Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Беремо участь у виставках і ярмарках

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2008/№ 54
В обраному У обране
Друк
Стаття

Беремо участь у виставках та ярмарках

 

Одним зі способів, що відкриває для підприємства нові перспективи в бізнесі, дає можливість заявити про себе, сприяє налагодженню нових ділових зв’язків та дозволяє ознайомитися з різними ноу-хау, є участь у виставках та ярмарках. Про організаційно-облікові особливості, пов’язані з участю суб’єктів підприємництва в подібних заходах, і поговоримо.

Ольга ХАМАЙДЮК, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Концепція № 1065

— Концепція розвитку виставково-ярмаркової діяльності, затверджена постановою КМУ від 22.08.2007 р. № 1065.

Декрет про місцеві податки і збори

— Декрет КМУ «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56-93.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР).

Закон про патентування

— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.

Закон № 889

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Положення № 1077

— Положення про виготовлення, зберігання та реалізацію торгових патентів, затверджене постановою КМУ від 13.07.98 р. № 1077.

Порядок № 173

— Порядок застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення), затверджений наказом ДМСУ від 28.03.2000 р. № 173 (у редакції від 26.12.2003 р. № 918).

П(С)БО 7 —

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

Указ № 727

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (у редакції від 28.06.99 р. № 746/99).

 

Виставка та ярмарок: знайомимося з поняттями

Визначення понять «виставка» та «ярмарок» можна знайти в

Концепції № 1065. До речі, зауважимо, що аналогічне їх тлумачення міститься і в «митному» Порядку № 173. Для зручності наведемо характеристику виставково-ярмаркових заходів у табличній формі.

 

Виставки та ярмарки

 

Вид заходу, що проводиться

Виставка

Ярмарок

1

2

3

Поняття

Виставка

— це захід, пов’язаний з демонстрацією продукції, товарів та послуг, який сприяє їх просуванню на внутрішній і зовнішній ринок з урахуванням його кон’юнктури, створенню умов для проведення ділових переговорів з метою укладення договорів про постачання або протоколів про наміри, створення спільних підприємств, отримання інвестицій

Ярмарок

— це захід, безпосередньо пов’язаний з роздрібною або оптовою торгівлею, що проводиться регулярно у визначеному місці та у визначений строк

Мета участі в заході

Поширення інформації про діяльність підприємства: про продукцію, яка випускається, чи про роботи (послуги), які надаються, що супроводжується демонстрацією зразків виробів

Демонстрація товарів, послуг з метою їх реалізації покупцям

Виставки та ярмарки класифікуються:

за місцем проведення

— що проводяться в Україні; — що проводяться за кордоном

за статусом

— всесвітні; — міжнародні; — національні; — міжрегіональні; — регіональні (місцеві)

— міжнародні; — національні; — міжрегіональні; — регіональні (місцеві)

— за тематикою

— універсальні; — галузеві; — виставки та ярмарки споживчих товарів; — виставки та ярмарки обладнання і технологій

 

Як бачимо, метою виставково-ярмаркових заходів, що проводяться, є, насамперед,

демонстрація продукції, товарів, робіт, послуг, технологій, розповсюдження інформації про суб’єкта господарювання, розширення кола можливих покупців. Проте основна відмінність, мабуть, полягає в тому, що на відміну від виставки, на ярмарку суб’єкт господарської діяльності може не тільки демонструвати свою продукцію, товари, роботи або послуги, а й продавати їх, тобто безпосередньо здійснювати торговельну діяльність. Щоправда, слід зауважити, що часом таку можливість не упускають і суб’єкти господарювання, які беруть участь у виставці, влаштовуючи при цьому виставки-продажі.

Для проведення демонстрації в ході виставково-ярмаркової діяльності підприємство-учасник представляє зразки своєї продукції —

виставкові товари. Згідно з Порядком № 173 — це товари, які використовуються як експонати (у тому числі в обмеженій кількості алкогольні напої та тютюнові вироби) або призначаються для облаштування павільйонів, стендів або експозицій на виставках (ярмарках). Для рекламування переваг власної продукції учасники в ході проведення виставково-ярмаркових заходів можуть також безоплатно роздавати відвідувачам зразки своєї продукції.

 

Організаційні моменти

Якщо в ході проведення виставково-ярмаркових заходів (ярмарків, виставок-продажів) передбачається

продаж суб’єктом господарської діяльності своєї продукції, товарів, робіт, послуг, то, по суті, це виглядає як виїзна (дрібнороздрібна) торгівля. А це, у свою чергу, передбачає наявність документів, які повинні оформлятися згідно з вимогами законодавства України для здійснення такого виду торгівлі. Мається на увазі: дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі та короткостроковий торговий патент.

 

Коли потрібен патент?

Як відомо, у деяких випадках для здійснення

готівкових розрахунків суб’єкту господарювання потрібен торговий патент. З’ясуємо, коли він знадобиться суб’єктам — учасникам виставково-ярмаркових заходів.

 

Торговий патент при проведенні виставково-ярмаркових заходів

В яких випадках необхідний патент?

Виставки

Ярмарки

Патент

не потрібен (за умови, що немає торгівлі за готівку)

Патент

потрібен

Оскільки метою виставки є розповсюдження інформації про підприємство з проведенням демонстрації виставкових зразків, і при цьому

торгівлі за готівку не відбувається, то патент для участі у виставці придбавати не потрібно. Також патент не знадобиться, якщо з метою розширення кола клієнтів та обсягів продажів під час виставки підприємство проводитиме розіграші з видачею грошових чи майнових призів. Як стверджує ДПАУ у своєму листі від 14.02.2006 р. № 48/2/15-0410 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 31 такий розіграш не належить до послуг у сфері грального бізнесу, що, у свою чергу, звільняє підприємство від обов’язку придбання торгового патенту. Проте зауважимо: якщо підприємство, наприклад, вирішить влаштувати виставку-продаж, то тоді торговий патент придбати йому вже доведеться

Оскільки на ярмарку здійснюється

торговельна діяльність за готівку, то підприємству для участі в ярмарку слід придбати торговий патент. Ураховуючи, що ярмаркові заходи мають нетривалий характер, при цьому отримується короткостроковий торговий патент (п. 16 Положення № 1077). У короткострокового торгового патенту (пп. 4 — 5 ст. 3 Закону про патентування): — строк дії становить від 1 до 15 днів; — плату встановлено у фіксованому розмірі (10 грн. за кожний день торгівлі) та має бути внесено не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності. Видача короткострокового торгового патенту здійснюється на підставі заявки суб’єкта підприємництва у триденний строк від дня її подання (п. 12 Положення № 1077). Для отримання короткострокового торгового патенту суб’єкту господарювання слід звернутися до податкових органів за місцем здійснення виставково-ярмаркового заходу. За здійснення торговельної діяльності без короткострокового торгового патенту передбачено штраф у подвійному розмірі вартості короткострокового патенту за повний строк діяльності суб’єкта підприємництва з таким порушенням (п. 1 ст. 8 Закону про патентування). Зауважимо: навіть якщо підприємство вже має звичайний торговий патент на здійснення торговельної діяльності, для торгівлі на ярмарку воно все одно має придбати короткостроковий торговий патент. Адже ярмарок для нього — це окрема торговельна точка (а торговий патент, як передбачено п. 3 ст. 3 Закону про патентування, одержується на кожну з торговельних точок)

З

Положення № 1077: «16. У разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткострокових заходів, пов’язаних з демонстрацією і продажем товарів, суб’єкт підприємницької діяльності придбаває короткостроковий торговий патент за місцем здійснення зазначеної діяльності».

 

Разом з тим іноді торгувати за готівку можна і

без патенту. Так, від придбання торгового патенту звільняються:

— суб’єкти підприємництва, які торгують

винятково товарами вітчизняного виробництва, переліченими в п. 6 ст. 3 Закону про патентування;

— суб’єкти малого підприємництва —

єдиноподатники (як юридичні, так і фізичні особи) (ст. 6 Указу № 727);

— платники фіксованого сільськогосподарського податку (

ч. 4 ст. 9 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.98 р. № 320-ХIV).

Отже, таким суб’єктам господарювання придбавати торговий патент для здійснення торговельної діяльності на виставково-ярмаркових заходах

не потрібно.

У деяких же випадках, перелічених у

пп. 6 — 9 ст. 3 Закону про патентування, суб’єктам господарювання дозволяється торгувати за пільговим торговим патентом.

 

Дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі

Суб’єкту господарювання, який збирається торгувати в ході виставково-ярмаркових заходів, також належить отримати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі. При цьому може виникнути запитання: а чи потрібно, як і раніше, одержувати такий дозвіл у зв’язку з появою

Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-IV. Не повторюючи всього сказаного з цього приводу на сторінках нашої газети раніше, стисло нагадаємо, що на сьогодні ситуація складається так: якщо рішенням місцевої влади передбачено отримання такого дозволу, то одержувати його все ж таки доведеться. Хоча сміливі суб’єкти господарювання, звичайно, можуть з цим і поспорити (лист Держкомпідприємництва від 14.08.2007 р. № 6048). Докладніше це питання також розглядалося в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 80 на с. 26.

Отже, отримання

дозволу на розміщення об’єкта торгівлі здійснюється відповідно до вимог Декрету про місцеві податки і збори в порядку, установленому місцевими органами самоврядування, і передбачає сплату збору, розмір якого залежить від тривалості виїзної торгівлі. При цьому якщо торгівля:

— є

одноразовою, то граничний розмір збору не повинен перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день (17 грн.);

— здійснюється постійно у спеціально відведених для цього місцях, то

граничний розмір збору обмежується максимальною величиною — 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).

Проте, якщо суб’єкт господарської діяльності, є

платником єдиного податку, то сплачувати збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг йому не потрібно. Про таке звільнення єдиноподатників від сплати збору зазначав і Держкомпідприємництва у своєму листі від 19.10.2004 р. № 7197, додавши при цьому, що єдиноподатників звільнено від сплати збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, але не від обов’язку отримання такого дозволу, тому такий дозвіл їм видається безоплатно.

 

РРО

Роздрібна торгівля на ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) здійснюється

без застосування РРО, однак з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) (п. 3 Переліку окремих форм і умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336).

Проте необхідно пам’ятати, що торгувати таким чином (без РРО, але з РК і КОРО) можна лише до того часу, коли обсяг розрахункових операцій за всіма об’єктами виїзної ярмаркової торгівлі протягом року не перевищить 200000 грн. (

п. 2 постанови № 1336).

Разом з тим зауважимо, що ні РРО, ні РК з КОРО при торгівлі не знадобляться приватним підприємцям (єдиноподатникам та фікс патентникам), за умови, звичайно, що вони не торгують підакцизними товарами, крім пива на розлив (

пп. 5 — 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III).

 

Документальне оформлення виставково-ярмаркових заходів

До початку виставки (ярмарку) підприємство, яке має намір узяти участь у такому заході, має направити організатору (розпоряднику)

заявку на участь у виставці (ярмарку), а для розміщення інформації про себе в каталозі учасників — інформаційні дані про свою господарську діяльність. Такі документи підприємство може направити будь-яким зручним способом: поштою, факсом або за допомогою Інтернету.

Після цього

між суб’єктом господарювання — учасником виставки (ярмарку) та її організатором (розпорядником) укладається договір на взяття участі у виставці (ярмарку) у письмовій формі. Зазвичай у такому договорі застерігаються умови взяття участі в заході, що проводиться, та зазначається вартість плати, яку має сплатити учасник. За право брати участь у виставці (ярмарку) підприємство повинне сплатити кошти у строки, обумовлені укладеним договором, на підставі рахунка, виставленого організатором. Тільки після цього за підприємством резервується місце виставкової площі, у протилежному випадку організатор виставки (ярмарку) може передати виставкову площу іншому підприємству-учаснику.

Якими ж будуть

внутрішні документи на підприємстві, яке готується взяти участь у виставково-ярмарковому заході? Насамперед необхідно зазначити, що первинні документи, якими оформлюється на підприємстві його участь у виставці (ярмарку), повинні містити підтвердження того, що взяття участі в такому заході є господарською необхідністю підприємства і має рекламний характер. Адже цілком очевидно, що демонструючи свої товари чи послуги на виставці (ярмарку) підприємство таким чином їх рекламує, у розрахунку на підвищення попиту.

Отже, назвемо внутрішні документи, якими можуть оформлюватися операції з підготовки до виставки або ярмарку:

1.

Наказ (розпорядження) керівника про участь підприємства у виставково-ярмарковому заході. У ньому застерігаються: дата (період) та місце проведення заходу; особи, відповідальні за організацію підготовки та взяття в ньому участі підприємством, строки та календарний план підготовки, строки звітності після закінчення виставки (ярмарку) тощо.

Якщо підприємство планує безоплатно роздавати на виставці (ярмарку) рекламні зразки власної продукції (товарів), тоді в наказі (розпорядженні керівника) бажано зазначити мету роздавання таких рекламних зразків, а саме указати, що це робиться з рекламною метою. Крім того, у цьому випадку можна розробити і затвердити перелік рекламних зразків продукції (товарів), які підлягатимуть безоплатній роздачі, їх кількість із зазначенням прізвищ працівників, відповідальних за їх безоплатне роздавання. Для безоплатного розповсюдження на виставці (ярмарку) видача продукції (товарів) відповідальним особам зі складу підприємства здійснюється на підставі виписаної накладної.

2.

План підготовки підприємства до виставки (ярмарку). Він розробляється для того, щоб гарантувати виконання підготовчих робіт в обумовлені строки відповідальними особами.

3.

Кошторис витрат на участь у виставці (ярмарку). Розробляється для визначення майбутніх витрат, пов’язаних з проведенням виставково-ярмаркового заходу. Кошторис може включати такі основні статті витрат:

— плата за право участі у виставці або ярмарку (внесок на право участі, орендна плата за користування виставковим обладнанням та виставковою площею, плата за розміщення інформації в каталозі тощо);

— витрати на виготовлення виставкового обладнання (якщо підприємство планує користуватися своїми стелажами, стендами під час виставки або ярмарку, а не орендувати їх у організаторів);

— транспортні витрати на перевезення власного виставкового обладнання і виставкових товарів;

— витрати на відрядження працівників, які направляються для взяття участі у виставці (ярмарку);

— витрати на транспортування виставкових товарів, виставкового обладнання тощо;

— витрати на виготовлення рекламних матеріалів, призначених для безоплатного розповсюдження на виставці (ярмарку);

— витрати на безоплатне рекламне розповсюдження зразків продукції (товарів). Якщо ж на виставці (ярмарку) підприємство планує безоплатно розповсюджувати великий асортимент та кількість зразків продукції (товарів), то можна розробити окремий кошторис на безоплатне розповсюдження таких зразків продукції (товарів).

Оскільки передбачити всі вірогідні витрати неможливо, цілком логічно, що кошторис виставково-ярмаркових витрат буде приблизним.

4.

Звіт про взяття участі у виставково-ярмарковому заході. Звіт складається після закінчення виставки (ярмарки). У ньому зазначаються фактичні витрати, понесені підприємством під час підготовки та взяття такої участі, з відповідним документальним їх підтвердженням. При цьому відповідальні особи повинні відзвітувати за безоплатну роздачу на виставці виданої їм під звіт продукції (товарів). Для цього у звіті про взяття участі у виставковому заході слід окремо зазначити перелік та кількість безоплатно розданої продукції (товарів). Крім того, безоплатно роздані на виставці зразки товарів на підприємстві слід списати, оформивши для цього акт списання, а не розданий на виставці залишок продукції (товарів) відповідальні особи повинні повернути на склад підприємства.

При цьому якщо для проведення виставково-ярмаркового заходу працівники були направлені

у відрядження, то після повернення з відрядження вони повинні відзвітувати за сумами коштів, отриманими під звіт, подавши до бухгалтерії підприємства Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 19.09.2003 р. № 440, відомий у побуті як авансовий звіт) з відповідними документами, що підтверджують його витрати (касовими чеками, актами закупівлі, товарними чеками, накладними на відпуск ТМЦ, актами виконаних робіт, актами купівлі-продажу, квитанціями тощо).

А зараз перейдемо до обліку витрат, пов’язаних з проведенням виставково-ярмаркових заходів.

 

Обліковуємо виставково-ярмаркові витрати

Вище вже зазначалося, що документи, якими оформлюються виставково-ярмаркові заходи, повинні містити вказівку щодо їх

рекламного характеру. Це насамперед необхідно для облікових цілей.

Так,

у бухгалтерському обліку витрати на проведення виставково-ярмаркових заходів класифікуються як витрати на рекламу та відображаються за рахунком 93 «Витрати на збут».

У податковому обліку

рекламні витрати відображаються з урахуванням положень п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток. Нагадаємо: згідно з цим підпунктом рекламні витрати в цілях оподаткування можуть бути:

(а)

нелімітованими (абзац перший п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток) — це витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів щодо товарів (робіт, послуг), які продаються (надаються) платником податків (а також товарів, які підприємство, наприклад, збирається продавати в майбутньому, консультація податківців у рубриці «Думка фахівців офіційних органів», газета «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 95, с. 61). При проведенні виставково-ярмаркових заходів такими, зокрема, будуть:

— плата за участь у виставці (ярмарку);

— плата за оренду виставково-ярмаркового обладнання (або витрати на його виготовлення, якщо вони, звичайно, не перевищують 1000 грн.);

— витрати на створення та розповсюдження рекламних матеріалів (каталогів, проспектів, календарів, блокнотів, листівок, прайс-листів тощо);

— витрати на транспортування тощо;

(б)

лімітованими (абзац другий п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток) — це, зокрема, витрати на придбання та розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламною метою, а також витрати на організацію презентацій, свят. До валових витрат дозволено відносити такі витрати в розмірі не більше 2 % від оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Як бачимо, щодо таких витрат установлено своє обмеження, з урахуванням якого платник податків і має право формувати валові витрати. Зауважимо, що, у свою чергу, безоплатна роздача зразків товарів, крім можливого відображення валових витрат, з іншого боку, також тягне за собою необхідність нарахування ПДВ-зобов’язань (згідно з п. 4.2 Закону про ПДВ), а в разі роздачі зразків товарів звичайним фізособам — потенційним покупцям (які не є платниками податку на прибуток) — як це часто буває в ході проведення таких заходів, — і необхідність відображення валових доходів (згідно з п.п. 7.4.3 Закону про податок на прибуток). При цьому і ПДВ-зобов’язання, і валові доходи виникають з урахуванням звичайних цін. Докладніше такі особливості оподаткування розглядалися в тематичному випуску газети «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 76, присвяченому проведенню рекламних заходів.

Витрати, пов’язані з направленням працівників у відрядження для участі у виставках (ярмарках), відображаються в податковому обліку в загальному порядку, установленому «відряджувальним»

п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток.

Зауважимо: з метою участі у виставково-ярмаркових заходах підприємство може

виготовляти виставкове обладнання (стенд) і самостійно або, припустимо, таке обладнання йому можуть споруджувати підрядники. При цьому якщо строк експлуатації такого обладнання перевищує 365 днів, а вартість виявляється більше 1000 грн., то в обліку така операція відображається як створення об’єкта ОЗ:

— у бухгалтерському обліку споруджений об’єкт може зараховуватися, наприклад, на суб рахунок 109 «Інші основні засоби» або на субрахунок 117 «Інші необоротні матеріальні активи» (з подальшим нарахуванням бухгалтерської амортизації згідно з

П(С)БО 7);

— у податковому обліку витрати на створення такого обладнання збільшують балансову вартість ОФ

групи 3 і підлягатимуть податковій амортизації у складі балансової вартості такої групи.

Суму «вхідного» ПДВ за виставково-ярмарковими витратами підприємство на підставі

п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ має право віднести до податкового кредиту (як призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності).

І ще один момент. У разі здійснення міжнародної виставково-ярмаркової діяльності тимчасове ввезення товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках або ярмарках чи інших подібних заходах під зобов’язання про їх зворотне вивезення, та їх зворотне вивезення звільняються від обкладення ПДВ, тобто здійснюються в пільговому режимі (

п. 5.17 Закону про ПДВ, ст. 206 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-IV). Отже, у разі ввезення-вивезення таких товарів діє ПДВ-пільга.

Податок з реклами.

Беручи участь у виставково-ярмарковому заході, підприємство рекламує свої товари, тому участь підприємства у виставках (ярмарках) є одним з видів рекламних заходів. Такої думки дотримуються податківці у своєму листі від 08.12.2005 р. № 12060/6/15-0316 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 80 (далі — лист № 12060).

Згідно зі

ст. 11 Декрету про місцеві податки і збори об’єктом обкладення податком з реклами є вартість послуг (без ПДВ) з установлення та розміщення реклами. При цьому оскільки податок з реклами є місцевим податком, то він також не входить і до бази обкладення ПДВ (п. 4.1 Закону про ПДВ).

Ураховуючи, що участь підприємства у виставках та ярмарках є одним з видів рекламних заходів, а організатор виставкового заходу надає послуги з його організації, то в цьому випадку підприємство зобов’язане сплатити податок з реклами, об’єктом обкладення яким є вартість участі підприємства у виставково-ярмарковому заході (тобто внесок на право участі у виставці або ярмарку). Разом з тим, як зазначалося в

листі № 12060, податок з реклами нараховуватиме та перераховуватиме до бюджету не саме підприємство-учасник, а організатор виставки (ярмарку). А суб’єкт господарювання — учасник (юридична чи фізична особа), як безпосередній одержувач рекламних послуг, лише сплачуватиме суму такого податку при оплаті вартості участі у виставково-ярмарковому заході (тобто у складі вартості плати за участь, що відображається за Дт 93).

А тепер розглянемо приклад.

Приклад.

Підприємство збирається взяти участь у виставці. Витрати у зв’язку з цим склали:

— плата за участь у виставці — 1205 грн. (у то му числі ПДВ — 200 грн., податок з реклами — 5 грн.);

— спорудження виставкового обладнання (стенду зі строком служби понад 1 рік) підрядним способом — 1800 грн. (у тому числі ПДВ — 300 грн.);

— виготовлення роздавального рекламного матеріалу (листівок, буклетів) — 240 грн. (у тому числі ПДВ — 40 грн.);

— витрати на відрядження — 700 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.); виданий аванс — 750 грн., невикористаний аванс у сумі 50 грн. після закінчення відрядження повернено підзвітними особами до каси підприємства.

В обліку операції відобразяться так:

 

Витрати на участь у виставці

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1. Перераховано плату за участь у виставці

371

311

1205

1005

641

644

200

2. Відображено витрати з виготовлення стенду (підрядним способом); споруджений стенд уведено в експлуатацію

153

631

1500

— *

641

631

300

631

311

1800

117

153

1500

* У податковому обліку витрати на виготовлення стенду відносяться на збільшення балансової вартості ОФ групи 3.

3. Перераховано плату за виготовлення роздавального рекламного матеріалу (листівок, буклетів)

371

311

240

200

641

644

40

4. Отриманий роздавальний рекламний матеріал передано відрядженим працівникам для роздавання на виставці

209/склад

631

200

644

631

40

631

371

240

209/підзвіт

209/склад

200

5. Видано аванс на відрядження

372

301

750

6. Після закінчення виставки на підставі звіту про виставку та затвердженого авансового звіту до складу витрат на збут включено:

 

 

 

 

 

— плату за участь у виставці

93

685

1005

644

685

200

685

371

1205

— вартість роздавального рекламного матеріалу

93

209/підзвіт

200

— витрати на відрядження

93

372

600 (умовно)

600

641

372

100 (умовно)

7. Повернено залишок невикористаного авансу підзвітними особами до каси підприємства

301

372

50

 

На цьому завершуємо розмову про виставки та ярмарки. Залишається побажати, щоб участь в подібних заходах виявилася для підприємства достатньо ефективним способом просування та рекламування своїх товарів і послуг, а також допомогла привернути нових покупців і клієнтів та завоювати ринки збуту.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно