Податково-бухгалтерські нюанси виплати дивідендів
Виплата дивідендів — одна з «гарячих» тем для бухгалтера. Адже така операція має свої податково-бухгалтерські особливості, які ніяк не можна випустити з уваги. Зорієнтуватися в цих особливостях вам допоможе ця стаття, яку ми побудували в найзручнішій для читача формі — у вигляді відповідей на запитання.
Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Строки виплати дивідендів
Які строки встановлено для виплати дивідендів?
Насамперед нагадаємо, що право на отримання дивідендів пропорційно частці кожного з учасників мають
особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів (див. п. «б» ст. 10 Закону про госптовариства).Дивіденди можуть виплачуватися у грошовій та натуральній формах, а також акціями (частками, паями). Строк, порядок розподілу прибутку та виплати дивідендів
має бути передбачено статутом господарського товариства (ст. 37 Закону про госптовариства).Виплата дивідендів провадиться
після проведення зборів засновників або акціонерів. Прийняте на цих зборах рішення про виплату частини прибутку (дивідендів) фіксується протоколом зборів.Згідно зі
ст. 37 Закону про госптовариства акціонерні товариства можуть здійснювати виплату дивідендів тільки один раз за підсумками календарного року. Для інших господарських товариств ці строки законодавчо не обмежено і залежать лише від порядку розподілу прибутку, установленого установчими документами. До того ж п.п. 7.8.1 Закону про податок на прибуток дозволяє виплачувати дивіденди за підсумками звітного періоду. Отже, учасникам господарських товариств, крім акціонерних, дивіденди можуть виплачуватися як за результатами кварталу, так і за підсумками року.Рішення про виплату дивідендів підприємство має право приймати незалежно від того, чи була його діяльність прибутковою протягом звітного періоду. Отже, джерелом виплати дивідендів у цьому випадку може бути не тільки чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, а й інші власні джерела, а саме:
— нерозподілений прибуток минулих років;
— резервний фонд підприємства.
Неоплачені дивіденди та строк позовної давності
Один з учасників підприємства — фізична особа не звернувся за отриманням дивідендів, нарахованих за минулий рік. З якого моменту в такій ситуації починає обчислюватися строк позовної давності щодо нарахованих, але не виплачених дивідендів?
Розрахунок строку позовної давності щодо виплати дивідендів залежить від того, установлено строк виконання зобов’язання за такою виплатою в установчих документах чи ні (або встановлено моментом вимоги).
Якщо строк виплати дивідендів
установлено, цю виплату має бути проведено не пізніше цього строку. У разі нездійснення виплати починає відлічуватися строк позовної давності, який у загальному випадку становить 3 роки. Початок цього строку відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦКУ припадає на день, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, строк позовної давності починає обчислюватися з дня, наступного за останнім днем строку виплати дивідендів, зазначеного в статуті або в протоколі зборів учасників. Причому податківці вважають, що в цій ситуації строк позовної давності починає обчислюватися незалежно від того, звернувся акціонер (учасник) з вимогою про виплату дивідендів чи ні (див. лист ДПАУ від 01.11.2006 р. № 20320/7/15-0317 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 91).У разі коли після спливу цього строку дивіденди залишаються невиплаченими, їх сума (за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб) набуває статусу
безповоротної фінансової допомоги і на підставі п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток включається до складу валового доходу підприємства-емітента. У декларації з податку на прибуток підприємства ця сума знайде своє відображення в рядку 01.6.Майте також на увазі: хоча дивіденди і залишилися невиплаченими після закінчення строку позовної давності, підприємство-емітент не може розраховувати на повернення з бюджету суми податку з доходів фізичних осіб, сплаченого при нарахуванні дивідендів.
Тепер про ситуацію, коли строк виплати дивідендів
не встановлено або встановлено моментом вимоги. За таких умов учасник може звернутися з вимогою про виплату в будь-який момент, а підприємство-боржник має розрахуватися з ним протягом 7 днів після звернення (ч. 2 ст. 530 ЦКУ). Якщо за ці 7 днів заборгованість так і не буде погашено, то з 8-го дня почне свій відлік трирічний строк позовної давності. Після закінчення цього строку суму невиплачених дивідендів (якщо, звичайно, на той час їх так і не буде виплачено) необхідно визнати безповоротною фінансовою допомогою і включити до валового доходу.Зверніть увагу: у цій ситуації початок відліку строку позовної давності
прив’язано до моменту звернення учасника з вимогою про виплату дивідендів (див. абзац другий ч. 5 ст. 261 ЦКУ). Відповідно відсутність такої вимоги не дає приводу говорити про позовну давність. А отже, і для збільшення валового доходу на суму невиплачених дивідендів немає жодних підстав. З цим згодні й у ДПАУ (див. зазначений вище лист від 01.11.2006 р. № 20320/7/15-0317).Разом з тим неотримання засновником належних йому дивідендів не звільняє емітента від необхідності їх виплати. Свої зобов’язання підприємство може виконати шляхом унесення суми незатребуваних дивідендів
на депозит нотаріуса (див. ст. 537 ЦКУ). У цьому випадку дивіденди вважатимуться виплаченими.
Дивіденди і податок на прибуток
В якому порядку обкладається податком на прибуток сума дивідендів, що виплачуються засновникам?
Згідно з правилами, викладеними в
п. 7.8 Закону про податок на прибуток, підприємство — емітент корпоративних прав, що приймає рішення про виплату дивідендів, має нарахувати і сплатити авансовий внесок з податку на прибуток за ставкою 25 % від суми дивідендів, що належать до виплати. При цьому сума такої виплати не зменшується на суму авансового внеску (п.п. 7.8.2 Закону про податок на прибуток).Цей авансовий внесок потрібно сплатити
до виплати дивідендів або одночасно з нею.Приклад 1.
ТОВ «Велес» нарахувало дивіденди на користь своїх засновників — юридичних осіб у загальній сумі 20000 грн. При виплаті дивідендів підприємство-емітент повинне нарахувати і сплатити авансовий внесок у розмірі 5000 грн. (20000 грн. х 25 % : 100 %). При цьому учасникам виплатять дивіденди в сумі 20000 грн. (без зменшення суми дивідендів на суму авансового внеску).Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до
п.п. 7.8.2 Закону про податок на прибуток покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, який є резидентом, незалежно від:— його статусу (емітент, а також одержувач дивідендів можуть і не бути платниками податку на прибуток);
— наявності пільг зі сплати податку на прибуток;
— застосування іншої ставки податку, ніж ставка 25 %, установлена
п. 10.1 Закону про податок на прибуток.Після закінчення звітного періоду, в якому виплачено дивіденди, підприємство
зменшує суму нарахованого податку на прибуток на суму авансового внеску (п.п. 7.8.3 Закону про податок на прибуток).
Звільнення від сплати авансового внеску — виплата дивідендів частками
Чи існує випадок, коли авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів сплачувати не потрібно?
Такий випадок існує — його описано в
п.п. 7.8.5 Закону про податок на прибуток. Так, авансовий внесок з податку на прибуток не сплачується, якщо дивіденди виплачуються у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих (випущених) підприємством, яке нараховує дивіденди, за умови, що така виплата не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді підприємства-емітента.
Оподаткування «натурдивідендів»
Як обкладаються податком на прибуток дивіденди, що виплачуються в негрошовій формі?
Якщо дивіденди виплачуються в негрошовій формі, базою для нарахування авансового внеску буде вартість такої виплати, розрахована
за звичайними цінами (див. абзац другий п.п. 7.8.2 Закону про податок на прибуток). Майте на увазі: виплата «натурдивідендів» вимагатиме від підприємства-емітента також нарахування валового доходу та податкових зобов’язань з ПДВ, причому теж виходячи зі звичайної ціни (див. п.п. 7.1.1 Закону про податок на прибуток та п. 4.2 Закону про ПДВ).Нагадаємо, що за загальним правилом, звичайною вважається ціна,
визначена сторонами договору (п.п. 1.20.1 Закону про податок на прибуток). Для визначення звичайної ціни, зокрема, використовується інформація про укладені на момент продажу товарів (робіт, послуг) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Беручи це до уваги, можна говорити, що звичайною ціною в цьому випадку буде вартість товарів (робіт, послуг), за якою вони могли б реалізовуватися у звичайних ринкових умовах. Розрахований виходячи з такої звичайної ціни авансовий внесок слід сплатити до або в момент відвантаження товарно-матеріальних цінностей у рахунок виплати дивідендів.
Дивіденди в декларації з податку на прибуток
Як
суми авансового внеску з податку на прибуток відображаються в декларації з податку на прибуток?Для відображення в декларації з податку на прибуток суми
сплаченого протягом звітного (податкового) періоду авансового внеску з податку на прибуток призначено рядок 13.5 таблиці 1 додатка К6 до такої декларації. У цьому випадку в рядок 13.5.1 записують частину суми авансового внеску, яка безпосередньо відноситься на зменшення нарахованої суми податку. Ця сума відображається в межах значення рядка 12 «Нарахована сума податку» декларації з податку на прибуток, зменшеного на суму рядків 13.1 — 13.4 додатка К6. У рядку 13.5.2 додатка К6 зазначається залишок авансового внеску (якщо він є), який підлягає перенесенню на наступний звітний період.При цьому в рядку 20 «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів» декларації з податку на прибуток зазначають суму нарахованих і при цьому фактично
сплачених авансових внесків за звітний період.Наприклад, підприємство сплатило авансовий внесок з податку на прибуток у лютому 2008 року. У цьому випадку зменшення нарахованої суми податку на прибуток відбудеться через рядок 13 декларації за І квартал 2008 року.
Якщо авансовий внесок буде сплачено, припустимо, у квітні 2008 року, то в цій ситуації підприємство зможе зменшити нараховану суму податку на прибуток
тільки за підсумками півріччя 2008 року. І це незважаючи на те, що сплата до бюджету податку на прибуток, нарахованого за І квартал 2008 року, здійснюється не пізніше 20.05.2008 р.Розглянемо порядок заповнення декларації з податку на прибуток на конкретному прикладі.
Приклад 2.
Підприємство «Техно-сервіс» — платник податку на прибуток у І кварталі 2008 року нарахувало та виплатило своїм засновникам дивіденди за 2007 рік у загальній сумі 30000 грн. При виплаті дивідендів нараховано та перераховано до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 7500 грн. (30000 грн. х 25 % : 100 %).Припустимо, що нарахована сума податку на прибуток (рядок 12 декларації) за І квартал 2008 року становить 9000 грн.
При цьому вартість придбаних торгових патентів, дія яких припадає на І квартал 2008 року, становить:
— варіант А — 960 грн.;
— варіант Б — 1920 грн.
Наведемо зразок заповнення таблиці 1 додатка К6 до декларації з податку на прибуток підприємства (фрагмент):
| Показники | Код рядка | Сума | |
| варіант А | варіант Б | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Зменшення податкових зобов’язань, у тому числі:(сума з р. 13.1 до р. 13.4 + р. 13.5.1) | 13 | 8460 | 9000 |
| вартість торгових патентів, придбаних у звітному періоді, що враховується у зменшення податкового зобов’язання платника податку | 13.1 | 960 | 1920 |
| … | … | … | … |
| сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) та перевищення суми таких внесків над нарахованою сумою податку минулих податкових періодів, у тому числі: | 13.5 | 7500 | 7500 |
| сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку | 13.5.1 | 7500 | 7080 |
| залишок суми, що підлягає перенесенню на наступні звітні періоди | 13.5.2 | — | 420 |
Наведемо зразок заповнення декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2008 року (фрагмент):
| Показники | Код рядка | Сума | |
| варіант А | варіант Б | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Нарахована сума податку, у тому числі: | 12 | 9000 | 9000 |
| за базовою ставкою | 12.1 | 9000 | 9000 |
| за пільговою ставкою | 12.2 | — | — |
| Зменшення нарахованої суми податку | 13 К6 | 8460 | 9000 |
| Податкове зобов’язання звітного періоду (12 - 13) | 14 | 540 | — |
| … | … | … | … |
| Авансові внески, нараховані на суму дивідендів | 20 | 7500 | 7500 |
Зверніть увагу: якби нараховані дивіденди не було виплачено в І кварталі 2008 року, то в декларації за цей період сума авансового внеску з податку на прибуток не знайшла б свого відображення ні в рядку 13.5 таблиці 1 додатка К6 до декларації, ні в рядку 20 самої декларації (зрозуміло, за умови, що авансовий внесок у цьому періоді не було б перераховано до бюджету). Те, що авансовий внесок з податку на прибуток відображається в декларації тільки за фактом його сплати до бюджету, підтверджує
лист ДПАУ від 08.06.2006 р. № 10867/7/15-0317 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 51).
Зарахування частини єдиного податку (у тому числі авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів) у рахунок сплати страхових внесків до Пенсійного фонду
Підприємство — платник єдиного податку виплатило своїм засновникам дивіденди, сплативши при цьому авансовий внесок з податку на прибуток на рахунок органу Держказначейства, який, у свою чергу, перерахував 42 % цієї суми на рахунок Пенсійного фонду. Чи зараховується така сума в рахунок сплати підприємством пенсійних внесків?
Почнемо з того, що при виплаті дивідендів підприємства — платники єдиного податку як емітенти корпоративних прав зобов’язані
нараховувати та сплачувати до бюджету внесок, аналогічний авансовому внеску з податку на прибуток у порядку, установленому п. 7.8 Закону про податок на прибуток.Цей внесок фактично є
складовою частиною єдиного податку (див. ст. 6 Указу № 727/98), тому сплачується на той самий окремий рахунок відділення Держказначейства, що і єдиний податок, до або одночасно з виплатою дивідендів.Наступного дня після надходження коштів орган Держказначейства згідно зі
ст. 3 Указу № 727/98 розподіляє отриману суму єдиного податку та 42 % від неї перераховує до Пенсійного фонду. Ця частина суми єдиного податку зараховується як сплачені страхові внески, нараховані страхувальником у встановлених законодавством розмірах на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) найманих працівників за відповідні звітні періоди.Якщо частина єдиного податку (з урахуванням внеску, нарахованого на суму дивідендів), перерахована на рахунок Пенсійного фонду,
перевищує суму нарахованих до сплати страхових внесків за відповідний звітний місяць, то зазначена сума зараховується в рахунок сплати страхових внесків за подальші звітні періоди або повертається страхувальнику.Підставою для зарахування цієї суми є відповідна інформація відділення Держказначейства та платіжний документ, що підтверджує сплату єдиного податку (завірена органом Пенсійного фонду копія платіжного доручення, квитанції тощо). Цей платіжний документ подається платником податків до пенсійного органу
одночасно зі щомісячним розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Крім того, потрібна буде заява платника податків з проханням про проведення такого зарахування. Після його проведення орган Пенсійного фонду відобразить факт зарахування в особовій картці підприємства та надасть довідку про наявність переплати (якщо вона є), що дозволяє отримати в банку кошти для виплати заробітної плати без перерахування відповідних сум внесків.Підтвердження можливості проведення зазначеного зарахування викладено в консультації фахівця Пенсійного фонду України та в
листі Пенсійного фонду України від 15.10.2007 р. № 16442/03-30 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 59 і 97 відповідно).Покажемо порядок відображення описаного заліку в обліку підприємства на умовному прикладі.
Приклад 3.
Підприємство сплатило авансовий внесок, нарахований на суму дивідендів, 05.02.2008 р. у сумі 2500 грн. Після подання до Пенсійного фонду необхідних документів ним було проведено залік у розмірі 1050 грн. (2500 грн. х 42 % : 100 %). Припустимо, що витрати на оплату праці за січень 2008 року склали 3000 грн.Ці операції відображаються в обліку підприємства такими записами:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Нараховано заробітну плату за січень 2008 року | 23, 91, 92 | 661 | 3000 |
| 2 | Нараховано внески до Пенсійного фонду (3000 грн. х 33,2 % : 100 %) | 23, 91,92 | 651 | 996 |
| 3 | Нараховано внески до Фонду від нещасних випадків (3000 грн. х 1,16 % (умовно) : 100 %) | 23, 91, 92 | 656 | 34,80 |
| 4 | Утримано із заробітної плати: | |||
|
| — внесок до Пенсійного фонду (3000 грн. х 2 % : 100 %) | 661 | 651 | 60 |
| — внесок до Фонду з тимчасової втрати працездатності (3000 грн. х 1 % : 100 %) | 661 | 652 | 30 | |
| — внесок до Фонду з безробіття (3000 грн. х 0,5 % : 100 %) | 661 | 653 | 15 | |
| — податок з доходів фізичних осіб ((3000 грн. - 60 грн. - 30 грн. - 15 грн.) х 15 % : 100 %) | 661 | 641/ПДФО | 434,25 | |
| 5 | Нараховано внесок на суму дивідендів | 92 | 641/ЄП | 2500 |
| 6 | Сплачено внесок на суму дивідендів | 641/ЄП | 311 | 2500 |
| 7 | Проведено залік суми внеску (як частини єдиного податку) у рахунок сплати внесків до Пенсійного фонду | 651 | 719 | 996 |
| 8 | Перераховано внесок до Фонду від нещасних випадків | 656 | 311 | 34,80 |
| 9 | Перераховано утримані із заробітної плати: | |||
| — внесок до Пенсійного фонду | 651 | 311 | 60 | |
| — внесок до Фонду з тимчасової втрати працездатності | 652 | 311 | 30 | |
| — внесок до Фонду з безробіття | 653 | 311 | 15 | |
| — податок з доходів фізичних осіб | 641/ПДФО | 311 | 434,25 | |
| 10 | Отримано в банку кошти для виплати заробітної плати за січень 2008 року | 301 | 311 | 2460,75 |
| 11 | Виплачено з каси підприємства заробітну плату за січень 2008 року | 661 | 301 | 2460,75 |
З точки зору порівнянності показників фінансової звітності сума фактично проведеного заліку відображається за кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Такий підхід відповідає рекомендаціям органів статистики.
Утім можливі й інші варіанти відображення заліку в обліку підприємства. Цю операцію можна відобразити, наприклад, одним з таких методів:
— здійснивши запис за дебетом субрахунку 651 «Розрахунки за страхуванням на пенсійне забезпечення» та кредитом рахунка 44 «Нерозподілений прибуток»;
— відсторнувавши відповідні суми за рахунками витрат при нарахуванні внесків до Пенсійного фонду або рахунками витрат, де відображається нарахування єдиного податку (з урахуванням внесків на суму дивідендів).
Тут вибір за платником податків.
І ще один момент. Сума проведеного заліку не включається до бази обкладення єдиним податком. Це підкреслюють фахівці ДПАУ, зокрема, у консультації, опублікованій у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 87.
Дивіденди в бухгалтерському обліку
В якому порядку підприємство-емітент відображає операції з нарахування та виплати дивідендів у бухгалтерському обліку?
Для обліку розрахунків з нарахування та виплати дивідендів
Планом рахунків передбачено субрахунок 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами». На цьому субрахунку відображаються суми дивідендів, нараховані учасникам власних простих та привілейованих акцій (часток у статутному капіталі) за рахунок прибутку чи інших, передбачених установчими документами, джерел. За кредитом субрахунку 671 підприємство-емітент відображає збільшення заборгованості перед засновниками та учасниками, а за дебетом — її зменшення (погашення), у тому числі реінвестування дивідендів.Авансовий внесок з податку на прибуток відображається за фактом сплати (Дт 641 — Кт 311). Після закінчення звітного періоду, коли буде відображено витрати, пов’язані зі сплатою податку на прибуток, записом Дт 981 — Кт 641, зобов’язання з його сплати автоматично зменшаться на перераховану раніше суму авансового внеску.
У зв’язку з тим, що зобов’язання зі сплати податку на прибуток не завжди відразу може бути зменшено на повну суму авансового внеску (див. приклад 2, варіант Б на с. 29 цього номера), рекомендуємо для прозорості використовувати окремий субрахунок 641/Податок на прибуток/Авансовий внесок при виплаті дивідендів. Залишок на цьому субрахунку і відображатиме суму авансового внеску, що підлягає перенесенню на наступні звітні періоди.
Приклад 4.
Засновниками ТОВ «Муза» є:— фізична особа (засновник А), частка якої в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю становить 20 %;
— юридична особа — резидент України (засновник Б), частка якого в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю становить 80 %.
На зборах учасників ТОВ «Муза» прийнято рішення нарахувати засновникам підприємства дивіденди в загальній сумі 30000 грн. З них вирішено виплатити грошовими коштами:
— засновнику А — 3000 грн.;
— засновнику Б — 12000 грн.
Решту 15000 грн. спрямовано на поповнення статутного фонду підприємства. Припустимо, що таке збільшення статутного фонду не змінить пропорцій між частками учасників у статутному фонді підприємства.
Перш ніж відобразити в податковому та бухгалтерському обліку операції, пов’язані з нарахуванням та виплатою дивідендів, проведемо необхідні для цього розрахунки.
Згідно з
п.п. 7.8.2 Закону про податок на прибуток ТОВ «Муза», що виплачує дивіденди своїм засновникам, має нарахувати та сплатити авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 25 % від нарахованої суми. Тобто сума авансового внеску складе 3750 грн. (15000 грн. х 25 % : 100 %). На цю суму підприємство зможе зменшити суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду.А із суми дивідендів, що спрямовуються на збільшення статутного фонду товариства, авансовий внесок податку на прибуток не сплачується на підставі
п.п. 7.8.5 Закону про податок на прибуток.При виплаті дивідендів засновнику А — фізичній особі підприємство перераховує до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 450 грн. (3000 грн. х 15 % : 100 %). У результаті засновник А отримає дивіденди в розмірі 2550 грн. (3000 грн. - 450 грн.).
Ці операції відображаються в бухгалтерському обліку підприємства такими записами:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Використано частину прибутку для виплати дивідендів | 441 | 443 | 30000 |
| 2 | Нараховано дивіденди | 443 | 671 | 30000 |
| 3 | Відображено збільшення розміру статутного фонду за рахунок нарахованих дивідендів | 671 | 40 | 15000 |
| 4 | Сплачено авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів | 641/Авансовий внесок | 311 | 3750 |
| 5 | Утримано податок з доходів фізичних осіб із суми дивідендів, нарахованих на користь засновника А | 671 | 641/ПДФО | 450 |
| 6 | Перераховано податок з доходів фізичних осіб із суми дивідендів, нарахованих на користь засновника А | 641/ПДФО | 311 | 450 |
| 7 | Виплачено дивіденди засновнику А | 671 | 301 | 2550 |
| 8 | Виплачено дивіденди засновнику Б | 671 | 311 | 12000 |
Ось ми і з’ясували, відповідно до яких правил нараховуються та виплачуються дивіденди. Як бачите, ці правила нескладні. Головне — все зробити грамотно і своєчасно, а з цим, упевнені, ви справитеся без особливих зусиль. Бажаємо вам високих фінансових результатів, які радуватимуть і вас, і ваших засновників!
