Теми статей
Обрати теми

Особливості застосування податкової соціальної пільги для окремих категорій платників податків

Редакція ПБО
Стаття

Особливості застосування податкової соціальної пільги для окремих категорій платників податків

 

Законом № 889 для окремих категорій осіб, таких як працівники, які мають дітей віком до 18 років, працівники-інваліди, працівники-студенти, передбачено надання підвищеної податкової соціальної пільги. Про особливості її застосування читайте в цій статті.

 

Ольга МАХАНЬКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ПСП працівникам, які мають дітей до 18 років

На ПСП «на дітей» згідно з

пп. «а» — «в» п.п. 6.1.2 Закону № 889 має право платник податків, який:

— є самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

— утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

— має трьох і більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожну таку дитину.

Сума ПСП на дітей у 2008 році складає 386,25 грн. на кожну дитину.

Крім того, зазначені платники податків також додатково мають право на звичайну ПСП у розмірі 257,50 грн. (

абзац другий п. 6.2 Закону № 889).

Щодо граничного розміру зарплати, до якої застосовується ПСП на дітей, то зазначимо таке.

Відповідно до абзацу другого

п.п. 6.5.1 Закону № 889 граничний розмір доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках та в розмірах, передбачених пп. «а» — «в» п.п. 6.1.2 Закону № 889, визначається як добуток граничної величини зарплати, до якої застосовується ПСП (у 2008 році — 890 грн.), та відповідної кількості дітей.

Щодо зазначеного положення виникають два запитання. Перше: чи мають право на ПСП «на дітей» і на ПСП «на себе» обидва з батьків, чи тільки один з них? Друге: як для таких батьків визначати граничний розмір доходу, при дотриманні якого застосовуються ПСП?

Ці питання ДПАУ неодноразово роз’яснювала у своїх листах. Так, виходячи з роз’яснень ДПАУ, викладених у

листі від 29.03.2007 р. № 1560/К/17-0715, можна стверджувати, що обидва працюючі батьки, які підпадають під визначення платників податків, зазначених у пп. «а» — «в» п.п. 6.1.2 Закону № 889, у 2008 році мають право на ПСП у розмірі 386,25 грн. на кожну дитину, а також на ПСП «на себе» в розмірі 257,50 грн.

При цьому граничний розмір зарплати, до якої застосовуються ПСП для одного з них, визначається як добуток граничної величини зарплати у 2008 році в розмірі 890 грн. і відповідної кількості дітей, а для іншого граничний розмір зарплати становить у 2008 році 890 грн.

Підставою для застосування ПСП «на дітей» є заява, подана за встановленою формою, та відповідні документи, що свідчать про право на отримання цієї пільги. Докладний перелік документів наведено в попередній статті. Слід зазначити, що ДПАУ в

листі від 28.02.2005 р. № 3625/7/17-3117 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 33) наполягала на тому, щоб у заяві було зазначено, що чоловік (дружина) платника податків при отриманні ПСП за місцем своєї роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей.

Докладно порядок застосування ПСП «на дітей» і «на себе» розглянемо далі на прикладах, а поки що докладніше визначимо коло осіб, які мають підстави претендувати на ПСП «на дітей».

Особливий інтерес викликає визначення кола осіб, зазначених у

пп. «а» і «в» п.п. 6.1.2 Закону № 889.

Згідно з

п. 12 Порядку № 2035 платник податків вважається самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником), якщо на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної п.п. «а» п.п. 6.1.2 Закону № 889, має на утриманні дітей віком до 18 років і не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

ДПАУ у своєму

листі від 22.06.2004 р. № 11496/7/17-3117 зазначала, що особам, які розлучені, для застосування такої ПСП необхідно подати до бухгалтерії підприємства, крім заяви про застосування пільги, копію свідоцтва (дублікат свідоцтва) про народження дитини (дітей), копію свідоцтва про розлучення та копію паспорта з відміткою про розірвання шлюбу.

Згідно з нормами

Сімейного кодексу України (для цілей надання ПСП) «утриманням дитини» слід вважати, насамперед, її спільне проживання з одним із батьків. Документом, що підтверджує таке спільне проживання (утримання), може бути довідка ЖЕКу, довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишнім чоловіком і дружиною щодо реалізації батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, який проживає окремо від дитини, наприклад чоловіком.

Отже, якщо кожний з колишнього подружжя хоче скористатися правом на застосування до його зарплати ПСП «на дітей», то разом із заявою та документами, зазначеними вище, він повинен подати документи, що підтверджують факт утримання ним дитини або опіки над нею.

Слід зазначити, що вдови або вдівці, які утримують дитину (дітей) віком до 18 років, також вважаються самотніми особами. Тому вони також мають право на ПСП «на дітей» і ПСП «на себе» при дотриманні умови: зарплата не повинна перевищувати 890 грн., помножених на кількість дітей. При цьому такий платник податків не має права на ПСП на підставі

п.п. «г» п.п. 6.1.2 Закону № 889 (як удова або вдівець), оскільки згідно з п. 6.2 Закону № 889 платник податків повинен вибрати одну, найбільшу за розміром, пільгу, на яку він має право. У цьому випадку найбільшою ПСП для платника податків є пільга самотньої матері або самотнього батька, які утримують дитину (дітей) віком до 18 років, яка дорівнюватиме сумі ПСП «на дітей» у розрахунку на кожну дитину та ПСП «на себе».

Стосовно ПСП «на дітей», що застосовується до зарплати платників податків, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років, то необхідно врахувати таке. У цьому випадку не має значення, розлучене подружжя чи ні, проживають вони спільно чи ні. Важливий тільки факт наявності трьох дітей, про що свідчить копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дітей або документ, що підтверджує визнання (установлення) батьківства. Отже,

має бути підтверджено факт батьківства відносно дитини (дітей), щодо яких планується отримання ПСП.

ПСП «на дітей», передбачена

пп. «а» — «в» п.п. 6.1.2 Закону № 889, надається до кінця року, в якому дитині виповнюється 18 років, а в разі її смерті до досягнення такого віку — до кінця року, на який припадає така смерть.

Право на отримання такої ПСП втрачається в разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі до будинку маляти, будинку дитини, інтернату, дитячого будинку сімейного типу, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання починаючи з податкового місяця, на який припадає відповідна подія.

Наведемо умовні приклади.

Приклад 1.

Працівниця підприємства, яка є самотньою матір’ю двох дітей віком до 18 років, подала до бухгалтерії підприємства заяву та відповідні документи на застосування ПСП на підставі п.п. «а» п.п. 6.1.2 Закону № 889
. Заробітна плата за січень 2008 року склала 1500 грн. Розрахуємо суму податку з доходів з урахуванням застосування ПСП «на дітей» і «на себе».

Гранична величина зарплати, до якої може застосовуватися ПСП «на дітей» і «на себе», у цьому випадку становитиме: 890 х 2 = 1780 (грн.).

Розрахуємо суми, що утримуються із зарплати за січень 2008 року:

— внесок до Пенсійного фонду: 1500 х 2 : 100 = 30 (грн.);

— внесок до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності: 1500 х 1 : 100 = 15 (грн.);

— внесок до Фонду страхування від безробіття: 1500 х 0,5 : 100 = 7,50 (грн.);

— податок з доходів фізичних осіб: (1500 - 30 - 15 - 7,50 - (386,25 х 2 + 257,50)) х 15 : 100 = 62,63 (грн.).

Приклад 2.

Працівниця підприємства, яка є самотньою матір’ю двох дітей віком до 18 років, подала до бухгалтерії підприємства заяву та відповідні документи на застосування ПСП згідно з п.п. «а» п.п. 6.1.2 Закону № 889
. Заробітна плата за січень 2008 року склала 1000 грн. Розрахуємо суму податку з доходів з урахуванням застосування ПСП «на дітей» і «на себе».

Гранична величина зарплати, до якої може застосовуватися ПСП «на дітей» і «на себе», у цьому випадку становитиме: 890 х 2 = 1780 (грн.).

Розрахуємо суми, що утримуються із зарплати за січень 2008 року:

— внесок до Пенсійного фонду: 1000 х 2 : 100 = 20 (грн.);

— внесок до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності: 1000 х 1 : 100 = 10 (грн.);

— внесок до Фонду страхування від безробіття: 1000 х 0,5 : 100 = 5 (грн.);

— податок з доходів фізичних осіб: у цьому випадку податок з доходів не утримується, оскільки об’єкт обкладення (1000 - 20 - 10 - 5 = 965 грн.) менше ніж сума ПСП, яка належить цій працівниці (386,25 х 2 + 257,50 = 1030 грн.).

Приклад 3.

На підприємстві працює чоловік і дружина. У працівниці троє дітей віком до 18 років, з яких перша дитина від попереднього шлюбу, а двоє інших — від другого шлюбу, в якому вона зараз і перебуває. Зарплата працівниці складає 1500 грн., зарплата працівника (її чоловіка) складає також 1500 грн. Розрахуємо суму податку з доходів.

Насамперед зауважимо, що зазначена працівниця має право на ПСП на трьох дітей і «на себе» за умови, якщо вона подала заяву на застосування ПСП і відповідні документи. Тоді сума ПСП, що застосовується до її зарплати, складе: 386,25 х 3 + 257,50 = 1416,25 (грн.). Граничний розмір зарплати, до якої застосовується ПСП, становить: 890 х 3 = 2670 (грн.).

Розрахуємо суму податку з доходів, що утримується із зарплати працівниці:

— внесок до Пенсійного фонду: 1500 х 2 : 100 = 30 (грн.);

— внесок до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності: 1500 х 1 : 100 =15 (грн.);

— внесок до Фонду страхування від безробіття: 1500 х 0,5 : 100 = 7,50 (грн.);

— податок з доходів фізичних осіб: (1500 - 30 - 15 - 7,50 - 1416,25) х 15 : 100 = 4,69 (грн.).

Щодо працівника (чоловіка цієї працівниці), то він має право на ПСП на трьох дітей тільки в тому випадку, якщо дитина його дружини від першого браку буде ним усиновлена. Інакше, такий працівник права на ПСП «на дітей» не матиме. Припустимо, що в нашому прикладі перша дитина працівниці нинішнім чоловіком не всиновлена, тоді він не має права на ПСП на трьох дітей. Більше того, він також не має права на звичайну ПСП у розмірі 257,50 грн., оскільки його заробітна плата більше граничного розміру зарплати (890 грн.).

Приклад 4.

На підприємстві працює працівниця, в якої троє дітей віком до 18 років. Зарплата працівниці становить 800 грн. Її чоловік працює на іншому підприємстві і його зарплата становить 2500 грн. Розрахуємо суму податку з доходів.

Працівниця має право на ПСП на трьох дітей і «на себе» за умови, якщо вона подала заяву на застосування ПСП та відповідні документи. Тоді сума ПСП, що застосовується до її зарплати, складе: 386,25 х 3 + 257,50 = 1416,25 (грн.). Граничний розмір зарплати, до якої застосовується ПСП, складає: 890 х 3 = 2670 (грн.). Але в цьому випадку, ураховуючи, що зарплата працівниці менше граничного розміру зарплати в сумі 890 грн., вона в заяві зазначила, що не користуватиметься правом на збільшення граничного розміру кратно кількості дітей.

Оскільки сума ПСП «на дітей» і сума ПСП «на себе» значно більше суми зарплати такої працівниці, то податок з доходів з її зарплати не утримується.

Щодо чоловіка цієї працівниці, то він за своїм місцем роботи подав заяву на застосування ПСП, відповідні документи і зазначив у заяві, що його дружина за своїм місцем роботи не користується правом на збільшення граничного розміру кратно кількості дітей. Тому правом на збільшення граничного розміру кратно кількості дітей у цьому випадку скористався такий працівник. Її сума склала 890 х 3 = 2670 (грн.).

Розрахуємо суму податку з доходів, що утримується із зарплати працівника:

— внесок до Пенсійного фонду: 2500 х 2 : 100 = 50 (грн.);

— внесок до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності: 2500 х 1 : 100 = 25 (грн.);

— внесок до Фонду страхування від безробіття: 2500 х 0,5 : 100 = 12,50 (грн.);

— податок з доходів фізичних осіб: (2500 - 50 - 25 - 12,50 - 1416,25) х 15 : 100 = 149,44 (грн.).

 

ПСП для працюючих студентів

Згідно з

п.п. «е» п.п. 6.1.2 Закону № 889 на ПСП у розмірі 386,25 грн. мають право платники податків, які є учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад’юнктами.

Разом з тим, відповідно до

п.п. «б» п.п. 6.3.3 Закону № 889 ПСП не може бути застосована до зарплати платника податку, якщо він одночасно одержує стипендію , грошове або майнове (речове) забезпечення, які виплачуються з бюджету.

Отже, на ПСП у розмірі 386,25 грн. має право студент, який не одержує стипендію з бюджету.

Зауважимо, що студент, який одержує стипендію з бюджету, уже має пільгу в обкладенні податком з доходу. Так, відповідно до

п.п. 4.3.26 п. 4.3 Закону № 889 сума стипендії, що виплачується студенту з бюджету, але не вище суми, визначеної п.п. 6.5.1 Закону № 889 (у 2008 році — 890 грн.), не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

Отже, студент, який не одержує стипендію з бюджету, або ж одержує стипендію з інших, ніж бюджет, джерел, має

право на застосування ПСП до заробітної плати в розмірі 386,25 грн. Але за умови, що його заробітна плата не перевищує 890 грн. на місяць

Нагадаємо, що згідно з визначенням, наведеним у

ст. 53 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III (далі — Закон № 2984), студентом є особа, яку в установленому порядку зараховано до вищого навчального закладу і яка навчається за денною (заочною), вечірньою, дистанційною формами навчання з метою отримання певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів. Отже, ураховуючи цей факт, а також те, що студентам на заочній формі навчання законодавством не передбачено виплату стипендій з бюджету, студент-заочник має право на ПСП у розмірі 386,25 грн. до своєї зарплати.

Для документального підтвердження права на ПСП у розмірі 386,25 грн. працівнику-студенту слід подати

заяву на застосування ПСП, а також довідку з навчального закладу, що він там навчається і за умовами його навчання не передбачено виплати стипендії з бюджету.

Згідно з

п. 4 Порядку № 2035 ПСП починає застосовується роботодавцем з податкового місяця, в якому працівник-студент подав роботодавцю зазначені заяву та довідку.

Приклад 5

.
У перший робочий день січня 2008 року (8 січня 2008 року) прийнято на роботу студента-заочника з окладом 800 грн. на місяць. Працівник при працевлаштуванні подав заяву на застосування ПСП та довідку з вищого навчального закладу, що він там навчається і за умовами його навчання виплату стипендії з бюджету не передбачено.

При обкладенні податком з доходів заробітної плати працівника-студента за січень 2008 року застосовується ПСП. Розрахунок утримань із заробітної плати такого працівника за січень 2008 року такий:

— внесок до Пенсійного фонду: 800 х 2 : 100 = 16 (грн.);

— внесок до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності: 800 х 1 : 100 = 8 (грн.);

— внесок до Фонду страхування від безробіття: 800 х 0,5 : 100 = 4 (грн.);

— податок з доходів фізичних осіб: (800 - 16 - 8 - 4 - 386,25) х 15 : 100 = 57,86 (грн.).

Приклад 6

.
У вересні 2007 року прийнято на роботу студента третього курсу денної форми навчання з окладом 550 грн. на місяць. Студент навчається на контрактній основі в державному університеті. Працівником при працевлаштуванні було подано заяву на застосування ПСП та довідку з вищого навчального закладу, що він там навчається і за умовами його навчання виплату стипендії з бюджету не передбачено. У січні 2008 року студента у зв’язку з успішним навчанням було переведено з контракту на «бюджет» і призначено стипендію з бюджету.

У січні 2008 року працівник-студент позбавляється права на застосування ПСП (

п.п. «б» п.п. 6.3.3 Закону № 889). Для дотримання положень Закону № 889 працівнику слід подати роботодавцю заяву про відмову від застосування ПСП, форму якої затверджено наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. № 461.

Розрахунок утримань із заробітної плати такого працівника за січень 2008 року такий:

— внесок до Пенсійного фонду: 550 х 2 : 100 = 11 (грн.);

— внесок до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності: 550 х 0,5 : 100 = 2,75 (грн.);

— внесок до Фонду страхування від безробіття: 550 х 0,5 : 100 = 2,75 (грн.);

— податок з доходів фізичних осіб: (550 - 11 - 2,75 - 2,75) х 15 : 100 = 80,03 (грн.).

 

ПСП для працюючих інвалідів

Для

інвалідів І і II групи, у тому числі з дитинства, відповідно до п.п. «є» п.п. 6.1.2 Закону № 889, передбачено підвищений розмір ПСП, який у 2008 році становить 386,25 грн. Разом з тим за загальним правилом ПСП застосовується у випадку, якщо заробітна плата інваліда не перевищує 890 грн. на місяць.

Звертаємо увагу:

Законом № 889 для інвалідів III групи не передбачено право на застосування підвищеного розміру ПСП, про що також було зазначено в листах ДПАУ від 06.02.2007 р. № 513/Х/17-0715; від 11.04.2007 р. № 1753/з/17-0715, № 3461/6/17-0716, № 3974/5/17-0716.

Водночас відповідно до

п.п. «б» п.п. 6.1.3 Закону № 889 учасники бойових дій під час Другої світової війни, а також особи, які у той час працювали в тилу і на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII, які до того ж мають статус інвалідів Великої Вітчизняної війни І, II, або III групи, мають право на ПСП у максимальному розмірі — 200 % від суми звичайної ПСП, визначеної в п.п. 6.1.1 Закону № 889. У 2008 році сума ПСП у максимальному розмірі для цієї категорії осіб становить 515 грн. (див. лист ДПАУ від 13.04.2007 р. № 1809/р/17-0715). Оскільки ПСП застосовується за однією з підстав, зазначених у п. 6.1 Закону № 889 (крім платників податків, які мають право на ПСП «на дітей»), то для працівників — інвалідів Великої Вітчизняної війни І, II або III групи вигідніше застосування ПСП у максимальному розмірі (515 грн.).

Нагадаємо, що ПСП починає застосовуватися роботодавцем з

податкового місяця, в якому платник податків подав роботодавцю заяву про її застосування з відповідними документами.

Згідно з

п.п. 7. п. 12 Порядку № 2035 підставою для застосування ПСП до зарплати працівників-інвалідів І або II групи, у тому числі з дитинства, є заява про застосування ПСП, форму якої затверджено наказом № 461, а також пенсійне посвідчення або довідка медико-соціальної експертизи (довідка МСЕК).

На практиці працівник-інвалід подає до бухгалтерії підприємства зазначену заяву та

копію посвідчення та/або копію довідки МСЕК. У цих документах, зокрема, зазначено, що група інвалідності діє безстроково, або ж зазначено строк дії цієї групи інвалідності.

У другому випадку періодичність подання пенсійного посвідчення або довідки МСЕК відповідає встановленим Міністерством охорони здоров’я України строкам перегляду зазначених документів (

п. 10 Порядку № 2035).

Якщо документи, що дають право на застосування ПСП у підвищеному розмірі на підставі

п.п. «б» п.п. 6.1.2 Закону № 889, не були переглянуті своєчасно і строк дії відповідної групи інвалідності закінчився, то згідно з п.п. «є» п.п. 6.1.2 Закону № 889 застосування підвищеного розміру ПСП припиняється з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому платник податків втрачає статус інваліда І або II групи, у тому числі з дитинства.

Згідно з

п.п. 10 п. 12 Порядку № 2035 учасники бойових дій під час Другої світової війни або особи, які у той час працювали в тилу і мають відповідні державні відзнаки для застосування ПСП у розмірі 200 % від звичайної ПСП, подають заяву про застосування ПСП, а також відповідно:

— документи, що підтверджують факт роботи в тилу під час Другої світової війни і наявність відповідних державних відзнак;

— посвідчення учасника бойових дій за зразком, установленим постановою КМУ від 12.05.94 р. № 302, видане відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях під час Другої світової війни, або довідки, видані органами Міноборони, МВС, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Управлінням державної охорони, МЗС.

Приклад 7.

На підприємство 20 грудня 2007 року прийнято працівника-інваліда з окладом 700 грн. на місяць. Заяву про застосування ПСП та копію пенсійного посвідчення, в якому зазначено II групу інвалідності, працівник подав тільки 14 січня 2008 року.

При обкладенні податком з доходів зменшення заробітної плати працівника-інваліда
II групи за грудень 2007 року на суму ПСП не провадиться. Застосування ПСП починається з нарахованої заробітної плати за січень 2008 року. Розрахунок утримань із заробітної плати такого працівника за січень 2008 року такий:

— внесок до Пенсійного фонду: 700 х 2 : 100 = 14 (грн.);

— внесок до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності: 700 х 1 : 100 = 7 (грн.);

— внесок до Фонду страхування від безробіття: 700 х 0,5 : 100 = 3,5 (грн.);

— податок з доходів фізичних осіб: (700 - 14 - 7 - 3,5 - 386,25) х 15 : 100 = 43,39 (грн.).

Приклад 8

.
На підприємстві працює інвалід II групи, заробітна плата якого становить 700 грн. на місяць і до заробітної плати законно застосовується ПСП. У січні 2008 року працівникам підприємства виплачено премію за підсумками успішної роботи підприємства у 2007 році. Сума премії працівника-інваліда — 200 грн.

Оскільки премії включаються до поняття «заробітна плата», то загальний заробіток працівника в січні 2008 року склав 900 грн. Отже, ПСП до заробітної плати працівника-інваліда за січень 2008 року не застосовується.

Розрахунок утримань із заробітної плати працівника за січень 2008 року такий:

— внесок до Пенсійного фонду: 900 х 2 : 100 = 18 (грн.);

— внесок до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності: 900 х 1 : 100 = 9 (грн.);

— внесок до Фонду страхування від безробіття: 900 х 0,5 : 100 = 4,5 (грн.);

— податок з доходів фізичних осіб: (900 - 18 - 9 - 4,5) х 15 : 100 = 130,28 (грн.).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі