Підтвердження якості окремих видів продукції
Будь-який споживач товару чи послуги зацікавлений у високій якості продукту. Відповідність якості продукції встановленим вимогам підтверджується офіційним документом — сертифікатом відповідності, а в деяких випадках і декларацією виробника. Про нюанси підтвердження якості окремих видів продукції та послуг сьогодні і поговоримо.
Марина КОВЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Продукти харчування
Правовий порядок забезпечення безпеки та якості продуктів харчування, які виробляються, перебувають в обігу, імпортуються та експортуються визначено
Законом № 771*. Відповідно до ст. 20 зазначеного документа за 30 днів до першого введення в обіг продуктів харчування, виробник або продавець, який вперше вводить ці продукти в обіг, зобов’язаний надати повідомлення про це та декларацію виробника Головному державному лікарю України або Головному державному ветеринарному інспектору України (якщо продукти харчування підконтрольні ветеринарній службі).* Дія зазначеного документа не поширюється на вимоги до продуктів харчування, пов’язані з наявністю в них генетично модифікованих організмів та їх компонентів, а також продукти харчування, виготовлені для особистого споживання.
Декларація виробника засвідчує відповідність харчової продукції вимогам, визначеним у декларації, та видається на певний період для серійного виробництва харчового продукту, харчової добавки, ароматизатора, допоміжного засобу для переробки або для партії.
При цьому виробник повинен мати документальні докази дійсності його декларації, якими є:
— протоколи вимірювань, досліджень, проведених акредитованою лабораторією;
— документи про впровадження на підприємстві систем НАССР або аналогічних систем забезпечення безпеки та якості виготовлених товарів;
— експлуатаційні дозволи;
— документи про результати державного контролю та державного нагляду санітарної та/або ветеринарної служби.
Декларацію виробника, надану на продукти харчування, згідно із
Законом № 771 не можна ототожнювати з декларацією про відповідність, про яку йдеться в Законі № 2406. Цей документ необхідний для належного контролю за якістю та безпекою харчових продуктів, але він не має прямого відношення до сфери сертифікації.Звертаємо увагу: деякі найменування продуктів харчування підлягають
обов’язковій сертифікації, оскільки зазначені в п. 26 Переліку № 28, а саме:— суміші на основі сухого молока, призначені для дитячого та дієтичного харчування;
— консерви для дитячого харчування (плодові і ягідні, овочеві, овочево-плодові, овочево-м’ясні, м’ясні, рибні);
— сирі сичужні тверді, напівтверді;
— масло вершкове, спреди та суміші жирові, масло вершкове з наповнювачами;
— маргарини та маргарини м’які;
— олії рослинні харчові, розфасовані у споживчу тару місткістю не більше ніж 10 кг та герметично закриті;
— цукерки шоколадні і цукерки, глазуровані шоколадною глазур’ю, зі строком зберігання не менше ніж 30 діб;
— консерви, соки та напої рослинні (фруктові, овочеві);
— вода мінеральна, вода харчова в герметичній упаковці;
— напої безалкогольні, вода штучно мінералізована і концентрати напоїв зі строком придатності до споживання не менше 30 діб, крім сухих концентратів, виготовлених з натуральної хлібної сировини;
—
ковбаси напівкопчені, варенокопчені зі строком придатності не менше 30 діб, сирокопчені та сиров’ялені ;—
продукти зі свинини, яловичини та м’яса інших тварин, сиров’ялені, сирокопчені зі строком зберігання не менше 30 діб;— консерви м’ясні та м’ясорослинні;
— чай, кава натуральна смажена і кава натуральна розчинна;
— консерви та пресерви рибні, риборослинні та з морепродуктів, у тому числі ікра;
— риба та оселедець солоні зі строком придатності до споживання понад 30 діб;
— риба в’ялена, копчена зі строком придатності до споживання понад 30 діб.
Порядок проведення сертифікації регламентовано ДСТУ 3413-96, в якому викладено загальні вимоги до цієї процедури.
Туристичні послуги
Основним документом, що регулює відносини, пов’язані з організацією та здійсненням туризму на території України, є
Закон про туризм. Відповідно до ст. 18 цього документа перелік туристичних послуг, що підлягають обов’язковій сертифікації щодо безпеки життя та здоров’я людей, захисту їх майна та охорони навколишнього середовища, порядок проведення сертифікації послуг у сфері туристичної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України. Однак такий документ дотепер не затверджено.Разом з тим згідно з
п. 30 Переліку № 28 готельні послуги та послуги харчування, які надаються суб’єктами туристичної діяльності, підлягають обов’язковій сертифікації. Нагадаємо: відповідно до ст. 5 Закону про туризм суб’єктами туристичної діяльності названо туроператорів та турагентів, а також інших суб’єктів підприємництва, які надають послуги з проживання, харчування, екскурсійні, розважальні та інші туристичні послуги.На нашу думку, відсутність нормативного документа, розробленого Кабінетом Міністрів України на виконання
ст. 18 Закону про туризм, дає підставу для висновку, що сертифікація туристичних послуг, а саме готельних послуг та послуг харчування, не є обов’язковою.Однак, щоб уникнути неприємностей з боку контролюючих органів, підприємствам, які надають готельні послуги, а також послуги харчування все ж таки краще отримати відповідний сертифікат. Тим більше, що
Держспоживстандарт у листі від 25.09.2006 р. № 8501-4-7/18 зазначив таке: готельні послуги підлягають обов’язковій сертифікації і реалізація таких послуг без сертифіката загрожує підприємству застосуванням штрафних санкцій. Аналогічний висновок міститься й у листі Держспоживстандарту від 24.03.2006 р. № 2703-5-11/19.А тепер розглянемо порядок проведення обов’язкової сертифікації готельних послуг, що надаються суб’єктами туристичної діяльності, та послуг харчування.
Послуги харчування
Відповідно до
п. 30.2 Переліку № 28 обов’язковій сертифікації підлягають послуги харчування, що надаються ресторанами, барами, кафе, столовими, закусочними, які належать до закладів ресторанного господарства. Причому вимога обов’язкової сертифікації поширюється тільки на ті заклади ресторанного господарства, які є суб’єктами туристичної діяльності. Порядок, процедури та вимоги проведення обов’язкової сертифікації послуг харчування, які надаються суб’єктами туристичної діяльності, установлено Правилами обов’язкової сертифікації послуг харчування.Обов’язкову сертифікацію послуг харчування здійснюють органи з сертифікації послуг харчування (далі — ОСПХ), акредитовані в Українській державній системі сертифікації продукції та зареєстровані в Реєстрі Системи.
Об’єктами обов’язкової сертифікації є:
— послуги харчування;
— результати послуг харчування;
— процес надання послуг харчування;
— системи якості.
Усі роботи з обов’язкової сертифікації послуг харчування
оплачуються заявником за договорами на проведення робіт, укладеними між заявником та органом із сертифікації, випробувальними лабораторіями.Для отримання сертифіката відповідності підприємство подає
заявку до органу із сертифікації. Разом із заявкою надається опитна анкета та вихідна документація для проведення оцінки підприємства. Заявку має бути розглянуто в 30-денний строк з дня її реєстрації. Рішення щодо заявки протягом трьох днів надсилається заявнику та до випробувальної лабораторії, яка проводитиме випробування. Заявку взагалі може бути не прийнято до розгляду за наявності офіційної інформації санітарно-епідемічної станції або Держпожежнагляду про невідповідність підприємства санітарним правилам та нормам або відсутності висновків.Приймаючи рішення щодо заявки
, виконавча група ОСПХ за погодженням із заявником визначає схему сертифікації заявлених послуг харчування, яка залежить від виду надання послуг харчування, номенклатури та кількості виробленої кулінарної продукції, типу підприємства харчування та інших вихідних даних.Існують три схеми сертифікації:
1) схема сертифікації, яка передбачає
обстеження процесу надання послуги. Строк дії цієї схеми не повинен перевищувати одного року;2) схема сертифікації, яка передбачає
атестацію виробництва. Строк дії цієї схеми встановлюється з урахуванням дії атестата виробництва і не повинен перевищувати трьох років;3) схема сертифікації, яка передбачає
сертифікацію системи якості. Строк дії зазначеної схеми встановлюється з урахуванням строку дії сертифіката системи якості і не повинен перевищувати п’яти років.На наступному етапі сертифікації проводиться випробування
якості кулінарної продукції шляхом органолептичної оцінки кулінарної продукції, контролю маркування, упаковки, транспортування та зберігання. За результатами органолептичного контролю складають протокол. У разі сумнівної якості продукції представник ОСПХ направляє відібрані зразки до акредитованої випробувальної лабораторії для проведення оцінки за фізико-хімічними та мікробіологічними показниками.Відбір зразків кулінарної продукції для подальших випробувань проводиться представником ОСПХ виключно у присутності представника заявника та оформляється актом відбору зразків. Відібрані та ідентифіковані зразки опечатують чи пломбують і разом з актом відбору та ідентифікації передають за рахунок коштів заявника до випробувальної лабораторії. Про облік зразків продукції, переданих на сертифікацію, див. на с. 33 цього номера.
Випробування зразків
кулінарної продукції проводять випробувальні лабораторії, акредитовані в Системі, та зазначені органом із сертифікації в рішенні за заявкою. Самостійне прийняття випробувальною лабораторією рішення про проведення випробувань зразків з метою обов’язкової сертифікації продукції не допускається. Це прямо зазначено в п.п. 5.5.1 Правил обов’язкової сертифікації послуг харчування.За результатами випробувань складається протокол випробувань кулінарної продукції, який подається до органу із сертифікації. Цей документ розглядається відповідною виконавчою групою ОСПХ:
— при
позитивних результатах розгляду протоколу та інших робіт, які передбачено в рішенні за заявкою, виконавча група ОСПХ продовжує роботи із сертифікації;— у разі отримання
негативних результатів хоча б одного з показників випробування з метою сертифікації припиняються. Протягом трьох днів результати надаються заявнику та ОСПХ, який скасовує заявку. Повторні випробування може бути проведено тільки після оформлення нової заявки та надання заявником ОСПХ переконливих доказів проведення коригувальних заходів щодо усунення причин, які призвели до невідповідності показника вимогам нормативного документа.Наступним етапом
отримання сертифіката відповідності продукції при виборі схеми 1 є обстеження процесу надання послуги харчування, яке проводиться з метою оцінки технічних можливостей заявника забезпечити надання сертифікованих послуг харчування зі стабільними показниками в повній відповідності до обов’язкових вимог нормативних документів.Після закінчення обстеження виконавча група оформляє звіт, який повинен містити аналіз обстеження та обґрунтовані висновки і пропозиції щодо доцільності видачі сертифіката відповідності або потреби проведення коригувальних заходів.
При виборі схеми 2 замість обстеження процесу надання послуги
виконавчою групою відповідно до рішення ОСПХ або з ініціативи заявника проводиться атестація виробництва продукції. Для цього заявник одночасно з нормативними документами на сертифіковані послуги передає до ОСПХ інструкцію з атестації технічних можливостей, яку розроблено та затверджено в установленому порядку. Позитивні результати атестації оформляються атестатом виробництва.Сертифікацію системи якості
підприємства харчування здійснює орган із сертифікації систем якості за бажанням заявника. Позитивні результати сертифікації оформляються сертифікатом на систему якості підприємства харчування. Цей документ необхідний для отримання сертифіката відповідності за схемою 3.Виконавча група ОСПХ на підставі позитивних результатів аналізу матеріалів випробувань з метою обов’язкової сертифікації, звіту про обстеження процесу надання послуги харчування чи атестації виробництва, або сертифікації системи якості (відповідно до вибраної схеми сертифікації) готує сертифікат відповідності та інші документи для підпису керівником ОСПХ, приймає рішення про строк дії сертифіката.
Крім цього, виконавча група готує проект ліцензійної угоди із заявником (на право використання сертифіката відповідності та маркування супровідних документів знаком відповідності).
Оригінал сертифіката разом з ліцензійною угодою у триденний строк видається заявнику, копія виданого сертифіката з ліцензійною угодою зберігається ОСПХ у справі щодо сертифікації послуг харчування заявника, другий примірник копії надається Держстандарту України.
Після отримання сертифіката підприємству не варто забувати, що ОСПХ або орган, уповноважений ним, здійснює
технічний нагляд за стабільністю надання сертифікованої послуги.Згідно з
п.п. 5.10.2 Правил обов’язкової сертифікації послуг харчування залежно від схеми сертифікації застосовують такі види технічного нагляду:— проведення періодичних вибіркових перевірок результату послуги (випробувань зразків кулінарної продукції), а також обстеження процесу надання послуги;
— проведення періодичних випробувань зразків кулінарної продукції, а також технічний нагляд за атестованим виробництвом заявника;
— проведення періодичних випробувань зразків кулінарної продукції, а також оцінку функціонування сертифікованої системи якості в заявника.
Періодичність, програму та порядок проведення технічного нагляду встановлює ОСПХ. Результати нагляду оформляються у вигляді звіту, де фіксуються виявлені невідповідності, їх причини та шляхи коригувальних заходів.
Дія сертифіката та ліцензійної угоди може бути припинена у випадку:
— виявлення невідповідності процесу надання послуг вимогам, які встановлено під час сертифікації;
— порушення заявником вимог ліцензійної угоди;
— зміни виробником нормативних документів, методів обслуговування, складу продукції тощо, які можуть вплинути на відповідність сертифікованої послуги встановленим вимогам, без попереднього узгодження з ОСПХ.
Якщо проведенням коригувальних заходів заявник може усунути виявлені невідповідності, а також причини їх виникнення та в
місячний строк без проведення випробувань в акредитованій випробувальній лабораторії підтвердити відповідність послуги встановленим вимогам, рішення про припинення дії сертифіката відповідності буде скасовано. Інакше сертифікат відповідності та ліцензійна угода анулюються в установленому порядку.
Готельні послуги
Процедуру проведення обов’язкової сертифікації готельних послуг регламентовано
Правилами обов’язкової сертифікації готельних послуг, і вона здійснюється з метою встановлення відповідності цих послуг обов’язковим вимогам нормативних документів, уключених до Переліку № 28. Згідно з п. 4 Правил обов’язкової сертифікації готельних послуг об’єктами обов’язкової сертифікації є послуги з розміщення, які надаються колективними та індивідуальними засобами розміщення, а саме: готелями, молодіжними туристичними базами та гірськими притулками; кемпінгами і майданчиками для автофургонів; дитячими та студентськими літніми таборами; центрами та будинками відпочинку; санаторіями та курортними закладами оздоровчо-профілактичного характеру; мебльованими приміщеннями; морськими та річковими суднами.Як передбачено
п. 4 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою КМУ від 15.03.2006 р. № 297, до послуг з тимчасового проживання не належать:— розміщення юридичною особою своїх працівників у засобі розміщення, що їй належить*;
* Щодо розміщення юридичною особою найманих працівників Держспоживстандарт у листі від 25.09.2006 р. № 8501-4-7/18 зазначив: засіб тимчасового розміщення не підлягає обов’язковій сертифікації у випадку, якщо юридична особа розміщує своїх працівників за
власний рахунок.— розміщення осіб, з якими уклали договори про найм житла на строк, що перевищує один місяць (для курортних районів строк визначається органами місцевої влади);
— розміщення осіб, які навчаються в навчальному закладі, у засобі розміщення, що належить такому закладу;
— безоплатне розміщення фізичною особою членів сім’ї чи інших осіб.
Отже, для надання перелічених послуг одержувати сертифікат відповідності не потрібно.
На нашу думку, не потрібно одержувати сертифікат відповідності для надання послуг із розміщення юридичною особою в засобі розміщення, що їй належить,
працівників іншого роботодавця. І ось чому.Об’єктами обов’язкової сертифікації є послуги, що надаються суб’єктами туристичної діяльності. Туристична діяльність здійснюється на користь туристів. Відповідно до
ст. 1 Закону про туризм турист — це особа, яка здійснює подорож Україною або до іншої країни з не забороненої законом країни перебування метою на строк від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце проживання у визначений строк.Щодо відрядженого працівника, то згідно з
Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59, працівник направляється у відрядження для виконання службового доручення, при цьому за ним зберігається середній заробіток. Таким чином, працівник здійснює оплачувану діяльність, а отже, не є туристом. У зв’язку з цим одержувати сертифікат для надання послуг із розміщення працівників іншого підприємства не потрібно.Тепер перейдемо безпосередньо до процедури сертифікації готельних послуг.
Насамперед суб’єкт господарювання визначається з вибором схеми сертифікації. Відповідно до
п. 8 Правил сертифікації готельних послуг існують дві схеми сертифікації:1) схема з обстеженням готелів (засобів розміщення) на предмет відповідності їх послуг нормативним документам. Строк дії сертифіката, отриманого за цією схемою, не перевищує
трьох років;2) схема з обстеженням готелів (засобів розміщення) на предмет відповідності їх послуг нормативним документам, а також на предмет упевненості органу сертифікації, що замовник здатний систематично надавати послуги, які задовольняють вимоги клієнтів. Строк дії такого сертифіката не перевищує
п’яти років.Після вибору схеми сертифікації суб’єкт господарювання подає до органу з сертифікації заявку та одержує опитну анкету. Орган із сертифікації повідомляє заявника про своє рішення не пізніше одного місяця після отримання опитної анкети. Разом з рішенням заявник одержує й основні умови проведення сертифікації.
На підставі заявки, опитної анкети та позитивного рішення орган із сертифікації надсилає заявнику договір про організацію та проведення потрібного комплексу робіт із сертифікації послуг. Після підписання договору заявник оплачує вартість проведення робіт, передбачених договором.
Обстеження готелю чи іншого засобу розміщення в межах сертифікації складається із трьох етапів:
— попередньої оцінки. На цьому етапі заявник одержує перелік документів, необхідних для комісії, сформованої органом із сертифікації. Після їх подання комісія проводить відповідний аналіз, за результатами якого визначається доцільність проведення подальших етапів робіт;
— перевірки та оцінки послуг. Цей етап передбачає обстеження готелю (засобу розміщення) відповідно до затвердженої програми та розгляд результатів обстеження на заключній нараді;
— оформлення результатів перевірки у вигляді акта. Акт обстеження має бути підготовлено у строк, який не перевищує п’яти днів з дня проведення заключної наради.
З ініціативи заявника орган із сертифікації проводить сертифікацію системи управління якістю, для чого заявник направляє відповідну заявку. За позитивними результатами сертифікації заявнику видається сертифікат відповідності на систему управління якістю.
Крім перелічених вище робіт, комісія проводить вибіркову перевірку номерного фонду готелю (засобу розміщення), обсяг якої не може бути менше 30 % номерів із кожної цінової категорії. Результати перевірки оформляються протоколом, в якому фіксується стан технічного оснащення номера, оснащення номера меблями та інвентарем, санітарного обладнання номера відповідно до вимог нормативних документів.
Якщо заявник бажає, щоб готель було віднесено до якоїсь категорії (отримав певну кількість «зірок»), то до програми обстеження вносять додаткові пункти перевірки, результати якої оформляються протоколом
.Тільки після отримання позитивних висновків в акті обстеження готелю, сертифіката відповідності на систему управління якістю (для схеми 2) та позитивних висновків у звіті про відповідність готелю певній категорії орган із сертифікації оформляє рішення про видачу сертифіката.
Протягом усього строку дії сертифіката відповідності орган із сертифікації проводить
технічний нагляд у формі планових та позапланових перевірок. Як правило, планові перевірки проводять один раз на рік, а позапланові — у разі надходження скарг від споживачів або надання виконавцем послуги інформації про зміну технології, характеристик чи номенклатури послуг з розміщення або умов обслуговування.
Тютюнові вироби
Основним документом у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів є
Закон № 481. Відповідно до зазначеного документа до тютюнових виробів належать сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші вироби з тютюну та його замінників, що впливають на фізіологічний стан людини під час вживання. Тютюнові вироби підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації згідно зі ст. 10 Закону № 481 та п. 26.33 Переліку № 28.Порядок та вимоги до здійснення обов’язкової сертифікації тютюнових виробів установлено
Правилами обов’язкової сертифікації тютюнових виробів. Відповідно до п. 1.4 зазначеного документа об’єктом сертифікації є тютюнова продукція, яка:—
вироблена в Україні;— ввозиться в Україну та позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам;
—
ввозиться в Україну і не позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам, але може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинному в Україні нормативному документу на аналогічну продукцію;— ввозиться в Україну і не позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам, і не може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинному в Україні нормативному документу, але має позитивний висновок Міністерства охорони здоров’я України.
Звертаємо увагу: згідно зі
ст. 10 Закону № 481 не підлягає сертифікації сировина, яка використовується у виробництві тютюнових виробів.Для проведення сертифікації продукції заявник (у тому числі іноземний) подає до органу з сертифікації
заявку, а для вітчизняної продукції — ще й атестат виробництва . Орган сертифікації за поданою заявкою визначає схему сертифікації. Серед схем сертифікації застосовуються: сертифікація з обстеженням виробництва, сертифікація з атестацією виробництва, сертифікація з оцінкою системи якості. Для продукції, що імпортується в Україну, крім перелічених схем, застосовується ще одна, яка передбачає сертифікацію кожної партії. Рішення за заявкою із зазначенням схеми приймається органом із сертифікації протягом 15 днів з моменту її реєстрації.Атестація виробництва або аналіз функціонування системи якості є одними з етапів сертифікації і здійснюються у випадку, передбаченому схемою сертифікації.
Далі відбувається відбір зразків продукції та їх ідентифікація для
випробувань. Зразки продукції випробовуються на відповідність усім вимогам чинних в Україні нормативних документів, які зазначено в рішенні за заявкою.Результати випробувань фіксуються випробувальною лабораторією в протоколі випробувань продукції, який передається на розгляд органу з сертифікації. При позитивних результатах випробувань орган із сертифікації видає сертифікат відповідності. При отриманні негативних результатів — надає «Припис» за формою, наведеною в
додатку 6 до Правил обов’язкової сертифікації тютюнових виробів.На випадок необхідності повторення випробувань для підтвердження показників продукції, рішення арбітражних чи інших спірних проблем в органі з сертифікації або випробувальній лабораторії зберігається
зразок-свідок сертифікованої продукції. Зразок-свідок сертифікованої продукції — це відібраний за встановленими в системі сертифікації правилами зразок серійної продукції, на яку видано в установленому порядку сертифікат відповідності. Він повертається заявнику після закінчення строку дії сертифіката відповідності.Тепер перейдемо до
імпортної продукції. Сертифікати та протоколи випробувань іноземних держав, видані на відповідну продукцію за кордоном, визнаються в системі сертифікації в разі дотримання правил, установлених п.п. 2.10.1 Правил обов’язкової сертифікації тютюнових виробів, а саме:— укладено двосторонню угоду про взаємне визнання результатів робіт із сертифікації між національним органом із сертифікації країни, з якої походить продукція, що ввозиться в Україну, та Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики;
— іноземний сертифікат видано в державній системі сертифікації країни, з якої походить і в якій виготовлено продукцію, що ввозиться в Україну;
— продукцію, що ввозиться в Україну, може бути ідентифіковано за супровідною документацією (маркування, етикетка) як виготовлену за міждержавними (ГОСТ) або іншими нормативними документами, чинними в Україні;
— надано або зазначено в іноземному сертифікаті документи, передбачені
п.п. 2.1.4 Правил обов’язкової сертифікації тютюнових виробів;— номенклатура всіх обов’язкових вимог до продукції, зазначених в іноземному сертифікаті, та норми цих вимог повністю відповідають номенклатурі обов’язкових вимог та нормам, що діють в Україні.
Після видачі сертифіката відповідності орган із сертифікації продовжує контролювати процес виробництва тютюнових виробів, здійснюючи
технічний нагляд. Проводиться він шляхом періодичних контрольних випробувань зразків продукції, відібраних у виробника або в торговельних організаціях один раз на півроку. При цьому строк проведення однієї перевірки виробництва не повинен перевищувати 5 робочих днів.Орган із сертифікації може тимчасово припинити або зупинити дію сертифіката в разі виявлення невідповідності продукції вимогам, установленим при сертифікації, порушення вимог технології виготовлення, зміни виробником нормативних документів, які можуть вплинути на відповідність сертифікованої продукції встановленим вимогам, без попереднього узгодження з органом із сертифікації.
Рішення про тимчасове припинення дії сертифіката відповідності може бути скасовано, якщо підприємство усуне невідповідності та причини їх виникнення в місячний строк без проведення випробувань в акредитованій випробувальній лабораторії та підтвердить відповідність продукції встановленим вимогам.
Алкогольні напої
Основоположним документом у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв є
Закон № 481. Алкогольними напоями згідно з нормам зазначеного документа вважаються продукти, отримані шляхом спиртного бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2 % об’ємних одиниць, які належать до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів за кодами 2204, 2205, 2206, 2208.Алкогольні напої згідно зі
ст. 10 Закону № 481 і пп. 26.23 — 26.25 Переліку № 28 підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації. Згідно з Правилами № 379 об’єктом, на який поширюється вимога про обов’язкову сертифікацію та дія зазначених правил, є алкогольна продукція, яка:— вироблена в Україні;
— ввозиться в Україну і позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам;
— ввозиться в Україну і не позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам, але може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинному в Україні нормативному документу на аналогічну продукцію;
— ввозиться в Україну і не позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам, і не може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинному в Україні нормативному документу, але має позитивний висновок санітарно-гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров’я України.
Підтвердженню відповідності (у тому числі сертифікації) не підлягають:
— сировина, що використовується у виробництві алкогольних напоїв;
— зразки продукції, що ввозиться на територію України для проведення досліджень або випробувань в акредитованій лабораторії суб’єкта підприємницької діяльності, який має ліцензію для виробництва відповідної продукції.
Порядок проведення сертифікації алкогольних напоїв складається з тих самих етапів, що і сертифікація тютюнових виробів. Далі розглянемо ці етапи та відзначимо їх особливості.
Для проведення сертифікації алкогольних напоїв підприємство подає до акредитованого органу з сертифікації продукції
заявку, а також атестат виробництва для вітчизняної продукції та для імпортних лікеро-горілчаних виробів. При цьому в заявці зазначається орієнтовна кількість копій сертифікатів відповідності, які потрібні заявнику.У свою чергу, орган із сертифікації в 15-денний строк розглядає заявку та приймає рішення із зазначенням схеми. Перед прийняттям рішення за заявкою сторони укладають договір, в якому зазначається вартість усіх робіт, пов’язаних з сертифікацією.
Серед схем сертифікації алкогольних напоїв застосовуються: сертифікація з обстеженням виробництва; сертифікація з атестацією виробництва; сертифікація з оцінкою системи якості, сертифікація кожної партії (для продукції, що імпортується в Україну). Обов’язкова сертифікація лікеро-горілчаних виробів (код ТН ЗЕД 2208, крім 220820), у тому числі окремих партій, проводиться за схемою з
атестацією виробництва на підставі Порядку № 85.Щодо
сертифікації системи якості підприємства — виробника продукції, то її здійснює орган із сертифікації систем якості у випадку, якщо це передбачено схемою сертифікації.У подальшому зразки алкогольних напоїв відбираються, ідентифікуються та передаються до випробувальної лабораторії. Результати випробувань оформлюються протоколом, який надається до органу з сертифікації. При позитивних результатах робіт із сертифікації заявнику
видається сертифікат відповідності.На випадок необхідності повторення випробувань для підтвердження показників продукції, рішення арбітражних чи інших спірних проблем в органі з сертифікації зберігається
зразок-свідок сертифікованої продукції .Щодо правил визнання сертифікатів, виданих уповноваженими органами інших держав, зауважимо: вони нічим не відрізняються від уже розглянутих нами правил визнання сертифікатів на тютюнові вироби.
Після отримання необхідного сертифіката підприємству необхідно потурбуватися про підтримання на відповідному рівні якості продукту, що виготовляється. Тим більше, що орган із сертифікації здійснюватиме
технічний нагляд за продукцією під час її виробництва шляхом контрольних випробувань. Періодичність контрольних випробувань, їх обсяг та порядок проведення встановлює орган із сертифікації в кожному конкретному випадку.При виявленні продукції неналежної якості, порушень технології виготовлення, зміни нормативних документів без узгодження з органом із сертифікації дію сертифіката відповідності може бути тимчасове припинено або зупинено. Це рішення може бути скасовано, якщо виробник усуне невідповідності та причини їх виникнення в місячний строк і без проведення випробувань в акредитованій випробувальній лабораторії та підтвердить відповідність продукції встановленим вимогам.
На цьому завершуємо розгляд питань, пов’язаних із підтвердженням якості окремих видів продукції. Сподіваємося, що отримані знання сприятимуть зміцненню та розширенню вашого бізнесу.
