Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Відображаємо результати інвентаризації: інвентаризаційні різниці (пересортиця, нестачі, надлишки)

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2008/№ 97
В обраному У обране
Друк
Стаття

Відображаємо результати інвентаризації: інвентаризаційні різниці

(пересортиця, нестачі, надлишки)

 

Облік інвентаризаційних різниць, виявлених в ході інвентаризації, — дуже відповідальний етап у процесі проведення інвентаризації. До того ж він є заключним. Тому в цій статті розглянемо найактуальніші питання, що цікавлять наших читачів.

Наталія АДАМОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Пересортиця

 

У результаті інвентаризації виявлено надлишки та нестачі різних матеріальних цінностей. Як визначити ті з них, які можна зарахувати як пересортицю?

Критерії пересортиці застережені

п. 11.12 Інструкції № 69. Так, виявлені в результаті інвентаризації надлишки та нестачі товарів вважаються пересортицею, якщо вони:

1)

виявлені в тієї самої матеріально відповідальної особи;

2)

утворилися за той самий період, що перевіряється;

3)

виникли за товарно-матеріальними цінностями однакового найменування і в тотожній кількості.

Причини пересортиці полягають у тому, що в обліку помилково відображено відпуск одного товару замість іншого (схожого з ним), наприклад, при розрахунку за товар оператор помилково пробив у РРО іншу товарну позицію або при складанні видаткової накладної помилково введено іншу позицію товару ніж той, що відпускається. У свою чергу такі помилки призводять до розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та фактичними залишками товарів: за одним товаром виникає надлишок, а за іншим, навпаки, нестача. Тобто утворюється так звана пересортиця.

З

п. 11.12 Інструкції № 69 випливає, що органам державного управління, до відання яких належить підприємство, дозволено встановлювати, що залік нестач надлишками при пересортиці може проводитися щодо тієї самої групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, які входять до її складу, схожі на вигляд або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпаковування тари). Таким же підходом можуть керуватися і підприємства недержавної форми власності. Для цього можливість заліку нестач надлишками при «груповій» пересортиці, що виникла, має бути прописана в наказі про проведення інвентаризації (або в наказі про облікову політику).

Отже, у разі виявлення за наслідками інвентаризації пересортиці

здійснюється взаємний залік надлишків та нестач товарно-матеріальних цінностей у тотожній кількості.

 

Як виявлену в результаті інвентаризації пересортицю врахувати в бухгалтерському та податковому обліку підприємства?

Залік суми нестачі в межах суми надлишків за пересортицею в бухгалтерському обліку відображається записом: щодо сировини та матеріалів — Дт 20 — Кт 20 (за відповідними субрахунками); щодо МШП — Дт 22 — Кт 22 (за відповідними субрахунками); щодо товарів — Дт 28 — Кт 28 (за відповідними субрахунками).

Неперекриті надлишки-нестачі.

Неперекриту надлишками нестачу товарно-матеріальних цінностей, що зараховуються, відносять на винуватців пересортиці. Якщо винних у пересортиці осіб не встановлено, різницю списують як втрати понад норми природного убутку до складу інших витрат операційної діяльності та відображають на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Надлишки при пересортиці відносять на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та інших операційних доходів та відображають на субрахунку 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів» (див. п. 11.12 Інструкції № 69).

У податковому обліку неперекриті надлишки та нестачі відображають у такому порядку: суму нестачі виключають із валових витрат та сторнують податковий кредит, а суму надлишку включають до валових доходів.

Цінові різниці.

Також потрібно врахувати: якщо вартості (ціни) товарів, яких не вистачає, та товарів, виявлених у надлишку, не збігаються, то можуть виникати цінові різниці, які в бухгалтерському обліку відноситимуться на доходи чи витрати (а якщо підприємство зазнає внаслідок цього збитків — відноситимуться на винних осіб). При цьому, на нашу думку, у податковому обліку цінові різниці, що виникли, беруть участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток у звичайному порядку (оскільки вони пов’язані з веденням господарської діяльності, бо виникають за товарами, що реалізуються покупцям, а отже, використовуються платником податків у діяльності, спрямованій на отримання доходу) і податковий кредит з ПДВ щодо них коригувати не потрібно.

Порядок відображення в обліку пересортиці розглянемо на прикладі.

Приклад 1

. За результатами інвентаризації, проведеної на складі оптового торговельного підприємства, у тієї самої матеріально відповідальної особи виявлено:

 

Інвентаризаційні різниці

Найменування товару

Кількість, шт.

Ціна за ящик (без ПДВ), грн.

Сума, грн.

Група 1 товарів

Надлишки

Консерви «Згущене молоко» виробник А

1 ящик

122

122

Нестача

Консерви «Згущене молоко» виробник Б

2 ящики

118

236

Група 2 товарів

Надлишки

Консервовані оливки (з кісточкою)

5 ящиків

278

1390

Нестачі

Консервовані оливки (без кісточки)

3 ящики

300

900

 

Група 1.

Унаслідок пересортиці, що виникла, здійснюється взаємний залік надлишків та нестач консервів «Згущене молоко» у тотожній кількості (1 ящик). Тобто в рахунок нестачі 1 ящика консервів «Згущене молоко» виробника Б (за ціною придбання 118 грн., без ПДВ, за ящик) зараховуються надлишки консервів «Згущене молоко» виробника А. Залік проведено на суму 118 грн.. При цьому:

— оскільки ціна придбання 1 ящика консервів «Згущене молоко» виробника А вище ціни придбання 1 банки консервів «Згущене молоко» виробника Б на 4 грн. (без ПДВ), то

цінова різниця 4 грн., що виникла, в обліку відноситься до інших операційних доходів;

— оскільки нестача консервів «Згущене молоко» виробника Б перевищила надлишки консервів «Згущене молоко» виробника А, то в результаті виникла

нестача на суму 118 грн.

Група 2.

Унаслідок пересортиці, що виникла, здійснюється взаємний залік надлишків і нестач ТМЦ у тотожній кількості (3 ящики). Тобто в рахунок нестачі 3 ящиків консервованих оливок (без кісточок) зараховуються надлишки консервованих оливок (з кісточками) (за ціною 278 грн., без ПДВ, за 1 ящик). Залік проведено на суму 834 грн. (3 ящики х 278 грн.). При цьому:

— оскільки ціна придбання 1 ящика консервованих оливок без кісточок вище ціни придбання 1 ящика консервованих оливок з кісточками на 22 грн. (без ПДВ), то

цінова різниця 66 грн. (3 ящики х 22 грн.), що виникла, в обліку відноситься на витрати;

— оскільки надлишок консервованих оливок з кісточками перевищив нестачу консервованих оливок без кісточок, то в результаті виникли

надлишки на суму 556 грн. (2 ящики х 278 грн.).

В обліку операції відобразяться так:

 

Таблиця 1

Відображення в обліку пересортиці та її результатів

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

Пересортиця за товарами групи 1

1

Відображено залік нестач надлишками за пересортицею

281/мА

281/мБ

118

2

Списано на доходи цінову різницю

281/мА

718

4,00

3

Відображено суму нестачі

947

281/мБ

118

— *

* Сума нестачі (118 грн.) виключається з валових витрат шляхом відображення у графі 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток.

4

Відкориговано і віднесено на витрати податковий кредит з ПДВ, що припадає на суму нестачі

641

644

23,60*

947

644

23,60

* Зменшення податкового кредиту з ПДВ відображають у рядку 16.3 декларації з ПДВ.

5

Відображено суму нестачі понад норми природного убутку в позабалансовому обліку

072

118

Пересортиця за товарами групи 2

6

Відображено залік нестач надлишками за пересортицею

281/ок

281/о

834

7

Списано на витрати цінову різницю

947

281/о

66

8

Відображено суму надлишків

281/ок

718

556

556

 

Нестача

 

Як відобразити в обліку підприємства нестачу ТМЦ як власних, так і прийнятих на відповідальне зберігання, виявлену в ході проведення річної інвентаризації?

Для цілей обліку результатів інвентаризації нестачі бувають у межах норм природного убутку і понад норми природного убутку.

У

податковому обліку сума нестач власних ТМЦ у межах норм природного убутку не виключається зі складу валових витрат підприємства, оскільки такі витрати є нормальними і виникли в ході господарської діяльності. Не коригуються і суми ПДВ з такої нестачі.

Нестачі ТМЦ у розмірах, що

перевищують норму природного убутку, у податковому обліку розцінюються як використані платником податків не в господарській діяльності, що у свою чергу тягне необхідність проведення відповідних коригувань. У цьому випадку потрібно:

— виключити вартість ТМЦ, яких не вистачає, із валових витрат через графу 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток, залишивши значення рядка 04.1 декларації при цьому без змін, з чим згодна і ДПАУ

(див. лист ДПАУ від 31.03.2006 р. № 6161/7/15-0317);

— виходячи з вартості ТМЦ, яких не вистачає, відкоригувати податковий кредит з ПДВ, відобразивши суму ПДВ зі знаком «мінус» у рядку 16.3 декларації з ПДВ та заповнивши додаток 1 до декларації*.

* Хоча податківці списання запасів, що

перевищують норму природного убутку, вважають умовним продажем таких запасів з відповідним нарахуванням податкових зобов’язань у періоді їх списання за звичайними цінами (див. «Вісник податкової служби України», 2008, № 16).

У

бухгалтерському обліку обидва види нестач (у межах норм природного убутку та понад норми природного убутку) включаються до складу інших операційних витрат та відображаються на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» у кореспонденції з кредитом рахунків обліку ТМЦ. Якщо на підприємстві облік ТМЦ ведеться за цінами продажу, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, що відноситься до їх вартості (п. 5.7 Методрекомендацій № 2)

При цьому сума нестачі понад норми природного убутку одночасно із списанням на витрати відображається на позабалансовому

рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення винної особи сума нестачі списується з рахунка 072 одночасно з визнанням заборгованості винної особи та виникненням доходу. Якщо винну особу не встановлено, то сума нестачі має значитися на рахунку 072 не менше строку позовної давності (3 роки) з моменту встановлення факту нестачі.

Те,

як і в якому розмірі стягнути суму збитку з винних та матеріально відповідальних осіб при виявлених нестачах та псуванні цінностей, докладно розглядалося у статті «Кратна» матеріальна відповідальність, або Почому зіпсовані бланки для народу», опублікованій у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 91, а також у статті на с. 43 цього номера.

Згідно з

п. 5 Інструкції № 69 у випадках, коли проведення інвентаризації є обов’язковим (зокрема, перед складанням річної фінансової звітності), інвентаризується також і майно, яке не належить підприємству і обліковується в позабалансовому обліку. Таким майном є і майно, отримане на відповідальне зберігання. При виявленні нестачі ТМЦ, що перебувають на підприємстві на відповідальному зберіганні, є свої облікові особливості.

На суму нестач як в межах норм природного убутку, так і вище,

складається акт списання, який підписується зберігачем та власником товару. На підставі цього акта у зберігача ТМЦ списуються з позабалансового обліку з субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні».

Сума перерахованого відшкодування за нестачі ТМЦ понад норми природного убутку у зберігача не відноситься до валових витрат згідно з

п.п. 5.3.5 Закону про податок на прибуток.

Для повноти викладення розглянемо облік нестач і у власника товару, переданого на зберігання (поклажодавця). Він

на підставі акта списує товар, якого не вистачає, на інші витрати. У податковому обліку суму нестачі понад норми природного убутку власник товару виключає зі складу валових витрат. Також коригуванню у бік зменшення підлягає і сума податкового кредиту, що припадає на вартість такого товару.

При отриманні відшкодування від зберігача ця сума не включається до валових доходів на підставі

п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток (компенсація збитків та прямих витрат, які не було віднесено до складу валових витрат). Податкові зобов’язання з ПДВ у власника товару також не виникають.

Порядок відображення в обліку нестач розглянемо на прикладі.

Приклад 2

. У ході інвентаризації на складі підприємства виявили нестачу:

— власних ТМЦ у сумі 840 грн. (у тому числі ПДВ — 140 грн.). Із цієї суми нестача в межах норм природного убутку склала 120 грн. (у тому числі ПДВ — 20 грн.);

— ТМЦ, прийнятих на відповідальне зберігання, у сумі 500 грн. Із цієї суми нестача в межах норм природного убутку склала 20 грн. За договором зберігання підприємство-зберігач відшкодовує збиток у грошовій формі.

 

Таблиця 2

Списання нестач ТМЦ

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

Списання нестач власних ТМЦ

1

Списано суму нестачі запасів

947

20, 28

700

- 600*

* Вартість запасів, яких не вистачає, понад норми природного убутку (600 грн.) виключається із валових витрат через графу 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатка К 1/1 до декларації з податку на прибуток.

2

Відображено суму нестачі на позабалансовому рахунку

072

720*

* Якщо винну особу не встановлено або у відшкодуванні відмовлено судом, то сума нестачі повинна значитися на субрахунку 072 не менше строку позовної давності (він становить 3 роки) з моменту встановлення факту нестачі.

3

Проведено коригування податкового кредиту з ПДВ

641

644

120

947

644

120

Списання нестач за ТМЦ, прийнятих на зберігання

4

Списано суму нестачі запасів

023

500

5

Відображено заборгованість перед власником ТМЦ

949

377

480

6

Перераховано суму компенсації

377

311

480

— *

* Сума перерахованого відшкодування не відноситься до валових витрат згідно з п.п. 5.3.5 Закону про податок на прибуток.

 

У ході проведення річної інвентаризації було виявлено нестачу основних фондів та деяких їх частин. Як результати виявлених нестач відобразити в податковому та бухгалтерському обліку підприємства?

У податковому обліку

відображення сум нестач об’єктів основних фондів залежить від того, до якої групи належить об’єкт, якого не вистачає, або його частина. При виявленні нестачі об’єкта основних фондів групи 1 (хоча це дуже рідкісна ситуація, проте не виключаємо і такий варіант) платник податків згідно з п.п. 8.4.8 Закону про податок на прибуток збільшує свої валові витрати на суму балансової вартості об’єкта, при цьому вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля.

А от при нестачі основних фондів груп 2, 3 і 4

балансова вартість групи не змінюється. Вартість основних фондів груп 2, 3 і 4 (у тому числі і їх частин, яких не вистачає) продовжує амортизуватися у складі балансової вартості відповідної групи основних фондів (п.п. 8.4.6 Закону про податок на прибуток). Витрати, які підприємство нестиме на придбання частин до основних фондів, яких не вистачає, слід відображати в порядку, установленому п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток. Тобто, підприємство матиме право включити до валових витрат вартість запчастин (що підлягають податковій амортизації) у межах 10 % ліміту, а суму перевищення віднести на збільшення балансової вартості основних фондів відповідної групи.

І ще слід пам’ятати: якщо на початок звітного кварталу в групах 2, 3 і 4 не залишається жодного об’єкта, то балансова вартість відповідних груп відноситься до складу валових витрат звітного періоду (

п.п. 8.4.7 Закону про податок на прибуток).

При отриманні компенсації від страхової організації, іншої юридичної чи фізичної особи, визнаної винною в заподіяній шкоді, платник податків у податковий період, на який припадає така компенсація, збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1 або зменшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4 (у частині, що покриває понесені збитки).

Щодо ПДВ, то згідно з

абзацом другим п. 4.9 Закону про ПДВ у разі, коли ліквідація ОФ здійснюється без згоди платника податків (у тому числі при крадіжці ОФ), податкові зобов’язання з ПДВ нараховувати не потрібно. Це стосується і випадку, коли при інвентаризації було виявлено нестачу основних фондів і така нестача згідно з документами є крадіжкою (у підприємства є підтверджуючий це документ, виданий правоохоронними органами). А от якщо документ, що підтверджує крадіжку, відсутній (платник податків не вживав необхідних заходів — не залучав до розслідування правоохоронні органи), то згідно з вимогами абзацу першого п. 4.9 Закону про ПДВ підприємство має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи зі звичайних цін.

Що стосується

суми ПДВ, що припадає на недоамортизовану частину основних фондів, яких не вистачає, то, на нашу думку, підприємству коригувати її не потрібно. Пояснюється це тим, що сьогодні право на податковий кредит не пов’язане з віднесенням тих чи інших сум до складу валових витрат, а залежить від використання об’єкта основних фондів у господарській діяльності підприємства. А ця умова, навіть у разі ліквідації не повністю замортизованого об’єкта основних фондів, виконується, оскільки такий об’єкт вже встиг взяти участь у господарській діяльності. Разом з тим варто попередити: у представників податкових органів є з цього приводу протилежна думка (див. лист ДПАУ від 20.06.2006 р. № 6744/6/16-1515-26).

У бухгалтерському обліку

списання основних засобів відображається як ліквідація окремого об’єкта. Відображення в обліку частин, яких не вистачає, без яких функціонування об’єкта основних засобів неможливе і вартість яких окремо не виділено, відбувається в порядку, передбаченому для часткової ліквідації об’єкта основних засобів. При цьому згідно з п. 35 П(С)БО 7 у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта.

Вартість нових запчастин, нестачу яких було виявлено в ході інвентаризації і які встановлюються в подальшому у процесі ремонту на об’єкт, по суті, є

складовою ремонтних витрат. А отже, у бухгалтерському обліку витрати, що включають зокрема вартість встановлюваних комплектуючих, яких не вистачає, відносяться на витрати звітного періоду (як витрати, пов’язані з підтриманням основних засобів у робочому стані, п. 15 П(С)БО 7). Витрати на ремонт ОЗ силами підприємства (тобто господарським способом), як правило, спершу обліковують на рахунку 23 «Виробництво» з подальшим їх списанням на витрати періоду (рахунки 91, 92, 93, 94).

Приклад 3.

У ході проведення інвентаризації виявлено нестачу основних засобів — драбина металева первісною вартістю 1500 грн., сума нарахованого зносу щодо неї склала 600 грн.; підзарядного пристрою до дриля ударної дії Bosch GSB 12 VE-2. Первісна вартість дриля 2000 грн., сума нарахованого зносу — 800 грн. За висновком експертів первісна (переоцінена) вартість підзарядного пристрою у складі первісної вартості дриля становить 400 грн. без ПДВ. За фактом нестачі основних фондів підприємство до правоохоронних органів не зверталося (немає документа, що підтверджує факт крадіжки), тому податкові зобов’язання нараховуються в сумі 180 грн. (за звичайну ціну драбини прийнято її залишкову вартість).

 

Таблиця 3

Списання нестач основних засобів

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

Списання драбини металевої

1

Списано залишкову вартість сходів драбини металевої (1500 - 600)

976

106

900

— *

2

Списано суму нарахованого зносу

131

106

600

3

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

949

641

180

Списання підзарядного пристрою до дриля

4

Списано суму нарахованого зносу (400 : 2000) х 800

131

106

160

5

Списано залишкову вартість підзарядного пристрою до дриля (400 - 160)

976

106

240

— *

* У податковому обліку вартість драбини металевої та підзарядного пристрою з дриля, яких не вистачає, продовжує амортизуватися у складі балансової вартості основних фондів відповідних груп — групи 2 і групи 3.

 

Надлишки

 

Як оприбутковувати в обліку надлишки, виявлені в ході інвентаризації?

Для відображення в обліку надлишків спершу слід визначити

причину їх виникнення. Адже надлишки насамперед могли виникнути внаслідок допущених облікових помилок (об’єкти помилково не були оприбутковано або їх помилково списали, але згодом на такі об’єкти було знайдено підтверджуючі документи). Якщо встановлено, що виявлені в ході проведення інвентаризації надлишки утворилися в результаті облікових помилок і при цьому щодо «зайвих» матеріальних цінностей знайдено підтверджуючі первинні документи, то в обліку такі операції слід відображати як звичайне виправлення помилок (див. лист Управління методології бухгалтерського обліку Мінфіну України від 13.12.2004 р. № 31-04200-30-10/22823 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 31).

Якщо ж надлишки цінностей спричинено не помилкою даних бухгалтерського обліку і надлишок не перекрито сумою нестачі, то такі цінності прибуткують

у бухгалтерському обліку за справедливою вартістю як безоплатно отримане майно:

— надлишки ТМЦ прибуткують як активи (Дт 20, 22, 28 тощо) у кореспонденції з кредитом субрахунку 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів»;

— надлишки необоротних активів зараховуються до складу активів (Дт 10, 11) у кореспонденції з кредитом субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» і в подальшому підлягають бухгалтерській амортизації. При цьому одночасно на суму нарахованої амортизації зменшується додатковий капітал бухгалтерським записом Дт 424 — Кт 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів».

У податковому обліку

сума виявлених надлишків об’єктів основних фондів, нематеріальних активів, виробничих запасів, товарів та інші ТМЦ (не підтверджених первинними документами) включається до складу валових доходів на підставі п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток як безоплатно одержані (рядок 01.6 декларації з податку на прибуток). При цьому зверніть увагу: сума виявлених надлишків ТМЦ не перераховуються за п. 5.9 Закону про податок на прибуток, а сума виявлених надлишків об’єктів основних фондів та нематеріальних активів не амортизується.

Розглянемо облік надлишків, виявлених у ході інвентаризації, на прикладі.

Приклад 4.

У результаті інвентаризації виявлено надлишки, не підтверджені первинними документами:

— за ТМЦ, справедлива вартість яких — 20 грн.;

— за необоротними активами (знайдено складові частини будівельних риштувань, на які відсутні підтверджуючі первинні документи та справедлива вартість яких — 1000 грн.).

 

Таблиця 4

Відображення надлишків

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

Оприбутковано виявлені надлишки ТМЦ

201

718

20

20

Оприбутковано виявлені надлишки необоротних активів — частини будівельних риштувань

152

424

1000

1000

2

Об’єкт уведено в експлуатацію

106

152

1000

3

У наступному місяці нараховано амортизацію виходячи зі строку корисної експлуатації 2 роки (1000 : 2 : 12) = 41,67

23, 91, 92, 93

131

41,67

4

Одночасно відображено дохід у сумі нарахованої амортизації

424

745

41,67

 

Так, нагадавши вам, шановні читачі, основні облікові особливості інвентаризаційних різниць та розглянувши деякі ситуації на прикладах, сподіваємося, ви без проблем зможете вкотре поставити крапку після проведення інвентаризації.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно