Теми статей
Обрати теми

Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів

Редакція ПБО
Наказ від 18.04.2008 р. № 266

Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів

 

Наказ від 18 квітня 2008 року № 266

(витяг)

 

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. № 262-р «Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість» та з метою реалізації положень наказу ДПА України від 17.03.2008 р. № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість»

наказую:

1.

Затвердити Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі — Порядок).*

* Коментар до змін див. на с. 44.

— Прим. ред.

Голова С. Буряк

 

 

Додаток

ПРИМІРНИЙ ПОРЯДОК

ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ ПРИ ОПРАЦЮВАННІ РОЗШИФРОВОК ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ТА ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ У РОЗРІЗІ КОНТРАГЕНТІВ

 

Розділ I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок запроваджується в органах державної податкової служби (далі — орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов’язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів.

1.2.

При застосуванні Порядку необхідно керуватися такими нормативно-правовими актами:

— Закон України від 4 грудня 1990 р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», із змінами і доповненнями (далі — Закон № 509);

— Закон України від 25 червня 1991 р. № 1251-XII «Про систему оподаткування», із змінами і доповненнями (далі — Закон № 1251);

— Закон України від 21 грудня 2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із змінами і доповненнями (далі — Закон № 2181);

— Закон України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами і доповненнями (далі — Закон № 168);

— Закон України від 22 червня 1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами і доповненнями (далі — Закон № 283);

— Закон України від 1 червня 2000 р. № 1776-III «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами і доповненнями (далі — Закон № 1776);

— Указ Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», із змінами і доповненнями (далі — Указ № 727);

— Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1997 р. № 1104, із змінами і доповненнями (далі — Порядок № 1104);

— наказ ДПА України від 30.05.97 р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за № 250/2054, із змінами і доповненнями (далі — Наказ № 166);

— Порядок заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за № 250/2054 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 р.

№ 213) (далі — Порядок № 166);

— наказ ДПА України від 01.03.2000 р. № 79 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі — Наказ № 79);

— наказ ДПА України від 11.12.2006 р. № 766 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток» (далі — Наказ № 766);

— інші нормативно-правові акти, що регулюють здійснення господарських операцій, що впливають на розмір податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, узагальнюючі податкові роз’яснення та податкові роз’яснення ДПА України.

1.3.

Для реалізації Порядку створені такі програмні продукти:

1.3.1.

система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів;

1.3.2.

система приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

1.3.3. система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

1.4.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

1.4.1.

акт — службовий документ, який засвідчує факт проведення перевірки, документує виявлені порушення, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання та/або податкового кредиту, бюджетного відшкодування суб’єктами господарювання при застосуванні податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган ДПС;

1.4.2.

довідка — службовий документ, який засвідчує факт проведення перевірки, документує відсутність виявлених у межах перевірки порушень, що призводять до заниження або завищення суми податкового зобов’язання та податкового кредиту, бюджетного відшкодування суб’єктами господарювання при застосуванні податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган ДПС;

1.4.3.

документальна невиїзна перевірка — перевірка, яка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), незалежно від способу їх подання;

1.4.4.

камеральна перевірка — перевірка, яка проводиться органом ДПС виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника ПДВ;

1.4.5.

планова виїзна перевірка — перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу ДПС і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи об’єкта права власності, щодо якого проводиться така планова виїзна перевірка;

1.4.6.

платник податку на додану вартість (далі — платник ПДВ) — суб’єкт господарювання, зареєстрований платником податку на додану вартість згідно із статтею 9 Закону № 168 та внесений до реєстру платників податку на додану вартість відповідно до вимог Наказу № 79;

1.4.7.

податкова декларація — документ, що подається платником ПДВ до органу ДПС у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу);

1.4.8.

податкова звітність з ПДВ — податкові декларації з ПДВ (повної та скороченої форми), уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до повної та до скороченої декларації з ПДВ);

1.4.9.

позапланова виїзна перевірка (документальна) (далі — позапланова виїзна перевірка) — перевірка платника ПДВ, яка не передбачена в планах роботи органу ДПС і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених Законом № 509.

У ході позапланової перевірки проводиться комплекс заходів, спрямованих на визначення достовірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість або бюджетного відшкодування. При виявленні невідповідності розміру податкових зобов’язань та податкового кредиту, задекларованих контрагентами, проводиться одночасна перевірка продавця і покупця, при якій забезпечується взаємодія підрозділів податкового контролю державних податкових інспекцій контрагентів;

1.4.10.

інші терміни у цьому Порядку розуміються у значенні, визначеному законами з питань оподаткування, іншими нормативно-правовими актами, у тому числі нормативними документами ДПА України.

1.5. Порядок застосовується органами ДПС всіх рівнів при опрацюванні податкової звітності, складеної за результатами звітного періоду (починаючи з

березня 2008 року) для платників ПДВ, які застосовують місячний податковий період, та з I кварталу 2008 року для платників ПДВ, які застосовують квартальний податковий період.

 

Розділ II. Приймання та обробка податкової звітності з податку на додану вартість в умовах подання розшифровок

2.1. На етапі приймання податкової звітності з ПДВ працівники, що здійснюють її приймання, здійснюють візуальний контроль поданого документа, під час якого

перевіряється:

2.1.1.

реєстрація суб’єкта господарювання платником ПДВ;

2.1.2.

чинність форми податкової звітності з ПДВ;

2.1.3. заповнення документів податкової звітності, що подаються на паперових носіях засобами, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації тощо);

2.1.4.

відсутність підчисток, помарок, малопомітних виправлень;

2.1.5.

повнота заповнення, а саме: наявність обов’язкових додатків, обов’язкових реквізитів, передбачених формою відміток (у тому числі відмітки про подані додатки); значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені;

2.1.6.

наявність підписів відповідних посадових осіб;

2.1.7.

скріплення печаткою платника податків.

2.2. Документи, за результатами візуального контролю яких виявлено недоліки в оформленні, не визнаються як податкова декларація з ПДВ. Працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності податкова звітність приймається та пропонується платнику ПДВ доопрацювати подані документи, враховуючи виявлені недоліки.

2.3. Документи, не визнані як податкова декларація з ПДВ, реєструються в електронній базі податкової звітності платника ПДВ в триденний термін від дня їх отримання (але не пізніше наступного дня від граничного терміну подання звітності). Працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності надсилається повідомлення про невизнання органом ДПС декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати податкову звітність, оформлену належним чином.

2.4. В електронній базі документи, не визнані як податкова звітність, реєструються (без внесення показників до КОР) та отримують статус «До відома», в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення (про невизнання органом ДПС поданого документа як податкової звітності) та дата його відправки.

2.5. У разі якщо за результатами візуального контролю податкової звітності з ПДВ недоліків у її оформленні не встановлено, така звітність реєструється як податкова звітність, яка вважається прийнятою і підлягає подальшій обробці.

2.6. Працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

2.7. Після введення інформації податкової звітності з ПДВ до електронної бази податкової звітності органу ДПС працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності проводиться:

2.7.1.

автоматизована перевірка документів податкової звітності автоматично засобами «Бест-Звіт» (протягом 3 календарних днів після граничного терміну подання — декларації з ПДВ, на наступний день після приймання — уточнюючі розрахунки);

2.7.2.

верифікація даних податкової звітності, наданої платниками ПДВ на паперових носіях, що імпортуються до КОР (у міру обробки документів);

2.7.3.

передача інформації податкової звітності з ПДВ до центральної бази даних податкової звітності державної податкової служби щоденно (у міру обробки документів).

2.8. Працівники підрозділу ведення та захисту податкової звітності несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

2.9. Підрозділи ведення та захисту податкової звітності на наступний день після проведення автоматизованої перевірки податкової звітності з податку на додану вартість передають до підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб реєстри поданої податкової звітності з податку на додану вартість згідно з додатком 1*. Такі реєстри містять результати проведеного автоматизованого контролю кожного пакета звітності.

* Додаток 1 не наводиться.

2.10.

У складі автоматизованого контролю здійснюється перевірка та присвоюються коди помилок, визначені технічним завданням:

2.10.1.

визначення підсумкових рядків кожного розділу декларації з ПДВ та кожного додатка;

2.10.2.

перенесення підсумкових сум з додатків до рядків податкової декларації з ПДВ;

2.10.3.

співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ.

2.11.

Копії реєстрів поданої податкової звітності з податку на додану вартість із заявленими до бюджетного відшкодування сумами ПДВ, переданих до підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, підрозділом ведення та захисту податкової звітності в той же день передаються до підрозділів податкової міліції.

2.12.

Підрозділи ведення та захисту податкової звітності на наступний день після настання граничних термінів подання податкових декларацій з податку на додану вартість передають до підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб та податкової міліції реєстри неподаної податкової звітності з податку на додану вартість.

2.13.

Реєстри невчасно поданих декларацій з податку на додану вартість передаються підрозділом ведення та захисту податкової звітності до підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб по мірі надходження звітів після граничних термінів подання.

2.14.

Інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов’язань або завищено суму податкового кредиту.

2.15.

Результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників ПДВ за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за такими категоріями:

нульова категорія — розбіжностей при звірці показників податкової звітності контрагентів (розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) не виявлено. Задекларований податковий кредит відображено в податкових зобов’язаннях контрагентів (з урахуванням допустимого рівня розбіжностей, установленого ДПА України);

перша категорія — виявлено розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів, внаслідок яких задекларовано податкового кредиту менше, ніж податкових зобов’язань контрагентом;

друга категорія — виявлено розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів, внаслідок яких задекларовано податкових зобов’язань менше, ніж податкового кредиту контрагентами, у тому числі: платником ПДВ включено суми ПДВ до податкового кредиту на підставі документів, виписаних суб’єктом господарювання, незареєстрованим платником ПДВ, або виписаних платником ПДВ, що не подає податкову звітність з ПДВ.

2.16.

Обробка системою автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України проводиться щоденно у міру надходження незвірених даних.

2.17.

Працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, податкового контролю та податкової міліції після проведення автоматизованого співставлення на центральному рівні даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у той же день отримують доступ (екранні форми) до інформації (у розрізі звітних періодів) про результати такого співставлення платників ПДВ, що перебувають на обліку в органі ДПС,
у вигляді:

2.17.1.

переліків платників ПДВ у розрізі категорій;

2.17.2.

детальної інформації щодо обраного платника ПДВ про результати співставлення кожної операції з контрагентом (записів, що пройшли співставлення);

2.17.3.

статистичної інформації про результати такого співставлення у розрізі органу ДПС.

2.18.

Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях в такій послідовності:

2.18.1.

другої категорії;

2.18.2.

нульової та першої категорії з від’ємним значенням ПДВ (р. 21);

2.18.3.

нульової та першої категорії.

2.19.

У разі виявлення працівником підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб під час проведення камеральної перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності з паперового носія така інформація передається до підрозділу ведення та захисту податкової звітності, шляхом направлення службової записки, з метою усунення помилки.

2.20.

За наслідками перевірки отриманої інформації працівниками органу ДПС:

2.20.1.

усуваються помилки, допущені працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності органом ДПС з паперового носія;

2.20.2.

враховуються уточнюючі розрахунки (у разі їх подання платником ПДВ);

2.20.3.

складаються акти перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) із обов’язковим зазначенням у розрізі контрагентів донарахованих сум ПДВ.

2.21.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов’язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

2.22.

У разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у адміністративному порядку, мотивувальна частина рішення про результати розгляду скарг платників, яка змінює суми ПДВ, визначені за результатами перевірки, складається у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом та сум ПДВ.

Підрозділ апеляції передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника ПДВ, копію рішення, прийнятого за розглядом скарги платника податків, для підготовки податкових повідомлень-рішень та реєстрації (фіксуються) в АС «Аудит».

2.23.

У разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника, копії рішень судових органів, якими змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки.

Структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника ПДВ, на наступний день після отримання вказаних рішень складає Довідку про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку (додаток 2)** у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум ПДВ та реєструє в АС «Аудит».

** Додаток 2 не наводиться.

2.24.

Підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

 

Розділ III. Камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість

3.1. Всі податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість, що подаються платником ПДВ до податкової інспекції, підлягають обов’язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку.

3.2. Камеральна перевірка податкових декларацій і розрахунків здійснюється безпосередньо у державній податковій інспекції.

3.3. Метою проведення камеральної перевірки податкової звітності є виявлення та упередження на першій стадії можливих порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб’єктів господарювання.

3.4.

Основними задачами (напрямами) камеральної перевірки є:

3.4.1

перевірка правильності складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податку, що підлягають сплаті до бюджету, бюджетному відшкодуванню; перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення арифметичних або методологічних помилок);

3.4.2.

перевірка своєчасності представлення звітності до органу ДПС; логічний контроль (перевірка логічного зв’язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду);

3.4.3.

перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках;

3.4.4.

співставлення даних податкової звітності з ПДВ з даними податкової звітності інших податків, інформації, отриманої від митних органів та інших джерел;

3.4.5.

попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.

3.5. Методичні рекомендації щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість наведено
у додатку 3.

 

Розділ IV. Документальна невиїзна перевірка

4.1. Підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб проводять документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності платника ПДВ другої категорії з урахуванням вимог до проведення документальної невиїзної перевірки, визначених Законом № 509. Документальна невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість проводиться на підставі пункту 1 статті 11 Закону № 509 і триває протягом 30 днів, наступних за граничним днем подання звітної податкової декларації або фактичного подання уточнюючого розрахунку.

4.2.

Під час проведення документальної невиїзної перевірки підлягають перевірці такі документи, пов’язані з нарахуванням і сплатою податку:

4.2.1.

податкова звітність (декларація з податку на додану вартість (у тому числі скорочена), уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у тому числі до скороченої);

4.2.2.

реєстри отриманих та виданих податкових накладних;

4.2.3. фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином, — платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші;

4.2.4.

фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, — товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень;

4.2.5.

господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності;

4.2.6.

платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.

4.3. У разі якщо під час перевірки встановлено факт включення платником ПДВ (отримувачем) суми ПДВ до податкового кредиту на підставі документів, виписаних суб’єктами господарювання, що не зареєстровані як платники ПДВ або щодо яких анульоване Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (в тому числі звільнених від сплати податку на додану вартість за рішенням суду) (далі — суб’єкт господарювання, не зареєстрований платником ПДВ (постачальник)), працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, в якому знаходиться на обліку платник ПДВ (отримувач), звертається до такого платника ПДВ із запитом у письмовій формі про надання пояснення та їх документальне підтвердження (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) щодо його правовідносин з таким контрагентом.

4.4. На підставі документів, зазначених у пункті 4.2 Порядку та отриманих від платника ПДВ (отримувача), та інформації з реєстру платників ПДВ щодо анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або відсутності реєстрації платника ПДВ (у тому числі звільнених від сплати податку на додану вартість за рішенням суду) та з урахуванням інших результатів камеральної перевірки складається Акт документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою наказом № 166, в якому зазначається про порушення підпункту 7.2.4 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, та приймається повідомлення-рішення відповідно до Наказу № 253.

В разі встановлення за результатами перевірки на підставі наданих платником ПДВ (отримувачем) документів фактичного здійснення господарської операції з суб’єктом господарювання, не зареєстрованим як платник ПДВ (постачальником), вказана інформація направляється на наступний день до органу ДПС, в якому перебуває на обліку суб’єкт господарювання, не зареєстрований як платник ПДВ (постачальник), для проведення його перевірки (документальної невиїзної, виїзної позапланової).

4.5. У разі неотримання документів, передбачених пунктом 4.2 цього Порядку,

протягом 15 днів з моменту направлення запиту платнику ПДВ (отримувачу) працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб передає перелік таких платників до підрозділу податкової міліції з наданням інформації про вжиті заходи (телефонний дзвінок, направлений запит тощо) для здійснення заходів, передбачених пунктом 6.2 розділу VI цього Порядку.

4.6. У разі неповного отримання переліку документів, передбачених пунктом 4.2 цього Порядку, від платника ПДВ (отримувача) працівник підрозділу оподаткування юридичних осіб передає вказані матеріали:

— підрозділу податкового контролю — для проведення виїзної перевірки;

— підрозділу податкової міліції — для оперативного супроводження такої перевірки.

4.7. Працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, в якому перебуває на обліку суб’єкт господарювання, не зареєстрований як платник ПДВ (постачальник), звертається до такого платника ПДВ з запитом у письмовій формі про надання пояснення та їх документальне підтвердження (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) щодо правомірності нереєстрації такого суб’єкта як платника ПДВ.

4.8. У разі встановлення працівником підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб на підставі поданих документів суб’єктом господарювання, не зареєстрованим як платник ПДВ (постачальником), що такий суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватися як платник ПДВ, працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб складає Акт документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою Наказом № 166, в якому зазначається про порушення пункту 9.4 статті 9 Закону № 168, та приймає повідомлення-рішення відповідно до Наказу № 253.

4.9. У разі неотримання, неповного отримання документів, передбачених пунктом 4.2 цього Порядку, від суб’єкта господарювання, не зареєстрованого платником ПДВ (постачальника), працівником підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб вживаються заходи, передбачені пунктами 4.5 та 4.6 Порядку.

4.10. Працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), що не подає податкову звітність, та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ з метою одержання пояснення та їх документальні підтвердження (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) щодо здійснення господарських операцій постачання товарів, послуг та правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ (отримувачем).

4.11. Якщо платник ПДВ (постачальник) подає податкову звітність, орган ДПС діє відповідно до цього Порядку (після прийняття, обробки податкової звітності, передачі її на центральний рівень, автоматизованої перевірки розшифровок податкової звітності, отримання таких результатів проводиться перевірка такої звітності підрозділами органу ДПС).

4.12. Якщо платник ПДВ (постачальник) не подає податкову звітність та документи, зазначені у пункті 4.2 Порядку, на звернення органу ДПС протягом 15 днів з моменту направлення запиту, працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб:

4.12.1. складає Акт про неподання податкової декларації з податку на додану вартість та готує матеріали для прийняття повідомлення-рішення відповідно до Наказу № 253;

4.12.2. передає перелік таких платників до підрозділу податкової міліції з наданням інформації про вжиті заходи (телефонний дзвінок, направлений запит тощо) для здійснення заходів передбачених, пунктом 6.2 Розділу VI цього Порядку.

4.13. Якщо за наслідками проведеної роботи платником ПДВ (постачальником) подано податкову звітність чи органом ДПС здійснено донарахування податкових зобов’язань, в результаті чого автоматизована перевірка розшифровок податкової звітності підтверджує правомірність формування податкового кредиту платником ПДВ (отримувачем), а також за результатами камеральної перевірки порушень (помилок) не виявлено, працівником підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб робиться відповідний запис у розділі IV декларації.

4.14. Якщо за результатами камеральної перевірки виявлені порушення (помилки), працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб запрошує платника ПДВ для складання Акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою Наказом № 166, та направляє повідомлення-рішення відповідно до Наказу № 253.

4.15. У разі неотримання, неповного отримання переліку документів, передбачених пунктом 4.2 цього Порядку, від платника ПДВ (отримувача) працівником підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб вживаються заходи, передбачені пунктами 4.5 та 4.6 Порядку.

4.16. Якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов’язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 11

1 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

4.17. У разі самостійного виявлення платником ПДВ помилки у показниках поданої ним податкової звітності з податку на додану вартість такий платник ПДВ подає уточнюючий розрахунок відповідно до вимог законодавства.

4.18. У разі коли працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб на підставі поданих платником ПДВ документів на звернення органу ДПС виявляє помилку у показниках поданої ним податкової звітності з податку на додану вартість, складається Акт документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою Наказом № 166, та направляється повідомлення-рішення відповідно до Наказу № 253.

4.19. У разі неотримання, неповного отримання переліку документів, передбачених пунктом 4.2 цього Порядку, від платника податків на звернення органу ДПС (неможливість виявлення помилки в показниках поданої звітності з податку на додану вартість) працівником підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб вживаються заходи, передбачені пунктами 4.5 та 4.6
Порядку.

4.20. У разі визначення за результатами документальної невиїзної перевірки необхідності проведення позапланової виїзної перевірки платника ПДВ, підрозділом оподаткування юридичних осіб складається службова записка та направляється підрозділу податкового контролю (копія — підрозділу податкової міліції) з викладенням підстав щодо прийнятого такого рішення та необхідністю проведення позапланової перевірки. Разом із службовою запискою передаються податкова звітність, інші документи у разі їх отримання від платника ПДВ.

4.21. При отриманні працівником підрозділу, що здійснює оподаткування юридичних, фізичних осіб, інформації про віднесення платника ПДВ за результатами автоматизованого співставлення до нульової, першої категорії (існує ризик маніпулювання сумами ПДВ) така інформація береться до уваги та врахування при відпрацюванні виявлених відхилень у даних розшифровок наступних періодів.

 

Розділ V. Позапланова виїзна перевірка

5.1. Підрозділами податкового контролю, оподаткування фізичних осіб на підставі статті 11

1 Закону № 509 та матеріалів, переданих підрозділом оподаткування юридичних осіб, проводиться позапланова виїзна перевірка платника ПДВ (постачальника) і платника ПДВ (отримувача). Позапланова виїзна перевірка проводиться в порядку та терміни, визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», наказами ДПА України № 441, № 253, № 327.

5.2. У разі встановлення при проведенні позапланової перевірки, що платник ПДВ (отримувач) мав правові зв’язки (укладав господарські договори) з суб’єктами господарювання, які не зареєстровані як платники ПДВ або щодо яких анульоване Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (у тому числі звільнених від сплати податку на додану вартість за рішенням суду) та наявності інформації в реєстрі платників податку ПДВ щодо анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або про відсутність реєстрації платника ПДВ (в тому числі звільнених від сплати податку на додану вартість за рішенням суду), працівники підрозділів податкового контролю, оподаткування фізичних осіб складають Акт виїзної позапланової перевірки, в якому зазначають про порушення підпункту 7.2.4 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 та приймають повідомлення-рішення відповідно до Наказу № 253.

5.3. У разі встановлення при проведенні позапланової перевірки, що суб’єкти господарювання, які не зареєстровані як платники ПДВ або щодо яких анульоване Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (в тому числі звільнених від сплати податку на додану вартість за рішенням суду), зобов’язані зареєструватися як платники податку на додану вартість, працівники підрозділів податкового контролю, оподаткування фізичних осіб складають Акт виїзної позапланової перевірки, в якому зазначається про порушення пункту 9.4 статті 9 Закону № 168, та приймають повідомлення-рішення відповідно до Наказу № 253.

5.4. При проведенні перевірки платника ПДВ (отримувача) формується перелік проведених господарських операцій з товаром (послугами), які були предметом укладених договорів, та встановлюється правомірність/неправомірність формування податкового кредиту.

При проведенні перевірки платника ПДВ (постачальника) досліджуються питання відображення в обліку проведених господарських операцій та визначається необхідність донарахування податкових зобов’язань.

Органи ДПС, на обліку яких знаходяться контрагенти, проводять аналіз отриманої інформації та обмінюються його результатами для співставлення даних та, за необхідності, вжиття заходів щодо завершення перевірки з метою зменшення суми податкового кредиту та/або донарахування суми податкових зобов’язань.

Копії акта (довідки), складеного за результатами перевірки, направляються до органу ДПС, який здійснює облік контрагента суб’єкта господарювання, що перевірявся.

5.5.

При проведенні перевірки для збору доказової бази щодо нікчемності вчинених правочинів (договорів, що суперечать інтересам держави і суспільства) доцільно досліджувати таку інформацію:

— можливість чи неможливість фактичного здійснення платником ПДВ господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

— виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов’язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

— здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником ПДВ у документах обліку;

— наявність чи відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

— іншу інформацію, яка доводить, що відомості документів обліку (податкових накладних) не відповідають дійсності.

5.6. При проведенні перевірки встановлюються та документуються факти, які свідчать про діяльність платника ПДВ з метою отримання податкової вигоди (безтоварність операції, здійснення господарських операцій з метою одержання відшкодування податку на додану вартість, звільнення від оподаткування, зменшення бази та ставки оподаткування, одержання права на залік тощо), для цілей оподаткування операції враховані платником ПДВ не відповідно до їх дійсного економічного змісту; або враховані операції, не обумовлені розумними економічними або іншими причинами, або така податкова вигода виникає не у зв’язку із здійсненням реальної господарської діяльності.

5.7. При встановленні вказаних обставин при проведенні позапланової виїзної перевірки та отриманні інформації від підрозділів податкової міліції, погашення прострочених податкових зобов’язань, юридичного про відсутність платника ПДВ за вказаними в реєстраційних документах адресами, розпочату процедуру банкрутства (доведення до банкрутства), припинення юридичної особи (визнані установчі, реєстраційні документи не дійсні), порушення стосовно посадових осіб суб’єкта господарювання (або за фактом скоєння злочину) кримінальної справи працівники підрозділів податкового контролю, оподаткування фізичних осіб складають Акт позапланової виїзної перевірки, в якому зазначають, що вказаний договір суперечить інтересам держави та суспільства і є нікчемним. Копія такого акта направляється до підрозділу податкової міліції.

5.8. При виявленні договору, що суперечить інтересам держави та суспільства і є нікчемним, з’ясовується факт подальшого використання платником ПДВ (отримувачем) у господарській діяльності товару, який був предметом зазначеного договору, встановлюється платник ПДВ — наступний покупець вказаного товару. Інформація про виявлену нікчемність направляється до органу ДПС, в якому такий платник обліковується, з метою визначення підстав визнання договору, укладеного між другою парою контрагентів, нікчемним та відповідно зменшення суми податкового кредиту. Такі дії вчиняються за ланцюгом придбання товару, який був предметом договору, виявленого нікчемним, до платника ПДВ, що має достатні активи для сплати податкових зобов’язань.

5.9. Підрозділи податкового контролю, оподаткування фізичних осіб відповідно до інформації про рух товару проводять перевірки відповідно до розділу V цього Порядку. Результатом таких перевірок є виявлення нікчемності таких господарських зв’язків за ланцюгом до платника ПДВ, що має достатні активи для сплати податкових зобов’язань, складання Акта позапланової виїзної перевірки та прийняття відповідного повідомлення-рішення.

 

Розділ VI. Дії підрозділів податкової міліції

6.1. На всіх етапах перевірки працівники підрозділу податкової міліції здійснюють оперативне відпрацювання інформації щодо платника ПДВ другої категорії та платників ПДВ, що заявили до відшкодування з бюджету ПДВ, в порядку, встановленому чинними законодавчими та нормативно-правовими актами.

6.2. Працівник підрозділу податкової міліції після отримання інформації від підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб про незнаходження платника ПДВ за вказаними в реєстраційних документах даними, переліку платників ПДВ, які не надали відповідні документи на запит органу ДПС (з наданням працівником підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб інформації про вжиті заходи (телефонний дзвінок, направлений запит тощо)) зобов’язаний встановити місцезнаходження платника ПДВ, суб’єкта господарювання незареєстрованого платником ПДВ. У разі підтвердження відсутності платника ПДВ, суб’єкта господарювання, не зареєстрованого платником ПДВ, за його місцезнаходженням, встановити місцезнаходження його засновників, посадових осіб, провести їх опитування щодо здійснення господарських операцій (поставки товарів, послуг, відвантаження товарів, фактичного виконання робіт, транспортування, зберігання товарів по ланцюгу постачання товару до його споживача), виписки податкових накладних, виявлення активів платника ПДВ та ін. Проводиться перевірка згідно з вимогами ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України на предмет наявності ознак фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, інших злочинів.

У разі встановлення місцезнаходження платника ПДВ, суб’єкта господарювання, не зареєстрованого платником ПДВ, підрозділ податкової міліції надає таку інформацію підрозділу оподаткування фізичних осіб, податкового контролю з метою проведення позапланової перевірки.

Про проведену роботу підрозділ податкової міліції зобов’язаний повідомити підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб та податкового контролю в письмовому вигляді протягом п’яти днів з моменту отримання службової записки від вказаних підрозділів.

6.3. Після отримання від підрозділу податкового контролю Акта позапланової виїзної перевірки, в якому зазначено, що вказаний договір суперечить інтересам держави та суспільства і є нікчемним, підрозділ податкової міліції в межах наданих повноважень здійснює збір інформації щодо встановлення платників ПДВ, які скористалися таким податковим кредитом за ланцюгом придбання товару, який був предметом договору, виявленого нікчемним, до платника ПДВ, що має достатні активи для сплати податкових зобов’язань, встановлює в діях посадових осіб суб’єктів господарювання можливі ознаки злочинів, проведення оперативно-розшукових заходів (при наявності законних підстав) та направляє таку інформацію до підрозділу податкового контролю для проведення позапланових виїзних перевірок для збору необхідної інформації.

6.4. Працівники підрозділу податкової міліції при отриманні інформації відносно платника ПДВ, яким безпідставно заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, не пізніше наступного дня надають відповідну інформацію підрозділам оподаткування юридичних, фізичних осіб та підрозділу податкового контролю для використання під час проведення перевірок.

6.5. Працівники підрозділу податкової міліції під час прийняття рішень, що передують факту відшкодування платнику ПДВ з бюджету, надають обґрунтовані зауваження стосовно такого відшкодування (при їх наявності). А в разі їх відсутності письмово про таке повідомляють.

6.6. Працівники підрозділу податкової міліції беруть участь у проведенні позапланових виїзних перевірок платників ПДВ другої категорії та з питань правомірності заявлених платниками ПДВ бюджетного відшкодування ПДВ у разі, якщо такі перевірки пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників ПДВ (посадових осіб платників ПДВ), що знаходяться в їх провадженні.

6.7. Працівники підрозділу податкової міліції беруть участь у проведенні позапланових виїзних перевірок платників ПДВ другої категорії, що проводяться відповідно до пунктів 5.7 — 5.10 цього Порядку, в рамках ведення оперативно-розшукових справ або розслідування кримінальних справ, порушених стосовно таких платників ПДВ (посадових осіб платників ПДВ), що знаходяться в їх провадженні.

6.8. Працівники підрозділу податкової міліції за виявленими під час відпрацювання порушеннями податкового законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність, приймають рішення у порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

 

Розділ VII. Дії юридичних підрозділів

7.1. Юридичні підрозділи передають копії рішень судових органів, якими встановлено правомірність донарахування (скасування) сум ПДВ, визначених за результатами перевірки, прийнятого рішення про результати розгляду скарг платника податку, структурному підрозділу органу ДПС, що здійснював перевірку.

7.2. Після отримання Акта позапланової виїзної перевірки, в якому зазначається, що вказаний договір суперечить інтересам держави та суспільства та є нікчемним, але не пізніше п’ятого дня, юридичний підрозділ звертається до суду з метою стягнення у дохід держави всього, що набуто сторонами при укладенні такого договору, у межах строків, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, на підставі статті 208 Господарського кодексу України.

7.3. Юридичний підрозділ забезпечує захист інтересів держави в судах за позовами платників ПДВ та органів ДПС, поданими у результаті застосування цього Порядку, згідно з наказом ДПА України від 22.02.2008 р. № 106 «Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби».

 

Додаток 3 до Примірного порядку

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ КАМЕРАЛЬНИХ ПЕРЕВІРОК ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

 

1. Загальні положення

1.1.

Доперевірочний аналіз

Проведенню камеральної перевірки повинен передувати доперевірочний аналіз, сутність якого полягає в тому, що інспектор підрозділу адміністрування ПДВ (далі — інспектор)

вивчає:

— матеріали реєстраційної справи, статутних даних суб’єкта господарювання;

— інформацію щодо розміру вартості власних основних фондів платника, чисельності трудових ресурсів та іншу інформацію щодо господарської та фінансової діяльності платника;

— історію платника, його податкову поведінку, результати перевірок;

— наявність господарських операцій у складі інформаційних баз (з подальшою звіркою з показниками декларації) та інше.

Перш за все вивченню підлягають статутні дані суб’єктів господарської діяльності, склад засновників та співзасновників, їх зміна (АРМ «Облік платників»). Одночасно з цим розглядається розмір та зміни статутного фонду. Якщо відбулися інші зміни, відображені в установчих документах, то аналізується вплив таких змін на базу оподаткування, необхідність відображення їх в декларації.

За наявності таких змін необхідно проінформувати підрозділи аудиту з метою з’ясування: яким чином вони відбувалися (продаж частки чи в цілому корпоративних прав, матеріальних чи нематеріальних активів тощо) та за якою формою розрахунків; чи задекларовані такі операції.

Крім того, необхідно ознайомитись із видами діяльності суб’єкта господарювання, порівнявши з даними статистичної довідки, перевірити, чи не здійснює цей суб’єкт операції, на проведення яких необхідно мати відповідний дозвіл (ліцензію).

Необхідно звернути увагу на ритмічність діяльності суб’єкта господарської діяльності, динаміку обсягів продажу товарів (послуг), порівняти з розмірами задекларованих сум до сплати чи відшкодування; якщо мають місце відхилення, то встановити причини такого відхилення.

1.2.

Загальні положення камеральної перевірки

При проведенні камеральної перевірки декларації інспектором

додатково використовуються:

— декларації з цього податку за попередні звітні періоди (за 12 місяців) з урахуванням наявних уточнених розрахунків;

— журнал обліку податкових векселів (як на паперових носіях, так і в електронному вигляді);

— податкові декларації з податку на прибуток (щоквартально) чи податку з доходів фізичних осіб (щоквартально);

— розрахунки сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва;

— розрахунки акцизного збору, податку на землю, інших податків та зборів;

— звіти про використання РРО та КОРО;

— дані підрозділу примусового стягнення щодо обсягу податкового боргу та можливих форм погашення його погашення (за наявності такого).

При камеральній перевірці декларації проводиться її арифметична та методологічна перевірка, перевіряється наявність та правильність заповнення всіх додатків, які необхідно було подати платнику разом з цією декларацією, відповідність суми податкового зобов’язання, задекларованого платником до сплати в бюджет чи до відшкодування з бюджету, поданим розрахункам.

Здійснюється поглиблений аналіз правильності заповнення рядків та показників декларації (відображення та розмежування податкового кредиту за наявності оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, бартерних (товарообмінних) операцій у зовнішньоекономічній діяльності, порівняння розміру податкового кредиту з податковими зобов’язаннями, коригування податкових зобов’язань та кредиту, інші аналітичні операції).

Перевіряється дотримання порядку відображення в декларації податкових векселів та їх погашення.

Необхідно детально проаналізувати декларації, в яких задекларовані значні обсяги поставок товарів (послуг) та значні обсяги придбаних товарів (послуг), звернувши особливу увагу на ті, у яких позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту дорівнює нулю.

Проводиться порівняння показників декларації з окремими показниками декларації з податку на прибуток (з урахуванням алгоритмів, наведених Наказом № 766), податку з доходів фізичних осіб, розрахунку акцизного збору, розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва (для платників ПДВ, які застосовують спрощену систему оподаткування обліку та звітності) та розрахунків по інших податках, зборах та обов’язкових платежах.

Здійснюється порівняння показників декларації з відповідними показниками звітності попередніх звітних періодів платника, а також з наявною інформацією про господарські операції такого платника, що містяться у складі АРМ «Пошук», АРМ «Облік платників», АРМ «Бест-Звіт», АРМ ТАХ «Облік податків та платежів», АРМ «Картка боржника», АРМ «Галузь», АРМ «Аудит», АРМ «Митниця», АРМ «Касові апарати», АРМ «Анульовані ВМД», АІС «Розширений пошук у схемах, що використовуються суб’єктами господарювання з метою мінімізації об’єктів оподаткування та ухилення від сплати податків» та інших (залежно від наявності та необхідності), базі Державного комітету статистики, БТІ, Державного комітету управління з земельних ресурсів, Міністерства юстиції України.

Результати камеральної перевірки відповідно фіксуються та оформляються.

 

2. Перевірка дотримання строків подання податкової декларації

Виходячи з норм підпункту 4.1.4 статті 4 Закону № 2181, декларація з податку на додану вартість повинна бути подана платником до податкового органу за своїм місцезнаходженням у такі строки:

— протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, — якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю;

— протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, — якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Також необхідно звернути увагу, що відповідно до пункту 15.4 статті 15 Закону № 2181* за письмовим запитом платника податку граничні строки подання податкової декларації можуть бути продовжені керівником податкової інспекції (адміністрації) або його заступником.

* Порядок застосування норм вказаного пункту 15.4 затверджено наказом ДПА України від 19.03.2001 р. № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 березня 2001 року за № 284/5475.

По закінченні термінів подачі податкової звітності за реєстрами неподаної звітності, сформованими підрозділом, який займається прийманням та обробкою податкової звітності, інспектор у письмовій формі повідомляє платника про необхідність подання декларації, складає відповідний акт та готує матеріали для прийняття відповідного рішення.

Платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (підпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181).

2.1.

Перевірка правильності визначення податкового періоду

Оскільки термін подання податкової звітності з податку на додану вартість залежить від того, який у платника звітний (податковий) період, то необхідно перевірити правильність визначення такого періоду.

Відповідно до пункту 7.8 статті 7 Закону № 168 звітний (податковий) період може дорівнювати:

— одному календарному місяцю;

— одному календарному кварталу.

Відповідно до положень підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону № 168 квартальний звітний (податковий) період може вибрати платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів не перевищував суми, зазначеної у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 168, тобто 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Таким чином, при проведенні камеральної перевірки поданої платником податкової декларації визначається обсяг оподатковуваних операцій платника за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів. Для цього:

1) визначається сума колонки А рядка 5.1 розділу I «Податкові зобов’язання» у податковій звітності за минулі 12 місячних звітних (податкових) періодів.

2) якщо платником податку здійснювалося коригування суми податкових зобов’язань у зв’язку із зміною обсягу оподатковуваних операцій (заповнено рядок 8 податкової декларації), необхідно визначити обсяг таких операцій: для цього вказану в колонці Б рядка 8 суму податку необхідно розділити на 20 та помножити на 100, тобто необхідно зробити розрахунок, з якого саме обсягу операцій визначено суму податку, вказану в рядку 8 податкової декларації.

Наприклад:

У рядку 8 податкової декларації в колонці Б вказано + 20 грн., у додатку 1 записано, що збільшення податкових зобов’язань здійснюється у зв’язку з виправленням арифметичної помилки. Таким чином, необхідно збільшити обсяг оподатковуваних операцій відповідного звітного періоду на суму, з якої обчислено вказаний платником розмір податку: 20 грн. : 20 х 100 = 100 грн. (перевірка: 100 грн. х 20 % = 20 грн.).

При цьому необхідно уважно проаналізувати причину коригування суми податкових зобов’язань, вказану платником у додатку 1 до податкової декларації, — враховуються тільки ті записи, які визначають зміну обсягу оподатковуваних операцій (як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення).

Якщо платник податку подає до податкового органу не одну, а кілька податкових декларацій (наприклад, сільськогосподарський товаровиробник), то обсяг оподатковуваних операцій визначається за сумою всіх декларацій, поданих платником за відповідний період.

Доцільно звернути увагу, що оскільки можливість вибору квартального звітного (податкового) періоду залежить від обсягу оподатковуваних операцій за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів,

новостворений (новозареєстрований) платник податку повинен мати місячний податковий період, оскільки ще не минуло дванадцять місячних звітних (податкових) періодів, за які визначається обсяг оподатковуваних операцій (більший чи менший 300-тисячного «порогу»).

При цьому необхідно пам’ятати, що абзацом другим підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 8 Закону № 168 визначено: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Наприклад

ТОВ «Пегас» зареєструвалося платником податку на додану вартість 04.10.2007 р. Першим податковим періодом для цього платника буде період від 04.10.2007 р. (від дня реєстрації як платника податку на додану вартість) до 30.11.2007 р. (останнього дня першого повного календарного місяця) включно. Отже, першу декларацію з податку на додану вартість це підприємство повинно подати до 20.12.2007 р.

При анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість необхідно звернути увагу на те, що відповідно до вимог абзацу третього підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 8 Закону № 168 останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Наприклад

Податкову реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Флагман» (податковий період якого — місяць) анульовано 05.11.2007 р. Останнім податковим періодом для цього платника буде період від 01.11.2007 р. до 05.11.2007 р. Декларацію з податку на додану вартість за вказаний період це товариство повинно подати до 20.12.2007 р.

2.1.1.

Вибір квартального звітного (податкового) періоду

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 8 Закону № 168 при виборі квартального звітного (податкового) періоду платник податку разом з декларацією

за останній звітний (податковий) період календарного року повинен подати до податкового органу заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду.

Наприклад

ТОВ «Караван» — платник податку, який має право на застосування квартального звітного (податкового) періоду у 2008 році, відповідну заяву повинен подати разом з декларацією за грудень (IV квартал) 2007 року. Про подання такої заяви платник податку повинен зазначити у цій податковій декларації, зробивши відмітку у відповідному полі.

При цьому квартальний

звітний (податковий) період починає застосовуватися з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року.

Доцільно звернути увагу на те, що виходячи з норми вказаного підпункту 7.8.2 платник податку має право перейти на квартальний звітний (податковий) період лише один раз на рік — з першого звітного (податкового) періоду календарного року.

Якщо платник податку разом з декларацією за наслідками останнього звітного (податкового) періоду календарного року не подав до податкового органу вказану заяву, такий платник податку зобов’язаний з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний (податковий) період.

2.1.2.

Перехід на місячний звітний (податковий) період

Відповідно до абзацу другого підпункту 7.8.2 пункту 7.8 Закону № 168 платник податку зобов’язаний самостійно

перейти на місячний звітний (податковий) період, якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального звітного (податкового) періоду* обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує 300000 гривень.

У такому разі місячний звітний (податковий) період* застосовується починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення.

* Враховуючи те, що звітний (податковий) період визначається щорічно, то з метою переходу на місячний звітний (податковий) період обсяг оподатковуваних операцій визначається за будь-який період з початку поточного календарного року.

Про перехід з квартального на місячний звітний (податковий) період платник податку зобов’язаний зазначити у відповідній декларації за наслідками місяця, у якому здійснено такий перехід, зробивши відмітку у відповідному полі.

Якщо обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищив 300000 гривень у другому чи третьому місяці кварталу, то операції за перший чи два перших місяці кварталу включаються до декларації, яку подають як квартальну (строки подання та строки сплати — квартальні), а починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, декларація подається щомісячно (з відповідними строками її подання та строками сплати податку).

У разі якщо показники декларації, поданої платником податку за відповідний квартал, свідчать про те, що у якомусь місяці цього кварталу цей платник був зобов’язаний змінити квартальний звітний (податковий) період на звітний (податковий) період, що дорівнює одному місяцю, але не здійснив такий перехід, а отже, не подав декларацію за звітний (податковий) місяць, то інспектор у письмовій формі повідомляє платника про зазначене, складає відповідний акт та готує матеріали для прийняття відповідного рішення. Відповідно до статті 11

1 Закону № 509 така декларація передається для проведення позапланової виїзної перевірки.

 

3. Перевірка правильності вибору форми декларації

Всі платники податку повинні подавати декларацію за повною формою.

Декларація за повною

формою передбачає обов’язок проведення розрахунків з бюджетом та можливість отримання бюджетного відшкодування.

Платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону № 168) суми податку на додану вартість повністю залишаються у їх розпорядженні для цільового використання або спрямовуються виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, подають

податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами:

— переробними

підприємствами — за операціями з поставки молока та молочної продукції, м’яса та м’ясопродуктів, виготовлених з молока та м’яса в живій вазі, придбаних у сільськогосподарських товаровиробників (відповідно до абзацу першого пункту 11.21);

— сільськогосподарськими

підприємствами — за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах (відповідно до абзацу другого пункту 11.21);

— сільгосптоваровиробниками

— за операціями з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, у тому числі продукції (крім підакцизних товарів), виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса в живій вазі (відповідно до пункту 11.29).

Декларація за

скороченою формою не передбачає можливості отримання бюджетного відшкодування.

Якщо при проведенні камеральної перевірки встановлюються факти подання

платником замість декларації (скороченої) декларації за повною формою, то:

— у разі коли задекларовано позитивну суму податку — інспектор у письмовій формі повідомляє платника про невідповідність форми декларації та залежно від наслідків зазначеного порушення складає довідку (акт) і готує матеріали для прийняття відповідного рішення;

— у разі коли задекларовано суму від’ємного значення чи бюджетного відшкодування, інспектор зменшує таку суму, складає відповідний акт, проводить донарахування безпідставно занижених сум податку.

За умови, що таку суму податку не було відшкодовано, до такого платника штрафні санкції не застосовуються.

Таким чином, особливу увагу слід звернути на подання платниками, що використовують спеціальні режими оподаткування (сільськогосподарські, переробні підприємства), декларацій як за повною, так і за скороченою формами (із відповідним заповненням інформаційного поля).

 

4. Перевірка відповідності між заповненням окремих рядків декларації та поданням певних документів

Додатки, довідки чи переліки

, засвідчені підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник — фізична особа), подаються:

— якщо заповнено рядок 2.1

«експортні операції» — оригінали п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8»);

— якщо заповнено рядок 3

«Операції, що не є об’єктом оподаткування» — довідка довільної форми, у якій зазначається вид операції та пункт Закону № 168, відповідно до якого така операція не є об’єктом оподаткування;

— якщо заповнено рядок 4

«Операції, які звільнені від оподаткування» — довідка довільної форми, у якій зазначається вид операції та пункт Закону № 168, відповідно до якого така операція звільнена від оподаткування;

— якщо заповнено рядок 6

«Імпорт товарів протягом звітного періоду, сплату ПДВ за які було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя» та відповідно рядок 19.1 «Суми податку на додану вартість, які не підлягають включенню до складу податкових зобов’язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, видані в поточному звітному (податковому) періоді) (рядок 6 податкової декларації)» — довідка (перелік) із зазначенням суми податку та термінів погашення по кожному векселю (якщо у звітному періоді видано більше одного векселя). При подальшій перевірці такий перелік векселів потрібно зіставити з Журналом обліку податкових векселів (додаток 3 до Порядку № 1104);

— якщо заповнено рядок 8

«Коригування на основі попередніх звітних періодів», рядок 8.1 «Самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації», рядок 8.2 «Нецільове використання товарів, ввезених у пільговому режимі», рядок 8.3 «Згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону», рядок 8.4 «Інші випадки», рядок 16 «Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди», рядок 16.1 «Самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації», рядок 16.2 «Згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону» та рядок 16.3 «Інші випадки» — додаток 1 до декларації «Розрахунок коригування сум ПДВ»;

— якщо заповнено рядок 19.2

«Суми податку на додану вартість, які підлягають включенню до складу податкових зобов’язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, термін погашення яких припадає на поточний звітний (податковий) період)» або не заповнено у зв’язку з тим, що вексель погашено заліком бюджетного відшкодування або грошовими коштами, — повинні бути переліки (довільної форми):

1) перелік векселів, оплачених шляхом перерахування коштів до бюджету або погашених шляхом заліку суми бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді (окремо — оплачених у строк, оплачених достроково),

2) перелік векселів, строк погашення яких настав у звітному (податковому) періоді і які погашаються шляхом включення сум до податкових зобов’язань цього звітного періоду;

— якщо заповнено рядок 24

— повинні бути додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість «Довідка щодо сум залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» та додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»;

— якщо заповнено рядок 25.1

(платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування, прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку) — подається Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість);

— якщо заповнено рядок 26

— повинен бути додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість «Довідка щодо сум залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».

Обов’язковим є подання розшифровок

податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)), за виключенням податкової звітності з нульовими показниками.

За наявності вказаних додатків обов’язковим є безпосереднє співставлення наявних в них показників з відповідними показниками податкової декларації.

Сільськогосподарські товаровиробники та сільськогосподарські підприємства, які згідно із законодавством суми податку на додану вартість до бюджету не сплачують, а залишають у власному розпорядженні для цільового використання, одночасно з деклараціями (скороченими) подають

Довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, дані якої підлягають камеральній перевірці.

Переробні підприємства разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подають як підтвердження сплати сум податку реєстр платіжних доручень на

фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти і виписку територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка, дані яких підлягають камеральній перевірці.

 

5. Проведення методологічної перевірки

Декларація з ПДВ складається з 4 розділів, а саме: I розділ — податкові зобов’язання, II розділ — податковий кредит, III розділ — розрахунки з бюджетом за звітний період. Ці розділи заповнюються платниками податку. IV розділ — це частина декларації, що заповнюється службовими особами податкового органу.

Кожна операція з поставки товарів (послуг) відображається у відповідних рядках декларації, а тому при здійсненні камеральної перевірки

необхідно звертати увагу на таке.

До рядка 1

«Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів» також включаються операції відповідно до:

— останнього абзацу підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, згідно з яким якщо у подальшому товари (послуги), по яких суми податку були включені до податкового кредиту, починають використовуватися в операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження),

— останнього абзацу пункту 9.8 статті 9 Закону, яким встановлено, що платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Наприклад

Якщо платник податку, який перебуває на загальній системі оподаткування, переходить на спрощену систему оподаткування із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 10 відсотків, тобто його реєстрація як платника податку на додану вартість анулюється, то до декларації з ПДВ за останній звітний період перебування на загальній системі оподаткування повинно бути включено умовний продаж товарних залишків або основних фондів, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах та які знаходяться в його обліку на день анулювання реєстрації.

При заповненні рядка 2.1

«Експортні операції» — звіряється наявність таких операцій в АРМі «Митниця», відповідність задекларованих сум ПДВ, форма проведеного розрахунку. У разі виявлення невідповідності до органу податкової служби запрошується платник для з’ясування та підтвердження задекларованих операцій, у разі необхідності направляється запит до органу митної служби. Додаткову увагу треба звернути на виконання вимог підпункту 7.7.9 статті 7 Закону № 168 щодо виключення можливості декларування експорту товарів за межі митної території України не лише експортерами, а й комісіонерами.

При заповненні рядка 2.2 «Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» інспектором використовуються дані доперевірочного аналізу щодо правомірності застосування безпосередньо цим платником нульової ставки податку та відповідності її чинному законодавству (до цього рядка включаються операції, що оподатковуються за нульовою ставкою згідно з підпунктами 6.2.1, 6.2.3, 6.2.4, 6.2.6, 6.2.8 статті 6 Закону № 168).

При заповненні рядка 3

«Операції, що не є об’єктом оподаткування» подана платником довідка, в якій зазначається вид операції з посиланням на пункт Закону № 168, аналізується на предмет відповідності такої операції чинному законодавству.

При заповненні рядка 4

«Операції, які звільнені від оподаткування» перевіряється подана платником довідка, в якій зазначається вид операції та пункт Закону № 168, відповідно до якого така операція звільнена від оподаткування, щодо відповідності чинному законодавству та наявності відповідних ліцензій і дозволів (у разі необхідності) тощо.

Інспектор повинен визначити галузь, в якій працює платник, характер його діяльності, які статистичні коди відповідно до Державного класифікатора видів економічної діяльності України присвоєні платнику і чи відповідають вони тому виду діяльності, який він декларує в режимі звільнення.

При проведенні перевірки необхідно звернути увагу на одночасне заповнення відповідних рядків податкової декларації.

Якщо платник податку одночасно виконує оподатковувані і неоподатковувані операції (у податковій декларації, крім рядка 1 та/або 2.1 і 2.2, заповнені також рядок/рядки 3, 4), то він повинен здійснити розподіл сум податку, які враховуються при визначенні податкового кредиту. Тому по придбаних на митній території України товарах (послугах) з ПДВ, які використовуються як в оподатковуваних, так і в неоподатковуваних операціях, повинні бути заповнені відповідно рядки 10.1 та 10.2, по імпортних товарах та отриманих від нерезидента на митній території України послугах для оподатковуваної діяльності — рядки 12.1, 12.2, 12.4 та 12.5, а для неоподатковуваної — 13.1 та 13.3.

При цьому необхідно звернути увагу, що у рядку 12.2

декларації може бути відображена лише сума ПДВ по товарах, які використані в оподатковуваних операціях.

У випадку коли перший розділ декларації містить оподатковувані за повною (рядок 1) та нульовою (рядки 2.1 та 2.2) ставками, а також неоподатковувані операції (рядки 3 та 4), але при цьому в другому розділі декларації заповнено лише рядки 10.1, 12.1, 12.2, 12.4 та 12.5, необхідно з’ясувати причини такого стану та у відповідних випадках проінформувати підрозділи податкового аудиту про необхідність проведення розрахунку перерозподілу сум ПДВ, що значаться в цих рядках, відповідно до питомої ваги обсягів неоподатковуваних операцій до загальних обсягів відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168.

Примітка

У разі здійснення платником діяльності, витрати по якій компенсуються частково як за рахунок споживачів, так і за рахунок спеціальних джерел фінансування (бюджетні кошти, цільове фінансування, спеціальні фонди тощо), сума ПДВ, сплаченого у складі придбаних товарів (робіт, послуг), підлягає розподілу відповідно до джерел фінансування.

Платники, які застосовують спеціальні режими оподаткування (сільгосптоваровиробники, переробні підприємства) та одночасно провадять діяльність, що оподатковується за загальною системою оподаткування, проводять відповідні розрахунки та розподіл сум податку, сплаченого у складі придбаних товарів (послуг), які одночасно використовуються у цих видах діяльності.

Якщо заповнено рядок 6

«Імпорт товарів протягом звітного періоду, сплату ПДВ за які було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя», то інспектор в обов’язковому порядку звіряє дані декларації з даними, вказаними у додатку (переліку), із зазначенням суми податку, термінів та форм погашення по кожному веселю. Такий перелік векселів співставляється з відповідними даними Журналу обліку векселів (додаток 3 до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 01.10.97 р. № 1104) та електронного журналу обліку податкових векселів з ПДВ.

При заповненні рядка 6 необхідно перевірити також, чи заповнено рядок 19.1

«Суми податку на додану вартість, які не підлягають включенню до складу податкових зобов’язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, видані в поточному звітному періоді (рядок 6 податкової декларації)» цієї ж декларації та звірити суму ПДВ, зазначену в декларації, з сумою в Журналі обліку податкових векселів.

Якщо заповнено рядок 19.2

«Суми податку на додану вартість, які підлягають включенню до складу податкових зобов’язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, термін погашення яких припадає на поточний звітний період)», то необхідно перевірити, чи була така сума відображена в рядку 6 декларації за поточний звітний (податковий) період та звірити її розмір на відповідність сумам, вказаним у векселях.

У разі заповнення рядка 12.2

«Погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді» інспектор перевіряє, чи знайшли такі векселі відображення в КОР платника або у податковому зобов’язанні в податковій декларації і коли були погашені згідно з даними електронного журналу векселів. При цьому враховується, що до рядка 12.2 звітного періоду можуть бути включені податкові векселі, які були погашені грошовими коштами у звітному періоді, бюджетним відшкодуванням у минулому періоді та (або) включені до зобов’язань по декларації (р. 19.2) минулого звітного періоду.

У разі невідповідності заповнення цих рядків інспектор з’ясовує її причини, якщо має місце інша форма погашення векселя, то перевіряє правильність її відображення у деклараціях відповідних звітних періодів.

При перевірці правильності заповнення рядка 12.4

декларації з ПДВ необхідно впевнитися в тому, що сума податку була включена до податкових зобов’язань у рядку 7 «Послуги, отримані від нерезидента на митній території України» декларації за попередній звітний (податковий) період, оскільки рядок 12.4 може бути заповнений лише за умови сплати до бюджету податку за отримані від нерезидента послуги. При цьому датою сплати податку до бюджету вважається дата подання до податкового органу декларації, в якій сума податку за отримані від нерезидента послуги включена до податкових зобов’язань, тобто до рядка 7 декларації.

При проведенні камеральної перевірки декларацій, в яких заповнені рядки 8 та 16, інспектор з’ясовує причини коригування, правильність заповнення форми та відповідність цих коригувань законодавству.

У випадку коли за даними, що містяться у додатку 1 до декларації, неможливо зробити відповідні висновки (через неповноту заповнення розрахунку коригувань), додаткова інформація отримується від платника.

При заповненні рядка 8

«Коригування на основі звітних періодів» інспектором перевіряється поданий платником розрахунок коригування, в якому вказується операція, по якій проведено збільшення чи зменшення податкових зобов’язань. Значення цього рядка декларації повинно дорівнювати значенню рядків «усього до збільшення» чи «усього до зменшення» коригування податкових зобов’язань (рядок 8) Розрахунку коригування сум ПДВ.

Крім цього, у разі заповнення:

рядка 8.1 «Самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації» необхідно проаналізувати, чи правильно платником вказано зменшення чи збільшення податкового зобов’язання, оскільки на практиці платники досить часто припускаються помилок у знаках, а також впевнитися в тому, що коригування проведено за операціями, задекларованими в декларації попереднього звітного періоду.

— рядка 8.2

«Нецільове використання товарів, ввезених у пільговому режимі» інспектор перевіряє наявність звіту про цільове використання сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання, звільнених від обкладання ПДВ (у разі необхідності подання). Також необхідно впевнитися в тому, що податкові зобов’язання сум ПДВ, які відображені в цьому рядку, визначені з митної вартості товарів, зазначених у ввізній ВМД по АРМу «Митниця», збільшеній на суму митних платежів та акцизного збору у відповідних випадках, а також з’ясувати у платника, чи до рядка 1 включені податкові зобов’язання з поставки таких товарів на митній території України.

При заповненні рядків

8.3 «згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону» та 8.4 «Інші випадки» у розрахунку коригування (додаток 1 до декларації) перевіряється, за який звітний період проводиться таке коригування, чи є контрагент платником цього податку. Необхідно впевнитися у тому, що термін проведення коригування не перевищує граничний. При значних сумах коригувань потрібно отримати інформацію про контрагента та проведення ним відповідних коригувань (у разі перебування контрагента у різних регіонах слід направити необхідні запити до відповідних органів податкової служби).

Примітка

Дані розрахунку коригування є підставою для зміни податкових зобов’язань та відповідно податкового кредиту як у продавця, так і покупця в одному звітному податковому періоді.

Форма розрахунку коригування повинна бути заповнена платником відповідно до вимог кожної графи та містити конкретний зміст фактично проведеної операції з коригування.

Перевірка коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди (рядки 16 «Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди», 16.1 «Самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації», 16.2 «згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону» та 16.3 «Інші випадки») здійснюється аналогічно викладеному вище порядку перевірки рядків 8, 8.1, 8.3, 8.4.

Значення рядка 16

декларації повинно дорівнювати значенню рядків «усього до збільшення» чи «усього до зменшення» коригування податкового кредиту (рядок 16) Розрахунку коригування сум ПДВ.

При заповненні рядка 8.1

«Самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій декларації» у бік збільшення та рядка 16.1 «Самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації» у бік зменшення необхідно перевірити повноту нарахування та відображення у рядку 28 штрафної санкції відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону № 2181.

Також необхідно звернути увагу, що не можуть бути одночасно заповнені рядки 18.1 і 18.2 декларації, оскільки вони є одним і тим же показником розрахунку, але з різним значенням: або « + », або «-»; те ж стосується і рядків 20 і 21 декларації.

Значення окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду необхідно звірити із значеннями:

окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме:

рядка 23.1 — із значенням рядка 22.2,

рядка 23.2 — із значенням рядка 26;

окремих рядків уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду, а саме:

рядка 23.3 — із значенням рядка 8.2 додатка 3 до Порядку заповнення та подання декларації,

рядка 23.4 — із значенням рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 до Порядку заповнення та подання декларації.

Значення рядка 23.5 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки.

Примітка

Якщо платником подано уточнений розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість, то правильність заповнення такого розрахунку підлягає контролю за схемою, аналогічною контролю правильності заповнення податкової декларації.

5.1.

Декларації, які подаються окремими категоріями платників

1.

Переробні підприємства (м’ясо-молочна промисловість), які подають дві податкові декларації:

— окрему декларацію з ПДВ (скорочену) по операціях з продажу молока та молочної продукції, м’яса та м’ясопродуктів, виготовлених із молока та м’яса в живій вазі, зданих на переробку сільгосптоваровиробниками (за якою сума ПДВ як дотація перераховується сільгосптоваровиробникам за поставлені молоко та м’ясо
в живій вазі);

— декларацію з ПДВ по інших операціях (за якою здійснюються розрахунки з бюджетом).

2.

Сільгосптоваровиробники, які можуть подавати три податкові декларації:

— декларацію з ПДВ (скорочену) — по операціях з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (крім підакцизних товарів), по яких сума ПДВ залишається у власному розпорядженні такого сільгосптоваровиробника та використовується цими платниками на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. При цьому від’ємне значення відображається в рядку 24 декларації (скороченої) поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 22 декларації з ПДВ (скороченої) наступного звітного (податкового) періоду. Одночасно з декларацією з ПДВ подається Довідка щодо цільового використання сум ПДВ сільгосптоваровиробниками, які скористалися режимом, визначеним п. 11.29 ст. 11 Закону № 168;

— декларацію з ПДВ (скорочену) — по операціях з поставки молока, худоби, птиці, вовни (за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою), а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах (за якою відповідно до абзацу другого п. 11.21 ст. 11 Закону № 168 позитивне значення суми ПДВ залишається у власному розпорядженні такого сільгосптоваровиробника, а від’ємне — відображається в рядку 24 декларації (скороченої) поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 22 декларації з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду). Одночасно з декларацією з ПДВ подається довідка про цільове використання сум ПДВ сільгосптоваровиробниками, які скористалися режимом, визначеним п. 11.21 ст. 11 Закону № 168;

— декларацію з ПДВ по інших операціях (за якою здійснюються розрахунки з бюджетом).

У разі якщо в декларації з ПДВ (за повною формою) звітного періоду заповнено рядок 20 «Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету» та одночасно в декларації з ПДВ (скороченій) цього ж звітного (податкового) періоду заповнено рядок 21 «Сума ПДВ, яка зменшує податкові зобов’язання наступних звітних періодів», то такі суми не підлягають взаємозаліку.

5.2.

Звірка даних декларації з ПДВ з наявною інформацією з інших джерел

У зв’язку з тим, що якість камеральної перевірки залежить від повноти і всебічності аналізу інформації та об’єктивності зроблених висновків, необхідно також порівнювати показники поточної декларації з ПДВ з відповідними показниками такої звітності попередніх звітних періодів.

За результатами процедур порівняння податкової звітності (декларацій, розрахунків) з податковою звітністю минулих періодів формується висновок щодо повноти нарахування, сплати податку, а також правильності заповнення платником податкових декларацій.

При цьому також необхідно враховувати показники уточнюючих розрахунків у зв’язку з самостійним виправленням платником податків помилок.

Другим етапом такої звірки є зіставлення показників декларацій з ПДВ з показниками декларації з податку на прибуток чи податку з доходів фізичних осіб, розрахунками акцизного збору, плати за землю, із звітами неприбуткових організацій, з даними звітів за формою 1-ПП (податкові пільги), а також порівняння показників звітності головного підприємства з показниками звітності його філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів тощо.

Під час проведення камеральної перевірки необхідно показники декларації з ПДВ порівняти з показниками декларацій з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди, враховуючи при цьому існування різних правил визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту (основні фонди, договори комісії/доручення, касовий метод).

Крім цього, при перевірці розділу II декларації з ПДВ необхідно враховувати не тільки наявність в цілому права на податковий кредит по окремих товарах (послугах), а й обмеження, які стосуються формування податкового кредиту (об’єкти соціальної інфраструктури, потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності та інше).

Примітка

Якщо на балансі платника є об’єкти соціальної інфраструктури (дитячі ясла або садки, профтехучилища, дитячі музичні та художні школи, заклади охорони здоров’я тощо), то при аналізі та порівнянні валових витрат і податкового кредиту необхідно врахувати, що, як правило, діяльність цих закладів звільняється від оподаткування ПДВ, а тому суми ПДВ, сплачені (нараховані) по придбаних товарах (послугах), що використовуються цими закладами в неоподатковуваних операціях, відносяться до складу валових витрат, а не до податкового кредиту.

Крім того, показники обсягів продажу товарів, задекларовані в декларації з ПДВ платником податку, який проводить діяльність з торгівлі за готівкові кошти, звіряються з даними Звіту про використання РРО та КОРО (розрахункових книжок), а також з даними АРМу «Касові апарати».

Аналізуються також дані звітів платників, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності (сплачують єдиний податок). Аналізу підлягають загальні обсяги поставки товарів (послуг) такого платника на відповідність граничним обсягам, що передбачені нормативно-правовими актами як «поріг» для перебування платника на такій спрощеній системі оподаткування. Крім цього, необхідно звернути увагу на ті види діяльності (операції), провадження яких позбавляє особу права застосовувати таку спрощену систему оподаткування.

Також необхідно звернути увагу на те, що рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік (ст. 4 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»).

При виникненні розбіжностей податковий інспектор повинен запропонувати платнику податків надати пояснення та за необхідності — підтверджуючі документи відповідно до чинного законодавства. Неподання платником податків відповідних документів дає підстави для передання справи такого платника податку для проведення документальної виїзної перевірки.

Третім етапом звірки є порівняння окремих рядків декларації з ПДВ (у т. ч. рядків 2.1, 6, 12.1, 13.1) з наявною інформаційною базою даних, отриманих від Держмитслужби.

Аналізу підлягають не тільки розмір митної вартості товарів, що переміщуються через кордон, та умови їх поставки, а й форма розрахунків за ними та спосіб перевезення, інша інформація щодо такої операції.

З метою повноти декларування платниками ПДВ експортно-імпортних операцій інспектором після проведення звірки таких операцій, відображених у деклараціях з ПДВ звітного періоду, з операціями зовнішньоекономічної діяльності, наявними в АРМах «Митниця» та «Анульовані ВМД», аналізуються не задекларовані платниками ПДВ, але зазначені у вказаних АРМах експортно-імпортні операції. Визначається перелік таких платників, з’ясовуються причини наявності такої невідповідності. Якщо операції з ввезення товарів з метою цільового використання були задекларовані (під час їх розмитнення) в режимі звільнення від сплати ПДВ, інспектор зобов’язаний дізнатися про фактичне використання таких товарів, а також перевірити, чи платником поновлено податок за повною ставкою ПДВ (у разі нецільового використання та відсутності нарахованих (поновлених) сум ПДВ інспектор зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання в порядку, передбаченому законодавством).

 

6. Оформлення результатів камеральної перевірки і їх реалізація

6.1.

Порушення відсутні

Якщо за результатами камеральної перевірки податкової декларації (крім перевірки задекларованої платником суми бюджетного відшкодування) з урахуванням результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів порушень не виявлено, робиться запис у розділі IV податкової декларації про відсутність порушень.

У разі подання податкової звітності в електронному вигляді відмітки про результати камеральної перевірки проставляються у відповідному режимі програмного забезпечення з приймання та обробки податкової звітності.

6.2.

Виявлені порушення

6.2.1.

У разі виявлення в ході перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податковій звітності з податку на додану вартість за відсутності операцій другої категорії за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, інспектором запрошується платник для складання Акта за формою, встановленою Наказом № 166.

6.2.2. У разі виявлення за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, незалежно від відсутності чи наявності арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податковій звітності з податку на додану вартість, операцій другої категорії проводиться документальна невиїзна перевірка.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі