Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Даруємо новорічні радощі

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2008/№ 98
В обраному У обране
Друк
Стаття

Даруємо новорічні радощі

 

Хто з нас не любить одержувати подарунки? Це радісно і приємно. Та дарувати їх — не менш приємне заняття, адже так ми можемо виразити найщиріші наші почуття. А Новий рік — це чудова нагода порадувати не тільки близьких нам людей, а й партнерів по бізнесу, покупців та клієнтів. Про те, як відобразити витрати на такі новорічні клопоти, дізнаєтеся з цієї статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

КпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про ліцензування

— Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.

Закон про патентування

— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон № 481

— Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон № 2288

— Закон України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» від 23.12.2004 р. № 2288-IV.

Закон № 2806

— Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV.

Закон № 4004

— Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.

Концепція № 1065

— Концепція розвитку виставково-ярмаркової діяльності, затверджена постановою КМУ від 22.08.2007 р. № 1065.

Положення № 1077

— Положення про виготовлення, зберігання та реалізацію торгових патентів, затверджене постановою КМУ від 13.07.98 р. № 1077.

Перелік № 1336

— Перелік окремих форм та умов провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено провадити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Ліцензійні умови № 128/1037

— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджені наказом Держкомпідприємництва, Міністерства фінансів України від 12.12.2002 р. № 128/1037.

Правила № 1649

— Тимчасові правила обігу в Україні побутових піротехнічних виробів, затверджені наказом МВС України від 23.12.2003 р. № 1649.

 

Новорічні знижки та розпродажі

Торговельне підприємство вирішило провести новорічну акцію, що полягає в наданні знижок покупцям на певну групу товарів. Який порядок оподаткування такого заходу?

Приймаючи рішення про проведення будь-якого маркетингового заходу, у тому числі й новорічної акції, підприємству слід потурбуватися про його грамотне документальне оформлення. Адже саме від цього залежатиме подальший облік такого заходу. Для цього насамперед має бути складено розпорядчий документ про проведення акції —

наказ. У ньому зазначаються період надання знижок, їх розмір, умови надання, а також інформація про те, що акція є маркетинговим заходом (елементом маркетингової політики підприємства) і проводиться з метою просування товарів на ринок, підвищення попиту, розширення кола споживачів тощо.

Оголошення про новорічну акцію (знижки та розпродажі) та умови її проведення має сенс розмістити на видному місці (у торговельному залі, на вході, у вітрині магазина) або в засобах масової інформації. Такі дії дозволять підприємству, по-перше, відстояти зв’язок заходу, що проводиться,

з господарською діяльністю, а, по-друге, підтвердити звичайність акційної (тобто нижчої) ціни товару, оскільки вважається, що такий товар продається шляхом публічного оголошення умов продажу (див. п.п. 1.20.3 Закону про податок на прибуток).

Це означає, що валовий дохід та податкові зобов’язання з ПДВ продавець відобразить за загальновстановленими правилами

виходячи зі звичайної (продажної) ціни товару. При цьому не потрібно турбуватися про коригування раніше відображених валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, адже операція, що здійснюється, має господарську спрямованість.

Приклад 1.

Магазин «Водолій» проводить рекламну акцію, у ході якої з 15 по 31 грудня 2008 року всім покупцям надається знижка у розмірі 20 % на спортивне спорядження фірми «Фея».

Залишки товару на початок місяця склали 150000 грн. за роздрібними цінами. Торговельна націнка в залишках товарів — 34500 грн.

Протягом грудня 2008 року підприємство придбало товар на суму 48000 грн. (без ПДВ — 40000 грн.; ПДВ 20 % — 8000 грн.). Продажна вартість придбаного товару — 52000 грн.

Згідно зі звітами РРО реалізовано товар за роздрібними цінами (без урахування знижки) на суму 96000 грн., у тому числі вартість спортивного спорядження, проданого з 15 по 31 грудня — 36000 грн. Знижка склала 7200 грн.

До каси надійшла виручка в сумі 88800 грн. (96000 грн. - 7200 грн.).

