Що змінилося з прийняттям України до СОТ
Вступ України до Світової організації торгівлі став причиною певних змін у законодавстві. Насамперед вони стосуються нормативних актів, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність. У цій статті намагатимемося розповісти про всі зміни, що відбулися.
Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», Сергій НОВІКОВ, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»
Імпорт товарів із країн — членів СОТ
У зв’язку зі вступом України до Світової організації торгівлі Державна митна служба з 16.05.2008 р. і до внесення змін Верховною Радою України до
Митного тарифу під час митного оформлення товарів застосовує ставки ввізного мита, які відповідають міжнародним зобов’язанням України. Такі ставки наведено в додатку 1 до Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі, ратифікованого Законом № 250 (див. лист Державної митної служби від 15.05.2008 р. № 11/1-14/5335-ЕП).Звертаємо увагу, що ще з 09.12.2006 р. згідно зі
ст. 7 Закону про ЗЕД для товарів, які імпортуються з держав — членів СОТ, уведено режим найбільшого сприяння, який стосується мит, митних зборів, методів стягнення таких мит і зборів, правил і формальностей у зв’язку з імпортом. Це означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються щодо будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, мають негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав — членів СОТ. Одним з виявів режиму найбільшого сприяння є застосування пільгових ставок Митного тарифу.Крім того,
п. 2 Доручення КМУ № 87 передбачено, що на товари, за якими діючі ставки ввізного мита менші ставок, передбачених Протоколом про вступ України до СОТ, застосовуються ставки, установлені Митним тарифом. Так, наприклад, на свинину свіжу чи охолоджену (туші і половини домашніх свиней товарна позиція 0203111000) Протоколом про вступ України до СОТ передбачено ставку 12 %. У зв’язку з тим, що Митним тарифом передбачено більш низьку ставку (10 %, але не менше 0,6 євро за 1 кг), продовжує діяти саме вона.Повні ставки ввізного мита, установлені
Митним тарифом, не змінюються.Після вступу України до СОТ
зменшаться ставки ввізного мита на деякі товари. Наприклад, на холодильники побутові компресорні об’ємом до 250 л (товарна позиція 8418219100) і холодильники побутові компресорні об’ємом понад 250 л, але не більше 340 л (товарна позиція 8418219900) Митним тарифом установлено ставку в розмірі 25 %, а Протокол про вступ України до СОТ передбачає ставки 10 % і 7 % відповідно.Знижено ввізні мита на деякі алкогольні та безалкогольні напої, а також на тютюнові вироби. Наприклад, для пива з хмелю ввізне мито знижено з 0,5 євро до 0,05 євро за 1 л. На сигарети з фільтром та без фільтра мито тепер становить 1,5 євро за 1000 шт.
Митним тарифом його передбачено в розмірі 5 євро за 1000 шт. Якщо раніше ввізне мито на ігристі вина становило 3 євро за 1 л, то тепер його знижено до 1,5 євро за 1 л. Аналогічна ситуація з ввізним митом і на інші алкогольні напої (наприклад, ввізне мито на коньяк та горілку знижено з 7,5 євро до 3,5 євро за 1 л). Багато експертів відзначають зниження ввізного мита на меблі. Наприклад, змінилося ввізне мито для меблів, які призначено для сидіння і можуть перетворюватися на ліжко: раніше його було встановлено на рівні 15 % від митної вартості, тепер діє нульова ставка.Можна також відзначити зниження ввізного мита на частини туш курей домашніх (товарні позиції 0207141000 — 0207146000). Раніше на частини туш курей домашніх (товарні позиції 0207141000 — 0207145000) було встановлено пільгову ставку ввізного мита в розмірі 30 %, але не менше 1,5 євро за 1 кг, а повну ставку — у розмірі 60 %, але не менше 3 євро за 1 кг. А щодо курячих ніжок (товарна позиція 0207146000) було встановлено пільгову та повну ставку ввізного мита в розмірі 0,7 євро за 1 кг. Тепер щодо зазначених товарів пільгову і повну ставки мита встановлено в розмірі 10 %, але не менше 0,4 євро за 1 кг.
Відчутні зміни відбулися в ставках ввізного митного збору на сільгосппродукцію. У середньому вони знизилися з 13,8 % до 11 %.
За більшістю
ж товарів ввізні мита на момент вступу України до СОТ уже відповідали вимогам організації. Наприклад, відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на хімічну продукцію повинна в межах СОТ становити 6 %, тоді як сьогодні в Україні фактична середньоарифметична ставка дорівнює 4,09 %. Аналогічна ситуація зі ставками ввізного мита на продукцію машинобудування: вона має становити в середньому 5,02 %, а в Україні її вже встановлено на рівні 4,4 %.
Імпорт автомобілів
До товарів, на які знизилося ввізне мито, належать і
легкові автомобілі: мито зменшилося з 25 % до 10 % від митної вартості. Однак багато експертів говорять про те, що до пропорційного зниження цін на легкові автомобілі це не призведе.Слід також зазначити, що з дня вступу України до СОТ припинилася дія
ст. 1 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» від 06.07.2005 р. № 2739, якою було передбачено, що ввезення на митну територію України з метою вільного обігу тракторів колісних, автобусів, легкових автомобілів, вантажних автомобілів, автомобілів спеціального призначення та шасі з установленими двигунами допускається за умови, що на момент переміщення через митний кордон України минуло не більше 8 років з дати їх виробництва.Таким чином,
припинила діяти заборона на ввезення до України автомобілів старше 8 років. Як зазначено у Звіті Робочої групи з питань вступу України до СОТ, мета, з якою вводилося це обмеження (захист навколишнього середовища), може бути досягнута й іншими засобами, наприклад, через посилення технічних вимог до автомобілів.
Експортні мита
Олійні культури
Після вступу України до СОТ набув чинності
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» від 07.07.2005 р. № 2773-ІV, яким знижено ставки на експорт насіння льону, соняшнику та рижію до рівня 16 % митної вартості. Крім того, цей Закон передбачав, що починаючи з 01.01.2007 р. зазначена ставка щорічно зменшується на 1 відсотковий пункт. Отже, з 16.05.2008 р. ставка вивізного мита на зазначені олійні культури становить 14 % і протягом найближчих чотирьох років знижуватиметься щорічно на 1 відсотковий пункт до досягнення значення 10 % (див. лист Державної митної служби від 08.05.2008 р. № 11/2-21/5067-ЕП на с. 44).Також з 16.05.2008 р. набув чинності
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» від 31.05.2007 р. № 1113-V, яким скасовано застосування індикативних цін на олійні культури при їх експорті.
Жива худоба
З 16.05.2008 р. набула чинності нова редакція
Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» від 07.05.96 р. № 180/96-ВР. У новій редакції товари класифіковано за УКТЗЕД, установлено мито на живу велику рогату худобу (ВРХ) і овець у розмірі 50 %, а на шкірсировину — у розмірі 30 % від митної вартості. Крім того, передбачено з 1 січня наступного після вступу України до СОТ року поетапне зниження встановлених ставок на ВРХ і овець на 5 відсоткових пунктів щорічно до досягнення значення 10 %. А на шкіру та шкірсировину — щорічне зниження на 1 відсотковий пункт до досягнення значення 20 %.
Леговані чорні метали
Після набуття Україною статусу члена СОТ набув чинності
Закон № 441. У результаті з 16.05.2008 р. уведено ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням у розмірі 30 % від митної вартості. Зазначена ставка діятиме до кінця поточного року, а з наступного року передбачається щорічне зменшення таких ставок на 3 відсоткові пункти протягом п’яти подальших років. У результаті ставка зменшиться до рівня 15 % у 2013 році.Слід зауважити: як випливає з нинішньої редакції
ст. 1 Закону № 441, на 2014 рік і подальші роки ставки експортного мита на зазначені товари не встановлено.Статтею 2
Закону № 441 передбачено, що рішення про задекларовану митну вартість брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням приймається митними органами відповідно до Порядку визначення цін на кольорові метали, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 500, з урахуванням цін, визначених на підставі щомісячного моніторингу цін на світових біржах (Лондонської біржі металів (LME) та Нью-Йоркської торгової біржі (NYMEX)).З дня набуття чинності
Законом № 441 брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням вилучаються із режиму вільної торгівлі з іноземними державами (ст. 3).Нагадаємо: сьогодні Україною укладено міждержавні договори про вільну торгівлю з усіма країнами СНД та Республікою Македонія.
Припинила діяти заборона на експорт, вивезення за межі митної території України як давальницької сировини брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів, продуктів первинної металургійної переробки у формі зливків, чушок, пластин та інших напівфабрикатів з нерафінованої міді (у тому числі анодів).
Також знято заборону на експорт міді рафінованої (у тому числі катодів, вайєрбасів, білетів тощо) та мідних сплавів необроблених, які за способом виробництва та будь-яким з показників хімічного складу не відповідають вимогам стандартів для марок міді та мідних сплавів (латуні, бронзи).
Крім того,
Законом № 441 статтю 5 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.95 р. № 327/95-ВР доповнено нормою, згідно з якою вивезення за межі митної території України брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням як давальницької сировини здійснюється виключно за умови попередньої сплати до бюджету суми експортного мита грошима (при цьому вексельна чи інша форма розрахунків не допускається).
Відходи та брухт чорних металів
До вступу України до СОТ
ст. 1 Закону № 216 було встановлено вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів у розмірі 30 євро за 1 тонну.Після вступу України до СОТ набула чинності нова редакція
Закону № 216, у результаті чого з 16.05.2008 р. і до кінця поточного року встановлене вивізне мито в розмірі 25 євро за 1 тонну відходів та брухту чорних металів.З наступного року ставки щорічно зменшуватимуться протягом шести подальших років та знизяться до рівня 10 євро за 1 тонну у 2014 році. У подальшому вони діятимуть на цьому самому рівні.
Для наочності наведемо результати проведеного аналізу у вигляді таблиці (див. табл.1).
Таблиця 1
Зміни вивізного (експортного) мита
| Період | Олійні культури, зазначені у ст. 1 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», % від митної вартості | Жива худоба та шкіряна сировина, зазначена у ст. 1 Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» від 07.05.96 р. № 180/96-ВР | Брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням, зазначені у ст. 1 Закону № 441, % від митної вартості | Відходи та брухт чорних металів, зазначені у ст. 1 Закону № 216, євро за 1 тонну | |
| жива худоба, % від митної вартості | шкіряна сировина, % від митної вартості | ||||
| До вступу України до СОТ | 17 % Кабмін щомісячно встановлював індикативні ціни | 75 %, 55 % і 50 % залежно від виду, але не нижче мінімальних ставок в екю (євро) за 1 тонну. Установлено пільгу сільгоспвиробникам-юрособам. Установлені індикативні ціни Кабміном | 30 % і 27 % залежно від виду, але не нижче мінімальних ставок в екю (євро) за 1 тонну (штуку). Установлені індикативні ціни Кабміном | Діяла заборона на експорт | 30 |
| з 16.05.2008 по 31.12.2008 | 14 % | 50 % | 30 % | 30 % | 25 |
| з 01.01.2009 по 31.12.2009 | 13 % | 45 % | 29 % | 27 % | 18 |
| з 01.01.2010 по 31.12.2010 | 12 % | 40 % | 28 % | 24 % | 16,4 |
| з 01.01.2011 по 31.12.2011 | 11 % | 35 % | 27 % | 21 % | 14,8 |
| з 01.01.2012 по 31.12.2012 | 10 % | 30 % | 26 % | 18 % | 13,2 |
| з 01.01.2013 по 31.12.2013 | 10 % | 25 % | 25 % | 15 % | 11,6 |
| з 01.01.2014 по 31.12.2014 | 10 % | 20 % | 24 % | Не встановлено | 10 |
| з 01.01.2015 по 31.12.2015 | 10 % | 15 % | 23 % | Не встановлено | 10 |
| з 01.01.2016 по 31.12.2016 | 10 % | 10 % | 22 % | Не встановлено | 10 |
| з 01.01.2017 по 31.12.2017 | 10 % | 10 % | 21 % | Не встановлено | 10 |
| З 01.01.2018 | 10 % | 10 % | 20 % | Не встановлено | 10 |
Митні збори
Згідно з
ч. 4 розділу XXI Митного кодексу 2002 року з моменту вступу України до СОТ припиняється дія статей 47, 85, 86, 87 та глави 2 розділу V Митного кодексу 1991 року, на підставі яких митними органами справлялися митні збори. Нагадаємо, що Митний кодекс 1991 року припинив діяти з 01.01.2004 р. за винятком згаданих положень (статей і глави).Таким чином, зі вступом України до СОТ митні збори скасовано, а
сплаті підлягає тільки плата за митне оформлення товарів та транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, за ставками, визначеними постановою Кабінету Міністрів України «Про справляння плати за митне оформлення товарів та транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів» від 18.01.2003 р. № 93 (див. лист державної митної служби України від 08.05.2008 р. № 11/2-21/5067-ЕП на с. 44). Розмір плати наведено в табл. 2.
Таблиця 2
| Операція | За одну годину роботи (незалежно від кількості посадових осіб митного органу, залучених до такого оформлення) під час митного оформлення однієї партії товару або одного транспортного засобу, доларів США |
| Митне оформлення товарів та транспортних засобів поза місцем розташування митних органів: |
|
| у робочий час | 20 |
| у надурочний, нічний час та вихідні дні | 40 |
| у святкові та неробочі дні | 50 |
| Митне оформлення товарів та транспортних засобів у місцях розміщення митних органів поза робочим часом, установленим для митних органів: |
|
| у надурочний, нічний час та вихідні дні | 40 |
| у святкові та неробочі дні | 50 |
Наказом Державної митної служби України від 28.05.2008 р. № 558
затверджено узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування курсу валют Національного банку України при нарахуванні плати за митне оформлення товарів та транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів. Відповідно до нього сплата провадиться в національній валюті України за курсом НБУ, що діяв на дату подання митному органу ВМД для митного оформлення, або на дату оформлення уніфікованої митної квитанції МД-1.Крім того,
постановою Кабміну від 11.06.2008 р. № 533 «Про введення плати за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів» вводиться плата за зберігання товарів та транспортних засобів, зазначених у статтях 166 і 168 Митного кодексу України 2002 року (товари, не пропущені на митну територію у зв’язку з наявністю заборони, за якими не сплачено податки і збори, оформлення яких завершено, що перебувають під митним контролем до вивезення тощо), на складах митних органів починаючи з одинадцятого дня зберігання в розмірах, установлених Державною митною службою.
ПДВ
Із дня вступу України до СОТ із
Закону про ПДВ мала бути вилучена ст. 81, якою передбачалося запровадити особливий порядок обкладення податком на додану вартість діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства із введенням ставок ПДВ 6 % і 9 %. Однак Закон України від 03.06.2008 р. № 309-VI уніс корективи до наміченого плану, припинивши дію вказаної статті лише до 01.01.2009 р.Слід зазначити, що у Верховній Раді України на цей момент зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників) (№ 2469), яким, зокрема, запропоновано нову редакцію
ст. 81 Закону про ПДВ. Тому сьогодні говорити однозначно, як виглядатиме зміст ст. 81 Закону про ПДВ, складно.Цікаво складалася доля й у
п.п. 6.2.6 Закону про ПДВ, який установлював до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує Протокол про приєднання України до СОТ, нульову ставку податку для поставок переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності та господарювання, а також для поставок переробним підприємствам аналогічної імпортованої продукції. Цю норму було визнано неконституційною, проте її дію відновлено все тим же Законом від 03.06.2008 р. № 309-VI, який було прийнято вже після ратифікації відповідного Протоколу про приєднання, а тому законодавець обмежився вказівкою, що нульова ставка діє до 01.01.2009 р. Крім того, після внесених змін вона не поширюється на поставки переробним підприємствам імпортованої продукції.Вступ України до СОТ зачепить і
Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками — платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини, затверджений постановою Кабміну від 26.02.99 р. № 271, а також Порядок нарахування, виплат та використання коштів, направлених для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, затверджений постановою Кабміну від 12.05.99 р. № 805.
Захист національного товаровиробника у зв’язку зі вступом до СОТ
10 квітня 2008 року Верховною Радою України за спрощеною процедурою було розглянуто проект та прийнято
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань захисту національного товаровиробника від субсидованого, демпінгового та зростаючого імпорту», від 10.04.2008 р. № 252-VI. Ним внесено зміни відразу до трьох законів України: Закону про захист від демпінгу, Закону про спецзаходи щодо імпорту, Закону про захист від субсидованого імпорту.Законопроект було розроблено у зв’язку із зауваженнями країн — членів СОТ щодо необхідності приведення законодавства України у сфері застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів у відповідність до положень
Угоди про застосування статті VІ ГАТТ/СОТ, Угоди про субсидії та компенсаційні заходи ГАТТ/СОТ та Угоди про захисні заходи ГАТТ/СОТ, які у свою чергу регулюють порядок ініціювання та проведення антидемпінгових, антисубсидійних та спеціальних розслідувань і застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів у межах СОТ.Законом від 10.04.2008 р. № 252-VI,
зокрема, було внесено зміни до ст. 10 Закону про захист від демпінгу. Тепер при визначенні шкоди, завданої національному товаровиробнику, розглядатиметься, чи були ціни на товар, що є об’єктом демпінгового імпорту, не просто нижче цін на подібній товар, а значно їх нижче. Те, чи спричинив демпінговий імпорт зниження цін, а також чи перешкоджав він зростанню цін, також тепер оцінюватиметься за критерієм значущості*.* Однак поки що законодавство України не пропонує чітких механізмів установлення критеріїв значущості різниць, зниження чи зростання відповідних цін. І якщо Мінфін налаштований на найближче закріплення в законодавстві таких механізмів, то Держкомпідприємництва ще у Висновку на проект Закону України від 10.04.2008 р. № 252-VI (реєстр. № 2288 від 28.03.2008 р.) зазначив, що реалізація таких запропонованих Міністерством фінансів України підходів доцільна тільки за умови попереднього відображення таких механізмів у правовій базі Світової організації торгівлі.
Відбулися деякі
зміни й у процедурі антидемпінгового розслідування. Так, якщо раніше направлення Міністерством економіки відомим експертам, імпортерам, іншим сторонам антидемпінгового розслідування, яких воно вважає за необхідне залучити до участі в антидемпінговому розслідуванні, або компетентним органам країни експорту опитувальників з метою отримання інформації та доказів, що використовуються для проведення антидемпінгового розслідування, було передбачено як обов’язкову стадію такого розслідування, то тепер направлення відповідного опитувальника названо правом Мінекономіки.Крім того, після внесення змін до
Закону про захист від демпінгу за Мінекономіки закріплено право вимагати від зацікавлених сторін надати інформацію та докази, необхідні для проведення антидемпінгового розслідування. Така вимога буде обов’язковою для виконання у строк, установлений Мінекономіки.Із 16.05.2008 р. набула також чинності
ст. 361 Закону про захист від демпінгу, яка передбачає, зокрема: якщо національний товаровиробник подає скаргу щодо наявного демпінгу, Міністерство економіки перед ініціацією антидемпінгової процедури має повідомити про це відповідні компетентні органи зацікавленої країни експорту.У результаті внесення змін до
Закону про спецзаходи щодо імпорту в Мінекономіки з’явився обов’язок публікувати в газеті інформацію про результати аналізу справи з розслідування фактів зростання імпорту до України, а також про докази причетності факторів, що досліджуються, до розслідування. Крім того, щодо країн — членів СОТ строк застосування спеціальних заходів продовжується лише за наявності відразу двох умов:— продовжує існувати необхідність у застосуванні заходів для запобігання або усунення наслідків істотної шкоди;
— є докази того, що зацікавлений національний товаровиробник перебуває в процесі адаптування до умов конкуренції.
Ще одним нововведенням у застосуванні спеціальних заходів щодо імпорту до України стало набуття чинності
ст. 21 Закону про спецзаходи щодо імпорту. Відповідно до неї спеціальні заходи не застосовуються щодо імпорту до України товару з країни, яка розвивається і є членом СОТ, якщо частка такого товару не перевищує 3 % загального імпорту до України подібного товару іноземного походження, за умови, що сукупна частина імпорту до України цього товару походженням з країн, які розвиваються і є членами СОТ, не перевищує 9 % загального імпорту.Як уже зазначалося, було внесено зміни й до
Закону про захист від субсидованого імпорту. Він тепер не допускає можливості продовження строків застосування компенсаційних заходів. Максимальний строк, протягом якого вони можуть застосовуватися, становить 4 місяці. Раніше допускалася можливість його продовження ще на 2 місяці.Крім того, набуло чинності положення, закріплене в
абзаці третьому п. 10 ст. 15 Закону про захист від субсидованого імпорту. Відповідно до нього антисубсидійне розслідування не поширюється щодо імпорту з країн — членів СОТ, обсяг якого становить менше 1 % загального обсягу споживання в Україні товару, який є об’єктом відповідної антисубсидійної процедури, якщо разом обсяг такого імпорту із зазначених країн становить менше 3 % вказаних обсягів споживання.Як передбачено
Законом про захист від субсидованого імпорту, підставою для припинення антисубсидійного розслідування може бути незначність обсягу дійсного або потенційного субсидованого імпорту або розміру дійсної або потенційної шкоди. За загальним правилом шкода вважається незначною, якщо розмір частки ринку імпорту до України нижче 1 % загального обсягу споживання в Україні товару, що є об’єктом відповідної антисубсидійної процедури, якщо разом обсяг такого імпорту складає менше 3 % обсягу споживання.Для країн — членів СОТ, що розвиваються, критерій визначення незначності обсягу субсидованого імпорту інший: з 16.05.2008 р. набуло чинності положення, згідно з яким для таких країн обсяг субсидованого імпорту вважається незначним, якщо він становить менше 4 % загального обсягу імпорту до України подібного товару з однієї країни — члена СОТ, що розвивається.
Верховна Рада України також внесла зміни до
ст. 16 Закону про ЗЕД. Мета — привести законодавство України у відповідність до Угоди про процедуру ліцензування імпорту. Стаття 16 тепер установлює заборону на обмеження імпорту товарів, щодо яких установлюються певні квоти, до повного використання цих квот.Крім того, відповідно до
Закону про ЗЕД суб’єктам господарювання тепер не може бути відмовлено в митному оформленні товару через незначні відхилення від вартості, кількості, ваги чи інших значень, які зазначаються в ліцензії на імпорт. Граничну різницю таких значень має бути встановлено Кабміном за поданням Мінекономіки.І ще одна нова норма:
установлено строк, протягом якого має бути опубліковано інформацію про розподіл квоти серед держав-постачальників. Це має бути зроблено не пізніше ніж за 21 день до дати введення режиму ліцензування.
Законодавство про інтелектуальну власність
Вступ України до СОТ вимагав приведення законодавства у сфері інтелектуальної власності у відповідність до норм
Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС), яка є однією з багатьох угод СОТ.Як зазначено в Пояснювальній записці до
проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності (щодо виконання вимог, пов’язаних зі вступом України до СОТ)» (див. www.gska2.rada.gov.ua), першочерговим завданням прийняття цього закону було забезпечення відповідності законодавства України до ст. 16 Угоди ТРІПС у частині гарантій інтересів власників прав на торговельні марки (особливу увагу в ході переговорів про вступ України до СОТ на це звертали США) та ст. 22 Угоди ТРІПС у частині захисту негеографічних назв походження товарів (на необхідності цих змін наполягав Європейський Союз).Унесені до
Закону № 752 зміни розширили поняття географічного зазначення походження товару: якщо раніше правовий захист надавався тільки назві географічного місця, що використовується для позначення товару, який походить з цього географічного місця, то тепер такий захист одержує будь-яке словесне або навіть образотворче (графічне) позначення , яке прямо або опосередковано вказує на географічне місце походження товару.Слід зазначити, що в міжнародному праві знайшло відображення правило, згідно з яким право на використання
географічного зазначення визнається тільки за особами, які виробляють або реалізують товар, що дійсно походить із зазначеного географічного місця. Відомі різні форми географічних зазначень походження товару. Це можуть бути словесні позначення, назви країн і міст, поєднані з найменуванням товару (наприклад, французькі духи), образотворчі позначення (на етикетці, наприклад, можуть бути зображені Альпи чи Великий каньйон, іншим прикладом може бути зображення Ейфелевої вежі на парфумерних товарах).Відбулися істотні зміни в регулюванні питання про надання правового захисту
кваліфікованому зазначенню походження товару, в якому використовується знак для товарів та послуг. Раніше він надавався зазначенню місця походження товару, навіть якщо в Україні вже було зареєстровано знак для товарів та послуг, який включає таке зазначення або складається тільки з нього. Тепер замість цього правила до Закону включено положення, згідно з яким зазначенню походження товару не може бути надано правову охорону, якщо воно тотожне або схоже настільки, що його можна переплутати зі знаком для товарів та послуг, права на який визнано в Україні.Однак слід звернути увагу: якщо заявку на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару було подано ще до набуття чинності цими змінами, тобто до 16.05.2008 р., на неї це обмеження не поширюється — вона розглядається за правилами законодавства, що діяло на момент подання заявки.
Відповідні зміни було внесено й до
Закону № 3689: після 16.05.2008 р. у власника свідоцтва на право власності на знак для товарів та послуг є виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак у кваліфікованих зазначеннях походження товару. Але знову ж таки — це право не поширюється на використання кваліфікованого зазначення походження товару, заявку на реєстрацію якого було подано до 16.05.2008 р.Кажучи про зміни, які відбулися в законодавстві про інтелектуальну власність, слід зазначити, що в
Законі № 752 з’явилося положення, згідно з яким для використання назви місця походження товару необов’язково, щоб сировина для його виробництва походила з географічного місця, в якому цей товар виробляється. Головне, щоб існували спеціальні умови виробництва і було встановлено контроль за їх дотриманням. Це правило застосовне для тих випадків, коли зазначення місця походження товару зумовлене специфікою технології його виготовлення, виробленою саме в цьому географічному місці на основі тривалого досвіду, секретів виробництва, традицій та культури. Візьмемо умовний приклад: використання такого зазначення місця походження товару, як сир «Рокфор», зумовлено саме специфікою технології, яка використовується при виробництві сиру у французькій провінції Руерг. Тому це зазначення місця походження товару може використовуватися незалежно від того, де придбане молоко, що використовується для виготовлення сиру. Головне, щоб було дотримано технологію виробництва.Слід мати на увазі: якщо вказівка на місце походження товару зумовлена певними природними умовами, що існують у цьому географічному місці (наприклад, як у випадку з мінеральною водою «Боржомі»), послатися на наведене вище правило не вийде.
Зміни, унесені до
Закону № 3689, що стосуються зазначення товарних знаків у доменних іменах, мають суто технічний характер, тому у вимогах до порядку зазначення знаків у доменних іменах нічого принципово не змінилося. Про це свідчить і те, що в ч. 1 ст. 20 Закону тепер окремо передбачено, що порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах знаків для товарів та послуг.А ось щодо охорони прав на добре відомий знак зміни істотніші:
знак для товарів і послуг може бути визнано тепер загальновідомим незалежно від його реєстрації в Україні.У зв’язку зі вступом України до СОТ уточнено також вимоги до документів, які подаються іноземцями для реєстрації в Україні кваліфікованого зазначення походження товару.
З набуттям Україною статусу члена СОТ набули чинності зміни до
Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабміну від 23.12.2004 р. № 1716. У зв’язку з цим зникла диференціація розмірів зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності. Нагадаємо: раніше їх розмір було встановлено для двох категорій осіб: 1) для фізичних осіб, які постійно проживають у державах, в яких валовий національний дохід на душу населення становить менше 3 тис. дол. США на рік, та юридичних осіб з місцезнаходженням у таких державах; 2) для всіх інших осіб.Тепер
єдиний для всіх осіб розмір зборів істотно збільшено навіть порівняно з розміром, що існував раніше для осіб з держав з валовим національним доходом на душу населення понад 3 тис. дол. США на рік*. Водночас поблажки зроблено для випадків, коли заяву подає сам винахідник або автор. Для них кожний збір за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, становить лише 5 % від установленого розміру (до внесення змін їм потрібно було сплачувати 50 %). Тепер також передбачено пільгу для неприбуткових організацій та установ — за дії, пов’язані з охороною авторських прав, вони повинні заплатити 10 % від установленого розміру збору. Ця пільга не поширюється на збір за публікацію відомостей про видачу ліцензії на використання винаходу або корисної моделі, або змін до таких відомості, а також за публікацію відомостей про передачу права власності на винахід або корисну модель.* Як зазначено у відкритому листі до Президента України, Прем’єр-міністра України та Голови Верховної Ради України від 13.05.2008 р.,
з моменту вступу України до СОТ збори за охорону інтелектуальної власності збільшилися до 35 разів і тепер перевищують відповідні витрати підприємств ФРН та Іспанії в 1,9 раза, Франції — у 1,7 раза, Великобританії — у 3,5 раза (див. http://www.intelect.org.ua).Порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на сорти рослин, затверджений постановою Кабміну від 19.08.2002 р. № 1183,
також доповнено новим положенням, що надає пільгу щодо сплати зборів неприбутковим організаціям та установам: за дії, пов’язані з охороною прав на сорти рослин, вони також сплачують лише 10 % установленого розміру збору, а за підтримку дійсності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин — 5 %.
Страхування
У зв’язку зі вступом України до СОТ відбулися зміни й у законодавстві про страхування.
Основне нововведення —
з 16.05.2008 р. нерезиденти отримали право здійснювати страхову діяльність в Україні. Проте протягом 5 років з дня вступу України до СОТ їх можливості порівняно зі страховиками — резидентами України буде обмежено. Зокрема, їм дозволено здійснювати тільки такі види страхової діяльності:— виключно зі страхування ризиків, пов’язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет та фрахтом (уключаючи супутники), у випадку, якщо об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв’язку з таким транспортуванням товарів; а також страхове посередництво (таке як брокерські та агентські операції) за зазначеними вище напрямами страхування;
— перестрахування;
— допоміжні послуги зі страхування, такі як консультаційні послуги, оцінка актуарного ризику та задоволення претензій.
На наступні 5 років передбачено, що
страховики-нерезиденти можуть здійснювати страхову діяльність в Україні тільки за умови, якщо:1) держава, в якій зареєстровано страховика-нерезидента, належить до держав-членів СОТ, не входить до числа держав, які не беруть участі в міжнародній співпраці у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;
2) між уповноваженим органом зі здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстровано страховика-нерезидента, і Уповноваженим органом підписано меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією;
3) за страховою діяльністю відповідно до законодавства країни реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд;
4) між Україною та країною, в якій зареєстровано страховика-нерезидента, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування;
5) рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента відповідає встановленим вимогам*, а також при дотриманні інших умов.
* Вимоги до рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента, який має право здійснювати страхову діяльність в Україні, затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2007 р. № 7924.
Крім того,
на страхових та/або перестрахових брокерів-нерезидентів покладено обов’язок письмово повідомити Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України за встановленою нею формою про намір здійснювати діяльність на території України. Держкомісія з регулювання ринків фінпослуг протягом трьох днів з моменту повідомлення оприлюднює цю інформацію на своїй офіційній веб-сторінці в Інтернеті та у друкованих засобах масової інформації.Також слід звернути увагу, що з 16.05.2008 р. набули чинності
Вимоги до порядку укладення договорів зі страховиками-нерезидентами, затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінпослуг від 01.11.2007 р. № 8197.Зауважимо: деякі зміни до
Закону про страхування, передбачені у зв’язку зі вступом України до СОТ, набудуть чинності тільки з 17.05.2013 р. Серед них, крім скасування обмежень щодо здійснення страхової діяльності нерезидентами та внесення деяких коректив до умов її здійснення, слід також виділити зміни вимог до мінімального розміру статутного фонду страховика. Ці зміни наведено для наочності в табл. 3.
Таблиця 3
| Вид страхування , яким займається страховик | Мінімальний розмір статутного фонду (євро, за валютним обмінним курсом валюти України) | |
| До вступу до СОТ та протягом 5 років після вступу | Через 5 років після вступу до СОТ | |
| усі види страхування, крім страхування життя | 1 млн | 1 млн |
| страхування життя | 1,5 млн | 10 млн |
Основна ж зміна, яка повинна набути чинності з 17.05.2013 р., полягає в тому, що в числі страховиків, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України,
Закон про страхування називатиме не тільки фінансові установи, які створено у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю відповідно до Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ, з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ має бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених Законом про страхування; а й зареєстровані відповідно до законодавства України постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній, які також отримали в установленому порядку ліцензію на провадження страхової діяльності.Набуття чинності зазначеними змінами означатиме
повний допуск філій іноземних страхових компаній на ринок України. Після отримання ліцензії вони зможуть здійснювати страхову діяльність у тому самому обсязі, що і страхові компанії, зареєстровані в Україні.Також звернемо увагу на те, що
через 5 років після вступу України до СОТ Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг отримає нове повноваження, яке полягає в можливості відкликати ліцензію на провадження страхової діяльності філією страховика-нерезидента, якщо останнього позбавили ліцензії на провадження страхової діяльності або він ліквідований/оголошений банкрутом у країні, в якій його зареєстровано.Зазначені зміни в
Законі про страхування забезпечено низкою підзаконних нормативно-правових актів, які також набудуть чинності через 5 років. Це, зокрема, Порядок ліквідації філій страховиків-нерезидентів, затверджений розпорядженням Держкомісії з регулювання ринків фінпослуг від 07.12.2006 р. № 6504, Положення про здійснення нагляду за діяльністю філій страховиків-нерезидентів і застосування заходів впливу за порушення ними законодавства про фінансові послуги та про внесення змін до деяких нормативно-правових актів, затверджене розпорядженням Держкомісії від 16.11.2006 р. № 6426, Вимоги до гарантійного депозиту філій страховиків-нерезидентів, затверджені розпорядженням Держкомісії від 19.09.2006 р. № 6244. Держкомісією затверджено також Ліцензійні умови провадження страхової діяльності філіями страховиків-нерезидентів (розпорядження від 07.09.2006 р. № 6201), Порядок реєстрації філій страховиків-нерезидентів (розпорядження від 19.07.2006 р. № 6021).Також передбачено зміни, що дозволяють через п’ять років, тобто з моменту допуску на ринок страхових послуг філій страховиків-нерезидентів, поширити на їх діяльність
Правила проведення перевірок Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджені розпорядженням від 28.10.2003 р. № 96, а також Положення про здійснення нагляду за діяльністю філій страховиків-нерезидентів і застосування заходів впливу за порушення ними законодавства про фінансові послуги та про внесення змін до деяких нормативно-правових актів, затверджене розпорядженням від 16.11.2006 р. № 6426.
Банки та банківська діяльність
Із 16.05.2008 р. набули чинності зміни до
Закону про банківську діяльність. З цієї дати іноземні банки отримали можливість не тільки створювати свої представництва на території України, а й відкривати філії.Закон про банківську діяльність
установлює винятковий перелік умов, за яких іноземний банк має право на відкриття в Україні своєї філії. Зокрема, зробити він це може за умови, що статутний капітал такого іноземного банку становить не менше 150 мільйонів євро; мінімальний розмір приписного капіталу філії на момент її акредитації — не менше 10 мільйонів євро, а також з дотриманням деяких інших вимог.Для здійснення філією іноземного банку банківської діяльності на території України Нацбанк України проводить акредитацію філії іноземного банку шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків та видачі банківської ліцензії.
Національний банк України приймає рішення про акредитацію або про відмову в акредитації філії іноземного банку протягом
трьох місяців з моменту подання всіх необхідних документів, перелік яких наведено в Законі про банківську діяльність.Є тепер у
Законі про банківську діяльність і вказівка на те, що внески фізичних осіб філій іноземних банків гарантуються в порядку та розмірах, передбачених законодавством України. Нагадаємо: в Україні діє Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20.09.2001 р. № 2740-ІІІ.Названі зміни направлені переважно на виконання вимог
Угоди про партнерство та співпрацю від 16.06.94 р., ратифікованої Верховною Радою України 10.11.94 р.
Зміни правил в’їзду/виїзду іноземців
Зі вступом України до СОТ
для іноземців та осіб без громадянства з держав — членів СОТ строк, протягом якого вони можуть тимчасово перебувати на території України за паспортним документом, зареєстрованим у пункті пропуску через державний кордон, збільшився до 180 днів на рік. Нагадаємо: до цього загальний строк перебування таких осіб в Україні не міг перевищувати 90 днів на рік, якщо інша тривалість перебування не була передбачена міжнародним договором (п. 19 Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабміну від 29.12.95 р. № 1074 ).
Зміни в регулюванні процедур оцінки відповідності
Вступ України до СОТ зумовив необхідність внесення змін і до
Закону про стандарти.Мета зазначених змін — погодити процедури оцінки відповідності з вимогами
ст. 6.1 Угоди про технічні бар’єри в торгівлі. Це, зокрема, необхідно для визнання результатів українських процедур відповідності у країнах — членах СОТ.Слід зазначити, що самі
процедури оцінки відповідності продукції технічним регламентам та стандартам можуть відрізнятися в різних країнах — членах СОТ. Головне, у чому вони повинні збігатися, — здатність забезпечити впевненість у відповідності продукції передбаченим вимогам. Як зазначено у ст. 30 Закону про стандарти, документи, що підтверджують результати оцінки відповідності, приймаються та визнаються в Україні, якщо процедури, виконані в іноземних державах, забезпечують такий самий рівень відповідності необхідним технічним регламентам або стандартам, як і національні процедури оцінки відповідності.Зміни стосуються і
порядку призначення органу з оцінки відповідності. Тепер детальніше регламентовано порядок його призначення, який поки що не враховано на рівні Порядку здійснення процедури призначення органів з оцінки відповідності продукції, процесів та послуг вимогам технічних регламентів, затвердженого постановою Кабміну від 24.01.2007 р. № 59. Крім того, передбачено ведення реєстру органів з оцінки відповідності, який повинен бути доступний для громадськості в електронній та/або іншій формі, а також має оприлюднюватися на офіційному веб-сайті Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики.У Ради стандартизації та технічного регулювання при Кабміні з’явилося нове повноваження: розгляд спірних питань щодо проектів технічних регламентів та їх відповідності основній меті технічного регулювання, а також спірних питань щодо призначення органів з оцінки відповідності.
Розроблено також проект
закону України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про безпеку та якість харчових продуктів». Ним передбачено приведення терміна «стандарт» у відповідність до додатка 1 Угоди про технічні бар’єри в торгівлі, згідно з яким дотримання стандартів має бути необов’язковим, на відміну від обов’язкового дотримання технічних регламентів. Однак цей законопроект не було прийнято Верховною Радою України.Крім того, передбачається, що
поширюватиметься практика визнання декларацій постачальника (виробника) про відповідність та скорочуватиметься перелік товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації третьою стороною. Планується також упровадження системи ринкового нагляду, тобто постійного нагляду за відповідністю продукції, уведеної в обіг, технічним регламентам, правомірністю проставляння на ній Національного знака відповідності, повнотою та достовірністю інформації про таку продукцію. Відповідні зміни поки що не внесено до законодавства, проте їх необхідність уже зумовлена вступом України до СОТ.
Квоти
Закон України «Про державне регулювання виробництва та реалізацію цукру» від 17.06.99 р. № 758-XIV
більше не передбачає квоти на поставки цукру за міжнародними договорами. Немає тепер і припису, згідно з яким виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається винятково за умови подальшого вивезення готової продукції в повному обсязі за межі України.Водночас у
Законі залишилися норми, що передбачають можливість установлення квот на поставку цукру на внутрішній ринок.Набуде чинності з 01.01.2009 р.
Закон України «Про встановлення тарифної квоти на ввезення до України цукру-сирцю з тростини» від 30.11.2006 р. № 404-V, а разом з ним і норма, згідно з якою встановлюється щорічна тарифна квота на ввезення до України з 1 січня по 31 грудня цукру-сирцю з тростини в обсязі 260 тисяч тонн за ставкою ввізного мита в розмірі 2 % його митної вартості. Як зазначено у Звіті Робочої групи з питань вступу України до СОТ, у 2010 році квота має збільшитися до 267000 тонн на рік. Порядок розподілу тарифної квоти та використання кінцевого продукту переробки цукру-сирцю з тростини в межах цієї тарифної квоти ще має встановити Кабмін. Заздалегідь передбачається, що вона розподілятиметься в порядку надходження заявок через 3 роки після вступу до СОТ.Установлення цієї квоти не означає, що імпорт цукру на внутрішній ринок України понад квоту буде заборонено, проте здійснюватися він повинен буде за ставками ввізного мита, визначеними
Митним кодексом України (50 %).Скасовано
також квотування обсягів виробництва та продажу молочної продукції, а також обсягів її поставок до державного матеріального резерву. Із Закону про молочну продукцію вилучено норму про мінімальні закупівельні ціни на молоко.Разом зі
ст. 19 Закону про молочну продукцію, присвяченою діяльності Фонду сприяння розвитку ринку молока та молочних продуктів, що вилучена із Закону, зник і обов’язок суб’єктів господарювання, які займаються виробництвом та переробкою молока, сплачувати до Фонду внески в розмірі 0,2 копійки з кожного кілограма молока.
Правила визначення походження автомобілів та мотоциклів (моторолерів)
Закон України «Про розвиток автомобільної промисловості в Україні»
від 18.03.2004 р. № 1624-IV передбачає, що визначення походження тепер здійснюватиметься відповідно до Угоди про визначення походження в межах Генеральної угоди про торгівлю і тарифи. При цьому враховується, що критерії операцій з виробництва автомобілів та мотоциклів (моторолерів) передбачають:а) виготовлення кузова (кабіни) з окремих елементів, деталей або вузлів методом нероз’ємного з’єднання (який не передбачає можливості їх подальшого роз’єднання без втрати якісних чи цінових характеристик окремих елементів);
б) фарбування кузова (кабіни) автомобіля або мотоцикла (моторолера);
в) складання з окремих елементів (крім внутрішнього оснащення) автомобіля або мотоцикла (моторолера);
г) проведення тюнинга за замовленням покупця. Під тюнингом розуміються роботи, що поліпшують внутрішні або зовнішні показники автомобіля або мотоцикла (моторолера). Місцем тюнингових робіт вважається місце розташування (місцезнаходження) особи, яка їх проводить.
Нагадаємо, раніше цей
Закон пропонував критерії не операцій з виробництва автомобілів та мотоциклів, а визначення країни походження автомобіля, мотоцикла, комплектуючого виробу або запасної частини. Зокрема зазначалося, що Україна вважається такою країною, якщо при виготовленні автомобіля, мотоцикла, комплектуючого виробу, запасної частини вартість використаних вузлів та деталей з інших країн або невідомого походження становить менше 50 відсотків від ціни франко-завод виробника такого автомобіля, мотоцикла, комплектуючого виробу або запасної частини.
Видавнича справа
Тут основні зміни, пов’язані зі вступом України до СОТ, відбудуться тільки у 2013 році. Саме тоді із
Закону України «Про видавничу справу» від 05.06.97 р. № 318/97-ВР зникне положення про заборону створення та діяльності організацій з розповсюдження видавничої продукції, у статутному фонді яких понад 30 % іноземних інвестицій.
Це основні зміни в законодавстві України, які відбулися у зв’язку з отриманням нашою державою статусу країни — члена Світової організації торгівлі. Безумовно, ставити крапку поки що зарано. Уже є законопроекти щодо внесення змін до
законів України «Про ветеринарну медицину», «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них», «Про безпеку та якість харчових продуктів», «Про санітарну медицину». Отже, думаємо, фразою «У зв’язку зі вступом України до СОТ» починатиметься ще не один блок новин законодавства.
