Куди платити податок з доходів та подавати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ
Під податком з доходів фізичних осіб розуміється плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок. Закономірно виникає запитання: куди ж слід перераховувати податок з доходів при виплаті тих або інших доходів — за місцезнаходженням податкового агента чи за податковою адресою фізичної особи? Відповідь на нього ви знайдете в цій статті.
Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Бюджетний кодекс
— Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р.ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.Закон № 889
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IVНаказ № 451
— наказ ДПАУ «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» від 29.09.2003 р. № 451.Порядок № 80
— Порядок обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затверджений наказом ДПАУ від 19.02. 98 р. № 80 (у редакції від 17.11.98 р. № 552).Податкове роз’яснення № 232
— Податкове роз’яснення щодо порядку сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету, затверджене наказом ДПАУ від 22.04.2004 р. № 232.
Податок з доходів може сплачуватися або до місцевого бюджету за податковою адресою фізичної особи, або до місцевого бюджету за місцем реєстрації в податкових органах особи, відповідальної за утримання податку з доходів. Усе залежить від того, хто є відповідальним за сплату податку з доходів відповідно до
Закону № 889.Згідно з
п.п. 8.1.1 Закону № 889 обов’язок з нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб від імені та за рахунок платника, а також з подання податкової звітності податковим органам покладається на податкових агентів.У свою чергу, платник податку, який одержує дохід, нарахований особою, що не є податковим агентом,
зобов’язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.Таким чином, визначальним фактором у вирішенні питання «хто зобов’язаний сплачувати податок з доходів і куди слід його платити?» є визначення того, від кого фізична особа одержує дохід: від податкового агента чи ні.
До податкових агентів належать юридичні особи, а також їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи
(п. 1.15 Закону № 889), а також фізичні особи — підприємці.Якщо
Законом № 889 визначено податкового агента щодо того чи іншого виду доходу, податок з доходів має сплачуватися до місцевого бюджету за місцем реєстрації в податкових органах податкового агента.Зупинимося докладніше на особливостях сплати податку з доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати та додаткових благ у разі, коли підприємство має відокремлені або структурні підрозділи.
Сплата податку з доходів відокремленими та структурними підрозділами підприємства щодо доходів, які виплачуються роботодавцем
Щоб з’ясувати, куди слід сплачувати податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати працівників відокремлених та структурних підрозділів, якщо підприємство має філію, інший відокремлений чи структурний підрозділ, необхідно з’ясувати, на кого покладається обов’язок зі сплати такого податку.
Згідно з
ч. 3 ст. 64 Бюджетного кодексу податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридичною особою (роботодавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів у сумі податку, нарахованого працівникам цих підрозділів.Тепер звернемося до
Закону № 889. Порядок сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету визначено в ст. 16 Закону № 889. Цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку (п. 16.3 Закону № 889).Закон № 889
для цілей нарахування та сплати податку розрізняє відокремлені підрозділи юридичних осіб, яким у встановленому порядку надано повноваження з нарахування, утримання та сплати податку до бюджету (уповноважені підрозділи), і відокремлені підрозділи, які не наділено такими повноваженнями (неуповноважені підрозділи). Це підтверджується й у листі ДПАУ від 23.01.2008 р. № 566/6/17-0216 (див. с. 27). Як бачимо, таке розділення відповідає нормам ч. 3 ст. 64 Бюджетного кодексу.Уповноважені відокремлені підрозділи
. Як зазначено в Податковому роз’ясненні № 232, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, уповноважені нараховувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб, має бути взято на облік органами державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.Уповноважена філія (інший відокремлений підрозділ) самостійно визначає суму податку з доходів виходячи з кількості працівників підрозділу та суми нарахованого оподатковуваного доходу (
п.п. 16.3.1 Закону № 889).Зазначена сума податку підлягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням уповноваженої філії чи іншого відокремленого підрозділу одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати оподатковуваного доходу. Уповноважена філія (інший відокремлений підрозділ) сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.
У зв’язку з тим, що уповноважена філія (інший відокремлений підрозділ) виступає в ролі податкового агента, то саме вона несе відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету (
п.п. 16.3.5, п. 20.2 Закону № 889).Відповідно до
п. 5.3 наказу № 451: якщо філія чи інший відокремлений підрозділ має окремий ідентифікаційний код за ЄДРПОУ та інше місцезнаходження, не таке, як у головного підприємства, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ на працівників філії подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням філії. У зв’язку з тим, що згідно з ч. 5 ст. 95 ЦКУ та ст. 28 Закону про держреєстрацію філіям та представництвам обов’язково присвоюється код за ЄДРПОУ, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ на працівників філії (іншого відокремленого підрозділу) у будь-якому випадку подається за місцезнаходженням філії (іншого відокремленого підрозділу). Оскільки уповноважена філія (інший відокремлений підрозділ) є податковим агентом, то Податковий розрахунок за формою № 1ДФ на працівників вона подає самостійно до податкового органу за своїм місцезнаходженням.Неуповноважені філії та інші відокремлені підрозділи
. Неуповноважені філії також має бути взято на облік органами державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. Це випливає з Податкового роз’яснення № 232. Крім того, згідно з п.п. 2.2.1 Інструкції № 80 філії та інші відокремлені підрозділи (незалежно від того, є вони уповноваженими чи ні) потрапляють до числа платників податків.Проте неуповноважена філія (інший відокремлений підрозділ) не наділено функціями з нарахування, утримання та сплати податку з доходів. Зазначені функції виконує в цьому випадку головне підприємство. Разом з тим у цій ситуації головне підприємство не повинне ставати на облік в органі державної податкової служби як платник окремого виду податку (податку з доходів фізичних осіб).
Отже,
головне підприємство перераховує податок з доходів фізичних осіб, утриманий із заробітної плати працівників неуповноваженої філії, до місцевого бюджету за місцезнаходженням неуповноваженої філії чи іншого відокремленого підрозділу. При цьому у платіжному дорученні необхідно зазначити, що податок з доходів сплачується із заробітної плати працівників філії.Відповідальність за своєчасне і повне перерахування податку з доходів фізичних осіб у цьому випадку несе головне підприємство.
Неуповноважена філія чи інший неуповноважений підрозділ не може самостійно заповнити Податковий розрахунок за формою № 1ДФ, оскільки не має у своєму розпорядженні відомостей про суму нарахованого (виплаченого) доходу та суму утриманого (перерахованого) податку з доходів фізичних осіб. Податковим агентом у цьому випадку є головне підприємство. Отже,
Податковий розрахунок за формою № 1ДФ на працівників філії (іншого відокремленого підрозділу) подає головне підприємство за місцезнаходженням філії чи іншого відокремленого підрозділу. У зв’язку з тим, що на обліку в органі державної податкової служби за місцезнаходженням як платник податку значиться філія (інший відокремлений підрозділ), у шапці Податкового розрахунку за формою № 1ДФ зазначаються реквізити такої філії чи іншого відокремленого підрозділу.Структурні підрозділи, що не мають коду ЄДРПОУ
. Відповідно до Податкового роз’яснення № 232 замість структурних підрозділів, які не включено до ЄДРПОУ та не наділено повноваженнями з нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, в органах державної податкової служби за місцезнаходженням таких структурних підрозділів має реєструватися головне підприємство як платник окремого виду податку (податку з доходів фізичних осіб).Для цього головне підприємство має подати до підрозділу оподаткування фізичних осіб органу державної податкової служби за місцезнаходженням структурного підрозділу такі документи:
— заяву про взяття на облік за формою № 1-ОПП (з відміткою «Платник податку з доходів фізичних осіб»);
— інформаційне повідомлення (у довільній формі) про наявність обов’язків зі сплати податку з доходів фізичних осіб із зазначенням відомостей про структурний підрозділ та кількість фізичних осіб, за яких перераховуватиметься податок з доходів фізичних осіб;
— копію довідки про включення до ЄДРПОУ;
— копію довідки за формою № 4-ОПП з податкового органу, де платник (головне підприємство) перебуває на обліку;
— копію документа, що підтверджує місцезнаходження підрозділу, за який на облік стає господарська організація (договір оренди, купівлі-продажу; свідоцтво про власність, дозвіл на розміщення торговельної точки тощо).
Отже, головне підприємство, що має структурний підрозділ, який не внесено до ЄДРПОУ, має утримувати податок з доходів із заробітної плати та інших оподатковуваних доходів, що виплачуються працівникам такого підрозділу, та сплачувати його до місцевого бюджету за місцезнаходженням структурного підрозділу.
Стосовно Податкового розрахунку за формою № 1ДФ зазначимо таке. Як випливає з
п. 5.3 наказу № 451, за працівників структурних підрозділів, які не мають коду ЄДРПОУ, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ у вигляді окремої порції подає головне підприємство до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.Викладену вище інформацію для зручності узагальнимо в таблиці.
| Показник | Статус підрозділу підприємства | ||
| уповноважений відокремлений | неуповноважений відокремлений | структурний, який не має коду ЄДРПОУ | |
| Реєстрація платником податку | Реєстрації підлягає уповноважений відокремлений підрозділ за своїм місцезнаходженням | Реєстрації підлягає неуповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням | Реєстрації підлягає підприємство за місцезнаходженням структурного підрозділу |
| Сплата податку з доходів фізичних осіб | Сплачує уповноважений відокремлений підрозділ за своїм місцезнаходженням | Сплачує головне підприємство за місцезнаходженням неуповноваженого підрозділу | Сплачує підприємство до місцевого бюджету за місцезнаходженням структурного підрозділу |
| Надання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ | Надає уповноважений відокремлений підрозділ за своїм місцезнаходженням | Надає головне підприємство за місцезнаходженням неуповноваженого відокремленого підрозділу | Надає головне підприємство за своїм місцезнаходженням у вигляді окремої порції |
Тепер перейдемо до розгляду питання сплати податку з доходів з окремих видів оподатковуваних доходів.
Як уже зазначалося вище, податок з доходів сплачується до місцевого бюджету за місцезнаходженням податкового агента або за податковою адресою фізичної особи. Отже, наше завдання полягає в тому, щоб з’ясувати, хто є відповідальним за нарахування, утримання та сплату податку з доходів при виплаті того чи іншого оподатковуваного доходу.
Сплата податку з доходів за окремими видами операцій
Операції з продажу нерухомого майна
. При здійсненні операцій з відчуження об’єктів нерухомого майна податковим агентом є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору (п. 11.3 Закону № 889).Сума податку з доходів сплачується платником
податків (сторонами або однією стороною договору) шляхом безготівкового розрахунку або готівкою через установу банку перед нотаріальним посвідченням договору до місцевого бюджету за місцем оформлення документів, тобто за місцем учинення нотаріальної дії (за місцезнаходженням державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса). На це вказує ДПАУ в листах від 19.01.2007 р. № 783/7/17-0117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 16), від 19.02.2007 р. № 3200/7/17-0116.Згідно з
абзацом четвертим п. 11.3 Закону № 889 нотаріус, який посвідчив договір відчуження об’єкта нерухомості, зобов’язаний направити інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податків у строки, установлені законом для податкового кварталу. На практиці нотаріуси, будучи податковими агентами щодо операцій з відчуження нерухомого майна, подають Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за своїм місцезнаходженням.Слід зазначити, що, на думку податківців, із загального правила є винятки. Так, із
листа ДПАУ від 22.03.2007 р. № 1370/Б/17-0715 («Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 40) випливає: якщо покупцем нерухомості є юридична особа, така особа є податковим агентом. Нотаріуси, у свою чергу, не відображають інформацію про договори з відчуження нерухомості в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Проте, наша редакція не поділяє точку зору податківців, оскільки така позиція суперечить положенням п. 11.3 Закону № 889.Операції з відчуження рухомого майна. У разі нотаріального посвідчення договору
з відчуження об’єктів рухомого майна податковим агентом також є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або автентичність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами такого договору (п. 12.5 Закону № 889).Для оформлення договору платник податків зобов’язаний сплатити податок з доходів від операцій з відчуження об’єктів рухомого майна, а нотаріус — учинити дії щодо надання інформації податковому органу в порядку, передбаченому
п. 11.3 Закону № 889.Таким чином, сума нарахованого нотаріусом
податку з доходу від операції з відчуження рухомого майна сплачується фізичною особою (одержувачем доходу) до оформлення договору за місцезнаходженням державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.Якщо фізична особа при відчуженні об’єкта рухомого майна без посередництва юридичної особи одержує дохід від іншої фізичної особи згідно з договором, який не посвідчується нотаріально, фізична особа — продавець зобов’язана включити суму такого доходу до складу загального річного доходу та
відобразити його в річній податковій декларації. Податок з доходів у цьому випадку сплачуватиметься платником податків за підсумками звітного року на підставі річної податкової декларації.Згідно з
п. 12.3 Закону № 889, якщо продаж об’єкта рухомого майна здійснюється за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, така особа вважається податковим агентом платника податку (продавця) щодо оподаткування доходів від такої операції. Отже, у цьому випадку податок з доходів утримує та сплачує посередник, який виступає в ролі податкового агента, за своїм місцезнаходженням. Відповідно і Податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається саме такою особою, за посередництвом якої здійснювалася операція з відчуження об’єкта рухомого майна.Слід зауважити, що у
ст. 12 Закону № 889 не розглянуто випадок, коли покупцем рухомого майна є юридична особа і договір не посвідчується нотаріально, тобто як податкових агентів їх не зазначено. Проте ДПАУ дотримується думки, згідно з якою утримувати та перераховувати податок до бюджету має юридична особа, яка придбаває рухоме майно у фізичної особи або здійснює обмін з фізичною особою (див. лист від 18.10.2006 р. № 11774/6/17-0716 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 16).Отже, підприємству необхідно утримати податок з доходу фізичної особи від продажу об’єкта рухомого майна та перерахувати його до бюджету. При цьому таке підприємство, будучи податковим агентом, зобов’язане подати до податкового органу за своїм місцезнаходженням Податковий розрахунок за формою № 1ДФ у строки, установлені для квартальної звітності (тобто протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу).
Дохід від надання нерухомого майна в оренду
. Оподаткування доходів фізичних осіб від надання нерухомості в оренду здійснюється відповідно до п. 9.1. Закону № 889.Визначення податкового агента в цьому випадку залежить від того, хто виступає орендодавцем і орендарем. Для зручності наведемо в таблиці перелік осіб, відповідальних за нарахування та сплату податку щодо доходів у вигляді плати за надання в оренду нерухомого (рухомого) майна, а також інформацію щодо сплати податку з доходів та подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ.
| Орендодавець | Орендар | Особа, відповідальна за нарахування та сплату податку | Куди сплачується податок з доходів | Звітність |
| Фізична особа — резидент | Юридична особа — резидент | Орендар | До місцевого бюджету за місцезнаходженням орендаря | До органу державної податкової служби за місцезнаходженням орендаря подається орендарем Податковий розрахунок за формою № 1ДФ |
| Фізична особа — підприємець | ||||
| Фізична особа — резидент | Фізична особа, яка не є підприємцем | Орендодавець | До місцевого бюджету за місцезнаходженням орендодавця | До органу державної податкової служби за місцезнаходженням орендодавця після закінчення звітного податкового року орендодавець подає річну податкову декларацію |
Дохід від надання рухомого майна в оренду
. Зауважимо, що спеціальної норми, яка регламентувала б порядок оподаткування доходів від надання в оренду об’єктів рухомого майна, у Законі № 889 немає. Тому слід керуватися загальними правилами, установленими зазначеним Законом.Таким чином, якщо і орендодавцем, і орендарем виступають
фізичні особи, які не є підприємцями, дохід від надання рухомого майна в оренду включається орендодавцем (фізичною особою) до загального річного доходу та підлягає обов’язковому декларуванню на підставі п.п. 8.2.1 Закону № 889. Податок з доходів сплачується орендодавцем за підсумками звітного податкового року за його податковою адресою.Якщо
орендарем є юридична особа або фізична особа — підприємець, яких відповідно до Закону № 889 віднесено до податкових агентів, сплата податку з доходу у вигляді орендної плати провадиться орендарем за своїм місцезнаходженням. Суму доходу у вигляді орендної плати та суму податку з доходів має бути відображено податковим агентом у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ, який він подає за своїм місцезнаходженням.Доходи від виконання цивільно-правових договорів
. Стосовно винагороди, нарахованої та виплаченої платнику податків згідно з умовами цивільно-правового договору, то податковим агентом щодо таких доходів є підприємство або фізична особа — підприємець, які уклали договір з фізичною особою на виконання робіт (послуг).Отже,
замовник (підприємство чи фізична особа — підприємець) нараховує, утримує та сплачує податок з доходів до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням. Податковий агент зобов’язаний відобразити суму нарахованої (виплаченої) винагороди за цивільно-правовим договором та суму нарахованого (перерахованого) податку з доходів у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ, який він подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.Доходи у вигляді дивідендів
. Відповідно до п.п. 9.3.1 Закону № 889 податковим агентом платника податків при нарахуванні (виплаті) на його користь оподатковуваних дивідендів є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату). При цьому податковим агентом може бути будь-який резидент, який нараховує дивіденди, у тому числі резиденти, які є суб’єктами спрощеної системи оподаткування або звільнені від сплати податку на прибуток.Отже, при виплаті дивідендів податок з доходів сплачується до місцевого бюджету за місцезнаходженням емітента корпоративних прав.
Резидент, який виплачує дивіденди, має подати до податкового органу за своїм місцезнаходженням Податковий розрахунок за формою № 1ДФ у строки, установлені для квартального податкового періоду (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу), а також Податковий розрахунок про нараховані дивіденди за формою, затвердженою
наказом ДПАУ від 04.12.2003 р. № 586, у строки, установлені законом для місячного податкового періоду (протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця).Доходи нотаріусів
. Відповідно до п. 1.9 Закону № 889 діяльність приватних нотаріусів належить до незалежної професійної діяльності. Спеціальної норми, яка б визначала порядок оподаткування доходів від незалежної професійної діяльності, немає. Тому в цьому випадку діють загальні правила оподаткування, установлені Законом № 889.Отже, у разі, коли
підприємство (фізична особа — підприємець) оплачує послуги нотаріуса за вчинення ним нотаріальних дій, таке підприємство (фізична особа — підприємець), будучи податковим агентом, має нарахувати, утримати та сплатити податок до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням. Про це зазначається в листі ДПАУ від 11.05.2006 р. № 2781/Ш/17-0415.Сума доходу нарахованого (виплаченого) нотаріусу та суму нарахованого (перерахованого) податку з доходів податковий агент відображає в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ, який подається до податкового органу за місцезнаходженням підприємства або фізичної особи — підприємця.
Інвестиційний прибуток
. У загальному випадку відповідно до п.п. 9.6.1 Закону № 889 облік фінансових результатів від операцій з інвестиційними активами ведеться платником податків самостійно, окремо від інших доходів та витрат. Отже, навіть у разі, коли покупцем інвестиційних активів є юридична особа або фізична особа — підприємець, вони не є податковими агентами щодо доходів, які одержуються фізичною особою від продажу інвестиційних активів.Дохід у вигляді інвестиційного прибутку підлягає включенню до загального річного доходу платника податку та обов’язковому декларуванню, що підтверджується в
Довідковій інформації Департаменту масово-роз’яснювальної роботи та звернення громадян «Декларування доходів громадян у запитаннях та відповідях, на допомогу платникам податку» від 01.01.2008 р. У цій ситуації платник податків, який протягом року одержував інвестиційний прибуток, сплачує податок з доходів за підсумками звітного року до місцевого бюджету за місцем постійного або переважного проживання.Разом з тим із цього правила є винятки. Відповідно до
п.п. 9.6.9 Закону № 889 платник податків, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента. У разі укладення такого договору згідно з Порядком застосування підпункту 9.6.9 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», затвердженим наказом ДПАУ від 29.10.2003 р. № 518, у ролі податкового агента виступає професійний торговець цінними паперами, який зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити податок з доходів з інвестиційного прибутку до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням. Крім того, торговець цінними паперами повинен подати до податкового органу за своїм місцезнаходженням Податковий розрахунок за формою № 1ДФ, відобразивши в ньому суму нарахованого (виплаченого) доходу у вигляді інвестиційного прибутку та суму нарахованого (перерахованого) податку з доходів фізичних осіб.
Доходи у вигляді спадщини та подарунків
Доходи фізичних осіб у вигляді спадщини підлягають включенню до складу загального річного доходу та відображенню в річній декларації про майновий стан і доходи.
Відповідно до
абзацу першого п. 13.4 Закону № 889 особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадок. Отже, платник податків зобов’язаний сплатити податок з доходу, отриманого у вигляді спадщини або подарунка на підставі річної декларації, за підсумками звітного року до місцевого бюджету за своєю податковою адресою, тобто за місцем постійного або переважного проживання платника податків.Аналогічна ситуація з доходами, отриманими фізичними особами у вигляді подарунків від фізичних осіб (
п. 14.1 Закону № 889).Незважаючи на те що нотаріуси, які видають свідоцтва про право на спадщину (посвідчують договори дарування), не є податковими агентами щодо доходів платника податків у вигляді спадщини та подарунків, згідно з
абзацом четвертим п. 13.4 Закону № 889 вони зобов’язані надсилати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину (посвідчення договорів дарування) податковому органу у строки, установлені для податкового кварталу. Сьогодні така інформація надається шляхом подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за місцезнаходженням нотаріусів. Для цього в наказі № 451 передбачено ознаки доходу «56» — «66». При цьому нотаріуси заповнюють у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ тільки графи 1, 2 і 5.Щодо подарунків, отриманих фізичними особами від юридичних осіб, то, на думку ДПАУ (див.
лист від 20.05.2008 р. № 10281/7/17-0217), у цьому випадку податковим агентом є юридична особа — дарувальник. І саме він зобов’язаний нарахувати та утримати податок з доходів та сплатити до бюджету за своїм місцезнаходженням. Туди ж має бути подано Податковий розрахунок за формою № 1ДФ.Розглянувши порядок сплати податку з різних видів доходів, слід додати, що за деякими з них передбачено окремі коди бюджетної класифікації України. Про них зазначено в
листі ДПАУ від 23.11.2007 р. № 23934/7/17-0217 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 103).Сподіваємося, що наведений матеріал допоможе розібратися бухгалтерам, куди слід перераховувати податок з доходів і куди подається Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за різними доходами, що виплачуються фізичним особам — платникам податку з доходів.
