Торгівля лікарськими засобами: ціноутворення
Щодо цін реалізації деяких лікарських засобів законодавець зобов’язує суб’єктів господарювання дотримуватися певних обмежень. Про те, які це обмеження і як їх не порушити, а також, хто контролює їх дотримання, ітиметься в цій статті.
Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Ціни на лікарські засоби підприємства переважно формують на власний розсуд.
Право встановлювати ціну реалізації товару належить тільки суб’єктам підприємницької діяльності — учасникам договірних відносин (навіть якщо залежно від обставин ця ціна виявиться нижче ціни придбання такого товару). Це закріплено у ст. 44 ГКУ, а також у ст. 7 Закону про ціни та ціноутворення. Проте є деякі винятки. Річ у тім, що відносно деяких лікарських засобів здійснюється державне регулювання цін.
Обмеження щодо націнки на ліки
Існує
Перелік № 480, в якому перелічено вітчизняні та імпортні лікарські засоби та вироби медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню.Відповідно до
абзацу шостого п. 12 постанови № 1548 Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям надано повноваження встановлювати граничні торговельні націнки (надбавки) на лікарські засоби та вироби медичного призначення, зазначені в переліку вітчизняних і імпортних лікарських засобів та виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, у таких розмірах:— при реалізації
населенню через аптечну мережу — не вище 35 % оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок;— при придбанні
державними та комунальними закладами охорони здоров’я за бюджетні кошти — не вище 10 % оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок.Отже, суб’єкту господарювання необхідно з’ясувати, які граничні надбавки встановлено місцевою державною адміністрацією за місцем його діяльності та дотримуватись їх при формуванні цін
.При реалізації лікарських засобів вітчизняного та імпортного виробництва, не внесених до
Переліку № 480, суб’єкти господарювання можуть застосовувати вільні ціни і не дотримуватися зазначеного обмеження.
Визначення оптової ціни виробника
У суб’єктів підприємництва, які закуповують лікарські засоби та вироби медичного призначення безпосередньо у виробників такої продукції, труднощів щодо визначення оптової ціни виробника не виникає.
А от в аптек, що придбавають лікарські засоби в посередників, через відсутність у законодавстві єдиних норм
визначення оптової ціни виробника виникають деякі складнощі.Первісно офіційні роз’яснення щодо порядку визначення цін на лікарські засоби, викладені в листах Мінекономіки
від 19.04.2002 р. № 32/5-5/342, від 16.10.2002 р. № 32/5-5/955, від 13.01.2003 р. № 32/5-5/35, зводилися до такого: при визначенні оптової ціни виробника (митної вартості) необхідно враховувати вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246, згідно з якими придбані запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, що включає, крім інших фактичних витрат, суми, які сплачуються відповідно до договору постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків. З тим, що граничну надбавку потрібно розраховувати від фактичної відпускної ціни виробника, яка може відрізнятися від оптової ціни, погоджувалася і Державна інспекція з контролю за цінами (див. лист від 27.02.2004 р. № 32/5-5/303).Однак таке твердження не відповідає законодавству, оскільки поняття «первісна вартість» та «оптова ціна виробника» непорівнянні. Граничну надбавку слід розраховувати не від ціни придбання, а від оптової ціни виробника.
Сьогодні ця проблема вирішується так: якщо товар проходить через декількох оптових покупців, то кожний оптовик у своїх видаткових та прибуткових накладних має зазначити
оптову ціну виробника лікарських засобів або імпортера (з урахуванням наданих знижок), а також розміри оптово-збутових надбавок, що ними застосовуються (див. лист Міністерства економіки України від 26.04.2007 р. № 6-15142).Саме оптова ціна виробника, зазначена в накладній на відпуск лікарських засобів та виробів медичного призначення, яку отримано від посередника, і буде для аптечного закладу базою для застосування торговельної націнки та відповідно формування роздрібної ціни.
Зверніть увагу: відсутність цін виробників у накладних не звільняє торговця лікарськими засобами від визначення оптової ціни постачальника.
Розглянемо декілька прикладів.
Приклад 1.
Відпускна ціна виробника лікарського засобу — 40 грн. Оптовий постачальник застосовує до цього препарату торговельну націнку в розмірі 20 %, тобто ціна постачальника — 48 грн. за упаковку. Аптека встановила на цей лікарський препарат торговельну націнку — 35 %.Граничний розмір торговельної націнки 35 % аптечний заклад застосовує до оптової ціни виробника цього лікарського засобу (40 грн.), а не до відпускної ціни оптового постачальника (48 грн.). Отже, роздрібна ціна на цей препарат не може бути більше 40 грн. х 1,35 = 54 грн.
Приклад 2.
Умови цього прикладу аналогічні умовам прикладу 1. Крім того, пільговим категоріям населення лікарські засоби відпускаються зі знижкою 5 %.При відпустку аптеками населенню лікарських засобів, ціни на які підлягають
державному регулюванню, безоплатно або на пільгових умовах повинні застосовуватися торговельні надбавки, установлені на регіональному рівні в межах 35 % оптової ціни виробника (митної вартості) (лист Мінохоронздоров’я від 26.03.2002 р. № 18.1237/16-11).Розрахуємо для цієї ситуації роздрібну ціну на лікарський препарат зі знижкою: 54 - (54 х 0,05) = 51,3 (грн.).
Приклад 3.
Відпускна ціна виробника на лікарський препарат — 63 грн. При придбанні цього лікарського засобу в кількості понад 100 одиниць виробник надає знижку в розмірі 3 %.При реалізації лікарського препарату виробник застосовує знижку в розмірі 189 грн. (6300 х 0,03). Відпускна ціна виробника з урахуванням знижки склала: 6300 - (6300 х 0,03) = 6111 (грн.), тобто 61,11 грн. за лікарський препарат.
Отже, усі подальші продавці цього лікарського засобу встановлюватимуть граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника з урахуванням знижки (61,11 грн.). Разом з тим в накладній на відпуск лікарського засобу постачальником буде зазначено оптову ціну 63,00 грн., ціну продажу — 61,11 грн.
Продати такий препарат подальші продавці цього лікарського засобу зможуть за ціною не вище 82,50 грн. (61,11 грн. х 1,35).
Хто контролює
Головним органом, уповноваженим контролювати встановлення і застосування державних фіксованих та регульованих цін і тарифів, є Державна інспекція з контролю за цінами (Держцінінспекція). Одним з методів контролю є проведення перевірок.
Перевірки Держцінінспекцією здійснюються на підставі заходів (планів) щодо реалізації основних стратегічних цілей та завдань, які розробляються на кожні півроку, ухвалюються рішенням колегії та затверджуються начальником Держцінінспекції. Кабмін затвердив критерії ризику для визначення періодичності перевірок дотримання законодавства про ціни (
постанова КМУ «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов’язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів)» від 21.05.2008 р. № 483). Періодичність планових заходів, пов’язаних з державним наглядом (контролем) за дотриманням суб’єктами господарювання порядку формування, установлення та застосування цін (тарифів), установлена: для суб’єктів з високим ступенем ризику — один раз на рік, для суб’єктів із середнім ступенем ризику — один раз на два роки.Крім того, підставою для перевірки можуть бути скарги приватних осіб, підприємств, організацій.
Відповідно до
статті 14 Закону про ціни та ціноутворення необґрунтовано отримана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню та зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки.Серед порушень
, перелічених у п. 1.4 Інструкції № 283, є і застосування торговельних та постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір.Санкції застосовуються
тільки при отриманні суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними діючого в періоді, що перевіряється, порядку встановлення і застосування державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.Необґрунтовано отриманою виручкою
вважається різниця між фактичною виручкою від реалізації лікарських засобів та її вартістю в межах установленої націнки. При цьому фактичною виручкою слід вважати виключно виручку від реалізації лікарських засобів, фактично отриману на розрахунковий рахунок та (або) до каси за здійснення операцій з продажу товару.Крім притягнення до відповідальності саме аптеки, можливе також притягнення до
адміністративної відповідальності її посадових осіб. Згідно зі ст. 1652 КУпАП за порушення порядку формування, установлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них застосовується адміністративний штраф на посадових осіб у розмірі від 85 до 170 грн. Ті самі дії, учинені особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за одне з подібних правопорушень, тягнуть за собою накладення штрафу від 170 до 255 грн.
