Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Заповнюємо податкові накладні: актуальні питання

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Січень, 2008/№ 1
В обраному У обране
Друк
Стаття

Заповнюємо податкові накладні: актуальні питання

 

Незважаючи на те що за десять років порядок заповнення податкової накладної бухгалтери вивчили досить добре, інтерес до цієї теми не зникає. Тому в цій статті поговоримо про деякі актуальні моменти, пов’язані зі складанням цього важливого податкового документа.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2203 р. № 435-IV.

ГКУ

— Господарський кодекс України від 16.01.2203 р. № 436-IV.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Порядок № 165

— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.

Порядок № 166

— Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.

Порядок № 244

— Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.

Положення № 79

— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.

Правила № 419/453

— Правила обліку податку на додану вартість для вдосконалення обчислення вартісної величини впливу пільг з цього податку на формування дохідної частини Державного бюджету України, затверджені наказом ДПАУ, Державного комітету статистики України від 23.07.2004 р. № 419/453.

 

Податкову накладну виписано за другою подією

Підприємство здійснило передоплату за послуги, але податкову накладну виконавець виписав на дату підписання акта виконаних робіт. Чи є право на податковий кредит щодо такої податкової накладної, виписаної не за першою подією?

Узагалі-то податковий кредит за податковою накладною, в якій дата виникнення податкових зобов’язань не збігається з датою її виписування, представники податкової служби можуть не визнати, бо підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги). Ця накладна складається

в момент виникнення в продавця податкових зобов’язань (п.п. 7.2.3 Закону про ПДВ).

А датою виникнення податкових зобов’язань згідно з

п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ є дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається перша з подій:

— або

дата надходження коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок або до каси продавця в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці;

— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

Отже, податкову накладну виконавець у цьому випадку мав виписати

на дату отримання передоплати. І саме цю дату мало бути в ній зазначено. Вийшло ж так, що підприємство отримало податкову накладну, дата виписування якої не збігається з датою виникнення податкових зобов’язань, а це може бути класифіковано як порушення порядку її виписування (хоча й незначне).

Податківці при перевірці можуть наполягати на недійсності такої податкової накладної, оскільки

дата виписування є її обов’язковим реквізитом. Відсутність хоча б одного з реквізитів, перелічених у п.п. 7.2.1 Закону про ПДВ, позбавляє покупця — платника ПДВ права на включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі такої податкової накладної. На це звернув увагу ВГСУ в листах від 23.11.2001 р. № 01-8/1271 і від 14.02.2002 р. № 01-8/157.

Щоб не втратити податковий кредит, підприємство-замовник може відразу звернутися до виконавця з проханням про заміну неправильно оформленої податкової накладної.

Якщо виконавець у такому проханні відмовить, підприємство має право скористатися нормами

п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ та додати до поточної декларації заяву зі скаргою на такого постачальника. Ця заява і буде підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви потрібно додати копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання послуг.

Майте на увазі: зазначену скаргу слід подавати разом з декларацією

за той звітний період, в якому має бути видано податкову накладну (п. 7 Порядку № 165).

Отримавши таку скаргу, працівники податкової інспекції проведуть позапланову виїзну перевірку незговірливого постачальника для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним податкових зобов’язань щодо зазначеної операції.

А що робити, якщо скаржитися на партнера ви не хочете, але й перспектива втрати податкового кредиту вас не влаштовує?

Вихід — при спілкуванні з перевіряючими апелювати до позитивних судових рішень у подібних справах. Судова практика знає не один прецедент, коли незначні помилки в податковій накладній, до яких, судячи з усього, належить і ця помилка, визнавалися

неістотними. Головне, щоб така помилка не завдала збитку державі, а саме: суми за спірними податковими накладними, які віднесено до податкового кредиту, було включено контрагентом до податкових зобов’язань (див. постанови ВГСУ від 09.09.2004 р. у справі № 5/3258-12/433 і від 06.12.2005 р. у справі № 21-105сво05 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 84 і 2006 № 44 відповідно).

До речі, висновки про те, що

податкові органи повинні визнавати право на податковий кредит щодо трохи неправильних накладних містяться також у листах ДПАУ від 30.06.2000 р. № 9070/7/16-1220-26 та Держпідприємництва від 16.07.2003 р. № 4229 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 68).

 

Заповнення податкової накладної при наданні послуг

Як заповнюється податкова накладна при отриманні часткового авансового платежу за послуги, що мають тільки вартісний вираз?

Ви знаєте, що одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної є кількість (обсяг) товарів (послуг), що поставляються. Про це зазначається в

п.п. «е» п.п. 7.2.1 Закону про ПДВ.

Щодо

послуг, які не мають кількісних показників, а вимірюються тільки у вартісному виразі, п. 12.4 Порядку № 165 передбачає такий підхід: зазначення у графі 5 «Кількість (обсяг)» податкової накладної «послуга».

Якщо податкова накладна виписується щодо операції, коли база оподаткування визначається

з урахуванням суми процентів, у графі 5 зазначається «проценти». При цьому у графі 4 «Одиниця виміру товарів (послуг)», де зазначається одиниця виміру, проставляється «грн.». Такі роз’яснення наведено в листі ДПАУ від 02.12.2005 р. № 24078/7/16-1117 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 68).

З цих роз’яснень можна зробити такий висновок: у

п. 12.4 Порядку № 165 проценти згадано як платіж, а не як відсотки. Саме так розділяють ці два терміни Закон про податок на прибуток та Закон про ПДВ. Отже, незважаючи на свою назву, у графі 5 потрібно зазначати характер операції: якщо поставляється послуга — слово «послуга», якщо товар (послуга) поставляється з урахуванням процентів, то слово «проценти» тощо.

Крім того, слід урахувати, що з позиції

Закону про ПДВ поставка робіт охоплюється терміном «поставка послуг». Отже, якщо, наприклад, у номенклатурі поставки буде зазначено «ремонтні роботи» або «будівельні роботи», у графі 5 так само потрібно зазначати «послуга».

А якщо платник податків реалізує товар на умовах товарного кредиту, то проценти щодо нього також класифікуватимуться як поставка послуг, оскільки фактично є послугами з надання відстрочення платежу. Проте у графі 5 податкової накладної в цій ситуації вже має фігурувати запис «

проценти», а не «послуга».

Щодо ситуації, коли за роботи (послуги) надходить частковий авансовий платіж, то, на наш погляд, до графи 5 потрібно вписувати, крім слова «послуга», ще й ту частку, яка оплачується в загальній вартості послуг. Саме частку, а не проценти, оскільки, як ми вже з’ясували, слово «проценти», наведене в

п. 12.4 Порядку № 165, має інше значення.

Приклад 1.

Підприємство згідно з договором виконує будівельні роботи, вартість яких становить 2520 грн. (без ПДВ — 2100 грн.; ПДВ 20 % — 420 грн.). Замовник 26.12.2007 р. сплатив авансом 30 % вартості цих робіт.

На цю часткову оплату податкову накладну виконавцю слід заповнити так:

 

Податкова накладна

 

    Дата виписки податкової накладної

Порядковий номер      29     

         26 грудня 2007 року     

 

 

Розділ Дата
відвантаження
(виконання,
поставки)
(оплати)
товарів
(послуг)
Номенклатура
поставки товарів
(послуг) продавця
Одиниця
виміру
товару
Кількість
(об’єм,
обсяг)
Ціна
поставки
одиниці
продукції без
урахування
ПДВ
Обсяги
поставки (база
оподаткування) без
урахування ПДВ,
що підлягають
оподаткуванню
за ставками:
Загальна сума коштів, що підлягає оплаті
20 % ...

1

2

3

4

5

6

7

...

11

I

  26.12.2007 р.

Будівельні роботи
згідно з договором
№ 372/07
від 20.12.2007 р.

грн.

Послуга
0,3

2100,00

630,00

...

630,00

  Усього по розділу I

 

 

 

630,00

 

...

...

...

...

...

...

...

V

  Усього по розділах I + II ± IV

 

 

 

630,00

...

630,00

VI

  Податок на додану вартість

 

 

 

126,00

...

126,00

VII

  Загальна сума з ПДВ

 

 

 

756,00

 

756,00

 

Заповнення податкової накладної при отриманні часткової передоплати товару

Як заповнити податкову накладну при отриманні в декілька етапів передоплати за неподільний товар?

Коли передоплата неподільного товару надходить у декілька етапів, податкові накладні за правилом першої події виписуються

окремо на кожну дату виникнення податкових зобов’язань на кожну з отриманих сум.

Проте тут є один нюанс: на кожному етапі покупець оплачує товар

не цілком, а лише його певні частини. У цій ситуації керуватися п. 12.4 Порядку № 165 не вийде — у ньому йдеться винятково про послуги, тому його положення не може бути застосовано до «товарних» податкових накладних.

Проставляння в цьому випадку цифри «1» (однієї цілої одиниці товару) ми також вважаємо нелогічним та некоректним. Альтернативного ж шляху

Порядок № 165 не пропонує. Відсутні з цього приводу і конкретні роз’яснення податківців.

Найоптимальнішим варіантом для «товарних» податкових накладних, на наш погляд, є зазначення у графі 5

дробового значення кількості (обсягу) товару, пропорційного розміру отриманої передоплати.

Приклад 2.

Підприємство виготовляє для замовника устаткування, договірна вартість якого 600000 грн. (без ПДВ — 500000 грн.; ПДВ 20 % — 100000 грн.). Від замовника отримано передоплату в три етапи:

— 16 жовтня 2007 року — у сумі 300000 грн. (без ПДВ — 250000 грн.; ПДВ 20 % — 50000 грн.);

— 23 листопада 2007 року — у сумі 180000 грн. (без ПДВ — 150000 грн.; ПДВ 20 % — 30000 грн.);

— 20 грудня 2007 року — у сумі 120000 грн. (без ПДВ — 100000 грн.; ПДВ 20 % — 20000 грн.).

Устаткування відвантажено замовнику 27.12.2007 р.

У цьому випадку податкові зобов’язання з ПДВ у підприємства виникли на дату отримання передоплати (перша подія), отже, у цей момент виписується й податкова накладна, точніше — окремі три податкові накладні на кожну дату отримання передоплати. При цьому дробове значення кількості (обсягу) продукції, пропорційне розміру отриманої передоплати, складає: 0,5; 0,3; 0,2.

Наведемо зразок заповнення податкової накладної від 16 жовтня 2007 року (фрагмент).

 

Податкова накладна

 

    Дата виписки податкової накладної Порядковий номер    158    
    16 жовтня 2007 року  

 

Розділ

Дата
відвантаження
(виконання,
поставки)
(оплати) товарів
(послуг)

Номенклатура
поставки товарів
(послуг) продавця

Одиниця
виміру
товару

Кількість
(об’єм,
обсяг)

Ціна
поставки
одиниці
продукції
без урахування
ПДВ

Обсяги поставки
(база оподаткування)
без урахування
ПДВ, що підлягають
оподаткуванню
за ставками:

Загальна
сума
коштів,
що підлягає
оплаті

20 %

...

1

2

3

4

5

6

7

...

11

I

  16.10.2007 р.

  Устаткування згідно
  з договором № 52
  від 10.10.2007 р.

шт.

0,5

500000,00

250000,00

...

250000,00

Усього по розділу I

 

 

 

250000,00

 

...

...

...

...

...

...

...

 

V

  Усього по розділах I + II ± IV

 

 

 

250000,00

...

250000,00

VI

  Податок на додану вартість

 

 

 

50000,00

...

50000,00

VII

  Загальна сума з ПДВ

 

 

 

300000,00

 

300000,00

 

Аналогічно заповнюються податкові накладні від 23 листопада 2007 року та від 20 грудня 2007 року.

 

Немає об’єкта обкладення ПДВ — немає податкової накладної

Чи виписується податкова накладна при здійсненні операцій, які не є об’єктом обкладення ПДВ?

Насамперед нагадаємо, що податкова накладна оформляється

в момент виникнення податкових зобов’язань у двох примірниках (п.п. 7.2.3 Закону про ПДВ). При цьому щодо операцій, які обкладаються ПДВ (п. 3.1 Закону про ПДВ) та звільнені від оподаткування (ст. 5, 11 Закону про ПДВ), складаються окремі податкові накладні. На це вказує п. 9 Порядку № 165 .

Щодо операцій, які не є об’єктом оподаткування (їх перелік наведено в

п. 3.2 Закону про ПДВ), то при їх здійсненні податкові накладні не виписуються*. І хоча в порядку № 165 такої прямої норми немає, цей висновок очевидний.

* Єдиним винятком є операції

з нарахування та сплати процентів або комісій у межах договору фінансового лізингу (вони зазначені в п.п. 3.2.2 Закону про ПДВ). Необхідність виписування податкових накладних щодо таких операцій установлено абзацом четвертим п. 9 Порядку № 165.

Щоправда, привід для сумнівів у цьому питанні дала ДПАУ.

По-перше

, на підставі п. 6 Порядку № 244 операції, які не є об’єктом обкладення ПДВ, відображаються в розділі II реєстру отриманих та виданих податкових накладних. А, як ми знаємо, до цього розділу мають вноситися тільки податкові накладні та розрахунки коригувань.

По-друге

, у п.п. 4.1.2 Правил № 419/453 прямо зазначено, що на операції з поставки товарів (послуг), які не є об’єктом обкладення ПДВ, при оформленні податкової накладної в розділі VI та графі 10 проставляється позначка «Без ПДВ» з обов’язковим посиланням на відповідний пункт (підпункт) або статтю нормативно-правового акта, відповідно до якого така операція не є об’єктом оподаткування. На те, що ця норма явно суперечить п.п. 7.2.2 Закону про ПДВ, а також пп. 10 і 12.9 Порядку № 165 ми звертали увагу бухгалтерів у своєму коментарі до Правил № 419/453 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 7).

Добре, що податківці самі розібралися в цих суперечностях та прийняли правильне рішення:

при здійсненні операцій, які не є об’єктом обкладення ПДВ, податкова накладна не виписується. Про це зазначається в п. 3 листа ДПАУ від 12.09.2006 р. № 17002/7/16-1517 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 92), а також у консультації фахівців податкового відомства, опублікованій у тижневику «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2006, № 36, с. 12.

 

Податкова накладна при безоплатній роздачі товарів

Який порядок оформлення податкової накладної при безоплатній роздачі товару покупцям?

При здійсненні операцій з безоплатної передачі

товарів (робіт, послуг) згідно з п. 4.2 Закону про ПДВ виникають податкові зобов’язання виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін.

У момент виникнення податкових зобов’язань продавця складається податкова накладна у двох примірниках, як того вимагає

п.п. 7.2.3 зазначеного Закону. Цю саму норму повторює й п. 6 Порядку № 165.

Отже, уже в момент здійснення першої (і єдиної) події, якою при безоплатній передачі є момент відвантаження товару, платник податків має скласти податкову накладну.

Будь-яких подробиць заповнення такої податкової накладної

Порядок № 165 не містить, тому платнику податків у цьому випадку потрібно керуватися «загальним» п.п. 7.2.1 Закону про ПДВ.

Вище зазначалося, що за загальним правилом у момент виникнення податкових зобов’язань податкова накладна складається продавцем у двох примірниках: оригінал видається покупцю, а копія залишається у продавця товарів.

При безоплатній роздачі ж обидва примірники податкової накладної залишаться у продавця. І ось чому. Щодо цієї операції нам уявляється логічним провести аналогію з виписуванням податкової накладної

на суму, що перевищує договірну ціну. Адже в разі безоплатної передачі можна говорити про те, що вся сума є перевищенням звичайної ціни над фактичною.

Ураховуючи, що податкові зобов’язання при безоплатній передачі виникають виходячи зі звичайних цін, слід звернути увагу на

п. 19 Порядку № 165. У ньому зазначено, що якщо звичайна ціна перевищує фактичну, платник податків виписує дві податкові накладні: одну — на суму, виходячи з фактичної ціни поставки, іншу — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.

У цій ситуації фактична ціна дорівнює нулю, тому виписується

одна податкова накладна на звичайну ціну у двох примірниках. Причому обидва примірники залишаються в підприємства-дарувальника.

У загальному випадку, установленому

п. 12.2 Порядку № 165, коли податкова накладна виписується на перевищення звичайної ціни над фактичною, у графі 3 цього документа роблять запис «Перевищення звичайної ціни над фактичною щодо товарів, послуг, зазначених у податковій накладній № ____». При безоплатній передачі такий запис, на наш погляд, робити не потрібно, графу 3 слід заповнити в загальному порядку із зазначенням повної номенклатури товарів, що передаються. Хоча представники податкової служби все ж таки рекомендують вписати в цю графу таке формулювання: «Перевищення звичайної ціни над фактичною щодо товарів, послуг» (див. консультацію «При безоплатній роздачі товару покупцям виписується «внутрішня» податкова накладна» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 5).

Майте на увазі: якщо безоплатна передача здійснюється неплатнику ПДВ, то податкова накладна виписується з позначкою «Поставка неплатнику податку» (

п. 8 Порядку № 165). При цьому в рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється позначка «Х» (див. п. 8.1 Порядку № 165).

Якщо ж товари передаються безоплатно платнику ПДВ, то у зазначені рядки заносяться фактичні дані сторони, що приймає, за загальними правилами.

Приклад 3.

Підприємство «Калина», яке торгує будівельними матеріалами, прийняло рішення безоплатно передати фірмі «Вектор» — платнику ПДВ як зразок товару плитку керамічну на суму 240 грн. (без ПДВ — 200 грн.; ПДВ 20 % — 40 грн.). Припустимо, що ця ціна є звичайною ціною.

Така передача ТМЦ вимагає нарахування ПДВ за ставкою 20 % з обов’язковим виписуванням податкової накладної.

Наведемо зразок заповнення такої накладної (оригіналу).

 

Оригінал (видається покупцю)

 

Копія (залишається у продавця)

Х

         (Непотрібне виділити поміткою «Х»)


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом ДПА України

від 30.05.97 р. № 165

(у редакції наказу ДПА України

від 08.10.98 р. № 469)

ПОДАТКОВА НАКЛАДНА

 

Дата виписки податкової накладної     27 грудня 2007 року     Порядковий номер     45/ЗЦ    

 

Продавець

   

Покупець

Особа
(платник податку) — продавець

ТОВ «Калина»

 

Особа (платник податку) — покупець

ЧП «Вектор»

(назва; прізвище, ім’я, по батькові —
для фізичної особи)

(назва; прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

2

3

 

3

2

1

9

8

7

6

5

4

3

2

1

(індивідуальний податковий номер продавця)

 

(індивідуальний податковий номер покупця)

Місцезнаходження
       продавця
61085 м. Харків,
вул.Автозаводська, б. 5
Місцезнаходження
покупця
61093 м. Харків,
вул. Клапцова, б. 120
Номер телефону 392-00-54 Номер телефону 372-10-10
Номер свідоцтва
про реєстрацію платника
податку на додану
вартість (продавця)
98765432
Номер свідоцтва
про реєстрацію платника
податку на додану
вартість (покупця)
23456789
Умова поставки Договір дарування
______________________________________________
(форма цивільно-правового договору)
Форма проведених розрахунків __
______________________________________________
(бартер, готівка, оплата з розрахункового рахунку, чек тощо)


Розділ Дата відвантаження (виконання, поставки (оплати) товарів (послуг) Номенклатура поставки товарів (послуг)
продавця
Одиниця виміру товару Кількість (об’єм, обсяг) Ціна поставки одиниці продукції без урахування ПДВ Обсяги поставки (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками Загальна сума коштів, що підлягає оплаті
20 % 0 %
(реалізація на митній території України)
0 %
(експорт)
Звільнення від ПДВ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
I 27.12.2007 р. Плитка
керамічна.
Перевищення
звичайної
ціни над
фактичною
за товарами,
послугами
м2

2

100,00

200,00

 

 

 

200,00
Усього по розділу I 200,00

 

 

 

II Товаротранспортні витрати

 

 

 

 

 

 

 

 

III Зворотна (заставна) тара Х Х Х Х Х Х Х

 

IV Надано покупцю: надбавка (+)

 

 

 

 

 

 

 

 

знижка (-)

 

 

 

 

 

 

 

 

V Усього по розділах I + II ± IV

 

 

 

200,00

 

 

 

200,00
VI Податок на додану вартість>

 

 

 

40,00

 

 

 

40,00
VII Загальна сума з ПДВ

 

 

 

240,00

 

 

 

240,00

 

Щодо реєстру отриманих та виданих податкових накладних, то до однієї з граф його розділу II (на наш погляд, для цього цілком підійде графа 6) доцільно вписати фразу «Безоплатна передача».

 

Дві податкові накладні на ту саму поставку

Підприємство на ту саму поставку товарів виписало дві податкові накладні: першу — на дату надходження передоплати від покупця, другу — на дату відвантаження товарів. Ці події відбулися в різних звітних періодах. У результаті щодо тієї самої операції двічі виникли податкові зобов’язання з ПДВ. Як виправити таку помилку?

Відповідно до

п.п. 7.2.3 Закону про ПДВ податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. При цьому, як відомо, датою виникнення податкових зобов’язань згідно з п.п. 7.3.1 цього Закону є дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається перша з подій:

— або

дата надходження коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок або до каси продавця в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці;

— або

дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, який підтверджує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У ситуації, що розглядається, першою подією є

отримання коштів від покупця, і саме на цю дату підприємство виписало законну податкову накладну. В оформленні другої податкової накладної на ту саму операцію не було необхідності. Тим більше не слід було повторно (при відвантаженні товару) відображати податкове зобов’язання з ПДВ у декларації з цього податку.

Виправити помилку, пов’язану із завищенням податкових зобов’язань, можна одним із двох способів, які запропоновано

п. 5.1 Закону № 2181 і п. 4.4 Порядку № 166:

— у поточній податковій декларації з ПДВ (у рядку 8.1 зі знаком «мінус»). Пам’ятайте: такий спосіб виправлення вимагає подання додатка 1 до декларації «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» із зазначенням у графі 8 причини коригування приблизно такого змісту: «Завищення податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з помилковим виписуванням податкової накладної», а у графах 6 і 7 — прокреслень;

— в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у рядку 2 зі знаком «мінус»).

Обидва способи надають можливість виправити помилку в

будь-якому з податкових періодів, наступних за тим, в якому її було самостійно виявлено, тобто коли завгодно, але з урахуванням строку давності. Цей строк згідно зі ст. 15 Закону № 2181 обмежено 1095 днями, які починають відлічуватися з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання декларації, а якщо декларацію подано пізніше — із дня її фактичного подання.

Дані про помилково виписану податкову накладну слід також вилучити з реєстру отриманих та виданих податкових накладних. Для цього у графах 6, 7 і 8 розділу II відповідні суми потрібно зазначати зі знаком «мінус».

І не забудьте також попередити покупця, який отримав дві податкові накладні, що другу податкову накладну було виписано помилково. Це убереже вашого партнера від претензій податківців, якщо він уже встиг відобразити в себе податковий кредит двічі.

 

Перереєстрація підприємства — не перешкода для податкового кредиту

Підприємство-покупець змінило свою назву. Чи може воно розраховувати на податковий кредит щодо податкових накладних, виписаних постачальником товарів на стару назву?

Ситуація, коли підприємство змінює свою назву, уносячи необхідні поправки до установчих документів, але при цьому не змінюючи індивідуальний податковий номер платника ПДВ, трапляється досить часто.

Буває і так, що цьому підприємству продовжують надходити податкові накладні, виписані постачальником на стару назву покупця ще в той період, коли у цього покупця були старі реквізити.

Зрозуміло, платник-покупець сподівається, що суми ПДВ за такими податковими накладними потраплять до поточної декларації з ПДВ, що подається ним вже

від нового імені, і збільшать податковий кредит звітного періоду.

Потрібно зазначити: ці надії цілком виправдані.

По-перше

, ДПА в м. Києві в листі від 17.03.2006 р. № 179/10/31-106, виданому на виконання завдання ДПАУ*, роз’яснила, що згідно з п. 21 Положення № 79 при зміні назви платника податків відбувається його перереєстрація , яка супроводжується заміною старого Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі — Свідоцтво) на нове.

* Аналогічну думку представників податкової служби висловлено й у консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 5, с. 37.

Для заміни Свідоцтва платник ПДВ протягом 10 днів з моменту виникнення таких змін має подати до податкового органу за місцем своєї реєстрації додаткову реєстраційну заяву з відповідною відміткою «Перереєстрація».

Податковий орган, у свою чергу, видає підприємству нове Свідоцтво (з новим номером) замість старого в тому самому порядку, що й при реєстрації. При цьому

не зміняться ні дата реєстрації платником ПДВ, ні його індивідуальний податковий номер (нагадаємо, згідно з п. 3 Положення № 79 індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання його реєстрації платником ПДВ). А датою видачі нового Свідоцтва і датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідних змін до Реєстру платників ПДВ.

У зв’язку з тим, що строк дії старого Свідоцтва закінчується на дату видачі нового Свідоцтва, то з цієї дати на ім’я покупця слід виписувати податкові накладні з урахуванням змін у його назві та номері Свідоцтва платника ПДВ.

А податкові накладні, виписані

до зазначеної дати (за умови відповідності всім вимогам п. 7.2 Закону про ПДВ), отримані свого часу платником з урахуванням реквізитів колишнього Свідоцтва, на думку податківців, можуть відображатися в податковому обліку такого платника.

На наш погляд, ця позиція податківців є справедливою щодо збереження права на податковий кредит не тільки за тими податковими накладними, які

виписано та отримано до заміни старого Свідоцтва на нове, а й за податковими накладними, виписаними до цієї дати, а отриманими після.

По-друге

, ВАСУ в ухвалі від 22.06.2006 р. № К-9153/06, К-7379/06 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 4) щодо подібної ситуації чітко зазначив, що підприємство, яке змінило свою назву, є правонаступником старого підприємства і зберегло колишній код ЄДРПОУ, а також індивідуальний податковий номер, що ідентифікують його як юридичну особу та платника ПДВ. Отже, суми ПДВ за податковими накладними зі старою назвою включаються до складу податкового кредиту цього платника податків на цілком законних підставах.

Щодо порядку відображення таких податкових накладних у декларації з ПДВ, то ДПАУ в

листах від 10.08.2006 р. № 8799/6/16-1515-10 і від 04.09.2006 р. № 16426/7/16-1517 з цього приводу висловилася однозначно: податковий кредит за податковими накладними, отриманими із запізненням, слід показувати в рядку 10.1 декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток 1 до декларації з ПДВ «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» не заповнюється, оскільки коригування раніше відображеної суми податкового кредиту в цьому випадку не проводиться.

Усе викладене вище справедливо і для ситуації, коли у зв’язку з перереєстрацією змінилися реквізити

постачальника.

Отримання податкової накладної, в якій зазначено старі реквізити постачальника, не призведе до негативних податкових наслідків для підприємства-покупця — його право на податковий кредит збережеться. Адже податкові накладні виписував

той самий постачальник, який має колишні реквізити, за винятком його найменування (адже він продовжує залишатися платником ПДВ, що підтверджується наявністю в Реєстрі платників ПДВ його індивідуального податкового номера), тому немає підстав вважати, що такі накладні є недійсними.

Коли ж справа стосується податкових накладних, які

своєчасно отримано (і цей факт зафіксовано в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних), але які «загубилися» в попередніх податкових періодах та знайдені набагато пізніше, то в такому разі рядком 10.1 поточної декларації скористатися не можна. Вихід один — уточнюючий розрахунок або коригувальний рядок 16 поточної декларації. З таким порядком ознайомила платників податків ДПАУ в листі від 19.12.2005 р. № 25233/7/16-1517-26 (див. «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2006, № 3).

 

Податкова накладна для філії

Головне підприємство перерахувало постачальнику передоплату за послуги, замовником яких є філія підприємства, що складає окремий баланс. На чиє ім’я в цьому разі виписується податкова накладна?

Згідно зі

ст. 95 ЦКУ філія не є юридичною особою і відповідно до ст. 42 і 55 ГКУ не вважається суб’єктом підприємницької діяльності. Отже, вона не відповідає жодній з ознак «особи», перелічених у п. 1.2 Закону про ПДВ, тому не має реєструватися платником ПДВ.

Разом з тим головне підприємство — платник ПДВ на свій розсуд може

делегувати філії право ведення податкового обліку з ПДВ.

Так, згідно з

п. 2 Порядку № 165 та п. 2 Порядку № 244 , якщо філія самостійно здійснює поставку та/або придбання товарів (послуг) і провадить розрахунки з постачальниками/споживачами, то головне підприємство може делегувати філії право:

— виписування податкових накладних;

— ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Головне підприємство, надавши філії перелічені «податкові» повноваження, має присвоїти їй окремий код (номер, шифр), про що письмово повідомити податковий орган, в якому це головне підприємство зареєстровано платником ПДВ.

Утім, зазначені права головне підприємство може і не надавати філії, тоді податковий облік з ПДВ (у цілому по підприємству з урахуванням діяльності філій) воно веде само.

У цій ситуації, мабуть, філії, яка є за дорученням головного підприємства замовником послуг, делеговано право ведення обліку ПДВ.

Оскільки філія веде окремий бухгалтерський та податковий облік, складає окремий баланс, податкова накладна за зазначеною операцією має виписуватися підрядником

безпосередньо на філію, незважаючи на те, що передоплата за послуги надійшла від головного підприємства.

При цьому в реквізитах «Особа (платник податку) — покупець» і «Місцезнаходження покупця» податкової накладної, що виписується на ім’я замовника-філії, зазначаються відомості як про головне підприємство, так і про філію, якій делеговано право ведення податкового обліку ПДВ.

До речі, з правилами заповнення податкових накладних філіями представники ДПАУ ознайомили платників податків, зокрема, у

листах від 27.01.2006 р. № 1540/7/16-1117 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 68) та від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117.

От ми і розглянули певну частину питань щодо заповнення податкових накладних. Ця тема, звичайно, невичерпна, тому ми обов’язково повернемося до неї в одному з наступних номерів видання.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно