Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо порядку обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, базові нормативи яких встановлені у відсотках до вартості видобутих корисних копалин

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2008/№ 50
В обраному У обране
Друк
Лист від 07.05.2008 р. № 9098/7/15-0917-1

Щодо порядку обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, базові нормативи яких встановлені у відсотках до вартості видобутих корисних копалин

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 07.05.2008 р. № 9098/7/15-0917-1

(витяг)

 

<...>

Порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» (далі — Порядок № 264). Цим Порядком встановлено єдині правила справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення на території України у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, визначення платників та об’єкта оподаткування платежів за користування надрами, встановлення порядку визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини та встановлення порядку обчислення податкових зобов’язань.

Підпунктом 4 пункту 19 розділу II Закону України № 107 установлено, що у 2008 році запроваджуються

базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, згідно з додатком № 1 до розділу II цього Закону, виходячи з обсягів погашених запасів корисних копалин, видобутих корисних копалин, товарної продукції та вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції.

При видобуванні гранітів, придатних в якості сировини для виробництва щебеню будівельного

, затверджено базовий норматив платежів за користування надрами для видобування сировини для бутового каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами) у розмірі 7,5 відсотка.

Щодо розрахунку вартості видобутих корисних копалин, зокрема для піщано-гравійної сировини

, яка видобувається при здійсненні очищення фарватерів річки, складується на складі порту та в подальшому реалізується споживачам, повідомляємо наступне.

Пунктом 4 Порядку № 264 зазначено, що вартість видобутих корисних копалин за звітний (податковий) період обчислюється платником з урахуванням обсягу готової продукції, що перебуває на складі гірничодобувного підприємства, та більшої її величини, обрахованої за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин або за їх розрахунковою вартістю.

Вартість одиниці видобутих корисних копалин визначається:

за

фактичною ціною реалізації корисних копалин — відповідно до положень пунктів 5 — 7 цього Порядку, а за розрахунковою вартістю — відповідно до положень пунктів 8 — 13 Порядку № 264.

Оскільки при здійсненні очищення фарватерів річки піщано-гравійна сировина у звітному періоді не реалізується споживачам, а складується на складі, вартість одиниці видобутих корисних копалин визначається за

розрахунковою вартістю, а саме відповідно до положень пунктів 8 — 12 Порядку № 264.

Податкові зобов’язання

по платежах за користування надрами для видобування піщано-гравійної сировини за звітний період обчислюються відповідно до пункту 14 вказаного Порядку за такою формулою:

Пзн = Vф х Вкк х Нвзн х Кпп,

де Vф — обсяг видобутих корисних копалин у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси);

Вкк — вартість одиниці видобутих корисних копалин, обчислена згідно з пунктом 8 — 12 цього Порядку;

Нвзн — величина визначеного у відносних значеннях базового нормативу платежів для видобування корисних копалин;

Кпп — коефіцієнт, зазначений у додатку.

Відповідно до додатка 1 до Закону № 107

базовий норматив платежів за користування надрами для піщано-гравійної сировини встановлено у розмірі 5 відс. за 1 тонну видобутої сировини.

Звертаємо увагу, що у додатку до Порядку № 264 передбачені

коефіцієнти, які застосовуються до базових нормативів платежів за користування надрами. Так, при видобуванні піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищенням фарватерів річок) застосовується коефіцієнт 2,0.

Одночасно повідомляємо, що Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 557 (далі — Порядок № 557), визначає механізм видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду. Згідно з пунктом 3 Порядку № 557

дозволи на проведення днопоглиблювальних робіт видаються територіальними органами Держводгоспу за погодженням з територіальними органами Мінприроди.

Якщо річковий порт

у встановленому законодавством порядку отримав в органах Держводгоспу дозвіл на проведення днопоглиблювальних робіт, погоджений з територіальним органом Мінприроди, то при обчисленні податкових зобов’язань по платежах за користування надрами за обсяги видобутої піщано-гравійної сировини, коефіцієнт 2,0 до базового нормативу платежів за користування надрами не застосовується.

Заступник голови С. Чекашкін



коментар редакції

ДПАУ про новий порядок обчислення платежів за користування надрами

Обидва опубліковані вище листи, хоча і претендують на статус узагальнюючого податкового роз’яснення, насправді тільки рясніють цитатами з нормативних документів і майже нічого не роз’яснюють пересічному надрокористувачу. А йому, який не так давно зіткнувся віч-на-віч з новим Порядком обчислення платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженим постановою КМУ від 26.03.2008 р. № 264 (далі — Порядок № 264), дещо роз’яснити дійсно було б варто. І насамперед — порядок застосування цього самого Порядку.

Річ у тім, що з прийняттям зазначеного документа, який мав застосовуватися платниками податків ще при поданні відповідної звітності за І квартал цього року, стало об’єктивно неможливо користуватися ні колишньою Інструкцією про порядок обчислення та справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженою наказом Мінекобезпеки України, ДПАУ, Держкомгеології України та Мінпраці України від 30.12.97 р. № 207/472/51/157, ні колишньою формою звітності. Проте

досі немає ні нової звітної форми (як слід було виходити із ситуації, що склалася, звітуючи за І квартал, наші читачі знають з рекомендацій фахівця ДПАУ, опублікованих у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 35, с. 47), ні відповідної інструкції, яка б деталізувала окремі норми нового Порядку.

Оскільки листи ДПАУ, що коментуються, з цим завданням, схоже, теж не справилися, дозволимо собі декілька зауважень з питання, що в них розглядається. Тих же читачів, кого нюанси розрахунку платежів за користування надрами цікавлять з огляду на специфіку їх господарської діяльності, поспішаємо запевнити: як тільки центральний податковий орган оприлюднить хоч якісь з очікуваних документів, ми обов’язково опублікуємо розгорнутий матеріал з їх докладним аналізом.

Як бачимо, обидва листи податківців стосуються

платежів за користування надрами при видобуванні тих корисних копалин, базові нормативи щодо яких установлено у відсотках до їх вартості. Повний перелік таких копалин наведено в останньому абзаці першого листа, а числові значення відповідних нормативів на сьогодні слід шукати не в додатку № 1 до розділу II Закону про держбюджет-2008, а в додатку № 1 до Закону № 309, хоча самі по собі вони і не змінилися (подробиці, а також текст Закону № 309 див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 47).

Підкреслимо, що на відміну від

абсолютних нормативів платежів за користування надрами, які застосовуються до маси або об’єму погашених (видобутих) корисних копалин, відносні нормативи передбачають наявність інформації про вартість видобутих корисних копалин за звітний період. Методика визначення такої вартості (за фактичною ціною реалізації корисних копалин та розрахунковим способом) має особливий інтерес в контексті застосування Порядку № 264. При цьому п. 4 Порядку, що є ключовим для розуміння всієї методики розрахунку, як водиться, викладено недостатньо чітко. Тому й виникли деякі запитання, однозначних відповідей на які поки що немає. У всякому разі, зараз не зовсім зрозуміло, як розрахувати вартість видобутих корисних копалин, якщо протягом кварталу їх частину було реалізовано, а інша частина залишилася на складі. Обидва листи ДПАУ про це умовчують.

Натомість у другому листі податківці розглядають

один з найпростіших випадків, коли за звітний період реалізації видобутої мінеральної сировини не було взагалі. Тоді, на думку ДПАУ, слід орієнтуватися на розрахункову вартість корисних копалин (див. пп. 8 — 13 Порядку № 264), що наводить на думку про неможливість застосування способу за фактичною ціною реалізації до сировини, реалізація якої не відбулася. Ми спеціально акцентуємо увагу на цьому досить очевидному моменті, оскільки не виключені спроби окремих контролерів на місцях заявити про необхідність застосування до всього видобутого за період обсягу корисних копалин якихось усереднених «фактичних цін реалізації», незважаючи на те що частина товарної продукції залишилася на складі.

А от якщо товарну продукцію ще не відвантажено, але за неї вже отримано аванс, то, судячи з усього, у розумінні Порядку № 264 вона вважається реалізованою і, отже, її вартість можна визначити як першим, так і другим способом, вибравши потім більшу з величин, як того і вимагає зазначений Порядок. До такого висновку нас підштовхує наявне у Порядку № 264 відсилання до ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, коли йдеться про дохід, отриманий (нарахований) від реалізації корисних копалин за податковий (звітний) період. Інакше кажучи,

дохід від реалізації слід визначати не за бухгалтерським методом нарахування (відвантаження), а згідно з податковим правилом першої події.

І на завершення коментаря наведемо приклад, що ілюструє, як на практиці необхідно розраховувати вартість видобутих копалин. Припустимо, що протягом кварталу із 300 т загального обсягу видобутку мінеральної сировини підприємство реалізувало 200 т, а решта 100 т знаходяться на складі. Тоді

до реалізованого обсягу копалин (200 т) слід застосувати обидва способи розрахунку їх вартості та вибрати більшу з двох величин, а для нереалізованого залишку на складі (100 т) визначити тільки розрахункову вартість відповідно до пп. 5 — 7 Порядку № 264. Сума зазначених вартостей і буде тим шуканим значенням, застосувавши до якого відносний норматив платежів за користування надрами (у %), отримаємо у результаті податкове зобов’язання підприємства з платежів за надра.

От, власне, і все. Сподіваємося, що запропоноване нами бачення того, як визначати вартість видобутих корисних копалин, збігається з думкою ДПАУ і знайде своє відображення в її подальших роз’ясненнях. Принаймні воно виглядає досить логічно, і за відсутності інших роз’яснень (оскільки сьогоднішні листи, як зазначалося, до уваги не беруться) цілком може застосовуватися платниками при складанні піврічної звітності.

Ігор Хмелевський

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно