Теми статей
Обрати теми

Фриланс — віддалена робота

Редакція ПБО
Стаття

Фриланс — віддалена робота

 

Перебувати подалі від роботодавця — мрія багатьох працівників. Чи можна втілити її в життя та працювати на підприємстві, не виходячи зі свого рідного теплого та затишного будинку? Виявляється, не тільки можна, а й у деяких випадках дуже ефективно та вигідно — як працівнику, так і роботодавцю. У цій статті розглянемо особливості такого методу роботи, який на практиці називають віддаленою роботою, телероботою, дистанційною роботою або ж на західний зразок — фрилансом.

Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

Закон про ПДФО

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Положення № 275

— Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 р. № 275/17-99.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

 

Сутність фрилансу

Насправді з насторогою ставитися до слова «фриланс» як до маловідомого та незрозумілого не варто. Адже під цим терміном іноземного походження ховається всім нам давно відома праця надомних працівників. Проте з урахуванням нових віянь та тенденцій, як уявляється, є потреба освіжити не тільки назву цього явища, але й сам підхід до нього.

Щоб розібратися із сутністю явища, непогано почати з історії його появи. Отже, поки в нашій свідомості міцнів образ надомного працівника, десь у світі формувалося поняття «фрилансер».

Фрилансер

(англ. freelancer — «вільний списоносець», найманець, у переносному значенні — вільний художник) — особа, яка виконує роботу без укладення довготривалого договору з роботодавцем, наймається тільки для виконання певного переліку робіт (позаштатний працівник). Будучи поза постійним штатом якоїсь компанії, фрилансер може одночасно виконувати замовлення для різних клієнтів. Термін «фрилансер» уперше використав Вальтер Скотт у романі «Айвенго» для опису «середньовічного найманого воїна».

Таке визначення наводиться у вільній інтернет-енциклопедії «ВікіпедіЯ»*.

*

Див.: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81

Незважаючи на велику кількість усіляких відтінків, основна сутність фрилансу полягає в тому, що робота виконується вдома, а не в приміщенні підприємства. Можна навести й інші ознаки фрилансу, які не завжди, але часто його супроводжують. Наприклад, найчастіше фрилансер є позаштатником (хоча не виключена можливість включення його до штату підприємства); замовлення можуть прийматися через Інтернет, телефоном, звичайною поштою; для оформлення відносин, як правило, використовується строковий трудовий договір або цивільноправовий договір на виконання роботи чи надання послуг; та сама особа може бути фрилансером декількох підприємств, хоча міжнародній практиці відомі випадки, коли сторони включають до угоди між собою так звану «умову лояльності», тобто вимогу, що фрилансер виконує роботи тільки для одного роботодавця.

 

На яких роботах застосовується фриланс?

Фриланс застосовується на роботах, виконання яких не потребує фізичної присутності працівника у приміщенні підприємства. При цьому

найбільшого поширення він набув у видах діяльності, де постановка задачі та отримання результату здійснюється у вигляді цифрової інформації, яку можна передати через телекомунікаційні системи, у тому числі Інтернет. У цьому сенсі найпопулярнішими фрилансерськими видами діяльності є програмування (наприклад, веб-програмісти, веб-дизайнери, системщики, тестувальники, програмісти мобільних додатків тощо); дизайн; журналістика (уключаючи фоторепортерів); написання статей для періодики, оповідань тощо; переклад текстів; консультування та ін.

Як бачимо, фриланс можливий на будь-якій робочій позиції, де працівник жорстко не прив’язаний до засобів виробництва і займається переважно інтелектуальною працею. Фактично майже кожне підприємство може мати працівників-фрилансерів. Але тут є істотні перешкоди скоріше організаційного та психологічного плану — інертність, моральна неготовність роботодавців до такого методу роботи, недостатність чітко регламентованих бізнес-процесів, відсутність культури взаємодії роботодавця з фрилансером. Адже при керуванні такими працівниками абсолютно змінюється схема взаємодії «роботодавець — працівник». Роботодавець контролює не стільки дотримання фрилансером трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, скільки готовий результат роботи. Тут немає звичної ієрархії та субординації, а скоріше відносини

партнерства.

Багато які організації, що виробляють ексклюзивні товари, послуги, складаються переважно з одних фрилансерів (крім керівництва). Це так звана

провайдерська модель: фірма бере на себе тільки управлінські функції та координацію — взаємодіє із замовником, формує проектні команди, забезпечує їм доступ до інтелектуальних ресурсів (бібліотеки, бази даних, ноу-хау тощо), контролює строки та якість. Інше роблять фрилансери. Завдяки гнучкій структурі, відсутності офісу та ієрархічних зв’язків такі організації схожі скоріше на співтовариства, ніж на організації в загальноприйнятому значенні слова. Перевага таких провайдерських схем — насамперед у миттєвому реагуванні на потреби ринку.

 

Переваги та недоліки фрилансу

У таблиці наведемо умовний перелік переваг та недоліків фрилансу окремо для підприємства та працівника.

 

Переваги і недоліки фрилансу

Переваги (+)

Недоліки (-)

1

2

Для роботодавця

Не потрібно тримати у штаті зайвих одиниць, яким необхідно платити незалежно від виконаної роботи

Фрилансери більш непередбачувані у своїй поведінці, ніж штатні працівники

Послуги фрилансера, як правило, дешевше

Відсутність повноцінного контролю діяльності працівника, унаслідок чого може знизитися ефективність роботи

Економія на оренді, обслуговуванні офісних площ

Можлива некомфортна робота через те, що працівники не перебувають перед очима в роботодавця

Економія на обладнанні робочого місця (купівля комп’ютера, столу, стільця тощо)

Утруднює контролювання та прогнозування розвитку організації роботодавця

Можливість наймати фахівця, який проживає в іншому населеному пункті. При цьому істотно розширюються можливості для пошуку працівників, незалежно від їх місця проживання

Як правило, відсутність у фрилансера зацікавленості в розвитку самої організації роботодавця. Зацікавленість тільки в реалізації свого робочого проекту

Іноді відсутність соціальної відповідальності та зобов’язань перед працівником

Іноді відсутність лояльності, відданості організації роботодавця

Можливість гнучко керувати персоналом та обслуговуванням клієнтів

Як правило, менша відповідальність фрилансера за результати своєї роботи порівняно зі штатними працівниками

Швидкий доступ до послуг досвідчених професіоналів, яким не потрібна додаткова підготовка

Для працівника

Можливість заробляти у вільний від роботи час

Несумлінність замовника, унаслідок чого робота може залишитися неоплаченою

Самостійне планування графіка роботи, відсутність жорсткого графіка

Необхідна висока самоорганізація, щоб постійно примушувати себе працювати

Відчуття свободи творчості

Часта перевтома, на яку скаржиться більшість фрилансерів

Відсутність адміністративного тиску, постійного нав’язливого контролю начальства

Іноді відсутність стабільних доходів, постійних замовлень

Не потрібно витрачати час на дорогу — до роботи і назад додому, на всілякі планерки, збори, перекури тощо; витрачати гроші на проїзд до роботи і назад

Велика кількість фрилансерів відчувають самотність унаслідок специфіки своєї роботи — відсутність повноцінного спілкування з колегами в офісі

Відсутність галасливого колективу, робота в тиші

Можливе уповільнення професійного зростання — через відсутність постійного живого спілкування з колегами та обміну ідеями

Потенційна можливість виконувати роботу вдома, на дачі, на пляжі та в інших цікавих місцях — де завгодно

Можливе зниження ефективності — результат роботи поза офісом, у відриві від колективу

Можливість виконувати роботу вдома за наявності певних сімейних обставин (наприклад, для працівниць, які мають маленьких дітей, під час догляду за дітьми)

Іноді відсутність соціальної відповідальності та соціальних зобов’язань роботодавця перед працівником, соціальних благ, які роботодавці надають своїм постійним штатним працівникам

Наявність улюбленої роботи, роботи до душі. Навряд чи вдасться досить ефективно працювати за фрилансом, якщо робота не до вподоби

Іноді відсутність соціальної захищеності в разі особистих проблем — хвороби, поломки комп’ютера тощо

Іноді може бути значне зниження ефективності внаслідок відсутності контролю зверху

 

Оформлення взаємовідносин

1. Види договорів

Взаємовідносини роботодавця з фрилансерами оформлюються, як і з іншими фізичними особами, на підставі

цивільно-правових (регулюються насамперед ЦКУ) або трудових (регулюються КЗпП) договорів.

Цивільно-правовий договір з фрилансером жодної специфіки не матиме. Укладається звичний цивільно-правовий договір на надання послуг або на виконання робіт. Що ж до трудового договору, то тут слід обумовити деяку специфіку трудових відносин з фрилансером.

З позиції трудового законодавства фрилансери належать до працівників, які працюють удома, —

надомників. Отже, до них слід застосовувати відповідні норми законодавства, що стосуються праці надомників, насамперед Положення № 275.

Цей документ видано ще в колишньому СРСР. Але згідно з

постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ «Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» до прийняття відповідних актів України застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовано законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України. З цього питання відповідних актів України немає. Отже, Положення № 275 застосовується в тій частині, що не суперечить законодавству України.

Згідно з

п. 1 Положення № 275 надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею з матеріалів та з використанням знарядь і засобів праці, що виділяються підприємством або що придбавалися за рахунок коштів цього підприємства. Адміністрація може дозволяти надомникам виготовлення виробів для підприємства з власних матеріалів та з використанням особистих механізмів і інструментів.

Адміністрація підприємства надає в безоплатне користування надомників обладнання, інструменти та пристосування, своєчасно здійснює їх ремонт. У випадках, коли надомник використовує свої інструменти та механізми, йому виплачується за їх знос (амортизацію) компенсація в порядку, установленому законодавством. За погодженням сторін надомнику можуть відшкодовуватися й інші витрати, пов’язані з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо) (

п. 10 Положення № 275).

Отже, при «трудовому» фрилансі роботодавець зобов’язаний забезпечити фрилансера відповідними інструментами, механізмами тощо (наприклад, комп’ютером) або ж виплачувати компенсацію за використання власної техніки в розмірі зносу (амортизації) (див. також

ст. 125 КЗпП).

Зазначена компенсація не входить до складу фонду оплати праці (

п. 3.22 Інструкції № 5). Тому пенсійні та інші соціальні внески на суму компенсації не нараховуються та з цієї суми не утримуються. З метою розрахунку ПДФО компенсація, на наш погляд, має розглядатися як додаткове благо від роботодавця, оскільки згідно з п.п. «г» п.п. 4.2.9 Закону про ПДФО суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат чи втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов’язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування відповідно до Закону про ПДФО, уключаються до додаткового блага від роботодавця з відповідним оподаткуванням його суми за ставкою 15 %.

Згідно з

п. 14 Положення № 275 оплата праці надомників провадиться згідно з відрядними розцінками за фактично виконані роботи або вироблену продукцію, що відповідає встановленим вимогам до її якості. Отже, тут установлюється тільки відрядна оплата для фрилансерів. Водночас у статзвітності з праці кількість людино-годин, відпрацьованих надомниками, розраховують як добуток кількості відпрацьованих людино-днів і тривалості робочого дня на підприємстві (п. 5.3 Інструкції із заповнення форм державних статистичних спостережень за структурною статистикою № 1 - підприємництво (річна), № 1 - підприємництво (коротка) — річна, № 1-підприємництво (квартальна), № 1-підприємництво (малі) — піврічна, затвердженої наказом Держкомстату України від 27.08.2007 р. № 321, розділ 1 Інструкції із заповнення форм державної статистичної звітності про використання робочого часу, затвердженої наказом Держкомстату України від 04.01.2000 р. № 1).

Тому роботодавець має право запропонувати надомнику ту форму оплати праці, яка підходить за видом роботи, що виконується надомником, з відповідним документальним підтвердженням.

На фрилансерів-надомників повною мірою поширюється законодавство про працю, тобто вони разом зі «звичайними» працівниками мають право на оплачувану роботодавцем відпустку, оплату листків непрацездатності, установлені роботодавцем премії, інші соціальні пільги.

Обкладення зарплати фрилансера-надомника ПДФО, пенсійним та іншими соціальними внесками провадиться в загальновстановленому «зарплатному» порядку, без будь-яких особливостей. До речі, якщо таким фрилансерам-надомникам виплачуються гонорари, авторська винагорода за створення творів, вони також є повноцінною зарплатою (

п.п. 2.1.3 Інструкції № 5) і оподатковуються в «зарплатному» порядку.

Конкретний порядок взаємодії роботодавця з фрилансером слід

докладно зазначати у трудовому договорі, який укладається переважно в письмовій формі (тобто оформляється окремим документом з назвою «Трудовий договір»).

 

2. «Віддалене» оформлення договорів

Оформлення договірних відносин з фрилансером (як цивільно-правових, так і трудових), як правило, має таку особливість. Дуже часто місцезнаходження фрилансерів значно віддалене від місця розташування роботодавця й особисто зустрітися вони не можуть. Тому фрилансери не тільки роботу виконують дистанційно, а й договори з роботодавцями також укладають дистанційно.

На практиці найчастіше використовується «

поштова» схема оформлення:

— одна сторона направляє поштою іншій стороні два підписані примірники договору;

— інша сторона також їх підписує, після чого один примірник залишає собі, а другий поштою відправляє першій стороні.

Так само оформляються й акти приймання-передачі робіт (послуг, твору) та інші документи. Отже, весь документообіг здійснюється через пошту.

Можлива також

електронна схема оформлення. Останнім часом вона все частіше починає використовуватися при оформленні цивільно-правових правочинів (договорів, актів).

Згідно зі

ст. 208 ЦКУ правочини між фізичною та юридичною особами повинні вчинятися в письмовій формі. Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо волю сторін виражено за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв’язку та підписано сторонами. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного чи іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою угодою сторін, в якій повинні міститися приклади відповідного аналога їх власноручних підписів (ст. 207 ЦКУ).

Оскільки законодавство України не містить переліку правочинів, при яких допускається використовувати електронний підпис, сторони можуть самостійно погоджувати таку можливість в окремій традиційній письмовій угоді, з прикладами електронного підпису. Отже, у будь-якому випадку на початковому етапі вони мають підписати «живими» підписами звичайний паперовий договір, де зазначити приклад електронного підпису. При цьому може використовуватися «поштова» схема.

Щодо електронного підпису стисло нагадаємо, як виглядає процедура отримання та узгодження сторонами електронного цифрового підпису (ЕЦП):

— кожна зі сторін звертається до будь-якого сертифікаційного центру, де одержує весь спектр послуг, пов’язаних з отриманням відкритого та особистого ключа;

— далі сторони обмінюються своїми відкритими ключами (набір даних в електронній та друкованій формі). При цьому підписується первинний письмовий договір, про який ішлося вище.

Процедура використання ЕЦП та підписання з їх допомогою документів виглядає так:

— однією зі сторін складається документ (скажімо, договір або акт), наприклад, у форматі Word-документа;

— далі файл з цим документом подається на вхід відповідної програми і підписується особистим ключем;

— підписаний файл пересилається електронною поштою іншій стороні;

— ця інша сторона відкриває файл з використанням відкритого ключа першої сторони, потім підписує цей файл своїм особистим ключем. Після чого документ вважається підписаним сторонами;

— підписаний файл знову направляється електронною поштою першій стороні. На цьому процес оформлення документа завершується.

ЕЦП на сьогодні — найнадійніший спосіб електронного підпису, хоча і пов’язаний з додатковими витратами.

 

3. Електронна схема для трудових договорів

Згідно зі

ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний підпис» від 22.05.2003 р. № 851-IV юридичну силу електронного документа не може бути спростовано виключно через те, що він має електронну форму. Хоча електронний документ не може застосовуватися як оригінал:

1) свідоцтва про право на спадщину;

2) документа, який згідно із законодавством може бути створено тільки в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;

3) в інших випадках, передбачених законом.

Законодавством України заборону на застосування електронної форми для трудових договорів не передбачено. Водночас немає і прямого дозволу. За аналогією зі

ст. 207 ЦКУ можемо дійти висновку: якщо сторони погоджують в окремому письмовому документі таку форму, вона буде цілком законною. Але ведення трудової книжки в електронній формі не передбачено. Отже, усе одно доведеться якимось чином (наприклад, за «поштовою» схемою) передавати «живу» книжку роботодавцю (якщо вона є у працівника).

Як бачимо, хоча теоретично трудовий договір укласти в електронній формі й можна, але на практиці це навряд чи доцільно.

Результати виконання договорів оформлюють зазвичай актами.

Тепер зазначимо кілька слів про

оподаткування сум, які виплачує роботодавець фрилансерам за цими договорами.

Виплати за договорами на виконання робіт обкладаються ПДФО (15 %) та пенсійними внесками. Щодо виплат за договорами на надання послуг, то вони обкладаються тільки ПДФО (15 %). Пенсійними внесками такі виплати не обкладаються (див.

листи ПФУ від 01.09.2006 р. № 11127/03-02 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 81 та від 09.11.2006 р. № 14663/03-30 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 9).

Виплати за договорами на передачу прав на об’єкти інтелектуальної власності (у тому числі авторських прав на створені твори) обкладаються тільки ПДФО (15 %), пенсійні та інші соцвнески не утримуються та не нараховуються (див.

листи ПФУ від 30.08.2007 р. № 13861/03-30, від 20.10.2006 р. № 13571/03-20).

Якщо фрилансера зареєстровано як фізичну особу — підприємця, то відповідно утримувати з виплати за цивільно-правовим договором з ним ПДФО не потрібно (за умови, що предмет договору охоплюється підприємницькою діяльністю фрилансера). Нагадаємо: необхідність реєструватися підприємцем виникне, якщо надання послуг або виконання робіт таким фрилансером матиме систематичний характер, тобто якщо він укладе протягом року три і більше договорів. Крім того, здебільшого реєстрація підприємцем вигідна фрилансеру з економічної точки зору.

 

4. Як «віддалено» виплачують гроші фрилансерам

І ще один організаційний момент, необхідність вирішення якого може виникнути, якщо працівник підприємства є фрилансером. Це питання про те, як йому виплатити заробітну плату або оплатити роботу, виконану за цивільно-правовим договором, якщо зробити це «на руки» немає можливості.

Найпростіший спосіб — перерахувати з банківського рахунка підприємства суму, що належить до виплати, на картковий чи інший банківський рахунок, відкритий фрилансером. Якщо ж таких рахунків у фрилансера немає, гроші перераховують поштовим переказом. В останньому випадку відповідальній особі роботодавця видають під звіт суму, що належить перерахуванню, плюс суму за послуги переказу. Ця особа в будь-якому поштовому відділенні оформляє переказ на адресу фрилансера, після чого подає до бухгалтерії авансовий звіт з доданими документами (поштовими квитанціями).

 

Висновки

Отже, основна суть фрилансу полягає в тому, що працівник виконує роботу вдома, а не у приміщенні підприємства. Подібний метод не суперечить законодавству України. У багатьох випадках він дуже вигідний як підприємству, так і працівнику. Юридично фрилансера може бути оформлено за цивільно-правовим або трудовим договором. При оформленні таких договорів можуть використовуватися різні «віддалені» методи. Ураховуючи особливу специфіку фрилансу, порядок взаємодії роботодавця з фрилансером бажано і доцільно

докладно зазначати в договорі між ними. Нарахування та утримання з виплат за цими договорами ПДФО, пенсійних та інших соціальних внесків не має будь-яких особливостей, проводиться в загальновстановленому порядку: за трудовими договорами — як зарплати, за цивільно-правовими — як це передбачено для всіх аналогічних договорів.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі