зазначені. Докладніше зупинимося на п.п. «з» п.п. 5.3.4 Закону № 889, в якому зазначено витрати на придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплату вартості медичних послуг, які не підпадають під Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затверджений постановою КМУ від 29.03.2006 р. № 400. Вакцини під зазначений перелік підпадають, а отже, немає заборони на застосування п.п. 4.3.22 Закону № 889 щодо вартості вакцин. Перелік медичних послуг на сьогодні відсутній, тому на оплату послуг з вакцинації, на нашу думку, також поширюється дія п.п. 4.3.22 Закону № 889.

Звертаємо увагу: допомога на лікування згідно з

п.п. 4.3.22 Закону № 889 надається за рахунок коштів, які залишаються після обкладення роботодавця податком на прибуток. На думку ДПАУ, це означає, що пільга може застосовуватися виключно до допомоги на лікування, яка надається за рахунок чистого прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства (див. лист від 02.07.2004 р. № 4168/К/17-3115 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, спецвипуск № 1). У пізнішому листі від 02.02.2005 р. № 639/Х/173115 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 23) ДПАУ наполягає на тому, що положення п.п. 4.3.22 Закону № 889 не може застосовуватися до роботодавців, які не є платниками податку на прибуток.

Таким чином, із роз’яснень податківців випливає, що підприємство, яке має намір надати працівнику пільговану допомогу на лікування, по-перше, повинне бути платником податку на прибуток, по-друге, повинне мати в розпорядженні чистий прибуток, і, по-третє, може надавати допомогу тільки в межах свого чистого прибутку.

Слід також мати на увазі, що однією з умов застосування

п.п. 4.3.22 Закону № 889 є наявність підтверджуючих документів (документи медичних установ, що підтверджують необхідність проведення конкретного лікування особи, яка претендує на отримання допомоги). У листах ДПАУ від 02.07.2004 р. № 4168/К/17-3115, від 02.02.2005 р. № 639/Х/17-3115 наведено їх примірний перелік. Такими документами можуть бути довідки, виписки з амбулаторних карт, рецепти, рахунки-фактури медичних установ, договори на медичне обстеження тощо.

Крім того, надання допомоги на медичне обслуговування працівників повинно бути відповідним чином оформлене, тобто необхідно отримати заяви працівників підприємства на ім’я керівника про надання допомоги на медичне обслуговування шляхом оплати вартості вакцинації проти грипу, а також оформити відповідний наказ керівника.

При виконанні зазначених вище вимог на підставі

п.п. 4.3.22 Закону № 889 вартість вакцинації не включається до оподатковуваного доходу працівників.

Якщо ж зазначені вище умови не буде виконано, оплата підприємством вартості необов’язкової вакцинації працівників проти грипу та інших інфекційних захворювань розцінюватиметься як отримання працівниками доходу у вигляді додаткового блага від роботодавця з відповідним оподаткуванням.

Щодо внесків до соціальних фондів зазначимо таке. Виплата включається до бази для нарахування та утримання внесків до соціальних фондів при виконанні одночасно двох умов: виплата обкладається податком з доходів фізичних осіб та включаються до фонду оплати праці підприємства.

У цьому випадку не виконується жодна із зазначених умов, оскільки вартість вакцинації не обкладається податком з доходів і не входить до фонду оплати праці. Отже, вартість вакцинації проти грипу не потрапляє до бази для нарахування та утримання внесків до соціальних фондів.

 

Бухгалтерський облік

Як зазначалося вище, проведення вакцинації працівників належить до заходів з охорони праці. Витрати на охорону праці відносяться до складу загальновиробничих витрат підприємства (

п. 15.8 П(С)БУ 16).

У бухгалтерському обліку виробничих підприємств витрати на вакцинацію працівників відображаються на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Оскільки торговельні підприємства рахунок 91 не застосовують, витрати на вакцинацію вони відображають на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Як правило, для проведення вакцинації працівників проти грипу підприємства звертаються до медичних установ. Розглянемо на конкретному прикладі бухгалтерський облік операцій, пов’язаних з проведенням профілактичної вакцинації працівників.

Приклад.

Торговельне підприємство оплатило медичній установі вакцинацію проти грипу працівників. Загальна вартість послуги склала 1370 грн. (без ПДВ). Вакцинацію працівників оформлено як надання їм допомоги на лікування на підставі п.п. 4.3.22 Закону № 889.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

Перераховано медичній установі передоплату за вакцинацію працівників

371

311

1370,00

2

Проведено вакцинацію працівників (складено акт виконаних робіт)

949

631

1370,00

3

Проведено залік заборгованостей

631

371

1370,00

 

Сподіваємося, що незважаючи на труднощі, пов’язані з фінансовою кризою, роботодавці зможуть потурбуватися про здоров’я своїх працівників, щоб уникнути масової епідемії грипу. А матеріал цієї статті допоможе правильно облікувати витрати на проведення профілактичної вакцинації.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі