Теми статей
Обрати теми

Dura ордер, sed ордер, або Ордер суворий, але це ордер

Редакція ПБО
Стаття

Dura ордер, sed ордер, або Ордер суворий, але це ордер

 

З початку року набула чинності постанова Кабміну від 06.06.2007 р. № 809, якою номенклатура бланків цінних паперів та документів суворого обліку, що виготовляються за ліцензією Мінфіну, поповнилася «ордерами касовими (прибутковими та видатковими)». З перших же днів своєї дії ця постанова викликала в бухгалтерів велику кількість запитань, пов’язаних з необхідністю її використання. Ми спробували систематизувати запитання, що виникли у практичній діяльності підприємств за час дії постанови, та висвітлити їх у цій статті.

Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Ігор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», igor.khmelevskiy@id.factor.ua

 

Документи статті

КпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Постанова № 809

— постанова Кабінету Міністрів України «Про доповнення додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 283» від 06.06.2007 р. № 809.

Постанова № 283

— постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку» від 19.04.93 р. № 283.

Порядок № 116

— Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116.

Наказ № 51

— наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» від 15.02.96 р. № 51.

Положення № 637

— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

Наказ № 263

— наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування» від 27.07.98 р. № 263.

Наказ № 67

— наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку бланків суворої звітності» від 11.03.96 р. № 67.

 

З історії питання

Постанова № 809

, гадаємо, у багатьох викликала відчуття дежа-вю, адже це вже друга спроба надати «суворості» касовим ордерам. Щоправда, першого разу вона стосувалася тільки прибуткових касових ордерів. Нагадаємо: наказом № 263 було затверджено типові форми первинного обліку № КО-1 «Прибутковий касовий ордер»* і № М-20 «Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей» як форми суворої звітності, а також Інструкцію про порядок їх виготовлення, зберігання та застосування (п. 1 наказу № 263). Цим наказом також передбачалося введення зазначених типових форм первинного обліку з 01.03.99 р. Та вже 31.03.99 р. Держпідприємництва прийняв рішення «Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 р. № 79/98 «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності» Державним комітетом статистики України». У цьому рішенні, посилаючись на те, що з набуттям прибутковими касовими ордерами статусу документів суворої звітності значно збільшаться витрати суб’єктів господарювання на їх придбання, Держпідприємництва запропонував Держкомстату скасувати наказ № 263.

* Невідомо, чи спало б це на думку Держкомстату, якби не позиція ДПАУ, викладена в листі від 27.05.97 р. № 23-3116/11-3930. У ньому ДПАУ вказала на необхідність

віднесення прибуткових касових ордерів до документів суворої звітності з дотриманням вимог їх виготовлення, заповнення, обліку, установлених для бланків суворої звітності з метою посилення контролю за дотриманням касової дисципліни та запобігання зловживанням у фінансово-господарській діяльності.

Подальша доля

наказу № 263 після пропозиції Держпідприємництва скасувати його склалася так: відповідно до повідомлення Держпідприємництва від 02.06.99 р. дію наказу № 263 було призупинено і тривалий час його доля залишалася невизначеною, поки, нарешті, 15.12.2003 р. його не було скасовано остаточно.

І незважаючи на те, що з моменту прийняття

наказу № 263 до його скасування минув досить тривалий час (понад чотири з половиною роки), зробити якісь висновки щодо його застосування на практиці дуже складно, адже діяв цей документ усього три місяці, з яких тільки 30 днів його чинність не ставилася під сумнів Державним комітетом розвитку підприємництва.

Не виключено, що

постанову № 809 спіткає доля наказу № 263. Та сьогодні це чинний документ, а тому потрібно розібратися, хто і за яких умов повинен його дотримуватися.

 

Аргументи рro і contra

Незважаючи на те що про прийняття

постанови № 809 та про зміну статусу касових ордерів, що відбудеться з початку нового року, ми неодноразово писали на сторінках нашої газети (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 49, с. 3; № 104, с. 30), Кабмін все ж таки досяг ефекту несподіванки насамперед завдяки тому, що така істотна зміна статусу касових ордерів стала результатом унесення лише декількох слів («ордери касові (прибуткові і видаткові)») до постанови № 283. У багатьох, гадаємо, виникло відчуття невідповідності змін, що вносяться до постанови, і наслідків, які вони за собою потягнуть, а разом з ним — і сумніви щодо необхідності їх дотримуватися та досить вагомі аргументи, які можна використовувати для оскарження постанови № 809.

Основний та найвагоміший аргумент тих, хто не бажає виконувати вимоги

постанови № 809, полягає в такому. Постанова № 283, у додатку до якої з 01.01.2008 р. фігурують касові (прибуткові і видаткові) ордери, передбачає порядок виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку, а тому вона не може встановлювати перелік документів суворої звітності. Відповідно наведену в додатку до постанови № 283 Номенклатуру бланків цінних паперів та документів суворого обліку, які виготовляються за ліцензією Мінфіну, слід сприймати лише як указівку на документи, на які, за умови їх визнання документами суворої звітності, поширюється дія постанови № 283. І не більше.

Деякі фахівці, продовжуючи цю думку, зазначають, що обов’язковість використання касових ордерів саме як документів суворої звітності не передбачена ні

наказом № 51, яким затверджено типові форми первинного обліку касових операцій і який не містить указівки на суворість видаткового і прибуткового касових ордерів, ні Положенням № 637, що встановлює порядок ведення касових операцій, ні Правилами виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку, затвердженими наказом Мінфіну від 25.11.93 р. № 98, СБУ від 15.11.93 р. № 118, МВС від 24.11.93 р. № 740.

Цей аргумент навела і Національна асоціація кредитних спілок України (НАКСУ) у своєму

листі від 28.12.2007 р., в якому вона звернулася до Держпідприємництва з проханням вжити заходів, спрямованих на скасування статусу суворості касових ордерів. У ньому, зокрема, вона посилається на п. 1.2 Положення № 637, згідно з яким касовий ордер — це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), який застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом № 51. На підставі цього положення НАКСУ доходить висновку, що касові ордери не набудуть статусу документів суворої звітності до внесення відповідних змін до наказу № 51.

На жаль, на цей аргумент навряд чи варто розраховувати тим, хто має намір відстоювати своє право на використання звичайних бланків замість «суворих». Пояснимо чому. Річ у тім, що і Мінфін, і Держпідприємництва сприймають номенклатуру бланків цінних паперів та документів суворого обліку, які виготовляються за ліцензією Мінфіну, що міститься в додатку до

постанови № 283, саме як перелік документів суворої звітності, обов’язкових для застосування в господарській діяльності. Так, у Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку окремих операцій господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджених наказом Мінфіну від 01.10.2004 р. № 619, Мінфін обґрунтовує віднесення лотерейних білетів до бланків суворого обліку саме посиланням на постанову № 283.

Не можна проігнорувати і те, що в Аналізі регуляторного впливу до проекту

постанови № 809 (див. цей документ на сайті www.minfin.gov.ua) Мінфін виходить з того, що внесення передбачених постановою № 809 змін розширює перелік документів суворого обліку касовими ордерами. Не оспорює це й Держпідприємництва в листі від 15.08.2007 р. № 6062. Більше того, посилання на додаток до постанови № 283 як на документ, що встановлює обов’язковий для застосування суб’єктами господарювання перелік документів суворої звітності, можна знайти в судових рішеннях (див., наприклад, постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2007 р. № 11/86, від 23.10.2007 р. № 2/32, від 20.12.2007 р. № 9/56*).

* Як не дивно, але в судовій практиці трапляються рішення, в яких є посилання на наказ № 263 як на чинний нормативний акт (див. рішення Господарського суду м. Києва від 05.07.2006 р. № 18/313).

Але це не єдиний аргумент, що наводиться проти обов’язковості застосування касових ордерів як документів суворого обліку. Так, якщо при першій спробі надати «суворість» прибутковим ордерам було затверджено

спеціальну форму бланка прибуткового касового ордера як документа суворого обліку та Інструкцію, що передбачає порядок його виготовлення, зберігання та застосування, то цього разу вирішили, мабуть, обійтися без таких заходів. Можна не ходити далеко та пригадати, яких заходів було вжито для надання статусу документа суворого обліку товарно-транспортним накладним на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв.

Так,

Порядок визначення виробників та покупців спирту і здійснення контролю за його обігом, затверджений постановою Кабміну від 29.08.2002 р. № 1266, містив пряму вказівку на товарно-транспортну накладну як на документ суворої звітності*. Далі було внесено зміни до постанови № 283 (доповнено номенклатуру документів суворої звітності, як це тепер має місце з касовими ордерами). Але цього було недостатньо: товарно-транспортні накладні на переміщення спирту стали застосовуватися як документи суворого обліку тільки після того, як наказом Мінтрансу від 17.08.2004 р. № 736 було затверджено форми товарно-транспортних накладних на переміщення спирту і Інструкцію щодо їх застосування (див. лист ДПАУ від 18.11.2004 р. № 22536/7/21-1217).

* Законодавство оперує поняттями «документ суворої звітності» і «документ суворого обліку» як тотожними (див. постанову ВГСУ від 23.10.2007 р. № 3/113).

Чи можна з викладеного вище зробити висновок, що передбачені

наказом № 51 форми прибуткового і видаткового касових ордерів зі звичайних з 01.01.2008 р. не повинні автоматично стати суворими? Судячи з усього, Мінфін дотримується іншої позиції. Проте в ній є принаймні два слабкі моменти. Перший — затверджені наказом № 51 форми бланків касових ордерів не містять усіх необхідних для документів суворого обліку реквізитів (зокрема, номера і серії касового ордера).

Але проти цього аргументу за великого бажання можна як контраргумент навести

п.п. 2.9 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88, згідно з яким бланки суворої звітності друкуються за зразками типових форм, затверджених Міністерством статистики за узгодженням з Мінфіном. Усі бланки суворої звітності підлягають нумерації, порядок нанесення якої (нумератором, друкарським способом) установлюють міністерства та відомства. Відповідно, такий недолік, як відсутність у затверджених наказом № 51 формах необхідних реквізитів бланків касових ордерів, можна легко усунути.

Можна також ставити питання про те, чи є взагалі сьогодні затверджена на рівні нормативно-правового акта форма

прибуткового ордера. Річ у тім, що наказ № 51 у частині встановлення форми бланка прибуткового касового ордера з набуттям чинності наказом № 263 втратив чинність. І згідно з позицією самого Мінфіну, висловленою ним у листі від 22.10.2007 р. № 31-34000-10-10/21625 щодо довіреностей на отримання цінностей, визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не скасовує змін, які було внесено цим актом до інших нормативно-правових актів. А отже, якщо поширити цей висновок на ситуацію з бланками прибуткових ордерів, скасування наказу № 263 не повинно було поновити дію наказу № 51 у частині затвердження форми прибуткового касового ордера. Крім того, суди прямо вказують на те, що наказ № 51 у цій частині продовжує бути нечинним, навіть незважаючи на втрату чинності наказом № 263 (ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.06.2007 р. у справі № 2-16/3618-2007А, рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2007 р. у справі № 14/233-ПН-07).

Зауважимо, що, уносячи зміни до

постанови № 283, Кабмін мав на меті посилити контроль за веденням касових операцій за допомогою касових ордерів при здійсненні розрахунків за готівкові кошти суб’єктів господарювання. Це, на думку Мінфіну, висловлену в Аналізі регуляторного впливу постанови № 809, сприятиме підвищенню прозорості готівкових розрахунків та скороченню обсягів «тінізації» готівкових коштів**. Гадаємо, цікаво дізнатися: на етапі розроблення проекту постанови № 809 замість надання касовим ордерам статусу документів суворого обліку як варіант пропонувалося або впровадити систему проведення операцій з отриманням та видачею готівкових коштів із застосуванням РРО, або ввести обов’язкову реєстрацію касових книг в органах державної податкової служби в порядку, аналогічному реєстрації КОРО та розрахункових книг. Проте перший варіант було визнано дуже витратним для суб’єктів господарювання, другий — малоефективним для досягнення поставленої мети.

** Аналогічні мотиви надання «суворості» касовим ордерам були й у 1998 році. Але ми і тоді зазначали, що такі заходи навряд чи можуть докорінно змінити ситуацію (див. «Податки та бухгалтерський облік», 1999, № 9).

Досить пильну увагу Аналізу регуляторного впливу

постанови № 809, розміщеному на сайті Мінфіну, ми приділяємо у зв’язку з тим, що це на сьогодні чи не єдине джерело інформації, яке дозволяє припустити, якою буде позиція державних органів з питання про обов’язковість застосування касових ордерів як бланків суворого обліку та наслідків їх незастосування.

Міг би пролити світло на позицію Держпідприємництва з обговорюваного питання його

лист від 15.08.2007 р. № 6062. Проте цей держорган фактично самоусунувся від участі в дискусії про відповідність чи невідповідність постанови № 809 чинному законодавству, обмежившись лише вказівкою на те, що такий захід, як віднесення касових ордерів до документів суворої звітності, може збільшити витрати суб’єктів підприємництва.

До того ж аргумент Держпідприємництва про витратні наслідки для суб’єктів господарювання

постанови № 809 Мінфін завбачив ще в Аналізі регуляторного впливу цієї постанови. Він, зокрема, зазначив, що ціна одного ордера для кінцевого споживача має скласти від 0,16 до 0,24 грн. (від 8 до 12 грн. за 50 шт.). Наведено також інформацію з листа ДПАУ від 02.11.2006 р. № 12400/5/23-8016 стосовно того, що витрати суб’єктів господарювання, які використовують касові ордери як документи суворого обліку, на їх придбання не перевищують 0,5 % від валових витрат підприємств. Ще один аргумент, який наводить Мінфін, — тенденція до безготівкових форм розрахунків, зокрема, за допомогою платіжних карток, що також зменшує необхідність придбання касових ордерів.

Як бачимо, зробити однозначний висновок, як ситуація із «суворим» статусом касових ордерів розвиватиметься далі, поки що неможливо. На жаль, ураховуючи, що цього разу «суворість» касовим ордерам надано постановою Кабінету Міністрів, а цей акт має більшу юридичну силу, ніж наказ Держкомстату чи Мінфіну, чи постанови Нацбанку, досить великою є вірогідність того, що держоргани все ж таки вважатимуть

постанову № 809 достатнім заходом для визнання видаткових і прибуткових касових ордерів документами суворого обліку. А це автоматично ставить питання про податковий та бухгалтерський облік «суворих» ордерів.

 

Облікові питання

Оскільки касові ордери не перші (і не єдині) бланки суворої звітності, з якими мають справу практикуючі бухгалтери, нічого незвичного в обліку підприємства після надання суворості касовим ордерам не відбулося. Та все ж має сенс нагадати основні моменти, які стисло вже висвітлювалися на сторінках нашої газети (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 99).

Витрати на придбання бланків суворої звітності

безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю платника податків, а отже, у загальному випадку включаються до складу його валових витрат згідно з п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток за першою з подій (придбанням або оплатою). При цьому варто також звертати увагу на податковий статус продавця, зазначений у договорі купівлі-продажу. І якщо такого договору, укладеного у вигляді окремого документа, немає (що найчастіше і буває через малозначність такого придбання), то валові витрати слід відображати в момент оприбуткування касових ордерів, як того вимагає п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток. Крім того, за підсумками звітного періоду підприємство має здійснити відповідний перерахунок балансової вартості бланків у складі запасів згідно з п. 5.9 цього Закону.

Право на податковий кредит з ПДВ

у зв’язку з придбанням касових документів суворого обліку підприємство має через використання таких документів у власній господарській діяльності при здійсненні ним оподатковуваних операцій (див. п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ).

У бухгалтерському обліку

касові ордери суворої звітності прибуткують на субрахунку 209 «Інші матеріали» з одночасним відображенням на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку». Виходячи з положень п. 5.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну України від 10.01.2007 р. № 2, облік суворих бланків на позабалансі рекомендується вести за їх номінальною вартістю, а за її відсутності — за вартістю, визначеною відповідно до постанови КМУ від 27.08.96 р. № 1009. У цій постанові, що є доповненням до Порядку № 116, крім номінальної вартості, фігурують ще дві категорії вартості бланків суворої звітності:

— вартість бланків, установлена законодавством;

— вартість придбання (виготовлення) бланків.

Оскільки для прибуткових і видаткових касових ордерів ні номінальної, ні законодавчої вартості не встановлено, то такі бланки

на позабалансовому рахунку слід обліковувати за вартістю придбання. Це також означає, що розмір збитку в разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) суворих прибуткових і видаткових касових ордерів розраховуватиметься із застосуванням коефіцієнта 50 до вартості придбання (п. 7 Порядку № 116).

При цьому із сум, утриманих відповідно до цього

Порядку, здійснюється відшкодування збитків, нанесених підприємству (судячи з усього — у розмірі, що дорівнює вартості придбання таких бланків), а залишок коштів перераховується до держбюджету. Відразу зазначимо, що механізму реалізації такої вимоги, що міститься в п. 10 Порядку № 116, на сьогодні не існує, як і не існує відповідного коду бюджетної класифікації, за яким можна було б перерахувати стягнуті з винної особи суми. Не встановлено також відповідальності підприємств або їх посадових осіб за невиконання зазначених приписів Порядку № 116, не визначено законодавством контролюючого органу, уповноваженого перевіряти дотримання цього Порядку. Докладніше про умови застосування Порядку № 116 див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 91, с. 47.

Отже, з урахуванням такої правової невизначеності в питанні відшкодування шкоди за бланки суворої звітності простіше керуватися підходом, згідно з яким

неправильне заповнення бланка касового ордера не вважається його псуванням. Буде достатньо такий бланк анулювати (перекреслити), додати його до касової книги і списати в загальному порядку. Списувати бланки суворих касових ордерів потрібно за Актом на списання бланків суворої звітності (типової форми № СЗ-3) з періодичністю, самостійно встановленою підприємством.

Зауважимо: усі операції щодо бланків суворої звітності (перевірка фактичної наявності при їх надходженні від постачальника на склад, оприбуткування та облік на складі, видача матеріально відповідальним особам зі складу, списання використаних бланків тощо) оформлюються за допомогою спеціальних первинних документів, форми яких затверджено

наказом № 67.

Так,

надходження таких бланків від постачальника відбувається на підставі прибутково-видаткової накладної на бланки суворої звітності (ф. № СЗ-1) і виданої на адресу продавця довіреності (ф. № М-2). Продавець повинен виписати два примірники накладної за ф. № СЗ-1, один з яких залишає в себе, а другий видає покупцю, причому ця накладна оформляється незалежно від наявності інших первинних документів на бланки (видаткової накладної, квитанції, касового чека тощо). Типова форма № СЗ-4 (акт перевірки наявності бланків суворої звітності) використовується, якщо раптом при оприбуткуванні бланків виявляється їх нестача з вини постачальника.

Для оформлення руху бланків касових ордерів всередині підприємства

(передача бланків зі складу особі, відповідальній за їх виписування, повернення на місця зберігання) також використовується прибутково-видаткова накладна на бланки суворої звітності (ф. № СЗ-1). Цю накладну підписують матеріально відповідальні особи, які відповідно передали і отримали бланки.

Щодо безпосередньо

передачі зазначених бланків під звіт матеріально відповідальній особі, то інформація про таку операцію заноситься до прибутково-видаткової книги з обліку бланків суворої звітності (ф. № СЗ-2). Цю книгу нумерують, прошнуровують та скріплюють сургучною печаткою, а також підписами керівника підприємства та головного бухгалтера. Для кожного виду бланків, що використовуються, у книзі виділяють одну або декілька сторінок. Остання з передбачених Мінстатом типова форма № СЗ-5 потрібна для ведення аналітичного обліку щодо виданих та використаних бланків суворої звітності.

Велика кількість форм для обліку касових ордерів, що застосовуються з моменту, як вони стали бланками суворої звітності, не скасовує необхідності використання решти форм, про які йдеться, зокрема, у

Положенні № 637. Так, відповідно до п. 3.11 цього Положення касові ордери до передачі до каси реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі видаткових відомостей на виплати, пов’язані з оплатою праці, реєструються після здійснення цих виплат. У будь-якому випадку, для такої реєстрації призначено журнали за типовою формою № КО-3 або № КО-3а, затвердженою наказом № 51.

Звертаємо увагу: порядковий номер касового ордера, зазначений у цьому журналі (нумерація повинна вестися окремо для прибуткових і окремо для видаткових касових ордерів), проставляється на самому бланку ордера у графі «Номер документа» і переноситься до касової книги. А от

номер власне суворого бланка, нанесений на ньому разом із серією друкарським способом, ніде в касових документах не зазначається. Він потрібен тільки для ідентифікації самого бланка касового ордера як бланка суворої звітності.

До речі, реєстрація касових ордерів і видаткових відомостей може здійснюватися за допомогою комп’ютерних засобів, що забезпечують формування та роздрукування необхідних касових документів (див.

абз. другий п. 3.11 Положення № 637). При цьому журнали за типовою формою № КО-3 або № КО-3а вручну на паперовому носії заповнювати не слід, проте всі вимоги наказу № 67 щодо обліку касових ордерів як бланків суворої звітності так само виконувати необхідно.

Наведемо в таблиці приклад відображення операцій з придбання касових ордерів суворої звітності в податковому та бухгалтерському обліку.

 


з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік, грн.

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

Перераховано постачальнику передоплату за касові ордери суворої звітності

371

311

150

125*

* За умови, що постачальник є стандартним платником податку на прибуток. Інакше датою збільшення валових витрат буде дата оприбуткування бланків суворої звітності.

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі передоплати за касові ордери суворої звітності

641

644

25

3

Оприбутковано касові ордери суворої звітності

209

631

125

4

Списано суму податкового кредиту з ПДВ при оприбуткуванні касових ордерів суворої звітності

644

631

25

5

Зараховано на позабалансовий рахунок бланки касових ордерів за ціною придбання

08

125

6

Проведено залік заборгованостей

631

371

150

7

Списано наприкінці звітного періоду частину використаних касових ордерів

92

209

50

—*

* Вартість бланків касових ордерів на кінець звітного періоду бере участь у перерахунку балансової вартості запасів за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

8

Списано наприкінці звітного періоду частину використаних касових ордерів з позабалансового обліку

08

50

 

Санкції за «несуворі» касові ордери

Багатьом підприємствам на початку цього року бланки суворих касових ордерів придбати не вдалося, а необхідність у проведенні касових операцій все ж таки була. Виникає питання щодо санкцій, які може бути застосовано до тих підприємств, які до придбання нових бланків користувалися старими, тобто «несуворими» касовими ордерами, а також до тих, які вирішили все-таки почекати з тим, щоб усі касові операції з початку року оформляти виключно касовими ордерами суворої звітності, але вже після їх придбання.

Відразу зазначимо, що ні перший, ні другий варіант виходу з такої ситуації не підходить, бо обидва тією чи іншою мірою порушують установлений порядок.

Згідно з

п. 2.6 Положення № 637 усю готівку, що надходить до каси, має бути своєчасно (у день отримання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковано: у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів, у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Великою є вірогідність, що використання «несуворих» касових ордерів або їх оформлення «заднім числом» буде розцінено як неоприбуткування із застосуванням штрафу в п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми згідно з Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95. Ризик, що саме таку оцінку буде дано контролюючими органами, досить великий, якщо врахувати викладену Мінфіном в Аналізі регуляторного впливу постанови № 809 позицію. У цій ситуації, щоб уникнути санкцій за неоприбуткування готівки, можна спробувати послатися на те, що саме Положення № 637 зазначає, що форму касових ордерів установлено наказом № 51, в якому про суворість касових ордерів не йдеться.

Штрафонебезпечним є й неоформлення видаткових касових ордерів на видачу готівки з каси, оскільки для визначення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери, в яких видачу готівки з каси не підтверджено підписом одержувача (

абз. другий п. 3.5 Положення № 637). А в цьому випадку не буде не тільки підпису, а й власне видаткового ордера. Отже, краще все ж таки до придбання суворих ордерів оформляти касові операції за допомогою старих бланків.

Більше того, подальше дооформлення касових операцій на суворих бланках заднім числом може бути кваліфіковано як службове підроблення. Адже з наданням касовим ордерам суворого статусу легко встановити дату їх придбання, яка не повинна бути пізнішою, ніж дата будь-якої касової операції, оформленої за допомогою таких касових ордерів.

Але й це не все. Використання звичайних касових ордерів може бути розцінено перевіряючими як порушення встановленого

Законом про РРО порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ та організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку. За таке порушення передбачено штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.) (п. 7 ст. 17 Закону про РРО).

Використання звичайних касових ордерів може за бажанням контролюючих органів підпасти відразу під дві статті

КпАП: ст. 1551як порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (для осіб, які здійснюють розрахункові операції, цією статтею встановлено штраф у розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.), для посадових осіб суб’єктів підприємницької діяльності — штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)*); ст. 1642 КпАП як ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку та порушення правил ведення касових операцій (статтею передбачено штраф від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.)**). Але захистом принаймні від одного з адмінштрафів може стати посилання на ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення.

* Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1551 КпАП, розглядаються районними, районними в місті, міськими судами на підставі адміністративних протоколів, складених податковими органами.

** Розглядати справу за цією статтею КпАП можуть тільки органи КРУ.

Проте найнегативнішим наслідком використання «несуворих» касових ордерів для суб’єктів господарювання може стати

зняття валових витрат у зв’язку з відсутністю підтверджуючих документів.

Як бачимо, суворість касових ордерів підкріплюється дуже істотними санкціями за їх невикористання. Відсутність офіційних роз’яснень з цього питання залишає надію, що контролюючі органи все ж таки утримаються від застосування всього набору можливих санкцій за невикористання «суворих» касових ордерів у перші дні дії

постанови № 809. У противному разі є надія на судові органи, які ще не встигли висловити свою позицію з цього питання.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі