Операції з легковим автотранспортом та доля податкового кредиту з ПДВ
З моменту появи в п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ другого абзацу, який обмежує відображення податкового кредиту при придбанні легкового автотранспорту та наробив свого часу багато галасу, минуло ось уже понад три роки. Проте і після такого досить великого строку питань при цьому не зменшилося. А тому сьогодні ми вирішили повернутися до цієї теми і розглянути ПДВ-облік найпоширеніших ситуацій з участю легкових автомобілів.
Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР).Закон про автотранспорт
— Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III (у редакції від 23.02.2006 р. № 3492-IV).Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/97-ВР (у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III).Закон № 2505
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV.Ліцензійні умови № 9/119
— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», затверджені спільним наказом Держкомпідприємництва і Мінтрансу України від 01.02.2008 р. № 9/119.Порядок № 1740
— Порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740.Правила № 176
— Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою КМУ від 18.02.97 р. № 176 (у редакції від 26.09.2007 р. № 1184).П(С)БО 7
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.
Спершу процитуємо обмежуючу норму і нагадаємо, що її додав до
Закону про ПДВ Закон № 2505.| Другий абзац п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ :«Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів». |
І перш ніж розглядати її докладно, відразу уточнимо: таке обмеження, звичайно ж, стосується випадку, коли покупцем легкового автотранспорту виступає особа, яка є
платником ПДВ (тобто особа, зареєстрована як платник цього податку і яка має на підтвердження цього відповідне свідоцтво про реєстрацію), а отже, яка при формуванні податкового кредиту і повинна враховувати ПДВ-особливості, установлені законодавством. А от якщо, наприклад, легковий автомобіль придбаватиме неплатник ПДВ (на якого норми Закону про ПДВ не поширюються і в якого не виникає права на відображення податкового кредиту), то витрати на придбання такого автотранспорту (при його зарахуванні до складу основних фондів) разом із сумою вхідного ПДВ відноситимуться на збільшення балансової вартості ОФ групи 2 (з подальшою їх податковою амортизацією). Далі, розглядаючи ситуації, орієнтуватимемося на перший випадок і виходитимемо з того, що особи, які в них беруть участь, є платниками податку на додану вартість.
Ситуація:
придбаваємо легковий автомобіль (об’єкт ОФ) для оподатковуваної діяльності — ПДВ до податкового кредиту не включаємо.Отже, спершу розглянемо загальний випадок: придбання легкового автотранспорту (крім таксомоторів) для оподатковуваної діяльності.
Нагадаємо: незважаючи на те що
п.п. 7.4.2 прямо зазначає про віднесення суми ПДВ (що проходить поза податковим кредитом) до валових витрат, податківці первісно з цим не погоджувалися. Таку свою точку зору вони аргументували курйозністю законодавства і, зокрема, тим, що профільний Закон про податок на прибуток аналогічної норми не містить і жодних подібних «легкових» змін до нього внесено не було, отже, і врахувати цю суму підприємствам у «прибутковому» обліку через дію абзацу першого п.п. 5.3.3, а також ст. 15 Закону про податок на прибуток і до внесення в цього Закону якихось змін неможливо. У результаті ситуація складалася для платників податків не дуже добре: відображати податковий кредит щодо вхідного ПДВ їм забороняв п.п. 7.4.2, а проти включення такої суми до валових витрат, посилаючись на норми «прибуткового» Закону, виступали податківці, виключаючи, до речі, при цьому (знову-таки через відсутність у Законі про податок на прибуток і, зокрема, у його п.п. 8.4.1 прямої вказівки на це) і можливість віднесення суми вхідного ПДВ на збільшення балансової вартості ОФ групи 2 (лист ДПАУ від 27.07.2005 р. № 14787/7/15-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 65).До речі, від такої своєї позиції податківці не відступали і в подальшому, наполягаючи на погашенні «легкового» вхідного ПДВ платниками податків за рахунок інших джерел (
лист ДПАУ від 30.01.2007 р. № 42/2/15-0210), у тому числі й у разі імпорту легкового автотранспорту (лист ДПАУ від 01.12.2006 р. № 22466/7/31-0017 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 15; тут, мабуть, варто уточнити, що імпорт згідно з абзацом другим п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ також входить до поняття «придбання» товару, а отже, обмеження з п.п. 7.4.2 працює і для імпортних операцій). Щоправда, слід зауважити: часом у податківців усе ж таки зустрічалися окремі роз’яснення, які, на перший погляд, виглядають як такі, що дозволяють відносити суму ПДВ до валових витрат (листи ДПАУ від 12.01.2007 р. № 329/7/16-1517-26; від 07.06.2006 р. № 6482/5/16-1516), що вносило в питання ще більшу плутанину. Однак потім нові листи всі повертали на колишні місця.Така розбіжність законодавства, що виникла, разом з наявними роз’ясненнями податківців свідчила про наявність
конфлікту інтересів (п.п. 4.4.1 Закону № 2181) між платниками податків та контролюючими органами. А тому недивно, що за відновленням справедливості особливо відважні покупці легкових авто зверталися до суду. І судова практика, слід зауважити, давала позитивні результати. Зокрема, прикладом такого сприятливого судового розгляду може бути справа № 32/509-А, при розгляді якої господарський суд м. Києва (у постанові від 19.10.2006 р. // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 4, с. 37), указуючи на правило конфлікту інтересів, підтримав підприємство, яке віднесло суму вхідного ПДВ щодо придбаного авто до валових витрат. Як зазначав суд, віднесення платником податків сум ПДВ, сплачених у складі вартості придбаних легкових автомобілів, до валових витрат цілком відповідає вимогам п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ, тому вимоги податківців про донарахування зобов’язань з податку на прибуток є необґрунтованими. Причому в цьому випадку варте уваги те, що таке рішення суду згодом (після подання податківцями апеляційної скарги) було закріплено й апеляційним судом (постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 р. у справі № 32/509-А // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 30, с. 4).Цікаво, що такий самий підхід до обліку ПДВ у ситуації, що виникла, схвалював і Комітет ВРУ. Так, беручи до уваги правило конфлікту інтересів, а також судову практику, що склалася,
Комітет, у своєму листі від 02.03.2007 р. № 06-10/10-199 («Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 30), висловлювався «за застосування» норм п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ до врегулювання колізії законодавства, що виникла, а отже, за віднесення суми вхідного ПДВ до валових витрат. Ми, у свою чергу, підтримуємо таку думку і вважаємо, що в цій ситуації, коли закони допускають неоднозначне (множинне) трактування, рішення має прийматися на користь платника податків.Слід зауважити, що конфліктність законодавчих норм згодом визнала і сама ДПАУ (
лист від 13.09.2005 р. № 10803/5/15-2416 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 89; лист ДПАУ від 20.06.2006 р. № 6975/5/16-1516), указуючи до того ж при цьому на необхідність появи узагальнюючого податкового роз’яснення з цього питання. Проте, на жаль, воно не з’явилося, а є тільки низка листів і консультацій контролюючих органів, що стосуються окремих ситуацій з легковим автотранспортом. Їх ми далі і розглянемо.
Ситуація:
автомобіль, що придбавався, частково братиме участь у пільгованих операціях — частина ПДВ іде на збільшення балансової вартості ОФДещо інша справа, коли покупець легкового автотранспорту одночасно здійснює як оподатковувані, так і неоподатковувані ПДВ операції (або, наприклад, здійснює виключно неоподатковувану (пільговану) діяльність). У такому разі питання з ПДВ
частково виявляється законодавчо вирішеним. Адже в результаті спільного застосування норм п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ та абзацу третього п.п. 5.3.3 Закону про податок на прибуток платник податків має право після розподілу вхідного ПДВ щодо легкового авто частину його суми, що припадає на пільговану діяльність, віднести на збільшення балансової вартості ОФ (із подальшою податковою амортизацією таких сум у складі балансової вартості).На це зверталася увага і в консультації податківців у рубриці «Думка фахівців офіційних органів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 31, с. 58. Там зазначалося, що частина ПДВ, сплаченого при придбанні легкового автомобіля, за наявності двох видів діяльності (пільгового та оподатковуваного)
амортизуватиметься у складі ОФ групи 2. Для порівняння помітимо, що при здійсненні підприємством (платником ПДВ), наприклад, виключно пільгової діяльності до збільшення балансової вартості групи 2 потрапить вся сума вхідного ПДВ.Щодо решти ПДВ, що припадає на оподатковувану діяльність і податковий кредит для якої закритий згідно з
п.п. 7.4.2 Закон про ПДВ, то з урахуванням усього викладеного вище платник податків, посилаючись на правило конфлікту інтересів та існуючу судову практику, має право поборотися за її включення до валових витрат (розглядаючи ситуації далі, ми матимемо на увазі цей момент, не повторюючи і не зупиняючись на ньому в подальшому).
Ситуація:
легковий автотранспорт придбавається з метою подальшого перепродажу (без зарахування до складу ОФ) — маємо право на податковий кредит з ПДВ на загальних підставахОбмеження з
п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ не стосується випадку, коли легковий автотранспорт придбавається з метою подальшого продажу. Адже в такому разі легковий автомобіль від початку виступає для підприємства товаром (із зарахуванням у бухгалтерському обліку на рахунок 28 «Товари»), а не об’єктом ОФ (як це обумовлено п.п. 7.4.2). Отже, відобразити податковий кредит щодо нього підприємство має право на підставі загального правила, установленого п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ. Про це зазначалося й у листах ДПАУ від 09.03.2006 р. № 4280/7/17-0717 і від 14.06.2008 р. № 5977/6/16-1515-20 // « Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 54, в яких наголошувалося: у разі придбання платником податків легкового автомобіля для подальшого його продажу, а не як основного фонду, податковий кредит з ПДВ формується відповідно до п.п. 7.4.1. При цьому до моменту продажу вартість такого легкового автотранспорту разом з вартістю решти запасів бере участь у платника податків (платника податку на прибуток) у податковому обліку в перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.Протягом цього випадку варто також розглянути суміжні з ним ситуації.
Ситуація:
придбаний (як об’єкт ОФ) легковий автотранспорт згодом передається у фінлізинг — на думку податківців, податковий кредит можна відновити.У цьому випадку варто звернути увагу на
лист ДПАУ від 01.12.2006 р. № 22466/7/31-0017 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 15. У ньому розглядалася ситуація, коли ввезений на митну територію України легковий автомобіль (отриманий від іноземного інвестора як внесок до статутного фонду та зарахований підприємством до складу ОФ) згодом передається у фінансовий лізинг. У такому разі щодо ввізного (імпортного) ПДВ, сплаченого при розмитненні автомобіля, податківці, посилаючись на п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ, податковий кредит не визнавали, проте зазначали, що право на відновлення податкового кредиту з’являється у платника податків при передачі легкового автомобіля у фінлізинг. При цьому в листі роз’яснювалося: оскільки при передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг такий автомобіль виключається зі складу ОФ, то платник ПДВ одержує право на включення до податкового кредиту суми вхідного ПДВ, нарахованої при розмитненні і не включеної до моменту його передачі у фінансовий лізинг до податкового кредиту. Отже, податківці в цьому випадку, по суті, відкладали момент відображення податкового кредиту до моменту передачі легкового автомобіля у фінансову оренду.Звичайно, не можна не визнати: якби не факт зарахування легкового автомобіля до складу ОФ, то ситуація була б схожа з випадком, розглянутим вище — придбанням автотранспорту для його подальшого перепродажу. Та все ж, хоча висновок, зроблений у цьому роз’ясненні, сприятливий для платника податків, проте, вважаємо, що до нього слід ставитися з
обережністю. Річ у тім, що відновити податковий кредит у такому разі, на наш погляд, платнику податків не дозволяє все той же п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ з його умовою про зарахування легкового автомобіля до складу ОФ. Якщо легковий автомобіль до передачі у фінлізинг значився у платника податків у складі основних фондів (як зазначається в листі), то через п.п. 7.4.2 податковий кредит щодо нього не може бути відновлено. Тим більше, що Закон про ПДВ не зазначає про можливість проведення подібних коригувань після вилучення «легкового» об’єкта зі складу ОФ. На додаток у такому разі, якщо додержуватися такої логіки ДПАУ, виходить, що відновити податковий кредит можна при будь-якому подальшому продажу ОФ. А це, на жаль, не підкріплено нормами Закону. До речі, забігаючи наперед, зауважимо, що, наприклад, з іншого недавнього листа податківців (лист ДПАУ від 14.06.2008 р. № 5977/6/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 54) уже випливає зворотний висновок — про неможливість відновлення податкового кредиту при подальшому продажу легкового автомобіля (об’єкта ОФ).Ураховуючи це, лізингодавець може, на наш погляд, відображати
податковий кредит тільки щодо тих легкових автомобілів (призначених для подальшої передачі у фінансовий лізинг), які в нього не зараховуватимуться до складу основних фондів.
Ситуація:
придбаний (як об’єкт ОФ) легковий автомобіль згодом продається — податковий кредит не відновлюєтьсяПитання про можливість відновлення податкового кредиту щодо придбаних легкових автомобілів (уключених платником податків до складу ОФ) у разі їх продажу в наступному періоді розглядалося в
п. 2 листа ДПАУ від 14.06.2008 р. № 5977/6/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 54. Там зазначалося, що до податкового кредиту (на підставі п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ) може бути віднесено тільки суму вхідного ПДВ при придбанні легкового авто для його подальшого продажу (а не як основного фонду). А от у разі придбання платником податків легкового автомобіля та включення його до складу ОФ сума ПДВ до податкового кредиту не включається. Таким чином, з роз’яснень ДПАУ випливав висновок про неможливість відновлення платником податків податкового кредиту в разі подальшого продажу легкового автомобіля (об’єкта основних фондів). Вважаємо, що такий підхід відповідає законодавству і відновити податковий кредит при подальшому продажу легкового автомобіля, зарахованого раніше до складу ОФ, платник податків не може. Однак, у свою чергу, слід зауважити, що на фоні листа ДПАУ від 01.12.2006 р. № 22466/7/31-0017, присвяченого фінансовому лізингу, про який ішлося розділом вище, такий висновок податківців виглядає дуже несподіваним.
Ситуація:
придбаваємо таксомотори — вхідний ПДВ включаємо до податкового кредитуЗастереження «
(крім таксомоторів)», що є в п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ, указує на те, що під обмеження, установлене цим підпунктом, випадок придбання такого легкового автотранспорту не підпадає. Тому вхідний ПДВ при придбанні таких транспортних засобів (у тому числі в разі їх зарахування до складу ОФ) платник податків має право віднести до податкового кредиту.При цьому заради справедливості слід зауважити, що визначення поняття «таксомотори» чинне законодавство не містить (у ньому є тільки поняття «таксі», до якого ми повернемося трохи пізніше). Щоправда, у минулі часи (до 2003 року) у
п. 14 Правил № 176 можна було зустріти такий термін, як таксомоторні перевезення , що означає перевезення пасажирів та багажу на таксі. У зв’язку з цим логічно припустити, що кажучи про «таксомотори», законодавець мав на увазі легковий автотранспорт у вигляді таксі. До речі, такого самого висновку дійшли і податківці (див. консультацію в рубриці «Думка фахівців офіційних органів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 21, с. 42). А ще одним підтвердженням цьому є лист ДПАУ від 20.06.2006 р. № 6975/5/16-1516, в якому в роз’ясненні норм п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ зазначається про можливість віднесення платником податків до податкового кредиту сум ПДВ при придбанні таксі.При цьому в
листі роз’яснювалося, що податковий кредит з ПДВ при придбанні легкового автомобіля формують винятково платники, які придбавають автомобілі, що відповідають визначенню таксі, для здійснення такими автомобілями таксомоторних перевезень (перевезень таксі) самостійно або шляхом передання таких автомобілів іншим юридичним або фізичним особам у встановленому порядку в користування та (або) розпорядження, у тому числі й на умовах оренди. Як бачимо, податківці визнають податковий кредит щодо «легкового» вхідного ПДВ не тільки в разі використання легкового автотранспорту як таксі безпосередньо самим платником податків, а й у випадку, якщо платник податків передає його для використання як таксі в оренду третім особам. Приєднуємося до такої думки і вважаємо, що право на податковий кредит зберігається у платника податків і в орендному випадку, оскільки дотримується умова використання придбаного легкового автотранспорту як таксі, установлена п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ і необхідна для відображення податкового кредиту. У зв’язку з цим також зауважимо, що право на податковий кредит має зберігатися і в разі, якщо в оренду (з використанням як таксі) платник податків збирається передати легкові автомобілі, придбані за імпортом. У такому разі сума імпортного ПДВ, сплаченого при ввезенні, також включається до податкового кредиту.Залишається нагадати відмітні ознаки, що характеризують легковий автотранспорт, який належить до таксі. Так,
таксі — це легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який установлюється на даху автомобіля, діючим таксометром*, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку (ст. 1 Закону про автотранспорт; п.п. 4.2.1 Ліцензійних умов № 9/119). При цьому в ході державної реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, швидка допомога, автомобіль інкасації тощо) (ст. 19 Закону про автотранспорт). Отже, беручи це до уваги, для віднесення вхідного ПДВ до податкового кредиту при придбанні легкового авто важливо, щоб його було зареєстровано як таксі. Ну і, звичайно, не варто забувати, що діяльність із надання послуг із внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів на таксі підлягає ліцензуванню і може здійснюватися тільки за наявності відповідної ліцензії, а також з урахуванням вимог Ліцензійних умов № 9/119. При цьому видача ліцензії можлива тільки за умови відповідності таксі переліченим вище характеристикам.* Побіжно стисло згадаємо про ситуацію, що склалася навкруги таксометрів та обов’язковості їх наявності.
Таксометр — прилад, призначений для інформування пасажирів про вартість поїздки та реєстрації параметрів роботи автомобіля-таксі, визначених законодавством (ст. 1 Закону про автотранспорт). При цьому згідно зі ст. 2 Закону об РРО таксометр належить до РРО. У зв’язку з цим Держкомпідприємництва у своїх листах від 22.11.2006 р. № 8456 та від 30.11.2006 р. № 8673, посилаючись на п. 6 ст. 9 Закону про РРО, робив висновок про звільнення від застосування таксометрів підприємців-єдиноподатників. Проте згодом Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в листі від 05.12.2006 р. № 41/2-7-10787 із цього приводу роз’яснила, що кожний суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність у сфері перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, незалежно від застосованого до нього виду оподаткування, зобов’язаний обладнати транспортний засіб (таксі) таксометром (у тому числі це стосується й підприємців-єдиноподатників).Окремо варто зазначити про ситуацію, коли придбаний автотранспорт, спершу зареєстрований як легковий, платник податків згодом (після його перереєстрації) збирається використовувати як таксі (наприклад, здавати в оренду для здійснення таксомоторних перевезень). На нашу думку, у такому разі відновити податковий кредит щодо вхідного ПДВ, сплаченого при придбанні авто, у платника податків не вийде, оскільки
Закон про ПДВ установлює особливості формування податкового кредиту при придбанні легкового автотранспорту і не передбачає проведення будь-яких наступних коригувань у ПДВ-обліку залежно від зміни подальших умов його використання.Завершуємо огляд «легкових» ПДВ-ситуацій. Звертаємо увагу, що все викладене вище стосується податкового обліку. А от щодо
бухгалтерського обліку нагадаємо: згідно з п. 8 П(С)БО 7 суми непрямих податків, які не відшкодовуються, уключаються до складу первісної вартості об’єкта ОЗ (тобто на суму ПДВ, що не включається до податкового кредиту, буде зроблено запис Дт 152 — Кт 631).Приклад.
Підприємство (платник ПДВ) купує легковий автомобіль (із зарахуванням до складу ОФ, який використовуватиметься в оподатковуваних операціях (з адміністративною метою, не як таксі). Вартість автомобіля — 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.). При цьому сума збору до Пенсійного фонду (3 %), сплачена підприємством при придбанні авто, склала 1500 грн. (50000 грн. х 3 %).В обліку підприємства операції відобразяться так:
Придбання легкового автомобіля (об’єкта ОФ) для оподатковуваної діяльності
| Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. Перераховано передоплату продавцю за автомобіль | 371 | 311 | 60000 | — | — |
| 2. Отримано легковий автомобіль від продавця | 152 | 631 | 60000* | — | — * |
| * У бухгалтерському обліку суму вхідного ПДВ (10000 грн.), що не включається до податкового кредиту згідно з п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ, підприємство відносить на збільшення первісної вартості автомобіля. При цьому в податковому обліку правило конфлікту інтересів та судова практика, що склалася, дають право підприємству наполягати на віднесенні такої суми до валових витрат. У податковому обліку на початок кварталу, наступного за кварталом оприбуткування автомобіля, збільшується балансова вартість ОФ групи 2 на суму 50000 грн. | |||||
| Для порівняння зауважимо: якби, наприклад, придбаний автомобіль підприємство збиралося використовувати одночасно і в оподатковуваних, і в неоподатковуваних операціях, то в бухгалтерському обліку проводка при придбанні такого автомобіля була б такою самою (Дт 152 — Кт 631 — 60000 грн.). А от у податковому обліку частину вхідного ПДВ після розподілу підприємство могло б віднести на збільшення балансової вартості легкового автомобіля з подальшою амортизацією такої суми у складі балансової вартості ОФ групи 2. | |||||
| 3. Відображено залік заборгованості | 631 | 371 | 60000 | — | — |
| 4. Нараховано збір до Пенсійного фонду (3 %) | 152 | 651 | 1500 | — | 1500* |
| * Згідно з роз’ясненнями ДПАУ (лист від 19.12.2006 р. № 23881/7/15-0317// «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 103) сума пенсійного збору відноситься до валових витрат відповідно до п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток. | |||||
| 5. Сплачено збір до Пенсійного фонду | 651 | 311 | 1500 | — | — |
| 6. Оплачено послуги з державної реєстрації автомобіля в ДАІ | 377 | 311 | 450 (умовно) | — | — |
| 7. Витрати на держреєстрацію автомобіля віднесено на збільшення його первісної вартості | 152 | 377 | 450 | — | — * |
| * Сума витрат на держреєстрацію автомобіля в податковому обліку збільшує балансову вартість ОФ групи 2 . | |||||
| 8. Легковий автомобіль уведено в експлуатацію; первісна вартість 61950 грн.: | 105 | 152 | 61950 | — | — |
На цьому завершуємо розмову про особливості обліку вхідного ПДВ при придбанні легкового автотранспорту. Та все ж сподіваємося, що найближчим часом у ДПАУ з’явиться узагальнююче податкове роз’яснення з цього питання, яке остаточно прояснить ситуацію та розставить усі крапки над «і», або питання буде врегульовано на законодавчому рівні.
