Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Патент для аптеки

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2008/№ 49
В обраному У обране
Друк
Стаття

Патент для аптеки

 

Згідно з чинним законодавством України торговельна діяльність не може провадитися без придбання торгового патенту. Про те, чи потрібен патент аптекам, в яких випадках можна обійтися без нього, де і за скільки він отримується, розповімо в цій статті.

Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Види діяльності, що підлягають патентуванню, перелічено в

п. 1 ст. 1 Закону про патентування. До них належать, зокрема, торговельна діяльність, під якою розуміється роздрібна і оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби і з використанням кредитних карток.

Відповідно до

ч.2 ст. 1 Закону про патентування торговий патент придбавають юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності (СПД), що не мають статусу юридичної особи, резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються видами підприємницької діяльності, що патентуються.

Оскільки аптеки є суб’єктами підприємництва і здійснюють торгівлю за готівку, то питання патентування для них є дуже актуальним. Тим більше, що

Закон про патентування передбачає для них цілу низку ліберальних норм. Основна спрямованість цих пільг цілком зрозуміла — будь-які додаткові платежі позначаються на роздрібній ціні ліків та предметів медичного призначення. Адже кінцевий споживач цього специфічного товару, як правило, соціально незахищені верстви населення. На жаль, через фіскальні настрої в ДПАУ реалізувати на практиці позитивні ідеї Закону про патентування дуже непросто.

Але про все по порядку.

 

Коли торговий патент аптеці не потрібен

У деяких випадках аптеки можуть торгувати взагалі без патенту. Так, торговий патент не потрібно одержувати підприємствам і організаціям військової торгівлі,

аптекам, що перебувають у державній власності, а також розташованим у селах, селищах та містах районного значення, підприємствам та організаціям споживчої кооперації та торгово-виробничим державним підприємствам робітничого постачання. На зазначених суб’єктів згідно з ч. 1 п. 3 ст. 1 Закону про патентування дія цього Закону не поширюється.

Отже, якщо аптека перебуває в державній власності, то для придбання патенту немає жодних підстав.

Крім того, якщо аптека перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, то їй також не потрібен патент (

п. 6 Указу № 727).

У решті випадків аптекам, які мають форми власності, відмінні від державної, і що вибрали не спрощені системи оподаткування, для здійснення торгівлі за готівку патент необхідний.

 

Пільговий патент: (не) залежно від країни походження?

Інша пільгова норма, передбачена в

Законі про патентування, полягає в тому, що при дотриманні передбачених у п. 6 ст. 3 цього Закону умов аптека може обмежитися придбанням пільгового патенту.

Частину 22

цього пункту, в якій і зазначено цю норму, сформульовано дуже плутано. Так, пільговий торговий патент видається суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність «виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва:

<...>

готові лікарські засоби

(лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне приладдя); вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження)».

Як бачимо, з одного боку, на початку цього пункту зазначається, що за пільговим патентом можна торгувати тільки товарами

вітчизняного виробництва, з іншого — у кінці наведеного абзацу в дужках зазначено «незалежно від країни походження». До чого відносяться останні слова? Тільки до індивідуальних діагностичних приладів або до всього абзацу? А може, до переліку товарів, зазначених після крапки з комою, що розмежовує зазначений перелік?

Власне ця обмовка і стала каменем спотикання: зовсім недавно з’явився

лист ДПАУ від 25.04.2008 р. № 5160/5/15-0416 (с. 42), в якому зазначено, що «термін (незалежно від країни їх походження) поширюється не на весь перелік товарів, визначених в цьому абзаці, а тільки на індивідуальні діагностичні прилади».

На наш погляд, таке тлумачення Закону не допустиме; слова «

незалежно від країни походження» повинні відноситися до всього наведеного абзацу.

По-перше

, протягом тривалого часу самі податківці поширювали слова «незалежно від країни походження» на весь абзац, а не тільки на індивідуальні діагностичні прилади. Наприклад, у п. 3 листа ДПАУ від 19.09.96 р. № 14-314/10-6185 було зазначено, що ці слова поширюються на весь перелік товарів, зазначених у цьому абзаці. Заради справедливості слід зазначити, що цей лист стосується старої редакції Закону про патентування, але структура ст. 3 відтоді практично не змінилася, відмінність полягає лише в тому, що тоді на торгівлю лікарськими засобами видавався безоплатний патент, а тепер — пільговий.

Представники податкових органів висловлювалися в тому ж дусі й у період дії нової редакції

ст. 3 цього Закону. Так, у «Віснику податкової служби України», 2000, № 20 було зазначено, що «продаж зазначених вище товарів (мається на увазі весь перелік, зазначений в абзаці. — Прим. авт.) за пільговим патентом здійснюється незалежно від країни походження цих товарів».

Більше того, у «Віснику податкової служби України», 2006, № 14 опубліковано консультацію за підписом Директора Департаменту податку на прибуток та інших податків і зборів (обов’язкових платежів) ДПАУ Наталії Хоцянівської, в якій прямо зазначалося:

«Частиною шостою ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» визначено товари

незалежно від країни їх походження, торговельна діяльність якими здійснюється з придбанням пільгового торгового патенту, а саме:

готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне приладдя) та вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади».

Як бачимо, і в цій консультації працівники ДПАУ відносять слова «незалежно від країни походження» до всього цього абзацу, а про вітчизняне виробництво немає взагалі ні слова.

По-друге

, навіть якщо припустити, що термін «незалежно від країни їх походження» поширюється не на весь перелік товарів, визначених у цьому абзаці, а тільки на індивідуальні діагностичні прилади, то неважко зрозуміти, що ця норма мертва.

Річ у тім, що наказом

Міністерства охорони здоров’я України від 25.11.2004 р. № 569 затверджено Обов’язковий мінімальний асортимент лікарських засобів для аптек. Суб’єкт господарювання зобов’язаний дотримуватися цього переліку, про що прямо зазначено в п. 23 Правил № 1570 . Інакше кажучи, відсутність в аптеці препаратів, наведених у цьому Переліку, є порушенням Правил № 1570. Найголовніше, що в цьому Переліку наведено деякі препарати, які в Україні не виробляються (наприклад, наскільки нам відомо, регідрон, зазначений у п. 80 Переліку, в Україні не виробляється). Отже, при фіскальному розумінні цієї норми її не може застосувати жодна аптека. Та й узагалі сьогодні в асортименті кожної аптеки є імпортні препарати, ліками виключно вітчизняного виробництва не торгує жодна аптека.

Таким чином, або податківці фактично визнають, що норма, яка аналізується, мертва (тобто кожна аптека повинна придбавати звичайний торговий патент, для чого тоді цю норму вносили до Закону?), або вони спонукають аптеки відмовитися від торгівлі імпортними препаратами, у тому числі тими, які не виробляються в Україні?! Хто від цього виграє?

По-третє

, заповнення податковими органами форми пільгового торгового патенту, затвердженої наказом ДПАУ від 13.03.98 р. № 107, свідчить на користь нашого підходу. Як відомо, у пільговому торговому патенті обов’язково має бути наведено повний перелік товарів, передбачених для реалізації. Річ у тім, що при заповненні пільгового патенту, що видається аптекам, податківці, як правило, наводять весь перелік товарів, зазначений у цьому абзаці, із зазначенням останніх слів («незалежно від країни походження»), але без вступної частини (тобто без вказівки про вітчизняне виробництво цих товарів).

При такому заповненні патенту ні в кого не виникає сумніву, що торгувати за цим патентом можна всіма зазначеними товарами незалежно від країни їх походження

.

 

Що таке медичне приладдя?

Декілька слів слід зазначити і про асортимент товарів, що продаються, дещо в іншому аспекті. У

п. 6 ст. 3 Закону про патентування прямо не зазначено про можливість торгівлі за пільговим патентом виробами медичного призначення, а йдеться лише про «готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне приладдя)».

Як зазначила Державна служба лікарських засобів та виробів медичного призначення (див.

лист від 12.07.2006 р. № 18.5785/18-06), для визначення терміна «медичні вироби» слід керуватися п. 2 Порядку № 1497. Згідно з цим пунктом цей термін має таке значення:

— прилади, комплекси, системи, обладнання, апарати, інструменти, пристрої, імплантанти, приладдя, матеріали або інші вироби, в тому числі інвазивні медичні вироби;

— медичні вироби для діагностики in vitro;

— медичні вироби, що не досягають основної передбачуваної мети в організмі людини або на ньому за допомогою фармакологічних, імунобіологічних або метаболічних засобів, але функціям яких такі вироби можуть сприяти;

— медичні вироби, які використовуються як окремо, так і в поєднанні між собою, включаючи програмні засоби, необхідні для їх належного використання, з метою забезпечення: профілактики, діагностики, лікування, спостереження або полегшення стану пацієнта у разі захворювання, травми, каліцтва або їх компенсації; дослідження, заміни або видозмінювання структури (анатомії) органів, тканин чи фізіологічних процесів; контролю процесу запліднення.

Податківці також згодні з таким розумінням терміна «інше медичне приладдя» (

лист ДПАУ від 25.07.2006 р. № 8064/6/15-0416).

До речі, проблеми з тлумаченням цього терміна на практиці були, про що свідчить постанова Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2003 р., залишена без змін Вищим господарським судом України (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 39). Справа була в тому, що при перевірці податківці вирішили: торгувати такими товарами, як презервативи, сіль морська, крем-маска спирулінова, бальзам «Рятівник» за пільговим патентом не можна. Проте суд підтримав платника податків.

Якщо ж аптечні заклади мають намір здійснювати торгівлю іншими товарами, наприклад, часто в аптеці реалізуються предмети особистої гігієни (див.

Перелік № 577), засоби для гоління, шампуні тощо, то в такому разі необхідно придбавати торговий патент на загальних підставах («Вісник податкової служби України», 2006, № 14).

Отже, який патент придбавати суб’єкту господарювання, залежить від асортименту товару, що продається в аптеці.

 

Плата за патент

Видача як пільгового торгового патенту, так і звичайного торгового патенту здійснюється за плату. При придбанні

пільгового торгового патенту суб’єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в розмірі 25 гривень за весь строк дії патенту (12 календарних місяців).

Вартість

торгового (звичайного) патенту за календарний місяць установлюється органами місцевого самоврядування в межах від 30 до 320 грн. на місяць. При придбанні звичайного торгового патенту вноситься одноразова плата в розмірі вартості торгового патенту за один місяць (на цю суму зменшується розмір плати за патент, що підлягає внесенню в останній місяць його дії).

Якщо торговий патент отримується не з початку місяця до 15 числа, СПД повинен:

— оплатити вартість патенту за поточний місяць. При цьому розмір плати за торговий патент за перший звітний місяць визначається пропорційно кількості календарних днів місяця, починаючи з дня придбання патенту (

п. 13 Положення № 1077);

— унести одноразову плату в розмірі вартості патенту за один місяць, яка враховуватиметься в останньому місяці дії патенту.

У разі придбання торгового патенту після
15 числа звітного місяця СПД повинен:

— оплатити вартість патенту за поточний місяць;

— унести одноразову плату в розмірі вартості патенту за один місяць, яка враховуватиметься в останньому місяці дії патенту;

— оплатити вартість торгового патенту за наступний місяць.

У подальшому

оплата вартості патенту провадиться щомісячно до 15 числа місяця, що передує звітному.

За бажанням суб’єкт підприємництва може оплатити вартість патенту відразу за весь строк його дії. Більше того, можна придбати торгові патенти на провадження торговельної діяльності на наступні за поточним роки. Проте таку попередню оплату можна здійснити не більше ніж за три роки.

 

Документи, необхідні для придбання патенту

Пільговий патент, як і звичайний торговий, видається суб’єкту господарювання податковим органом за місцем провадження торговельної діяльності. Якщо реалізація товарів провадиться в декількох пунктах продажу, то необхідно придбати відповідну кількість пільгових або звичайних патентів.

Підставою для придбання торгового патенту (у тому числі і пільгового) є

заявка (ч. 2 ст. 2 Закону про патентування), форму якої затверджено Положенням № 1077 та наведено в його додатку.

Заявка повинна обов’язково містити такі

реквізити:

— найменування СПД;

— витяг із установчих документів щодо юридичної адреси СПД, а у випадках, якщо патент отримується для структурного (відокремленого) підрозділу, — довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;

— вид підприємницької діяльності, провадження якої потребує придбання торгового патенту;

— найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.

Установлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється

.

Згідно з

п. 11 Положення № 1077 посадова особа органу державної податкової служби звіряє відомості, наведені в поданій заявці, з оригіналами первинних документів, на підставі яких її заповнено.

Торговий патент має бути

видано у триденний строк з дня подання заявки державними податковими органами за місцезнаходженням суб’єкта підприємництва або місцезнаходженням його структурних (відокремлених) підрозділів (під розпис). Суб’єкту підприємництва, який здійснює торговельну діяльність патент видається за місцезнаходженням пункту продажу товарів (п. 3 ст. 2 Закону про патентування). Датою придбання патенту є зазначена в ньому дата.

 

Де має бути розміщено патент

Головну вимогу до розміщення торгового звичайного або пільгового патенту встановлено

ст. 7 Закону про патентування: він повинен бути розміщений на відкритому та видному місці. Цим місцем може бути:

— фронтальна вітрина аптеки (аптечного пункту), а якщо її немає — біля касового апарату;

— фронтальна вітрина малої архітектурної форми — аптечного кіоску.

Згідно з

п. 8 Правил торгівлі в аптеці інформацію про суб’єкт господарювання та власника має бути розміщено в аптечному закладі біля входу на видному місці. Можна патент розмістити і разом з інформацією про суб’єкт господарювання. З нюансами розміщення патенту можна також ознайомитися в матеріалі «Головною умовою правильного розміщення торгового патенту є його відкритість і доступність» // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 86, с. 29.

 

Зміна юридичної адреси (місцезнаходження) та відмова від патенту

Якщо суб’єкт підприємництва

змінює юридичну адресу або місцезнаходження свого структурного (відокремленого) підрозділу, пункту продажу товарів протягом строку дії торгового патенту, він зобов’язаний протягом трьох днів письмово повідомити про це податковий орган, який видав патент, для внесення до нього відповідних змін (п. 14 Положення № 1077). У противному разі діяльність суб’єкта підприємництва, що підлягає патентуванню, за адресою (місцезнаходженням), не зазначеною в торговому патенті, оцінюватиметься як заняття діяльністю без патенту.

Суб’єкт підприємництва, який припинив діяльність, що підлягає патентуванню,

повинен письмово повідомити про припинення такої діяльності відповідний податковий орган до 15 числа місяця, що передує звітному. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, який його видав, після чого суб’єкту підприємництва повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Слід мати на увазі: якщо суб’єкт підприємництва вже не здійснює діяльність, що підлягає патентуванню, але

своєчасно не повідомив про припинення цієї діяльності податковий орган і не повернув торговий патент, він не має права на повернення з бюджету суми коштів, сплачених за період, коли діяльність, що підлягає патентуванню, фактично не провадилася.

У цій статті розглянуто основні моменти, які стосуються патентування при торгівлі лікарськими засобами в аптеках.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно