Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Перевірки і санкції за порушення у сфері сертифікації та підтвердження відповідності

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2008/№ 61
В обраному У обране
Друк
Стаття

Перевірки і санкції за порушення у сфері сертифікації та підтвердження відповідності

 

У цій статті йтиметься про повноваження Держспоживстандарту та його територіальних органів щодо проведення перевірок дотримання законодавства про обов’язкове підтвердження відповідності, а також про те, які санкції можуть чекати підприємства при виявленні порушень за результатами таких перевірок.

Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Відповідно до

п. 1 Положення № 225 спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності є Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі — Держспоживстандарт).

Основними завданнями Держспоживстандарту згідно з

п. 3 Положення № 225 є:

— здійснення

державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, рекламу у цій сфері, здійснення державного метрологічного контролю та нагляду;

— здійснення державного

нагляду за дотриманням законодавства у сфері стандартизації та підтвердження відповідності.

Загальні та обов’язкові для виконання вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) установлено

Законом № 877. Водночас його норми відсилають до спеціальних законодавчих актів, що регулюють особливості проведення перевірок окремими органами влади. Такі справи і щодо Держспоживстандарту (див. лист Держспоживстандарту від 20.05.2008 р. № 4936-4-5/16), який при проведенні перевірок за дотриманням стандартів, норм та правил суб’єктами підприємницької діяльності повинен керуватися не тільки Законом № 877, а й Декретом № 30* та Інструкцією № 321 у частині, в якій вони не суперечать Закону № 877.

* Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок застосування Закону України «Про тимчасове припинення повноважень Верховної Ради України, передбачених пунктом 13 статті 97 Конституції України, та повноважень Президента України, передбачених пунктом 74 статті 1145 Конституції України» від 21.11.92 р. № 2813-XII

Декрети Кабінету Міністрів України наділено силою закону.

Державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил

є діяльністю спеціально уповноважених органів виконавчої влади з контролю за дотриманням стандартів, норм і правил при виробництві та випуску продукції (тобто товарів, робіт, послуг) з метою забезпечення інтересів суспільства та споживачів у її належній якості, безпечної для життя, здоров’я і майна людей та навколишнього середовища (ст. 1 Декрету № 30).

Згідно зі

ст. 4 Декрету № 30 нагляд здійснюється у формі перевірки дотримання стандартів, норм і правил при розробці, виробництві, випуску, зберіганні, транспортуванні, використанні, експлуатації, реалізації та утилізації продукції підприємцями, у тому числі оптовими торговельними організаціями, за винятком:

стадії реалізації товарів у сфері роздрібної та оптово-роздрібної торгівлі;

випуску та реалізації продукції на підприємствах громадського харчування (точніше, ресторанного господарства);

надання послуг громадянам як споживачам.

На місцях Державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил здійснюють

державні центри стандартизації, метрології та сертифікації (далі — ДЦСМС).

Дотримання вимог про підтвердження відповідності продукції підприємствами, на які дія

Декрету № 30 не поширюється, а саме підприємствами оптово-роздрібної/роздрібної торгівлі, підприємствами ресторанного господарства та підприємствами, що надають послуги, контролюється органами Держспоживстандарту в межах нагляду за дотриманням Закону № 1023. Контроль за дотриманням законодавства такими підприємствами здійснюють управління у справах захисту прав споживачів. Перевірки на таких підприємствах проводяться згідно з Порядком № 311.

 

Хто контролює дотримання законодавства про підтвердження відповідності продукції

img 1

 

Причому зверніть увагу: перевірки, що здійснюються управліннями у справах захисту прав споживачів та державними центрами стандартизації, метрології та сертифікації того самого підприємства, не вважаються повторними, оскільки охоплюють різні сфери діяльності суб’єктів господарювання (

лист Держспоживстандарту від 13.09.2006 р. № 8104-3-11/18).

 

Виробничі підприємства та підприємства оптової торгівлі

Згідно з

п. 2 ст. 2 Декрету № 30 службові особи, які здійснюють державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил, повинні бути атестовані в установленому порядку. Відсутність відповідної атестації перевіряючих виявити під час їх візиту суб’єкти господарювання не можуть, однак, якщо виникнуть інші підстави для оскарження дій перевіряючих, це питання цілком можна порушити в ході судового розгляду.

