Теми статей
Обрати теми

Зовсім не всі позареалізаційні доходи включаються до бази обкладення єдиним податком

Редакція ПБО
Стаття

Зовсім не всі позареалізаційні доходи включаються до бази обкладення єдиним податком

 

Сутність спору

Підприємство (платник єдиного податку) не включило до бази обкладення єдиним податком суму нарахованих процентів за депозитним вкладом та суму списаної простроченої кредиторської заборгованості.

При перевірці податківці донарахували єдиний податок на зазначені позареалізаційні доходи, що стало приводом для подання позову до суду про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

 

Позиція податкових органів

Позиція ДПАУ в питанні визначення бази обкладення єдиним податком висловлювалася неодноразово (див.

листи від 14.10.2004 р. № 11447/5/15-1216 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 92, від 13.06.2006 р. № 6423/6/15-0416 і від 06.09.2006 р. № 9948/6/15-0416 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 94), як правило, виконавці на місцях її дотримуються. Ця позиція базується на таких аргументах.

Згідно зі

ст. 1 Указу № 727 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (і) до каси за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Однак відповідно до

п. 5 Порядку № 554 у графі 5 Книги обліку доходів і витрат «Позареалізаційні доходи і виручка від іншої реалізації» відображаються суми, фактично отримані на розрахунковий (поточний) рахунок і до каси від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, МШП, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої закінчився строк позовної давності, а також дивіденди, якщо з них не було стягнуто податки у джерела виплати згідно із Законом про податок на прибуток). Отже, доходять висновку податківці, якщо до Книги обліку доходів і витрат включаються проценти і прострочена кредиторська заборгованість, то вони підлягають обкладенню єдиним податком.

Крім того, згідно з

п. 5 Порядку № 98 у рядку 4 Розрахунку відображається загальна сума коштів , отримана на розрахунковий рахунок або (і) до каси суб’єкта малого підприємництва. Отже, до розрахунку єдиного податку необхідно включати всі надходження на розрахунковий рахунок незалежно від того, чи надійшли вони від операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), чи від інших операцій.

Виходячи з цього, в акті перевірки зроблено висновок про необхідність включення до бази обкладення єдиним податком позареалізаційних доходів, отриманих у вигляді процентів за депозитом, і сум списаної простроченої кредиторської заборгованості і, як наслідок, про заниження суми єдиного податку.

 

Вирішення справи судом

Судом прийнято рішення (залишене без зміни судами апеляційної та касаційної інстанцій) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд аргументував свою позицію щодо необкладення єдиним податком процентів на депозит тим, що

ст. 1 Указу № 727 не передбачає включення до складу виручки від продажу товарів отриманих платником податку процентів на депозитні кошти. Крім того, податковим органом не наведено нормативне обґрунтування правомірності віднесення спірних процентів до складу виручки, що є об’єктом обкладення єдиним податком.

Що стосується оподаткування сум списаної кредиторської заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності, то суд виходив з того, що податковим органом не зазначено дату отримання коштів до каси або на розрахунковий рахунок і не наведено первинний документ, який би це підтверджував. Крім того, за своєю сутністю списання кредиторської заборгованості ніяк не може спричинити отримання виручки від цієї операції.

 

Думка редакції

На наш погляд, із позицією суду в питанні обкладення єдиним податком процентів, нарахованих банком, погодитися не можна.

Безумовно, якщо доводи податківців ґрунтувалися тільки на тому, що

Порядок № 554 прямо передбачає включення інших надходжень до графи 4 Книги обліку доходів і витрат, а Порядок № 98 передбачає включення до розрахунку єдиного податку всіх надходжень на розрахунковий рахунок, для суду ці доводи недостатньо переконливі, оскільки такі вимоги не зовсім відповідають поняттю виручки, наведеному в ст. 1 Указу № 727.

Однак суд був зобов’язаний узяти до уваги, що згідно з

п. 1.10 Закону про податок на прибуток проценти — дохід, що сплачується (нараховується) боржником на користь кредитора у вигляді плати за використання отриманих на певний строк грошових коштів чи майна, у тому числі й платіж за використання коштів, прийнятих у депозит. За своєю сутністю отримані проценти є виручкою, одержаною за надання права користування своїми грошовими коштами, тобто платою за надані послуги. При цьому до підприємства переходить право власності на нараховані проценти в порядку, передбаченому депозитним договором (докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 22, с. 23).

Таким чином, отримані підприємством суми процентів, нарахованих на депозит, на наш погляд, повністю відповідають визначенню виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), наведеному в

ст. 1 Указу № 727, і мають обкладатися єдиним податком.

А от у питанні оподаткування списаної простроченої кредиторської заборгованості ми повністю підтримуємо позицію суду. Хоча

Порядок № 554 і передбачає відображення таких сум у Книзі обліку доходів і витрат, жодним нормативним документом не передбачено включення підсумкових сум із зазначеної Книги до розрахунку єдиного податку. Інакше кажучи, підприємство може на виконання вимог Порядку № 554 включати суми інших доходів до Книги обліку доходів і витрат, але не зобов’язане відображати їх у Розрахунку єдиного податку і сплачувати з них єдиний податок, оскільки в цьому випадку відсутні надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок або до каси, на що справедливо вказав суд у своїй ухвалі. Зауважимо ще раз, що податкові органи вважають інакше.

Матеріал підготував Микола Шпакович, економіст-аналітик

 

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 15 лютого 2007 року

 

Вищий адміністративний суд України <...>, розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на рішення господарського суду Львівської області від 29.07.2005 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2005 у справі № 5/916-9/129 за позовом ЗАТ <...> до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У квітні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 31.03.2005 № <...>, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в сумі 7309,29 грн., в т. ч. основного платежу: 4872,86 грн. штрафні санкції в сумі 2436,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем не було допущено жодних порушень вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва», а відтак не було занижено сплату єдиного податку на суму 9063,36 грн., списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, вважає, що у акті перевірки не вказано дати отримання позивачем цієї суми в касу або на розрахунковий рахунок і не наведено жодного первинного документа, який підтверджує отримання будь-яким чином підприємством цієї суми.

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.07.2005, залишеного в силі ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2005, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, яким визначено позивачу податкове зобов’язання з єдиного податку за вимогами ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку і звітності», є зафіксований в акті перевірки факт не включення позивачем до бази обкладання єдиним податком позареалізаційних доходів.

Відповідно до вимог ст. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку і звітності» суб’єкт підприємницької діяльності — юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачує податок за ставкою 6 або 10 % з суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору. Об’єктом оподаткування єдиним податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якою вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Зазначеною нормою

не передбачено включення до виручки від продажу товарів одержаних платником податку відсотків на депозитні кошти.

Податковим органом

не наведено нормативного обґрунтування правомірності віднесення спірних відсотків до виручки, яка об’єктом оподаткування єдиним податком.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку і звітності» виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Суди попередніх інстанцій

правомірно не погодилися із позицією податкового органу, що списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, слід включати до бази оподаткування, так як не вказано дати отримання позивачем цієї суми в касу, або на розрахунковий рахунок і не наведено жодного первинного документа, який підтверджує отримання будь-яким чином підприємством цієї суми.

Кредиторська заборгованість за своєю суттю — це заборгованість самого підприємства перед іншими платниками податку і після спливу строку позовної давності та її писання, внаслідок цього,

жодним чином підприємством не може бути отримано виручки від цієї операції.

Також не може бути отримано виручки від сплати коштів до інноваційного фонду та фонду охорони праці, оскільки такі сплати належать до видаткової частини, і відповідно, не можуть бути зараховані до виручки.

За таких обставин, судова колегія погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зазначені податковим органом порушення податкового законодавства, зафіксовані в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок не спростовують

.

Суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог матеріального і процесуального права постановили обґрунтовані рішення, а тому

підстав для їх перегляду з мотивів викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу ДПІ

у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Рішення

господарського суду Львівської області від 29.07.2005 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2005 — без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі