Про надання роз’яснень з питань подання звітності з ПДВ
Лист Державної податкової адміністрації України від 19.05.2008 р. № 10061/7/16-1417
Державна податкова адміністрація України надсилає роз’яснення на окремі питання, що виникали під час подання податкової звітності з податку на додану вартість з урахуванням вимог наказу ДПА України від 17.03.2008 р. № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», та зобов’язує довести зазначені роз’яснення до відома підпорядкованих підрозділів, забезпечити їх врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи і винесенні рішень в процесі апеляційних узгоджень та організувати роз’яснювальну роботу з платниками податків.
Заступник голови С. Чекашкін
Додаток
Роз’яснення окремих питань, що виникали під час подання податкової звітності з податку на додану вартість з урахуванням вимог наказу ДПА України від 17.03.2008 р. № 159
1. Яким чином виправити помилку, допущену при заповненні Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка не вплинула на правильність визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість та відповідно підсумкових рядків Розшифровки?
Виправлення помилок проводиться шляхом подання
Уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за формою, затвердженою наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166, зі змінами та доповненнями (далі — Уточнюючий розрахунок), до якого додається Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ (скороченої), додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) (далі — Розшифровка) з відміткою «уточнюючий».При цьому виправлення помилок у записах контрагентів у Розшифровках проводиться способом коригування, а вартісні показники Уточнюючого розрахунку прокреслюються.
Приклад 1
. Для виправлення запису неправильно вказаного індивідуального податкового номера контрагента (покупця або постачальника) в уточнюючій Розшифровці:1) повторюється помилковий запис індивідуального податкового номера, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком «-» (тобто сторнуються);
2) вказується правильний запис по операціях з контрагентом за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки повністю (включаючи вартісні показники);
3) вказується нульова сума у підсумковому рядку «Усього за місяць (квартал)».
Приклад 2
. Для виправлення записів з допущеними помилками у вартісних показниках (обсягах поставки, сумі ПДВ) в уточнюючій Розшифровці:1) відображаються суми уточнення у розрізі контрагентів (зі знаком плюс відображаються не в повній мірі задекларовані суми по операціях з контрагентом, зі знаком мінус — зайво задекларовані суми по операціях з контрагентом);
2) вказується нульова сума у підсумковому рядку «Усього за місяць (квартал)».
Приклад 3
. У разі необхідності зменшити обсяг поставки та суму ПДВ по рядку «Інші» та доповнити у зв’язку з цим Розшифровку новим записом по визначеному платнику податку — покупцю в уточнюючій Розшифровці:1) операції з платником податку — покупцем за звітний період записуються повністю (включаючи вартісні показники);
2) в рядку «Інші» обсяг поставки та сума ПДВ зменшується, сума уточнення зазначається зі знаком «-» (сторнується);
3) вказується нульова сума у підсумковому рядку «Усього за місяць (квартал)».
Приклад 4
. У разі необхідності скоригувати обсяг поставки та суму ПДВ по рядку «Інші» та доповнити не в повній мірі відображені (зайво вказані) суми по операціях по визначеному платнику податку — покупцю в уточнюючій Розшифровці:1) зазначається сума уточнення збільшення або зменшення обсягу поставки та суми ПДВ по операціях з платником податку — покупцем зі знаком «+» або «-»;
2) в рядку «Інші» обсяг поставки та сума ПДВ уточнюється (збільшується або зменшується) зі знаком «+» або «-»;
3) вказується нульова сума у підсумковому рядку «Усього за місяць (квартал)».
коментар редакції
Виправлення помилок у додатку 5
Цей лист буде цікавий будь-якому платнику ПДВ насамперед тому, що на важливі запитання і такі, що стосуються багатьох, дано цілком зрозумілі відповіді.
Очевидно, що ДПАУ вважає додаток 5
декларацією (хоча, точно кажучи, таким він не є, щоб переконатися в цьому, досить звернутися до п. 1.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166). Податківці давно дотримуються такої позиції (див. листи ДПАУ від 16.04.2008 р. № 7929/7/16-0017 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 40). Звідси і варіант виправлення помилки, запропонований у цьому листі. Якщо додаток 5 — декларація з ПДВ, то помилка, допущена в ньому, — помилка в декларації. Отже, при її виправленні слід подавати уточнюючий розрахунок, як це передбачено в п.5.1 Закону № 2181.Інша справа, що в такому уточнюючому розрахунку всі рядки буде заповнено з прокресленням (зрозуміло, якщо помилку допущено власне в додатку 5, а в самій декларації все заповнено правильно). До речі, саме такі приклади податківці і наводять (це випливає з того, що підсумковий рядок у всіх прикладах заповнено з нульовою сумою). Приклади виправлення цілком зрозумілі. Основна ідея полягає в тому, що зайво зазначена сума разом з номером контрагента (або напроти рядка «інші») записується зі знаком «-», а занижена сума — збільшується зі знаком «+».
Усе виглядає цілком розумно, якби не одне «але». Наскільки нам відомо, програмне забезпечення, за допомогою якого платники податків здають звітність з ПДВ в електронному вигляді (а таких не так уже мало), не проводить запис у додатку 5 зі знаком «-»! Мабуть, податківцям варто задуматися або про вдосконалення ПЗ, або про інший механізм виправлення помилки.
Дмитро Костюк
2. Як заповнити уточнюючу Розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що потребує уточнень показників, зазначених у декларації з ПДВ?
Виправлення помилок, допущених у Розшифровках, які потребують уточнень показників у складі декларації за будь-який наступний період проводиться шляхом подання Уточнюючого розрахунку, до якого додається
уточнююча Розшифровка у розрізі контрагентів. При цьому вартісні показники як Розшифровки, так і Уточнюючого розрахунку відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком.
3. Чи потрібно у разі подання нової звітної декларації з ПДВ подавати нову, повністю заповнену Розшифровку? Чи можливо подати до нової звітної декларації з податку на додану вартість Розшифровку, яка містить лише доповнення до розділу I або розділу II?
У разі виявлення помилок до закінчення граничного терміну подання декларації за звітний (податковий) період подається нова декларація з виправленими показниками та усіма обов’язковими додатками, включаючи і нову,
повністю заповнену Розшифровку.
4. Чи необхідно подавати Розшифровку у разі подання Уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов’язань та/або податкового кредиту за періоди, що передують березню 2008 року (або I кварталу 2008 року)?
Починаючи з 30.03.2008 р. податкову звітність з ПДВ необхідно подавати з урахуванням вимог наказу ДПА України від 17.03.2008 р. № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість». Отже, у разі виправлення помилок у рядках 1, 10.1, 10.2, 14 поданої раніше декларації до Уточнюючого розрахунку
повинна додаватися Розшифровка (підпункт 4.4.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість).
коментар редакції
Уточнення за минулі періоди
Як відомо, нова форма декларації застосовується зі звітності за березень 2008 року. До цього розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту не було. У зв’язку з цим і виникло це запитання. З одного боку, вимагати подання цієї розшифровки в разі виправлення помилки в періоді, що передує березню,
не має сенсу, адже до самої декларації вона не додавалася, тому дані про контрагентів будуть усе одно не повними.З другого боку, Порядок заповнення та подання декларації з ПДВ чітко зазначає, що в разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов’язань та/або податкового кредиту, розшифровка подається на суму уточнення. Тут
нічого не зазначено про періоди, в яких було допущено помилку. Будь-якого звільнення від подання разом з уточнюючим розрахунком додатка 5 теж немає. Отже, формально податківці мають рацію. До речі, такого ж висновку доходили і ми в редакційному коментарі до нової форми декларації (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 25, с. 4).Дмитро Костюк
5. Який порядок заповнення Розшифровки платниками податку, що мають у своєму складі філії, яким делеговано право виписки податкових накладних та право ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних?
Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість
не має відмінностей щодо заповнення Розшифровок платниками податку, що мають у своєму складі філії, структурні підрозділи, яким делеговано право виписки податкових накладних та право ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних.Для платників податку, що мають у своєму складі філії, структурні підрозділи, яким делеговано право виписки податкових накладних та право ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, у Розшифровках відображаються узагальнені операції по контрагентах — платниках податку,
незалежно від кількості філій, з якими такі операції проводились.
6. Який період (гр. 3 розділу II Розшифровки) вказувати платнику у разі включення до податкового кредиту суми ПДВ за заявою, скаргою на постачальника, який відмовляється надати податкову накладну?
Підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення для отримувача таких товарів (послуг) є заява зі скаргою на такого постачальника з доданими копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Зазначені операції відображаються у Розшифровці у
загальному порядку, при цьому в гр. 3 розділу II вказується період, у якому податкова накладна мала бути виписана постачальником та до декларації, за який подано заяву зі скаргою.Крім того, у такому випадку в декларації та в Розшифровці в обов’язковому порядку робиться
відмітка про подання разом з декларацією заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку її заповнення) та відповідних документів.
коментар редакції
Податковий кредит є, але податкової накладної немає: як заповнювати Розшифровку
Як відомо, розділ II додатка 5 заповнюється на підставі не тільки податкової накладної, а й інших документів, що дають право на податковий кредит: чеки, відповідні рахунки, транспортні квитки, заява зі скаргою на постачальника в разі його відмови видавати податкову накладну.
Отже, цілком справедливо, що в цій графі слід зазначати і період, за який подається така заява. А її може бути подано разом з декларацією тільки за той період, в якому постачальник був зобов’язаний виписати податкову накладну і не зробив цього. Принаймні так вважають податківці (див. «Вісник податкової служби України», 2004, № 48).
Та головна проблема навіть не в цьому. Покупець може і не знати податковий номер такого постачальника. Що в такому разі зазначати у графі 2? На це запитання податківці, на жаль, не відповіли.
Дмитро Костюк
7. Чи подається додаток 2 до податкової декларації з ПДВ платниками, які відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ не мають права на отримання бюджетного відшкодування?
Подання Довідки щодо залишку сум від’ємного значення попереднього податкового періоду, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість), є
обов’язковим у разі заповнення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість, незалежно від того, чи декларується платником сума ПДВ до бюджетного відшкодування.
8. Які наслідки допущених помилок при заповненні обов’язкових реквізитів Розшифровки, декларації з ПДВ, наприклад, замість індивідуального податкового номера платника вказано його код?
Податкова звітність з податку на додану вартість, включаючи Розшифровки, що містить:
— помилки в заповненні обов’язкових реквізитів (в тому числі помилковий індивідуальний податковий номер платника);
— без обов’язкових додатків;
— без передбачених формою відміток (у тому числі відмітки про подані додатки, вказано звітний період та період, за який виправляються помилки);
— із незаповненим значенням показників (показники, що не заповнюються через відсутність операцій, мають бути прокреслені);
— не підписана посадовими особами;
— не скріплена печаткою;
— має виправлення, підчистки;
— заповнена за допомогою засобів, які не забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності;
— текст якої неможливо прочитати;
— за іншою формою, ніж така, що діє на момент подання документа, — відповідно до вимог Закону від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,
не визнається як податкова декларація.У випадку подання платником звітності з вищепереліченими недоліками, працівники ОДПС
попереджають платника податків про виявлені недоліки і про наслідки прийняття органами ДПС такої податкової звітності та пропонують надати нову, оформлену належним чином.Якщо платник наполягає
на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється на примірнику, що залишається у платника, проставляється штамп «ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання».Платнику в триденний термін від дня отримання надсилається
повідомлення про невизнання ОДПС декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати нову, оформлену належним чином.В електронній базі дана податкова звітність
тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус «До відома».
коментар редакції
До чого призводять помилки в додатку 5
Судячи з усього, податківці відповідають на запитання, пов’язане із заповненням
шапки додатка 5, а не реквізитів контрагентів. Така звітність не визнається декларацією з усіма негативними наслідками, що звідси випливають!По-перше, перелік випадків, коли податкову звітність, отриману контролюючим органом, може бути не визнано як податкову декларацію, регламентовано
Законом № 2181. До них належать:— відсутність обов’язкових реквізитів;
— відсутність підпису відповідних посадових осіб;
— відсутність печатки.
Раніше ДПАУ наводила саме цей перелік (див.
лист ДПАУ 05.09.2007 р. № 17525/7/28-0917/32 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88).По-друге, переліку обов’язкових реквізитів декларації не існує (див.
ухвалу ВАСУ від 29.03.2006 р. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 44).По-третє, незрозуміло, звідки взявся наведений у цьому листі перелік. У
пункті 4.5 Порядку прийняття та комп’ютерної обробки звітних документів платників податків у ДПІ районного рівня та СДПІ по роботі з ВПП, затвердженого наказом ДПАУ від 02.12.2004 р. № 691, наведено схожий, але не зовсім такий перелік. У цьому переліку зазначено таку звітність:— без обов’язкових реквізитів, не підписану відповідними посадовими особами, не скріплену печаткою платника податків, електронні підписи керівників та підприємства відсутні в базі ОДПС або втратили актуальність (автентичність);
— без ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ;
— в якій текст або цифри неможливо прочитати в результаті пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом, потерті тощо) або невідповідності формату файлу;
— з порваними аркушами;
— у вигляді ксерокопії оригіналів звітних документів;
— уточнюючі розрахунки (звіти), що подаються платниками до ДПІ в період перевірки податковим органом у разі заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів;
— з порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності;
— з порушенням вимог порядку підписання файлу (у разі подання звітності в електронному вигляді).
Дмитро Костюк
