Як сплачується ПДВ за договором комісії
Правила сплати ПДВ при здійсненні операцій за договором комісії неодноразово розглядалися на сторінках нашого видання. Проте інтерес читачів до цієї теми не вичерпується, і ми вирішили знову повернутися до цих актуальних питань.
Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Загальні положення
Які загальні правила обкладення ПДВ операцій, що здійснюються на підставі договорів комісії?
Нагадаємо, що порядок обкладення ПДВ комісійних операцій урегульовано спеціальним
п. 4.7 Закону про ПДВ, який передбачає, що обидва учасники договору (і комітент, і комісіонер) є платниками ПДВ .Договір комісії на продаж.
При здійсненні операції за договором комісії на продаж датою збільшення податкових зобов’язань комісіонера є дата, що визначається за правилом першої події (п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ), а саме:— або
дата отримання грошових коштів від покупця;— або
дата відвантаження товарів покупцю.У свою чергу, податковий кредит комісіонера збільшується на
дату перерахування коштів на користь комітента або надання йому інших видів компенсації вартості зазначених товарів.Зрозуміло, що під обкладення ПДВ у комісіонера потрапляє не тільки продажна вартість товарів комітента, але й
комісійна винагорода. При цьому податкові зобов’язання щодо неї також збільшуються на дату першої з подій:— або на
дату отримання винагороди;— або на
дату підписання акта виконаних робіт.Щодо комітента, то датою збільшення його податкових зобов’язань у частині проданих товарів є
дата отримання грошових коштів чи інших видів компенсації вартості таких товарів від комісіонера, бо операції, пов’язані з передачею товарів у межах цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі, не належать до операцій з поставки товарів (див. п. 1.4 Закону про ПДВ).А відносно комісійної винагороди на користь комісіонера податковий кредит комітента збільшується
за правилом першої події (або за датою перерахування винагороди, або за датою підписання акта виконаних робіт).Напевно ви помітили, що в
п. 4.7 Закону про ПДВ роботи (послуги) згадуються лише щодо договорів на їх придбання , а от стосовно продажу, то тут ідеться тільки про товари. Проте втрата «продажних» послуг у цьому пункті не повинна нікого бентежити. Найімовірніше, це просто недоопрацювання законодавців, яке вони за 10 років дії Закону про ПДВ не виправили, у результаті чого виникла деяка невизначеність.На наш погляд, виходячи із системного прочитання
Закону про ПДВ дія абзацу другого п. 4.7 має поширюватися і на посередницькі договори продажу послуг. Інакше кажучи, у посередника має обкладатися ПДВ уся вартість переданих через нього послуг, а при передачі грошових коштів за них особі, яка надає ці послуги (комітенту, довірителю), такий комісіонер отримає право на податковий кредит щодо послуг.До речі, незважаючи на відсутність у
п. 4.7 Закону про ПДВ агентських договорів, з урахуванням їх посередницького статусу та наявності в цьому пункті слів «інших <...> договорів», мабуть, цим пунктом має регулюватися порядок оподаткування операцій і щодо них.Договір комісії на купівлю.
Ви знаєте, що в абзаці третьому п. 4.7 Закону про ПДВ, який визначає особливості виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ у учасників посередницького договору, як сторони такого договору названо повіреного та довірителя. Проте з цього приводу не варто турбуватися, адже зазначений підпункт у цілому регулює порядок оподаткування операцій як за договором доручення, так і за договором комісії. Отже, під поняттями «повірений» і «довіритель» у цьому випадку слід розуміти відповідно «комісіонер» та «комітент».Таким чином, у комісіонера при придбанні товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок комітента датою виникнення податкового кредиту є
дата перерахування грошових коштів на користь продавця цих товарів (робіт, послуг) або інших видів компенсації їх вартості. При цьому датою виникнення податкових зобов’язань є дата передачі таких товарів (робіт, послуг) комітенту.На дату першої з подій (отримання комісійної винагороди від комітента або підписання акта виконаних робіт) комісіонер відображає
податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із суми винагороди.У свою чергу, комітент на дату перерахування комісіонеру грошових коштів для придбання товарів
(робіт, послуг) не збільшує податковий кредит. Датою виникнення податкового кредиту в частині товарів (робіт, послуг) у комітента є дата отримання таких товарів (результатів робіт, послуг), придбаних для нього комісіонером. Право на податковий кредит у нього виникає на підставі отриманої від комісіонера податкової накладної.На дату першої з подій (перерахування комісійної винагороди комісіонеру або підписання акта виконаних робіт)
збільшується податковий кредит комітента на суму ПДВ, сплачену у зв’язку з наданням йому комісійних послуг.
Перша подія для комісійної винагороди
Комісіонер утримав суму комісійної винагороди з виручки, що надійшла за проданий комісійний товар. В який момент відображаються податкові зобов’язання з ПДВ у комісіонера та податковий кредит у комітента?
При передачі товарів згідно з договором комісії у сторін виникають взаємні зобов’язання, загальні умови виконання яких визначено у
ст. 193 ГКУ. Із цієї статті випливає, що комісіонер має виконати свої зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до звичайних вимог у такій ситуації.Розмір плати за надані комісіонером послуги (комісійної винагороди)
установлюється в договорі комісії при його укладенні (див. частину першу ст. 1013 ЦКУ). Якщо цим договором розмір комісійної винагороди не визначено, вона виплачується після виконання договору виходячи зі звичайних цін за такі послуги (частина третя ст. 1013 ЦКУ).Згідно зі
ст. 1020 ЦКУ за комісіонером зберігається право утримувати комісійну винагороду з усіх грошових коштів, що належать комітенту. Щоправда, це правило діє, тільки якщо інші кредитори комітента не мають переважного права на задоволення своїх вимог з грошових коштів, що належать комітенту.Отже, комісійну винагороду комісіонер може утримати з виручки від реалізації комісійних товарів, якщо це передбачено умовами укладеного договору.
У цьому випадку податкові зобов’язання комісіонера, виходячи із суми винагороди,
логічно було б збільшувати на дату її отримання, тобто утримання з виручки. І тут, на нашу думку, комісіонеру некоректно орієнтуватися на норми п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ, де зазначається про необхідність відображення податкових зобов’язань на дату отримання коштів від покупця як на дату першої події, адже насправді кошти, що надійшли за комісійний товар, отримано не від покупця комісійних послуг. Комісіонер — лише посередник, який передає гроші, так би мовити, «з рук у руки». От і виходить, що до моменту утримання винагороди з виручки її ще не можна назвати коштами, що належать комісіонеру, а отже, і підстав для відображення податкових зобов’язань щодо цієї суми під час надходження такої виручки в комісіонера немає.До того ж, якщо положення договору комісії чітко вказують на можливість утримання винагороди з виручки від продажу комісійного товару, то саме
на дату такого утримання комісіонеру і слід виписати на ім’я комітента податкову накладну. А комітент відповідно на підставі такої податкової накладної відобразить у себе податковий кредит.Проте маємо попередити: ці рекомендації — для сміливих платників податків, оскільки представники податкових органів з цього приводу можуть мати іншу думку.
Викладену ситуацію розглянемо на умовному прикладі (для платників податків, готових відстоювати власну точку зору).
Приклад 1.
Підприємство «Арго» (комітент) передало підприємству «Богема» (комісіонеру) на комісію для реалізації товари вартістю 12000 грн. (без ПДВ — 10000 грн.; ПДВ 20 % — 2000 грн.). Припустимо, що їх балансова вартість — 8000 грн. Комісійна винагорода становить 5 % продажної вартості товарів, тобто 600 грн. (без ПДВ — 500 грн.; ПДВ 20 % — 100 грн.).Згідно з договором сума комісійної винагороди утримується комісіонером з виручки, отриманої від покупців за реалізовані товари комітента. Розрахунки між комісіонером та комітентом здійснюються в безготівковій формі.
У податковому та бухгалтерському обліку сторін ці операції відображаються так:
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | валовий дохід | валові витрати | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Облік у комітента (підприємства «Арго») | ||||||
| 1 | Передано товари на комісію | 283 | 281 | 8000 | — | — |
| 2 | Відображено реалізацію товарів | 361 | 702 | 12000 | 10000 | — |
| 3 | Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ у складі вартості реалізованих товарів | 702 | 643 | 2000 | — | — |
| 4 | Отримано грошові кошти від комісіонера за продані товари за вирахуванням комісійної винагороди (12000 - 600) | 311 | 361 | 11400 | — | 500 |
| 5 | Списано раніше відображену суму податкових зобов’язань з ПДВ у складі вартості реалізованих товарів | 643 | 641/ПДВ | 2000 | — | — |
| 6 | Відображено заборгованість перед комісіонером щодо комісійної винагороди | 685 | 361 | 600 | — | — |
| 7 | Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у сумі комісійної винагороди на підставі податкової накладної | 641/ПДВ | 644 | 100 | — | — |
| 8 | Підписано акт виконаних робіт, віднесено до витрат на збут вартість комісійних послуг | 93 | 685 | 500 | — | — |
| 9 | Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ у сумі комісійної винагороди | 644 | 685 | 100 | — | — |
| Облік у комісіонера (підприємства «Богема») | ||||||
| 1 | Прийнято товари на комісію | 024 | — | 12000 | — | — |
| 2 | Відвантажено комісійні товари покупцю | 361 | 702 | 12000 | — | — |
| 3 | Відображено податкові зобов’язання з ПДВ при відвантаженні товарів покупцю | 702 | 641/ПДВ | 2000 | — | — |
| 4 | Відображено заборгованість перед комітентом: | |||||
| — на вартість товарів без ПДВ | 704 | 685 | 10000 |
|
| |
| — на суму ПДВ (відображено право на податковий кредит) | 644 | 685 | 2000 |
|
| |
| 5 | Списано вартість відвантажених товарів з позабалансового обліку | — | 024 | 12000 | — | — |
| 6 | Оплачено товари покупцем | 311 | 361 | 12000 | — | — |
| 7 | Перераховано комісіонеру грошові кошти за реалізовані товари за вирахуванням комісійної винагороди (12000 - 600) | 685 | 311 | 11400 | 500 | — |
| 8 | Відображено суму податкового кредиту з ПДВ щодо отриманих від комітента товарів | 641/ПДВ | 644 | 2000 | — | — |
| 9 | Відображено заборгованість комітента в сумі комісійної винагороди | 685 | 377 | 600 | — | — |
| 10 | Відображено податкові зобов’язання з ПДВ у сумі комісійної винагороди | 643 | 641/ПДВ | 100 | — | — |
| 11 | Підписано акт виконаних робіт у зв’язку з наданням комісійних послуг | 377 | 703 | 600 | — | — |
| 12 | Списано суму раніше відображених податкових зобов’язань з ПДВ у сумі комісійної винагороди | 703 | 643 | 100 | — | — |
Звичайні ціни та договір комісії
Чи застосовуються звичайні ціни щодо товарів (робіт, послуг), які реалізуються в межах договорів комісії?
Для цілей обкладення ПДВ фактично кожна операція вимагає від платників податків орієнтуватися на звичайні ціни (див.
п. 4.1 Закону про ПДВ).Отже, не варто дивуватися, якщо податківці наполягатимуть на їх застосуванні і при комісійній торгівлі.
Проте ця позиція не є безперечною.
Річ у тім, що в
абзаці другому п. 4.7 Закону про ПДВ, зокрема, зазначається: «...базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом». Ми недаремно акцентуємо увагу саме на «базі оподаткування», визначення якої дано в п. 4.1 Закону про ПДВ. Згідно з цим Законом база оподаткування щодо поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.Зверніть увагу: у
п. 4.7 зазначено, що відповідно до Закону про ПДВ (тобто відповідно до загальних норм) визначається не база оподаткування, а продажна вартість товару, яка є базою оподаткування для комісіонера.Щодо
п. 4.1 Закону про ПДВ, то в ньому також зазначається, що включається до договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), які поставляються. При цьому Закон про ПДВ не встановлює порядок визначення продажної вартості, тому застосування звичайних цін у ситуаціях, що регулюються п. 4.7 Закону про ПДВ, можна заперечити: застереження «не нижче за звичайні ціни» з п. 4.1 до порядку визначення договірної (контрактної) вартості не має ніякого відношення. Воно застосовне тільки до визначення бази оподаткування (у загальному порядку), але ніяк не до самої договірної (продажної) вартості товару. Повторимо: у загальному порядку згідно з п. 4.7 Закону про ПДВ визначається не база оподаткування, а продажна вартість.Отже, сміливі платники податків (і комітенти, і комісіонери) можуть не застосовувати звичайні ціни щодо товарів (послуг), які реалізуються в межах посередницьких договорів, а обережним їх слід використовувати, не звертаючи уваги на зазначену відмінність.
А от у разі
придбання товарів (робіт, послуг) за допомогою посередника звичайних цін навряд чи вдасться уникнути. Адже щодо посередницьких договорів на придбання товарів (робіт, послуг) п. 4.7 Закону про ПДВ базу оподаткування не встановлює, тому в цій ситуації для податкового кредиту застосовуватимуться загальні норми п.п. 7.4.1 цього Закону.Отже, суб’єкту господарювання, який придбаває товари (роботи, послуги) за допомогою комісіонера, при визначенні суми податкового кредиту щодо таких товарів (робіт, послуг)
слід орієнтуватися на звичайні ціни.Та й комісіонеру, який діє на підставі договору комісії на продаж, при визначенні свого податкового кредиту також доведеться діяти з оглядкою на звичайні ціни. Це пов’язано з тим, що
п. 4.7 Закону про ПДВ називає посередників особами, які здійснюють діяльність з придбання товарів (робіт, послуг), а отже, на них поширюється дія п.п. 7.4.1, в якому йдеться про придбання товарів (робіт, послуг).
Договір комісії з комітентом — неплатником ПДВ
Між комітентом, якого не зареєстровано платником ПДВ, і комісіонером — платником ПДВ укладено договір комісії на продаж товару. Який порядок обкладення ПДВ цієї операції в комісіонера?
У цьому випадку один з контрагентів (комітент) не є платником ПДВ, отже, другий контрагент (комісіонер) відображає податкові зобов’язання за договором комісії на продаж за правилом першої події (
п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ), тобто:— або на
дату отримання грошових коштів від покупця;— або на
дату відвантаження товарів покупцю.А з податковим кредитом у комісіонера складніше. З урахуванням того, що норми
абзацу другого п. 4.7 Закону про ПДВ на комітента — неплатника ПДВ не поширюються, комісіонер опиняється перед фактом втрати права на податковий кредит. Адже в указаному абзаці зазначено, що комісіонер набуває права на податковий кредит тільки після перерахування комітенту виручки від продажу (або передачі інших видів компенсації). Таке право підтверджується податковою накладною, виписати яку комісіонеру зобов’язаний комітент. А оскільки комітент не є платником ПДВ, то підтвердити своє право на податковий кредит комісіонер не може. Аналогічної думки дотримується і головний податковий орган у листі від 19.09.2005 р. № 11032/5/15-2416, 18691/7/15-2417.Запобігти виникненню подібної ситуації допоможе
ст. 1024 ЦКУ, в якій зазначено, що комісіонер має право на відшкодування витрат, здійснених ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором.У такому разі доцільно первісно в договорі комісії передбачити, що комітент — неплатник ПДВ компенсує комісіонеру витрати, пов’язані зі сплатою до бюджету ПДВ щодо здійсненої операції.
Приклад 2.
За договором комісії на продаж комітент (фізична особа — підприємець, не зареєстрована платником ПДВ ) доручив комісіонеру (юридичній особі — платнику ПДВ ) реалізувати товар за встановленою ціною — 1000 грн. Згідно з умовами договору комісійна винагорода становить 120 грн. і окремо перераховується комітентом комісіонеру. Крім того, за умовами договору комітент відшкодовує комісіонеру витрати, пов’язані зі сплатою до бюджету ПДВ щодо комісійної операції, у розмірі 166,67 грн. (1000 грн. : 6).Припустимо, що всі операції за договором комісії здійснено в одному податковому періоді. Собівартість комісійних послуг — 80 грн.
У бухгалтерському обліку комісіонера ці операції відображаються так:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Прийнято товар на комісію | 024 | — | 1000 |
| 2 | Відвантажено комісійний товар покупцю | 361 | 702 | 1000 |
| 3 | Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ при відвантаженні товару покупцю | 377 | 641/ПДВ | 166,67 |
| 4 | Відображено заборгованість перед комітентом | 704 | 685 | 1000 |
| 5 | Списано вартість відвантаженого товару | — | 024 | 1000 |
| 6 | Оплачено товар покупцем | 311 | 361 | 1000 |
| 7 | Перераховано до бюджету суму ПДВ | 641/ПДВ | 311 | 166,67 |
| 8 | Погашено заборгованість перед комітентом | 685 | 311 | 1000 |
| 9 | Підписано акт виконаних робіт з комітентом та відображено дохід на суму комісійної винагороди | 377 | 703 | 120 |
| 10 | Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ у складі суми комісійної винагороди | 703 | 641/ПДВ | 20 |
| 11 | Отримано від комітента суму комісійної винагороди | 311 | 377 | 120 |
| 12 | Відшкодовано комітентом витрати зі сплати до бюджету суми ПДВ за комісійною операцією | 311 | 377 | 166,67 |
| 13 | Віднесено на фінансовий результат: | |||
| — дохід від реалізації товару покупцю | 702 | 791 | 1000 | |
| — дохід від надання комісійних послуг | 703 | 791 | 100 | |
| — вирахування з доходу | 791 | 704 | 1000 | |
| — собівартість наданих комісійних послуг | 791 | 903 | 80 | |
Так само складається ситуація з податковим кредитом і у випадку з договором
на купівлю товарів (робіт, послуг), коли неплатником ПДВ є або комісіонер, або продавець таких товарів (робіт, послуг). У першому випадку з податковими зобов’язаннями, але без податкового кредиту залишається комітент (якщо врахувати подальший продаж таких товарів), а в другому — комісіонер. Це підтверджує і ДПАУ в листі від 21.07.2004 р. № 6017/6/15-2415-05.
Покупець розрахувався напряму з комітентом
Покупець розрахувався за проданий комісіонером товар комітента безпосередньо із комітентом. В якому порядку обліковується ПДВ у комісіонера?
Ситуація, коли розрахунок за проданий комісійний товар проводиться безпосередньо між покупцем та комітентом, цілком відповідає цивільному законодавству (див., зокрема,
ч. 2 ст. 1016 ЦКУ).Так, комітент може
прийняти від третьої особи виконання договору, укладеного комісіонером на користь комітента. Як відомо, договір може передбачати виконання третьою особою серед інших і грошових зобов’язань. У такому разі третя особа (покупець) має право перерахувати грошові кошти безпосередньо на поточний рахунок комітента .У подібному випадку в комісіонера можуть виникнути сумніви з приводу отримання податкового кредиту, оскільки виручка за проданий комісійний товар проходить повз нього і факт перерахування комісіонером грошових коштів комітенту відсутній. І все це тому, що податкові зобов’язання в комісіонера виникають за правилом першої події, а податковий кредит —
за датою перерахування грошових коштів комітенту.Думаємо, турбуватися тут не варто — у зазначеній ситуації комісіонер
має право на податковий кредит, а дату його відображення він визначає за правилами абзацу другого п. 4.7 Закону про ПДВ.Варто зауважити:
п. 4.7 висуває як умову для отримання комісіонером права на податковий кредит факт перерахування грошей (інших компенсацій) комітенту, але при цьому не зазначає, що перерахувати їх має саме комісіонер, а не покупець.Та й з юридичної точки зору несуттєво, яким саме шляхом до комітента надходять гроші від покупця: безпосередньо комітенту або через посередника-комісіонера. Пов’язано це з тим, що згідно з
ЦКУ все майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018) і грошові кошти, що надійшли комісіонеру, так само належать комітенту.Тут важливо одне — таке перерахування коштів має компенсувати
комітенту вартість товарів, переданих комісіонеру на продаж.У ситуації, що розглядається, є наявним факт перерахування грошей комітенту, а отже,
комісіонер має право на податковий кредит. Зрозуміло, за умови отримання від комітента податкової накладної. А податкову накладну комітент виписати зобов’язаний на дату отримання грошових коштів. На це прямо вказує п. 16 Порядку № 165, причому він теж не висуває умови, що комітент має отримати гроші тільки від комісіонера.Крім того, виписати податкову накладну на адресу покупця комітент не може, оскільки не укладав з ним договору купівлі-продажу, та й покупцю податкова накладна комітента не потрібна, він отримає її від комісіонера, як того вимагають
п. 4.7 , пп. 7.2.3 і 7.3.1 Закону про ПДВ.Оформити податкову накладну на себе комітент теж не має права, оскільки такого випадку
Порядком № 165 не передбачено. От і виходить, що цей документ комітент виписати зобов’язаний, а як покупець у ньому фігуруватиме комісіонер .На жаль, у журналі «Вісник податкової служби України», 2004, № 45, с. 19 було опубліковано консультацію працівників ДПАУ з протилежною думкою. Запитання було поставлене підприємством теплових мереж, яке за договором комісії реалізує споживачам теплову енергію. При цьому гроші споживачі перераховують не підприємству-комісіонеру, а безпосередньо комітенту. Як ви здогадуєтеся, запитання стосувалося правомірності відображення комісіонером податкового кредиту. Відповідь податківців була негативною: комісіонер у цій ситуації права на податковий кредит не має.
Проте якщо керуватися логікою працівників податкового відомства, то тоді і комітент не повинен відображати податкові зобов’язання. Адже в
п. 4.7 Закону про ПДВ прямо зазначено, що датою збільшення податкових зобов’язань комітента є дата отримання грошових коштів або інших компенсацій від комісіонера, а це в ситуації, що описується, не відбувається.Отже, висновки податківців можна заперечити.
Передача за договором комісії пільгового товару
Комітент здійснює продаж товарів, щодо яких його звільнено від сплати ПДВ за рішенням суду, через посередника-комісіонера. Чи поширюється на комісіонера порядок необкладення ПДВ операцій з продажу зазначених товарів покупцю?
Занепокоєння комісіонера в ситуації, що розглядається, цілком зрозуміле. Адже враховуючи порядок оподаткування операцій на підставі договору комісії, установлений
п. 4.7 Закону про ПДВ, комісіонер визначає базу оподаткування виходячи з продажної вартості отриманих від комітента товарів. І від того, пільгується операція з продажу таких товарів чи ні, залежить, чи сплачуватиме комісіонер щодо неї до бюджету ПДВ за ставкою 20 %.Варто зауважити, що в цьому випадку комісіонера порадувати нічим. Річ у тім, що пільга, надана комітенту за рішенням суду, є
суто індивідуальною (її не відшукаєш в загальних пільгових пунктах Закону про ПДВ) — вона стосується конкретного суб’єкта господарювання, який торгує конкретною групою товарів, і не переходить ланцюжком ні до посередника, ні до покупця цього товару. Отже, комісіонеру, який реалізував зазначені товари, доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 % на всю їх вартість, залишившись при цьому без податкового кредиту.І навіть якщо комітент випише на ім’я комісіонера податкову накладну за цією операцією, то включення комісіонером суми ПДВ до свого податкового кредиту буде незаконним. Адже в
абзаці другому п.п. 7.2.4 Закону про ПДВ чітко прописано, що підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду, втрачають право на нарахування ПДВ, податковий кредит та складання податкової накладної.Зовсім інша справа, якщо за договором комісії здійснюються операції з продажу товарів (робіт, послуг), які звільняються від оподаткування
згідно зі ст. 5 Закону про ПДВ (зокрема, лікарські засоби, путівки на санаторно-курортне лікування, періодичні видання друкованих засобів масової інформації, книги, підручники тощо). У таких випадках комісіонеру не слід обкладати ПДВ вартість комісійних товарів. У цьому плані в нього будуть ті самі права, що й у власника товару (комітента). Оподатковуватиметься за ставкою 20 % тільки комісійна винагорода .При цьому комісіонер, здійснюючи продаж зазначених вище товарів на умовах таких договорів, на дату виникнення податкових зобов’язань випише
дві податкові накладні: одну — на продаж звільнених товарів (у ній буде зроблено запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідну норму Закону про ПДВ ), а другу — на послугу, пов’язану з продажем, з ПДВ за ставкою 20 %. Аналогічні роз’яснення наведено й у листі ДПАУ від 04.11.99 р. № 16-1121. І хоча його опубліковано досить давно, думаємо, що сьогодні ним цілком можна керуватися.От ми й розглянули основні питання сплати ПДВ при здійсненні комісійних операцій. Упевнені, що отримані знання допоможуть вам легко справитися з вирішенням цих питань.