 

Що перевіряється

Згідно з

п. 1 ст. 3 Декрету № 30 об’єктами державного нагляду є продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, продукція тваринництва та рослинництва, продукти харчування, у тому числі продукція, що пройшла сертифікацію, — на відповідність стандартам, нормам і правилам. Як бачимо, наявність сертифіката відповідності на продукцію, що входить до Переліку № 28, від перевірки її органами Держспоживстандарту не звільняє.

Отже, перевірці на відповідність стандартам, нормам і правилам може бути піддано практично будь-яку вітчизняну або імпортну продукцію.

 

Види перевірок

І

Декрет № 30, і Інструкція № 321 ділять нагляд на періодичний та постійний.

Періодичний нагляд

може бути організовано у вигляді планових та позапланових перевірок (ст. 4 Декрету № 30). Планові перевірки проводяться відповідно до плану-графіка, який затверджується директором ДЦСМС. При його складанні враховуються специфіка діяльності підприємства, досвід попередніх перевірок, тобто підприємства з найбільшою кількістю порушень перевіряються частіше за ті, які не порушують законодавства у сфері стандартизації та сертифікації.

З набуттям

з 1 січня 2008 року чинності Законом № 877 істотно змінився порядок проведення планових заходів щодо нагляду. Зміни, зокрема, стосуються їх періодичності. Так, згідно з п.п. 4.1.1 Інструкції № 321 планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.

Однак тепер кожному підприємству має присвоюватися високий, середній або незначний ступінь ризику, залежно від якого

і визначатиметься періодичність планових перевірок.

Наразі

критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику господарської діяльності проходять узгоджувальну процедуру із зацікавленими органами виконавчої влади та Кабінетом Міністрів України та поки що не затверджені. Тому на час відсутності критеріїв розподілу господарських суб’єктів за ступенем ризику їх діяльності при виробництві та випуску продукції Держспоживстандарт, посилаючись на п. 3 ст. 22 Закону № 877, зазначив, що планові перевірки повинні проводитися не частіше одного разу на п’ять років (див. лист Держспоживстандарту від 20.05.2008 р. № 4936-4-5/16).

Крім того, як випливає із

Закону № 877, проведення планової перевірки можливо тільки за умови письмового повідомлення про це суб’єкта господарювання не пізніше ніж за  10 днів до початку її проведення, незважаючи на те що в Декреті № 30 наявні старі правила, згідно з якими перевіряючі Держспоживстандарту приходили на перевірку без попередження (див. лист Держспоживстандарту від 28.03.2007 р. № 2575-6-11/18). Тепер у разі візиту без попередження перевіряючих можна не допустити до перевірки. Повідомлення про планову перевірку може бути за вибором перевіряючих передано у вигляді телефонограми, рекомендованого листа чи вручено особисто керівнику або уповноваженій особі під розписку (див. лист Держкомпідприємництва від 30.05.2008 р. № 4550).

Щодо проведення

позапланових перевірок , то, як зазначив Держспоживстандарт у листі від 20.05.2008 р. № 4936-4-5/16, такі перевірки повинні здійснюватися за наявності підстав, передбачених у ст. 6 Закону № 877:

— подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

— виявлення та підтвердження недостовірних даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання;

— перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

— звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства;

— неподання в установлений строк суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, що перешкоджають поданню таких документів.

Разом з тим варто звернути увагу, що наведений перелік підстав не є вичерпним. Річ у тім, що

п. 2 ст. 6 Закону № 877 передбачено, що законами і міжнародними договорами (згоду на обов’язковість яких дано Верховною Радою України) можуть установлюватися й інші підстави проведення позапланових заходів. У нашому випадку таким «законом» є Декрет № 30. Отже, нарівні з підставами із Закону № 877 органи Держспоживстандарту мають право проводити позапланові перевірки й за додатковими підставами, застереженими у ст. 4 Декрету № 30, у тому числі за мотивованими вимогами інших органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, прокуратури.

Причому

під час проведення позапланової перевірки повинні з’ясовуватися тільки ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення (такі питання обов’язково зазначаються в направленні (рішенні) на проведення перевірки). Позапланові перевірки проводяться без попередження.

Тривалість проведення планових перевірок

тепер одна для всіх контролюючих органів і не залежить від ступеня ризику суб’єкта господарювання — 15 робочих днів (для суб’єктів малого підприємництва — не більше 5 робочих днів).

Строк проведення позапланової перевірки — не більше 10 робочих днів

(для суб’єктів малого підприємництва — не більше 2 робочих днів).

Тепер розглянемо таку форму нагляду, як

постійний державний нагляд. Він згідно з п.п. 4.1.2 Інструкції № 321 застосовується в разі систематичних претензій (скарг, заяв або апеляцій) щодо якості продукції, яка випускається, та при встановленні відсутності умов для її стабільного випуску відповідно до вимог стандартів, норм і правил. Причому, як зазначено в листі Держспоживстандарту від 21.07.2006 р. № 6456-3-11/19, максимальний строк, на який вводиться постійний державний нагляд за дотриманням вимог стандартів, норм і правил при виробництві та випуску продукції, чинним законодавством не передбачено, а залежить від суб’єкта підприємництва.

На наш погляд, здійснення

постійного нагляду суперечить Закону № 877, який передбачає тільки дві групи заходів, у межах яких може проводитися державний нагляд — це планові (залежно від ступеня ризику підприємства) зі строком перевірки не більше 15 робочих днів та позапланові (тільки з підстав, зазначених у ст. 6 Закону № 877 та ст. 4 Декрету № 30) зі строком перевірки не більше 10 робочих днів.

 

Права та обов’язки перевіряючих

Відповідно до

ст. 6 Декрету № 30 державні інспектори мають право:

1) безперешкодно відвідувати,

при пред’явленні посвідчення та рішення про перевірку, підприємства, установи та організацій (їх об’єднання) незалежно від форми власності (з урахуванням установленого внутрішнім трудовим розпорядком підприємства режимом роботи) для виконання покладених на них зобов’язань;

2) одержувати в ході проведення державного нагляду необхідні відомості та матеріали з питань дотримання стандартів, норм і правил;

3) відбирати зразки продукції в підприємств (у тому числі й оптових торговельних організацій) для перевірки на її відповідність стандартум, нормам і правилам. Оскільки Держспоживстандарт підпадає під дію

Закону № 877, то відбір зразків має проводитися згідно з Порядком № 1280 — за рахунок органу, який перевіряє. При цьому підприємство, що перевіряється, при відшкодуванні витрат експертизи, яка встановлює факт реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої, має керуватися Порядком № 1279;

4) залучати в необхідних випадках за домовленістю з керівництвом технічні засоби та фахівців підприємств, установ та організацій (їх об’єднань) до проведення перевірок та експертиз, пов’язаних зі здійсненням державного нагляду за стандартами, нормами і правилами;

5) видавати обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень стандартів, норм і правил;

6) забороняти передачу замовникам і використання у виробництві конструкторської, технологічної та проектної документації, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил;

7) забороняти виробництво, випуск (у тому числі з ремонту), зберігання, транспортування, експлуатацію, реалізацію продукції, у тому числі імпортної, та її окремих партій з порушеннями стандартів, норм і правил, крім випадків, коли відхилення від стандартів, норм і правил передбачено угодою про розподіл продукції;

8) забороняти випуск та реалізацію продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, але не пройшла її в установлені строки, а також продукції, виготовлення якої проводилося без спеціального дозволу (ліцензії), передбаченого законодавством. Зверніть увагу: дії, передбачені п. (7) і (8), можуть здійснюватися тільки за рішенням керівника органу державного нагляду або його заступника (

п. 5 ст. 4 Закону № 877);

9)

оформляти матеріали про накладення штрафу;

10)

складати протоколи про адміністративні правопорушення;

11) надсилати матеріали до органів прокуратури для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у порушенні стандартів, норм і правил, а при створенні перешкод проведенню державного нагляду звертатися до органів внутрішніх справ для їх усунення;

12) звертатися до органів ліцензування з пропозиціями про скасування раніше виданих ліцензій;

13) у разі систематичного порушення стандартів, норм і правил вводити на підприємстві особливий режим приймання продукції.

 

Права та обов’язки тих, кого перевіряють

Загальні права суб’єкта господарювання при здійсненні державного нагляду (контролю) описано у

ст. 10 Закону № 877. Зокрема, суб’єкт господарювання має право вимагати від посадових осіб контролюючого органу дотримання вимог законодавства, перевіряти наявність службового посвідчення та отримувати копії посвідчення (направлення або рішення) на проведення планового або позапланового заходу, бути присутнім при здійсненні заходів.

Також у

Законі № 877 зазначено право суб’єкта господарювання не допускати посадових осіб до здійснення контролю, якщо він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення або якщо надані контролюючими органами документи не відповідають вимогам Закону № 877.

При цьому у

ст. 11 Закону № 877 зазначено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний допускати посадових осіб контролюючого органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку їх здійснення.

Серед інших

обов’язків суб’єктів господарювання у ст. 11 Закону № 877 містяться також такі: виконувати вимоги про усунення виявлених порушень, надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали, а також одержувати примірник припису або акта за результатами проведення планового або позапланового заходу.

Згідно з

п. 5.4 Інструкції № 321 керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для перевірки, і зокрема:

— видати наказ (розпорядження) про призначення відповідальних осіб підприємства з правом підпису актів відбору зразків (проб) продукції, протоколів випробувань та інших документів;

— забезпечити безперешкодний допуск державних інспекторів на підприємство з урахуванням установленого режиму роботи для виконання покладених на них службових обов’язків;

— надати службове приміщення, документацію, матеріали та обладнання, які потрібні для перевірки;

— забезпечити перевезення транспортом зразків продукції у разі проведення випробувань на іншому підприємстві;

— надати довідку про обсяг реалізації продукції, що перевіряється.

 

Проведення перевірки

Прибувши на підприємство, керівник перевірки пред’являє

службове посвідчення, а також письмове Рішення про перевірку. Якщо на підприємстві заведено Журнал реєстрації перевірок контролюючих органів, держінспектор робить в ньому відповідний запис (п. 12 ст. 4 Закону № 877).

У ході перевірки перевіряється

наявність ліцензії на право промислового виробництва продукції, якщо це передбачено законодавством, відомості про атестацію виробництва, наявність декларацій відповідності або сертифікатів відповідності, якщо продукція підлягає обов’язковому підтвердженню відповідності.

На

виробничих підприємствах часто виникає необхідність перевірки складових частин продукції. У цьому випадку, щоб не розбирати вже готові вироби, допускається перевіряти складальні одиниці та деталі, які було пропущено відділом технічного контролю.

Крім того, допускається використовувати зразок, прийнятий ВТК, але ще не розібраний для відправки покупцю (

п. 5.6.1 Інструкції № 321). Це дозволить заощадити час та кошти в ході проведення перевірки.

Продукція особливо високої складності, яка монтується на місці експлуатації, перевіряється шляхом опробування її окремих агрегатів та вузлів з урахуванням позитивних результатів експлуатації такої продукції (

п. 5.6.2 Інструкції № 321). Відібрані зразки продукції проходять випробування.

Контролюючі органи не обходять своєю увагою і дотримання технологічної дисципліни, а також метрологічних норм та правил.

Якщо дрібні недоробки вдасться усунути ще до закінчення перевірки, то підприємства за них вже не покарають.

На

підприємствах оптової торгівлі проводять перевірку дотримання стандартів, норм і правил на стадії зберігання (п. 5.15 Інструкції № 321). При перевірці продукція піддається зовнішньому огляду (органолептичному контролю) за всіма показниками нормативної документації. Складні вироби культурно-побутового призначення перевіряються на працездатність (функціонування). Якщо встановлено, що продукція стала недоброякісною через порушення умов зберігання, її зберігання та реалізація забороняється.

Згідно з

п. 6.1 Інструкції № 321 за результатами перевірки складається акт за формою, наведеною в додатку 6 до Інструкції. Акт є підставою для застосування заходів відповідальності за порушення стандартів, норм і правил, а також для контролю та обліку діяльності ДЦСМС. Акт підписується всіма учасниками перевірки. Якщо представники підприємства, що перевіряється, відмовляються підписати акт, держінспектор вносить до акта відповідний запис. Відповідальність за викладені в акті результати перевірки несе її керівник (державний інспектор). Представники підприємства, що перевіряється, мають право висловити претензії щодо результатів перевірки в окремому додатку до акта.

До акта перевірки в обов’язковому порядку додаються акт відбору зразків (проб) та протокол випробувань (

п. 6.4 Інструкції № 321). Крім цих документів, додатками до акта перевірки можуть бути:

— довідка про обсяг реалізації продукції за кожний місяць, в якому мало місце порушення (

додаток 2 до Інструкції № 321);

— приписи про усунення порушень стандартів, норм і правил, про заборону реалізації перевіреної партії продукції;

— протоколи про адміністративні правопорушення;

— пропозиції про перегляд чинних нормативних документів на продукцію, сировину, напівфабрикати та складові частини.

Якщо при перевірці порушень не встановлено, при оформленні акта перевірки заповнюється його розділ «Вхідні дані» та в розділі «Результати перевірки дотримання стандартів, норм і правил» робиться запис про те, що перевірена продукція відповідає нормативній документації. До такого акта додаються акт відбору зразків (проб) продукції та протокол випробувань.

 

Санкції за порушення законодавства про підтвердження відповідності

За результатами перевірки

на винних осіб може бути накладено адміністративні стягнення. Органи Держспоживстандарту (головний державний інспектор України та його заступники, головні державні інспектори республіки Крим, області, міста та їх заступники розглядають справу про адмінпорушення за ст. 167, 168, 1681, 169, 170, 1701, 1721, 1889 КпАП. Постанова про накладення адмінштрафу оформляється за формою, установленою в додатку 14 до Інструкції № 321.

Крім того,

штрафні санкції може бути застосовано до підприємства. Їх передбачено ст. 8 Декрету № 30. Такі санкції є адміністративно-господарськими (див. лист Держспоживстандарту від 04.08.2006 р. № 6931-3-11/19), тому їх може бути застосовано до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення того чи іншого порушення законодавства (тобто з моменту складання акта перевірки), але не пізніше ніж один рік з дня вчинення самого порушення (ст. 250 ГКУ).

Для зручнішого сприйняття розміри штрафів наведемо в табл. 1.

 

Таблиця 1

Штрафні санкції за порушення законодавства про підтвердження відповідності

Підстава

Вид порушення

Штраф

На кого накладають

1

2

3

4

П.п. 1 п. 1 ст. 8 Декрету №30

Передача замовнику або у виробництво і використання конструкторської, технологічної та проектної документації, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції та технологічних процесів

У розмірі

25 % вартості розробки

На розробника документації

П.п. 2 п. 1 ст. 8 Декрету № 30

Реалізація продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил

У розмірі

25 % вартості реалізованої продукції

На суб’єкта господарювання, у тому числі фізичну особу — підприємця

П.п. 3 п. 1 ст. 8 Декрету № 30

Реалізація на території України імпортної продукції, що не відповідає вимогам чинних в Україні стандартів, норм і правил щодо безпеки для життя, здоров’я, майна людей та навколишнього середовища

У розмірі

50 % вартості реалізованої продукції

На суб’єкта господарювання, у тому числі фізичну особу — підприємця

П.п. 4 п. 1 ст. 8 Декрету № 30

Ухилення від пред’явлення органам державного нагляду продукції, що підлягає контролю

У розмірі

25 % вартості продукції, випущеної з моменту ухилення

На суб’єкта господарювання, у тому числі фізичну особу — підприємця

П.п.5 п. 1 ст. 8 Декрету № 30

Реалізація продукції, яка підлягає, але не пройшла обов’язкової сертифікації (чи іншої обов’язкової процедури підтвердження відповідності), а також використання щодо такої продукції національного знака відповідності

У розмірі

25 % вартості реалізованої продукції

На суб’єкта господарювання, у тому числі фізичну особу — підприємця

П.п. 6 п. 1 ст. 8 Декрету № 30

Реалізація експортної продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, про що є письмове підтвердження споживача

У розмірі

25 % вартості реалізованої продукції

На суб’єкта господарювання, у тому числі фізичну особу — підприємця

П.п. 7 п. 1 ст. 8 Декрету № 30

Реалізація продукції, забороненої до випуску та реалізації органами Держспоживстандарту

У розмірі

100 % вартості реалізованої продукції

На суб’єкта господарювання, у тому числі фізичну особу — підприємця

П.п. 8 п. 1 ст. 8 Декрету № 30

Випуск, реалізація продукції підвищеної небезпеки (отрути, отрутохімікати, вибухо- та вогненебезпечні речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інструкції з експлуатації, зберігання, транспортування

У розмірі

50 % вартості випущеної або реалізованої продукції

На суб’єкта господарювання, у тому числі фізичну особу — підприємця

П.п. 9 п. 1 ст. 8 Декрету № 30

Випуск, реалізація продукції, яка унаслідок порушення вимог стандартів, норм і правил небезпечна для життя, здоров’я та майна людей і навколишнього середовища

У розмірі

100 % вартості випущеної або реалізованої продукції

На суб’єкта господарювання, у тому числі фізичну особу — підприємця

 

Вартість

переданої документації, продукції, виготовленої з порушенням вимог, а також продукції, реалізованої з порушенням вимог, продукції, реалізованої у разі ухилення підприємця від її контролю для визначення суми штрафу, обчислюється за цінами її реалізації (п. 2 ст. 8 Декрету № 30). Причому береться ціна реалізації, що включає всі податки, у тому числі ПДВ.

У зв’язку з тим, що

Декретом № 30 не передбачено максимальні та мінімальні розміри санкцій, положення частини другої ст. 12 Закону № 877 щодо врахування принципу пропорційності порушення та покарання при здійсненні державного нагляду не застосовується (див. лист Держспоживстандарту від 20.02.2008 р. № 1852-1-5/16).

Постанови про накладення таких штрафів (

додаток 13 до Інструкції № 321) видають Державні інспектори республіки Крим, області, міста.

Штраф має бути перераховано до держбюджету в 15-денний строк після отримання постанови. Якщо протягом 15 днів суму штрафу не буде погашено, вона підлягає

примусовому стягненню в порядку, установленому Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV.

 

Підприємства оптово-роздрібної і роздрібної торгівлі, підприємства ресторанного господарства і підприємства, що надають послуги

Як зазначалося в першому підрозділі цієї статті, контроль за дотриманням законодавства про сертифікацію підприємствами

оптово-роздрібної та роздрібної торгівлі, підприємствами ресторанного господарства та підприємствами, що надають послуги, здійснюється в межах нагляду за дотриманням вимог Закону № 1023. Перевірку таких підприємств на місцях здійснюють управління із захисту прав споживачів. Адже одним із завдань територіальних органів Держспоживстандарту згідно з п.п. 3 п. 4 Положення № 217 є перевірка дотримання вимог технічних регламентів та обов’язкових вимог нормативних документів на продукцію (сировину), яка виробляється та реалізується суб’єктами господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг.

На відміну від

Декрету № 30, Порядок № 311 приведено в повну відповідність до норм загальноконтрольного Закону № 877.

Стисло зазначимо, що перевірки таких підприємств може бути як

плановими, так і позаплановими. У ході перевірок перевіряючі відповідно до п. 1.4 Порядку № 311 мають право одержувати безоплатно копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції, а також супровідних документів на продукцію, яка знаходиться на реалізації, а за її результатами вживати в установленому порядку передбачені законодавством заходи до суб’єктів господарювання, які допустили порушення прав споживачів, та вносити відповідні пропозиції щодо їх подальшої діяльності та притягнення до відповідальності винних у порушенні прав споживачів. Тут під заходами, що вживаються перевіряючими щодо порушників, слід розуміти дії, зазначені в пп. 6 — 13 ст. 26 Закону № 1023. Серед них:

— накладення на винних осіб

адміністративні стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів. Справи про адміністративні порушення розглядаються за місцезнаходженням Держкомпідприємництва або його територіальних органів. Органи Держспоживстандарту розглядають справи про адмінпорушення, пов’язані із захистом прав споживачів, за ст. 155, 1552, 156, 1561,1562, 1682,1701, 1882 КпАП.

— застосування до порушників

штрафів на підставі ст. 23 Закону № 1023. Накладають такі штрафи голова Держспоживстандарту (його заступники), начальники Управлінь у справах захисту прав споживачів та їх заступники на місцях. Зверніть увагу: будучи адміністративно-господарськими, такі санкції може бути застосовано до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення того чи іншого порушення законодавства (з моменту складання акта перевірки), але не пізніше ніж через один рік з дня вчинення самого порушення (ст. 250 ГКУ).

Для зручнішого сприйняття розміри штрафів наведемо в табл. 2.

 

Таблиця 2

Штрафні санкції за порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів

Норма Закону № 1023

Вид порушення

Штраф

ведеться обов’язковий облік доходів та витрат

не ведеться обов’язковий облік доходів та витрат

1

2

3

4

П.п. 2 п. 1 ст. 23

Виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів

У розмірі

50 % вартості виготовленої або отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 нмдг (не менше 170 грн.)

У розмірі 10 нмдг (

170 грн.)

П.п. 3 п. 1 ст. 23

Реалізація продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, якщо в документах, згідно з якими її передано на реалізацію,

відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції

У розмірі

50 % вартості отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 нмдг (не менше 170 грн.)

У розмірі 10 нмдг (

170 грн.)

П.п. 4 п. 1 ст. 23

Виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів щодо безпеки для життя, здоров’я і майна споживачів та навколишнього природного середовища

У розмірі

300 % вартості виготовленої або отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 25 нмдг (не менше 425 грн.)

У розмірі 50 нмдг (

850 грн.)

П.п. 5 п. 1 ст. 23

Реалізація продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення і реалізації (виконання, надання)

У розмірі

500 % вартості отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 100 нмдг (не менше 1700 грн.)

У розмірі 100 нмдг (

1700 грн.)

П.п. 8 п. 1 ст. 23

Створення перешкод посадовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування

У розмірі

від 1 до 10 % вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше 10 нмдг (не менше 170 грн.)

У розмірі 10 нмдг (

170 грн.)

П.п. 9 п. 1 ст. 23

Невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів

У розмірі 20 нмдг (

340 грн.)

Відповідно до Державного стандарту України (ДСТУ) 3993-2000 «Товарознавство. Терміни та визначення»

партія товару — це певна кількість товарів одного або декількох найменувань придбаних, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.

 

Зверніть увагу: згідно з

п. 4 Положення № 1177 питання про накладення штрафних санкцій має вирішуватися тільки у присутності представника суб’єкта підприємницької діяльності — порушника. Без представника рішення приймається, якщо проінформований про час та місце розгляду справи порушник не подавав клопотання про його перенесення на більш пізній строк.

Рішення оформляється

постановою про накладення штрафу (форма № 4, затверджена наказом № 679), яка складається у трьох примірниках. Один примірник направляється суб’єкту підприємництва протягом 3 днів з моменту її прийняття або вручається його представнику під розписку (п. 5 Положення № 1177).

Штрафи, установлені

пп. 2 — 5 п. 1 ст. 23 Закону № 1023 обчислюються виходячи з вартості партії товару, отриманого для реалізації від постачальника (з урахуванням ПДВ). А штрафи, передбачені п.п. 8 п. 1 ст. 23 Закону № 1023 обчислюються виходячи з цін, що діють на момент придбання товару споживачем (див. лист Держспоживстандарту від 24.10.2006 р. № 9373-2-5/18). Штраф має бути перераховано до держбюджету в15-денний строк після отримання постанови. Про це протягом 3-х днів підприємство зобов’язано письмово повідомити орган, що наклав штраф, з додаванням копії платіжного доручення про перерахування штрафу до держбюджету. Після цього акт перевірки знімається з контролю (п. 4.3 Порядку проведення перевірок). Несплачені штрафи стягуються з порушника в судовому порядку.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно