Щодо плати за землю
Лист Міністерства фінансів України від 17.04.2008 р. № 31-20050-06-18/14286
Міністерство фінансів України розглянуло лист Державної податкової адміністрації України від 03.04.2008 р. № 3949/5-15-0716 з проханням надати роз’яснення щодо застосування пунктів 7 та 8 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і повідомляє.
З метою збільшення надходжень плати за землю
до місцевих бюджетів і відповідно зміцнення фінансової основи органів місцевого самоврядування Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI були внесені зміни до законів України «Про плату за землю» та «Про оренду землі», згідно з якими:збільшено у 5 разів ставки
земельного податку для земель, грошову оцінку яких не встановлено (попередні ставки залишалися на рівні 1995 року);запроваджено граничний розмір грошової оцінки
землі для обрахунку суми земельного податку на земельні ділянки, придбані на підставі цивільно-правових угод, унаслідок чого розмір зазначеної грошової оцінки не може бути меншим від указаної в угоді ціни земельної ділянки;мінімальний розмір орендної плати
за землі державної або комунальної власності (крім сільгосппризначення) прирівняно до трикратного розміру земельного податку, максимальний — до 12 % нормативної грошової оцінки цих земель.Позиція Міністерства фінансів щодо застосування зазначених норм в процесі адміністрування полягає в наступному.
У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди земельний податок розраховується від нормативної грошової оцінки цієї ділянки, але якщо вказана в угоді ціна перевищує нормативну грошову оцінку, то в розрахунку суми податку застосовується ціна продажу земельної ділянки.
Такий порядок визначення суми земельного податку поширюється на всі суб’єкти оподаткування, незалежно від часу придбання земельних ділянок за цивільно-правовими угодами, оскільки вимогою одного із основних принципів побудови системи оподаткування є недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Щодо застосування нових мінімального та максимального розмірів орендної плати
за землі державної або комунальної власності (крім земель сільгосппризначення), то відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).Договір оренди землі
— це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.Згідно з пунктом 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220, розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та в інших випадках, передбачених законом. Отже,
враховуючи, що розмір орендної плати за землю (крім земель сільгосппризначення) змінено Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI, зазначене повинно бути відображено в усіх договорах оренди землі, у тому числі укладених до 1 січня 2008 року.Одночасно зауважуємо, що роз’яснення законодавства з питань оподаткування не належить до повноважень Міністерства фінансів України, а відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є завданням органів державної податкової служби.
Державна податкова адміністрація України видає методичні рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обов’язковому опублікуванню, надає податкові роз’яснення, організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» роз’яснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи з принципів оподаткування, викладених у Законі України «Про систему оподаткування», та економічного змісту податку, збору (обов’язкового платежу), який розглядається.
Заступник міністра Д. Фудашкін