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

 

Таблиця 1

Облік новорічних знижок та розпродажів

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

1

Оприбутковано товари

40000

281

631

40000

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості товарів

8000

641/ПДВ

631

3

Оплачено отримані товари

48000

631

311

4

Товари передано в роздріб

40000

282

281

5

Нараховано торговельну націнку

12000

282

285

6

Відображено дохід від реалізації товарів (з урахуванням знижки)

88800

301

702

74000

7

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ у складі вартості товарів

14800

702

641/ПДВ

8

Відображено торговельну знижку

7200

285

282

9

Списано суму реалізованої торговельної націнки

14899*

285

282

* Сума торговельної націнки, що відноситься до реалізованих товарів, розраховується так: 1) визначається середній відсоток торговельної націнки: [(34500 + 12000) : (150000 + 52000) х 100 % = 23,02 %]; 2) визначається сума реалізованої торговельної націнки: [96000 х 23,02 % : 100 % = 22099 (грн.)]. Оскільки суму знижки вже відображено в рядку 8 цієї таблиці, до рядка 9 записуємо різницю: [22099 - 7200 = 14899 (грн.)].

10

Відображено собівартість реалізованих товарів

73901*

902

282

* Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною вартістю реалізованих товарів та торговельною націнкою, що відноситься до реалізованих товарів: [96000 - 22099 = 73901 (грн.)].

11

Списано на фінансовий результат:

— дохід від реалізації товарів

74000

702

791

— собівартість реалізованих товарів

73901

791

902

 

І дещо про правила оподаткування доходів покупців — фізичних осіб. Відповідно до

п.п. 4.2.9 Закону № 889 до доходів покупця повинна потрапляти сума знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки). Однак якщо знижка, що надається всім покупцям, є звичайною згідно з п. 1.20 Закону про податок на прибуток (тобто діє принцип невибірковості), підстав для включення суми знижки до оподатковуваного доходу фізичних осіб немає.

 

Новорічний розіграш призів

Підприємство планує провести новорічний розіграш призів серед своїх покупців. Чи потрібно в цьому випадку одержувати відповідні ліцензію та торговий патент? В якому порядку здійснюється податковий та бухгалтерський облік такої акції?

У ситуації, що розглядається, розіграшу призів серед покупців доцільно надати яскраво виражене

рекламне забарвлення. У противному разі акцію, що проводиться, може бути класифіковано згідно з п. 29 ст. 9 Закону про ліцензування як організацію лотереї — різновиду грального бізнесу.

На допомогу тут приходить

п. 1.1 Ліцензійних умов № 128/1037, в якому зазначено, що ці Ліцензійні умови не поширюються на проведення на безоплатній основі розіграшів серед покупців товарів (послуг) з видачею виграшів у готівковій чи майновій формі, що проводяться з метою реклами.

Отже, щоб уникнути ліцензування потрібно:

по-перше, показати розіграш призів, що проводиться з метою підвищення зацікавленості покупців у придбанні конкретної продукції (товарів, робіт, послуг) та для створення певного іміджу підприємства-продавця, як рекламну кампанію щодо стимулювання продажу товарів (робіт, послуг);

по-друге, дотриматись важливого моменту — безоплатності участі покупців у розіграші.

Тепер стосовно патентування.

Оскільки проведення розіграшу призів серед покупців пов’язане з видачею грошових

виграшів у готівковій або майновій формі, може виникнути питання щодо необхідності придбання торгового патенту на здійснення операцій із надання послуг у сфері грального бізнесу.

Турбуватися не варто — діяльність з проведення розіграшу призів, головною метою якої є залучення покупців

(а не отримання прибутку), не має нічого спільного з гральним бізнесом. Адже акція, що провадиться, — це не що інше, як реклама товарів з метою збільшення попиту споживачів на них. А рекламні розіграші не підлягають патентуванню. Із цим згодні й у ДПАУ (див. листи від 14.02.2006 р. № 48/2/15-0410 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 31 та від 07.07.2006 р. № 4499/6/15-0416 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 102).

Щоправда, для підстраховування в цьому випадку краще запастися певними доказами того, що розіграш призів проводиться

виключно з рекламною метою. Для цього потрібно:

по-перше, представити сам розіграш як рекламну кампанію. З цією метою має сенс видати відповідний наказ та призначити відповідального за проведення такої рекламної кампанії;

по-друге, не згадувати термін «лотерея», а назвати цю операцію акцією;

— по-третє,

представити сам виграш чи приз як подарунок або як можливість придбати товар за символічну плату (так буде набагато безпечніше з податкової точки зору);

— по-четверте,

проінформувати потенційних покупців, що за підсумками акції вони зможуть отримати подарунок тільки в майновій формі.

У податковому обліку торговельного підприємства призи та виграші розглядаються як безоплатно надані товари (див.

п. 1.23 Закону про податок на прибуток).

Для відображення витрат на придбання та розповсюдження таких товарів з

рекламною метою у складі валових витрат слід керуватися абзацом другим п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток, який дозволяє включити зазначені витрати до валових у розмірі, що не перевищує 2 % оподатковуваного прибутку підприємства за попередній звітний (податковий) рік.

Розмір хоча і невеликий, але за наявності певного прибутку за попередній рік усі витрати, пов’язані з проведенням рекламного розіграшу, «впишуться» до встановлених 2 %.

Із валовим доходом ситуація така. У випадках, коли призи передаються безоплатно неплатнику податку на прибуток (у тому числі фізичній особі) або нестандартному його платнику, підприємство-дарувальник

відображає валовий дохід виходячи зі звичайних цін. З урахуванням п. 1.20 Закону про податок на прибуток звичайною ціною тут вважатиметься вартість цих чи аналогічних їм товарів, за якою вони реалізовувалися б покупцям за грошові кошти у звичайних ринкових умовах, а не передавалися б безоплатно.

Якщо ж призи передаються безоплатно платнику податку на прибуток, то валовий дохід

не виникає, вірніше він дорівнює нулю. Такий висновок випливає з положень пп. 7.4.1 , 7.4.3 Закону про податок на прибуток і підтверджується постановою ВГСУ від 22.09.2004 р. у справі № 11/508 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 84).

Щодо ПДВ, то факт використання товарів, придбаних для рекламних розіграшів, у господарській діяльності платника податків дає йому право включити суми «вхідного» ПДВ за ними до податкового кредиту на підставі

п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ. При цьому відносно тих безоплатно розданих призів, вартість яких перевищила 2 % обмеження і не потрапила до валових витрат, коригування первісно віднесених до податкового кредиту сум ПДВ не провадиться. Це підтверджує і ДПАУ в листах від 15.05.2006 р. № 9120/7/16-1517-15 та від 16.06.2006 р. № 6421/6/16-1515-26 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 55 і 80 відповідно).

Слід пам’ятати: за правилом, установленим

п. 4.2 Закону про ПДВ, безоплатна передача товарів супроводжується нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ за ставкою 20 % виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін. Як і при відображенні валового доходу, звичайною ціною при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ буде вартість цих чи подібних товарів, за якою вони реалізовувалися б покупцям за грошові кошти у звичайних ринкових умовах.

Не забудьте: надання призу покупцю — фізичній особі в результаті проведення новорічного розіграшу спричиняє необхідність обкладення вартості такого призу

податком з доходів фізичних осіб за подвійною ставкою (30 %). На це вказують податківці в листі від 14.10.2005 р. № 9924/6/17-3116.

У такому разі база для оподаткування повинна обчислюватися із застосуванням «натурального» коефіцієнта (у 2008 році —

1,428571). Хоча представники податкової служби з цього приводу вважають, що «натуральний» коефіцієнт для визначення об’єкта обкладення податком з доходів не застосовується взагалі (див. лист від 08.10.2008 р. № 20454/7/17-0717). Із такою точкою зору погодитися складно, оскільки при видачі доходу в натуральній формі фізична особа одержує цілісний предмет, грошовий еквівалент якого є «чистим» доходом фізичної особи. Отже, дохід до нарахування повинен визначатися шляхом помноження такого «чистого» доходу на «натуральний» коефіцієнт. Докладніше це питання розглянуто у статті «Натуральний» коефіцієнт: особливості застосування» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 71).

Приклад 2.

Магазин «Затишок» із рекламною метою організував проведення розіграшу чеків, у результаті якого покупцю — володарю виграшного чеку надається можливість отримати як приз набір посуду, який раніше було придбано для вручення як призу за 480 грн. (без ПДВ — 400 грн.; ПДВ 20 % — 80 грн.). Ця ціна є звичайною.

Оподатковуваний прибуток підприємства за 2007 рік склав 100000 грн. Отже, сума, яку може бути включено до валових витрат у зв’язку з проведенням рекламного розіграшу, становить 2000 грн. (100000 грн.

х 2 % : 100 %).

Вручення призу оформляється шляхом складання акта приймання-передачі із зазначенням його вартості.

Розмір оподатковуваного доходу одержувача призу в ситуації, що розглядається, становить 685,71 грн. (480 грн.

х 1,428571). Відповідно сума податку з доходів, яку підприємство повинне перерахувати до бюджету не пізніше дня, наступного за днем видачі призу, складає 205,71 грн. (685,71 грн. х 30 % : 100 %).

У податковому та бухгалтерському обліку підприємства ці операції відображаються такими записами:

 

Таблиця 2

Облік видачі призу в результаті новорічного розіграшу

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

1

Придбано набір посуду з метою передачі у вигляді призу

400

281

631

400*

* Оскільки 2 % межу не перевищено, витрати на придбання товару, що передається як приз, у повному обсязі включаються до складу валових витрат підприємства на підставі п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток.

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості придбаного набору посуду

80

641/ПДВ

631

3

Перераховано постачальнику грошові кошти за придбаний набір посуду

480

631

311

4

Вручено приз покупцю за результатами проведення розіграшу

400

377

281

400

5

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

80

377

641/ПДВ

6

Нараховано дохід фізичній особі — одержувачу призу

685,71

93

685

7

Нараховано податок з доходів фізичних осіб

205,71

377

641/ПДФО

8

Проведено залік заборгованості з покупцем

685,71

685

377

9

Перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб

205,71

641/ПДФО

311

 

Новорічний ярмарок

Підприємство планує взяти участь у новорічному ярмарку з метою реалізації своєї продукції — виробів із хутра. Чи необхідно для цього придбавати торговий патент та одержувати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі? В якому порядку відображаються в обліку витрати на участь в ярмарку?

Насамперед нагадаємо:

ярмарок є заходом, безпосередньо пов’язаним з роздрібною або оптовою торгівлею, що проводиться регулярно у визначеному місці та в певний строк. Таке визначення надано в Концепції № 1065.

Беручи участь в ярмарку, суб’єкт господарської діяльності може не тільки демонструвати свою продукцію, товари, роботи або послуги, а і продавати їх, тобто безпосередньо здійснювати торговельну діяльність. Причому така діяльність класифікується як

виїзна (дрібнороздрібна) торгівля, що передбачає наявність у підприємства певних документів, які оформляються згідно з вимогами законодавства України для здійснення цього виду торгівлі.

Отже, ураховуючи, що торговельна діяльність на ярмарку здійснюється за готівку, підприємству необхідний торговий патент. А оскільки ярмаркові заходи мають

нетривалий характер, отримується короткостроковий торговий патент (п. 16 Положення № 1077).

Причому майте на увазі: навіть якщо підприємство вже має звичайний торговий патент на провадження торговельної діяльності, для торгівлі на ярмарку воно все одно має придбати

короткостроковий торговий патент. Адже ярмарок для нього — це окрема торговельна точка (а торговий патент, як передбачено п. 3 ст. 3 Закону про патентування, отримується на кожну торговельну точку).

У такого патенту згідно з

пп. 4, 5 ст. 3 Закону про патентування:

— строк дії становить

від 1 до 15 днів;

— плату встановлено у фіксованому розмірі —

10 грн. за кожний день торгівлі, її має бути внесено не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.

Короткостроковий торговий патент видається на підставі заявки суб’єкта підприємництва у триденний строк із дня її подання (

п. 12 Положення № 1077). Для його отримання підприємству слід звернутися до податкового органу за місцем проведення ярмарка.

Крім патенту, для участі в ярмарку потрібно подбати і про

дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі. Узагалі-то з набуттям чинності Законом № 2806 правових підстав для оформлення та видачі дозволів на розміщення об’єкта торгівлі немає. На це вказує Держкомпідприємництва в листі від 14.08.2007 р. № 6048 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 80). Однак якщо рішеннями місцевих органів влади передбачено отримання такого дозволу, через цю процедуру, мабуть, доведеться пройти.

Незважаючи на те що торгівля на ярмарку здійснюється за готівку, застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у цьому випадку

не вимагається (за винятком розташованих на території ярмарку магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), але потрібно використовувати розрахункові книжки (РК) та книги обліку розрахункових операцій (КОРО). На це вказує п. 3 Переліку № 1336.

Торгувати таким чином (без РРО, але з РК і КОРО) можна лише доти, доки обсяг розрахункових операцій за всіма об’єктами виїзної ярмаркової торгівлі протягом року не перевищить 200000 грн. (

п. 2 постанови № 1336).

А от суб’єктам підприємницької діяльності — фізичним особам, які придбали фіксований патент або сплачують єдиний податок, надане право торгувати

без застосування РРО і РК (див. пп. 5, 6 ст. 9 Закону про РРО).

Для відображення витрат на участь в ярмарку в

податковому обліку важливо, щоб вони мали господарську спрямованість та рекламний характер.

Звичайно, цілком очевидно, що, демонструючи свої товари на ярмарку, підприємство таким чином

рекламує їх у розрахунку на підвищення попиту, розширення кола споживачів, збільшення обсягу продажів. Проте рекомендуємо підготувати відповідні документи (наказ чи розпорядження керівника), що підтверджують рекламно-господарську мету участі підприємства в ярмарку.

Тоді у платника податків будуть всі підстави, керуючись

абзацом першим п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток, у повному обсязі включити до валових витрат ярмаркові витрати, серед яких можуть бути:

— плата за участь в ярмарку;

— плата за оренду виставково-ярмаркового обладнання (або витрати на його виготовлення, якщо вони, звичайно, не перевищують 1000 грн.);

— витрати на створення і розповсюдження рекламних матеріалів (каталогів, проспектів, календарів, блокнотів, листівок, прайс-листів тощо);

— витрати на транспортування тощо.

Із урахуванням того, що витрати на участь в ярмарку мають господарську спрямованість, суми «вхідного» ПДВ за ними підприємство включає до податкового кредиту звітного періоду на підставі

п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ.

У

бухгалтерському обліку витрати на проведення ярмарку класифікуються як витрати на рекламу та відображаються на рахунку 93 «Витрати на збут».

Приклад 3.

Підприємство «Соболь» планує взяти участь у новорічному ярмарку. У зв’язку з цим його витрати склали:

— плата за участь в ярмарку — 1446 грн. (без ПДВ — 1200 грн., ПДВ 20 % — 240 грн.; податок з реклами — 6 грн. (припустимо, що організатор ярмарку виставив підприємству рахунок, в якому зазначено податок з реклами));

— оренда виставково-ярмаркового обладнання — 480 грн. (без ПДВ — 400 грн.; ПДВ 20 % — 80 грн.).

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

 

Таблиця 3

Облік витрат на участь у новорічному ярмарку

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

1

Перераховано плату за участь в ярмарку

1446

371

311

1206

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі плати за участь в ярмарку

240

641/ПДВ

644

3

Перераховано плату за оренду виставково-ярмаркового обладнання

480

371

311

400

4

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі плати за оренду виставково-ярмаркового обладнання

80

641/ПДВ

644

5

Відображено у складі витрат звітного періоду:

— плату за участь в ярмарку (підписано акт виконаних робіт)

1206

93

685

 

— плату за оренду виставково-ярмаркового обладнання (підписано акт виконаних робіт)

400

93

685

6

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ у складі плати за участь в ярмарку

240

644

685

7

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ у складі плати за оренду виставково-ярмаркового обладнання

80

644

685

8

Проведено залік заборгованості в частині плати за участь в ярмарку

1446

685

371

9

Проведено залік заборгованості у частині плати за оренду виставково-ярмаркового обладнання

480

685

371

10

Віднесено на фінансовий результат витрати на збут (1206 грн. + 400 грн.)

1606

791

93

 

Докладніше про правила обліку виставково-ярмаркових витрат викладено у

статті «Беремо участь у виставках та ярмарках» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 54.

 

Феєрверк як елемент новорічної акції

Підприємство вирішило придбати піротехнічні вироби для використання їх у ході рекламної акції. Чи включається вартість такого придбання до складу валових витрат?

Насамперед зазначимо: приймаючи рішення про придбання піротехнічних виробів, слід пам’ятати про певні вимоги до їх використання.

Так, згідно з

п. 1.4 Правил № 1649 піротехнічні вироби можуть бути побутового або технічного та спеціального призначення.

Використання піротехнічних виробів

технічного та спеціального призначення допускається фахівцями, які мають спеціальні знання та навички, відповідну атестацію та можуть забезпечити належні умови щодо технічного оснащення.

Проведення

професійних феєрверків (салютів) з використанням піротехнічних виробів, для приведення в дію яких необхідне спеціальне обладнання, підпадає під дію Закону № 2288 і може проводитися виключно суб’єктами господарської діяльності, які зареєстровані в установленому порядку і мають право на такий вид діяльності.

Крім того, такий

професійний захід можна проводити тільки за наявності відповідних письмових дозволів та висновків, виданих, зокрема:

— Держгірпромнаглядом або його територіальним відділенням;

— органами державного пожежного нагляду;

— вибухотехнічною службою науково-дослідного експертно-криміналістського центру (НДЕКЦ) при УМВС України;

— органами місцевого самоврядування.

Цей список

не є вичерпним і його може бути доповнено місцевими положеннями про порядок та правила проведення феєрверків (салютів)*.

* Див., наприклад, Положення про порядок та правила проведення феєрверків (салютів) на території міста Одеси (додаток до рішення Одеської міської ради від 06.03.2006 р. № 5292-IV), Положення про порядок та правила проведення феєрверків на території Києва № 17/872, прийняте Київрадою 31.07.2003 р.

Порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів приводить до застосування штрафних санкцій у розмірі від 35 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 595 до 1020 грн.) із конфіскацією піротехнічних засобів. За повторні порушення протягом року штраф становить уже від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1020 до 1700 грн.) із конфіскацією піротехнічних засобів (див.

ст. 1956 КпАП).

Отже, щоб уникнути будь-яких запитань з боку перелічених вище органів, підприємству доцільно звернутися до фахівців, які допоможуть якісно та безпечно провести професійний феєрверк.

Однак, якщо ви вирішили влаштувати свято своїми силами, то можете скористатися

піротехнічними виробами побутового призначення, призначеними для розваг (проведення феєрверків). Вони вільно продаються населенню і поводження з ними не потребує спеціальних знань та навичок. Використання таких виробів здійснюється самостійно з дотриманням вимог інструкції щодо їх застосування, яка додається до цих виробів або наноситься на їх споживчу упаковку.

Однак майте на увазі: проведення феєрверків (салютів) та використання піротехнічних виробів заборонено в нічний час — із 22.00 до 8.00 год (див.

ст. 24 Закону № 4004).

У підприємства, що придбаває побутові піротехнічні вироби, є цілком реальні шанси збільшити свої валові витрати на вартість такого придбання. Надати йому відповідний статус можна за допомогою

абзацу другого п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток, що дозволяє врахувати у складі валових витрат витрати на організацію прийомів, презентацій та свят, придбання та розповсюдження подарунків, уключаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламною метою.

У зв’язку з тим, що придбані піротехнічні вироби планується використовувати

в ході рекламної акції, можна стверджувати: проведення такого заходу, як феєрверк, безпосередньо пов’язане з господарською діяльністю підприємства.

Для вірності рекламну мету придбання піротехнічних виробів слід відобразити в наказі або розпорядженні керівника. Це може бути, наприклад, збільшення обсягів реалізації, розширення кола споживачів і зрештою — отримання додаткового прибутку.

Тоді вартість зазначених виробів на цілком законних підставах збільшить валові витрати платника податків (зрозуміло, у межах 2 % оподатковуваного прибутку за попередній звітний (податковий) рік).

Хоча платники податків, для яких

організація свят на замовлення і за рахунок інших осіб є основним видом діяльності (сюди можна віднести, зокрема, кафе, ресторани, розважальні центри тощо), мають право претендувати на валові витрати за такими витратами в повній сумі на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.

Господарська спрямованість витрат на проведення феєрверку дозволить збільшити і податковий кредит звітного періоду на суму «вхідного» ПДВ на підставі

п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ, причому не оглядаючись на 2 % ліміт.

До речі, у такому ж порядку потрібно діяти й у ситуації, якщо ви звернулися до фахівців для проведення професійного феєрверку (салюту).

Приклад 4.

Підприємство «Малахіт» напередодні Нового року вирішило провести рекламну акцію на честь відкриття свого магазина та влаштувати феєрверк. Із цією метою придбано побутові піротехнічні вироби на суму 6000 грн. (без ПДВ — 5000 грн.; ПДВ 20 % — 1000 грн.).

Оподатковуваний прибуток підприємства за 2007 рік склав 210000 грн. Отже, сума, яку може бути включено до валових витрат у зв’язку з проведенням рекламного заходу, становить 4200 грн. (210000 грн.

х 2 % : 100 %). Решта суми, 800 грн. (5000 грн. - 4200 грн.) до валових витрат не потрапляє.

У податковому та бухгалтерському обліку підприємства ці операції відображаються такими записами:

 

Таблиця 4

Облік витрат на проведення феєрверку з використанням побутових піротехнічних виробів

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

Перераховано передоплату за побутові піротехнічні вироби

6000

371

311

4200*

* Вартість піротехніки включається до складу валових витрат на підставі п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток тільки в межах 2 % ліміту, тобто в сумі 4200 грн.

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі суми передоплати за побутові піротехнічні вироби

1000

641/ПДВ

644

3

Оприбутковано придбані побутові піротехнічні вироби

5000

209

631

— *

* Вартість придбаних побутових піротехнічних виробів у сумі 4200 грн. бере участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

4

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ при оприбутковуванні побутових піротехнічних виробів

1000

644

631

5

Проведено залік заборгованостей

6000

631

371

6

Використано побутові піротехнічні вироби в ході проведення рекламної акції

5000

93

209

7

Віднесено на фінансовий результат вартість використаних побутових піротехнічних виробів

5000

791

93

 

Новорічне пригощання для відвідувачів офісу

У передноворічні дні підприємство планує організувати пригощання відвідувачів офісу (партнерів, клієнтів, покупців) чаєм, кавою, фруктами та солодощами. Як витрати на таке пригощання відображаються в податковому обліку? Чи можна для пригощання придбати шампанське?

У цьому випадку для відображення в податковому обліку вартості новорічного пригощання можна скористатися

абзацом другим п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток, який для таких витрат відкриває «дверці» до валових витрат.

Щоправда, заповітна валововитратна сума, як уже зазначалося, дуже обмежена: вона

не повинна перевищувати 2 % оподатковуваного прибутку за попередній звітний (податковий) рік.

До того ж, ураховуючи суворий підхід

п.п. 5.3.1 Закону про податок на прибуток до формування валових витрат, дуже важливо, щоб понесені витрати були пов’язані з господарською діяльністю підприємства. Тому необхідно додати їм рекламного забарвлення, присвоївши статус представницьких (презентаційних) витрат, які здійснюються з метою створення позитивного бізнес-іміджу фірми з обов’язковою участю потенційних покупців (клієнтів), демонстрацією зразків своєї продукції та неодмінним прагненням зав’язати нові ділові зв’язки та укласти взаємовигідні договори.

Підтвердити такі наміри слід відповідним наказом або розпорядженням керівника про

рекламний характер запланованої акції.

Крім того, доведеться потурбуватися про наявність додаткових підтверджуючих документів:

— списку запрошених гостей для участі в

церемонії пригощання;

— програми

проведення так званого прийому;

— кошторису

представницьких витрат;

— накладних на відпуск зі складу запасів, що використовуються у процесі проведення заходу;

— первинних документів, що підтверджують понесені витрати (актів, накладних тощо);

— звіту

про виконання кошторису представницьких витрат.

У такому разі витрати можна буде сміливо

включити до складу валових.

Запропонований варіант також дає можливість скористатися і

правом на податковий кредит з ПДВ. Якщо зв’язок заходу, що проводиться, з госпдіяльністю підприємства підтверджено, то суми «вхідного» ПДВ у повному обсязі потраплять до податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ, навіть якщо в обліку податку на прибуток зазначені витрати перевищать 2 % валововитратний ліміт.

Якщо документальне оформлення заходу з метою підтвердження госпспрямування проігнорувати, перевіряючі можуть класифікувати понесені підприємством «чайно-кавові» витрати як спрямовані на фінансування особистих потреб фізичних осіб, тобто не пов’язані з госпдіяльністю, що підтверджує консультація працівників податкової служби, опублікована в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 7, с. 19.

Як бачимо, краще в цій ситуації підстрахуватися і тим самим зберегти право на валові витрати (хай і з урахуванням 2 % ліміту) та на податковий кредит з ПДВ.

Не забудьте, що в

п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток міститься пряма заборона на включення до валових витрат готівки, витраченої на представницькі цілі. Тому витрати на придбання води, чаю, кави, фруктів, солодощів потраплять до валових витрат тільки в тому випадку, якщо розрахунки здійснювалися в безготівковій формі. На це звертають увагу і податківці в консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 47, с. 4.

Хоча для цілей податкового кредиту з ПДВ форма розрахунків значення не має.

Далі про питання, що стосуються оподаткування доходів фізичних осіб, які беруть участь у церемонії пригощання. Зрозуміло, що відвідувачі офісу споживатимуть спеціально придбані для них чай, каву, фрукти, солодощі абсолютно

безоплатно. Проте вартість таких «благ» не включатиметься до їх доходу і відповідно не обкладатиметься податком з доходів фізичних осіб. Підставою для такого висновку служить лист ДПАУ від 29.07.2005 р. № 7129/6/17-3116 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 71), де зазначено: вартість води, кави, чаю та печива, придбаних за рахунок коштів роботодавця та призначених для споживання в офісі всіма працівниками підприємства, а також відвідувачами, не може розглядатися як об’єкт обкладення податком з доходів фізичних осіб. Це підтверджує і консультація фахівців податкових органів, опублікована в журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 47, с. 10.

Тепер стосовно придбання за рахунок коштів підприємства шампанського з метою пригощання відвідувачів офісу. Ризикувати тут не варто, оскільки такий захід розглядається як

розповсюдження алкогольних напоїв з безоплатним їх наданням споживачу. А діяти так можна тільки за наявності відповідної ліцензії. У противному разі до підприємства застосують штраф у розмірі 200 % вартості отриманої партії товару (тобто придбаних для клієнтів спиртних напоїв), але не менше 1700 грн. (ст. 17 Закону № 481). На це вказують представники податкових органів у консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2004, № 47, с. 26.

Отже, якщо ви маєте намір пригостити важливого клієнта шампанським, зробіть це у приватному порядку.

Бажаємо, щоб усі передноворічні заходи, що вами проводяться, стали черговою сходинкою до процвітання та стабільності вашого бізнесу!

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно