Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Україна в СОТ

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2008/№ 55
В обраному У обране
Друк
Стаття

Україна в СОТ

 

16 травня 2008 року Україна стала 152-м членом Світової організації торгівлі. Про те, що змінилося після цієї дати і чого слід чекати суб’єктам господарювання, поговоримо в цій статті.

Олена КАБАЛЬСЬКА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

 

Загальна інформація про СОТ

Світова організація торгівлі (далі — СОТ) є об’єднанням держав, спрямованим на створення єдиних правил міжнародної торгівлі. Передумовою її появи стала багаторічна дія

Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), яка була укладена ще 30.10.47 р. Саме тому СОТ часто називають спадкоємицею ГАТТ.

Офіційною датою заснування СОТ вважається 01.01.95 р. — дата набуття чинності

Угодою про заснування Світової організації торгівлі (Марракешська угода). Саме цю дату було застережено в Заключному акті, що закріплює результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, підписаному 15.04.94 р. У цілому переговори Уругвайського раунду тривали з 1986 по 1994 рік.

Для країни, яка стає членом СОТ,

обов’язковими є так звані Багатосторонні угоди з торгівлі, що становлять невід’ємну частину Угоди про заснування СОТ.

Ще одна частина угод, об’єднаних умовною назвою

Угоди з торгівлі багатостороннього характеру, стає обов’язковою тільки для тих членів СОТ, які дали на це згоду. ці згоди не створюють будь-яких прав чи обов’язків для тих членів СОТ, які не висловили свою згоду на це.

Угоди, укладені в межах СОТ, та основні питання, які ними врегульовано, наведено в додатку до цієї статті.

Своїми

головними завданнями СОТ називає лібералізацію міжнародної торгівлі, забезпечення її справедливості та послідовності, сприяння економічному зростанню та підвищенню економічного добробуту людей. Країни — члени СОТ вирішують ці завдання шляхом:

— здійснення контролю за виконанням угод та домовленостей;

— проведення багатосторонніх торговельних переговорів та консультацій між зацікавленими країнами-членами;

— урегулювання торговельних спорів;

— проведення огляду національної торговельної політики країн-членів;

— технічне сприяння державам, які розвиваються, з питань, що належать до компетенції СОТ;

— співпраці з міжнародними спеціалізованими організаціями.

Вступаючи до СОТ,

країна одержує право голосу за всіма рішеннями, що приймаються в межах організації. Як правило, рішення приймаються одноголосно. Передбачено й можливість прийняття рішень більшістю голосів шляхом голосування, проте ця процедура на сьогодні жодного разу не застосовувалася.

Україна, як уже зазначалося, стала 152-м членом СОТ. Заявки на приєднання подали ще близько 30 країн. Серед них Росія та Білорусь.

На членів СОТ сьогодні припадає приблизно 95 — 97 % обсягу світової торгівлі.

 

Шлях України до СОТ

Україна вступ до СОТ поставила за мету ще у

1995 році. Про це свідчить прийняття Кабміном розпорядження «Про проведення конференції з питань запровадження положень угоди про сільське господарство в контексті приєднання України до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та вступу до Світової організації торгівлі» від 08.06.95 р. № 333-р, а також розпорядження «Про робочу групу для підготовки Концепції вдосконалення Єдиного митного тарифу України та забезпечення проведення переговорів про тарифні поступки з метою сприяння приєднання України до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та вступом до Світової організації торгівлі (СОТ)» від 27.08.95 р. № 549-р. 18 березня 1996 року постановою Кабміну було затверджено план першочергових заходів щодо забезпечення процесу приєднання України до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та вступу до Світової організації торгівлі (СОТ).

За цей час було проведено 17 офіційних і ще більше неофіційних засідань Робочої групи СОТ з розгляду заявки про вступ України до цієї організації. На останньому засіданні,

25.01.2008 р., члени Робочої групи схвалили «вступний пакет» України: Звіт Робочої групи, розписи зобов’язань з доступу до ринку товарів та послуг, проект рішення Генеральної ради та протоколу про вступ. 05.02.2008 р. вступний пакет розглянула та затвердила Генеральна рада СОТ. Президент України та Генеральний директор СОТ цього ж дня підписали Протокол про вступ України до СОТ.

10.04.2008 р. Верховна Рада України прийняла

Закон України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі». 16.04.2008 р. цей Закон було підписано Президентом України, про що цього ж дня було направлено повідомлення СОТ. Через 30 днів, а саме 16.05.2008 р., Україна стала членом Світової організації торгівлі.

 

Наслідки вступу

до СОТ для України

Згідно зі

ст. 16 Марракешської угоди кожна країна повинна забезпечити відповідність своїх законів, правил і адміністративних процедур її зобов’язанням та положенням, передбаченим угодами СОТ. Ще не будучи членом організації, Україна з метою «законодавчого забезпечення процесу вступу до СОТ» у період 2002 — 2007 рр. прийняла 59 законів. Ще 5 законів, необхідних для завершення процесу приведення законодавства у відповідність до вимог СОТ, було прийнято 10.04.2008 р.

Більшість нововведень

, передбачених зазначеними законами, уже набули чинності. Тому власне з датою вступу України до СОТ пов’язано не дуже багато змін у законодавстві. Тим змінам, які все-таки відбулися, присвячено статтю на с. 30.

У цілому ж, як зазначають фахівці, більшість галузей промисловості вже працюють в умовах, що відповідають зобов’язанням України щодо вступу до СОТ*.

* Як зазначає зам.міністра економіки, вступ до СОТ — дуже істотний чинник формування привабливого іміджу України на міжнародній арені. З моменту вступу до СОТ Україна отримала режим найбільшого сприяння в торговельному просторі всіх країн — членів СОТ, тобто одночасне поліпшення умов торгівлі зі 151 країною світу; знизилися тарифні і нетарифні обмеження доступу українських товарів на товарні ринки країн — членів СОТ.

Безумовно, експертів, які говорили б тільки про позитивні наслідки вступу до СОТ для України, або виключно про негативну сторону цього процесу, немає.

Традиційно як позитивний момент відзначається, що вступ до СОТ може стати впливовим важелем для просування ринкової економіки, важливих регулятивних, інституційних та економічних реформ, зростання зайнятості. Так, серед

основних переваг вступу України до СОТ можна назвати:

підвищення можливостей у міжнародній торгівлі товарами та послугами**; Держкомпідприємництва, наприклад, чекає на щорічне збільшення експорту продукції в обсязі 1,43 млрд дол. США, а за сприятливих умов — до 1,57 млрд дол. США;

** Див., наприклад, результати дослідження, проведеного Аналітико-дорадчим центром Голубої стрічки Програми розвитку ООН за участі іноземних та вітчизняних експертів на запит Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України (Наслідки вступу до СОТ для української економіки: оцінка цінової конкурентоспроможності. Алі Баяр, Ірина Кобута, Євген Шкарбан, Віталій Жигадло, Олександр Шевцов. — К., 2007. — 39 с.).

спрощення ринкового доступу до головних експортних ринків та посилення його безпеки;

доступ до механізмів вирішення спорів у торговельних питаннях;

— участь у встановленні правил, за якими здійснюється переважна частина світової торгівлі;

— зниження вартості продукції і цін на товари та послуги для кінцевого споживача у зв’язку зі

зниженням торговельних бар’єрів та застосуванням принципу недискримінації;

збільшення вибору продуктів з більшим спектром якостей;

інтенсифікація торгівлі, що збільшує доходи як держави, так і окремих суб’єктів господарювання;

— економічне зростання, що, у свою чергу, приводить до

створення нових робочих місць;

— збільшення умов для

зростання іноземних інвестицій в економіку України;

створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом зі щорічним збільшенням обсягів експорту української продукції до ЄС не менше, ніж на 10 %.

Серед плюсів також називається те, що Україна, будучи вже членом цієї організації, може захищатися від безпідставних дискримінаційних обмежень з боку інших держав, які також входять до складу СОТ, використовуючи загальноприйняті правила торгівлі.

Держкомпідприємництва, посилаючись на досвід інших країн*, окремо запропонував

перелік переваг, які вступ до СОТ створює для малого бізнесу. Серед них поліпшення регуляторного середовища, спрощення зовнішньоекономічних торговельних процедур і доступу до іноземних ринків товарів та послуг; зниження ціни на сировину, що імпортується; доступ до дешевих кредитних ресурсів; спрощення процедур сертифікації та стандартизації тощо.

* Інформаційно-аналітичні матеріали щодо очікуваних позитивних та негативних наслідків для підприємництва від вступу України до Світової організації торгівлі (див. http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=97930).

Водночас Держкомпідприємництва визнає, що

не для всіх галузей економіки результати вступу до СОТ будуть позитивними. Підставою для таких висновків стали прогнози міжнародних експертів, відповідно до яких вступ до СОТ відразу надасть перевагу виробникам у металургійній галузі та хімічній продукції, але інші галузі, сільське господарство та автомобілебудування, найімовірніше, понесуть втрати. Може виявитися невигідним вступ до СОТ і для тих суб’єктів господарювання, діяльність яких зосереджена на внутрішньому ринку. Найбільше програють підприємства, які користуються численними пільгами, які передбачені внутрішнім законодавством, але не відповідають загальноприйнятій міжнародній практиці, зокрема положенням угод СОТ.

Вказується також, що

процес вступу до СОТ досить дорогий. Так, у супровідних документах до Протоколу зазначається, що після отримання повноправного членства в СОТ Україні необхідно буде сплачувати щорічний членський внесок, розмір якого визначатиметься часткою обсягу її зовнішньої торгівлі в сукупному обсязі зовнішньої торгівлі країн — членів СОТ. Розмір членського внеску за фактичну кількість місяців, що залишилися до кінця 2008 року, приблизно становитиме 350 тис. швейцарських франків. Крім щорічного внеску, Україна також повинна зробити разовий внесок до Робочого фонду СОТ, розмір якого залежить від фактичного розміру та співвідношення обсягу зовнішньої торгівлі України і сукупного обсягу зовнішньої торгівлі країн — членів СОТ.

Деякі експерти пов’язують негативні наслідки вступу до СОТ з тим, що процес прийняття країни до СОТ практично

не враховує специфіку країн-кандидатів або їх потреби у спеціальному чи диференційованому розгляді. Крім того, як загрозу не для економіки в цілому, а для окремих суб’єктів господарювання називають загострення конкуренції на внутрішньому ринку.

Як би там не було, слід погодитися з тими експертами, які говорять про неможливість економічного розвитку України, ізольованого від усього світу. Отже, сьогодні питання стоїть уже не про те, якими можуть бути позитивні та негативні наслідки вступу до СОТ для України, а про те, як максимально використати можливості, що надаються СОТ, і як мінімізувати пов’язані зі вступом до організації ризики. А почати пропонуємо з аналізу змін, що відбулися в правовому регулюванні після 16.05.2008 р.

 

 

Додаток

Інформація про угоди, укладені в межах СОТ*.

 

* У таблиці використані матеріали, розміщені на сайті Мінекономіки (http://www.me.gov.ua) у розділі «Співробітництво з СОТ».

 

Назва угоди

Предмет регулювання

1

2

Марракешська угода

Визначено: — сферу діяльності СОТ (забезпечення загальної інституційної основи для здійснення торговельних відносин між членами СОТ); — функції та структуру СОТ; — мету та механізми здійснення відносин з іншими організаціями, сфера діяльності яких пов’язана зі сферою діяльності СОТ

Багатосторонні угоди з торгівлі

Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994

Складається зокрема з

Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.47 р., яка містить положення щодо: — загального режиму найбільшого сприяння; — національного режиму з внутрішнього оподаткування та регулювання; — свободи транзиту; — порядку оцінки товару для митних цілей; — порядку справляння зборів та здійснення формальностей, пов’язаних з імпортом та експортом; — норм про зазначення походження; — норм про загальне скасування кількісних обмежень; — правил застосування субсидій. До Генугоди 1994 року також входять домовленості про тлумачення статей Генугоди 1947 року, у тому числі про тлумачення «іншого митного збору», про митні спілки та зони вільної торгівлі тощо

Угода про сільське господарство

Установлює зобов’язання у сферах: — доступу до ринків — шляхом заміни на митний збір кількісних обмежень імпорту, змінних імпортних зборів, мінімальних імпортних цін, виборчого ліцензування імпорту, нетарифних заходів, що вживаються через державні торговельні підприємства, добровільних обмежень експорту та подібних митних заходів тощо; — внутрішньої підтримки вітчизняних виробників, експортної конкуренції (експортних субсидій), а також заборони та обмеження експортних субсидій щодо окремих товарів

Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів

Регулює розробку, упровадження і застосування санітарних та фітосанітарних заходів з метою мінімізації їх негативного впливу на торгівлю. Установлює зобов’язання визнавати еквівалентність національних санітарних та фітосанітарних заходів; спеціальний та диференційований режим щодо країн, які розвиваються. Члени СОТ повинні забезпечити застосування будь-якого санітарного чи фітосанітарного заходу тільки в обсязі, необхідному для захисту життя чи здоров’я людини, тварин або рослин, базування його на наукових принципах

Угода про текстиль і предмети одягу

Передбачає зниження та зв’язування (фіксування) тарифів; спрощення митних, адміністративних та ліцензійних формальних процедур; забезпечення застосування політики справедливих і рівних умов у таких сферах, як демпінг, антидемпінгові правила і процедури, субсидії та компенсаційні заходи, захист прав інтелектуальної власності; спрямована на запобігання дискримінації імпорту при застосуванні заходів загальної торговельної політики. Одна з цілей — розширення доступу до ринку

постачальників невеликих обсягів товарів, надання значних комерційних можливостей новим постачальникам, поліпшення експортних можливостей найменш розвинутих членів СОТ

Угода про технічні бар’єри в торгівлі

Надає товарам, що імпортуються, режим, не менш сприятливий, ніж той, який надається аналогічним товарам вітчизняного походження та аналогічним товарам з інших країн. Технічні регламенти не повинні розроблятися, прийматися і застосовуватися у спосіб, метою чи результатом якого є створення невиправданих бар’єрів для міжнародної торгівлі. Тому вони повинні бути спрямовані виключно на забезпечення національної безпеки, запобігання шахрайству, захист життя або здоров’я людини, тварин, рослин, навколишнього середовища

Угода про інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею

Скасовує кількісні обмеження в цій сфері. Містить ілюстративний перелік заборонених інвестиційних заходів, уключаючи так звані вимоги місцевого компонента виробництва, балансування імпорту та експорту підприємства з іноземними інвестиціями, регулювання напрямів та обсягів експорту і імпорту такими підприємствами

Угода про застосування статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994

Установлює порядок визначення демпінгу, шкоди від демпінгу, ініціації розслідування та його ведення, надання доказів, застосування попередніх заходів, цінових зобов’язань

Угода про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994

Установлює єдині правила митної оцінки товарів, порядок консультацій і регулювання спорів у сфері оцінки товарів для митних цілей

Угода про огляд вантажів перед відправленням

Регулює порядок діяльності з перевірки якості, кількості, ціни товарів, що експортуються на територію члена СОТ, який застосовується інспекцією. Установлює місце проведення інспекції; стандарти, що застосовуються. Визначає вимоги до забезпечення прозорості інспекції, захисту конфіденційної ділової інформації; усунення невиправданих затримок при проведенні інспекції

Угода про правила походження товарів

Визначає вимоги до маркування походження; усунення дискримінаційних кількісних обмежень або тарифних квот

Угода про процедури ліцензування імпорту

Передбачає, що правила для процедур ліцензування імпорту повинні бути нейтральними в застосуванні та використовуватися неупереджено і справедливо. Такі правила повинні публікуватися, форми і процедури подання заявок на отримання ліцензій повинні бути якомога простішими. Установлює правила автоматичного і неавтоматичного ліцензування імпорту; граничні строки видачі ліцензій

Угода про субсидії та компенсаційні заходи

Дає визначення субсидії та встановлює критерії надання адресних субсидій. Містить перелік заборонених субсидій — субсидій, зумовлених показниками експорту та використанням вітчизняних товарів на противагу імпортованим

Угода про надзвичайні заходи Генеральної угоди з торгівлі послугами

Установлює загальні процедури щодо застосування режиму найбільшого сприяння, нерозголошення конфіденційної інформації; економічної інтеграції та угод про інтеграцію ринків робочої сили; визнання ліцензій і сертифікатів, виданих у певній країні тощо. Називає види заборонених заходів, серед яких: — обмеження кількості постачальників послуг або у формі кількісних квот, монополій, виключних постачальників послуг, або підтвердження економічної необхідності; — обмеження загальної вартості операцій з послугами чи активами у формі кількісних квот або вимог підтвердження економічної необхідності тощо

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності

Визначає зобов’язання щодо дотримання положень чинних міжнародних конвенцій з питань охорони прав інтелектуальної власності, конкретизуючи і доповнюючи відповідні положення, що стосуються торгівлі. Передбачає можливість установлення членами СОТ у своєму національному законодавстві більш високого рівня охорони прав інтелектуальної власності

Домовленість про правила і процедури щодо врегулювання спорів

Установлює правила і процедури, що стосуються врегулювання спорів, які подаються на розгляд відповідно до угод, визначених СОТ, а також консультацій і врегулювання спорів щодо прав і обов’язків за положеннями Угоди СОТ. Засновує орган з урегулювання спорів, уповноважений тлумачити положення угод СОТ. Регулює порядок надання послуг доброї волі, з примирення та посередництва

Механізм огляду торговельної політики

Огляд торговельної політики направлено на поліпшення дотримання членами СОТ правил, норм та зобов’язань, більш збалансоване функціонування багатосторонньої торговельної системи шляхом надання їй більшої прозорості та розуміння торговельної політики і практики членів СОТ

Угоди з торгівлі багатостороннього характеру

Угода про торгівлю повітряними суднами цивільного призначення

Визначає зобов’язання сторін з лібералізації торгівлі в цьому секторі

Угода про державні закупівлі

Установлює процедури допуску іноземних компаній до національних систем закупівель відповідно до державних потреб

 

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно