Придбання обладнання на умовах лізингу
У кошторисі бюджетної організації заплановано кошти на придбання обладнання за договором лізингу. Які особливості обліку таких операцій?
(м. Миколаїв)
Як відомо, бюджетні установи
не мають права здійснювати запозичення в будь-якій формі, про що йдеться в ч. 3 ст. 21 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-III та п. 48 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.Лізинг є угодою, за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу право користування активом за плату і на певний період часу. Нюанси здійснення лізингових операцій бюджетними організаціями розглянуто в
листі Держказначейства від 08.04.2008 р. № 3.4-04/1027-5738 (далі — лист), див. на с. 9 сьогоднішнього номера. У ньому Держказначейство зазначає, що за своєю сутністю здійснення лізингових операцій не є запозиченням. Це поняття ближче до оренди, ніж до запозичення. І тому укладення лізингових угод бюджетними організаціями не суперечить чинному законодавству.Відповідно до
ст. 3 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.97 р. № 723/97-ВР предметом договору фінансового лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками і віднесена згідно із законодавством до основних фондів. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується придбати у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоотримувачем специфікацій і умов та передати її в користування лізингоотримувачу на певний строк не менше ніж один рік за встановлену плату (лізингові платежі).Не можуть бути предметом фінансового лізингу
земельні ділянки та інші природні об’єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, ділянки). Майно, яке перебуває в державній або комунальній власності і щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг.Відповідно до
п.п. 1.18.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР ( далі — Закон про податок на прибуток) лізинг вважається фінансовим, якщо договір лізингу містить одну з таких умов:— об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 % його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними
ст. 8 цього Закону, та орендар зобов’язаний придбати об’єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною в такому лізинговому договорі;— сума лізингових платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об’єкта лізингу;
—
якщо в лізинг передається об’єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 % амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 % звичайної ціни на такий об’єкт лізингу, яка діє на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки НБУ, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;—
майно, яке передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використано іншими особами, крім лізингоотримувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.Лізинг також може бути оперативним. Під
оперативним лізингом згідно з п.п. 1.18.1 Закону про податок на прибуток мається на увазі господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу передання орендарю майна, яке підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом.Залежно від того, передбачений перехід права власності на об’єкт лізингу до лізингоотримувача чи ні, застосовуються різні КЕКВ. Так, якщо майно
передається йому тільки в користування, то така операція проводиться за КЕКВ, за якими передбачено плату за послуги оренди.Відповідно до
Роз’яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз’яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затверджених наказом Держказначейства України від 04.11.2004 р. № 194 видатки за лізинговими операціями здійснюються за КЕКВ 1136 «Оренда» — при отриманні в лізинг приміщень, обладнання та інших основних засобів та КЕКВ 1135 «Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів» — якщо йдеться про лізинг автотранспортного засобу.Якщо до лізингоотримувача
переходить право власності на майно, застосовується КЕКВ, передбачений для здійснення операцій з придбання майна, — КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».Умови надання майна лізингодавцем лізингоотримувачу
має бути зазначено в договорі, на підставі якого і визначається економічна сутність операції та вид КЕКВ, який слід застосовувати.Крім того, слід мати на увазі, що при укладенні договору лізингу виникають певні
бюджетні зобов’язання розпорядника бюджетних коштів, у зв’язку з чим для реєстрації зобов’язань необхідно подати до органу Держказначейства документи, що підтверджують проведення процедури закупівлі.Так само, як і для визначення КЕКВ, який необхідно застосовувати при здійсненні лізингових операцій, для визначення предмета закупівлі для проведення тендерних торгів насамперед необхідно визначити економічну сутність операції. Отже, якщо сторони договору лізингу уклали договір, згідно з яким об’єкт лізингу перейде у власність до лізингоотримувача, то ця операція класифікується як придбання матеріального активу і відповідно предметом закупівлі є товар,
а якщо право власності до лізингоотримувача не переходить і він платить лізингодавцю тільки за користування майном, то предметом закупівлі є послуга.Нагадаємо, що відповідно до
п. 5 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 28.03.2008 р. № 274, тендерні торги проводяться за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить не менше 100 тис. грн.Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
